Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (16.07 – 15.08.2023 року)

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Рівень інфляції в Україні знижується сьомий місяць поспіль [1]. За даними Державної служби статистики України, у липні 2023 р. споживча інфляція у річному вимірі (р/р) і далі уповільнювалася – до 11,3 % р/р з 12,8 % р/р у червні. Стримання інфляції зумовлювалося більшою пропозицією сирих продуктів харчування, а також сприятливою ситуацією на валютному ринку та поліпшенням інфляційних очікувань щодо цін на окремі товари, насамперед імпортовані (рис. 1.1).

Подорожчання оброблених продовольчих товарів і надалі уповільнювалося (до 13,9 % р/р порівняно з 14,7 % р/р у червні та з 17,1 % р/р у травні). Така динаміка спричинена подальшим зниженням тиску щодо витрат бізнесу, зокрема на сировину та енергію, налагодженням виробничих і логістичних ланцюгів, а також поліпшенням інфляційних очікувань на тлі стабільної ситуації на валютному ринку. Так, курсова стійкість сприяла зниженню темпів зростання цін у річному вимірі на продукти, що мають значну частку імпорту в собівартості (рибні продукти, шоколад, кава, соки, сухофрукти, безалкогольні напої). По окремих позиціях у групі оброблених продовольчих товарів у липні 2023 р. відносно попереднього місяця зафіксовано зниження цін.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування знизилися до 12,3 % р/р порівняно з 18,2 % р/р у червні та 22,6 % р/р у травні. Зокрема, овочі у липні 2023 р. відносно червня подешевшали на 18,2 % р/р завдяки розширенню пропозиції та наблизилися до минулорічних показників. Через збільшення пропозиції також знижено ціну на яйця (на 7,6 % р/р відносно попереднього місяця), проте їх вартість і надалі перевищує минулорічний рівень з огляду на нарощення експорту. Попри зростання зовнішніх цін, вартість соняшникової олії на внутрішньому ринку в липні 2023 р. відносно червня знизилася на 0,8 % р/р, що зумовлено труднощами з її експортуванням, зокрема внаслідок припинення функціонування «зернового коридору».

Зростання цін на непродовольчі товари також уповільнилося до 10,0 % р/р порівняно з 12,2 % р/р у червні та 14,5 % р/р у травні. У результаті нижчими темпами дорожчали товари особистого догляду, іграшки, меблі, товари для дому, автомобілі. При цьому в липні 2023 р. відносно червня зафіксовано зниження цін у місячному вимірі на одяг (на 4,6 %), взуття (на 5,1 %) та побутову техніку (на 0,4 %).

Темпи зростання вартості послуг також знижувалися (до 12,4 % р/р порівняно з 14,2 % р/р у червні та 14,6 % р/р у травні). Повільніше дорожчали послуги кафе та ресторанів на тлі зменшення тиску щодо витрат бізнесу, а також стійкої ситуації на валютному ринку. Пригальмувало зростання вартості медичних, ветеринарних, туристичних послуг, обслуговування автомобілів, ремонту, послуг спортзалів, готелів та перукарень.

Зростання адміністративно регульованих цін також дещо уповільнилося – до 12,0 % р/р порівняно з 12,5 % р/р у червні. Подорожчання алкогольних напоїв та тютюнових виробів стримувалося на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку та тиску тіньової пропозиції. Також пригальмувало зростання цін на транспортні послуги з огляду на нижчі, ніж торік, ціни на пальне. Інфляцію й надалі стримує мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. При цьому зазначимо, що майже дворазове підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів з 01.06.2023 р., хоча і виявилося досить соціально чутливим, водночас не справило статистично відчутного негативного впливу на динаміку індексу споживчих цін (ІСЦ), оскільки показник «електроенергія» у структурі розрахунку ІСЦ за Класифікацією індивідуального споживання становить лише 1,67 %.

Ціни на пальне у липні 2023 р. відносно червня у місячному вимірі зросли на 7,3 % р/р, що пояснюється відновленням ставок ПДВ та акцизу до довоєнного рівня. Проте, порівняно з відповідним періодом минулого року, вартість пального залишається нижчою на 10,6 %. Серед іншого, зростання вартості пального також стримують зниження світових цін на нафту, значні запаси пального, закуплені до підвищення акцизу, та посилення конкуренції на роздрібному ринку.

Нагадаємо, що пікового значення з початку війни інфляція досягла у грудні 2022 р. (26,6 % р/р), після чого неухильно знижувалася внаслідок реалізації комплексу заходів із забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів та пального, зменшення світових цін на товарних ринках, зокрема й на енергоносії, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Потенціал до зниження інфляції зберігається й надалі, хоча і помірнішими темпами. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційного тиску, зокрема через руйнування інфраструктури. НБУ прогнозує подальше зниження інфляції – до 10,6 % за підсумками 2023 р., 8,5 % – у 2024 р., а у 2025 р. − до 6 %.

Облікову ставку знижено до рівня 22 % річних [2]. Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку з 28 липня 2023 р. з 25 % до 22 %. Також знижено ставку за депозитними сертифікатами овернайт на 2 в. п. – до 18 %, а за кредитами рефінансування – на 3 в. п. до 24 %. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці.

Ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень. Зазначене є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за ймовірного пом’якшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. Водночас зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності сприятиме відновленню економіки.

За умови збереження стійкості валютного ринку та уповільнення інфляції облікова ставка і надалі знижуватиметься.

Міжнародні резерви країни оновили історичний максимум [3]. Станом на 1 серпня 2023 р. міжнародні резерви України зросли до рівня 41,7 млрд дол. США (рис. 1.2). У липні вони збільшилися на 6,9 %, вдруге поспіль оновивши рекордний показник за всю історію незалежності нашої держави. Упродовж липня міжнародні резерви продовжували зростати завдяки ритмічним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті.

На валютні рахунки уряду в НБУ загалом надійшло 4 681 млн дол. США, зокрема: 1 657 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 1 496 млн дол. США – пільговий кредит під гарантії уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку; 1 300 млн дол. США – грантові кошти через трастовий фонд Світового банку, з них – 1 250 млн дол. США – від Сполучених Штатів Америки; 227 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик).

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).

 

Вдосконалюється механізм обов’язкового резервування залучених банками коштів [4]. З 11 вересня 2023 р. обов’язкові резерви за строковими коштами і вкладами юридичних осіб дорівнюватимуть у національній валюті 10 % (нині 0 %), а в іноземній валюті – 20 % (нині 10 %). При цьому аналогічні нормативи обов’язкового резервування банками вже діють за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних осіб. Таким чином, регулятор урівнює нормативи обов’язкового резервування банками за коштами юридичних осіб за ознакою строковості. Це необхідно, зокрема, для подальшої мінімізації ризиків структурного профіциту ліквідності в банківській системі та зниження ринкових викривлень.

Триває процес пом’якшення низки валютних обмежень з одночасним лімітуванням непродуктивного відпливу капіталу [5]. Регулятор пом’якшив низку валютних обмежень для активнішої участі банків-нерезидентів на ринку ОВДП, збільшення припливу іноземної валюти в країну, а також підтримки соціальних ініціатив щодо захисту громадян. Крім того, вжито додаткових заходів, спрямованих на запобігання непродуктивному відпливу капіталу з України для збереження стійкості валютного ринку. Розглянемо запроваджені заходи докладніше, починаючи з 12.08.2023 р.

• АТ «Укрпошта» отримало змогу здійснювати перекази з метою забезпечення виплати пенсії та грошової допомоги громадянам України, які тимчасово перебувають за кордоном. Нагадаємо, що у червні минулого року НБУ також дозволив переказувати кошти за кордон для виплат пенсій громадянам у межах міжнародних договорів, укладених Україною з іноземними державами.
• Дозволено переказувати кошти у гривні на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в українських банках, для проведення операцій з ОВДП, номінованими в національній валюті, учасником яких є банк-нерезидент. За оцінками НБУ, такі зміни сприятимуть активнішій участі банків-нерезидентів у операціях з гривневими ОВДП та водночас, завдяки збереженню обмеження на конвертацію таких коштів у іноземну валюту та їх переказ за кордон, зазначене не посилюватиме тиск на валютний ринок.
• Товарні біржі отримали можливість переказувати кошти нерезиденту з метою повернення попередньо внесеної ним суми гарантійного забезпечення для участі у біржових торгах. Водночас таке повернення виконуватиметься лише за рахунок коштів, які були попередньо перераховані нерезидентом з-за кордону для участі в торгах на товарній біржі. Відповідно купівля іноземної валюти не здійснюватиметься, отже, тиск на валютний ринок не посилюватиметься. Натомість такі зміни забезпечать біржам виконання власних зобов’язань перед учасниками торгів, що сприятиме збільшенню припливу іноземної валюти в Україну. Зростання припливу іноземної валюти в країну є необхідною передумовою очікуваної курсової лібералізації та повернення до режиму інфляційного таргетування, що, як очікується, впроваджуватимуться у перспективі на тлі зниження негативного впливу на економіку воєнних ризиків.
• Вдосконалено процедуру валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів. А саме – визначено, що банки не матимуть можливості завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення коштів імпортеру з рахунку нерезидента, відкритого в українському банку. Відповідна зміна необхідна, щоб запобігти непродуктивному відпливу іноземної валюти за кордон, що захистить міжнародні резерви України та стабільність на валютному ринку.

Затверджено Концепцію відкритого банкінгу [6]. Регулятор затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрями розвитку, дорожню карту та основні вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу (Open Banking); зазначене наближає український платіжний ринок до європейського ще на один крок.

Відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API (Аpplication Рrogramming Іnterface). Основна перевага такого обміну – надання можливості користувачам фінансових послуг обирати зручний та сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Основними тезами Концепції є наступні: розбудова нової екосистеми призначена для розроблення різноманітніших та привабливіших для клієнтів платіжних продуктів та послуг; банки та інші надавачі платіжних послуг мають відкрити свої АРІ для надавачів нефінансових платіжних послуг з метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача; користувачі матимуть можливість ефективніше користуватися своїми коштами, використовуючи консолідовану інформацію в одному платіжному застосунку про рух коштів та їх залишок у різних фінансових установах; на відміну від традиційного банківського обслуговування, відкритий банкінг здійснює ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача; з’являться нові можливості для розвитку екосистеми платіжного ринку, зросте рівень конкуренції серед його учасників.

Нагадаємо, що Закон України «Про платіжні послуги» передбачає, що відкритий банкінг має запрацювати в Україні в серпні 2025 р.

Завершено трансформацію прав власності АТ «Сенс Банк» (колишнього АТ «Альфа-Банк») [7]. На початку 2023 р. банк визначено системно важливим, а також критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Проте, станом на 20.07.2023 р., остаточними основними учасниками в структурі власності банку були громадяни країни-агресора, що завдавало значного репутаційного ризику, мало суттєвий негативний вплив на діяльність банку, зумовлювало негативну динаміку окремих фінансових показників, становило загрозу для інтересів вкладників та інших кредиторів. Тому Правління НБУ ухвалило рішення вивести банк з ринку та звернулося з пропозицією до Кабінету Міністрів України щодо участі держави в цій процедурі. Ухвалена урядом Постанова «Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку» [8] передбачає придбання державою акцій банку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб за 1 гривню та передачу управління установою Міністерству фінансів України.

Нове керівництво банку забезпечує стабільну операційну діяльність. Сервіси для фізичних осіб працюють у звичайному режимі. Зокрема, здійснення платежів та отримання коштів у банкоматах для фізичних осіб доступні у межах, встановлених регулятором та банком лімітів, без додаткових обмежень. Також без обмежень приймаються платежі юридичних осіб.

Зазначимо, що подальша концентрація активів (до 56 % [9]), залучених коштів (до 54 %) та власного капіталу (до 46 %) банківської системи у розпорядженні держави посилює ризик зниження рівня конкуренції на банківському ринку, а це може негативно вплинути на споживачів банківських послуг. Саме тому після закінчення дії воєнного стану в Україні націоналізація банку передбачає його подальший продаж іншому інвестору.

Прибутковість банківської системи в умовах війни демонструє позитивну динаміку [10]. Згідно з опублікованими звітними даними, попри продовження воєнних дій, чистий прибуток банківської системи загалом за перше півріччя 2023 р. більш ніж удвічі перевищив результат 2022 р., сягнувши рівня 67,6 млрд грн порівняно з 4,6 млрд грн збитку за аналогічний період минулого року. При цьому, станом на 1 липня 2023 р., лише 8 банків із 65 платоспроможних установ виявилися збитковими із сукупним збитком 112 млн грн.

Головним чинником прибутковості банківського сектору залишаються зростання процентних доходів, передусім від високоліквідних активів, та несуттєві обсяги формування страхових резервів під проблемні активи. При цьому, станом на 01.07.2023 р., кредитний портфель банківської системи України, сформований корпоративними та роздрібними позичальниками, скоротився до 928 млрд грн, а частка проблемних кредитів у цьому портфелі зросла до 38,9 %, що відповідно знизило рівень процентних доходів банків від кредитування. Натомість загальні інвестиції банків у державні цінні папери зросли до 1090 млрд грн, зокрема ОВДП – 611 млрд грн, депозитні сертифікати НБУ – 479 млрд грн.

Таким чином, левову частку процентних прибутків банків наразі складають доходи, отримані від держави в особі КМУ та НБУ, що вкрай негативно впливає як на стан державного бюджету, так і на перспективи відновлення економіки, основним джерелом якого мають бути кредитні ресурси, спрямовані банками на підтримку поточної та інвестиційної діяльності підприємств-позичальників.

Чистий комісійний дохід банківської системи зріс на 22 % р/р, попри певне уповільнення у весняні місяці, зокрема внаслідок зменшення операцій з картками.

Ухвалено нову редакцію закону «Про кредитні спілки» [11]. Нова редакція Закону України «Про кредитні спілки» розширює перелік осіб, які можуть стати членами кредитних спілок, за рахунок юридичних осіб. Новий закон також удосконалює вимоги до структури капіталу кредитної спілки, її корпоративного управління та внутрішнього контролю. Повноваження між органами управління відтепер чітко розподілені. Також встановлюються обмеження на суміщення окремих функцій. Крім того, закон визначає вимоги до ділової репутації та професійної придатності керівників кредитних спілок, що знизить ризики для фінансового стану кредитної спілки та захистить інтереси її учасників. Закон також передбачає диференціацію ліцензій на стандартну (надання фінансових послуг з кредитування та залучення від своїх членів коштів і банківських металів) та спрощену (лише кредитування). Водночас кредитна спілка, за бажанням, зможе надавати послуги щодо гарантій, торгівлі валютними цінностями, деякі з фінансових платіжних послуг, супровідні, посередницькі та консультаційні послуги.

Нова редакція Закону України «Про кредитні спілки» набере чинності на наступний день після опублікування та буде введена в дію з 01.01.2024 р.

Підсумовуючи, зазначимо:

• основні показники діяльності грошово-кредитної системи України продовжують демонструвати сформовану раніше позитивну динаміку, що стосується, передусім, процесу уповільнення інфляції та подальшого накопичення міжнародних резервів;
• зазначені позитивні тенденції формують необхідні передумови для відновлення практики гнучкого обмінного курсу гривні та повернення до режиму інфляційного таргетування у міру зниження негативного впливу воєнних ризиків на економіку;
• зростання прибутковості банківської системи відбувається за рахунок подальшої концентрації активів банків у різних видах державних цінних паперів, що негативно впливає на виконання банківською системою власної провідної функції – кредитування поточної та інвестиційної діяльності позичальників;
• зниження рівня облікової ставки має стимулювати банки активізувати кредитну діяльність внаслідок зниження вартості залучених коштів та дохідності різних видів державних цінних паперів;
• націоналізація системно важливого АТ «Сенс Банк» має гарантувати його фінансову стійкість, проте зумовлює зростання ризиків, пов’язаних із подальшою концентрацією ресурсів банківської системи під контролем держави;
• нормативні новації регулятора, ухвалені у розглянутому періоді, сприятимуть активнішому залученню банків-нерезидентів на ринок ОВДП, збільшенню припливу іноземної валюти в країну; запобіганню непродуктивному відпливу капіталу за кордон; впровадженню в країні відкритого банкінгу, що наблизить український ринок платіжних послуг до кращих європейських стандартів;
• ухвалені Верховною Радою України законодавчі зміни сприятимуть ефективнішому регулюванню діяльності кредитних спілок, що стимулюватиме розвиток конкурентного середовища на ринку фінансових послуг.

Бюджетна політика

В умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україні вживають заходів щодо фінансування відновлення інфраструктури, пошкодженого житла та соціальної підтримки населення, триває формування нормативної бази для забезпечення виконання державного бюджету України.

Міністерство фінансів України поінформувало [12] про стан виконання державного бюджету України за 7 міс. 2023 р. За оперативною інформацією Казн 06,1 млрд грн). Касові видатки бюджету сягнули 2066,9 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1639,5 млрд грн, або 93,4 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – липні 2022 р. доходи становили 806,98 млрд грн, а видатки – 1218,5 млрд грн.

У січні – липні 2023 р. з державного бюджету на соцвиплати спрямовано 265,6 млрд грн, зокрема: 158,6 млрд грн на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 60,8 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 30,7 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 14,2 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї; 1,3 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю [13].

При цьому держбюджет за 7 міс. 2023 р. було виконано з дефіцитом у  583,9 млрд грн (дефіцит загального фонду становив 627,6 млрд грн при запланованому 1088,5 млрд грн).

Триває робота щодо забезпечення виконання державного та місцевих бюджетів, зокрема:

1. уточнено деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти. З цією метою Постановою КМУ № 716 від 14.07.2023 внесено зміни до Порядку та умов надання цієї субвенції. Постанова визначає строки подання місцевими органами влади та військовими адміністраціями проєктних заявок, формування й затвердження обласними та Київською міською військовою адміністрацією переліку проєктів для облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти; надано можливість під час воєнного стану спрямовувати кошти на реалізацію проєктів, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом інших об’єктів, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту закладів загальної середньої освіти;
2. уточнено механізми розподілу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2023 № 795). Визначено, що цю дотацію першочергово спрямовано на оплату праці з нарахуваннями працівників бюджетних установ та недопущення прострочення кредиторської заборгованості із зазначених виплат і перерахування реверсної дотації до держбюджету. Окрім того, формула розрахунку обсягу додаткової дотації на другому етапі міститиме обсяг уже розподіленої додаткової дотації;
3. уточнено деякі питання надання у 2023 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2023 № 794). Зокрема, одним з критеріїв надання субвенції визначено неналежність території адміністративно-територіальної одиниці / територіальної громади до територій активних бойових дій; територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; та/або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій;
4. оптимізовано черговість здійснення видатків з державного бюджету (постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 894). З цією метою внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, та врегульовано питання здійснення видатків для Державного бюро розслідування, потреб слідчих, діяльності установ страхового фонду документації тощо;
5. проведено розподіл додаткової дотації для покриття втрат місцевих бюджетів за ІІ кв. 2023 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 683-р). Кошти отримають органи місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях для здійснення своїх повноважень та забезпечення першочергових потреб на місцевому рівні. Обсяг розподіленої дотації становив 1,3 млрд грн. Кошти спрямовуватимуть на потреби обласних бюджетів Донецької, Луганської та Херсонської областей і 113 бюджетів територіальних громад: 3 обласних бюджетів та 18 бюджетів територіальних громад, на території яких ведуться активні бойові дії, – на загальну суму 818,4 млн грн; 30 бюджетів територіальних громад, на території яких велися активні бойові дії або деокуповані, – на загальну суму 320,2 млн грн; 65 бюджетів територіальних громад, на території яких не ведуться (велися) бойові дії, – на загальну суму 240,8 млн грн. Загальний обсяг цієї додаткової дотації в державному бюджеті України на 2023 р. визначено у 24 млрд грн. За результатами надходження до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб за 2022 р. та І кв. 2023 р. вже розподілено додаткову дотацію сумою понад 13,3 млрд грн [14]. 

Триває робота з урегулювання питань стосовно використання коштів, що надходять як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних і юридичних осіб приватного права та/або публічного права на рахунки міністерств, відкритих у Національному банку, і є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету, зокрема:

1. унормовано використання коштів для фінансування заходів гуманітарного розмінування. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 760 затверджено Порядок використання коштів з рахунку Міністерства економіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування. Ці кошти спрямовують на: розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами; доукомплектування технічними засобами сформованих піротехнічних підрозділів; закупівлю послуг із завантаження, вивезення та складування спеціальної техніки (обладнання, матеріалів, засобів для виконання національної програми протимінної діяльності) для гуманітарного розмінування; закупівлю машин механізованого розмінування, піротехнічних машин важкого типу, оперативно-піротехнічних машин; організацію робіт з розмінування й транспортування вибухонебезпечних предметів до місця знищення. За інформацією першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Ю. Свириденко, уже є домовленість з донорами про виділення Україні 244 млн дол. та спецтехніки на такі потреби;
2. уточнено особливості використання коштів з рахунку для задоволення потреб освіти і науки. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 762 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 472 «Деякі питання використання коштів, що надходять на офіційні рахунки для пожертв на підтримку України» та викладено в новій редакції Порядок використання коштів з рахунку для задоволення потреб освіти і науки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2022 № 1256 «Деякі питання використання коштів з рахунку для задоволення потреб освіти і науки». Кошти, що надходитимуть на рахунок для задоволення потреб освіти і науки, відкритий МОН у Національному банку, планують спрямувати на: відновлення роботи державних та комунальних закладів освіти й наукових установ, що пошкоджені / знищені внаслідок бойових дій; придбання засобів навчання та обладнання; придбання підручників, посібників, навчальних матеріалів, комп’ютерного та іншого обладнання, програмного забезпечення; придбання шкільних автобусів; відновлення й модернізацію мережі дослідницької та інноваційної інфраструктури тощо. Окрім того, такі кошти може бути передано як трансферти місцевим бюджетам. За інформацією МОН [15], ухвалення  цього рішення значно вдосконалює роботу комісії з питань розподілу коштів для задоволення потреб освіти і науки, утвореної МОН, та надає можливість використовувати кошти з рахунку Міністерства в Національному банку України («United24» Освіта та наука);
3. уточнено питання щодо використання коштів з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 728 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 № 491 «Деякі питання використання коштів з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я» та викладено в новій редакції Порядок використання коштів з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я, відкритого МОЗ у Національному банку. Передбачено спрямування коштів на: закупівлю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), витратних матеріалів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, медичних меблів, спеціалізованих санітарних транспортних засобів, мобільних госпіталів, мобільних амбулаторій; відновлення роботи й модернізацію державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що пошкоджені внаслідок бойових дій; оновлення й модернізацію державних та комунальних багатопрофільних лікарняних закладів; закупівлю послуг, пов’язаних з постачанням медичного забезпечення, тощо. Зміни також допоможуть упорядкувати бюджетний облік, забезпечити звітність про надходження та покращити якість ухвалення рішень у галузі охорони здоров’я [16];
4. унормовано питання використання коштів з рахунку для задоволення потреб осіб, евакуйованих з населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони, та осіб, які проживають в деокупованих населених пунктах. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 819 викладено в новій редакції Порядок використання коштів з відповідного рахунку Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України з цього питання. Кошти спрямовуватимуть на: надання разової грошової допомоги населенню, що евакуюється, та населенню деокупованих населених пунктів; задоволення продовольчих потреб (закупівлю харчів, питної води та їх доправлення); забезпечення одягом та взуттям, товарами першої потреби, гігієнічними засобами; забезпечення медичними засобами; евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення в безпечні райони; оплату транспортування гуманітарних вантажів, послуг для зберігання гуманітарної та іншої допомоги; облаштування місць компактного проживання громадян; компенсацію витрат АТ «Укрпошта». Окрім того, здійснено розподіл коштів з відповідного рахунку Мінреінтеграції, відкритого в НБУ, сумою 94,7 млн грн на нову бюджетну програму «Здійснення заходів з підтримки евакуйованих осіб та осіб, які проживають в деокупованих населених пунктах».

Триває робота щодо забезпечення фінансової підтримки відновлення за рахунок коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Прийнято рішення виділити Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури кошти з цього фонду розміром:

• 3,56 млрд грн на нову бюджетну програму для будівництва й відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків і споруд (постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2023 № 770). Кошти буде спрямовано на: будівництво (у т. ч. реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд, захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів; будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання; відновлення пошкоджених об’єктів житлового та громадського призначення; нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій. У межах виділених коштів планують реалізувати 44 проєкти відновлення в громадах Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської та Херсонської областей [17]. Серед проєктів найбільше пов’язано з відновленням: житлових будинків – 24; закладів освіти – 10; охорони здоров’я – 3. Загалом передбачено побудувати з нуля 4 об’єкти, здійснити реконструкцію 5 та провести капітальний ремонт 35 об’єктів [18];
• 3,35 млрд грн на нову бюджетну програму відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 823). Кошти буде спрямовано на відбудову смт Бородянки Київської обл., м. Тростянця Сумської обл., с. Циркуни Харківської обл., с. Посад-Покровського Херсонської обл. та с. Ягідного Чернігівської обл., зокрема на: будівництво (реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд, захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів; будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання; розроблення проєктної (проєктно-кошторисної) документації житлових будівель, для реконструкції, капітального ремонту об’єктів, пошкоджених та/або зруйнованих унаслідок збройної агресії Російської Федерації; відновлення пошкоджених об’єктів житлового та громадського призначення; нове будівництво житла для осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, тощо.

Триває робота щодо фінансової підтримки населення, яке постраждало внаслідок підриву Росією греблі Каховської гідроелектростанції, за втрачений врожай. З цією метою з резервного фонду Кабінету Міністрів України виділено 271,464 млн грн для надання одноразової грошової допомоги: в Миколаївській облдержадміністрації – 59,193 млн грн; у Херсонській облдержадміністрації – 212,271 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 681-р). Згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 807, претендуватимуть на таку допомогу фізичні особи, які мають у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та/або для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та/або земельну ділянку для індивідуального садівництва, що постраждали внаслідок затоплення. Бюджетні кошти спрямовують на виплату допомоги за втрачений врожай овочів: 3318 грн за збитки на 0,01 га земельної ділянки. Водночас допомогу надаватимуть на площу, не більшу за 0,2 га в Миколаївській обл. та 0,3 га в Херсонській обл.

Податкова та митна політика

Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету й далі фінансово підтримують обороноздатність і стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби, до загального фонду державного бюджету за січень – липень 2023 р. надійшло понад 1 006,1 млрд грн, зокрема за липень – 136,7 млрд грн. Серед платежів, що їх адмініструють податкові та митні органи, основні надходження отримано завдяки:

• ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 192,5 млрд грн, зокрема за липень – 30,8 млрд грн;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 107 млрд грн (зібрано 189 млрд, відшкодовано 82 млрд грн), за липень – 18,7 млрд грн (зібрано 28,7 млрд грн, відшкодовано 10 млрд грн) (рис. 3.1);
• податку на доходи фізичних осіб та військовому збору – 95,4 млрд грн, з них за липень – 15,2 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 71 млрд грн, за липень – 3,2 млрд грн;
• акцизному податку – 58,9 млрд грн, з яких за липень – 8,7 млрд грн;
• рентній платі за користування надрами – 35,3 млрд грн, за липень – 5,4 млрд грн;
• ввізному та вивізному миту – 16,9 млрд грн, зокрема за липень – 2,4 млрд грн.

Виконання розпису доходів за січень – липень 2023 р. Державною податковою службою України (ДПС) становило 102,8 % (+11 млрд грн), Державною митною службою України (Держмитслужба) – 98,4 %.

У цілому за підсумками семи місяців поточного року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 1 477,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Надходження єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в січні – липні 2023 р. сягнули 263,7 млрд грн, з яких у липні надійшло 39,4 млрд грн. Значну позитивну роль відіграють надходження ЄСВ з грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховна Рада України звільнила від ПДВ та ввізного мита імпорт оптичних приладів для потреб оборони. Змінами до Податкового й Митного кодексів України (Законами України від 28.07.2023 р. № 3287-IX та № 3288-IX) розширено перелік товарів, які на період воєнного стану звільнено від ПДВ та ввізного мита під час увезення в Україну, а саме:

• тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри);
• далекоміри;
• портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці).

Держмитслужба підбила підсумки «митного безвізу» за 10 місяців міжнародного застосування NCTS. З 01.10.2023 р. за 10 місяців «митного безвізу» оформлено понад 15 тис. транзитних декларацій у системі NCTS (New Computerized Transit System). Загальна кількість переміщень з України за 10 місяців становила 12 363. У липні 2023 р. в країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту завершено 3 196 переміщень, розпочатих в Україні. З початку міжнародного застосування NCTS за 2 653 деклараціями спільного транзиту товари успішно доправлено до митниць призначення на митній території України. Кількість таких декларацій у липні 2023 р. сягнула 738. Кількість ввізних декларацій проти червня 2023 р. подвоїлася (рис. 3.2) завдяки роз’яснювальним заходам Держмитслужби [19]. На кінець липня 2023 р. підприємствам надано 49 авторизацій на застосування транзитних спрощень. Понад 20 заяв від підприємств перебувають на різних етапах розгляду. Таким чином, пожвавлюється процес отримання бізнесом митних спрощень.

Верховна Рада України схвалила 13.07.2023 р. та Президент України підписав 26.07.2023 р. зміни до Митного кодексу України для скорочення часу проходження митниці користувачами NCTS і розширення застосування транзитних спрощень. Змінами запроваджено можливості здійснювати внутрішній транзит товарів з використанням NCTS – за аналогією з транзитом, передбаченим Митним кодексом ЄС. Окрім того, створено законодавче підґрунтя для пріоритетного пропуску через кордон товарів, уміщених під процедуру спільного транзиту. Отже, прийняті зміни до Митного кодексу створюють сприятливі умови для українського бізнесу відкривати декларації Т1 у внутрішніх митницях, що в поєднанні з електронною чергою на кордоні розвантажить пункти пропуску та скоротить час проходження митниці користувачам NCTS.

Держмитслужба повідомила обсяги переданих на потреби оборонців України конфіскованих товарів і транспортних засобів. З 24.02.2022 р. до 27.06.2023 р. Держмитслужба передала на потреби оборонців конфіскованих товарів і транспортних засобів на 432 млн грн. Найчастіше це автомобілі, майно військового призначення, тютюнові вироби, одяг та взуття, комп’ютерна техніка, генератори й акумулятори тощо (рис. 3.3). Основними отримувачами стали:

• Міністерство оборони України – 360,7 млн грн;
• Державна прикордонна служба України – 34,2 млн грн;
• обласні військові адміністрації – 13,6 млн грн;
• Міністерство внутрішніх справ України – 15,4 млн грн;
• Служба Безпеки України – 7,4 млн грн;
• інші отримувачі – 0,7 млн грн.

Конфісковане майно (і таке, що на інших законних підставах перейшло у власність держави) передають Збройним Силам України та правоохоронним органам згідно з розпорядженням КМУ «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26.02.2022 р. № 186-р, постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» від 16.09.2022 р. № 1043, а також відповідно до рішень військового командування щодо примусового відчуження або вилучення майна, ухвалених на підставі приписів Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII.

Сфера державного боргу

Утримання Україною боргової стійкості протягом 16.07.2023 р.–15.08.2023 р., в умовах продовження російської агресії, здійснювалося з урахуванням залучення як зовнішніх грантових коштів та пільгових кредитів для фінансування потреб бюджету, так і внутрішніх позикових коштів завдяки випуску ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик). Зокрема, під час онлайн-зустрічі фінансового блоку G7 від 16.07.2023 р. міністр фінансів України С. Марченко зазначив [22], що сьогодні Україна має стабільні надходження міжнародної фінансової підтримки та функціонуючий ринок внутрішнього боргу. Завдяки зазначеному, Україна вже сьомий місяць поспіль уникає монетарного фінансування.

Так, у липні 2023 р. Мінфін залучив 5,3 млрд дол. США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах, склали близько 25 % із загального обсягу фінансової допомоги [23]. Визначимо донорів, які підтримали економіку нашої держави у липні 2023 р.

- Європейський Союз – 1,67 млрд дол. США (пільгове фінансування). Кошти від ЄС – шостий транш у рамках масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 р. Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро, із яких Україна отримала вже 10,5 млрд євро. Макрофінансова допомога надається на безпрецедентно пільгових умовах для України. Термін погашення кредиту складає 35 років. Водночас відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС.

• Японія – 1,5 млрд дол. США (пільгове фінансування). Пільгове фінансування під гарантію уряду Японії залучено через трастовий фонд Світового банку ADVANCE Ukraine.
• Сполучені Штати Америки – 1,25 млрд доларів США (грант). Грант від США – частка п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
• Міжнародний валютний фонд (МВФ) – близько 890 млн дол. США (пільгове фінансування). Кошти від МВФ Україна отримала за результатами успішного першого перегляду програми в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). Загальне фінансування EFF, передбачене чотирирічною програмою, складає 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ – спеціальні права запозичення).

Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема на зарплату працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення.

Загалом за 7 місяців 2023 р. Міністерство фінансів України залучило понад 28 млрд дол. США зовнішнього фінансування на нагальні потреби держбюджету (рис. 4.1). 

Крім того, головними темами для обговорення у цей період були пріоритети подальшої підтримки України міжнародною спільнотою, зокрема продовження бюджетної підтримки до кінця поточного року та на 2024 р., скоординовані дії щодо спрямування заморожених активів РФ на відбудову України.

Зокрема на початку липня 2023 р. Європейська комісія оголосила пропозицію надати Україні 50 млрд євро протягом наступних 4 років, очікується, що країни G7 також ухвалять відповідні рішення про надання передбачуваної та ритмічної бюджетної підтримки Україні на наступний рік.

Крім того, наприкінці липня – на початку серпня Міністерство фінансів України здійснило низку результативних зустрічей щодо створення надійної основи для фінансування повноцінного відновлення України з боку країн-міжнародних партнерів. Розглянемо зазначені заходи докладніше.

• 19 липня міністр фінансів України С. Марченко зустрівся з президентом Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танакою [25]. Під час зустрічі сторони обговорили пріоритетні напрями відновлення та реалізацію спільних проєктів з відбудови України. Зокрема узгоджено наявні ресурси на відновлення від Японії з найбільш нагальними проєктами, а також пріоритетні сфери співпраці з японським бізнесом на найближчі місяці.
• 20 липня міністр фінансів України С. Марченко та віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії А. Бассані підписали угоду щодо надання Україні кредиту на суму 1,5 млрд дол. США [26]. Кошти пільгової позики надаються під гарантії уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку. Зазначені кошти будуть спрямовані на зміцнення соціального захисту населення, надання допомоги людям під час війни, а також на відновлення економіки України.
• 21 липня міністр фінансів України С. Марченко та віцепрезидент Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у країнах Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Гарсія Мора обговорили залучення приватних інвестицій для відновлення України. Сторони з’ясували потреби на відновлення, підготовку та реалізацію спільних проєктів, зокрема програми підтримки малого та середнього бізнесу в Україні [27]. IFC має наміри надати 1 млрд дол. США на підтримку малого та середнього бізнесу у 2023 р. Уряд України також розраховує на сприяння IFC у залученні приватних інвестицій для відновлення української інфраструктури, зокрема через проєкти державно-приватного партнерства у галузях транспорту і логістики, соціальної інфраструктури та енергетики.
• 8 серпня відбувся запуск ще однієї хвилі грантів від EU4Business для мікробізнесу за фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини у розмірі 3 млн євро. EU4Business – ініціатива Європейського Союзу, яка допомагає малим та середнім підприємствам у шести країнах Східного партнерства, зокрема і в Україні, ефективніше реалізовувати свій потенціал і стимулювати економічне зростання.

Головна мета грантів – підтримати відновлення підприємницької діяльності на територіях України, що найбільше постраждали від бойових дій та були окуповані, а також посилити стійкість мікробізнесу в інших регіонах України під час війни.

У межах цієї Програми підприємці зможуть отримати фінансову підтримку близько 4 000 євро (у гривні) на відновлення власної господарської діяльності через три уповноважених банки: Ощадбанк, Приватбанк та Банк Львів. Кошти мікрогранту спрямовуватимуться на придбання обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, виплату заробітної плати, оренду приміщення та інші нагальні господарські витрати.

Важливе значення для зменшення фінансових можливостей країни-агресора має внесення Росії до «чорного списку» FATF (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering – Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей). Після призупинення членства в FATF у лютому 2023 р. росія активізувала діяльність, пов’язану з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму, розповсюдженням зброї масового знищення та ухилянням від санкцій. FATF знала про збільшення кількості порушень з боку РФ, проте на останніх пленарних засіданнях вирішила не вносити країну до «чорного списку». Існує ризик, що таке рішення заохотить Росію ще більше підривати глобальну фінансову безпеку. Разом з цим, РФ, безперечно, відповідає критеріям для внесення до «чорного списку». Тому на онлайн-зустрічі з представниками країн G71 міністр фінансів С. Марченко під час свого виступу від імені України закликав держави-члени FATF дійти консенсусу щодо цього питання.

Необхідно також якомога швидше досягти прогресу в фінансуванні відновлення України за рахунок заморожених російських коштів. Росія має заплатити за скоєні злочини проти нашої держави. Сьогодні жоден з існуючих механізмів глобальних міжурядових міжнародних організацій не забезпечує оперативний розгляд справ про репарації. З цих причин Україна активно працює над створенням унікальної компенсаційної комісії, головна мета якої – виплата реальних компенсацій постраждалим за рахунок агресора. Компенсаційний фонд, створений у рамках такого механізму, Україна пропонує розглядати як єдиний фонд, до якого мають спрямовуватися заморожені російські активи. Спеціальний компенсаційний механізм діятиме на основі міжнародного договору, який буде розроблено Україною спільно з країнами, що підтримали резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.

_________________________________________________________________________

[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у липні 2023 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…

[2] Національний банк України знизив облікову ставку до 22 %. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblik…

[3] Міжнародні резерви перевищили 41,7 млрд дол. США за підсумками липня, оновивши історичний рекорд незалежної України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-perevischili-417-mlr…

[4] Національний банк з 11 вересня урівнює нормативи обов'язкового резервування банками за коштами юридичних осіб за ознакою строковості. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-z-11-veresnya-urivnyu…

[5] Національний банк пом’якшує низку валютних обмежень та водночас вживає заходів для запобігання непродуктивному відпливу капіталу. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pomyakshuye-nizku-val…

[6] Затверджено Концепцію відкритого банкінгу в Україні. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zatverdjeno-kontseptsiyu-vidkritogo-ban…

[7] Договір купівлі-продажу акцій АТ «СЕНС БАНК» підписано: держава стає власником банку. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/dogovir-kupivli-prodaju-aktsiy-at-sens-…

[8] Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 р. № 739. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-uchast-derzhavy-u-vyvedenni-systemno-va…

[9] Згідно звітних даних станом на 01.07.2023 р.

[10] Банківський сектор у першому півріччі 2023 року отримав 67,6 млрд грн прибутку. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/bankivskiy-sektor-u-pershomu-pivrichchi…

[11] За новим законом кредитні спілки стануть стійкішими та зможуть надавати більше фінансових послуг. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-novim-zakonom-kreditni-spilki-stanut…

[12] У липні до загального фонду держбюджету надійшло 136,7 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_lipni_do_zagalnogo_fondu_derzhbiudzhetu_na…

[13] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 265,6 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…

[14] Уряд затвердив розподіл 1,3 млрд грн додаткової дотації для покриття втрат місцевих бюджетів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_rozpodil_13_mlrd_grn_dodatko…

[15] Уряд вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 та від 08 листопада 2022 р. № 1256. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-vnis-zmini-do-postanov-kabinetu-minist…

[16] 21 липня: Ситуація в соціальній сфері. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/21-lypnia-sytuatsiia-v-sotsialnii-sferi

[17] Мінінфраструктури: З Фонду ліквідації виділено понад 3,5 мільярда гривень на проєкти відновлення. URL: https://mtu.gov.ua/news/34535.html

[18] Роксолана Підласа: Бюджетний комітет погодив виділення додаткових 3,5 млрд грн на відбудову. URL: https://budget.rada.gov.ua/news/main_news/77557.html

[19] Залізний нардеп. 2023. 14 серп. [Телеграм-сторінка]. Telegram.org. URL: https://t.me/yzheleznyak/8452; https://t.me/yzheleznyak/8453

[20] За 10 місяців «митного безвізу» оформлено більше 15 тис. транзитних декларацій у системі NCTS. 2023. 03 Серп. URL: https://customs.gov.ua/en/news/ncts-26/post/za-10-misiatsiv-mitnogo-bez…

[21] Держмитслужба передала на потреби оборонців України конфіскованих товарів та транспортних засобів на 432 млн грн. 2023. 27 Лип. URL: https://customs.gov.ua/en/news/novini-20/post/derzhmitsluzhba-peredala-…

[22] Важливо якомога швидше досягти прогресу в пошуку механізмів фінансування відновлення за рахунок заморожених російських коштів: Сергій Марченко під час зустрічі фінблоку G7. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/it_is_crucial_to_make_progress_in_findin…

[23] У липні 2023 року Мінфін залучив 5,3 млрд доларів США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів.URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_usd_53_bil…

[24] Фінансування державного бюджету України з початку повномасштабної війни. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraines_state_budget_financing_since_th…

[25] Сергій Марченко і Президент JICA обговорили подальшу співпрацю у напрямі відновлення України. URL:

https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_and_jica_president_disc…

[26] Україна отримає 1,5 млрд доларів США гарантій Японії через Цільовий фонд Світового банку. URL:

https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_usd_15_billion_in_g…

[27] Сергій Марченко: Залучення приватних інвестицій відіграватиме ключову роль у поверненні українців додому та відновленні України. URL:

https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_attracting_private_inve…

 

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД