Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні. Квітень 2023 року

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Розпочинається процедура оцінки стійкості банківської системи в умовах воєнного часу [1]. З метою визначення реального стану банківського сектору регулятор оцінюватиме стійкість банків та банківської системи загалом. У 2023 р. в умовах воєнного часу цей процес матиме низку особливостей. Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 квітня поточного року в три етапи. Під час першого етапу оцінюватиметься якість активів та прийнятність забезпечення за кредитними операціями, а також здійснюватимуться перевірка оцінки вартості майна, отриманого банком у заставу, та розрахунок нормативів достатності капіталу. Другий етап – це екстраполяція результатів оцінки якості активів та прийнятності забезпечення кредитних операцій банку, що не потрапили у вибірку на першому етапі. Завдання третього етапу – оцінити показники діяльності банку за базовим сценарієм та визначити необхідні рівні нормативів достатності капіталу.

Упродовж 2023 р. оцінку проходитимуть 20 банків, які є лідерами за сукупністю показників, як-от обсяг зважених на ризик активів, депозитів та кредитів фізичних осіб. У цьому переліку: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «СЕНС БАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «ПУМБ», АТ «Укрексімбанк», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «А-БАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПроКредит Банк», АБ «Південний», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ «БАНК ВОСТОК», ПАТ «МТБ БАНК», АТ «ПРАВЕКС БАНК». Загальний розмір чистих активів цих банків становить понад 90 % активів банківської системи.

Національний банк розпочав оцінювати стійкість банків, що передбачає, зокрема, проведення стрес-тестування для окремо визначеного регулятором переліку банків (з 2018 р.). Під час стрес-тестування визначаються оціночні показники фінансової звітності банку (балансу й звіту про прибутки та збитки) і необхідний рівень капіталу на три роки після звітної дати. Проведення оцінки поточної ситуації в банківській системі та отримання інформації для визначення пріоритетів банківського нагляду передбачені Меморандумом про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом від 24 березня 2023 р.

Триває «тонке налаштування» операційного дизайну монетарної політики для посилення макрофінансової стійкості [2]. Із 7 квітня 2023 р. оновлено операційний дизайн монетарної політики з метою посилення ринкових стимулів залучення банками строкових депозитів населення в національній валюті, зниження ризиків для валютного ринку та міжнародних резервів. Відповідні зміни дадуть змогу захистити заощадження громадян від інфляційного знецінення та забезпечать подальше зниження цінового тиску, а також сприятимуть розвиткові культури строкових заощаджень у гривні. Зміни до операційного дизайну, зокрема, передбачають таке:

1. зниження ставки за депозитними сертифікатами (далі – ДС) овернайт – із 23 до 20 % річних;
2. запровадження нових лімітованих тримісячних ДС під фіксовану ставку на рівні облікової ставки.

При цьому можливості банків розміщувати кошти в таких тримісячних ДС залежатимуть від обсягів сформованих ними портфелів гривневих депозитів населення з початковим терміном розміщення від трьох місяців, а також від успішності нарощення таких портфелів. Банки матимуть змогу подавати заявки на придбання тримісячних ДС як у НБУ, так і на міжбанківському ринку в межах динамічного ліміту, що складається з двох частин: перша – це 70 % від наявного в банку портфеля гривневих депозитів фізичних осіб із початковим строком погашення від трьох місяців станом на дату, що на три робочі дні передує даті придбання тримісячних ДС; друга – помножений на мультиплікатор приріст обсягу такого портфеля гривневих депозитів фізичних осіб, починаючи з 4 квітня 2023 р.

Національний банк задля тонкого налаштування операційного дизайну залишає за собою право періодично переглядати частку портфеля депозитів та мультиплікатор, що беруться до розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних ДС. Це дасть змогу забезпечити належні монетарні умови для сталого зниження інфляції, поліпшення інфляційних очікувань та підтримки стійкості валютного ринку. Водночас параметри операційного дизайну монетарної політики визначатимуться з урахуванням необхідності підтримувати зацікавленість банків конкурувати за строкові депозити.

Можливість розміщувати частину своєї вільної ліквідності у тримісячних ДС залежно від динаміки портфеля строкових депозитів фізичних осіб спонукатиме банки активніше конкурувати за вкладників, у т. ч. у спосіб підвищення ставок. Частині банків буде вигідно активізувати роботу з вкладниками та посилити маркетингові зусилля, а також і далі підвищувати ставки за строковими депозитами у гривні. Ще частина банків буде змушена рухатися за ринком, щоб зберегти ліквідність і не втратити клієнтів, яких потім завжди складно й дорого повертати. Натомість для тих банків, які й надалі розміщуватимуть вільну ліквідність лише в депозитних сертифікатах овернайт, такі операції генеруватимуть нижчі, ніж раніше, доходи.

Розширення нижньої межі коридору процентних ставок певною мірою компенсуватиметься проведенням операцій із тримісячними ДС, які раніше були недоступні. Обсяги операцій банків із тримісячними ДС, посилені мультиплікатором, поступово зростатимуть у міру нарощення портфелів строкових гривневих депозитів населення.

Ураховуючи важливість поступовості процесу нормалізації монетарної політики для забезпечення подальшого зростання привабливості гривневих депозитів, операції з тримісячними ДС за обліковою ставкою продовжуватимуться щонайменше до квітня 2024 р.

Незважаючи на продовження воєнних дій, міжнародні резерви країни досягли одинадцятирічного максимуму [3]. Станом на 1 квітня 2023 р. міжнародні резерви України становили 31,9 млрд дол. США (див. рис.). Такий обсяг резервів є рекордним за останні 11 років (більший обсяг від вищезазначеного було зафіксовано ще в листопаді 2011 р.). У березні резерви зросли на 10 % завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі менших обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті.

Джерело: за даними НБУ.

Загалом упродовж березня 2023 р. на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5,1 млрд дол. США, у т. ч. від уряду Канади – 1,8 млрд дол. США; від ЄС – 1,6 млрд. дол. США; від Сполучених Штатів (через трастовий фонд Світового банку) – 1,3 млрд дол. США; від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики – 0,5 млрд дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту, що відповідає загальносвітовим стандартам (не менше трьох місяців).

Пом’якшено обмеження для здійснення операцій на готівковому валютному ринку [4]. З 21 квітня 2023 р. регулятор пом’якшив адміністративні обмеження з метою зміцнення позитивних тенденцій у готівковому сегменті валютного ринку, що сприяли суттєвому звуженню спреду між готівковим та офіційним курсом. З цією метою НБУ розширив можливості банків здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти населенню. Отже, з 21 квітня при розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк може продати на валютному ринку, враховується не 100, а 120 % обсягу купівлі безготівкової валюти в населення, починаючи з 13 квітня 2022 р. Відповідні зміни спрямовані на зростання пропозиції банків на готівковому валютному ринку, що слугуватиме поступовому подоланню множинності валютних курсів та поліпшенню курсових очікувань населення.

Система електронних платежів НБУ розпочала роботу в цілодобовому режимі [5]. Нове покоління Системи електронних платежів (СЕП) Національного банку України запрацювало з 1 квітня 2023 р. Відтепер СЕП функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень.

У процесі міграції нове покоління СЕП упроваджено в усіх банках, Державній казначейській службі, Національному депозитарії України, а також у компаніях – розробниках програмного забезпечення. Нове покоління СЕП побудоване з використанням сучасних програмних і технічних засобів, що дає можливість здійснювати електронні платежі набагато швидше, зручніше та безпечніше. Завдяки стандарту ISO 20022 з’явилася можливість уніфікації платіжних повідомлень, створення єдиних правил щодо їх заповнення та оброблення, розширення реквізитного складу завдяки застосуванню додаткових полів і структурованої інформації. Це сприятиме ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів. Система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

Перехід на нове покоління СЕП є важливою технологічною передумовою для подальшого якісного розвитку платіжної інфраструктури України. Зокрема, ураховуючи те, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, Національний банк продовжує активно працювати над можливістю приєднання нашої країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізацією функціоналу миттєвих платежів у наступній версії СЕП-4.1, тестування якої учасниками заплановане в 2023 р.

Упровадження зазначених вище заходів має забезпечити: зміцнення фінансової стійкості банківської системи; активізацію конкуренції банків за строкові кошти вкладників; курсову стабільність гривні та контроль держави за інфляційними процесами; подальшу модернізацію платіжної системи країни та наближення її до стандартів Європейського Союзу.

 

Бюджетна політика

Протягом квітня 2023 р. в умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ на українську територію в країні продовжувалася діяльність щодо формування нормативної бази для виконання Державного бюджету України, підтримки сфери безпеки та оборони, населення та бізнесу.

Міністерство фінансів України поінформувало [6] про стан виконання Державного бюджету України за чотири місяці 2023 р. За оперативною інформацією Держказначейства, протягом цього періоду до держбюджету надійшло 787,6 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 551,6 млрд грн). Касові видатки державного бюджету становили 1043,2 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 865,2 млрд грн, або 93,8 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – квітні 2022 р. доходи державного бюджету становили 412,6 млрд грн, а видатки – 558,8 млрд грн.

Державний бюджет за чотири місяці 2023 р. було виконано з дефіцитом у сумі 252,9 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 310,3 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 560,1 млрд грн).

Схвалено Звіти про виконання Державного бюджету України на 2021 рік та Державного бюджету України на 2022 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 365-р та № 366-р). Зокрема, у 2021 р. Державний бюджет України виконано за доходами в сумі 1296,9 млрд грн, за видатками – 1491,2 млрд грн та з дефіцитом у сумі 198,8 млрд грн. У 2022 р. Державний бюджет України виконано за доходами в сумі 1787,7 млрд грн, за видатками – 2705,7 млрд грн та з дефіцитом у сумі 914,9 млрд грн (17,6 % ВВП при плані 31,7 % ВВП).

Рахунковою палатою буде підготовлено та подано до Верховної Ради України висновки про виконання Закону про Державний бюджет України з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету та пропозиції щодо усунення порушень, виявлених у звітному бюджетному періоді (стаття 62 Бюджетного кодексу України).

Законодавчо унормовано питання надходження, обліку та використання благодійних коштів, що надходять на підтримку України. Зокрема, прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 11 квітня 2023 р. № 3035-ІХ щодо використання коштів, які надходять на рахунки на підтримку України. Цим документом урегульовано питання розподілу й витрачання таких коштів у рамках бюджетних програм спеціального фонду державного бюджету, щомісячного звітування про надходження й використання коштів щодо кожного з відкритих у НБУ рахунків, оприлюднення на офіційних сайтах головних розпорядників коштів сум отриманих добровільних внесків та переліку придбаних товарів і послуг. Закон дозволить забезпечити прозорий облік та використання благодійних коштів, що надходять для підтримки України.

Активізовано роботу з удосконалення механізмів формування й виконання державного та місцевих бюджетів, зокрема щодо:

• механізмів проведення оглядів витрат державного бюджету. В Мінфіні 19 квітня 2023 р. відбулася зустріч з експертами місії SIGMA та ОЕСР, присвячена відновленню практики проведення оглядів витрат державного бюджету та вдосконалення процедури їх проведення [7]. Першу спробу провести огляди витрат бюджетів було здійснено на початку 2018 р., а вже наприкінці того ж року змінами до Бюджетного кодексу України було законодавчо закріплено проведення оглядів витрат державного бюджету та включено їх у бюджетний процес. Однак досягти результату не вдавалося, насамперед унаслідок того, що існували проблеми у відповідному методологічному забезпеченні та нерозуміння учасниками процесу особливостей і мети проведення таких оглядів. 
  Про способи вдосконалення механізмів проведення оглядів витрат державного бюджету йшлося в аналітичній записці «Про удосконалення організації проведення оглядів витрат державного бюджету України в сучасних умовах», яку підготували фахівці Національного інституту стратегічних досліджень [8]. 
  У 2022 р., після того як розпочалося повномасштабне воєнне вторгнення РФ на територію України, проведення оглядів було призупинено. Активізація роботи з цього питання, зокрема оновлення процедур, відповідної методологічної бази проведення оглядів витрат державного бюджету, стане позитивним чинником для визначення якості реалізації бюджетних програм, удосконалення механізмів витрачання бюджетних коштів;
• бюджетної децентралізації. У Мінфіні 5 квітня 2023 р. відбулася зустріч із представниками шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR) щодо продовження реформи бюджетної децентралізації. Під час цього заходу порушувалися питання про вдосконалення механізму горизонтального вирівнювання з метою зменшення диспропорцій між територіями. Нині важливим є врегулювання окремих питань щодо бюджетної підтримки деокупованих територій, на яких обмежені можливості надходження відповідних податків, а також зарахування податку на доходи фізичних осіб за місцем реєстрації чи місцем роботи платника податку [9]. 

Затверджено базові нормативи відрахування до державного бюджету частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2022 р. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 358 встановлено такі нормативи: для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 та більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у т. ч. дочірніх підприємств, – 50 % (за умови спрямування 30 % чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії Російської Федерації); Ощадбанку – 30 %; ПриватБанку та НАК «Украгролізинг» – 80 %; НАК «Нафтогаз України» – 30 % (решту коштів спрямовувати на закупівлю природного газу, що видобувається на території України); Укргідроенерго – 30 % (за умови спрямування 50 % чистого прибутку на відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів Російської Федерації); «Українській фінансовій житловій компанії» – 30 % (за умови спрямування 50 % чистого прибутку на фінансування іпотечного кредитування); «Українському Дунайському пароплавству» – 30 % (за умови спрямування 50 % чистого прибутку на оновлення флоту); корпорації «Укрбуд» – 95 %. Це дасть можливість забезпечити своєчасне перерахування до державного бюджету частки прибутку суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності. 

Довідково. Державним бюджетом України на 2023 рік передбачено надходження частини чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, у сумі 26,3 млрд грн.

Триває робота щодо забезпечення фінансової підтримки відбудови економіки України, зокрема:

• унормовано спрямування залишків коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійшли в 2022 р. від Європейського інвестиційного банку, на нові бюджетні програми у сфері будівництва (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р..р. № 342-р). Відповідні кошти, які надійшли в 2022 р. в рамках інвестиційних проєктів «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України», «Міський громадський транспорт України II», «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України», «Енергоефективність громадських будівель в Україні», «Вища освіта України», спрямовуються на безповоротній основі на нові бюджетні програми Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури (у сумі 17,91 млрд грн на проєктування, будівництво, модернізацію, ремонт об’єктів громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, інженерно-транспортної, залізничної, енергетичної інфраструктури, пунктів пропуску через державний кордон, інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту тощо, фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху, термомодернізацію житлових і громадських будівель) та Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури (у сумі 4,48 млрд грн для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проєктування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів будівництва громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення). Це дозволить розпочати реалізацію проєктів відновлення в регіонах. Згодом буде затверджено механізм відбору відповідних проєктів [10];
• уточнено окремі питання виділення коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2023 р. № 323). Зокрема, оптимізовано перелік напрямів використання коштів Фонду; уточнено умови, за яких ці кошти виділятимуться; надано право центральними органам виконавчої влади подавати звернення про виділення коштів Фонду та визначено порядок подання звернення органами місцевого самоврядування; уточнено перелік складників, які мають бути визначені у проєкті акта Кабінету Міністрів України про виділення коштів Фонду; визначено необхідність оприлюднення розпорядниками коштів державного та місцевих бюджетів на офіційних вебсайтах результатів проведення аудиторської перевірки реалізації відповідних проєктів (об’єктів, заходів) тощо. Реалізація постанови дасть змогу оптимізувати механізми відбору проєктів для відбудови та сприятиме подальшому розвиткові територіальних громад, які постраждали від наслідків збройної агресії РФ проти України.

Оптимізовано порядок здійснення видатків з державного бюджету в умовах воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 335 внесено зміни до пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590. Згідно з цими змінами унормовано черговість здійснення окремих бюджетних платежів, зокрема щодо надання грантів для створення або розвитку бізнесу; виготовлення проєктної (проєктно-кошторисної) документації, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт пошкоджених або знищених унаслідок збройної агресії об’єктів критичної інфраструктури та житлового фонду, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, необхідних для створення та функціонування індустріального парку; видатків Фонду розвитку інновацій. Реалізація цієї постанови дасть змогу оперативно здійснювати платежі для підтримки бізнесу, відновлювати пошкоджене житло громадян, стимулюватиме розвиток територіальних громад.

Уточнено питання використання благодійних коштів, що надійшли на підтримку України на рахунки окремих міністерств:

• Мінцифри – для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави (постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 346). Зокрема, уточнено питання, що стосуються роботи Комісії з розподілу коштів для забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення й розвитку цифрової інфраструктури держави, утвореної Мінцифри; оптимізовано перелік одержувачів коштів (виключено благодійні організації та громадські об’єднання), уточнено строки подання звітності та оприлюднення інформації про використання коштів.
• МОЗ – для задоволення потреб охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 345). Так, оптимізовано строки (не рідше ніж один раз на три місяці) подання МОЗ на затвердження відповідною комісією з розподілу коштів переліку першочергових потреб для спрямування коштів, уточнено порядок уведення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів і допоміжних засобів до них та інформування одержувачами коштів МОЗ про використання виділених коштів [11].

 

Податкова та митна політика

Платники податків підтримують економіку України сумлінною сплатою податків до бюджету. У січні – квітні 2023 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролює Державна податкова служба України (ДПС), становили 337,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 200,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 137,3 млрд грн. Відшкодовано на рахунки платників – 51,8 млрд грн ПДВ (рис. 1). Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету в січні – квітні 2023 р. становили 198 млрд грн. Приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить: з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у два рази (+15,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 23 % (+9,5 млрд грн). Місцеві бюджети в січні – квітні 2023 р. отримали 137,3 млрд грн, що на 27 млрд грн, або на 24,5 % більше, ніж у січні – квітні 2022 р.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,6 %, додатково до бюджету надійшло 1,3 млрд грн. У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано: з податку на прибуток підприємств на 27,5 % (+8 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 26,5 % (+6,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 11,3 % (+5,2 млрд грн). Завдяки добросовісності платників податків держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Джерело: складено за даними Державної податкової служби України та Міністерства фінансів Укрїни.

Уряд підвищив вартість акцизних марок, яка не змінювалася з 2014 р. Кабінет Міністрів України постановою від 07 квітня 2023 р. № 303 вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (постанова КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1251 зі змінами). Постановою підвищено плату за одиницю марки акцизного податку:

• для алкогольних напоїв – з 0,1926 грн до 0,3537 грн (тобто вартість марки збільшилася на 16 коп. до чинного розміру плати);
• для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – з 0,091 грн до 0,1643 грн (тобто вартість марки збільшилася на 7 коп. до чинного розміру плати). 
  За інформацією підприємства-виробника, під час розрахунку собівартості виготовлення марок акцизного податку необхідно врахувати:
• збільшення у 2023 р. вартості захищеного паперу у 2,1 раза порівняно з 2022 р.;
• зростання у 2023 р. вартості виготовлення Банкнотно-монетним двором Національного банку України інтагліоформ на 56 %;
• збільшення цін на енергоносії та використання альтернативних джерел;
• збільшення складності та вартості логістичних операцій, послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання іноземного виробництва тощо.

Водночас слід зазначити, що у Верховній Раді України готують до другого читання два законопроекти (№ 8286 та № 8287 від 15 грудня 2022 р.) щодо запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (e-акциз). Нова електронна система обігу за допомогою електронної акцизної марки сприятиме детінізації ринку алкоголю та сигарет, наповненню бюджету, убезпеченню здоров’я споживачів від шкоди, яку завдає нелегальна продукція.

Уряд схвалив зміни до закону про ратифікацію Багатосторонньої конвенції MLI. Кабінет Міністрів України 18 квітня 2023 р. схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт, яким вносяться зміни до статті 1 Закону України «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» від 28 лютого 2019 р. № 2692-VIII.

Довідково. Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument, MLI) – це багатосторонній договір, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 28 лютого 2019 р.;  01 грудня 2019 р. документ набрав чинності в Україні. Метою схваленого Урядом законопроєкту є виконання зобов’язань України відповідно до Багатосторонньої конвенції MLI в частині актуалізації переліку повідомлень та застережень України у зв’язку із набранням чинності та припиненням дії низки міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та набранням чинності Протоколів про внесення змін до деяких чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

ДПС та Держмитслужба запроваджують нові та популяризують наявні цифрові сервіси для зручності платників податків:

• 11 квітня 2023 р. Держмитслужба запустила телеграм-бот для сервісу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», запросила декларантів і митних брокерів долучитися до тестування телеграм-боту й надати пропозиції щодо його вдосконалення;
• 13 квітня 2023 р. ДПС розмістила презентаційні матеріали щодо сервісів отримання «Інформації про бізнес-партнера» (за наданою згодою) та «Згоди на передачу інформації контрагенту» (про себе) в Електронному кабінеті;
• 14 квітня 2023 р. ДПС поінформувала про динаміку розширення використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) станом на 01 квітня 2023 р.: 211,2 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували ПРРО; 470,8 тис. ПРРО зареєстровано (рис. 2); за їх допомогою фіскалізовано понад 3,9 млрд документів;
• 19 квітня 2023 р. ДПС відзначила збільшення популярності та повідомила про розширення можливостей чат-боту «InfoTAX». Станом на 01квітня 2023 р. він має 59 тис. користувачів та містить 23 сервіси;
• 24 квітня 2023 р. Держмитслужба запустила вебсервіс подання гарантами електронних гарантій для застосування під час спільного транзиту (NCTS [12]);
• 25 квітня  2023 р. ДПС презентувала новий сервіс «Калькулятор податку на майно». За допомогою сервісу громадяни можуть самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб;
• 26 квітня 2023 р. ДПС забезпечила можливість подання в Електронному кабінеті заяви про включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Станом на 19 квітня 2023 р. до Реєстру додано 4,3 тис. осіб, у т.ч. з початку 2023 р. – 1,6 тис. осіб;
• 28 квітня 2023 р. ДПС розмістила презентаційні матеріали про сплату податків платником податків – фізичною особою в Електронному кабінеті.

Сучасні зручні електронні сервіси допомагають платникам податків пришвидшити сплату податків та полегшують дотримання норм податкового та митного законодавства.

Джерело: Державна податкова служба України [13].

Держмитслужба підбила результати перших пів року міжнародного застосування спільної транзитної системи NCTS т. зв. митного безвізу. Упродовж жовтня 2022 р. – березня 2023 р. загальна кількість транзитних декларацій на в’їзд в Україну перевищила 900, з них майже 300 оформлено в березні 2023 р. (рис. 3). У першій п’ятірці країн відправлення – Бельгія, Німеччина, Польща, Латвія та Туреччина. Кількість переміщень, розпочатих в Україні, за шість місяців перевищила 1900, з них майже 800 – у березні, що вдвічі більше, ніж у попередньому місяці (рис. 3). Найбільш популярні країни призначення – Латвія, Німеччина, Польща, Литва та Італія. Окрім того, Держмитслужба здійснює активну роботу щодо залучення підприємств для надання авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції. Також здійснюється взаємодія з митними органами інших країн у межах адміністративної допомоги відповідно до Конвенції. З початку міжнародного застосування NCTS Служба підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби опрацювала понад 500 запитів у рамках надання консультацій як представникам бізнесу, так і посадовим особам митних органів. Таким чином, використання можливостей «митного безвізу» набуває популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Джерело: Міністерство фінансів України, Державна митна служба України [14].

 

Боргова сфера

Україна адаптувалася до війни та гідно відповідає на виклики, які постали перед фінансовою системою. У поточному році Україна має прогнозованість у надходженні зовнішнього фінансування, що дає змогу відмовитися від використання емісійного фінансування дефіциту бюджету. Натомість у квітні 2023 р. уряд здійснював активну роботу з пошуку джерел фінансування проєктів зі швидкого відновлення та реконструкції в поточному році.

Україна досягла домовленостей з міжнародними партнерами щодо покриття дефіциту бюджету в 2023 р. (близько 42 млрд дол. США) за допомогою грантів та кредитів від Європейського Союзу, США, Міжнародного валютного фонду (МВФ), урядів Канади та Японії. Водночас Україна потребує 14 млрд дол. США в цьому році для швидкого відновлення.

Україна з міжнародними партнерами обговорюють фінансові потреби нашої країни та проєкти зі швидкого відновлення та реконструкції у 2023 р. за  п’ятьма пріоритетними напрямами: відновлення енергетики, гуманітарне розмінування, відновлення пошкодженого житла, відновлення критичної та соціальної інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу.

Під час третього засідання круглого столу міністрів на підтримку України під спільним головуванням уряду України, Групи Світового банку та МВФ, що відбулося  12 квітня 2023 р., обговорювалися фінансові потреби України та проєкти зі швидкого відновлення та реконструкції [15]. У 2023 р. на фінансування швидкого відновлення, яке оцінюється в 14,1 млрд дол. США, Україна вже передбачила 3,3 млрд дол. США в держбюджеті. Решту уряд розраховує залучити за підтримки міжнародних донорів.

Довідково. Згідно із Звітом «Друга швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (Second Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA2), який було підготовлено урядом України, Світовим банком, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, масштабне відновлення оцінюється в 411 млрд дол. США.

Під час робочого візиту до Вашингтону міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з віцепрезидентом Світового банку з питань фінансування розвитку від Міжнародної асоціації розвитку (МАР) та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) Акіхіко Нішіо [16], а також з віцепрезиденткою Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонеллою Бассані [17]. Сторони обговорили можливості розширеного фінансування на 2023 р. з метою залучення додаткових фінансових ресурсів для термінового відновлення критичної, соціальної і транспортної інфраструктури.

Це стане можливим завдяки спеціальній програмі відновлення України та реагування на кризу (Special Program for Ukraine’s Recovery and Crisis Response, SPURR), що впроваджується Міжнародною асоціацією розвитку. Програма передбачає залучення додаткового фінансування від донорів, а також монетизацію донорських гарантій для нагального відновлення України. Окрім того, сторони обговорили підготовку нових спільних системних проєктів, які впроваджуватимуться у процесі відбудови України та спрямовуватимуться на реконструкцію транспортної інфраструктури «RELIN», електроенергетичного сектору «Re-Power», підтримку системи охорони здоров’я «Heal Ukraine», сільського господарства та виробників сільгосппродукції в Україні, а також на відновлення пошкодженого чи зруйнованого внаслідок війни житла.

Потужна зовнішня підтримка залишається життєво необхідною для забезпечення стабільного виконання бюджету України та є ключовою передумовою для  збереження країни й протистояння агресору:

• 03 квітня 2023 р. до загального фонду державного бюджету України надійшов перший транш у розмірі 2,7 млрд дол. США (2 млрд СПЗ (спеціальні права запозичення)) від Міжнародного валютного фонду [18]. Гроші отримано за новою чотирирічною програмою розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) для України розміром 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ). Завдяки наданим коштам можливо й надалі зберігати економічну стабільність в Україні, а також забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету;
• 25 квітня 2023 р. Україна отримала третій транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 р.[19] (загальний обсяг пільгового фінансування від ЄС за зазначеною програмою сягає 18 млрд євро; перший транш розміром 3 млрд євро Україна отримала в січні 2023 р., другий транш у розмірі 1,5 млрд євро надійшов до держбюджету в березні поточного року). Таким чином, загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від ЄС у 2023 р. сягнув 6 млрд євро. Кошти для України надаються на безпрецедентно пільгових умовах і будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД надходитимуть до держбюджету упродовж 2023 р. з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов;
• 28 квітня 2023 р. до державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 1,25 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки [20]. Фінансування надано через Цільовий фонд Світового банку в межах четвертого додаткового фінансування для Проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE). Від початку повномасштабної воєнної агресії Україна отримала від Сполучених Штатів Америки близько 16,7 млрд дол. США у формі грантів. Кошти від США буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат, окремих програм державної соціальної допомоги (виплати внутрішньо переміщеним особам), зарплат працівників охорони здоров’я та виплат співробітникам ДСНС. Допомога у формі грантів не збільшує боргове навантаження та сприяє стабілізації фінансової системи;
• Україна отримає 3,5 млрд дол. США від Японії у 2023 р. Про це домовилися під час робочого візиту у США міністр фінансів Японії Шунічі Судзукі та міністр фінансів України  Сергій Марченко.[21] Шунічі Судзукі підтвердив наміри уряду Японії спрямувати в Україну 3,5 млрд дол. США прямої бюджетної підтримки протягом 2023 р. Ці кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних, зокрема соціальних і гуманітарних видатків. Представники Міністерства фінансів Японії також висловили готовність підтримати Україну у відбудові, зокрема через потенційні спільні проєкти з Японським агентством міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA).

Рада з фінансової стабільності на позачерговому засіданні 05 квітня 2023 р. створила робочу групу з питань розвитку внутрішнього боргового ринку за участю представників Національного банку України та Міністерства фінансів України [22].

Робочу групу створено на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом (далі – Меморандум). Відповідно до Меморандуму, Україна взяла на себе зобов’язання уникати емісійного фінансування державного бюджету та розвивати внутрішній борговий ринок за допомогою  розширення та диверсифікації кола інвесторів у державні цінні папери, в тому числі за рахунок повернення нерезидентів на внутрішній ринок облігацій.

Робоча група здійснюватиме аналіз ліквідності банківської системи, підтримуватиме діалог з учасниками ринку, розроблятиме цільові стратегії для заохочення інвесторів та готуватиме рекомендації Міністерству фінансів та НБУ щодо вирішення проблем на ринку державних облігацій.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Список використаних джерел:

[1] Національний банк розпочинає оцінку стійкості банківської системи в умовах воєнного часу / Національний банк України. 2023. 26 квіт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-rozpochinaye-otsinku-…

[2] Національний банк з 7 квітня впроваджує анонсовані зміни до операційного дизайну монетарної політики для посилення макрофінансової стійкості / Національний банк України. 2023. 06 квіт. URL: http://surl.li/gxtjz

[3] Міжнародні резерви зросли до 31,9 % млрд дол. США за підсумками березня, сягнувши одинадцятирічного максимуму / Національний банк України. 2023. 06 квіт.URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-zrosli-do-319-mlrd-d…

[4] Національний банк пом’якшує обмеження для зміцнення позитивних тенденцій на готівковому валютному ринку та запуску проєкту е-резидентства / Національний банк України. 2023. 20 квіт.  URL: http://surl.li/goprf

[5] Запрацювало нове покоління СЕП – на базі стандарту ISO 20022 в цілодобовому режимі / Національний банк України. 2023. 01 квіт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zapratsyuvalo-nove-pokolinnya-sep--na-b…

[6] У квітні до загального фонду державного бюджету надійшло 162,8 млрд гривень / Міністерство фінансів України. 2023. 02 трав. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_kvitni_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_biud…

[7] Мінфін удосконалює процес оглядів витрат для створення дієвого інструменту у бюджетному процесі / Міністерство фінансів України. 2023. 20 квіт. URL: http://surl.li/gxvgp

[8] Див.: URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/pro-udoskonalennya-organiza…

[9] Мінфін продовжує реформу бюджетної децентралізації за підтримки міжнародних партнерів / Міністерство фінансів України. 2023. 07 квіт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_prodovzhuie_reformu_biudzhetnoi_detse…

[10] Уряд розподілив залишки коштів ЄІБ на критичне відновлення регіонів / Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. 2023. 26 квіт. URL: https://mtu.gov.ua/news/34235.html

[11] Порядок використання коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я» від 26 квітня 2022 р. № 491. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2022-%D0%BF#n9

[12] Нова комп’ютеризована транзитна система (New Computerized Transit System, NCTS)

[13] Данило Гетманцев. 25 квіт. 2023. URL: https://t.me/getmantsevdanil/4617

[14] «Митний безвіз» у цифрах: результати перших півроку міжнародного застосування NCTS / Міністерство фінансів України. 04 Квіт. 2023. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/mitnii_bezviz_u_tsifrakh_rezultati_pershikh_…

[15] Відбулося третє засідання круглого столу міністрів на підтримку України у рамках Весняних зборів СБ та МВФ / Міністерство фінансів України. 2023. 13 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/third_ministerial_roundtable_discussion_…

[16] Сергій Марченко зустрівся з Віце-Президентом Світового банку з питань фінансування розвитку (IDA) / Міністерство фінансів України. 2023. 11 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_met_with_wb_vice_presid…

[17] Сергій Марченко зустрівся з Віце-Президенткою Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії / Міністерство фінансів України. 2023. 12 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_met_with_wb_vice_presid…

[18] Україна отримала 2,7 млрд дол. США від МВФ / Міністерство фінансів України. 2023. 03 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_usd_27_billion_from_the…

[19] Україна отримала 1,5 млрд євро у рамках масштабної макрофінансової допомоги від ЄС / Міністерство фінансів України. 2023. 25 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_15_billion_in_large…

[20] Україна отримала 1,25 млрд доларів США від Сполучених Штатів Америки через Цільовий фонд Світового банку / Міністерство фінансів України. 2023. 28 квіт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_usd_125_billion_from_th…

[21] Україна отримає 3,5 млрд доларів США від Японії у 2023 році: Міністр фінансів Японії під час зустрічі з Сергієм Марченком / Міністерство фінансів України. 2023. 13 квіт. URL:https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_usd_35_billion_from…

[22] Рада з фінансової стабільності створила робочу групу для розвитку внутрішнього боргового ринку / Міністерство фінансів України. 2023. 07 квіт.URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/rada_z_finansovoi_stabilnosti_stvorila_r…

Експертна аналітика в форматі pdf: