Повномасштабне воєнне вторгнення РФ в Україну змусило країни Балтії1 – Латвію, Естонію, Литву, з якими країна-агресорка сусідить, укотре оцінити ризики своїй безпеці в новій геополітичній реальності. Додатковим ризиком є те, що в цих країнах мешкають великі російські етнічні та російськомовні спільноти. Зокрема, у Латвії частка етнічних росіян становить 24 %, а російськомовних – 36 % [1], в Естонії – 22,5 та 39 % відповідно [2]. Литва, не маючи такого ризику, є вразливою через Сувалківський коридор2. У разі його захоплення Росією та Білоруссю країни Балтії «відсікаються» від решти країн – членів НАТО.
Небезпеку для Латвії та Литви, крім РФ, становить також сусідня Білорусь. Ця країна фактично стала співучасницею російської збройної агресії проти України – надала свою територію для вторгнення військ РФ, дозволила розміщення на своїх теренах російської ядерної зброї. Крім того, Білорусь бере активну участь у створеній спільно з РФ міграційній кризі на кордонах з країнами Балтії.
Іншим виявом загроз з боку Білорусі є розташована за 40 км від столиці Литви АЕС «Островець». Будівництво та функціонування станції викликає застереження литовської сторони, зокрема через розбіжності з міжнародними вимогами [3]. Експертні оцінки також містять аргументи щодо високого рівня небезпеки цього об’єкта [4] – навмисна або випадкова аварія на станції може загрожувати безпеці всіх країн Балтії та інших держав Європи. У 2020 р. Естонія, Латвія та Литва прийняли спільне рішення – не купувати електроенергію з цієї АЕС [5].
Країни Балтії напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну наголошували на його високій імовірності та закликали до посиленого захисту східних кордонів НАТО. Реакцією на початок війни в Україні стала нова Стратегічна концепція НАТО (NATO Strategic Concept), ухвалена на саміті в м. Мадриді (Іспанія) у червні 2022 р. [6], у якій знайшли відбиття зміни щодо оцінювання викликів безпеці для країн – членів Альянсу, суміжних із РФ та Білоруссю. Відповідно було посилено сили та засоби на східному фланзі Організації.
Трансформація архітектури колективної безпеки передусім відбулась саме в Балтійському регіоні. Після тривалого періоду перебування в нейтральному статусі Фінляндія, що має значну протяжність кордону з РФ, у пришвидшеному темпі досягла членства в НАТО. Крім того, найближчим часом до Альянсу має приєднатися Швеція. Нині простір Балтійського моря стає регіоном абсолютної переваги демократичних країн Євроатлантичної спільноти з активною політикою захисту колективних інтересів. Натомість РФ, яка також має вихід до Балтійського моря через дві окремі ділянки узбережжя біля Калінінграда та Санкт-Петербурга, стикається з відчутними втратами своїх позицій.
Проведення саміту НАТО у м. Вільнюсі (Литва) у липні 2023 р. та ухвалені рішення щодо посилення східного флангу НАТО унаочнюють виняткове значення Балтійського регіону.
На тлі збройної агресії РФ проти України відбулися принципові зміни Стратегічної концепції НАТО: підхід «стримування через удар у відповідь» трансформувався у новий – «стримування через недопущення», що означає превентивне реагування і недопущення окупації будь-яких територій країн – членів Альянсу. Також ідеться про щільнішу взаємодію, інтеграцію в оборонному плануванні, зростання спільних військових витрат, збільшення військових контингентів та інші додаткові вимоги.
Ключовими стали рішення щодо посилення передової присутності, передислокації військових із держав – членів Північноатлантичного альянсу на території країн Балтії та збільшення до розміру бригад батальйонних тактичних груп НАТО, розташованих у Латвії та Литві. Загалом із восьми передових бойових груп батальйонного типу, які згідно з рішенням Вільнюського саміту НАТО отримали можливість зрости до бригад, три розташовано на території держав Балтії. Бойові групи Альянсу мають багатонаціональний склад і формуються на основі сил і засобів рамкових країн (в Естонії – це Велика Британія, у Латвії – Канада, а в Литві – Німеччина), а також за участі контингентів інших держав НАТО в ротаційному порядку та відповідно до їхніх ресурсів і можливостей [7]. Одночасно три бойові групи країн Балтії, а також одна бойова група в Польщі об’єднані у складі багатонаціонального корпусу «Північного сходу», штаб якого базується в Польщі. Додатково створений Альянсом штаб багатонаціональної дивізії «Північ» має підрозділ, розташований у Латвії.
У Латвії, Естонії, Литві для посиленої співпраці у сфері безпеки та оборони з 2017 р. діють двосторонні угоди про оборонне співробітництво (DCA) із США, якими, зокрема, визначено статус та умови дислокації військових США на території кожної із цих трьох країн. У 2023 р. досягнуто домовленості щодо угоди про поглиблене оборонне співробітництво (DCA) між Фінляндією та США [8]. Нині очікується підписання й ратифікація цього документа парламентом Фінляндії. Йдеться про домовленість щодо доступу військових США на територію Фінляндії, а саме окремі сухопутні, морські та повітряні зони, який здійснюється на тимчасовій основі [9]. Також у грудні 2023 р. підписано угоду про співробітництво (DCA) в оборонній сфері між США та Швецією [10].
Естонія, Латвія та Литва послідовно надають багаторівневу допомогу та підтримку Україні з часу окупації РФ частини української території в 2014 р. та початку повномасштабного воєнного вторгнення в 2022 р. Йдеться про військову, фінансову, дипломатичну, матеріально-технічну і гуманітарну підтримку попри те, що ці країни порівняно з іншими країнами НАТО та ЄС мають не такі потужні економіки, невеликі території та нечисельне населення, володіють незначними ресурсами.
У 2022 р. Латвія та Естонія стали лідерами серед усіх держав за показником наданих Україні військової допомоги, озброєння та військового спорядження: частка допомоги становила понад 1 % від ВВП цих країн [11]. У першому півріччі 2023 р. так само Естонія, Латвія та Литва (відповідно із частками 1,24, 1,09 і 0,95 % від їхнього ВВП) утримують найвищі позиції в рейтингу серед усіх країн за показником допомоги, наданої Україні на двосторонній основі [12]. Надання в перші місяці війни Латвією та Естонією допомоги в еквіваленті третини їхніх військових бюджетів є безпрецедентними прикладами внеску в боротьбу України проти РФ під час повномасштабного російського воєнного вторгнення. Загалом забезпечена станом на листопад 2023 р. військова допомога з боку Естонії сягає понад 400 млн євро [13], Латвії – 370 млн євро [14], Литви – 500 млн євро [15]. Обсяг забезпеченої урядами цих країн допомоги доповнює внесок фінансової, матеріально-технічної та гуманітарної підтримки від бізнес-сектору та громадянського суспільства кожної з них.
У 2023 р. тенденція з надання інтенсивної допомоги Україні у військовій та безпековій сферах зберігається. Наприклад, номенклатура наданої Латвією зброї складалася з усіх наявних у країни переносних засобів ППО «Stinger» та всього парку військових гелікоптерів радянського виробництва. У листопаді 2023 р. українські військові отримали від Литви дві пускові установки для зенітно-ракетних комплексів NАSAMS. На 2024 р. Литва, Естонія та Латвія вже формують частки витрат із бюджетів та нові пакети військової допомоги.
Усі країни Балтії забезпечують постачання озброєння, боєприпасів, військового спорядження, транспорту тощо для оборонних потреб України, проводять інтенсивне навчання українських військових у рамках міжнародних тренувальних місій, а також постачають медичне обладнання, долучаються до лікування й реабілітації поранених. З Латвії надходять БпЛА, тут налагоджене навчання з розмінування [16]. Наразі ця країна виступає з ініціативою створення коаліції з БпЛА задля підтримки України [17]. Естонія надає Україні спеціальне обладнання для підводного розмінування [18]. Литва постачає засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) для протидії атакам БпЛА з РФ та морські радари [19]. Також Литва відіграє ключову роль у формуванні коаліції з бойового та гуманітарного розмінування в Україні, до якої приєднаються 22 держави [20], передає обладнання для знешкодження мін і проводить навчання українських спеціалістів з розмінування.
Країни Балтії одностайно та швидше, ніж інші європейські держави, висловилися за визнання РФ країною-агресором і спонсором тероризму, максимально жорстку політику санкцій проти Росії та Білорусі, притягнення до відповідальності РФ за акт збройної агресії та скоєні воєнні злочини, конфіскацію активів РФ та формування дієвого компенсаційного механізму для відшкодування збитків для України. Так, Естонія стала першою європейською країною, яка створила нормативно-правову основу для використання заморожених активів РФ та спрямування їх на підтримку України.
Усі три країни на всіх міжнародних рівнях відстоюють стратегію надання Україні якнайшвидше та в максимальних обсягах необхідних пакетів військової допомоги. Президенти Латвії Е. Левітс (2019–2023) та Е. Рінкевичс (з 8 липня 2023 р.), Литви Ґ. Науседа, Естонії А. Каріс, очільники урядів і міністерств активно й послідовно підтримують важливі рішення для України в усіх міжнародних форматах, як це було, наприклад, під час саміту НАТО у Вільнюсі, серії зустрічей Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн», у структурах ЄС тощо. Країни Балтії виступають за алгоритм пришвидшеного вступу України до НАТО і ЄС та демонструють послідовну позицію щодо забезпечення максимального рівня гарантій безпеки для України (зокрема, країни Балтії приєдналися до Декларації про підтримку України G7).
Очільники країн Балтії та представники урядів і парламентів у своїх промовах, інтерв’ю постійно наголошують, що Україна відіграє ключову роль у захисті безпеки Європи. Так, Президент Латвії Е. Рінкевичс називає Україну «ключем до світової безпеки» [21]. Голова МЗС Естонії М. Цахкна заявив, що «Україна знищила російські війська, які загрожували Естонії» [22]. Міністр оборони Естонії Х. Певкур наголошує, що «Україна має залишатись у центрі уваги світової спільноти» [23]. Президент Литви Ґ. Науседа напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі (2023) закликав провідні країни НАТО до «надання Україні швидкого шляху до Альянсу» [24].
Рівень підтримки України та її громадян з боку суспільств країн Балтії залишається високим. Це відбувається значною мірою завдяки системній державній політиці цих країн, зрілій позиції та послідовним діям еліт, усвідомленню більшістю населення небезпек через близькість проблем та історичний досвід з Україною.
Допомога Україні водночас є прямим внеском в обороноздатність та безпеку Естонії, Латвії та Литви.
Крім об’єктивної турботи про власні національні інтереси та безпеку, активну підтримку та послідовну допомогу Україні з боку держав Балтії зумовлює низка чинників: розуміння того, що існує взаємопов’язаність безпеки держав Центральної Європи, зокрема України та країн Балтії; прагнення заохотити ключові держави Західної Європи до протистояння російській загрозі та посилення гарантування безпеки в регіоні; необхідність усунення загроз з боку РФ в довгостроковій перспективі.
Завдяки активній допомозі Україні Латвія, Естонія, Литва отримали час і досвід для посилення власної безпеки, розвитку оборонної співпраці в межах НАТО та з низкою її провідних держав-членів на двосторонній основі.
Відповідно до широкого спектра конвенційних та гібридних ризиків країни Балтії послідовно вибудовують стратегії реагування та здійснюють інтенсивну взаємодію зовнішньополітичних, військових, розвідувальних, правоохоронних органів і прикордонних служб в оборонній, зовнішньополітичній та безпековій сферах.
Посилення зовнішньополітичних позицій та суб’єктності країн Балтії на регіональному та європейському рівнях базується на ефективних діях керівників Естонії, Латвії та Литви у відстоюванні національних інтересів та, водночас, відчутній підтримці України в умовах війни.
Вирішальним стало суттєве посилення трансатлантичного співробітництва та партнерських відносин із США, які чітко висловили готовність захищати країни Балтії в разі загрози з боку РФ. Про це свідчать, зокрема, візити найвищого рівня в країни Балтії представників США: президента Дж. Байдена в Литву (липень 2023 р.) під час саміту НАТО у Вільнюсі, держсекретаря Е. Блінкена в Латвію (березень 2022 р.), міністра оборони Л. Остіна в Латвію (серпень 2022 р.) та його участь у саміті НАТО в столиці Литви м. Вільнюсі (липень 2023 р.), а також інших представників безпекових, оборонних і розвідувальних відомств. На початку війни РФ проти України під час свого візиту до країн Балтії Е. Блінкен заявив про готовність НАТО захищати «кожний дюйм території країн-членів з усією силою колективної безпеки Альянсу» [25]. У липні 2023 р. під час Вільнюського саміту НАТО Дж. Байден підтвердив готовність діяти відповідно до статті 5 договору НАТО та готовність захищати територію кожного члену Альянсу [26].
Регулярними є зустрічі двостороннього формату з іншими стратегічними партнерами – Великою Британією, ФРН, а також у багатосторонніх форматах країн регіону Балтійського моря та країн Північної Європи. Наприклад, держави Балтії активно взаємодіють та готуються до навчань у рамках військового альянсу Північної Європи, на чолі з Великою Британією, та входять в Об’єднані експедиційні сили (JEF), створені, зокрема, задля операцій у Балтійському морі, а також Північній Атлантиці та Арктиці.
Зміцнення обороноздатності країн Балтії передусім здійснюється через інтенсивне оновлення захисного озброєння, закупівлю ракетних систем, систем протиповітряної оборони, модернізацію збройних сил та ін. Держави Балтії стрімко збільшують військові витрати задля поповнення власних оборонних резервів. Варто зазначити, що за результатами Вільнюського саміту [27] йдеться, серед іншого, про гарантування щорічних видатків на оборону на рівні щонайменше 2 % ВВП, отже, це стає обов’язковою умовою.
Нині країни Балтії активно нарощують засоби ППО, купуючи або отримуючи їх від країн Заходу. Так, Литва в грудні 2022 р. уклала договір із США на закупівлю 8 реактивних систем мобільних ракетних комплексів M142 (HIMARS), ракет великої дальності (до 300 км) ATACMS та боєприпасів на 495 млн дол. США [28]. У грудні 2022 р. аналогічну угоду із США на суму 200 млн дол. про закупівлю, переважно за рахунок фінансової допомоги у сфері безпеки, ракетних систем M142 (HIMARS) та боєприпасів до них, а також ракет ATACMS підписала Естонія [29]. У жовтні 2023 р. США схвалили продаж Латвії 6 систем M142 (HIMARS), ракет ATACMS та відповідного обладнання на 220 млн дол. [30].
Латвія та Естонія у вересні 2023 р. підписали угоду про закупівлю системи ППО середньої дальності IRIS-T німецького виробництва, сумісної із системами НАТО, що стало інвестицією в ППО цих країн та внеском в оборонне співробітництво обох країн [31].
Литва планує вже найближчим часом витратити близько 3,1 млрд євро на поповнення військових запасів, передусім боєприпасів, спеціальних засобів тощо [32].
Латвія, Естонія та Литва у 2022–2023 рр. уклали із США двосторонні угоди (Security of Supply Arrangеment) про безпеку постачання в оборонній сфері щодо забезпечення пріоритетних військових потреб, закупівлі озброєння та спеціального обладнання, що сприяє підвищенню гарантій безпеки в цих країнах.
Країн НАТО спільно з постійними контингентами, що базуються в Латвії, Литві та Естонії, регулярно проводять військові навчання, кількість їх зростає. На основі оновленої Стратегічної концепції НАТО та з урахуванням усього спектра небезпек визначаються напрями захисту на суші, воді, в повітрі, до яких також останніми роками додаються кібербезпека та космос.
На 2024 р. уже заплановано розміщення додаткових контингентів (4 тис. військових ФРН) для дислокації в Литві.
У рамках спільних дій з іншими країнами НАТО відбувається посилення місії захисту повітряного простору – діє Балтійська програма НАТО з патрулювання повітряного простору. Для цього раніше використовувались авіабази на території Естонії (Емарі) та Литви (Шяуляй), а з 2024 р. заплановане перенесення на базу в Латвії (Лієлварде). Зростання витрат на утримання, захист інфраструктури авіабаз та будівництво додаткових засобів для патрулювання спільного повітряного простору стають одними з пріоритетних для всіх країн Балтії. У військових навчаннях в повітрі задіяні винищувачі військово-повітряних сил країн НАТО.
НАТО та ЄС у березні 2023 р. спільно створили спеціалізовану оперативну групу зі стійкості критичної інфраструктури, яка поширюється на енергетику, транспорт, цифрову інфраструктуру і космос [33]. Це стосується координації дій, зокрема щодо підводної інфраструктури. З цією метою реалізуються заходи військово-морського патрулювання в Балтійському морі. Задля спільного захисту його акваторії, особливо після пошкодження газопроводу «Balticconnector» та ліній комунікацій в естонських і фінських територіальних водах (ймовірно за участі РФ), у жовтні 2023 р. держави Балтії задекларували необхідність спільних дій НАТО для захисту критичних комунікацій. Литва в питанні захисту власної критичної інфраструктури посилює патрулювання у своїх територіальних водах та захист Клайпедського терміналу скрапленого природного газу.
Тривалі та інтенсивні воєнні дії на території України підштовхують країни Балтії до планування власних та спільних оборонних проєктів. Наприклад, Латвія веде переговори з країнами Європи про будівництво спільного оборонного підприємства на своїй території для виробництва боєприпасів.
Зміщення фокусу уваги під час ведення воєнних дій на застосування нових технічних засобів, зокрема БпЛА, актуалізує потреби розширення власного їх виробництва. Латвія є одним із виробників і постачальників БпЛА для країн Європи, зокрема й України, а завод компанії «Edge Autonomy» та латвійська компанія «Atlas Aerospace» нарощують виробничі потужності.
Запобігання й реагування на загрози та злочинні дії в кіберпросторі стає одним із ключових напрямів посиленої співпраці між профільними структурами країн Балтії на міждержавному рівні. На міжнародному рівні прикладом такої взаємодії є Центр НАТО із співробітництва у сфері кіберзахисту, який із 2008 р. розташований у столиці Естонії – м. Таллінні. Центр володіє передовим досвідом у галузі захисту інформаційних систем та підготовки фахівців у цій сфері діяльності.
Для країн Балтії посилення військового потенціалу й ресурсних можливостей оборони є важливим напрямом зміцнення обороноздатності та безпеки. З цією метою запроваджуються зміни в підходах до строкової служби та робляться активні кроки щодо повернення обов’язкової військової служби для громадян задля забезпечення високого рівня готовності на національному рівні та для колективної оборони.
У Латвії, яка після приєднання до НАТО не проводила обов’язкового призову, з 1 січня 2024 р. планується повернення обов’язкової строкової служби для всіх громадян країни. Служба у війську триватиме 11 місяців, а обов’язковий призов запроваджується для чоловіків віком від 18 до 27 років, для жінок – на добровільній основі [34].
У Литві строкова служба терміном 9 місяців була відновлена ще 2015 р. Згідно з проєктом реформ системи строкової служби Литви, представленої Міністерством оборони в січні 2023 р., заплановано збільшення активного резерву військовослужбовців із 27 тис. (станом на 2023 р.) до 40 тис., передбачено варіанти альтернативної військової служби [35]. При збільшенні кількості призовників термін служби пропонується скоротити з 9 до 6 місяців, половина призовників після закінчення курсу підготовки зможе залишитися в армії ще на три місяці добровільно, щоб отримати підготовку командира чи спеціаліста. Крім того, у Литві підготовлено Стратегію національного опору, згідно з якою в разі протидії агресії має бути охоплено 50 % населення, передусім за рахунок спеціального навчання держслужбовців, здобувачів освіти в навчальних закладах, альтернативної служби та ін. [36].
Естонія – єдина з країн Балтії, яка з моменту відновлення незалежності не відмовлялася від військового призову. Його тривалість становила 8–11 місяців, а починаючи з 2023 р., збільшена до 11-12 місяців залежно від спеціальностей та необхідної додаткової перепідготовки.
Зміцнення колективної безпеки країн Балтії поєднується із державною політикою кожної з цих країн у протидії загрозам національної безпеки.
Війна РФ в Україні, яку країна-агресорка веде з максимальним застосуванням традиційних (конвенційних) засобів війни, засвідчила також масштабне застосування нею арсеналу гібридних засобів. Тому країни Балтії у швидкісному режимі перебудовують державну політику на випередження та недопущення будь-яких атак з боку РФ гібридними засобами.
Інтенсивними є зміни в рамковому безпековому законодавстві та перегляд інструментарію протидії викликам. Латвія оновила Концепцію національної безпеки, яка передбачає заходи щодо посилення міжнародної безпеки, нейтралізації загроз в інформаційній сфері, захисту державної мови, заборони медіатрансляцій російською мовою, енергетичної та економічної незалежності тощо [37]. Естонія в 2023 р. також схвалила новий закон про основи політики безпеки, зафіксувавши збільшення витрат на оборонні потреби до 3 % ВВП та зміни в пріоритетних напрямах політики в оборонній, зовнішньополітичній, економічній галузях, сфері внутрішньої безпеки тощо [38].
Загалом нормативно-правові зміни та коригування державної політики в країнах Балтії здійснюються відповідно до ризиків і загроз. Спільні кордони з РФ та Білоруссю диктують необхідність попередження потенційних криз і диверсій, зумовлюють запровадження комплексних заходів контролю в питаннях захисту кордонів, в’їзду громадян і транспортних засобів із Росії та Білорусі тощо.
Зважаючи на постійні провокаційні дії на кордонах з боку Білорусі та Росії, країн Балтії цілеспрямовано працюють над зміцненням та захистом своїх кордонів. Наприклад, Латвія, Естонія та Литва узгодили будівництво загороджувальних парканів на кордонах з Росією та Білоруссю, а також спільні плани закриття кордонів та контрольно-пропускних пунктів на випадок загострення ситуації на них, синхронізацію дій у спільному периметрі кордонів. Це пов’язано також і з необхідністю широкого міжнародного реагування на загрози тероризму, екстремізму та міграційної проблеми, що РФ використовує як важелі впливу у контексті своєї деструктивної політики.
Укріплення та облаштування спільного кордону країн Балтії з РФ та Білоруссю частково здійснюється за кошти ЄС. Регулярно відбуваються спільні навчання й координація дій прикордонних служб і правоохоронних органів країн Балтії. Крім того, всі три країни обрали стратегію обмеження руху в прикордонній зоні, відмови від режиму про спрощений перетин кордонів у прикордонних із Росією та Білоруссю районах, поступового закриття пунктів пропуску, обмеження в’їзду громадян, транспортних засобів та ввезення товарів. Також запроваджується заборона руху транспортних засобів із номерами РФ на території Латвії, Литви та Естонії або ж обов’язкова їх перереєстрація згідно з вимогами законодавства цих країн.
Задля безпеки власних громадян, зважаючи на високі ризики, уряди Литви, Латвії та Естонії видають рекомендації щодо утримання від відвідування РФ та Білорусі, закликають своїх громадян залишити територію цих країн.
Іншим важливим напрямом стало посилення контролю в політиці надання громадянства, продовження дії посвідок на проживання та віз. Своя специфіка з цих питань існує в Латвії та Естонії: за їхнім законодавством більшість населення має статус і паспорт громадянина, водночас досі є частина жителів із статусом і паспортом негромадян. Крім того, поширена в попередні роки практика надання посвідок на проживання або робочих віз у країнах Балтії особам, які водночас мають громадянство РФ або Білорусі, на сьогодні стала значним чинником ризику, а тому змусила переглянути такий підхід. На тлі російсько-української війни в усіх країнах Балтії було впроваджене обмеження на видачу віз та дозволів на проживання для громадян РФ та Білорусі. У Латвії та Естонії ухвалені зміни для продовження посвідки на проживання таким особам за умови складання іспиту зі знання державної мови.
У всіх країнах Балтії неприпустимою є публічна підтримка і схвалення війни РФ проти України, що закріплено на нормативно-правовому рівні. У кожній з них – свої особливості виявлення осіб, які порушують законодавство і становлять загрозу національній безпеці, зокрема тих, котрі підтримують війну в Україні. В Литві й Латвії анульовують або не продовжують терміни дії посвідок на проживання, також передбачається можливе висилання тих, у кого вони були, до РФ та Білорусі. З огляду на складність практичної реалізації подібного в Естонії із застереженням ставляться до практики анулювання посвідок на проживання для осіб, які мали їх багато років, а тому пріоритетними стали інші процедури, зокрема виявлення осіб, котрі становлять загрозу національній безпеці, правоохоронними та безпековими органами [39].
В Естонії у 2022 р. було введено правову норму про позбавлення громадянства тих, хто воює на боці РФ. У Литві й Латвії активними є дискусії та пошуки правової основи можливості позбавлення громадянства осіб, які також мають російське громадянство, виправдовують дії РФ та її воєнні злочини, вчинені в Україні, а їхні власні дії загрожують безпеці та інтересам цих країн.
Усі країни Балтії вживають додаткових заходів задля підвищення захисту критичної інфраструктури. Зокрема, у Латвії діє практика спеціальних перевірок з метою виявлення осіб, які потенційно становлять небезпеку країні [40].
Транзит товарів через країни Балтії до РФ обмежено, але частково він зберігається. Прискіплива увага в Латвії, Естонії, Литві прикута до розташованих на їхній території компаній, що мають бізнес-зв’язки з Росією та можуть сприяти постачанню товарів для війни, яку країна-агресорка веде в Україні, оминають санкції тощо. Крім того, країни Балтії спільно та у взаємодії з іншими країнами координують і підвищують прикордонний контроль над рухом заборонених для вивезення в РФ товарів. На національному рівні діють різні алгоритми протидії з боку державних органів. Наприклад, Служба державної безпеки Латвії відкриває кримінальні провадження щодо таких компаній, у Литві постійно розширюють список заборонених для перевезення товарів подвійного призначення, а Естонія, своєю чергою, пропонує повну заборону транзиту товарів із Євросоюзу через РФ.
Важливими аспектами зміцнення національної безпеки країн Балтії стали переорієнтація економічних зв’язків і торговельних шляхів та трансформації в енергетичній сфері.
Від 2022 р. в регіоні країн Балтії, незважаючи на втрати в соціально-економічній площині, триває згортання усталених раніше економічних відносин, розгалужених торговельних ланцюгів та бізнес-зв’язків із Росією та Білоруссю. Одним з прикладів розриву таких відносин з боку Литви став опір Росії щодо транзиту в Калінінградську область та Білорусі – щодо транзиту білоруських добрив через литовські порти.
В економічній площині відбуваються суттєві зміни, адже в цьому регіоні орієнтуються на більшу інтегрованість з країнами Північної Європи. Про це, зокрема, свідчить формат співпраці між країнами Балтії (Латвія, Литва, Естонія) та Північної Європи (Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія). В умовах російсько-української війни багатосторонні об’єднання цих країн – Північна рада та Балтійська асамблея – додають до пріоритетних напрямів спільної взаємодії підтримку України, а з огляду на широкий спектр викликів – інтенсифікують взаємодію щодо зміцнення військової та енергетичної безпеки, кібербезпеки, розвитку транспортно-енергетичної структури тощо [41].
Одним із наслідків широкомасштабної російської воєнної агресії проти України є згортання відносин країн Балтії з Росією. Водночас пожвавилося формування нових торговельних та логістичних маршрутів саме для країн Балтії, а також і України. Так, у жовтні 2023 р. відбулося транспортування партії української агропродукції, передусім збіжжя, через Каунаський інтермодальний залізничний термінал до порту Риги.
Розширенню можливостей сприяють також регіональні формати, основу яких було закладено в попередній період. Наприклад, Ініціатива трьох морів (3SI), що з 2016 р. об’єднує країни Центральної Європи та, відповідно, Балтійське, Чорне й Адріатичне моря, спрямована на посилення економічного співробітництва, енергетичної незалежності та безпеки, розвиток транспортних, технологічних та інших потужностей. Відкриваються перспективи, пов’язані із логістичним проєктом «Rail Baltica», участю в транспортних шляхах та інфраструктурних мережах.
Країни Балтії, обмежені власними енергетичними ресурсами, послідовно реалізують політику диверсифікації постачання енергоносіїв, переорієнтації на європейські енергетичні системи. Наприклад, Естонія, Латвія та Литва домовилися про синхронне відключення від російської енергосистеми, а остаточний перехід на європейську енергосистему запланований до 2025 р.
Висновки
Масштаби викликів і загроз для України та країн Балтії з боку держави-агресорки РФ та її сателіта Білорусі не зменшуються протягом другого року війни.
Спільні дії країн Балтії, їх щільна взаємодія з Україною в умовах війни набули стратегічного значення для безпеки. Політика відстоювання спільних безпекових інтересів, інтенсивна взаємодія держав Балтії з Україною посилюють позиції всіх сторін, зміцнюють основу для двосторонніх та багатосторонніх відносин, примножують арсенал засобів для реагування на спільні загрози. Балтійські країни стали взірцем посилення ефективної регіональної взаємодії в Центральній і Північній Європі та продуктивних відносин з Україною.
Протягом російсько-української війни, розпочатої РФ у лютому 2022 р., Естонія, Латвія та Литва, маючи невеликі фінансові й інші ресурси, постійно надають багаторівневу допомогу Україні, яка самовіддано захищає свою територію і державність. Усі три країни є надійними партнерами України. Україна може покладатись на країни Балтії, які виступають фактично адвокатами її національних інтересів у питаннях максимального надання озброєння, зміцнення ППО, гарантій безпеки, вступу до НАТО та Європейського Союзу, санкційної політики щодо РФ, міжнародного судового механізму притягнення країни-агресорки до відповідальності та компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих нею Україні.
Важливого значення набула гуманітарна підтримка, яку країни Балтії надають українським громадянам, котрі, рятуючись від війни, перебувають на їхніх територіях. Значущою є постійна гуманітарна, матеріально-технічна допомога Україні, яку надають уряди Латвії, Естонії, Литви, бізнес-сектор і громадянське суспільство цих країн. Активна участь цих країн відчутна й у питаннях, що стосуються термінового відновлення в Україні у період воєнних дій, які тривають, та в проєктах повоєнної реконструкції.
Країни Балтії демонструють чіткий курс на посилення своїх оборонних можливостей та захисту національної безпеки. На тлі неефективності низки міжнародних організацій, руйнації міжнародної системи договорів у сфері безпеки через деструктивні дії РФ, більшу результативність довели НАТО та Євросоюз. Естонія, Латвія та Литва зміцнюють свій оборонний та безпековий фундамент саме завдяки НАТО і ЄС, а також партнерським відносинам із США та низкою країн Європи.
У цьому контексті досвід європейської та євроатлантичної інтеграції країн Балтії та їхні досягнення є особливо цінними для України, зокрема у сферах інституційної підготовки та практиці реформування.
Після приєднання до Північноатлантичного альянсу Фінляндії та очікуваного приєднання Швеції вплив НАТО в регіоні Балтійського моря істотно посилюється, що сприятливо позначається на безпеці регіону. Форсоване переозброєння Латвії, Естонії, Литви є сприятливим для України, тому що вивільняє необхідні для української сторони озброєння. У разі подальшого зміцнення оборони країн Балтії частку старих озброєнь вони, імовірно, передаватимуть Україні задля відповідного зміцнення нашої держави. Крім того, посилення країн на кордонах Росії вимагає від неї витрачати ресурси на реагування, а це також сприятливий чинник для України.
На найвищому рівні очільники провідних держав НАТО і самого Альянсу постійно підтверджують готовність на основі статті 5 Організації захищати «кожен дюйм території НАТО».
Стратегічна концепція НАТО за наслідками Вільнюського саміту 2023 р. зазнала змін і, відійшовши від позиції «стримування через удар у відповідь», нині базується на позиції «стримування через недопущення агресії», що передбачає розміщення нових сил НАТО в регіоні з метою недопущення окупації країн Балтії або їхніх частин. Тобто «стримування через недопущення» передбачає нарощування й розміщення на постійній основі збільшених контингентів військ НАТО на території Естонії, Латвії, Литви. Крім того, відбувається інтеграція національних воєнних планів країн регіону в межах Організації, а також воєнних планів США з іншими країнами – членами Альянсу, збільшено витрати на спільні оборонні потреби, зокрема забезпечення гарантованих бюджетних витрат на оборону кожної з країн регіону щонайменше на рівні 2 % їхнього ВВП.
Спільний військовий та оборонний потенціал країн Балтійського регіону, які є членами НАТО, зміцнюється через їхню регіональну взаємодію. Також вони взаємодіють із сухопутними, військово-повітряними, військово-морськими силами інших країн НАТО та у сфері кібербезпеки і космосу.
Посилення національної та колективної безпеки також відбувається завдяки зміцненню економіки та формуванню нової мережі торговельних відносин у країнах Балтії. Україні вкрай важливо використати зміни в конфігурації взаємодії в регіоні й приєднуватись на різних рівнях до організацій, ініціатив та проєктів.
З огляду на зазначене, для України важливо використовувати тенденції до збільшення товарообігу з країнами Балтії, сприяти спрощенню процедур забезпечення логістики з/до країн Балтії, активно використовувати транспортні потужності України, зокрема через з’єднання українських портів з портами країн Балтії, використання можливостей залізничного сполучення, українських потужностей для зберігання газу. Серед нових пріоритетів – розширення співпраці з країнами Балтійського регіону у сферах оборонно-промислового комплексу, інформаційних технологій та боротьби з кіберзлочинністю.
_______________________________________________________
[1]Країни Балтії – країни, що омиваються Балтійським морем; також загальновживана назва для трьох європейських країн – Естонії, Латвії та Литви (саме в такому сенсі вона використовується в тексті публікації). За рішенням ООН, ухваленим 2017 р., нині ці три держави входять до субрегіону Північної Європи, а не Східної Європи, як було раніше.
[2] Сувалківський коридор – вузька ділянка сухопутного кордону між Литвою та Польщею, що відділяє Білорусь від Калінінградської області РФ.
Список використаних джерел
Population / Official statistics portal of Latvia. 2022. URL: https://stat.gov.lv/en/statistics-themes/population/population
Population / Official statistics portal of Estonia. 2022. URL: https://www.stat.ee/en/find-statistics/statistics-theme/population
Lithuania sends a note of protest to Belarus over the nuclear power plant in Ostrovets. Consular information of MFA of Lithuania. 2020. November 27. URL: https://keliauk.urm.lt/en/news/view/lithuania-sends-a-note-of-protest-t…
Валкаускас Т. Физик-ядерщик о роботе Островецкой АЭС: «Населению Литвы нужно раздавать йодные препараты в радиусе 300 километров, а не 50». LRT. 2023. 26 апр. URL: https://www.lrt.lt/ru/novosti/17/1970453/fizik-iadershchik-pro-rabotu-o…
Країни Балтії домовились не купувати електроенергію з Білоруської АЕС. Економічна правда. 2020. 7 лют. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/02/7/656813/
Військова присутність НАТО на сході Альянсу. NATO. 2023. 4 верес. URL: https://www.nato.int/cps/ru/natohq/topics_136388.htm?selectedLocale=uk
NATO 2022 Strategic Concept. Adopted by Heads of State and Government at the NATO Summit in Madrid 29 June 2022.
URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/6/pdf/290622-st…The United States and Finland concluded the fifth round of negotiations for a defense cooperation agreement. An official website of the United States Government. 2023. November 01. URL: https://fi.usembassy.gov/the-united-states-and-finland-conclude-the-fif…
YLE: Финляндия планирует открыть несколько военных зон для использования США. [Текст соглашения на данный момент является секретным]. YLE. 2023. 30 окт. URL: https://yle.fi/a/74-20057759
U.S. signs Defense Cooperation Agreement with Sweden. An official website of the United States Government. 2023. December 05. URL: https://www.state.gov/u-s-signs-defense-cooperation-agreement-with-swed…
Kiel working paper. The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? URL: http://surl.li/hoffu
Total bilateral aid commitments to Ukraine as a percentage of donors gross domestic product (GDP) between January 24, 2022 and February 24, 2023, by country. URL: https://www.statista.com/statistics/1303450/bilateral-aid-to-ukraine-in…
Estonia’s aid to Ukraine / Ministry of Foreign Affairs. Republic of Estonia. URL: https://vm.ee/en/estonias-aid-ukraine
Latvia supports Ukraine / Cabinet of Ministers. Republic of Latvia. 2023. August 21. URL: https://www.mk.gov.lv/en/latvia-supports-ukraine
NASAMS launchers and related equipment from Lithuania reached to Ukraine / Ministry of National Defense. Republic of Lithuania. 2023. November 10. URL: https://kam.lt/en/nasams-launchers-and-related-equipment-from-lithuania…
Latvia support Ukraine / Cabinet of Ministers. Republic of Latvia. 2023. August 21. URL: https://www.mk.gov.lv/en/latvia-supports-ukraine
Міністри оборони Латвії та України обговорили в Києві створення «коаліції дронів». Українська правда. 2023. 12 груд. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2023/12/12/7432800/
Естонія передала Україні допомогу для підводного розмінування. Українська правда. 2023. 3 серп. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/08/3/7166917/
Литва планує затвердити трирічний план військової та іншої допомоги Україні. LB. 2023. 24 листоп. URL: https://lb.ua/world/2023/11/24/585871_litva_planuie_zatverditi_tririchn…
Lithuania will further the efforts to support Ukraine in combat and humanitarian demining / Ministry of National Defense. Republic of Lithuania. 2023. November 22. URL: https://kam.lt/en/lithuania-will-further-the-efforts-to-support-ukraine…
Latvia’s President Edgars Rinkevics says Ukraine is key to world security. Associated Press News. 2023. November 13. URL: https://apnews.com/video/latvia-europe-ukraine-government-ukraine-russi…
МЗС Естонії М. Цахкна: Україна знищила російські війська, які раніше загрожували нам. Укрінформ. 2023. 19 листоп. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3775781-glava-mzs-estonii-ukra…
Україна має залишатись у центрі уваги світової спільноти – міністр оборони Естонії. Укрінформ. 2023. 21 листоп. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3789455-ukraina-mae-zalisatisa…
Give Ukraine quick path to join NATO – Lithuania leader tells allies. Reuters. 2023. July 04. https://www.reuters.com/world/europe/give-ukraine-quick-path-nato-after…
“Every inch of NATO”: Blinken seeks to deter any Russia thought of pushing beyond Ukraine. The Washington Post. 2022. March 08. URL: https://www.washingtonpost.com/national-security/2022/03/08/blinken-eur…
Remarks by President Biden and President Nauseda of Lithuania before Bilateral Meeting, Vilnus, Lithuania. The White House. 2023. July 11.
URL: https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speeches-remarks/2023/07/11/re…Комюніке Вільнюського саміту. NATO. 2023. 11 лип.
URL: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/official_texts_217320.htm?selectedLo…Joint procurement makes Baltic defensive capabilities more robust / Ministry of National Defense. Republic of Lithuania. 2023. March 28. URL: https://kam.lt/en/joint-procurement-makes-baltic-defensive-capabilities…
Эстония подписала договор с США на покупку систем залпового огня HIMARS. ERR. 2022. 03 дек. URL: https://rus.err.ee/1608809020/jestonija-podpisala-dogovor-s-ssha-na-pok…
Latvia M-142 High mobility artillery rocket system (HIMARS). Defense Security Cooperation Agency. 2023. October 24. URL: https://www.dsca.mil/press-media/major-arms-sales/latvia-m142-high-mobi…
Эстония и Латвия выбрали немецкую систему IRIS-T для своей ПВО средней дальности. ERR. 2022. 03 дек. URL: https://rus.err.ee/1608984457/jestonija-i-latvija-vybrali-nemeckuju-sis…
Lithuania plans spending over 3.1 billion euro for military stocks. Ministry of National Defense. Republic of Lithuania. 2023. July 24. URL: https://kam.lt/en/lithuania-plans-spending-over-eur-3-1-billion-for-mil…
Launch for NATO–EU Task Force: Strengthening our resilience and protection of critical infrastructure. European Commission. 2023. March 02.
URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/statement_23_1705Saema adopts State Defense Service law / Ministry of Defense. Republic of Latvia. 2023. May 04.
URL: https://www.mod.gov.lv/en/news/saeima-adopts-state-defence-service-lawКомандующий армией Литвы В. Рушпис: цель реформы 40 000 военнослужащих активного резерва Литвы. Delfi. 2023. 06 янв. URL: https://www.delfi.lt/ru/news/live/komanduyushchiy-cel-reformy-40-000-vo…
Литва готує стратегію громадянського опору: 50 % населення протидіятимуть окупанту. Українська правда. 2023. 23 серп.
URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/08/23/7168087/Сейм утвердил концепцию национальной безопасности. LSM. 2023. 28 сент.
URL: https://rus.lsm.lv/statja/novosti/politika/28.09.2023-reportaz-seim-utv…The Reeigikogu discussed the updated national security concept / Parliament of Estonia. 2023. February 2.
URL: https://www.riigikogu.ee/ru/obzory-zasedanij/rijgikogu-obsudil-novuyu-v…Эстония не намерена высылать граждан Росси по примеру Латвии и Литвы. ERR. 2023. 07 авг. URL: https://rus.err.ee/1609055162/jestonija-ne-namerena-vysylat-grazhdan-ro…
Сотни сотрудников критически важных компаний – под лупой спецслужб. LSM. 2023. 30 окт. URL: https://rus.lsm.lv/statja/novosti/analitika/30.10.2023-sotnya-sotrudnik…
Baltic Assembly and Nordic Council agree cooperation priorities. LSM. 2023. September 24. URL: https://eng.lsm.lv/article/politics/diplomacy/24.09.2023-baltic-assembl…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД