Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Регулятор вчетверте поспіль знизив рівень облікової ставки [1]. Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 16 до 15 % річних із 15.12.2023 р. Ставка за основною операцією НБУ з розміщення депозитних сертифікатів овернайт також встановлена на рівні 15 %. На 1 в. п. знижено інші ставки: за тримісячними депозитними сертифікатами – до 19 %, за кредитами рефінансування – до 21 %. Це рішення узгоджується зі сповільненням інфляції та поліпшенням інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень.
Нагадаємо, що протягом майже 15 місяців, починаючи з 03.06.2022 р., облікова ставка зберігалась на рівні 25 % річних, натомість починаючи з 28.07.2023 р. на тлі тривалої позитивної динаміки інфляції регулятор розпочав цикл поступового зниження рівня облікової ставки.
Триває процес пом’якшення валютних обмежень для населення та бізнесу [2].
Починаючи з 01.12.2023 р.:
Скасовано всі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на обсяги можливого продажу ними готівкової іноземної валюти фізичним особам. За оцінками НБУ, це сприятиме подальшому зниженню різниці між готівковим та безготівковим курсами та, як результат, стабілізації курсових очікувань і підвищенню стійкості валютного ринку;
Експортно-кредитному агентству дозволено переказувати за кордон кошти для відшкодування витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими (перестраховими) компаніями. Це має забезпечити можливості страхування ризиків під час збройної агресії з метою гарантування безпеки судноплавства, сприяння стабільності морських перевезень, забезпечення сталого експорту української продукції через порти України. Змінами також передбачено можливість використання ЕКА акредитивної форми розрахунків;
Розширено перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам, які внаслідок збройної агресії потребують лікування або відновлення здоров’я за межами України. До відповідного переліку додано супутні додаткові послуги, пов’язані з процесом лікування / реабілітації в медичних закладах іноземних держав;
Дозволено оплату послуг, що є необхідними для створення належних умов для навчання студентів за кордоном. Зокрема: оплату за проживання, отримання візи, трансферів від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичних послуг.
Ухвалено «Закон про відповідальне кредитування» [3]. Верховною Радою України прийнято ініційований регулятором Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який запроваджує відповідальне кредитування в Україні. Ключовими новаціями Закону є такі:
запровадження граничного розміру вартості кредиту для споживача – поетапне зниження максимальної денної ставки з фінальним значенням не більше ніж 1 % на день;
вимога обов’язкового зазначення у договорі про споживчий кредит інформації про денну процентну ставку;
право НБУ встановлювати мінімальні вимоги до перевірки кредитоспроможності позичальника, що дасть змогу якісно зменшити боргове навантаження на одного позичальника;
зобов’язання кредиторів передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів незалежно від суми хоча б до одного з бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
заборона встановлювати у договорі про споживчий кредит умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом (таке продовження має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін).
Довідково. Фінансові компанії, що надають мікрокредити, наразі свідомо нехтують перевіркою платоспроможності позичальників та встановлюють «захмарні» процентні ставки за кредитом (що можуть сягати 1800 % річних), які перекривають ризик неповернення коштів. За даними Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ, сотні тисяч позичальників фінансових компаній перебувають у стані хронічної заборгованості, постійно беруть нові кредити для погашення попередньо взятих, і не можуть самостійно розірвати це замкнуте коло.
Рівень інфляції в Україні знижується одинадцятий місяць поспіль [4]. За даними Державної служби статистики України, у листопаді 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 5,1 % з 5,3 % у жовтні. У місячному вимірі (відносно жовтня) ціни зросли на 0,5 %. Зниження темпів цінового зростання у річному вимірі у листопаді пояснюється, зокрема, високою базою порівняння.
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін, до відповідного місяця попереднього року, %
Джерело: НБУ, Держстат України
Ціни на сирі продукти харчування у листопаді знизилися на 1,5 % р/р порівняно з їхнім зниженням на 3,3 % р/р у жовтні. Зокрема, тривало здешевлення фруктів – на 2,9 % р/р та 2,1 % відносно жовтня. Темпи зниження цін на овочі у річному вимірі залишалися значними – 8,2 % р/р, проте відносно жовтня овочі подорожчали на 13,2 %. Вартість яєць у листопаді в річному вимірі знизилася на 22,3 %, проте відносно жовтня яйця подорожчали на 1,1 %.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у листопаді сповільнилося до 7,3 % р/р порівняно з 8,5 % р/р у жовтні. Така динаміка пояснюється подальшим зниженням тиску з боку витрат бізнесу, насамперед завдяки дешевшій харчовій сировині, стійкій ситуації на валютному ринку, а також оптимізації виробничих і логістичних ланцюгів. При цьому в листопаді було зафіксовано зниження цін на окремі оброблені продовольчі товари як у річному, так і у місячному вимірі. Зокрема, подешевшали хліб і хлібопродукти (на 2,1 % р/р та на 0,2 % відносно жовтня) та соняшникова олія (на 12,8 % р/р та на 1,9 % відносно жовтня).
Зростання цін на непродовольчі товари в листопаді також сповільнилося до 0,4 % порівняно з 1,7 % р/р у жовтні завдяки збереженню курсової стійкості гривні. При цьому в листопаді було зафіксоване зниження цін на окремі непродовольчі товари як у річному, так і у місячному вимірі, зокрема на одяг (на 6,6 % р/р та на 3,4 % відносно жовтня) та взуття (на 4,8 % р/р та на 2,7 % відносно жовтня).
Темпи зростання вартості послуг у листопаді знизились до 11,2 % р/р порівняно з 11,7 % р/р у жовтні. Послуги кафе і ресторанів дорожчали повільніше під впливом зменшення тиску з боку витрат на продовольчу сировину. Пригальмувало подорожчання медичних, ветеринарних, фінансових послуг, автосервісу, Інтернету, салонів краси. Натомість дорожчала оренда житла, що може пояснюватися міграцією у великі міста.
Ціни на пальне у листопаді зросли на 10,2 % р/р порівняно з 9,7 % р/р у жовтні. Проте у місячному вимірі (відносно жовтня) вартість пального зросла лише на 1,8 %, що є найнижчим місячним приростом за період з липня по листопад. Пальне в листопаді дорожчало вищими темпами передусім на тлі логістичних складнощів. Найбільше це позначилося на вартості автомобільного газу. Натомість інші види пального наприкінці листопада подешевшали, відображаючи відповідні тенденції на світовому ринку нафти.
Зростання адміністративно регульованих цін у листопаді сповільнилося до 10,8 % р/р порівняно з 11,1 % р/р у жовтні. Подорожчання алкогольних напоїв та тютюнових виробів укотре пригальмувало завдяки повільнішому зростанню виробничих витрат на тлі тиску з боку тіньової пропозиції та поліпшення курсових очікувань. Натомість дещо пришвидшилося зростання цін на автотранспортні послуги з огляду на подорожчання пального.
Нагадаємо, що пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла у грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалась внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.
Міжнародні резерви України за підсумками листопада становили 38,8 млрд дол. США [5]. Станом на 01.12.2023 р. обсяг міжнародних резервів країни становив 38 785 млн дол. США. У листопаді вони знизилися на 0,5 % на тлі інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку та боргових виплат країни в іноземній валюті, які значною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.
Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США
Джерело: НБУ
У листопаді 2023 р. чистий продаж валюти НБУ становив 2 453 млн дол. США. Крім того, уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 109 млн дол. США, з яких 39 млн дол. США – борг перед ЄІБ, 31 млн дол. США – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 250 млн дол. США. Натомість на валютні рахунки уряду в НБУ в листопаді надійшло загалом 2 329 млн дол. США, у т. ч. 1 636 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 404 млн дол. США – від Світового банку, в тому числі 400 млн дол. США під гарантію Великої Британії; 287 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому слід зазначити, що відмова від практики фіксованого обмінного курсу гривні та перехід з 03.10.2023 р. до режиму керованої гнучкості курсу не призвели до значної девальвації, адже курс гривні на міжбанківському ринку змінився несуттєво (з 36,57 до 36,99 грн / дол США станом на 15.12.2023 р.). З іншого боку, підтримка курсу, як і раніше, здійснювалась за рахунок активного продажу валюти регулятором. Зокрема, чистий продаж валюти у жовтні склав 3,3 млрд дол США, у листопаді – 2,5 млрд дол США.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).
Попри складні умови воєнного стану, ринок платіжних карток демонструє позитивну динаміку[6]. Опублікована звітність про роботу ринку платіжних карток у ІІІ кварталі 2023 р. містить наступні ключові показники його діяльності:
Частка безготівкових операцій у ІIІ кварталі 2023 року за сумою перебуває на рівні 63,3% від загальної суми операцій із платіжними картками (за II квартал 2023 року – 62,1%). Іншими словами, з кожної 1000 гривень, зарахованої на картковий рахунок, лише 367 грн знімається у банкоматах у вигляді готівки, натомість 633 грн витрачається для розрахунків у торговельній мережі, в Інтернеті або перераховується з картки на іншу картку. Останніми роками цей показник демонструє тенденцію зростання: його значення за 2011 р. становило 8 %, за 2014 р. – 25 %, за 2018 р. – 45 %, за ІІІ квартал 2021 р. – 61 %;
Структура безготівкових операцій з використанням платіжних карток має такий вигляд (за сумою витрат): розрахунки в торговельній мережі – 47,0 %, перекази з картки на картку – 31,3 %, оплата товарів і послуг в Інтернеті – 14,5 %, інше – 7,2 %;
Кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережі у вересні порівняно з січнем зросла на 17 % (до 420 тис.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки – на 35 % (до 428 тис. од.);
Поступово відновлюється мережа банкоматів, їх кількість з початку року збільшилась на 1,3 % до 15,8 тис.;
Кількість активних платіжних карток (за якими щомісяця здійснювалися видаткові операції) з початку року зросла на 9 % з 46 млн у січні до 50 млн у вересні;
Надалі зростає кількість безконтактних платіжних карток – на 12 % за підсумками вересня порівняно з січнем. Загалом понад половину (58 %) активних платіжних карток у вересні – безконтактні;
Також популярними серед українців є токенізовані платіжні картки, кількість яких з початку року зросла на 32 % до 11,3 млн. Серед активних платіжних карток їх частка становить 23 % (у січні – 19 %).
Підсумкові тези:
Зниження рівня облікової ставки з 16 до 15 % річних стало можливим завдяки суттєвому уповільненню темпів цінового зростання, що випереджають попередні прогнози регулятора. При цьому зниження облікової ставки, підкріплене відповідним зниженням дохідності депозитних сертифікатів та вартості рефінансування може стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків. Натомість ключовими перешкодами на шляху активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків та неврегульованість питання «нових» проблемних кредитів, що утворились внаслідок війни. Одним із варіантів вирішення даної проблеми є створення державної інституції з управління проблемними активами з передачею на її баланс на першому етапі – «поганих» кредитів державних банків, а згодом – проблемних активів банків з приватним капіталом;
Чергове пом’якшення низки валютних обмежень для населення та бізнесу, ключовим елементом якого стало скасування всіх обмежень для банків та небанківських установ щодо обсягів продажу готівкової валюти фізичним особам, сприятиме подальшому скороченню маржі між готівковим та безготівковим курсами гривні, стабілізації курсових очікувань та підвищенню стійкості валютного ринку загалом;
Ухвалення «Закону про відповідальне кредитування», ключовими новаціями якого є впровадження граничної ставки по кредиту та обов’язкове зазначення у договорі про споживчий кредит інформації про денну процентну ставку, спрямоване на забезпечення прозорості та справедливості умов договорів мікрокредитування, гарантування етичної поведінки кредиторів, розбудову цивілізованої бізнес-моделі небанківських фінансових установ та підвищення рівня захищеності прав споживачів на ринку фінансових послуг;
Рівень інфляції в Україні у річному вимірі (5,1 % у листопаді 2023 р.) знижується одинадцятий місяць поспіль, опустившись майже удвічі нижче «довоєнного» значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають попередні прогнози НБУ, що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування;
Незважаючи на незначне зниження протягом серпня-листопада 2023 р., поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців). Скорочення обсягу міжнародних резервів пояснюється, передусім, активним продажем НБУ валюти на міжбанківському ринку для підтримки курсу гривні. Водночас з огляду на значні бюджетні потреби залишається критично важливою подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів;
Ключові показники діяльності ринку платіжних карток у ІІІ кварталі 2023 р. свідчать, що, попри складні умови воєнного стану, частка безготівкових операцій з використанням карток зберігає тенденцію зростання, що підвищує рівень транспарентності транзакцій та знижує ризик зростання тіньового сектору економіки. Інші показники діяльності ринку (кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережі, кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, мережа банкоматів, кількість активних платіжних карток, у т. ч. безконтактних та токенізованих) також демонструють позитивну динаміку.
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень – листопад 2023 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 1 536,0 млрд грн, зокрема у листопаді 2023 р. – 121,7 млрд гривень. Серед платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні платежі отримано завдяки:
ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 330,4 млрд грн, зокрема у листопаді – 30,8 млрд грн (рис. 2.1). Істотне зниження митних платежів у листопаді відбулося через зменшення обсягів оподаткованого імпорту [7],[8] внаслідок блокування з 06.11.2023 р. низки автомобільних пунктів пропуску перевізниками Польщі та Словаччини;
ПДВ з вироблених в Україні товарів – 192,2 млрд грн (зібрано – 313,6 млрд, відшкодовано – 121,4 млрд грн), зокрема у листопаді – 22,9 млрд грн (зібрано – 32,8 млрд грн, відшкодовано – 9,9 млрд грн);
податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 155,1 млрд грн, зокрема у листопаді – 15,1 млрд грн;
податку на прибуток підприємств – 139,7 млрд грн, зокрема у листопаді – 31,1 млрд грн;
акцизного податку – 95,7 млрд грн, зокрема у листопаді – 7,6 млрд грн;
рентної плати за користування надрами – 53,1 млрд грн, зокрема у листопаді – 4,5 млрд грн;
ввізного та вивізного мита – 27,5 млрд грн, зокрема у листопаді – 2,2 млрд грн.
Рівень виконання розпису доходів Державною податковою службою (ДПС) становив 102,3 % (+15,6 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 95,1 % (-18,3 млрд грн).
Загалом за підсумками січня – листопада 2023 р., до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 397,3 млрд грн податків, зборів та інших платежів.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні – листопаді 2023 р. склали 424,9 млрд грн, зокрема у листопаді надійшло 40,5 млрд грн. Позитивну роль відіграють у цьому надходження ЄСВ з грошового забезпечення військовослужбовців.
Рис. 2.1. Надходження ПДВ з ввезених на митну територію України товарів у 2021–2023 рр.
та план на 2024 р., млрд грн
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України.
Уряд затвердив законопроект, який враховує рекомендації ОЕСР щодо податкових стратегій для протидії корупції серед іноземних посадових осіб. Кабінетом Міністрів України 05.12.2023 р. схвалено розроблений Міністерством фінансів у тісній співпраці з ОЕСР та іншими органами проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях». Головною метою законопроекту є збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких:
у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
винесено обвинувальний вирок суду, що вони здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди.
Як очікується, прийняття Верховною Радою цього Закону дозволить внести зміни до Податкового кодексу, які сприятимуть запровадженню міжнародних податкових стандартів у сфері боротьби з підкупом іноземних посадових осіб, а також стане ще одним кроком на шляху до членства України в ОЕСР.
Уряд прийняв рішення щодо перерозподілу штатної чисельності митних органів для виконання оновлених завдань і функцій. Кабінет Міністрів України Постановою від 14.11.2023 р. № 1200 вніс зміни до Постанови КМУ від 05.04.2014 р. № 85, якою затверджена гранична чисельність працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Рішення спрямоване на реалізацію реформи митного адміністрування без залучення додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів. Передусім йдеться про посилення інституційної спроможності митниці з практичної реалізації оновлених завдань та функцій, а також удосконалення ІТ-систем і управління персоналом. Прийнятою постановою, зокрема, передбачено перерозподіл штатної чисельності посад апарату Держмитслужби та її територіальних органів, а саме:
збільшення граничної чисельності апарату Держмитслужби на 200 посад за рахунок зменшення граничної чисельності її територіальних органів;
виокремлення із загальної чисельності працівників територіальних органів Держмитслужби 126 посад, що не відносяться до державної служби (посади, які передбачають виконання функцій з обслуговування).
У результаті прийнятого рішення посиляться такі напрями діяльності Держмитслужби:
надання авторизацій на застосування спрощень, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту та Митним кодексом України (програми АЕО, NCTS, PFM);
координація роботи у межах міжнародної програми «Митниця» для забезпечення сумісності українських ІТ рішень з країнами ЄС з урахуванням MASP-C;
розвиток міжнародного співробітництва та інформаційного обміну між Держмитслужбою та митними адміністраціями держав – членів ЄС;
забезпечення виконання заходів, передбачених Стратегією інтегрованого управління кордонами (ІВМ);
запровадження автоматизованої оцінки ризиків у зв’язку з реалізацією електронного декларування товарів, що переміщуються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, тощо.
Таким чином, просування реформи митного адміністрування та заходи, спрямовані на зміцнення митної служби та удосконалення оперативного управління митницею з Центрального офісу служби, у тому числі, розвиток центрів експертизи для різних функціональних завдань, виконують умови співпраці з ЄС і МВФ.
Набули чинності 01.12.2023 р. зміни до правил ввезення та обліку гуманітарної допомоги. Відповідно до змін, що відбулись у законодавстві України з питань гуманітарної допомоги, з 01.12.2023 р. втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» від 01.03.2022 р. № 174 та постановою КМУ від 05.09.2023 р. № 953 запроваджено Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, яким удосконалено механізм визнання товарів гуманітарною допомогою та контролю за їх використанням за цільовим призначенням. Особливістю декларування митному органу товарів гуманітарної допомоги (на відміну від передбаченого постановою № 174) є зазначення в декларації номера отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та унікального коду гуманітарної допомоги, наданого автоматизованою системою реєстрації гуманітарної допомоги. Водночас, згідно зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2023 р. № 1216, до 01.04.2024 р., встановлено перехідний період – дозволяється декларування та пропуск на митну територію України товарів без використання автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги. При цьому надання отримувачами гуманітарної допомоги звітності до автоматизованої системи Мінсоцполітики є обов’язковим.
Таким чином, новий порядок пропуску та обліку робить більш підконтрольними обсяги та отримувачів гуманітарної допомоги для її цільового спрямування та використання.
Держмитслужба повідомила про збільшення граничного терміну доставки товарів під процедурою спільного транзиту до митниці призначення з урахуванням ситуації на кордоні. Зважаючи на блокування руху вантажних транспортних засобів через митний кордон України, 17.11.2023 р. Служба підтримки з питань NCTS Держмитслужби в рамках взаємодії направила до усіх країн-учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту звернення щодо врахування ситуації, яка склалась на українському кордоні, при завершенні розпочатих в Україні процедур спільного транзиту, зокрема в частині можливого порушення термінів доставки через незалежні від перевізників обставини. Відповідно до частини другої статті 45 Доповнення І до Конвенції, якщо пред’явлення товарів митниці призначення відбулося після завершення терміну, встановленого митницею відправлення, суб'єкт процедури вважається таким, що дотримався терміну, якщо він або перевізник доведе належним чином митниці призначення, що затримка сталася не з його вини. З метою забезпечення можливості встановлення митницею відправлення триваліших термінів доставки товарів при їх поміщенні під процедуру спільного транзиту Держмитслужбою збільшено граничний термін доставки до митниці призначення. Термін пред’явлення товарів наразі може визначатись в межах діапазону до 60 днів.
Таким чином, Держмитслужба вжила необхідних заходів для упередження численних проблемних питань та ситуацій. У разі їх виникнення при пред’явленні товарів під процедурою спільного транзиту митниці призначення представникам компаній рекомендувалося звертатись до служб підтримки відповідних країн та додатково інформувати Службу підтримки з питань NCTS Держмитслужби.
Митники починають застосовувати у роботі нагрудні відеореєстратори. Держмитслужба за підтримки Консультативної місії ЄС повідомила 24.11.2023 р. про впровадження пілотного проєкту із використання в пунктах пропуску індивідуальних портативних відеокамер під час митного оформлення. Нагрудні відеореєстратори працюють з можливістю запису та збереження відео-зображення в зашифрованому вигляді, в тому числі у режимі нічної зйомки. Також технічні характеристики відеореєстраторів унеможливлюють видалення інформації інспектором або сторонньою особою. На етапі пілотного проєкту нагрудні відеореєстратори тестують у зоні діяльності Львівської митниці. Розглядається можливість подальшого розгортання проєкту на інших пунктах пропуску.
Як очікується, використання у роботі митних органів відеореєстраторів допоможе у протидії контрабанді та порушенню митних правил, службовим зловживанням, корупції, а також сприятиме захисту посадових осіб від наклепу та звинувачень з боку недобросовісних підприємців.
Бюджетна політика
Звітний період характеризувався продовженням виконання поточних зобов’язань щодо фінансування витрат із забезпечення будівництва фортифікаційних споруд, підтримки освітян та окремих верств населення, здійснення заходів із гуманітарного розмінування тощо, а також початком роботи над формуванням нормативної бази виконання Державного бюджету України на 2024 рік.
Міністерство фінансів України поінформувало [9],[10],[11] про стан виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів за 11 міс. 2023 р. За оперативною інформацією Казначейства, за цей період до державного бюджету надійшло 2397,3 млрд грн (у т.ч. до загального фонду – 1536,0 млрд грн). До загального фонду місцевих бюджетів, без урахування міжбюджетних трансфертів, надійшло 407,3 млрд грн (+15% до відповідного періоду 2022 р.). Касові видатки державного бюджету склали 3451,8 млрд грн (у т.ч. загального фонду – 2632,3 млрд грн, або 93,0 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні-листопаді 2022 р. доходи державного бюджету становили 1477,3 млрд грн, а видатки – 2293,6 млрд грн.
При цьому, Державний бюджет України за 11 міс. 2023 р. було виконано з дефіцитом у сумі 1045,1 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету склав 1085,6 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1713,2 млрд грн).
В першу чергу кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави. Зокрема, частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 51,7 %, громадського порядку, безпеки та судової влади - 13,8 % від загального обсягу бюджетних видатків.
Пріоритетним напрямом видатків залишається соціальна сфера (частка у видатках складає 12,1 %). За 11 міс. 2023 р. із державного бюджету на соцвиплати було спрямовано 407,9 млрд грн, у т.ч.: 249,2 млрд грн на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 93,8 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 39,8 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 22,2 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї; 2,7 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю; 0,2 млрд грн на оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги [12].
Виконання загальнодержавних функцій – четвертий за обсягом напрям видатків державного бюджету (7,7 %). Однак, переважну частку в ньому складають видатки з обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (майже 84,7%). (Див. Рис. 3.1).
Міжбюджетних трансфертів перераховано з державного бюджету до місцевих бюджетів майже 166 млрд грн (частка – 4,8 %).
Капітальні видатки державного бюджету сягнули майже 160 млрд грн (їх частка склала 4,6 %), а місцевих - 187 млрд грн (майже 26 %).
Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 01.12.2023 склали 182,3 млрд гривень.
Рис. 3.1. Видатки Державного бюджету України за 11 міс. 2023 р.
(за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Казначейство
Розпочато роботу над формуванням нормативної бази виконання Державного бюджету України на 2024 рік. Мінфін поінформував [13], що на засіданні Кабінету Міністрів України 15.12.2023 затверджено протокольне рішення «Про порядки використання коштів Державного бюджету України у 2024 році». Ним визначено переліки бюджетних програм, за якими необхідно у 2024 р. вперше розробити та затвердити порядки використання коштів державного бюджету (28 бюджетних програм), та внести зміни до діючих порядків використання коштів державного бюджету (42 програми). Вказані переліки щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України та визначають строки й відповідальних виконавців за підготовку відповідних рішень Уряду, тобто упорядковують роботу головних розпорядників бюджетних коштів та сприяють формуванню нормативної бази для належного виконання Державного бюджету України на відповідний рік.
Продовжено роботу щодо забезпечення відбудови пошкоджених житлових та нежитлових об’єктів та підтримки місцевих бюджетів, зокрема:
розподілено частину гранту Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України на реалізацію проекту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)» [14]. Кошти у сумі 168,75 млн грн виділено Мінвідновлення для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для розроблення проектної документації для частково пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації багатоквартирних будинків (150 млн грн) та для забезпечення управління вказаним проектом (18,75 млн грн) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 р. № 1132-р);
уточнено перелік проектів (об’єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 р. № 770 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» переглянуто і уточнено перелік проектів (об’єктів, заходів) та обсяги їх фінансування на загальну суму 5,6 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2023 р. №1277).
Прийнято рішення про передачу коштів з рахунка для фінансування заходів гуманітарного розмінування, відкритого Міністерству економіки в Національному банку. Зокрема, виділено (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 р. № 1096-р):
для закупівлі піротехнічної машини важкого типу — спеціального транспортного засобу, який конструюється на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності та призначений для транспортування спеціального майна і спорядження - 17 млрд грн Міністерству внутрішніх справ (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) на бюджетну програму «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту»;
для доукомплектування технічними засобами сформованих піротехнічних підрозділів, які готові приступити до виконання завдань з гуманітарного розмінування – 18,62 млрд грн Міністерству оборони (для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту) на бюджетну програму «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту».
Надано можливість підтримувати військові частини за рахунок добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України «UNITED24». Зокрема, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 «Деякі питання використання коштів, що надходять на рахунки для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України» дозволено за погодженням з Міноборони відповідні кошти із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил перераховувати військовим частинам Збройних Сил, інших військових формувань, підрозділи яких ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення, у розмірі, що не перевищує 10 млн грн на рік для однієї військової частини (постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2023 р. №1249). Це дасть можливість військовим частинам оперативно забезпечувати власні потреби.
Здійснюється робота щодо забезпечення фінансування низки невідкладних заходів, спрямованих на будівництво фортифікаційних споруд, підтримку населення та відшкодування витрат суб’єктів господарювання. З цією метою прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету:
для покриття витрат за травень-липень 2023 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи – 60,98 млн грн, у т.ч. підприємствам, установам і закладам державної форми власності, які належать до сфери їх управління (крім державних закладів освіти) – 9,7 млн грн; Мінреінтеграції для надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію комунальним закладам, державним закладам освіти, що передані на фінансування з місцевих бюджетів, та закладам спільної власності територіальних громад області та району, що перебувають в управлінні обласних та районних рад – 49,28 млн грн; обласним державним адміністраціям для надання компенсації приватним закладам (крім приватних закладів освіти) – 1,98 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1039-р);
для здійснення заходів, пов’язаних з проведенням робіт з розмінування та фортифікації – 788,8 млн грн Міністерству оборони (для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту); 12,5 млн грн Дніпропетровській обласній державній адміністрації (для Дніпропетровської обласної військової адміністрації); 31,7 млн грн Запорізькій обласній державній адміністрації (для Запорізької обласної військової адміністрації); (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. № 1045-р, 05 грудня 2023 р. № 1114-р та 07 грудня 2023 р. №1121-р);
для надання державної грошової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей – 180,7 млн грн Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. №1044-р).
Боргова сфера
В умовах екстремальної невизначеності Міністерство фінансів України продовжує забезпечувати боргову та фінансову стійкість держави, що було відзначено премією: 15 листопада 2023 року Міністерство фінансів України було обрано переможцем у номінації «Проривна угода року» (Ground-breaking Deal of the Year) міжнародної премії Bonds, Loans & ESG Capital Markets CEE, CIS & Türkiye Awards 2023 [15], передусім, завдяки успіху операції з управління державним боргом, яка сприяла підтримці фінансової стабільності України. Ця угода була найшвидшою серед усіх, які досягалися між сувереном і кредиторами. Такого результату вдалося досягти завдяки прозорій комунікації з інвесторами після початку повномасштабного вторгнення та діловій репутації, яку Україна набула протягом останніх років співпраці з інвесторами.
Довідково: З перших днів повномасштабного вторгнення РФ Мінфін збільшив видатки на фінансування нагальних потреб держави під час військового стану, що спричинило зростання дефіциту держбюджету, водночас міжнародні резерви значно скоротилися. Це призвело до потреби здійснити операцію з управління державним боргом.
У серпні 2022 року Міністерство фінансів України досягло угоди з інвесторами щодо продовження строку погашення всіх державних єврооблігацій та відстрочення купонних платежів на два роки на загальну суму близько 21,1 млрд доларів США. Це дозволило заощадити близько 6 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб України.
Інвестори погодилися на відсутність оплати за зміну умов випуску єврооблігацій, що зазвичай є необхідною умовою проведення подібних транзакцій. Ця стратегічно важлива угода отримала широку підтримку приватних інвесторів України та була схвалена партнерами з G7, включаючи США, Великобританію, Канаду, Японію, Францію та Німеччину.
21 грудня ц.р. Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, що дозволить продовжити його дію до кінця березня 2027 року, що відповідає терміну завершення поточної EFF програми МВФ. [16]
У листопаді 2023 року Міністерство фінансів України залучило близько 2 млрд дол США пільгового зовнішнього фінансування від міжнародних партнерів. [17] Ці кошти надавалися на пільгових умовах та спрямовувалися на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема, забезпечення соціального захисту населення, гуманітарні потреби, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я. Серед донорів у листопаді 2023 року:
Європейський Союз – 1,6 млрд доларів США. Кошти від ЄС – десятий транш у рамках масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою сягає 18 млрд євро, із яких Україна вже отримала 16,5 млрд євро. Термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС;
Гарантія Великобританії через механізм Світового банку – 400 млн дол США – це частина п’ятого додаткового фінансування в рамках проекту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Термін погашення 19 років із 5-річним пільговим періодом. (Загальний обсяг фінансової допомоги під гарантію Великої Британії у поточному році сягає 1 млрд дол США);
Світовий банк – 5 млн дол США. Фінансування від Світового банку є позикою МБРР в рамках проекту Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» (HEAL Ukraine). У рамках спільного з МБРР проекту у 2023 році вже залучено близько 50 млн дол США.
Початок грудня поточного року став вирішальним у посиленні міжнародної фінансової допомоги для України до закінчення 2023 року:
Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 млн дол США (663,9 млн СПЗ) від Міжнародного валютного фонду (МВФ) в рамках програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Ця потужна та вкрай важлива підтримка від МВФ допоможе своєчасно профінансувати пріоритетні видатки державного бюджету та забезпечити макроекономічну стабільність в умовах воєнного стану. В Прес-релізі МВФ [18] від 11 грудня 2023 року відмічається, що позитивне рішення було прийнято з огляду на те, що попри війну в Україні макроекономічні показники виявилися сильнішими, ніж очікувалося, що сприяло перегляду прогнозу економічного зростання у бік підвищення; економічна стійкість зумовила покращення темпів зростання, подальше різке зниження інфляції та стабільний валютний ринок, у тому числі після виходу Національного банку України з режиму прив'язки обмінного курсу, підкріпленого сильними резервами. Базовий прогноз зростання реального ВВП у 2023 році було переглянуто до 4,5 відсотка (очікується, що зростання трохи сповільниться до 3-4 відсотків у 2024 році, оскільки війна триває). Цей прогноз залишається схильним до значних ризиків, пов'язаних із надзвичайно високою невизначеністю, спричиненою війною, потенційними помилками в політиці, а також затримками або дефіцитом зовнішнього фінансування;
Україна отримала грант (на безповоротній основі) обсягом 50 млн євро від Кредитної установи для відбудови (KfW) в рамках Програми державної підтримки «Доступні кредити 5-7-9 %» [19]. Фінансова допомога від KfW дозволяє продовжувати забезпечення українського бізнесу доступним фінансуванням, що в свою чергу сприятиме його розвитку, створенню нових робочих місць та зростанню економіки країни в умовах повномасштабної війни;
Світовий банк оголосив про надання Україні 1,34 млрд дол США додаткового фінансування через механізм "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine) [20]. Кошти буде спрямовано на програми державної соціальної допомоги, пенсійні виплати та забезпечення надання критично важливих державних послуг. Фінансування складатиметься з:
позики Світового банку обсягом 1,086 млрд дол США за рахунок кредитних коштів Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується Урядом Японії;
гранту у розмірі 190 млн дол США від Норвегії в рамках Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF);
гранту 50 млн дол США від Уряду Сполучених Штатів Америки;
гранту на суму 20 млн дол США від Уряду Швейцарії.
Світовий банк також схвалив новий Проект “Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності" (INSPIRE) щодо соціальної допомоги для України на 1,2 млрд доларів США. Проект INSPIRE має на меті забезпечення соціального захисту малозабезпечених та вразливих верств населення України під час та після війни, покращення доступу до соціальних послуг та допомоги, а також посилення системи соціальної підтримки для оперативного реагування на можливі виклики сьогодення та майбутнього. Фінансування Проекту здійснюється за рахунок позики Світового банку у розмірі 1,2 млрд доларів США з Трастового фонду "Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні” (ADVANCE Ukraine) за підтримки Уряду Японії. Кошти надходитимуть до загального фонду державного бюджету України.
Залучення нових інвестицій залишається особливо важливим питанням для забезпечення швидкого відновлення України. В свою чергу, Уряд України разом з міжнародними партнерами активно працює над створенням сприятливих умов для інвесторів. На початку грудня відбулася низька зустрічей Міністерства фінансів України з представниками МФО щодо розширення портфелю їх інвестиційних проєктів в Україні, зокрема:
12 грудня Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч з Керуючим директором Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне. Сторони обговорили поточну співпрацю, зокрема збільшення інвестицій Банку в Україну з метою підтримки реального сектору економіки, а також пріоритетні галузі для реалізації майбутніх ініціатив та вдосконалення механізмів існуючих спільних проектів. Крім того, учасники зустрічі розглянули питання підготовки до чергового засідання Мультидонорської координаційної платформи, зокрема, щодо планів фінансування дефіциту державного бюджету у 2024 році;
7 грудня Міністерство фінансів України та Європейський інвестиційний банк переглянули кредитний портфель спільних проектів. Банк відіграє важливу роль як фінансовий партнер у реалізації низки проектів у різних секторах економіки України. Співпраця охоплює широкий спектр ініціатив, включаючи інфраструктуру, енергетику, транспорт, освіту та інші напрями. Наразі портфель проектів ЄІБ у державному секторі є найбільшим за обсягом серед міжнародних фінансових організацій.
22 листопада Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з керівництвом Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) для обговорення поточної співпраці у рамках Проекту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», а також перспективи співпраці в рамках нової Програми FELICITY II. Реалізація енергоефективних проектів є провідним елементом у збереженні стабільної роботи економіки та енергетики України в умовах повномасштабної війни. Співпраця з GIZ є важливим фактором для переходу до кращих екологічних стандартів енергоспоживання та виробництва електроенергії.
Пріоритетом української влади є забезпечення належного та повноцінного виконання сторонами умов для отримання фінансування від партнерів, його прозоре, підзвітне та ефективне використання, що дозволить створити основу для економічного відновлення країни та прискорить процес подолання руйнівних наслідків війни.
________________________________________________________________________
[1] Національний банк України знизив облікову ставку до 15%
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblik…
[2] Національний банк і надалі пом’якшує валютні обмеження для бізнесу та громадян URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-i-nadali-pomyakshuye-…
[3] Національний банк вітає ухвалення закону, який запроваджує відповідальне кредитування в Україні URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vitaye-uhvalennya-zak…
[4] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в листопаді 2023 року URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[5] Міжнародні резерви становили 38,8 млрд дол. США за підсумками листопада URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-388-mlrd-d…
[6] Картковий ринок у III кварталі 2023 року: частка безготівкових операцій з картками надалі зростає URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/kartkoviy-rinok-u-iii-kvartali-2023-rok…
[7] Митний дайджест (листопад 2023) / Залізний нардеп. 14.12.2023. URL: https://t.me/yzheleznyak/6300
[8] Митний дайджест за листопад 2023 найбільш цікавий / Залізний нардеп. 14.12.2023.
URL: https://t.me/yzheleznyak/6301
[9] У листопаді до загального фонду держбюджету надійшло 121,7 млрд гривень. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_listopadi_do_zagalnogo_fondu_derzhbiudzhet…
[10] «На сьогодні надходження до місцевих бюджетів збільшились на 15 % порівняно з аналогічним періодом 2022 року», – Денис Улютін. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/na_sogodni_nadkhodzhennia_do_mistsevikh_biud…
[11] Мінфін у листопаді забезпечив перерахування з держбюджету 10,3 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_listopadi_zabezpechiv_pererakhuvann…
[12] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 408 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…
[13] Уряд затвердив переліки бюджетних програм для ефективного використання коштів у 2024 році. URL:https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_pereliki_biudzhetnikh_progra…
[14] Грантова угода Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (Проект «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку (що діють як адміністратор Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України), вчиненою 05 вересня 2023 р.
[15] Мінфін України переміг у номінації “Проривна угода року” у сфері управління державним боргом міжнародної премії Bonds, Loans & ESG Capital Markets.
URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/the_ministry_of_finance_of_ukraine_won_t…
[16] Україна підписала зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з міжнародними партнерами у G7 та Паризькому клубі. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_signed_amendments_to_the_memorandum_…
[17] У листопаді 2023 року Мінфін залучив 2 млрд доларів США пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
URL:https://www.mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_almost_usd…
[18] IMF Executive Board Concludes the 2023 Article IV Consultation and the Second Review under the Extended Fund Facility Arrangement for Ukraine.
URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/12/11/pr23433-ukraine-2023-ar…
[19] Україна отримала грант в обсязі 50 млн євро від KfW в рамках Програми «Доступні кредити 5-7-9%».URL:https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_a_grant_of_eur_50_milli…
[20] Україна отримає 1,34 млрд доларів США через механізм Світового банку «PEACE in Ukraine».
URL:https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_usd_134_billion_thr…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД