Схарактеризовано віртуальний саміт G20, що відбувся 22 листопада 2023 р. в Нью-Делі під головуванням Індії, яке вже добігає кінця. У грудні відповідна функція цього міжнародного клубу переходить до Бразилії.
Висновки
Після саміту за участю лідерів G20, який проходив 9–10 вересня 2023 р. у Нью-Делі, 22 листопада того ж року відбувся віртуальний саміт «Групи двадцяти». Він був останньою формальною подією під головуванням Індії. Під час цього віртуального зібрання було фіналізовано всі основні положення Делійської декларації, прийнятої у вересні, та підбито підсумки головування Республіки Індія (РІ) в G20. Також декларовано актуальність індійських дипломатичних підходів до розуміння світових проблем: інклюзивність, неподільність безпеки та необхідність прогресу і сталого розвитку для всього світу, який є «однією родиною». Водночас визнано, що брак довіри, велика кількість конфліктів та нерівномірність економічного розвитку й технологічного прогресу залишаються серйозними викликами.
Республіка Індія, яка вперше головувала в престижному міжнародному клубі, повною мірою використала цей шанс для посилення власної позиції, передусім за рахунок країн т. зв. Глобального Півдня, голосом яких вона себе позиціонує. На саміті Індія вкотре акцентувала першочерговість питань, які є найбільш актуальними для країн, що розвиваються. Зокрема, йшлося про реформу світових фінансових інституцій, зменшення боргів, просування цифровізації, боротьбу зі зміною клімату, подолання наслідків пандемії, проблеми харчової безпеки та створення нових логістичних маршрутів.
Індійське головування не сприяло закінченню війни в Україні або хоча би консолідації ставлення до нашої країни з боку країн G20. Головування Індії у «Групі двадцяти» продемонструвало не лише зростаючий вплив цієї країни, а й обмежений потенціал індійської дипломатії. Багаторічна прихильність Нью-Делі до «стратегічної автономії» піддається серйозному випробуванню: небажання надавати чіткі визначення, засуджувати ревізіоністські дії таких країн, як-от Росія, не стало запорукою досягнення компромісів, а, навпаки, загострило й так непрості відносини між окремими країнами – членами цього міжнародного клубу.
Наприкінці головування РІ в G20 на Близькому Сході розпочався новий конфлікт. Держави – члени «Великої двадцятки» вкотре продемонстрували різницю в підходах до розуміння сутності цього протистояння та можливостей його врегулювання. Те, що в заключному саміті не брали участі лідери США та КНР, які напередодні провели особисту зустріч, лише підкреслило обмеженість впливу G20 на перебіг подій та безпекову ситуацію у світі. Без участі цих двох найбільш упливових акторів «Група двадцяти» ризикує перетворитися на черговий майданчик для обговорення проблем без суттєвих важелів впливу на їх вирішення.
Головування Республіки Індія в G20, що тривало протягом 2023 р., завершилося віртуальним самітом лідерів країн-учасниць та запрошених гостей, який було організовано 22 листопада того ж року. Міністерство закордонних справ Індії напередодні саміту оприлюднило заяву, де пропонувалися основні теми для обговорення, зокрема такі: ключові підсумки головування РІ та конкретизація дій, узгоджених на щорічному саміті лідерів G20 у вересні. Також повідомлялося, що на віртуальному саміті будуть обговорюватися питання щодо впливу російсько-української війни та збройного протистояння Ізраїлю та ХАМАС на світову політику, економіку та безпеку.
За кілька днів до саміту стало відомо, що КНР на віртуальній зустрічі G20 представлятиме прем’єр-міністр країни Лі Цян. Рішення голови Китаю Сі Цзіньпіна не брати участі в роботі саміту можна оцінити як своєрідний сигнал щодо змін у ставленні КНР до цього міжнародного клубу, а не лише відсутність підтримки деяких індійських ініціатив. Відмова вже вдруге брати участь у заходах G20 може бути кроком у дистанціюванні від роботи, ефективність якої поставлена під сумнів, зокрема й через великі розбіжності між учасниками групи. За таких умов китайська сторона надаватиме перевагу двостороннім, а не багатостороннім форматам, що й засвідчила нещодавня зустріч лідера КНР та президента США Джо Байдена.
Одночасно була підтверджена участь у заході російського президента В. Путіна (він не відвідував останні два саміти G20, які відбулися в листопаді 2022 р. в Індонезії та у вересні 2023 р. – в Індії. На цих заходах Росію представляв міністр закордонних справ С. Лавров). Для Путіна, навпаки, серйозною мотивацією щодо участі стала можливість виступити разом з іншими світовими лідерами і довести відсутність своєї міжнародної ізоляції.
У вступній промові індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді нагадав про здобутки індійського головування, серед яких – черговий крок до реалізації концепції інклюзивності, а саме: запрошення до участі в G20 Африканського Союзу. Індійський лідер підкреслив актуальність гасла «Весь світ – одна родина» і закликав повернути довіру одне до одного. Він також підкреслив успіхи РІ в представництві країн Глобального Півдня, від яких Індія отримала подяку під час другого віртуального саміту «Голос Глобального Півдня», що відбувся напередодні. Також Н. Моді вкотре наголосив на бажанні Індії сприяти прогресові держав, які розвиваються, та висловив готовність і після закінчення головування надавати їм допомогу у сферах цифровізації, боротьби за чистоту довкілля, активізації ролі жінок у суспільстві та ін.
Н. Моді згадав про непросту ситуацію, яка нині склалася на Близькому Сході, підкресливши, що стабілізація ситуації в Ізраїлі та Палестині вимагає спільних підходів і рішень. Прем’єр-міністр зазначив, що тероризм є неприйнятним за будь-яких обставин, загибель цивільних має бути засуджена, а гуманітарні підходи повинні переважати в будь-якій ситуації, проте у звичній манері Н. Моді не конкретизував, яка саме сторона відповідатиме за свої злочини. Промовець закликав до об’єднання зусиль для недопущення розгортання регіональної кризи.
Довідково. Онлайн-зустріч у Делі відбулася наступного дня після віртуального саміту лідерів країн БРІКС, у якому брав участь Сі Цзіньпін (індійську сторону представляв міністр закордонних справ РІ Субраманьям Джайшанкар). На цій зустрічі, серед іншого, обговорювали конфлікт між Ізраїлем і ХАМАС, саме тому Н. Моді утримався від участі. Індійський уряд опинився в доволі складній ситуації, оскільки офіційно підтримав свого стратегічного союзника – Ізраїль, проте водночас закликав до миру та гуманних підходів через симпатії індійського населення до палестинців та багаторічну підтримку Індією палестинського визвольного руху. Тобто індійська дипломатія вкотре опинилась у вразливій позиції, коли їй усе складніше дотримуватися нейтралітету та автономії, підтримувати одночасно добрі відносини з державами, що є антагоністами. Однак інші нейтральні країни визначилися зі своєю позицією. Наприклад, ПАР після зустрічі БРІКС засудила Ізраїль (це також зробили РФ та КНР) і заявила про закриття ізраїльського посольства.
Виступ президента В. Путіна 22 листопада 2023 р. містив багато відомих наративів, зокрема промовець, вдаючись до них:
висловив подяку індійському народові та його лідеру за «надзвичайно продуктивне головування в G20» з метою привернути увагу клубу світових лідерів до вирішення тих завдань, задля яких і створювалася «Група двадцяти», –це фінансова стабільність, економічне зростання, гарантії прогресу та сталого розвитку людства;
підкреслив бажання досягти консолідованої позиції для вирішення всіх спільних проблем на протидію зусиллям «окремих колег», котрі апелюють до «необхідності припинення агресії в Україні» (західні країни «шоковані російським вторгненням», натомість мали би перейматися «кривавим Євромайданом 2014 року» та «діями київського режиму», який «розв’язав війну проти власного народу на Донбасі»);
вдався до позірного визнання того, що воєнні дії – це завжди трагедія, зауваживши про готовність «припинити цю трагедію» та перейти до переговорів, «від яких РФ ніколи не відмовлялася» («на відміну від України, що заблокувала переговорний процес»);
висловив твердження, що саме деструктивні дії розвинутих економік світу, а не бажання РФ «досягти справедливості в Україні», призвели до колосальних збитків у світовій економіці та порушили ланцюги постачання товарів, включно й продовольства;
сказав про готовність до співпраці, конструктивного обговорення всіх існуючих ризиків та проблем, повернення до реформ глобальних інституцій, на кшталт «перезапуску СОТ», з метою врахування інтересів різних країн, а не лише лідерів світової економіки.
Найбільш цинічно в промові Путіна прозвучав заклик «відновити відкрите міжнародне економічне співробітництво на основі норм Статуту ООН».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час віртуального саміту закликав президента РФ припинити війну проти України та вивести всі свої війська з української території.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, яка на той час перебувала в Берліні, де разом із О. Шольцом брала участь у німецько-італійських урядових консультаціях, своєю чергою зазначила, що заяви Путіна про готовність до пошуку миру можна було би вітати, але «мир і вторгнення не можуть співіснувати». Обидва європейські лідери наголосили: для «припинення трагедії» Росії достатньо просто вивести свої війська з України.
Протягом року головування у G20 Індія намагалася відсунути розбіжності в позиціях членів клубу щодо України на другий план, але в жовтні 2023 р. постала перед необхідністю зважати на ще один виклик – протистояння Ізраїлю та ХАМАС.
Отже, Індія провела понад 200 заходів під час свого головування в G20, намагалася підтвердити свій суверенітет і територіальну цілісність, продемонструвати «єдність у відмінностях» як основний цивілізаційний принцип та приклад для світу, однак її «президенство надії» не стало панацеєю для світу, в якому кількість конфліктів та безпекових викликів збільшилася.
Варто зауважити, що G20 останнім часом увійшла в «епоху головувань країн, що розвиваються»: Індонезія виконувала ці функції протягом 2022 р., Індія – у 2023-му, Бразилія виконуватиме ці обов’язки протягом 2024 р., а Південна Африка розпочне своє головування в 2025 р. Така черговість головувань допоможе зберегти певний рівень наступності в порядку денному Двадцятки, який активно просувала Індія, наголошуючи на важливості дослухатися до країн Глобального Півдня. Це означатиме подальше переміщення проблем, які є критичними для таких держав, на перший план, тоді як питання, що турбують передусім західні країни (також і безпекові), просувати стане складніше. Водночас Індія, яка 2023 р. була лідером у відстоюванні позиції Глобального Півдня, ризикує поступитися здобутою першістю іншим державам через свою принципову «автономію» та одночасне зближення із Заходом.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика в форматі pdf: