Сценарії розвитку російсько-української війни: погляд із Польщі

Поділитися:

Російсько-українська війна є пріоритетною темою досліджень експертного середовища Республіки Польщі. Так, експерт Аналітичного центру Ягеллонського клубу [1] Ю. Ланг [2], у рамах проведеного МЗС РП конкурсу «Публічна дипломатія-2023», підготував доповідь з теми «Як закінчити війну в Україні? Сценарії завершення конфлікту». 

Висновки

  1. Можливі сценарії завершення російсько-української війни, що їх опрацювали польські експерти, корелюються з оцінками інших західних аналітичних осередків. 

  2. Поразка Росії у війні сприятиме просуванню інтересів Заходу в інших місцях міжнародної арени, демонструючи авторитет західного світу та його здатність упливати на розвиток подій шляхом ефективної підтримки своїх партнерів.

На думку польських експертів, основні чинники впливу на динаміку конфлікту є незмінними з початку літа 2022 р. На цьому етапі Росія не готова змиритися з провалом своїх початкових планів щодо політичного підпорядкування України. Москва шукає способів заморозити конфлікт і зберегти контроль над окупованими територіями. Однак вона не бажає поступатися настільки, щоб зробити угоду прийнятною для Києва, через побоювання: більші поступки буде сприйнято як провал – і всередині країни, і за кордоном, а це може становити загрозу для режиму. Керівництво ж України та українське суспільство не бажають погоджуватися на будь-яку угоду з територіальними поступками. Загалом це створює умови, за яких потенційна компромісна мирна угода про припинення конфлікту чи навіть тимчасове припинення вогню тепер малоймовірна без попередньої істотної зміни загальних параметрів конфлікту. 

Є три групи факторів, які відіграють ключову роль у визначенні майбутніх сценаріїв розвитку війни між Росією та Україною: 

  1. здатність Збройних Сил України ефективно протистояти армії Російської Федерації та відновити контроль над окупованими Росією українськими територіями; 

  2. довготривалість військової та фінансової допомоги Україні з боку Заходу, яка має вирішальне значення для підтримки українських військових зусиль; 

  3. внутрішня ситуація в Російській Федерації – проблема внутрішньої стабільності та непередбачуваності, про що свідчить спроба державного перевороту з боку ПВК «Вагнер» у липні 2023 р.

Негативний сценарій – дальша ескалація конфлікту з боку Росії, що матиме катастрофічні наслідки для України та Заходу. Росія вже цілковито втягнена в конвенційну війну з Україною, що залишає мало можливостей для ескалації конфлікту в його нинішній парадигмі. Отже, ескалація означатиме або застосування зброї масового знищення в Україні, або поширення конфлікту за межі території України. Метою такого загострення буде вихід з парадигми поточного конфлікту та вирішення або заморожування конфлікту на умовах, які Росія може представити як свою перемогу – збереження принаймні частини українських територій, зайнятих після 24 лютого 2022 р., разом з територіями, окупованими з 2014 р.

Нейтральний сценарій передбачає, що конфлікт триватиме за поточною траєкторією: з тактичними просуваннями обох сторін, але без істотної зміни загальної динаміки конфлікту в доступному для огляду майбутньому. Проте цей сценарій не треба вважати статичним – продовження конфлікту потенційно може призвести до зміни його загальної парадигми, послабивши одну зі сторін у військовому, політичному та економічному плані більшою мірою, ніж іншу. Ураховуючи нижчий від очікуваного темп українського контрнаступу, це видається найімовірнішим сценарієм найближчих місяців.

Позитивний сценарій – це відносно швидка перемога України (тобто відновлення контролю над усією територією, включно з Кримом, Донбасом та іншими окупованими Росією територіями), а Москва надто слабка, щоб цьому завадити. Здійсненність такого перебігу подій визначатимуть два чинники: здатність Збройних Сил України досягати перемоги на полі бою та, що важливіше, внутрішньополітична ситуація в Росії.

Для Заходу найкращим сценарієм припинення війни, безумовно, має бути якнайшвидша перемога України. У цьому разі західним країнам не доведеться зазнавати дедалі більших непрямих витрат конфлікту та ризикувати своїми довгостроковими стратегічними інтересами. Успіх цього сценарію багато в чому залежить від факторів, які перебувають поза контролем західних країн. Проте Захід може вжити низку дій для його прискорення – насамперед шляхом збільшення масштабів і обсягів підтримки України. Ураховуючи високі непрямі витрати війни (переважно зростання цін на енергоносії та високу інфляцію), загалом посилення військової підтримки України є, мабуть, дешевшою альтернативою, ніж продовження конфлікту.

Щоб бути готовим до викликів, які виникнуть після завершення війни, Захід повинен почати планування та концептуальну роботу завчасно. Це стосується форми повоєнної політики як щодо України, так і щодо Росії. Політика щодо України має бути не лише зосереджена на тому, як виграти війну, а й містити підтримку потрібних реформ та створення умов, які забезпечать їхню реалізацію. Повоєнна політика щодо Росії багато в чому має залежати від того, у якому стані опиниться Російська Федерація після закінчення війни. 

Якщо Росія залишиться авторитарною, першочергове завдання – ужити  заходів, щоб запобігти проведенню нею агресивної політики щодо ЄС, НАТО та їхніх партнерів. У разі зміни режиму в Росії і початку її демократизації, Захід повинен спрямувати підтримку на процес реформ і демократизацію російської держави й суспільства. Нарешті, якщо в Росії відбудеться внутрішня криза, Захід має зосередитися на мінімізації негативного впливу ситуації в Росії на її оточення та глобальні процеси. Цей сценарій буде найважчим для Заходу. Водночас цивілізований світ не в змозі вповні запобігти йому, не відмовившись від своїх стратегічних інтересів. Виникнення такої кризи залежить насамперед від внутрішніх чинників у Російській Федерації, зокрема структурних викликів стабільності, наявних ще до початку агресії проти України 2022 р., а подеколи посилених через конфлікт, що триває.

__________________________________________________________
[1] Ягеллонський клуб – організація, створена 1989 р. у Кракові, яка провадить експертну, освітню та журналістську діяльність, а також реалізує громадські політичні ініціативи. 

[2] Юзеф Ланг – колишній аналітик Центру східних досліджень, підпорядкованого Канцелярії Голови Ради міністрів РП. У 2017–2021 рр. – аналітик, а згодом координатор аналітичного підрозділу штаб-квартири Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Експертна аналітика в форматі pdf: