В аналітичній записці розглянуто основні підсумки та контекст офіційного візиту О. Лукашенка до Пекіну, що відбувся 3–4 грудня 2023 р.
Висновки
- Влада Білорусі намагається диверсифікувати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини за умов регіональних ризиків, які можуть загрожувати стабільності режиму.
- Ураховуючи, що візит О. Лукашенка до Пекіну відбувся напередодні саміту ЄС – Китай (7 грудня 2023 р.), можна припустити, що він прагне переконати керівництво КНР здійснити тиск на держави – члени ЄС щодо лібералізації транспортних перевезень через Білорусь до Європи.
4 грудня 2023 р. відбувся офіційний візит О. Лукашенка до Китаю. Це друга протягом поточного року його поїздка до КНР. У рамах заходів О. Лукашенко провів переговори з главою КНР Сі Цзіньпіном та відвідав Пекінський університет, у якому зустрівся із секретарем партійного комітету цього вишу і заступником глави комісії з міжнародних справ Усекитайських зборів народних представників Хао Піном.
Основні тези О. Лукашенка:
- розвиток всебічного та «всепогодного» стратегічного співробітництва Білорусі та Китаю визначено «єдністю ідеологій» та «логікою» світових подій і процесів, які відбуваються сьогодні;
- основне питання нинішніх переговорів – це швидкість виконання досягнутих раніше двосторонніх домовленостей;
- керівництво Білорусі підтримує китайську ініціативу «Поясу і шляху» («ПіШ»), яка стала «практикою» та концепцію Сі Цзіньпіна «Спільноти єдиної долі людства».
Основні тези Сі Цзіньпіна:
- між державами зміцнюється політична довіра та міжнародна взаємодія, нові проєкти в рамах «ПіШ»;
- за керівництва О. Лукашенка Білорусі вдалося подолати дію «різних негативних чинників», зберегти соціальну гармонію та стабільність, здійснити економічну відбудову та зростання;
- обидві держави повинні реалізувати спільні проєкти, зокрема Китайсько-білоруський індустріальний парк, розвивати промислове співробітництво для досягнення більшого результату, поліпшити спрощення транскордонних перевезень та сприяти економічному, торговому та кадровому обміну;
- Китай і Білорусь є важливими силами («zhong li» [1]), які беруть участь у реформуванні та побудові глобальної системи управління.
О. Лукашенко та Сі Цзіньпін обговорили також тему російської агресії проти України [2].
Відразу після зустрічі глав держав відбулися переговори співкерівників китайсько-білоруського міжурядового комітету зі співробітництва – першого заступника прем’єр-міністра Білорусі Миколи Снопкова та віцепрем’єра Державної ради КНР Лю Гочжуна.
Під час переговорів із Хао Піном де-факто президент Білорусі наголосив на потребі інтенсифікації молодіжних обмінів між двома державами, зокрема пов’язаних з розширенням академічної взаємодії.
Стратегічний контекст візиту
Чинне де-факто керівництво Білорусі прагне прискорити диверсифікацію зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних зв’язків в умовах:
- запровадження додаткових міжнародних санкцій через співучасть в агресії проти України. Так, 5 грудня Міністерство фінансів США запровадило додаткові санкції проти впливових провладних білоруських підприємців Олександра Шакутіна, Павла Топузидіса та Віктора Петровича, а також глави Білоруського Червоного Хреста Дмитра Шевцова [3];
- ризику поглиблення системної комплексної залежності від Росії. 30 листопада 2023 р. заступниця міністра економіки Білорусі А. Абраменко заявила, що до кінця поточного року планують цілком виконати всі 28 союзних програм у межах Союзної держави [4]. Надалі триває поглиблення співпраці в оборонній та військово-технічній галузі між Білоруссю та РФ;
- зростання напруження на кордоні з Польщею, Литвою та Латвією. Де-факто керівництво Білорусі розглядає нарощування військових сил держав – членів НАТО як загрозу власним інтересам. У червні 2023 р. Білорусь розмістила на своїй території компоненти ядерного озброєння РФ. У серпні Польща, Латвія та Литва узгодили свої дії в разі закриття кордону з Білоруссю. Підвищення заходів з прикордонного контролю зумовило значне обмеження транспортного транзиту через Білорусь до держав ЄС;
- реалізації конституційної реформи. Режим зацікавлений у забезпеченні конституційного транзиту влади, який розпочато після масових протестів у серпні – вересні 2020 р. та узгоджено з керівництвом РФ. Цей процес пов’язано з: контрольованим партійним будівництвом (на практиці – скороченням зареєстрованих у державі партій до чотирьох та спробою формування провладної політичної сили «Біла Русь»); передачею ширших повноважень парламенту; легітимізацією нового конституційного органу – Усебілоруських народних зборів, у якому ключову роль відіграватиме сам О. Лукашенко. Першим кроком до цього мають стати парламентські вибори в лютому 2024 р.
Китай залишається одним з ключових альтернативних стратегічних партнерів для нинішнього керівництва Білорусі. КНР стала другим найбільшим торговельним партнером Білорусі після РФ. Товарообіг між Китаєм та Білоруссю протягом січня – травня 2023 р. становив 5,83 млрд дол. США, що відповідає показникам за весь 2022 р. Загальний обсяг китайських прямих інвестицій в економіку Білорусі сягнув близько 1,88 млрд дол. США [5].
______________________________________________________________
[1] Див.: URL: http://cpc.people.com.cn/n1/2023/1205/c64094-40132001.html
[2] У китайськомовних інтернет-ресурсах не подано конкретних тез глав держав, а російсько-українську війну названо «українською кризою» («wukelanweiji»). Див.: URL: http://cpc.people.com.cn/n1/2023/1205/c64094-40132001.html
В офіційних інтернет-ресурсах Білорусі інформації про обговорення цієї теми немає.
[3] Див.: URL: https://www.dw.com/ru/sankcii-v-otnosenii-belarusi/t-37741016
[4] Див.: URL: https://www.belta.by/economics/view/abramenko-do-kontsa-goda-planiruetsja-realizovat-vse-sojuznye-programmy-602597-2023/
[5] Див.: URL: https://silkbridge.info/8-mesjacev-2023-tovarooborot-knr-belarus-5-83-m…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Експертна аналітика в форматі pdf: