В аналітичній доповіді визначено пріоритети розвитку реального сектора економіки України в умовах війни та повоєнного відновлення. Проаналізовано тенденції функціонування галузей реального сектора (промисловості, аграрного сектора, транспорту) в умовах повномасштабної війни, зокрема стан та обмеження його розвитку, виклики для реального сектора від руйнування Каховської ГЕС, провідні політики та вжиті заходи щодо адаптації до воєнних реалій. Окреслено вектори та обґрунтовано інструменти довгострокової стійкості промисловості – визначено чинники формування та обриси секторального ландшафту промисловості у повоєнному відновленні, засади розвитку стратегічних галузей для пришвидшення структурних перетворень, перспективи модернізаційних зрушень у промисловості України в процесі євроінтеграції. Окреслено напрями забезпечення стійкості в аграрному секторі, зокрема його інклюзивного розвитку, репозиціонування України у глобальній продовольчій системі, ведення кліматично орієнтованого сільського господарства, розбудови нового українського села. Обґрунтовано пріоритети розвитку морських перевезень та морського транспорту, а також розбудови та диверсифікації наземних транспортних перевезень як чинників зміцнення стійкості транспортного сектора України в умовах війни та повоєнного відновлення.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Функціонування реального сектора економіки в умовах повномасштабної війни: підсумки та тенденції
1.1. Стан та обмеження розвитку реального сектора економіки за період повномасштабного вторгнення РФ: проміжні підсумки
1.2. Руйнування Каховської ГЕС як новий системний виклик для реального сектора економіки
1.3. Провідні політики та вжиті заходи для підтримки реального сектора економіки України в умовах повномасштабної війни
Розділ 2. Вектори та інструменти стійкості й відновлення промисловості
2.1. Чинники формування та обриси секторального ландшафту промисловості у повоєнному відновленні
2.2. Розвиток стратегічних галузей у забезпеченні модернізації та довгострокової стійкості промисловості
2.3. Перспективи модернізаційних зрушень у промисловості України в процесі євроінтеграції
2.4. Засади промислової політики в умовах війни та повоєнного відновлення
Розділ 3. Перспективи стійкого розвитку аграрного сектора в умовах війни та повоєнного відновлення
3.1. Інклюзивний розвиток аграрного сектора на основі повноцінної реалізації підприємницьких ініціатив, розвитку багатоукладності на селі
3.2. Репозиціонування України у глобальній продовольчій системі
3.3. Побудова кліматично орієнтованого сільського господарства
3.4. Стратегічні завдання та організаційно-економічні засади розбудови нового українського села
3.5. Засади аграрної політики в умовах війни та повоєнного відновлення
Розділ 4. Стійкість транспортного сектора України в умовах війни та пріоритети повоєнного відновлення
4.1. Зміцнення стійкості морських перевезень та перспективи подальшого розвитку морського транспорту
4.2. Розбудова та диверсифікація наземних транспортних перевезень в умовах високих воєнних ризиків
4.3. Перспективні заходи державної політики у сфері транспорту
Висновки
Резюме
Summary
ВСТУП
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну реальний сектор економіки зазнає нищівних втрат та руйнувань активів, виробничо-збутових, логістичних ланцюгів, об’єктів інфраструктури, аграрних і земельних ресурсів, людського капіталу. За оцінками експертів проєкту KSE Institute «Росія заплатить»[1], станом на початок вересня 2023 р. загальна сума прямих збитків, завданих Україні через війну, сягає 151,2 млрд дол. США; транспорт посідає друге місце за обсягами збитків (після житлових будівель), – їх загальна сума складає 36,6 млрд дол. США. Прямі втрати у промисловості оцінено у 11,4 млрд дол. США, у сфері АПК і земельних ресурсів – 8,7 млрд дол. США. Порівняно з довоєнним періодом реальний сектор відіграє відчутно меншу роль у створенні ВВП країни – у 2022 р. він забезпечив 19,7 % ВВП загалом по економіці (у 2021 р. – 26,6 %)[2].
У 2023 р. вдалося започаткувати відновлювальний тренд у галузях реального сектора, що стало можливим завдяки попиту на внутрішньому ринку, зокрема на продукцію для потреб ЗСУ та для інфраструктурного відновлення країни, поліпшенню забезпечення електроенергією споживачів, релокації виробництв, лібералізації зовнішньої торгівлі, диверсифікації шляхів експорту українських товарів. Утім, основою розбудови реального сектора досі є його ресурсні та географічні переваги, а не науково-технологічний потенціал. Такий підхід десятиліттями знекровлює національну економіку, посилює її сировинізацію, не створює умов для реалізації потенційних можливостей генерувати значно більші прибутки від глибокого перероблення ресурсів усередині країни, інтегрування технологій та інновацій у переробні виробництва.
Подальше відновлення економічної динаміки в умовах війни потребує подолання існуючих проблем та обмежень, масштабування ефективних стратегій та практик підприємств щодо виходу з кризи та пристосування до нових умов діяльності. Водночас, завданням нової економіки повоєнної України має бути побудова базису реального сектора на сучасних технологічних засадах, здатних забезпечити структурну перебудову економіки з пріоритетним розвитком переробних виробництв, утілити у процеси створення і розподілу продукції і послуг прогресивні рішення європейської політики, на порядку денному якої перебувають такі фактори конкурентоспроможності як енергоефективність, упровадження принципів сталого розвитку і циркулярної економіки, ресурсоефективного та чистого виробництва тощо.
Тому необхідна розробка концептуальних, інструментальних, прикладних компонентів забезпечення стійкого розвитку реального сектора економіки України в умовах війни та повоєнного відновлення з урахуванням наявних викликів та можливостей.
Метою цієї доповіді є обґрунтування засад, визначення пріоритетів і розроблення науково-практичних рекомендацій щодо розбудови і розвитку реального сектора економіки України в умовах війни та повоєнного відновлення для забезпечення його стійкості до викликів і ризиків війни, надійного відновлення економічного зростання.
_______________________________________________________________________
[1] Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, сягає $151,2 млрд. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-za…
[2] У 2022 р. порівняно з 2021 р. частка сільського господарства скоротилася до 8,2 % з 10,9 %, переробної промисловості – до 7,6 % з 10,3 %, транспорту – до 3,9 % з 5,4 % у ВВП країни (у фактичних цінах).
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: