31 березня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося перше сесійне засідання Робочої групи «Україна - ЄС на шляху до розширеної Зони вільної торгівлі» на тему «Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: пріоритети для економічних реформ».
Обговорення відбулося у рамках проекту «Національний Конвент України щодо ЄС». Проект розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень за підтримки Українського незалежного центру політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики та Словацьким агентством міжнародного розвитку (Slovak AID). Проект виконується під патронатом Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
У межах Конвенту створено чотири Робочі групи, в тому числі, Робоча група «Україна – ЄС на шляху до розширеної Зони вільної торгівлі». Співголовами Робочої групи є Валерій Пятницький, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, та Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців. Експерт-модератор Робочої групи від української сторони - Ірина Клименко, завідувач відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.
На засідання були запрошені представники владних та бізнесових структур, провідні науковці України у сфері економіки, а також представники Європейського Союзу та інших дипломатичних установ, акредитованих в Україні.
Для обговорення учасниками Робочої групи були запропоновані такі питання:
1. Які напрями (конкретні заходи) у економічному реформуванні є критично необхідними для отримання Україною максимальних вигід від Угоди ЗВТ+ між Україною та ЄС?
2. Якими є головні перешкоди на шляху підготовки Угоди про глибоку та всеохоплюючу Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС?
3. Яких заходів має вжити Україна задля мінімізації ризиків євроінтеграційного процесу?
За результатами виступів учасників та дискусії було підготовлено Рекомендації.
З метою підвищення ефективності євроінтеграційного процесу Рекомедації надіслано до центральних органів влади та ЗМІ. Зокрема, до Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (до парламентських слухань «Про стан і перспективи розвитку економічних відносини з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом»).
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв відкрив засідання вступним словом, у якому охарактеризував основне коло проблем для обговорення. Зокрема, було відзначено, що політичним завданням 2011 року є як логічне завершення переговорного процесу з ЄС та формування нових переваг і можливостей України у новому економічному просторі, так і забезпечення політичного і економічного формату співпраці по лінії Україна – ЄС і Україна - Митний союз – Росія. А. Єрмолаєв побажав плідної та ефективної дискусії та напрацювання практичних рекомендацій, які стануть корисні як уряду, так і представникам законодавчої влади, дипломатичному корпусу, підприємницьким колам.
Валерій Пятницький, співголова Робочої групи, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, наголосив, що посилення позицій у переговорному процесі, в першу чергу, є похідним від визначення конкретних задач і потреб всіх зацікавлених у євроінтеграції сторін – бізнесу, суспільства, держави. Відтак, успіх переговорного процесу залежатиме також від того, наскільки забезпечуватимуться інтереси українського бізнесу, «яким чином уряд почує побажання бізнесу і спрямує реалізацію тих чи інших реформ», підсумував В. Пятницький. Також він зазначив, що у рамках переговорів України з ЄС щодо угоди про ЗВТ існує необхідність у проведенні регуляторної реформи, ключовим моментом якої є адаптація власних норм і правил, інституційної спроможності до рівня Європейського Союзу. Серед інших необхідних реформ - митна реформа, інституційні зміни, які пов’язані із сферою технічного регулювання, значне поліпшення ділового клімату. Окрім цього було висловлено тезу про те, що критичним чином терміни завершення переговорів залежать від встановлення тарифних квот на сільськогосподарську продукцію, повної лібералізації доступу на ринок промислових товарів, узгодження питання експортних мит, деяких інших питань, зокрема щодо захисту географічних зазначень.
Анатолій Кінах, співголова Робочої групи, народний депутат України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, висловив думку більшості в УСПП, а саме, що «інтеграція України в Європейський економічний і політичний простір має незворотній характер, … має принципове значення, щоб на цьому напрямку були сконцентровані політична воля, інтелект, високий рівень державного менеджменту». А. Кінах вважає, що в 2011 р. Україна має високі шанси досягнути конкретних результатів у інтеграції в ЄС, в першу чергу, базуючись на підписанні Угоди про асоційоване членство та Угоди про Зону вільної торгівлі. В контексті підвищення ефективності євроінтеграційного процесу А. Кінах наголосив на необхідності формування єдиного координаційного центру, який взяв би під контроль усі процеси пов’язані з європейською інтеграцією на фінішному етапі переговорів.
На завершення свого виступу Анатолій Кінах акцентував увагу на необхідності адаптації українського законодавства до стандартів та вимог ЄС, на проведенні структурних реформ та на максимальному використання досвіду сусідніх держав, які вже пройшли цей етап свого розвитку.
Владімір Бенч, директор регіонального відділення Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики в м. Пряшів, під час свого виступу навів приклади зі словацького досвіду щодо європейської інтеграції. Зокрема, він зазначив, що реформи у Словаччині проходили у два етапи. До реформ першого етапу було віднесено фіскальну реформу, реформу банківської системи, адміністративну реформу, податкову реформу, реформу соціальної системи, пенсійну реформу, приватизацію державних монополій, а також енергетичного та банківського секторів.
До реформ другого етапу було включено формування Конституційного закону про урядову відповідальність бюджету для майбутніх урядів. Також, другий етап змін включав реформування судової системи, реформу освітньої системи, реформування системи охорони здоров’я.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зазначив, що передусім влада має визначитися із тим, якими є очікування від Зони вільної торгівлі. Він зазначив, що при укладанні угоди Україна отримає три виграші, серед яких тарифи не є головним ефектом, тому на ньому не варто зосереджувати надмірну увагу. На противагу цьому, ключовим моментом при укладанні угоди є питання, пов’язані із торгівлею послугами, та питання, пов’язані із технічним регулюванням. Другим моментом, на якому було наголошено, є позитивний ефект від відкриття українського ринку. Відкрита конкуренція, як зазначив І. Бураковський, не створить «катастрофічних, апокаліптичних» наслідків для українських виробників. Наступне, на чому він акцентував увагу, є захист інтересів споживачів, як ключова проблема будь-якої лібералізації, та демонополізація внутрішнього ринку. Наступна теза стосувалася важливості завершення адміністративної реформи, яка має створити можливості прозорого та відкритого ведення перемовин та вироблення економічної політики. І. Бураковський зазначив, що необхідно розробити пакет дій щодо Європейського вибору України, оскільки з точки зору середньострокової і довгострокової перспективи укладання угоди про ЗВТ є безальтернативним інструментом, відмова від якого на користь Митного союзу є економічною і політичною помилкою. Останнє, на чому зосередився доповідач, це важливість посилення діалогу між владою та бізнесом. Необхідно запровадити систему інформування бізнесу владою, яка має фінансуватися як з боку держави, так і з боку безпосередніх учасників ринку, зазначив експерт.
Роман Шпек, радник Президента України, віце-президент Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Україна), зазначив, що євроінтеграцію Президент України проголосив стратегічною метою держави. Проте ефективність поступу в напрямі євроінтеграції, на думку Р. Шпека, є сумнівною. «Як ми реформуємось, так ми й інтегруємось» - так доповідач стисло охарактеризував ставлення до практики проведення глибоких структурних реформ. Серед головних чинників успішної євроінтеграції ним було визначено здатність країн-кандидатів витримувати конкуренцію більш розвинених європейських країн, що власне і є головним мотивом для таких країн запроваджувати внутрішні реформи. Уряд України, як уряд потенційного кандидата на вступ до ЄС, зазначив Р. Шпек, крім формальних «Копенгагенських критеріїв», повинен бути здатним виконувати покладені на них функції. «Функції покладені не ЄС, а виборцями, платниками податків», - підкреслив Р. Шпек. У рамках цього питання він наголосив на проблемі інституційної слабкості влади в Україні. Зокрема, існує проблема відсутності діалогу та зв’язків між представниками наукових інституцій, представниками бізнесу та тими, хто мають реальний вплив на прийняття рішень щодо євроінтеграційного процесу.
Петро Порошенко, голова Ради Національного банку України, охарактеризував дискусію з приводу невизначеності українського шляху щодо ЗВТ чи Митного союзу політично вмотивованою. Він зазначив, що в Україні є чітке розуміння інтересів українського виробника, українського народу і суспільства в цілому. Цей інтерес, на думку П. Порошенка, полягає у Європейській інтеграції. Він зазначив, що переговорний процес є надзвичайно складним і часто невдячним, і що не можна тиснути на переговорну команду шляхом встановлення «швидкої» дати завершення переговорів. Такий тиск може використати протилежна сторона з метою лобіювання своїх інтересів. ЗВТ між Україною та ЄС - це не просто арифметичний обсяг товарообігу, це інший менталітет, це інша структура інвестицій, це інші технології, це інші правила ведення бізнесу, підсумував П. Порошенко, тому альтернативи ЗВТ на сьогоднішній день не існує. Він також наголосив на тому, що сьогодні Україна здатна конкурувати в абсолютній більшості галузей. Єдине, на що варто звернути увагу, це час і умови перехідного періоду, позиції якого посиляться, якщо вдасться прибрати корупцію, провести дерегуляцію, якщо вдасться замінити «фіскальну ідеологію, спроби здерти з бізнесу шкуру на ідеологію стимулювання розвитку бізнесу і стимулювання економіки» - підкреслив П. Порошенко.
Володимир Сіденко, член Робочої групи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань ЗВТ+ з ЄС, головний науковий співробітник відділу моделювання економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України, зазначив, посилаючись на колегу, І. Бураковського, що митні тарифи, дійсно, не є головним виграшем від укладання Угоди про ЗВТ, але він вважає, що різні товарні групи мають різну чутливість до ринкової конкуренції, і тому не можна нехтувати цим питанням, оскільки у випадку чутливих до митного режиму товарних груп тарифи суттєво впливають на баланс виграшів та програшів української економіки. Також експерт наголосив на важливості розгляду питання про безвізовий режим Україна - ЄС. Адже такий режим пересування може значно зменшити трансакційні витрати українських підприємців та збільшити попит на українську продукцію та послуги. Завершив свій виступ В. Сіденко застереженням, що не варто випускати з поля зору повідомлення з боку Російської Федерації щодо перегляду певних моментів торговельного режиму Митного союзу при укладанні Україною договору про ЗВТ із Європейським Союзом. Він запропонував ініціювати діалог із членами Митного союзу щодо питань вільної торгівлі та можливості піднесення відносин як з Митним союзом, так із і його структурами на якісно новий рівень договірних відносин, не обмежуватися існуючим статусом країни-спостерігача, розвиваючи торгівлю із членами Митного союзу на нових, більш вигідних засадах.
Сергій Іващук, директор Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, зазначив, що ситуація в аграрній сфері України є двоякою, оскільки з однієї сторони, в Україні сьогодні функціонують найсучасніші аграрні холдинги, які вже вийшли на міжнародні фондові біржі, але з іншої, невеликі фермерські, сільські господарства мають набагато нижчу ефективність у порівнянні із фермерами європейських країн. С. Іващук зазначив, що в Міністерстві аграрної політики та продовольства України вже створено Координаційну раду по реформуванню агропромислового сектора відповідно до європейських стандартів. Напрями роботи ради охоплюють приведення українського законодавства до європейських вимог, ветеринарне, фіто-санітарне регулювання, впровадження найкращих практик ЄС щодо виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку сільських територій. С. Іващук наголосив, що одними з найпріоритетніших напрямів є реформування інфраструктури аграрного ринку, а також удосконалення системи кредитування та агрострахування.
Останнє, на чому наголосив доповідач, це важливість спонукання підприємців до впровадження нових стандартів та виходу на новий рівень ведення бізнесу, чого можна досягти, власне, за рахунок більш високого рівня експортних квот, співставного з експортним потенціалом аграрного сектора України.
У рамках налагодження конструктивного діалогу між владою та бізнесом наступною до слова була запрошена Анна Зволікевич, представник компанії ДТЕК у Брюсселі, котра наголосила на складностях ведення переговорів із європейськими партнерами. Вона пояснила негативні явища загальним ставленням до проведення торговельної політики в Україні, а також нездатністю українського ринку відповідати вимогам стандартів ЄС.
Важливим питанням, на якому акцентувала увагу А. Зволікевич, є те, що існує проблема саме у механізмі запровадження реформ щодо євроінтеграційного процесу. Адже на етапі адаптації нормативної бази до норм ЄС бізнес залишається сам-на-сам із проблемами конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках, браком фінансування для модернізації у рамках нових стандартів, а також неефективною системою державного управління, яка також потребує впровадження значних якісних змін. Підсумовуючи свій виступ, доповідач наголосила на тому, що держава та бізнес мають рухатися пліч-о-пліч до єдиної мети.
Дмитро Ляпін, старший науковий співробітник сектору інституційного розвитку відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, у відповідь на слова Анни Зволікевич висловив точку зору, згідно з якою бізнес навпаки має брати на себе ініціативу та конкурувати на глобальних ринках. Адже, якщо відбувається протилежне, це означає, що протягом багатьох років в країні відбувається витрачання суспільного ресурсу на користь обмеженого кола споживачів з числа бізнес-структур. «І це та політика, яка або природно завершиться внаслідок банкрутства держави, або завершиться шляхом проведення тих реформ, про які ми розмовляємо протягом останніх років…», підсумував Д. Ляпін.
Ігор Шевляков, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, наголосив на необхідності створення органу адміністративної координації у сфері європейської інтеграції. Також одним із важливих кроків до співпраці з ЄС є розробка та застосування певних програм адаптації. Досвід країн, що успішно інтегрувались у Європейський Союз, свідчить про важливість запровадження такої програми, а також необхідність її узгодження із бюджетом держави. Але такі заходи, на думку експерта, будуть дійсно ефективними за умови якісно покращеної форми державного управління.
Ігор Шумило, член Правління, виконавчий директор з економічних питань Національного банку України, висловив свої рекомендації щодо низки проблемних питань, що постали перед Робочою групою. Пан Шумило запропонував виділити найбільш суперечливі питання переговорного процесу щодо євроінтеграції. З огляду на те, що остаточні рішення щодо цих питань прийматимуть високопосадовці ЄС та України, існує необхідність співпраці з експертними та бізнесовими колами, які допоможуть обґрунтувати потенційні позитивні та негативні сторони того чи іншого процесу. Також важливим моментом є залучення до переговорного процесу європейських бізнес-партнерів, або представників тих компаній, що вже працюють на ринку України, адже вони якнайкраще зможуть пояснити чиновникам ЄС позицію, яку займає Україна.
Хауер Ульріке, радник, керівник відділу торгівлі та економіки Представництва Європейського Союзу в України, визначила ключові питання переговорів Робочої групи, а також висловила позицію Представництва ЄС з цих питань. Основним завданням на шляху до євроінтеграції для України, на її переконання, є загальна реформа влади, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату, а також модернізації економіки загалом. Також пані Хауер висловила свою занепокоєність питанням експортних квот на сільськогосподарські товари, адже тими діями уряду, які, на думку представника ЄС, ставлять під сумнів серйозність намірів України, а також суперечать заявам українських чиновників, що стосуються прагнень української сторони полегшити доступ до ринку сільськогосподарських товарів Євросоюзу. На завершення виступу, пані Хауер висловила занепокоєння передчасними та поверхневими висновками з боку української спільноти щодо питання потенційних вигод і втрат від інтеграції, як на Захід, так і на Схід. На її думку, прозорі дебати з цих питань сприятимуть досягненню обґрунтованого компромісу, вигідного для обох сторін переговорів.
Валерій Мунтіян, урядовий уповноважений з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями СНД, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об’єднаннями, член-кореспондент НАН України, зауважив, що вибір одновекторного розвитку інтеграційних процесів буде вкрай некоректним. Адже Україна підтримує торгово-економічні стосунки з 210-ма країнами та територіями, з чого можна зробити висновок, що важливо уникати категоричних протиріч між напрямками інтеграції на Захід або на Схід.
Після проведення цікавої та динамічної дискусії, яка відбулася по закінченню засідання, Ярослав Жаліло, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, підбив підсумки засідання Робочої групи. Він узагальнив обговорення теми засідання Робочої групи: «Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: пріоритети для економічних реформ» та сформулював ключові висновки:
1. Україна має потужний потенціал у рамках того геополітичного та геоекономічного простору, в якому існує. Отже, замість постійного визначення вектору інтеграції, Україна повинна спрямувати свій потенціал у переговорний процес із ЄС задля всебічного та взаємовигідного розвитку.
2. Євроінтеграція – це, передусім, найбільший стимул для проведення якісних реформ з модернізації держави. Важливо сформувати власну модель інтеграції, яка буде адаптована до українських реалій. Важливо також розуміти той факт, як саме процес євроінтеграції (зокрема, формування ЗВТ+) впливає на рівень модернізації економічного, політичного та соціального стану країни.
3. За умови суперечливого сприйняття, а також непорозумінь з боку суспільства, важливими завданнями для представників влади, зокрема представників переговорного процесу, є проведення діалогів, роз’яснень, що допоможуть зрозуміти сутність, переваги та недоліки процесів інтеграції з Європейським Союзом.
Огляд підготували: М.Ісакова, І. Плачинда