16 травня 2011 року відбулася міжнародна конференція на тему: «Посилення доброчесності та протидія корупції в оборонному секторі України» організована Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Міністерством оборони України та Регіональним представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.
Метою заходу було обговорення сучасного стану протидії корупції та актуальних питань посилення доброчесності в оборонному секторі України, вироблення пропозицій щодо ефективної державної політики у цій сфері. У конференції взяли участь представники Генеральної прокуратури, Рахункової палати, посадові особи органів виконавчої влади, експерти у сфері національної безпеки і оборони, представники неурядових організацій, відомчих наукових установ.
Вступне слово перед учасниками заходу виголосив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко. Він зазначив, що нинішня конференція, яку вдалося організувати завдяки тісній співпраці з Фондом Ф. Еберта і Центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF), продовжує серію заходів, започатковану Інститутом минулого року та присвячену проблемі подолання корупції та питанням воєнної реформи в Україні. О. Литвиненко наголосив, що проблема доброчесності та корупції в органах сектору безпеки і оборони України, зокрема в Збройних Силах, є одною з найважливіших при розгляді питання боротьби з корупції в нашій державі. «Президент України В. Янукович визначив корупцію як чи не провідну загрозу національній безпеці України. Тим небезпечніше це явище, коли воно має місце в тих структурах, які мусять забезпечувати безпеку та оборону держави», - підкреслив О. Литвиненко. Він також висловив сподівання, що нинішня експертна дискусія дозволить знайти нові антикорупційні підходи, поліпшити наше усвідомлення проблеми корупції і можливості її вирішення.
Зі вступним словом перед учасниками міжнародної конференції виступив заступник директора Женевського центру демократичного контролю над збройними силами (DCAF) Філіпп Флурі. На його думку, корупція може спостерігатися у будь-якому суспільстві, однак негативні наслідки цього явища та його руйнівний вплив на динаміку сталого розвитку країни суттєво відчуваються у тому суспільстві, де норма права має слабкі позиції. Сектор безпеки держави є особливо вразливим до корумпованих механізмів, що пов’язано, в першу чергу, із його закритістю від громадського та парламентського контролю внаслідок обмеженого доступу до інформації. Як відзначив Ф. Флурі, дуже важливо, щоб дії керівництва суб’єктів державного сектору безпеки були прозорими та прогнозованими, ефективними та адекватними. Ф. Флурі окреслив основні завдання конференції, а саме – з’ясувати, що насправді відбувається в українському секторі безпеки, які антикорупційні програми вже існують та виконуються, чого вже досягнуто в процесі їх реалізації, а також, які проблеми постали перед Україною під час виконання цих програм.
Директор Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта Урсула Кох-Лаугвітц у своїй вступній промові зосередила увагу на кількох ключових аспектах заходу. Питання корупції, зауважила вона, у секторі безпеки – феномен не лише України, але й багатьох інших держав. «Корупція перешкоджає економічному розвитку держави, а також у прямому розумінні цього слова спустошує державний сектор безпеки», – зазначила У. Кох-Лаугвітц. Виходячи з покладених на сектор безпеки ключових функцій в системі державного управління, необхідно ґрунтовно вивчати проблеми його ефективного функціонування. Підсумовуючи, У. Кох-Лаугвітц наголосила, що завданням подібних заходів є вивчення можливих шляхів позбавлення від проявів корупції сектору безпеки не лише України, але й інших держав світу.
Старший науковий співробітник Програми оборонного управління DCAF Тодор Тагарєв у своїй доповіді ознайомив присутніх з досвідом Болгарії у протидії корупції в оборонній сфері. Окрім цього, доповідач торкнувся питання негативного впливу корупції на оборонний сектор, застосування комплексного підходу до вирішення проблеми, зокрема, керування ресурсами в оборонному секторі та запровадження єдиної системи доброчесного управління. На думку, Т. Тагарєва, прозорість та підзвітність є одними з найпотужніших інструментів боротьби з корупцією. Це означає, що оборонне відомство повинно опубліковувати для загального доступу інформацію про структуру Збройних Сил, плани закупівель для оборонного сектору, кадрову та соціальну політику. По-друге, опублікування та оприлюднення потребують не тільки урядові документи та плани розвитку Збройних Сил, але й оборонні програми, бюджети регулярної звітності про виконання обраної політики, а також звіти незалежних аудиторських перевірок. І по-третє, прозорість та підзвітність в оборонній сфері вимагають залучення громадськості до процесу контролю, що надасть громадським організаціям можливість впливати на формування оборонної політики держави.
Завідувач сектору з питань запобігання та протидії корупції Міністерства оборони України Валерій Московенко свою доповідь присвятив питанню державних закупівель, господарської діяльності та кадрової політики вітчизняного оборонного відомства. Зокрема, він відзначив, що процес постачання товарів, надання послуг та виконання робіт для потреб Збройних Сил нерозривно пов'язаний із процедурою закупівель. Законом України “Про здійснення державних закупівель”, визначено механізм здійснення державних закупівель. На виконання вимог цього Закону наказом Міністра оборони України від 08.02.11 № 71 (зі змінами) утворено Комітет з конкурсних торгів Міністерства оборони України, затверджено його склад та положення. Для забезпечення потреб Збройних Сил України тільки у 2010 році проведено 410 процедур закупівель, з яких 363 процедури відкритих торгів та 47 процедур закупівель в одного учасника. В. Московенко підкреслив те, що з метою попередження корупційних проявів під час зазначеної роботи керівництвом Міністерства оборони України вживалися та вживаються наступні заходи:
- посадовими інструкціями чітко регламентовано права та обов’язки посадовців та членів комітету;
- на службових нарадах постійно доводяться вимоги законодавства щодо запобігання та протидії корупції;
- керівництвом Комітету проводяться заходи внутрішнього аудиту документів, які надаються структурними підрозділами-замовниками процедур закупівель на відповідність вимогам законодавства;
- до складу Комітету з 11 листопада 2010 року включено посаду завідувача Сектору з питань запобігання та протидії корупції.
Зі слів представника Міністерства оборони, запобігати корупційним діям в реалізації кадрової політики стало можливим завдяки впровадженню та функціонуванню на сьогоднішній день нової системи кадрового забезпечення (централізованого типу).
Керівник управління проблем боротьби з корупцією Ради національної безпеки та оборони Віктор Соловйов у своїй презентації торкнувся чутливого питання – корупційних схем у сфері розподілу земель Міністерства оборони. Зокрема, ним було виділено основні джерела та чинники корупції в оборонному секторі, а саме: укладання договорів купівлі-продажу військового нерухомого майна та спільного будівництва на землях оборони, якими фактично відбувається реалізація земельних ділянок; зволікання Міноборони з прийняттям рішень щодо подальшого використання вивільнених в ході реформування Збройних Сил України будівель та споруд, що призводить до додаткових витрат, пов’язаних з їх утриманням; отримання на рахунки спеціального фонду Міноборони доходів, які не передбачено для бюджетних установ; не відображення в обліку міністерства дебіторської заборгованості перед суб’єктами господарювання; не оприбуткування, заниження в обліку вартості нерухомого майна та розміру орендної плати за користування нежитловими приміщеннями; фактична відсутність контролю за виконанням зобов’язань інвесторів за договорами спільного будівництва житла, що не дозволяє отримати повну і достовірну інформацію про наявність у Міноборони активів у вигляді житла або коштів, які установа має отримати від інвесторів (пайовиків); самозахоплення земель оборони, використання їх не за цільовим призначенням, вилучення земельних ділянок із державної до комунальної власності з порушенням вимог Земельного кодексу України; невиконання суб’єктами господарювання умов договорів щодо передачі Міноборони житла в обмін на припинення права користування земельними ділянками колишніх військових містечок та списання з обліку розташованих на них будівель.
Керівник Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України Юрій Війтєв зосередив увагу учасників конференції на ще одному проблемному питанні життєдіяльності оборонного відомства – тендерних закупівлях з надання послуг харчування військовослужбовцям. Зокрема, він наголосив на тому, що при визначенні переможця тендеру з постачання харчування має враховуватися не лише ціна, але й інші важливі критерії, такі як досвід роботи фірми за подібним напрямком, наявність у її розпорядженні відповідного устаткування, техніки тощо. Крім того, як вважає Ю. Війтів, договори на постачання харчування військовослужбовцям мають носити безстроковий характер.
Військовий прокурор Центрального регіону України Микола Голомша висловив думку, що популярна останнім часом практика призначення на ключові посади, зокрема Міністерства оборони України, людей не причетних до військової сфери становить собою приклад корупції, що у подальшому створює умови для поширення цього негативного явища. Адже для виховання працівника управлінської сфери воєнної адміністрації потрібно пройти начитку 1650 годин, при цьому знати близько 1400 нормативів, які регулюють діяльність органу. Завідомо, така недосвідчена людина не може чітко організувати роботу структури. Внутрішня система контролю за Збройними Силами України є також недосконалою, оскільки керівник Контрольно-ревізійного департаменту підпорядкований Міністру оборони, а тому не може робити висновки, які будуть суперечити думці того чи іншого чиновника. М. Голомша наголосив на тому, що слід мінімізувати присутність чиновника у визначенні ключових питань життєдіяльності Збройних Сил. Наприклад, доцільно впровадити електронний спосіб виявлення переможців тендерів. Людина у цьому процесі має виконувати лише функцію технічної корекції і перевірки законності прийнятих рішень.
Керівник відділу Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Віталій Курулюк розкрив ще одну корумповану складову діяльності Міністерства оборони України – реалізація надлишкового майна (будівлі, озброєння тощо). Факт його непрозорого та невідкритого відчуження неодноразово фіксувався Рахунковою палатою та Головним контрольно-ревізійним управлінням.
Заступник директора Департаменту з питань оборони та правоохоронної діяльності Рахункової палати України Едуард Щасний оприлюднив деякі результати проведених контрольних заходів системи бюджетного фінансування Міністерства оборони України протягом останніх років. Перевірки засвідчили наявність великих розходжень у поставлених цілях і завданнях Збройних Сил України, на виконання яких виділялися бюджетні кошти та фактичним станом справ у цій сфері. Е. Щасний виділив низку основних чинників, які сприяють корупційним діям у Міністерстві оборони України: системне недофінансування потреб Збройних Сил, запровадження Урядом України непрозорих схем здійснення розрахунків за виконані для Збройних Сил роботи або надані послуги, законодавча неврегульованість окремих питань діяльності Міноборони. Наряду з вищезазначеним, корупційним діям, як встановлено аудитом, сприяє також відсутність належного внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів, а також існуюча у Збройних Силах громіздка система розподілу та використання бюджетних коштів.
Голова офісу зв’язку НАТО в Україні Марсель Кожієл наголосив на тому, що дискусія стосовно проблеми корупції в оборонних інституціях є досить актуальною і досить вагомою. Адже корумпованість оборонного сектору підриває національну безпеку та викликає внутрішню вразливість держави до потенційних викликів безпеки. Тому, на думку М. Кожієля, виховання доброчесності в оборонних органах, а також заохочення до втілення у них найкращого міжнародного досвіду у знищенні корупційних ризиків є невід’ємною складовою співробітництва НАТО з іншими державами в рамках програми «Партнерство заради миру». Представник НАТО в Україні презентував учасникам конференції інформацію про діючу спільну ініціативу Північноатлантичного альянсу та Transparency International: «Виховання доброчесності, відкритості та зниження корупційних ризиків в оборонних інституціях», одним з важливих аспектів якої є боротьба з проявами корупції в органах державної влади. Реалізація ініціативи координується керівником управління політики безпеки міжнародного секретаріату НАТО і здійснюється за такими ключовими напрямами:
- практична допомога країнам-партнерам через підготовку та освіту. Здійснюється за допомогою проведення курсу з питань протидії корупції, метою якого є зміцнення основ лідерства, добропорядності, доброчесного управління у секторі оборони;
- проведення роботи з оцінки стану справ держави у сфері протидії корупції. Цей документ має на меті допомогти учасникам оцінити ситуацію на національному рівні та більш чітко окреслити існуючі проблемні питання. Група експертів на основі цієї оцінки готує свої поради щодо впливу на ситуацію та на прохання країни може підготувати додатковий комплекс заходів міжнародної допомоги;
- підготовка видань і збірників, що містять інформацію позитивного досвіду країн-членів НАТО у питаннях подолання та запобігання корупції в оборонному секторі.
Президент Творчого об’єднання ТОРО Контактної групи в Україні Transparency International Олексій Хмара торкнувся питання корумпованості української сфери озброєнь. Він також відзначив, що оборонний сектор демонструє найбільшу транспарентність у порівнянні з усіма іншими публічними органами влади України. Разом з тим, ним було виділено три негативні чинники, які впливають на ефективну діяльність оборонного сектору: непрозорість контрактів щодо постачання зброї за кордон; недосконалість державних тендерних закупівель, зокрема з постачання харчування солдатів (майже щорічно вносяться зміни до тендерного законодавства); часта зміна кадрів, що є типовим явищем для будь-якого органу державного управління (наприклад, з приходом на посаду Міністра внутрішніх справ А. Могильова, було змінено 86 % кадрового складу працівників Центрального апарату МВС, понад 70 % складу на регіональному рівні).
Директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак висловив думку, що корупція в Україні – не явище, а середовище, а ось доброчесність – це вимираюче явище для українського суспільства. Адже близько 60 % громадян беруть участь у корупційних діях. Як відзначив В. Чумак, головний чинник боротьби з корупцією – політична воля державного керівництва. Усі інші чинники, названі попередніми виступаючими, мають виключно суб’єктивне підґрунтя. Корупція в Україні живить неконкурентність усього суспільства. Вона додає лише конкурентоспроможності політикам та чиновникам, які зацікавленні у її процвітанні. Аналізуючи прийнятий Верховною Радою новий антикорупційний Закон «Про засади запобігання та протидії корупції», В. Чумак відзначив, що у ньому упущена одна важлива норма – щодо кримінальної відповідальності юридичних осіб. На його думку, запровадження цієї норми дозволило б покращити процедуру тендерних закупівель і не лише в оборонній сфері.
Директор програми «Політичний процес та належне урядування» Українського інституту публічної політики Іван Пресняков презентував результати дослідження присвяченого потенціалу громадянського суспільства у боротьбі з корупцією країн «Східного партнерства». Ця робота була зорієнтована на європейських споживачів без концентрації уваги на якомусь окремому секторі державного управління. Разом з тим, висновки дослідження мають багато тенденційних ознак характерних, зокрема, оборонній сфері. Перша важлива теза свідчить про те, що в Україні відсутній запит на ефективну боротьбу з корупцією не лише з боку влади, але й з боку суспільства. Цифри, що засвідчують ставлення населення до цього явища наступні: майже 62 % українських громадян приймали участь у корупційних діях хоч раз протягом року. Більшість українців сприймають корупцію не стільки як проблему, скільки як легітимний механізм вирішення цих самих проблем (51.1 %) і лише 36 % українців готові боротись з корупцією. І. Пресняков наголосив на тому, що сучасна політика держави у напрямку боротьби з корупцією носить переважно імітаційний характер. Тобто вона полягає у розробці програм, стратегій та законопроектів, однак ця діяльність домінує над їх імплементацією. Антикорупційні інститути та інструменти, що створюються, не є функціональними та дієвими. На думку експерта, успішність антикорупційних ініціатив можлива лише тоді, коли вони будуть об’єднувати агентів змін з різних органів влади за підтримки громадянського суспільства та залучення міжнародних партнерів і донорів.
Голова експертної ради Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Леонід Поляков припустив, що простим поясненням низького рівня доброчесності в Україні, зокрема в оборонній сфері, є наявність величезного розриву між деклараціями про демократичність, заявами про боротьбу з корупцією, правову культуру, верховенство права та реальним станом речей. Недостатність фінансування оборонної галузі є прямими чинником, який провокує корупцію. При цьому, Л. Поляков зосередив свою увагу на висвітленні питання недофінансування сфери соціального захисту військовослужбовців, зокрема забезпечення їх житлом. Міжнародний досвід засвідчує, що держава не дає житло, а створює умови для службовця, щоб він мав можливість отримати його через певні механізми фінансування або сертифікати. Україна сьогодні не в змозі забезпечити необхідним житлом власних громадян, більшою мірою це пов’язано із збереженням у цій сфері застарілої, помилкової радянської практики. У 2008 р. була спроба спростити процедуру отримання житла – Верховна Рада прийняла механізм, який відповідає міжнародному досвіду, тобто черговикам можна було отримувати компенсацію від держави і на власний розсуд вирішувати це питання. На жаль, урядом ще й досі не відпрацьований цей механізм.
Директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Микола Сунгуровський висловив думку, що важливим елементом комплексної політики боротьби з корупцією є повсюдне та системне впровадження у всіх державних органах сертифікованих автоматизованих систем, що убезпечили б скоєння протиправних дій. Подібне завдання було поставлене в урядовій Постанові № 614 від 11 травня 2006 р. «Про затвердження програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади». Однак втіленню цієї постанови завадила відсутність політичної волі на рівні держави та окремих відомств.
Ключові питання конференції викликали жваву дискусію серед учасників засідання. Зокрема, до обговорення долучилися заступник начальника відділу інспектування у сфері оборони Департаменту інспектування органів державної вдали Головного контрольно-ревізійного управління України Марина Безрукава, головний спеціаліст відділу антикорупційної політики Міністерства юстиції України Андрій Кухарук, представник Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Олексій Сініцин.
Підводячи підсумки засідання міжнародної конференції, старший науковий співробітник DCAF, координатор Робочої групи з реформування сектору безпеки Девід Ло подякував усім присутнім за висловлені цікаві ідеї, плідну дискусію, а також надання змістовних пропозицій стосовно вирішення проблеми корупції в Україні.