Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України (НБУ) продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Облікову ставку знижено з 20 до 16 % річних [1]. Правління НБУ ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 р. встановити облікову ставку на рівні 16 %, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт. У такий спосіб регулятор модернізує свій операційний дизайн монетарної політики за системою «нижньої межі». При цьому ставки за іншими операціями НБУ з банками встановлені таким чином: ставка за тримісячними ДС дорівнюватиме «обліковій ставці + 4 в. п.» (20 %), а за кредитами рефінансування – «обліковій ставці + 6 в. п.» (22 %). Отже, фактично ставки за операціями НБУ з банками залишаються незмінними. Утримання незмінними ставок за операціями НБУ з банками наразі узгоджується з необхідністю збереження привабливості гривневих інструментів для забезпечення помірної інфляції та курсової стійкості гривні.
Попередні кроки щодо пом’якшення процентної політики привели до очікуваного зниження ставок за гривневими інструментами. Водночас поточні ставки за облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП) і депозитами в національній валюті забезпечують достатній захист від інфляційного знецінення гривні. З точки зору регулятора, потенціал подальшого пом’якшення процентної політики нині обмежений через те, що треба зважати на необхідність утримання реальних процентних ставок за гривневими інструментами в додатній площині. Натомість, на нашу думку, ця теза є дискусійною, адже маржа між поточним рівнем інфляції в річному вимірі та доходністю депозитних сертифікатів овернайт перевищує 10 в. п.
Рівень інфляції в Україні знижується десятий місяць поспіль [2]. За даними Державної служби статистики України, у жовтні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 5,3 % – у вересні вона становила 7,1 % (рис. 1.1). У місячному вимірі (відносно вересня) ціни зросли на 0,8 %. Значне зниження темпів цінового зростання в річному вимірі у жовтні пояснюється, зокрема, високою базою порівняння.
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін за період січень 2022 – жовтень 2023 рр.
Джерело: НБУ, Держстат України.
Ціни на сирі продукти харчування у жовтні знизилися на 3,3 % р/р порівняно з їхнім зниженням на 0,3 % р/р у вересні. Тривало здешевлення фруктів – на 7,6 % р/р та 2,7 % відносно вересня. Темпи зниження цін на овочі в річному вимірі залишалися значними – 20,2 % р/р, проте відносно вересня овочі подорожчали на 14 %. Вартість яєць у жовтні в річному вимірі була нижчою на 15 %, проте відносно вересня цей продукт подорожчав на 10,1 %.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у жовтні сповільнилося до 8,5 % р/р порівняно з 10,6 % р/р у вересні. Така динаміка пояснюється подальшим зниженням тиску з боку витрат бізнесу, насамперед завдяки дешевшій харчовій сировині, стійкій ситуації на валютному ринку, а також оптимізації виробничих і логістичних ланцюгів. При цьому в жовтні було зафіксовано зниження цін на окремі оброблені продовольчі товари як у річному, так і в місячному вимірі. Зокрема, подешевшали хліб і хлібопродукти (на 1,8 % р/р та на 0,4 % відносно вересня) та соняшникова олія (на 11,4 % р/р та на 3,1 % відносно вересня).
Зростання цін на непродовольчі товари в жовтні також сповільнилося до 1,7 % порівняно з 3,3 % р/р у вересні завдяки збереженню курсової стійкості гривні. Також у жовтні було зафіксоване зниження цін у річному вимірі на одяг (на 4,5 % р/р) та взуття (на 4,1 % р/р).
Темпи зростання вартості послуг у жовтні також знизилися до 11,7 % р/р порівняно з 12,3 % р/р у вересні. Послуги кафе й ресторанів дорожчали повільніше завдяки зменшенню витрат на продовольчу сировину. Пригальмувало подорожчання медичних і фінансових послуг, інтернету, салонів краси. Натомість дорожчала оренда житла через міграційні процеси, а також вартість послуг з ремонту житла, зокрема через дефіцит кваліфікованих кадрів.
Ціни на пальне в жовтні пришвидшилися до 9,7 % р/р порівняно з 6,2 % р/р у вересні. Проте в місячному вимірі (відносно вересня) вартість пального зросла лише на 3,5 %, що є найнижчим місячним приростом за період липень – жовтень. Ключові чинники подорожчання пального в жовтні такі: зростання світових цін на нафту в попередні місяці та логістичні труднощі при перетині кордону.
Зростання адміністративно регульованих цін у жовтні дещо сповільнилося – до 11,1 % р/р порівняно з 11,3 % р/р у вересні. При цьому в жовтні було зафіксовано зниження цін на 5,7 % у місячному вимірі відносно вересня на залізничний пасажирський транспорт.
Нагадаємо, що пікового значення від початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла в грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалася внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках (окрім енергоносіїв), а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.
Регулятор прогнозує збереження помірних показників інфляції та подальше відновлення економіки[3]. Згідно з даними, що оприлюднені в Інфляційному звіті за жовтень 2023 р., за підсумками 2023 р. інфляція має сповільнитись до 5,8 % і залишатиметься помірною на прогнозному горизонті, попри певне прискорення (до 9,8 %) у 2024 р. Натомість у 2025 р. темпи зростання споживчих цін сповільняться до 6 % на тлі зменшення безпекових ризиків. Водночас тиск на ціни зберігатиметься через диспропорції на ринку праці, збільшення споживчого попиту та зростання адміністративних тарифів.
Економіка, за прогнозом НБУ, цьогоріч має зрости на 4,9 %, а в наступному році – ще на 3,6 %. Надалі, у 2025 р., зростання економіки має пришвидшитися до 6 %. Цьому сприятимуть зниження безпекових ризиків і, як результат, пожвавлення споживчого та інвестиційного попиту на тлі значних стимулів для економіки з боку бюджету. Суттєве поліпшення економічного прогнозу зумовлене вищою адаптивністю українського бізнесу та населення до воєнних умов, вищими врожаями, швидшим розширенням експортних шляхів. Проте прогноз ґрунтується на припущенні про збереження високих безпекових ризиків щонайменше до кінця 2024 р.
Безробіття, на думку НБУ, і надалі знижуватиметься, проте залишатиметься вищим за рівень до повномасштабного російського воєнного вторгнення. Очікується, що цього року воно зменшиться до 19 %, наступного – до 16,5 %, а в 2025 р. не перевищуватиме 15 %. Відновлення ринку праці стримуватимуть структурні диспропорції, що посилилися через наслідки війни, – міграція та нерівномірне економічне відновлення за галузями та регіонами.
Доходи населення за підсумками поточного року в номінальному вимірі зростуть майже на 18 %, а в реальному (з урахуванням інфляції) – на 4 %. У 2024–2025 рр. реальні доходи громадян теж зростатимуть. Збільшенню доходів на прогнозному горизонті сприятимуть відновлення економічної активності та збереження м’якої фіскальної політики. Додатковим стимулюючим чинником у післявоєнний час стане посилення попиту на робочу силу з огляду на потреби у відбудові.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту окремих товарів скорочено удвічі [4]. Національний банк встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, насіння соняшнику, різні види олії), здійснених із 11 листопада 2023 р. Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів України.
Нагадаємо, що граничні строки розрахунків для таких операцій, що здійснювалися з 5 квітня 2022 р., були встановлені на рівні 180 календарних днів.
Упровадження цього регулятивного заходу сприятиме прискоренню термінів повернення в Україну валютної виручки експортерів. Це має позитивно вплинути на обсяг пропозиції безготівкової валюти на міжбанківському ринку, динаміку міжнародних резервів країни та забезпечити підтримку курсової стійкості гривні в умовах відмови від практики використання фіксованого курсу та запровадження режиму керованої гнучкості обмінного курсу.
Міжнародні резерви України за підсумками жовтня 2023 р. становили 39,0 млрд дол. США [5]. Станом на 1 листопада 2023 р. обсяг міжнародних резервів країни становив 38 973 млн дол. США (рис. 1.2). У жовтні вони знизилися на 1,9 % на тлі інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку та боргових виплат країни в іноземній валюті, які значною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.
Рис. 1.2. Дані про міжнародні резерви України в 2022 р. та до 01 листопада 2023 р.
Джерело: НБУ.
У жовтні 2023 р. чистий продаж валюти НБУ становив 3338 млн дол. США. Крім того, уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 893 млн дол. США, із яких 715 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 136 млн дол. США – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 80 млн дол. США. Натомість на валютні рахунки уряду в НБУ в жовтні надійшло загалом 3313 млн дол. США, у т. ч. 1590 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 1150 млн дол. США – грант від Сполучених Штатів через Цільовий фонд донорів Світового банку; 573 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
Зауважимо, що відмова від практики фіксованого обмінного курсу гривні та перехід із 3 жовтня 2023 р. до режиму керованої гнучкості курсу, з одного боку, не призвели до девальвації, адже курс гривні на міжбанківському ринку зміцнився із 36,57 до 36,28 грн / дол. США станом на 1 листопада 2023 р. та 36,01 грн / дол. США станом на 24 листопада 2023 р. З іншого боку, зміцнення курсу було досягнуто, зокрема, за активнішого, ніж у попередні місяці, продажу валюти регулятором (чистий продаж у жовтні становив 3,3 млрд дол. США проти 2,7 млрд дол. США – у вересні, 2,4 млрд дол. США – у серпні та 1,9 млрд дол. США – у липні).
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців).
Банківський сектор економіки зафіксував рекордний прибуток за дев’ять місяців 2023 р. [6]. Згідно з оприлюдненими даними щоквартальної звітності, платоспроможні банки за 9 місяців 2023 р. отримали загалом 109,9 млрд грн чистого прибутку порівняно з 7,4 млрд грн за аналогічний період минулого року. Розмір поточного прибутку також значно вищий, ніж річний показник історично найприбутковішого 2021 р. (77,5 млрд грн). Станом на 1 жовтня 2023 р. лише шість банків із 63 платоспроможних установ були збитковими із сукупним збитком 155 млн грн.
Основні чинники прибутковості сектору – це зростання процентних доходів, передусім від високоліквідних активів, та несуттєві обсяги формування страхових резервів під проблемні активи. Проте зазначимо, що станом на 1 жовтня 2023 р. кредитний портфель банківської системи України, сформований корпоративними та роздрібними позичальниками, становив 946 млрд грн, при цьому частка проблемних кредитів у цьому портфелі зросла до 37,9 %, що відповідно знизило рівень процентних доходів банків від кредитування. Натомість загальні інвестиції банків у державні цінні папери зросли до 1151 млрд грн (у т. ч. ОВДП – 637 млрд грн, депозитні сертифікати НБУ – 514 млрд грн). Таким чином, левову частку процентних доходів банків наразі становлять доходи, отримані від держави в особі Кабінету Міністрів України та НБУ. Це вкрай негативно впливає на перспективи відновлення економіки, основним джерелом якого мають бути кредитні ресурси, спрямовані банками на підтримку поточної та інвестиційної діяльності підприємств-позичальників.
Розпочато випуск газети з фінансової грамотності для людей поважного віку [7]. НБУ у партнерстві з АБ КБ «ПриватБанк» та БО «БФ «Життєлюб» розпочав друк безкоштовного інформаційного бюлетеня з фінансової грамотності для людей старшого віку – газети «Фінансова мудрість». Видання висвітлюватиме інформацію про базові правила користування фінансовими послугами, захист прав споживачів фінансових послуг, алгоритми безпечних розрахунків платіжною карткою, захист від платіжного шахрайства тощо. Наклад газети поширюватиметься сервісними центрами Пенсійного фонду по всій Україні. Фінансування видання забезпечуватиме ПриватБанк.
Перший номер газети «Фінансова мудрість» присвячений платіжній безпеці та спрямований на підтримку інформаційної кампанії НБУ з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай. З електронною версією першого випуску газети можна ознайомитися на сайті з фінансової грамотності «Гаразд» (https://harazd.bank.gov.ua).
Підсумкові тези
Зниження облікової ставки може стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків лише за умови відповідного зниження ставок за операціями регулятора з депозитними сертифікатами та ставки рефінансування. Проте зниження рівня облікової ставки до 16 % річних – за збереження незмінними ставок за операціями НБУ з банками. Отже, поточне зниження рівня облікової ставки може слугувати для банків лише своєрідним маркером щодо намірів регулятора знижувати доходність гривневих інструментів у майбутньому. Натомість ключовими перешкодами на шляху активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків та неврегульованість проблеми «нових» проблемних кредитів, які утворилися внаслідок війни. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є створення державної інституції з управління проблемними активами з передачею на її баланс на першому етапі – «поганих» кредитів державних банків, а згодом – проблемних активів банків з приватним капіталом.
Рівень інфляції в Україні у річному вимірі (5,3 % – у жовтні 2023 р.) знижується десятий місяць поспіль, врешті він опустився значно нижче від «довоєнного» значення (10 % – у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають попередні прогнози НБУ, що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування.
Попри збереження високого рівня воєнних ризиків, регулятор прогнозує помірні показники інфляції та подальше відновлення економіки, що супроводжуватиметься поступовим скороченням безробіття та помірним зростанням протягом 2024–2025 рр. реальних доходів населення.
Дворазове скорочення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту зерна та олії має позитивно вплинути на обсяг пропозиції безготівкової валюти на міжбанківському ринку, динаміку міжнародних резервів країни та забезпечити підтримку курсової стійкості гривні в умовах відмови від практики використання фіксованого курсу та впровадження режиму керованої гнучкості обмінного курсу.
Незважаючи на незначне зниження протягом серпня – жовтня 2023 р., поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців). Скорочення обсягу міжнародних резервів пояснюється, зокрема, зростанням порівняно з попередніми місяцями чистого продажу валюти регулятором для підтримки курсу гривні. Водночас з огляду на значні бюджетні потреби залишається критично важливою подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів.
Зростання прибутковості банківської системи відбувається за рахунок подальшої концентрації активів банків у різних видах державних цінних паперів, що негативно впливає на виконання банківською системою своєї ключової функції – кредитування поточної та інвестиційної діяльності позичальників.
Поширення безкоштовного інформаційного бюлетеня з фінансової грамотності для людей поважного віку – газети «Фінансова мудрість» – сприятиме протидії платіжному шахрайству, підвищенню рівня платіжної безпеки та фінансової обізнаності осіб старшого віку, а отже, підтримці належного рівня фінансової інклюзії в країні.
Бюджетна політика
Особливістю цього звітного періоду стало те, що у Верховній Раді України проходив розгляд та прийняття проєкту Державного бюджету України на 2024 рік, продовжувалися пошук джерел наповнення державного бюджету в 2023 та 2024 рр. і робота щодо забезпечення соціальної підтримки населення.
Міністерство фінансів України поінформувало [8] про стан виконання Державного бюджету України за десять місяців 2023 р. Як повідомляється в оперативній інформації Держказначейства, за цей період до державного бюджету надійшло 2206 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 1414,3 млрд грн). Касові видатки державного бюджету становили 3113,9 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 2346 млрд грн, або 95,1 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – жовтні 2022 р. доходи державного бюджету становили 1337,3 млрд грн, а видатки – 1980,0 млрд грн.
Державний бюджет України за десять місяців 2023 р. було виконано з дефіцитом у сумі 900 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 923,1 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1478,0 млрд грн).
Безпека та оборона, як і в минулі періоди, були в пріоритеті. Зокрема, частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 52,4 %; видатки для забезпечення громадського порядку, безпеки та роботи судової влади становили 13,4 % від загального обсягу бюджетних видатків.
Один із пріоритетних напрямів видатків – забезпечення соціальної підтримки населення (частка у видатках становить 12,2 %). За десять місяців 2023 р. із державного бюджету на соцвиплати було спрямовано 371,3 млрд грн, у т. ч.: 226,6 млрд грн – на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 85,6 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 36,5 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 20,2 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї; 2,2 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю; 0,2 млрд грн – на оздоровлення й відпочинок дітей, які потребують особливої уваги [9].
Виконання загальнодержавних функцій – четвертий за обсягом напрям видатків державного бюджету (7,2 %). Левову частку в ньому становлять видатки з обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (майже 84 %). (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1. Видатки Державного бюджету України за десять місяців 2023 р.
(за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Держказначейство.
Прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» [10]. Цим документом від 09 листопада 2023 р. передбачено доходи в сумі 1768,5 млрд грн (+ 22,2 млрд грн порівняно з першим читанням); видатки – 3309 млрд грн, дефіцит – 1571,5 млрд грн. За інформацією Комітету з питань бюджету [11] та Мінфіну [12], видатки на оборону становитимуть 22,1 % ВВП (1,69 трлн грн) і фінансуватимуться виключно за рахунок внутрішніх надходжень.
Зокрема, задля розвитку оборонно-промислового комплексу передбачено: по 43 млрд грн – на виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та боєприпасів і зброї; 9,6 млрд грн – на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ, інших військових формувань (ураховано норми Закону України від 08 листопада 2023 р. № 3428-ІХ, про який ідеться нижче). На соціальний захист населення передбачено кошти в сумі 469,4 млрд грн (у т. ч. на допомогу особам, які потрапили у складні життєві обставини, на дітей та малозабезпеченим сім’ям – 136,5 млрд грн; житлові субсидії – 49,9 млрд грн; соціальний захист осіб з інвалідністю – 6,7 млрд грн). На підтримку ветеранів виділено вдвічі більше, ніж минулого року, – майже 15 млрд грн. Крім того, 203,4 млрд грн планується спрямувати у сферу охорони здоров’я; 179,1 млрд грн – для розвитку освіти й 13,6 млрд грн – на розвиток науки. Для сфер культури та спорту заплановано 10,2 млрд та 7,6 млрд грн відповідно. На підтримку бізнесу планується виділити 30,9 млрд грн.
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» від 08 листопада 2023 р. № 3428-ІХ. Цим Законом [13] передбачається:
перерозподілити податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), який сплачується військовослужбовцями та службовцями силових органів з місцевих до державного бюджету. Зокрема, у 2024 р. ресурс, що спрямовуватиметься до спеціального фонду державного бюджету на забезпечення потреб безпеки і оборони, становитиме 96,3 млрд грн, із них: 45 % (понад 43 млрд грн) надійде до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації для виробництва та закупівлі спецтехніки та обладнання для військових (БПЛА, морські дрони); 45 % (понад 43 млрд грн) – Мінстратегпрому для виконання програм реформування й розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій і виготовлення продукції оборонного призначення; 10 % (близько 10 млрд грн) – державним органам, які належать до сектору безпеки та оборони для посилення матеріально-технічного забезпечення шляхом автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно сплаченому ПДФО [14]. Прогнозований ресурс, що може надійти до державного бюджету за період 01 жовтня – 31 грудня 2023 р., – 25,8 млрд грн [15];
надати право селищним та сільським територіальними громадам на здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій (досі це було дозволено лише міським територіальним громадам та обласним радам);
дозволити спрямовувати в період дії воєнного стану залишки коштів місцевих бюджетів, які утворилися на кінець бюджетного періоду, задля створення умов для лікування, відновлення та реабілітації осіб, які постраждали від збройної агресії РФ проти України;
забезпечити зарахування в 2024 р. низки надходжень, які спрямовувалися до державного дорожнього фонду, до загального фонду державного бюджету;
поширити вимогу щодо зарахування ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, до спеціального фонду державного бюджету на період до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан тощо.
Для компенсації можливих втрат доходів місцевих бюджетів у 2024 р. передбачено спрямувати на місцевий рівень базову (21,1 млрд грн) та додаткову (33,4 млрд грн) дотації. У розпорядженні органів місцевого самоврядування залишиться реверсна дотація (14,1 млрд грн). Додатково буде перераховано в регіони 4 % ПДФО (12,3 млрд грн) для сталого проходження опалювального сезону [16].
Зазначені зміни дозволять суттєво посилити обороноздатність держави, стимулюватимуть розвиток українського оборонно-промислового комплексу, дозволять місцевим органам влади залучати боргове фінансування для підтримки власного розвитку.
Активізується робота щодо вдосконалення законодавчої бази діяльності Рахункової палати. Так, за повідомленням голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласої [17], найближчим часом у цьому комітеті Верховної Ради України почне діяти робоча група із залученням представників ЄС і США щодо напрацювання законопроєктів про реформування Рахункової палати, зокрема тих, котрі стосуються необхідності вдосконалення незалежного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), включно й реформування роботи Рахункової палати, перегляду її повноважень, забезпечення прозорості відбору членів Рахункової палати. Це є однією із умов, визначених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Крім того, такі зміни рекомендуються висновками Єврокомісії щодо заявки України на членство, а також фахівцями США. Нині до Верховної Ради України внесено три законопроєкти (реєстр. №№ 10044, 10044-1 та 10044-2), які передбачають комплексне вдосконалення законодавства з реформування роботи Рахункової палати.
Продовжено роботу щодо підтримки місцевих бюджетів, зокрема:
проведено розподіл додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації, за ІІІ квартал 2023 р. Обсяг розподіленої дотації становив 1153,6 млн грн. Кошти планується спрямувати до обласного бюджету Луганської області та 119 бюджетів територіальних громад. Зокрема, 175,4 млн грн буде перераховано до обласного бюджету Луганської області та 13 бюджетів територіальних громад, на території яких ведуться активні бойові дії; 810,7 млн грн – до 94 бюджетів територіальних громад, на території яких не ведуться (велися) бойові дії. Розподіл цієї дотації здійснено між місцевими бюджетами з урахуванням фактичних надходжень до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб за січень – вересень 2023 р.; кошти спрямовуються тим громадам, у яких надходження в поточному році зменшилися порівняно з минулим роком. У Державному бюджеті України на 2023 рік передбачено 24 млрд грн такої дотації, у минулі періоди вже розподілено додаткову дотацію в сумі понад 14,6 млрд грн [18] (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 975-р);
проведено перерозподіл обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Загалом розподілено й перерозподілено кошти в сумі 86,9 млн грн, які спрямовані для оплати праці з нарахуваннями педагогічних працівників у громадах Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Херсонської та Хмельницької областей (ці кошти виділено для деокупованих територій, заклади загальної середньої освіти яких відновили освітній процес, та для територіальних громад, заклади загальної середньої освіти яких припустилися помилок, уперше заповнюючи персональні дані учнів) [19] (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 965-р);
проведено перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів, та розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для деяких категорій осіб. З цією метою кошти в сумі 3,38 млрд грн переспрямовано з бюджетної програми «Здійснення заходів з підтримки ветеранів, розвитку ветеранського руху, героїзації та вшанування пам’яті захисників України, взаємодія з громадськими об’єднаннями ветеранів, створення та утримання Національного військового меморіального кладовища» на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для деяких категорій осіб, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2023 р. № 948-р);
сформовано нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені / знищені внаслідок бойових дій. Кошти в сумі 48,3 млн грн будуть спрямовані для Катюжанського опорного ліцею та Красилівського ліцею Київської області на відновлення їх роботи (розроблення проєктної документації та проведення її експертизи в установленому законодавством порядку, нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, поточний ремонт), придбання засобів навчання та обладнання. Фінансування цієї субвенції здійснюватиметься з рахунку для задоволення потреб освіти і науки, відкритого МОН України в Національному банку (постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1111);
проведено перерозподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Кошти загальною сумою 8,5 млн грн перерозподілено між обласними бюджетами Івано-Франківської, Тернопільської областей та м. Києва (у бік зменшення) та обласними бюджетами Київської, Миколаївської, Хмельницької областей (у бік збільшення) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2023 р. № 1011-р).
Упорядковано здійснення окремих видатків у сфері охорони здоров’я, зокрема:
виділено кошти для задоволення потреб охорони здоров’я з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я, відкритого Міністерству охорони здоров’я в Національному банку, на заходи:
а) із закупівлі медичних виробів (зокрема, дороговартісного медичного обладнання) і послуг, пов’язаних із постачанням медичного забезпечення, інших товарів (транспортно-експедиційних послуг, технічного огляду, експертизи, перевірки технічного стану, випробувань) у сумі 19,2 млн грн та 61,9 млн грн відповідно;
б) зі збору вихідних даних для проєктування, проєктних робіт, експертизи проєкту в сумі 8,9 млн грн, що стало можливим завдяки збільшенню обсягу видатків за бюджетною програмою «Спеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2023 р. № 959-р; постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1176);
в) із надання субвенції з державного бюджету для нового будівництва закладу охорони здоров’я. Кошти в сумі 24,6 млн грн планується виділити бюджету Чернеччинської сільської територіальної громади Сумської області (постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2023 р. № 1159);
здійснено перерозподіл бюджетних видатків. Так, збільшено на 13,7 млн грн обсяг видатків за бюджетними програмами «Спеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» (серед іншого, кошти можна буде використати для фінансування оплати поточних видатків на технічне обслуговування лабораторного обладнання для проведення неонатального скринінгу) та «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (на 3,9 млн грн для обласного бюджету Львівської області). Натомість зменшено видатки за програмою «Медична допомога, що надається санаторно-курортними закладами» (постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2023 р. № 1158).
Прийнято рішення про чергове виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти виділено Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури на безповоротній основі на нову бюджетну програму для надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (2,5 млрд грн) та на бюджетну програму «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» (1,5 млрд грн) (постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2023 р. № 1145). За інформацією Мінвідновлення, для участі в програмі «єВідновлення» подали заявки понад 56 тис. громадян [20], загальна сума виплат становить понад 1,5 млрд грн, а середня виплата – 78 тис. грн, включно можливість придбання будматеріалів та оплату будівельних послуг [21].
Здійснюється робота щодо забезпечення фінансування низки невідкладних заходів, спрямованих на підтримку економіки, населення та сфери безпеки і оборони. З цією метою прийнято рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету:
Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій длянадання державної грошової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їхніх сімей – 180,1 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2023 р. № 947-р);
Сумській обласній державній адміністрації (для Сумської обласної військової адміністрації) для будівництва фортифікаційних споруд – 108,2 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2023 р. № 970-р);
Міністерству економіки (для Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство») задля забезпечення виплати відшкодування страховим компаніям та компаніям-перестрахувальникам витрат, які виникли в них у зв’язку з виконанням договорів страхування та договорів перестрахування, а також для оплати послуг банків, юридичних радників, послуг з відкриття акредитивів та ескроу рахунків та інших пов’язаних послуг – 800 млн грн (постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2023 р. № 1140).
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби України, за січень – жовтень 2023 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 1 414,3 млрд грн, зокрема в жовтні 2023 р. – 139,4 млрд грн. Серед платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано завдяки:
ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 299,7 млрд грн, зокрема в жовтні – 38,6 млрд грн;
ПДВ з вироблених в Україні товарів – 169,3 млрд грн (зібрано – 280,8 млрд, відшкодовано – 111,6 млрд грн), зокрема в жовтні – 22,8 млрд грн (зібрано – 32,8 млрд, відшкодовано – 9,9 млрд грн);
податку на доходи фізичних осіб та військовому збору – 140,0 млрд грн, зокрема в жовтні – 14,8 млрд грн;
податку на прибуток підприємств – 108,7 млрд грн, зокрема в жовтні – 2,6 млрд грн;
акцизному податку – 88,1 млрд грн, зокрема в жовтні – 8,2 млрд грн;
рентній платі за користування надрами – 48,5 млрд грн, зокрема в жовтні – 2,4 млрд грн;
ввізному та вивізному миту – 25,4 млрд грн, зокрема в жовтні – 2,9 млрд грн.
Рівень виконання розпису доходів за січень – жовтень 2023 р. Державною податковою службою України (ДПС) становив 102,6 % (+14,8 млрд грн), Державною митною службою України (Держмитслужбою) – 97,3 % (-9,0 млрд грн).
Загалом за підсумками 10 місяців поточного року до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 206,0 млрд грн податків, зборів та інших платежів.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в січні – жовтні 2023 р. становили 384,4 млрд грн, зокрема в жовтні надійшло 41,1 млрд грн (рис. 3.1). Позитивну роль відіграють у цьому надходження ЄСВ з грошового забезпечення військовослужбовців.
Парламент схвалив часткове повернення документальних податкових перевірок. Верховна Рада України підтримала в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» № 10016-д від 16 жовтня 2023 р. Зокрема, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у період з 01 грудня 2023 р. по 31 грудня 2024 р. можуть уходити:
платники податків, які здійснюють / здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
платники податків, які здійснюють / здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
платники податків, які надають / надавали фінансові, платіжні послуги;
нерезиденти, які здійснюють / здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, серед яких постійні представництва нерезидента, які відповідають одному з визначених законом критеріїв;
інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають одному з визначених законом критеріїв.
Рис. 3.1. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
у 2020–2023 рр., млрд грн
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України та ДПС.
Водночас законопроєкт залишає низку випадків, коли податкові перевірки не проводитимуть, та встановлює певні особливості відбору платників податків для проведення планових перевірок. З 01 грудня 2023 р. діятиме мораторій на:
проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 01 грудня 2024 р.;
проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території і території активних / можливих бойових дій (крім певних винятків);
проведення фактичних перевірок за місцеперебуванням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України й територіях активних / можливих бойових дій (крім певних винятків).
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуть тільки за наявності безпечних умов.
Таким чином, з прийняттям законопроєкту Україна виконує зобов’язання в рамах Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ від 08 грудня 2022 р. в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок.
Уряд затвердив нові показники позитивної податкової історії для реєстрації податкових накладних в автоматичному режимі. Унесені постановою КМУ від 07 листопада 2023 р. № 1154 зміни до постанови КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 спрямовано, зокрема, на збільшення кількості платників, які реєструватимуть податкові накладні за новими показниками автоматично. Таким чином, відповідні зміни створять сприятливіші умови для сумлінних платників ПДВ щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.
ДПС підбила підсумки кампанії декларування контрольованих операцій за 2022 р. До ДПС за результатами 2022 звітного року надійшло 2 292 звіти про контрольовані операції (далі – КО), що приблизно дорівнює тогорічному показникові. Задекларована платниками податків сума КО становить 2,2 трлн грн і є меншою проти 2021 р. на 1,5 трлн грн. Тим часом значно скоротилися обсяги КО з товарними позиціями – на понад 30 %, а саме з 1,69 трлн грн до 1,14 трлн грн. Географічну й товарну структуру КО представлено на рис. 3.2. Таким чином, результати декларування КО відбили негативний вплив повномасштабної війни на обсяги зовнішньоекономічних операцій.
Рис. 3.2. Результати кампанії декларування контрольованих операцій за 2022 р.
Джерело: Державна податкова служба України [22].
ДПС активізувала контрольно-перевіркову та інформаційно-роз’яснювальну роботу для протидії здійсненню підприємницької діяльності без державної реєстрації та/або застосування РРО/ПРРО, у т. ч. під час інтернет-торгівлі. Упродовж жовтня – листопада 2023 р. на сайті ДПС розміщено сім [23] повідомлень щодо виявлення таких порушень, супроводжені десятками реальних кейсів порушень за інформацією територіальних органів ДПС. Нині соціальні мережі «Фейсбук», «Інстаграм» та інші інтернет-майданчики стали бізнесовими платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг. ДПС постійно здійснює моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках і платформах, та виявляє факти систематичної інтернет-торгівлі громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання та без фіскалізації розрахунків. ДПС наголошує, що наразі під час війни для країни важлива кожна додатково сплачена до бюджету гривня. Понад те, видача чеків РРО/ПРРО є можливістю для покупців товарів захистити свої права. ДПС удячна сумлінним споживачам за своєчасну реакцію на можливі порушення, що їх учиняють несумлінні платники податків під час проведення розрахункових операцій.
Утратили чинність з 07 листопада 2023 р. положення Митного кодексу України в частині можливості митного оформлення товарів без їх пред’явлення митним органам. До 07 листопада 2023 р. діяла норма частини другої статті 258 Митного кодексу України, згідно з якою за рішенням митного органу митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред’явлення митному органові. З 07 листопада 2023 р. вона втратила чинність, що давно передбачив Закон України № 141-IX від 02 жовтня 2019 р. Але кількість українських підприємств, які отримали нові митні спрощення європейського зразка (або вже подали заяву на їх отримання), і далі вкрай незначна. Американська торговельна палата [24] та Європейська бізнесова асоціація [25] зверталися до уряду й парламенту з проханням відтермінувати зміни та попередити про можливі негативні наслідки. На думку експертів їх компаній-членів, за таких обставин скасування дії спрощень (декларація ЕА та «експорт без термінала») у листопаді 2023 р. мало призвести до збільшення фінансових та адміністративних витрат бізнесу, утворення черг на митних терміналах (надто в західних регіонах країни) та відповідного збільшення безпекових ризиків, а також зайвого навантаження на інспекторів митниці. Варто зазначити, що Мінфін та Держмитслужба попередньо активно проводили роз’яснювальну роботу та заохочували бізнес отримувати митні спрощення. Держмитслужба провела підготовчу внутрішню організаційну роботу, зокрема переведення за потреби відповідних підрозділів на цілодобовий режим роботи. Утім, колапсу черг біля митних терміналів з 07 листопада 2023 р. не сталося, бо днем раніше 06 листопада 2023 р. відбувся інший колапс із блокуванням польськими перевізниками трьох найбільших пунктів пропуску з Польщею (див. огляд нижче).
Держмитслужба взаємодіє з митними органами Польщі для пошуку шляхів вирішення ситуації з блокуванням кордону. Донедавна на українсько-польській ділянці державного кордону працювало 8 пунктів пропуску для автомобільного сполучення. Польські перевізники з 06 листопада 2023 р. почали блокувати рух вантажного транспорту в напрямку трьох пунктів пропуску – «Ягодин – Дорохуськ», «Краківець – Корчова» та «Рава-Руська – Хребене». Як наслідок, ускладнено рух транспортних засобів як на в’їзд в Україну, так і на виїзд. Утворилися черги та скупчення транспортних засобів.
Польські перевізники-страйкарі висунули шість вимог [26]:
повернення дозволів для українських перевізників;
посилення вимог перевезень у межах сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту;
заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС;
отримання доступу до української системи «Шлях»;
окремі черги для машин з ЄС у системі «єЧерга»;
виділення окремих черг для порожніх авто.
Держмитслужба вживає заходів для інформування перевізників та інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо організації пропуску транспортних засобів. На виконання Меморандуму про запровадження Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-польському кордоні проведено консультації на рівні керівників відповідних митниць України та Польщі. В. о. голови Держмитслужби 09 листопада 2023 р. звернувся письмово до голови Державної адміністрації доходів Республіки Польщі для врегулювання проблемної ситуації. Однак, за позицією польської сторони, подолання проблем страйкарів перебуває поза межами компетенції митних органів Польщі.
Бізнес-спільнота України, об’єднана Європейською бізнесовою асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні, Торгово-промисловою палатою України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників, Українським союзом промисловців та підприємців, Спілкою українських підприємців 08 листопада 2023 р. закликала сторони (серед яких представники перевізників з Польщі та органи влади України і Польщі) дотримуватися Договору між Україною і Республікою Польщею про добросусідство, дружні відносини і співробітництво від 30 грудня 1992 р. та розв’язувати всі спірні питання шляхом відкритого та конструктивного діалогу [27].
Після переговорів з Україною на 15 листопада 2023 р. польські перевізники не погодилися зняти блокаду кордону. Ситуація і досі напружена та призводить до значних економічних утрат з усіх сторін.
Держмитслужба у взаємодії з Міноборони виявила понад 3 тис. випадків неотримання гуманітарної допомоги військовими частинами. Державна митна служба України вживає заходів щодо невідкладного пропуску через державний кордон України військової та гуманітарної допомоги, а також сприяння якнайшвидшому її одержанню Міністерством оборони України з метою забезпечити належний рівень національної безпеки, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Крім того, спільно з Міноборони створено механізм контролю за надходженням до військових частин гуманітарних вантажів. Він надає можливість оперативно обмінюватися інформацією щодо підтвердження отримання військовими формуваннями таких товарів і виявляти ризикові митні оформлення.
Так, протягом 9 місяців 2023 р. за результатами спільних заходів Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби і Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України перевірено понад 9 тис. фактів переміщення товарів гуманітарної допомоги на адресу 200 військових частин, а також установлено понад 3 тис. випадків непідтвердження її надходження до військових частин.
З метою припинення виявлених порушень митного законодавства та притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності митники: спрямували 387 повідомлень щодо протиправного діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ст. 190, 358, 201-2 Кримінального кодексу України; склали 320 протоколів про порушення митних правил, де предметами правопорушень є товари гуманітарної допомоги.
Боргова сфера
У жовтні 2023 р. Міністерство фінансів України залучило близько 2,8 млрд дол. США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів. Грантові кошти, які надають на безповоротних умовах, склали понад 40 % із загального обсягу фінансової допомоги. Міжнародну допомогу спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення соціального захисту населення, гуманітарні потреби, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я. Серед донорів у жовтні 2023 р.:
Європейський Союз – 1,6 млрд дол. США (пільгове фінансування). Це дев’ятий транш у рамах масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 р. Загальний обсяг за програмою МФД сягає 18 млрд євро, з яких Україна отримала вже 15 млрд євро;
Сполучені Штати Америки – 1,15 млрд дол. США (грант). Це частина п’ятого додаткового фінансування в рамах проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine). 2023 р. Україна отримала вже 10,9 млрд дол. США грантових коштів від Сполучених Штатів [28].
Верховна Рада України 9 листопада 2023 р. ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Згідно із Законом, потреба в зовнішній підтримці на забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони, становить близько 41 млрд дол. США (цей обсяг вдалося зменшити до другого читання на 1,9 млрд дол. США завдяки переглядові доходів та перебалансуванню показників фінансування за результатами переговорів з МВФ).
Залучення коштів від міжнародних партнерів на нагальні потреби держбюджету, зокрема в соціальній та гуманітарній сферах, передбачають від США, Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Японії та інших донорів.
Державні запозичення заплановано обсягом 2 трлн 132 млрд грн, у тому числі внутрішні – 525,9 млрд грн; на погашення державного боргу – 627 млрд грн, його обслуговування – 420 млрд грн [29].
Представники України та МВФ протягом 6–10 листопада 2023 р. досягли домовленості на рівні експертів щодо оновленого пакета заходів економічної та фінансової політики для другого перегляду чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) обсягом близько 15,6 млрд дол. США. Досягнута домовленість підлягає затвердженню Виконавчою радою МВФ найближчими тижнями.
У пресрелізі МВФ [30] щодо цієї події відзначено:
макроекономічна та фінансова стабільність збереглася завдяки виваженій політиці, а також стабільній та своєчасній зовнішній підтримці. Українська економіка й далі демонструє надзвичайну стійкість та ознаки стабілізації, оскільки останні економічні події вказують на сильніше від очікуваного відновлення економіки у 2023 р. та значне зниження інфляції на тлі сильних резервів та стабільного валютного ринку. Тому експерти МВФ підвищили прогноз темпів зростання реального ВВП на 2023 р. до 4,5 % (з попереднього діапазону в 1–3 % на момент завершення першого перегляду EFF). Однак передбачають, що зростання пом’якшиться до діапазону 3–4 % у 2024 р., оскільки війна триває, а ризики погіршення перспектив так само надзвичайно високі;
середовище для державних фінансів так само вкрай складне: дефіцит бюджету залишається дуже високим, що відображає економічну та соціальну ціну війни – вона тягне за собою великі потреби у фінансуванні. Щоб допомогти їх задовольнити зі збереженням боргової стійкості, ключовими пріоритетами є прийняття закону про цілковите відновлення податкових перевірок та запуск Національної стратегії доходів у грудні, як і планували. Влада повинна бути готова вжити додаткових заходів щодо отримання доходів і провадити далі свої зусилля з мобілізації фінансування з внутрішнього ринку облігацій. Своєчасне надання виділеної зовнішньої підтримки матиме вирішальне значення для бюджетного фінансування та макроекономічної стабільності;
влада має взятися до запланованих операцій з комерційним боргом у передбачені терміни, що відповідають меті відновлення боргової стійкості відповідно до параметрів програми. Збереження сталого розвитку також вимагатиме пошуку нових запозичень на максимально пільгових умовах та забезпечення середньострокового фіскального коригування на основі доходів;
нещодавній перехід Національного банку України до керованої гнучкості обмінного курсу відповідно до його Стратегії пройшов успішно. Це довгоочікуваний крок до відновлення довоєнної монетарної політики, що сприяє зміцненню стійкості економіки до зовнішніх шоків;
фінансова система залишається стабільною, ліквідною та високозабезпеченою завдяки широким надзвичайним заходам, але постійна пильність виправдана з огляду на невизначеність, пов’язану з війною. Банківська діагностика, реформи банківського нагляду, посилення управління державними банками та планування на випадок надзвичайних ситуацій досі є пріоритетними завданнями;
неухильне впровадження структурних реформ, зокрема у сфері управління, боротьби з корупцією та управління державними інвестиціями, матиме вирішальне значення для закладення основ сильного та сталого зростання, а також підтримає Україну на шляху до вступу до ЄС. Важливим досягненням є нещодавнє прийняття законодавства стосовно відновлення декларацій про майно та приведення законодавства щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму у відповідність до стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Імпульс на фронті врядування має зберігатися, а законодавство щодо посилення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має бути ухвалено в грудні, як і заплановано. Водночас зусилля щодо посилення управління державними підприємствами мають тривати. Крім того, для підтримки очікуваних видатків на відновлення та відбудову важливо забезпечити інтеграцію механізмів управління донорським фінансуванням у бюджетні процеси, а також відповідно до найліпших практик управління державними фінансами та прозорості;співробітники МВФ та українська влада також провели консультації, зосереджені на середньостроковій політиці, щоб закласти основу для сталого, стійкого та зеленого відновлення й підтримати Україну на її шляху до вступу до ЄС. У той час як війна значно вплинула на виробничі потужності, Україна має великий потенціал зростання після її завершення, залежно від вибору політики та реформ, а також наявності фінансування. Добре керована післявоєнна відбудова в поєднанні з рішучими реформами (як-от в управлінні державними інвестиціями, управлінні та бізнес-середовищі) у контексті вступу до ЄС може стимулювати повернення мігрантів та інвестиційні потоки, потрібні для того, щоб вивести економіку на стійке зростання та допомогти досягти ширших цілей розвитку України. У зв’язку з цим місія вітає початок переговорів про вступ до ЄС.
Триває активна робота Міністерства фінансів України щодо залучення міжнародної фінансової підтримки (у т. ч. приватних інвестицій) з метою відновлення, відбудови та реформування України.
Міністерство фінансів України та представництво Міжнародної фінансової корпорації (МФК) 19 жовтня 2023 р. обговорили пріоритетні сфери співпраці України з IFC та потрібні механізми для залучення приватних інвестицій з метою їх спрямування на відновлення України. Міжнародна фінансова корпорація і далі надає вагому фінансову допомогу Україні, зокрема українському бізнесові. МФК має наміри консолідувати додатковий 1 млрд дол. США на розвиток МСП.
Також учасники зустрічі обговорили звіт МФК (підготовлений за участі Міністерства фінансів України) «Можливості залучення приватного сектора до зеленої та сталої розбудови України» [31]. Звіт надає детальну оцінку можливостей приватного сектора в Україні, зокрема в межах пріоритетних потреб відновлення, визначених в оцінці Світового банку та Уряду України, розглядає залучення приватних інвестицій на реконструкцію за декількох сценаріїв розвитку подій в Україні.
У Звіті визначено, яку частину потреб на відновлення потенційно можливо профінансувати приватним коштом: за сценарієм, який не містить впровадження реформ, та за сценарієм активізації реформ, галузевих регуляторних змін і посилення європейської інтеграції.
Згідно зі сценарієм «без реформ» суму залучених приватних інвестицій оцінюють у понад 73 млрд дол. США, або 18 % від потреб.
За умови іншого сценарію, за яким Уряд України активно впроваджує економічні реформи, урегульовує галузеві потреби та поглиблює європейську інтеграцію, інвестиції приватного сектора мають збільшитися майже вдвічі – до близько 130 млрд дол. США.
Сторони обговорили також проведену роботу з підготовки плану заходів з реалізації Спеціального інструмента ЄС фінансування відновлення, реконструкції та модернізації України (Ukraine Facility), а особливо щодо Другого розділу плану – Ukraine investment framework. Він полягає в підтримці, реконструкції та модернізації приватного сектора, муніципалітетів, державних підприємств тощо.
Учасники зустрічі також домовилися про наступну активну роботу над запланованим портфелем проєктів, приділяючи особливої уваги стимулюванню малого та середнього бізнесу (зокрема підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції, аграрних підприємств), а також проєктів з відбудови пошкодженого житла та підтримки внутрішньо переміщених осіб.
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) 7 листопада 2023 р. підписали грантову та кредитну угоди в рамах проєкту Світового банку «Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України» (ARISE).
Фінансування цієї ініціативи складається з позики Світового банку у 230 млн дол. США із Цільового фонду з надання Україні потрібної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine) – за сприяння Уряду Японії, та гранту розміром 320 млн дол. США від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). Проєкт має на меті удоступнити фінансування сільгоспвиробникам через пільгове кредитування та гранти.
500 млн дол. США із загального обсягу коштів буде спрямовано на фінансування Державної програми «Доступні кредити 5–7–9 %» у 2023–2024 рр. з фокусом на аграрні підприємства. Залучені кошти дозволять зменшити вартість запозичень для аграріїв попри війну, аби вони мали змогу продовжити сільськогосподарське виробництво. Цей компонент проєкту впроваджуватиме Фонд розвитку підприємництва.
Сільгоспвиробники також матимуть можливість отримати гранти, на які передбачено близько 50 млн дол. США в рамах ARISE.
Підписання угод між Україною та Світовим банком є надзвичайно своєчасним та необхідним для забезпечення безперервного доступу до фінансування аграрного бізнесу України. Проєкт ARISE допоможе тисячам українських аграріїв і надалі здійснювати виробництво в умовах війни [32].
____________________________________________________________________________________________
[1] НБУ встановив облікову ставку на рівні 16 % та водночас залишив незмінними процентні ставки за своїми операціями з банками. 2023. 26 жовт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-vstanoviv-oblikovu-stavku-na-rivni-…
[2] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у жовтні 2023 року. 2023. 10 листоп. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[3]Інфляційний звіт. Жовтень 2023 року / НБУ. Київ, 2023. 43 с. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q4.pdf
[4] Переглянуто граничні строки розрахунків для деяких експортних операцій / НБУ. 2023. 10 листоп. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/pereglyanuto-granichni-stroki-rozrahunk…
[5] Міжнародні резерви становили 38,97 млрд дол. США за підсумками жовтня / НБУ. 2023. 07 листоп. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-3897-mlrd-…
[6] Банківський сектор за 9 місяців 2023 року отримав 110 млрд грн прибутку / НБУ. 2023. 07 листоп. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/bankivskiy-sektor-za-9-misyatsiv-2023-r…
[7] НБУ, ПриватБанк та БО «БФ «Життєлюб» створили газету з фінансової грамотності для людей старшого віку / НБУ. 2023. 19 жовт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-privatbank-ta-bo-bf-jittyelyub-stvo…
[8] У жовтні до загального фонду держбюджету надійшло 139,4 млрд гривень / М-во фінансів України. 2023.02 листоп. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_zhovtni_do_zagalnogo_fondu_derzhbiudzhetu_…
[9] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 371,3 млрд грн / М-во фінансів України. 2023. 13 листоп. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…
[10] Про Державний бюджет України на 2024 рік : Закон України від 09.11.2023 № 3436-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/main/3460-20#Text
[11] Верховна Рада України прийняла Закон про Державний бюджет України на 2024 рік. URL: https://budget.rada.gov.ua/news/main_news/77692.html
[12] Верховна Рада України прийняла держбюджет на 2024 рік / М-во фінансів України. 2023. 09 листоп. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/parliament_of_ukraine_adopted_state_budget_f…
[13] Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України : Закон України від 08.11.2023 № 3428-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3428-20#Text
[14] Кошти «військового» ПДФО у 2024 році через спецфонд держбюджету будуть направлені на сектор безпеки та оборони / М-во фінансів України. 2023. 14 листоп. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/koshti_viiskovogo_pdfo_u_2024_rotsi_cherez_s…
[15] Висновок Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо підготовки до повторного другого читання проєкту Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037). URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/2052104
[16] Парламент підтримав пропозицію перенаправити ПДФО з військових на розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу / М-во фінансів України. 2023. 08 листоп. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/parlament_pidtrimav_propozitsiiu_perenapravi…
[17] Роксолана Підласа. [Фейсбук-сторінка Р. Підласої]. Facebook. URL: https://www.facebook.com/roksolana.pidlasa/posts/pfbid033r3uA9RkztbH3Sx…
[18] Уряд затвердив розподіл понад 1,1 млрд грн додаткової дотації для покриття втрат місцевих бюджетів / М-во фінансів України. 2023. 27 жовт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_rozpodil_ponad_11_mlrd_grn_d…
[19] Щодо затвердження розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році» / МОН України. 2023. 20 жовт. URL: http://surl.li/nrxok
[20] Олександр Кубраков, віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України: Програмі державної грошової допомоги єВідновлення – півроку. 2023. 10 листоп. URL: https://mtu.gov.ua/news/34896.html
[21] Олександр Кубраков: Вже понад 20 000 українців отримали гроші за програмою єВідновлення на ремонт пошкодженого житла. 2023. 01 листоп. URL: https://mtu.gov.ua/news/34860.html
[22] Результати кампанії декларування контрольованих операцій за 2022 рік / ДПС України. Жовтень 2023. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/720000.html
[23] Повідомлення на сайті ДПС у жовтні – листопаді 2023 р.:
05 жовтня 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/716257.html
10 жовтня 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/717514.html
11жовтня 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/718010.html
12 жовтня 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/718276.html
24 жовтня 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/721726.html
02 листопада 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/724232.html
07 листопада 2023 р. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/725514.html
[24] Американська торговельна палата закликає Парламент та Уряд продовжити можливість митного оформлення товарів без їх пред’явлення митниці оформлення після 7 листопада 2023 року. Американська торговельна палата. Жовтень 2023. URL: https://chamber.ua/ua/news/amerykanska-torhovelna-palata-zaklykaie-parl…
[25] З 7 листопада змінюються правила контролю вантажів на митниці. Європейська Бізнес Асоціація. Жовтень 2023. URL: https://eba.com.ua/z-7-lystopada-zminyuyutsya-pravyla-kontrolyu-vantazh…
[26] Кравчук П. Хто стоїть за блокадою України: розповідаємо про радикалів, що перекрили польський кордон. Європейська правда. Листопад 2023. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/11/10/7173228/
[27] Бізнес з України закликає польський бізнес до діалогу задля розблокування польсько-українського кордону Європейська Бізнес Асоціація. Листопад 2023. URL: https://eba.com.ua/biznes-z-ukrayiny-zaklykaye-polskyj-biznes-do-dialog…
[28] У жовтні 2023 року Мінфін залучив майже 2,8 млрд доларів США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів / Міністерство фінансів України. 2023. 31 жовт. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_almost_usd…
[29] Верховна Рада України прийняла держбюджет на 2024 рік / Міністерство фінансів України. 2023. 09 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/parliament_of_ukraine_adopted_state_budg…
[30] IMF and Ukrainian Authorities Reach Staff Level Agreement on the Second Review of the Extended Fund Facility (EFF) Arrangement. 2023. 10 Nov. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/11/10/pr23389-imf-and-ukraine-reach-staff-level-agreement-eff
[31] Private Sector Opportunities for a Green and Resilient Reconstruction in Ukraine. Report. IFC. 2023. 24 Oct. URL: https://www.ifc.org/en/insights-reports/2023/private-sector-opportuniti…
[32] Україна отримає 550 млн доларів США у рамках проєкту Світового банку для відновлення сільського господарства. Міністерство фінансів України. 2023. 08 лист. URL: https://bitly.ws/33WWp
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД