Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (01.06 – 15.07.2023 р.)

1. Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Рівень інфляції в Україні знижується шостий місяць поспіль [1]. Згідно з даними, опублікованими Державною службою статистики України, у червні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 12,8 % з 15,3 % у травні. Уповільнення інфляції зумовлювалося зростанням пропозиції продовольства та пального, зниженням світових цін на товарних ринках, а також поліпшенням інфляційних і курсових очікувань на тлі стійкої ситуації на готівковому валютному ринку.

Подорожчання оброблених продовольчих товарів сповільнилося до 14,7 % р/р з 17,1 % р/р у травні. Така динаміка передусім відображала зниження тиску на витрати бізнесу, зокрема на логістику, а також сировину й енергію з огляду на їх достатню пропозицію. Зокрема повільніше зростали ціни на хліб та хлібопродукти. Крім того, на тлі зниження світових цін та слабкого попиту, а також невизначеності щодо обмеження експорту до сусідніх країн ЄС нижчими темпами дорожчали молочні продукти, а соняшникова олія в річному вимірі подешевшала. Курсова стійкість сприяла зниженню темпів зростання цін на продукти, які мають значну частку імпорту в собівартості, зокрема на рибні вироби.

Порівняно з травнем темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися з 22,6 % р/р до 18,2 % р/р. Молоко, свинина та курятина дорожчали нижчими темпами внаслідок стриманого попиту, а яйця – завдяки розширенню пропозиції. На тлі низьких експортних цін та достатніх запасів зернових повільніше зростали ціни на крупи та борошно. Крім того, сповільнилося подорожчання цукру під впливом зменшення світових цін та достатньої пропозиції на внутрішньому ринку. Завдяки достатній пропозиції та стійкій ситуації на валютному ринку повільніше зростали ціни на овочі та фрукти.

Завдяки поліпшенню інфляційних та курсових очікувань на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку порівняно з попереднім місяцем уповільнилося зростання цін на більшість непродовольчих товарів з 14,5 % р/р до 12,2 % р/р. У результаті нижчими темпами зростали ціни на меблі, побутову техніку, посуд, одяг, взуття, автомобілі, електроніку та товари особистого догляду.

Темпи зростання вартості послуг знизились із 14,6 % р/р у травні до 14,2 % р/р у червні.

Падіння цін на пальне прискорилось до 20,3 % р/р порівняно з 1,4 % р/р у травні, що пояснюється зниженням цін на нафту, значними запасами, накопиченими напередодні підвищення акцизів, посиленням конкуренції та високою базою порівняння.

Зростання адміністративно регульованих цін пришвидшилося до 12,5 % р/р з 9,3 % р/р у травні, передусім унаслідок підвищення тарифів на електроенергію для населення. Натомість внаслідок зниження вартості пального зростання цін на транспортні послуги і надалі сповільнювалося.

Нагадаємо, що з початку війни інфляція досягла пікового значення (26,6 % р/р) у грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалася внаслідок реалізації комплексу заходів щодо забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів та пального, зниження світових цін на товарних ринках, зокрема й на енергоносії, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Потенціал до зниження інфляції, хоча й помірнішими темпами, зберігається і надалі. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційного тиску, зокрема через руйнування інфраструктури та зміни у ціноутворенні на ринку електроенергії для непобутових споживачів.

Міжнародні резерви країни досягли історичного максимуму [2]. Станом на 1 липня 2023 р. міжнародні резерви України зросли до рівня 39,0 млрд дол. США (див. рис.). Лише за червень їх обсяг збільшився на 4,5 % та оновив рекордний показник за всю історію незалежності України.

Досі максимальним був рівень, зафіксований 1 травня 2011 р. – 38,4 млрд дол. США. Упродовж червня 2023 р. міжнародні резерви зростали завдяки стійким та ритмічним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти регулятором та боргові виплати країни в іноземній валюті.

На валютні рахунки уряду в НБУ загалом надійшло 4 286 млн дол. США, зокрема: 1648 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 1200 млн дол. США – від Сполучених Штатів (через трастовий фонд Світового банку); 886 млн дол. США – другий транш за програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду; 468 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики); 69 млн дол. США – від Світового банку; 15 млн дол. США – від уряду Фінляндії.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).

Триває процес пом’якшення валютних обмежень [3]. З 16 червня 2023 р. резидентам-позичальникам дозволено переказувати за кордон кошти для виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:

• забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації;
• надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.

Також визначено, що резиденти зможуть здійснювати такі операції згідно з термінами повернення коштів та сплати процентів, передбачених умовами кредитного договору. Такий запобіжний захід нівелюватиме непродуктивний відплив капіталу, захистить міжнародні резерви та забезпечить стійкість валютного ринку.

За оцінками регулятора, завдяки такому пом’якшенню обсяг надходження нових кредитних коштів в Україну значно перевищить їх відплив унаслідок повернення та обслуговування існуючих позик. Так, можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та позик поліпшить умови залучення коштів в Україну.

Крім того, з 21 червня 2023 р. резиденти зможуть здійснювати перекази за кордон для обслуговування й повернення нових зовнішніх кредитів, кошти за якими надходитимуть з-за кордону на рахунки позичальників в українських банках.

Натомість резиденти зможуть виконувати відповідні операції за дотримання низки умов:

• переказ коштів за кордон з метою виплати процентів здійснюється з дотриманням максимальної процентної ставки у розмірі 12 % річних;
• переказ коштів на виконання зобов’язань за кредитом чи позикою, які отримуються на строк не більше трьох років, позичальник реалізує лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті (зокрема тих, що залучені від нерезидентів у формі кредитів чи позик);
• якщо строки отримання кредиту чи позики є довшими за три роки, то переказ коштів для повернення такого кредиту чи позики упродовж перших трьох років також здійснюється позичальником лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті (зокрема тих, що залучені від нерезидентів у формі кредитів чи позик); водночас позичальник може купувати іноземну валюту для виплати процентів, комісій, зборів та штрафів, а починаючи з четвертого року – і для повернення кредиту чи позики;
• переказ коштів для дострокового повернення коштів за кредитами та позиками не дозволяється.

Зазначені умови нівелюватимуть ризики непродуктивного відпливу капіталу. У результаті вплив від такого пом’якшення на міжнародні резерви та на валютний ринок буде обмеженим, натомість бізнес зможе здійснювати нові залучення коштів із зовнішніх джерел.

Крім того, такі заходи сприятимуть розширенню можливостей міжнародних партнерів спрямовувати фінансування на відновлення української економіки.

Затверджено Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування [4]. Затверджена Правлінням НБУ Стратегія є одним зі структурних маяків у межах програми розширеного фінансування від Міжнародного валютного фонду. Цю вимогу МВФ передбачалося виконати до кінця червня 2023 р.

Розроблення та реалізація Стратегії також спрямовані на виконання положень Основних засад грошово-кредитної політики на період воєнного стану, затверджених Радою НБУ в квітні 2022 р. У документі передбачено поступове повернення до інфляційного таргетування, котре забезпечує одночасне досягнення цілей НБУ з цінової і фінансової стабільності та підтримання сталого економічного зростання в тривалій перспективі.

Стратегія складається з трьох основних напрямів – пом’якшення валютних обмежень, перехід до більшої гнучкості курсу та повернення до принципів інфляційного таргетування. При цьому кроки з реалізації Стратегії прив’язуватимуться не до конкретних дат, а до створення визначених нею передумов. Переважно увага приділятиметься оцінці розвитку таких основних параметрів:

• інфляція та інфляційні очікування;
• рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку;
• процентні ставки (зокрема додатний рівень облікової ставки в реальному вимірі та привабливість гривневих інструментів);
• параметри фінансової стабільності.

З огляду на винятково високу невизначеність, пов’язану з війною, Стратегія передбачає, що інтенсифікація ризиків може бути причиною призупинення реалізації наступних кроків або скасування попередніх кроків для збереження макроекономічної та фінансової стабільності.

Сформовані належні передумови та позитивний результат проведеного аналізу вже дали НБУ змогу пом’якшити низку валютних обмежень у червні. Водночас передумови для реалізації наступних кроків зі Стратегії ще формуються. Завдяки такому підходу повернення в перспективі до інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом відбуватиметься в упорядкований спосіб, що мінімізує ризики для цінової і фінансової стабільності та зміцнить потенціал для сталого економічного відновлення.

Важливим елементом досягнення цілей НБУ впродовж усіх етапів реалізації Стратегії залишатиметься курсова стійкість гривні. Регулятор зберігатиме жорсткі монетарні умови завдяки підтриманню достатньо високого рівня процентних ставок у реальному вимірі. Ці заходи забезпечать високу привабливість гривневих активів і у такий спосіб мінімізують ризики для курсової стійкості.

Вдосконалено процедуру покарання банків за окремі порушення законодавства [5]. Зокрема переглянуто та актуалізовано підходи щодо застосування штрафів до банків за порушення у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (далі – ПВК/ФТ), та валютного законодавства.

Також переглянуто та збільшено граничні розміри штрафів за основні порушення у сфері валютного законодавства, а саме – щодо порядку проведення розрахунків за валютними операціями, торгівлі іноземною валютою, переказу валютних цінностей, їх транскордонного переміщення, нездійснення / неналежного здійснення банком валютного нагляду тощо.

Комплексний перегляд та актуалізація підходів щодо застосування штрафів за окремі порушення у сфері ПВК/ФТ та валютного законодавства сприятиме запобіганню порушень банками вимог законодавства, належному функціонуванню системи управління ризиками.

Ухвалено Концепцію реформування регулювання факторингу в Україні [6]. Зазначену Концепцію доопрацьовано та остаточно ухвалено регулятором за результатами громадського обговорення, яке стартувало 7 лютого 2023 р. Зміни, передбачені Концепцією, мають такі основні напрями:

• розмежування регулювання торгового факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю; діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії; така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і несумісна з наданням послуг торгового факторингу;
• імплементація в законодавство України положень модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного права про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних стандартів;
• запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що, з-поміж іншого, знизить ризик шахрайства під час факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу.

На основі Концепції планується розробити проєкт законодавчих пропозицій із комплексним урахуванням інтересів і потреб учасників ринку факторингу для подальшого передання суб’єктам законодавчої ініціативи для розгляду.

Упровадження зазначених вище заходів має забезпечити: курсову стабільність гривні та контроль держави за інфляційними процесами; впорядкування діяльності суб’єктів готівкового валютного ринку щодо максимального захисту інтересів фізичних осіб під час здійснення валютообмінних операцій; пом’якшення обмежень щодо діяльності безготівкового валютного ринку, що сприятиме надходженню в країну додаткових ресурсів у вигляді довгострокових валютних кредитів; гнучкість обмінного курсу та повернення до режиму інфляційного таргетування у міру зниження воєнних ризиків; зміцнення фінансової дисципліни банків у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та виконання вимог валютного законодавства; ефективне регулювання факторингових операцій в Україні відповідно до кращих міжнародних стандартів.

2. Бюджетна політика

В умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україні триває формування нормативної бази для виконання Державного бюджету України, уживають заходів щодо фінансування відновлення інфраструктури, зокрема – оперативного розв’язання питань фінансової підтримки регіонів, що постраждали внаслідок аварії на Каховській ГЕС.

Міністерство фінансів України поінформувало [7] про стан виконання Державного бюджету України за шість місяців 2023 р. За оперативною інформацією Казначейства, за цей період до державного бюджету надійшло 1302,2 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 869,4 млрд грн). Касові видатки державного бюджету склали 1784,3 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1407,6 млрд грн, або 93,5 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – червні 2022 р. доходи державного бюджету становили 628,2 млрд грн, а видатки – 1036,7 млрд грн. Для забезпечення соціальної підтримки населення в січні – червні 2023 р. з державного бюджету спрямовано 230,5 млрд грн, зокрема: 135,9 млрд грн – на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 52 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 29,3 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 12,2 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї та 1,1 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю [8].

Водночас державний бюджет за шість місяців 2023 р. виконано з дефіцитом сумою 476,3 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету сягнув 532,7 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період сумою 931,8 млрд грн).

Презентовано Звіт про виконання у 2022 р. Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022–2025 роки [9]. Зокрема, попри воєнний стан, протягом 2022 р. вдалося реалізувати 50 заходів Стратегії, на стадії виконання перебувають 75 заходів; з 26 індикаторів, цільові значення яких визначено для 2022 р., досягнуто 50 %. Таким чином, попри складні обставини, у яких опинилася сфера державних фінансів в умовах повномасштабної війни та додаткових викликів воєнного стану, державні органи й далі працювали на вдосконалення роботи сфери державних фінансів, формували відповідну законодавчу базу та впроваджували практичні рішення. Пріоритетами для 2023 р. визначено: повернення до середньострокового бюджетного планування; практики проведення оглядів витрат державного бюджету; підвищення ефективності управління державними інвестиціями; оновлення системи бюджетного вирівнювання та посилення спроможності органів місцевого самоврядування до управління фіскальними ризиками; завершення основних робіт з розроблення ІТ-системи для планування та моніторингу виконання бюджету, ІТ-платформи для ведення бухгалтерського обліку в державному секторі; створення ІТ-сервісів ДПС та Держмитслужби; скасування надзвичайних заходів, запроваджених на початку війни щодо підтримки підприємців; випрацювання Національної стратегії доходів та змін до законодавства з метою виконати євроінтеграційні зобов’язання в податковій та митній сферах тощо.

Відновлено проведення оглядів витрат державного бюджету. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 червня 2023 р. № 580-р «Про проведення у 2023 р. оглядів витрат державного бюджету в окремих сферах» відновлено проведення заходів, призупинених у 2022 р. Згідно з цим документом:

• визначено вісім сфер діяльності для сімох головних розпорядників, де проводитимуться огляди витрат у цьому році, зокрема в: МОН (перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів); Мінінфраструктури (проєкт МБРР щодо водопостачання, водовідведення та поводження з твердими побутовими відходами та щодо створення містобудівного кадастру); Мінветеранів (соціальний захист ветеранів війни, а саме надання послуг з психологічної допомоги, соціальної та професійної адаптації, санаторно-курортного лікування, розвитку спорту ветеранів); Міндовкілля (геологічне вивчення та раціональне використання надр); Агентстві відновлення (дорожнє господарство – проєкт Європейського інвестиційного банку на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування державного значення); Національній академії аграрних наук (система планування та розподілу видатків між науковими установами). Окрім того, Міненерго доручили забезпечити завершення підготовки звіту про огляд витрат у сфері паливно-енергетичного комплексу щодо видатків на вугільну галузь;
• унормовано створення робочих груп для проведення оглядів витрат щодо кількості представників головного розпорядника бюджетних та підпорядкованих йому підприємств, установ і організацій (менше половини загальної кількості членів групи) та незалежних експертів (не менше чотирьох осіб);
• установлено строки проведення оглядів витрат: до 1 жовтня – проведення узгоджувальних нарад для розгляду попередніх звітів про огляди витрат; подання щомісяця Кабінетові Міністрів України та Мінфіну інформації про поточний стан проведення оглядів витрат; подання до 01 грудня 2023 р. Кабінету Міністрів України звітів про огляди витрат. Крім того, головні розпорядники бюджетних коштів мають забезпечити оприлюднення таких звітів на своїх офіційних вебсайтах у триденний строк з дня їх подання Кабінетові Міністрів України;
• головним розпорядникам бюджетних коштів доручено скласти плани проведення оглядів витрат на 2024–2028 рр. у тих сферах діяльності, де вони й забезпечують формування та/або реалізацію державної політики (термін подання до Мінфіну – до 01 серпня 2023 р.).

Реалізація цього розпорядження створює передумови для відновлення впровадження механізмів оглядів витрат державного бюджету як складника бюджетного процесу. Також вона дасть можливість: сформувати якісні механізми для підвищення ефективності й результативності використання бюджетних коштів; визначити економічну доцільність витрат державного бюджету; виявити якісні й кількісні взаємозв’язки між бюджетними витратами та досягненням цілей державної політики в певних сферах.

Триває робота із забезпечення виконання державного та місцевих бюджетів, зокрема:

1. унормовано деякі питання фінансової підтримки закладів професійно-технічної освіти. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 573 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію проєкту «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні». Так, унормовано механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Створення Центрів професійної досконалості». Джерелом надходження є кредити, отримані відповідно до Фінансової угоди «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні» між нами та Європейським інвестиційним банком. Кошти спрямовують на закупівлю товарів, робіт та послуг для деяких закладів професійної освіти: дев’яти установ з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Одеської, Тернопільської, Чернігівської областей та м. Києва;
2. унормовано питання надання у 2023 р. субвенції на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 р. № 559 затверджено Порядок та умови надання відповідної субвенції з державного бюджету – місцевим. Кошти спрямовуватимуть на: реконструкцію, реставрацію, добудову, ремонт наявних приміщень та/або придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю для облаштування нових притулків для таких осіб, денних центрів соціально-психологічної допомоги й спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування; ремонт пошкоджених внаслідок воєнних дій притулків, денних центрів, консультативних служб та створення в них захисних споруд цивільного захисту; ремонт пошкоджених унаслідок воєнних дій автомобілів мобільних бригад соціально-психологічної допомоги тощо;
3. затверджено розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамах Програми з відновлення України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 липня 2023 р. № 596-р). Загальний обсяг коштів, розподілених між місцевими бюджетами, становить 5292 млн грн. За інформацією Мінвідновлення [10], гроші буде спрямовано на фінансування 109 проєктів громад – усі пройшли конкурсний відбір за процедурою, погодженою з Європейським інвестиційним банком. Додатково опрацьовують пропозиції конкурсного розподілу ще 4,1 млрд грн;
4. проведено розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 червня 2023 р. № 503-р). Загалом 74,9 млн грн розподілено між 11 територіальними громадами, що дасть можливість здійснювати оплату праці освітян у деокупованих громадах Харківської та Херсонської областей, адміністративно-територіальні одиниці яких відновили освітній процес [11].

Унормовано використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури завдяки залишкам у спеціальному фонді державного бюджету. На 01 січня 2023 р. цей резерв утворився  від надходжень від Європейського інвестиційного банку в рамах інвестиційних проєктів «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України», «Міський громадський транспорт України II», «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України», «Енергоефективність громадських будівель в Україні», «Вища освіта України». З цією метою:

• 17,91 млрд грн надано Агентству відновлення на нову бюджетну програму «Розвиток та відновлення інфраструктури»; затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку та відновлення інфраструктури. Бюджетні кошти спрямовують на фінансове забезпечення: будівництва, реконструкції, ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення; заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; робіт та послуг для реставрації мосту імені Є.О. Патона через р. Дніпро; безпеки дорожнього руху; проєктування, відновлення, будівництва, модернізації, облаштування, ремонту об’єктів будівництва та термомодернізації житлових і громадських будівель (постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 619);
• 4,48 млрд грн спрямовано Мінвідновлення на надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проєктування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів будівництва громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення. Крім того, затверджено Порядок та умови надання відповідної субвенції (постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 608).

Визначено механізм державної підтримки суб’єктів підприємництва паливно-енергетичного комплексу. З цією метою постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 р. № 627 затверджено Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу. Підтримку надаватимуть через Фонд розвитку підприємництва шляхом компенсації частки вартості кредитів суб’єктам господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на теплових електростанціях та/або теплоелектроцентралях. Реалізація цієї постанови дасть змогу здійснити потрібні заходи для відновлення роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу, що є критично важливим в умовах підготовки до нового опалювального сезону.

Триває робота щодо забезпечення фінансової підтримки відновлення коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Ухвалено рішення виділити такі кошти:

• 1,5 млрд грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка у зв’язку з потребою ліквідувати наслідки знищення Каховської гідроелектростанції. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 566 затверджено також Порядок реалізації цього проєкту;
• 6,6 млрд грн Мінвідновлення на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 534-р). За інформацією Мінвідновлення [12], кошти спрямовуватимуть на реалізацію 157 проєктів відновлення. З них 44 % – це проєкти капітальних ремонтів багатоквартирних будинків, решта – обʼєкти соціальної та критичної інфраструктури, школи, садочки, проєкти відновлення водопостачання та водовідведення;
• 10,04 млрд грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору (постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 р. № 617);
• 200,63 млн грн Мінветеранів на бюджетну програму «Заходи із психологічної допомоги, соціальної, професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, розвитку спорту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків». Кошти буде спрямовано для реалізації проєкту «Реконструкція Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення…» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 р. № 557-р).

Уточнено розподіл коштів з рахунка «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури» для відновлення пошкоджених багатоквартирних житлових будинків у Київській області. Змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2023 р. № 553-р, збільшено обсяг коштів до 638,94 млн грн (було 465,5 млн грн). Кошти спрямовуватимуть для відновлення пошкоджених багатоквартирних житлових будинків у м. Ірпені, смт Бородянці, смт Гостомелі, с. Бузова та с. Мила.

Забезпечено додаткову фінансову підтримку органів безпеки та оборони. Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо спрямування 80 млн грн на заходи у сфері оборони. Джерелом формування таких коштів є надходження спеціального фонду державного бюджету від внесків на регулювання, що їх сплачують суб’єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Кошти, що утворилися на 01 січня 2023 р. та не були використані до 01 травня 2023 р., спрямовуватимуть у рівних частинах ГУР Міністерства оборони та Національній гвардії Міністерства внутрішніх справ  (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 р. № 485-р).

Забезпечено підтримку коштом резервного фонду певних заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Каховській ГЕС. Зокрема, ухвалено рішення виділити:

• 564,875 млн грн Миколаївській та Херсонській обласним державним адміністраціям для надання матеріальної грошової допомоги населенню, що постраждало внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 528-р). Ці кошти спрямовують: Миколаївській обласній державній адміністрації (для Миколаївської ОВА) – 5,175 млн грн; Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської ОВА) – 559,7 млн грн;
• 120,46 млн грн Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів для здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру внаслідок порушення сталого забезпечення населення м. Миколаєва питною водою (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 499-р);
• 845,1 млн грн на заходи із транспортування питної води для потреб Дніпропетровської (159,7 млн грн), Запорізької (26,3 млн грн), Миколаївської (274,6 млн грн) та Херсонської (384,5 млн грн) областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 498-р).

Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету продовжують фінансово підтримувати економіку України. За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень – червень 2023 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 869,4 млрд грн, зокрема за червень – 133,7 млрд грн. Серед платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:

• податку на додану вартість з увезених на митну територію України товарів – 161,6 млрд грн, зокрема за червень – 28,7 млрд грн;
• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 88,3 млрд грн (зібрано 160,3 млрд грн, відшкодовано – 72,0 млрд грн), зокрема за червень – 17,5 млрд грн (зібрано 27,9 млрд грн, відшкодовано – 10,3 млрд грн);
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 80,2 млрд грн, зокрема за червень – 15,0 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 67,9 млрд грн, зокрема за червень – 2,3 млрд грн;
• акцизного податку – 50,2 млрд грн, зокрема за червень – 8,8 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 29,9 млрд грн, зокрема за червень – 4,5 млрд грн;
• ввізного та вивізного мита – 14,4 млрд грн, зокрема за червень – 2,6 млрд грн.

Виконання розпису доходів за січень – червень 2023 р. Державною податковою службою (ДПС) становило 103,1 % (+10,4 млрд грн), Державною митною службою (ДМС) – 100,9 % (+1,6 млрд грн). Зокрема у червні 2023 р. виконання розпису доходів ДПС становило 101,1 % (+0,6 млрд грн) та ДМС – 106,8 % (+2,0 млрд грн) відповідно.

У цілому, за підсумками перших шести місяців поточного року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1302,2 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Надходження ЄСВ (єдиний соціальний внесок) до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні – червні 2023 р. склали 224,3 млрд грн, з яких у червні 2023 р. надійшло 42,6 млрд грн (рис. 3.1.). Значну позитивну роль відіграють надходження ЄСВ із грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, завдяки активній громадянській позиції сумлінних платників податків, держава стабільно отримує кошти для забезпечення обороноздатності, пенсійних та соціальних виплат.

Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства щодо відновлення довоєнного стану системи оподаткування. Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (рєстр. № 8401 від 31 січня 2023 р.), ухвалений у другому читанні 30 червня 2023 р., з 01 серпня 2023 р., зокрема, передбачає:

1. скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2 % від суми доходу;
2. відновлення для ФОП платників єдиного податку І та ІІ груп обов’язку сплачувати єдиний податок, крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України;
3. часткове відновлення проведення (поза)планових документальних перевірок платників податків;
4. повернення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
5. з 01 жовтня 2023 р. застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій); тимчасово встановлюється зменшений розмір штрафних санкцій.

Очікується, що ухвалення законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 р. на суму близько 8 млрд грн. Крім того, ухвалення зазначеного законопроєкту забезпечить виконання Україною зобов’язань у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 р.

Верховна Рада України підтримала еАкциз для забезпечення прозорості ринку тютюну та алкоголю. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 червня 2023 р. № 3173-ІХ передбачає запровадження електронної акцизної марки та створення цифрової системи простежуваності «еАкциз».

Щороку Україна втрачає мільярди гривень через тіньовий ринок тютюну та алкоголю. Згідно з дослідженням KPMG [13], рівень тіньового ринку тютюнової продукції у 2022 р. сягнув позначки в 19,9 % ринку. Згідно з дослідженням «KANTAR Україна» [14], у лютому 2023 р. рівень нелегальної тютюнової продукції сягнув 20,2 % загального споживання. Отже, кожна п’ята пачка цигарок є підробкою. Як наслідок, бюджет України втрачає 22 млрд грн щороку у вигляді несплачених податків. Несплата акцизного податку не лише завдає збитків державі, а й сприяє розвитку корупції та контрабанди.

Створення системи простежуваності «еАкциз» посилить контроль за обігом тютюну й алкоголю та уможливить додаткове надходження до державного бюджету мільярдів гривень (рис. 3.2.). Впровадження електронної системи «еАкциз» з використанням технології Track&Trace дасть змогу відстежувати маршрут усіх тютюнових та алкогольних виробів. Завдяки системі держава отримуватиме повну інформацію про весь ланцюг постачання продукції, зможе аналізувати обсяги товару, який потрапляє на полиці магазинів. Кожен продукт матиме електронну акцизну марку у вигляді двовимірного Data Matrix-коду. Виробники та імпортери самостійно зможуть генерувати її в цифровій системі простежуваності «еАкциз» та наносити на кожну пляшку алкоголю і пачку цигарок. А споживачі таким чином зможуть пересвідчитися, що купують не контрафакт. Для цього треба просканувати електронну акцизну марку через застосунок «Дія».

Електронна акцизна марка та система простежуваності почнуть діяти в Україні з січня 2026 р. При розробці законопроєкту врахували основні європейські норми щодо маркування та контролю за рухом тютюнових виробів. Завдяки дотриманню основних європейських норм українські виробники зможуть гармонійно інтегруватися з ринком ЄС та розширити свої бізнес-можливості після вступу України до Європейського Союзу.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про участь України у Програмі ЄС для співробітництва в галузі оподаткування «Fiscalis». Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування “Fiscalis”» від 29 червня 2023 р. № 3177-ІХ створює правові підстави для приєднання України до згаданої програми ЄС. Її головна мета – співпраця між податковими адміністраціями країн-учасниць у боротьбі з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням.

ДПС відновила Інтерактивну податкову карту України. Інтерактивна податкова карта України була впроваджена ДПС за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України та презентована 24 серпня 2021 р. до 30-ої річниці Незалежності України. З початком повномасштабної війни карту було закрито, а нині, з 05 липня 2023 р., вона знову стала доступною для користувачів. Інтерактивна податкова карта України дає змогу в онлайновому режимі в будь-який час без звернення до органів ДПС отримувати актуальну податкову інформацію щодо агрегованих показників в частині сплачених сум податкових платежів, нарахованих податкових зобов’язань, надміру сплачених сум та суми платежів. Інформація надається по Україні та в розрізі:

Отже, ДПС підтримує курс фіскальної децентралізації для забезпечення фінансової незалежності місцевих бюджетів, що посилює спроможність територіальних громад. Водночас ДПС продовжує цифровізацію, реалізує принцип прозорості та відкритості у своїй діяльності.

Утримання Україною боргової стійкості протягом червня – початку липня 2023 р. в умовах російської агресії здійснювалося з урахуванням можливостей залучення як зовнішніх грантових коштів та пільгових кредитів для фінансування потреб бюджету, так і внутрішніх позикових коштів за допомогою випуску ОВДП.

У червні 2023 р. до державного бюджету України надійшло 3 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Близько 40 % із залучених коштів Україна отримала у формі грантів (на безповоротних умовах):

• 19 червня Україна отримала 63 млн євро від Світового банку [19]. Кошти надала Міжнародна асоціація розвитку (IDA) на пільгових умовах, у рамах проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE). Строк погашення кредиту становить 10 років, з чотирирічним пільговим періодом. Кошти буде спрямовано на часткове відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та освітян;
• 22 червня Україна отримала п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС розміром 1,5 млрд євро [20]. Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро (у 2023 р. до державного бюджету України надійшло вже 9 млрд євро пільгових коштів від ЄС). Кошти надають на безпрецедентно пільгових умовах для України й спрямовують на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Наступні транші в рамах програми МФД будуть надходити протягом 2023 р. з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов. Раніше (20 червня) Європейська Комісія запропонувала створити спеціальний інструмент фінансування обсягом близько 50 млрд євро, який забезпечить послідовну передбачувану підтримку України на період 2024–2027 рр.;
• 29 червня Міністерство фінансів України залучило 1,215 млрд дол. США грантового фінансування від Сполучених Штатів Америки та Фінляндської Республіки [21]. Грантові кошти надано як частину п’ятого додаткового фінансування в межах проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» («PEACE in Ukraine»). Метою проєкту є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних та гуманітарних, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони. Залучене грантове фінансування буде спрямовано на оплату праці працівників державних органів та освітян, пенсійних виплат, а також на виплати за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям та виплати житлово-комунальних субсидій).

21 червня 2023 р. на авкціонах облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП) Міністерство фінансів України випустило нові військові облігації UA4000227763 на суму понад 10 млрд грн. Середня ставка дохідності на первинних авкціонах за цими облігаціями становить 18,20 %, а погашення за ними відбудеться 1 травня 2024 р. Такі військові ОВДП з назвою «Нова Каховка»  кожен громадянин може придбати відсьогодні в застосунку «Дія» – запуск нових облігацій відбувається в рамах спільного проєкту Мінфіну та Мінцифри, який провадять з жовтня минулого року. Важливо зазначити, що також у «Дії» є можливість реінвестувати отримані від погашених військових облігацій кошти в нові облігації «Нова Каховка». На сьогодні через застосунок «Дія» придбано військових облігацій на 1,4 млрд грн. Загалом 202З р. завдяки військовим облігаціям до державного бюджету Мінфін залучив понад 125 млрд грн.

Стратегічні підвалини виходу України на траєкторію стійкого держборгу закладає взаємодія з Міжнародним валютним фондом (МВФ): на початку липня 2023 р. до загального фонду держбюджету України надійшов другий транш розміром 890 млн дол. США. Кошти отримано як результат успішного першого перегляду програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF), що відбувся 29 червня 2023 р. Наразі Україна отримала від МВФ уже 3,59 млрд дол. США. Загальне фінансування за Програмою становить 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ). У результаті перегляду відзначено істотний прогрес Уряду України у виконанні зобов’язань за програмою EFF. Україна виконала всі відповідні кількісні критерії ефективності за квітень та структурні орієнтири на кінець червня. За повідомленням Міністерства фінансів від 7 липня 2023 р., МВФ та Україна підписали 19 червня 2023 р. «Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику» (далі – Лист) [22].

Питання виконання Україною структурних маяків та інших зобов’язань у сфері боргової політики було окремо відображено в Листі, зокрема відзначено:

• Україна й далі працює на забезпечення відповідності стратегії управління боргом: оновлення та оприлюднення середньострокової стратегії управління державним боргом заплановано на кінець жовтня 2023 р. з тим, щоб вона цілковито врахувала розвиток подій з початку війни та наступні пріоритети, у тому числі й етап відбудови та відновлення;
• Україна так само підтримуватиме розвиток ринку державних боргових зобов’язань, як-от бенчмаркінгові цінні папери поза механізмом обов’язкового резервування, і докладатиме зусиль для розширення та диверсифікації кола інвесторів, зокрема заохочуючи повернення нерезидентів на внутрішні ринки облігацій і відновлення доступу до ринку – таким чином даючи змогу ринкові облігацій відігравати активну роль на етапі відбудови;
• стратегічні аспекти управління зовнішнім боргом України полягають у тому, щоб:

1. допомогти закрити розриви у фінансуванні протягом періоду дії програми МВФ; зменшити валові потреби у фінансуванні до керованого рівня, у тому числі після завершення програми; а також вивести державний борг на траєкторію стійкості;
2. формувати умови, потрібні для залучення приватного сектору до повоєнної відбудови України з урахуванням важливості збереження фінансової стабільності  (для цього Україна уклала контракти із зовнішніми фінансовими радниками з метою налагодити ці процеси у взаємній довірі, з прозорими потоками інформації та комунікацією);
3. далі обговорювати нашу стратегію з приватними кредиторами та намагатися бути відкритими до їхніх відгуків;
4. метою України так само є відновлення боргової стійкості та забезпечення фінансування програми МВФ у повному обсязі протягом усього періоду її дії, навіть за умов настання песимістичного сценарію;

• процеси врегулювання боргу передбачають такі елементи:

1.  офіційний двосторонній борг: кредитори Паризького клубу взяли на себе зобов’язання щодо двоетапного процесу, який передбачає продовження на період тривалості програми поточного режиму призупинення обслуговування боргу (дія якого завершується наприкінці грудня 2023 р.), а також окремо запевнили, що перед останнім переглядом програми за підтримки МВФ буде узгоджено остаточну боргову операцію, достатню для того, щоб відновити стійкість державного боргу. Україна шукатиме способів досягнути домовленості на порівнянних умовах з іншими офіційними кредиторами. 6 червня, під час зустрічі з Надзвичайним та Повноважним Послом Франції в Україні Етьєном де Понсеном, Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Угоду щодо призупинення виплат за державним боргом [23];
2. зовнішній комерційний борг: у серпні 2022 р. Україна досягла угоди з тримачами зовнішніх облігацій, яка містила, серед іншого, добровільне 24-місячне відстрочення обслуговування боргу за прямими та гарантованими державою євробондами України; аналогічні відстрочення було узгоджено щодо деяких негарантованих зовнішніх комерційних боргів. Україна розпочне переговори з комерційними кредиторами на початку 2024 р. з метою завершити потрібні операції з боргом не пізніше від середини 2024 р. на умовах, що відповідатимуть найактуальнішим макроекономічним показникам з боку МВФ та параметрам оцінки стійкості боргу;

• накладення жорстких обмежень на надання гарантій: Україна запропонувала замість ККЕ (кількісний критерій ефективності для оцінки обсягів держгарантій) на постійній основі (як це було узгоджено під час ухвалення програми EFF) перейти до періодичного ККЕ. Ця зміна узгоджується з відновленням статей Бюджетного кодексу. Відповідно до п. 25 (третій пункт), буде забезпечено достатній простір для надання гарантій за кредитами міжнародних фінансових організацій (МФО) та іноземних урядів на проєкти, зокрема спрямовані на відновлення та відбудову України.

Триває активна робота щодо залучення міжнародної фінансової допомоги та інвестиційного ресурсу на поточне та повоєнне відновлення України:

• 20 червня 2023 р. заступниця Міністра фінансів Ольга Зикова провела онлайнову зустріч з новим директором місцевого бюро Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні та Молдові Лоренцом Гесснером [24]. Участь у заході також взяли регіональні менеджери по Україні головного офісу KfW Клаудія Мєзек та Сальватор Кандалучія. Сторони обговорили статус підготовки та реалізації проєктів, які підтримує KfW, а також питання укладення нової міжурядової рамкової угоди для всіх інструментів співпраці. У межах співпраці Уряду України з KfW наразі триває реалізація п’яти інвестиційних проєктів загальним обсягом позик 247 млн євро, з яких на 1 червня 2023 р. використано 96,85 млн євро (39,21 %);
• за повідомленням Міністерства фінансів України від 20 червня 2023 р. [25], Україна приєдналась до Банку розвитку Ради Європи та стала 43-ю країною-членом Банку. Коментуючи цю подію, Міністр фінансів України С. Марченко наголосив, що приєднання до Банку розвитку Ради Європи – це ще один крок на шляху дальшої повноцінної інтеграції України в ЄС, що відіграватиме важливу роль у процесі відновлення України та допоможе подолати наявні виклики. Своєю чергою, співпраця Банку з Україною є однією з цілей Стратегічного плану діяльності БРРЄ на 2023–2027 рр. Ключові напрями співробітництва фокусуватимуться на забезпеченні першочергових потреб України у сфері охорони здоров’я та проведенні державної житлової політики, у тому числі забезпеченні житлом громадян України;
• 21 червня 2023 р. відбулося четверте засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної платформи донорів України у рамах Конференції з питань відновлення України в Лондоні (Ukraine Recovery Conference) [26]. У засіданні взяли участь Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Міністр фінансів України Сергій Марченко, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков, радник Білого дому з національної безпеки з міжнародної економіки Майкл Пайл від Сполучених Штатів, Генеральний директор з питань сусідства та переговорів щодо розширення Герт-Ян Коопман від Європейської Комісії, а також представники країн G7, Європейської Комісії та міжнародних фінансових організацій. Під час зустрічі обговорили результати роботи Платформи для забезпечення нагальних фінансових потреб України у 2023 р., а також мобілізацію ресурсів на відновлення та реконструкцію і узгодження їх з пріоритетними проєктами. Учасники зазначили, що є нагальна потреба синхронізувати наявні ресурси із найпріоритетнішими проєктами з відбудови для ефективного використання зовнішньої допомоги. Сторони домовилися й далі співпрацювати в напрямі залучення необхідних ресурсів на відбудову країни;
• 21 червня 2023 р. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде підписали Угоду про залучення додаткового кредитного фінансування сумою 500 млн дол. США під гарантію Великої Британії [27] в рамах конференції з відновлення України в Лондоні (Ukraine Recovery Conference). Зазначені кошти є частиною п’ятого додаткового фінансування проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» PEACE, що  уможливлять залучення додаткового кредитного фінансування Світового банку (під гарантію Великої Британії) сумою 500 млн дол. США. Загальний обсяг коштів під гарантії Великобританії в рамах проєкту PEACE становить 2 млрд дол. США;
• 29 червня Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила надання позики на підтримку відновлення та розвитку України (Ukraine Relief and Recovery Development Policy Loan – DPL) розміром 1,5 млрд доларів США [28]. Кошти буде надано під гарантії Уряду Японії через Цільовий фонд Світового банку (ADVANCE Ukraine). Термін надання позики – 33 роки, на пільгових умовах. Кошти буде спрямовано на зміцнення системи соціального захисту в Україні. Зокрема, для надання допомоги найуразливішим верствам населення шляхом проведення реформ, які усувають потенційні виключення для ВПО в програмі житлово-комунальних субсидій, а також для забезпечення ефективного адміністрування пенсій для громадян. Кредитні кошти спрямують на відновлення економіки, а також на посилення підзвітного та прозорого використання державних ресурсів;
• 10 липня 2023 р. Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрівся з Генеральним директором Директорату Європейської Комісії з питань політики сусідства та розширення Гертом Яном Коопманом [29], щоб обговорити  підготовку та імплементацію Фінансового інструменту ЄС для України (Ukraine Facility). Представники Європейської Комісії під час Конференції з відновлення України (URC-2023) анонсували, що Фінансовий інструмент передбачає надання до 50 млрд євро на чотирирічний період, зокрема він: буде спрямований на підтримку макрофінансової стабільності України; сприятиме відновленню і реконструкції, а також модернізації нашої країни під час впровадження ключових реформ на шляху вступу до ЄС; підтримуватиме перехід до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки, яка поступово узгоджуватиметься з правилами та стандартами ЄС.

Фінансовий інструмент для України від ЄС міститиме три основні складники:

• фінансова підтримка у формі грантів та позик. Це забезпечить стабільне та передбачуване фінансування, спрямоване на підтримку фінансової стабільності України, водночас забезпечуючи міцну основу для захисту бюджету ЄС;
• спеціальна інвестиційна структура, що призначена для залучення та мобілізації державних і приватних інвестицій для відновлення України. Це доповнить уже наявні інструменти підтримки України, такі як бюджетні гарантії, фінансові інструменти або змішане фінансування;
• технічна допомога. Зокрема, експертна підтримка реформ, підтримка муніципалітетів, громадянського суспільства та інші форми двосторонньої допомоги. У межах цього складника також можна буде підтримувати інші ініціативи, спрямовані на реагування на російську агресію проти України, у тому числі на забезпечення дотримання міжнародного права щодо злочинів, які скоїла Росія на території України.

Для імплементації Ukraine Facility Уряд України має підготувати План відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також деталізувати реформи та інвестиції, які треба буде здійснити в межах процесу вступу до ЄС. Значний акцент буде зроблено на реформі державного управління, належному урядуванні, верховенстві права, боротьбі з корупцією та ефективному управлінні фінансами.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Список використаних джерел:

[15] Міністерство цифрової трансформації України. 2023. 27 черв. [Телеграм-сторінка]. Telegram.org. URL: https://t.me/mintsyfra/4240

[16] Данило Гетманцев. [Телеграм-сторінка]. Telegram.org. 2023. 06 лип. URL: https://t.me/getmantsevdanil/4986

[17] За 9 місяців «митного безвізу» оформлено більше 11 тис. транзитних декларацій у системі NCTS. 2023. 03 лип. Державна митна служба України. URL: https://customs.gov.ua/en/news/novini-20/post/za-9-misiatsiv-mitnogo-be…

[18] Податкова карта України. Державна податкова служба України. 2023. 05 лип. URL: https://map.tax.gov.ua/main