Огляд інструментів фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (вересень – жовтень 2023 року)

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізовувати заходи, спрямовані на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Регулятор відмовився від практики фіксованого обмінного курсу гривні [1]. Ключовою подією жовтня у сфері реалізації монетарної політики держави стало впровадження керованої гнучкості обмінного курсу, що, починаючи з 03 жовтня 2023 р. встановлюється на основі курсу за операціями на безготівковому міжбанківському валютному ринку. Основними передумовами відмови від фіксованого обмінного курсу стали, зокрема: стійкий прогрес у зниженні інфляції (з 26,6 % р/р у грудні 2022 р. до 8,6 % р/р у серпні та 7,1 % р/р у вересні 2023 р.); позитивні інфляційні та курсові очікування ринкових суб’єктів; додатні відносно рівня інфляції процентні ставки за строковими гривневими депозитами (близько 15 % річних); накопичення достатнього обсягу міжнародних резервів (майже 40 млрд дол. США станом на 01 жовтня 2023 р.); стабільний стан банківської системи.

Водночас НБУ і надалі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку, який зберігатиметься через особливості функціонування економіки під час війни. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого її зміцнення. При цьому умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому сегменті ринку не змінюються й надалі визначатимуться попитом та пропозицією на ньому. Керована гнучкість офіційного курсу має стати важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням у середньостроковій перспективі.

Нагадаємо, що керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до початку повномасштабної війни. За керованої гнучкості курсу НБУ компенсуватиме структурний дефіцит валюти на ринку та згладжуватиме курсові зміни. У контексті майбутнього повернення до режиму таргетування інфляції, режим плаваючого обмінного курсу залишається загальною стратегічною метою НБУ. Проте повернення до режиму інфляційного таргетування можливе лише за формування належних передумов, серед яких збільшення спроможності валютного ринку до балансування на тлі зменшення присутності НБУ на ринку.

Рівень інфляції в Україні знижується дев’ятий місяць поспіль [2]. За даними Державної служби статистики України, у вересні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 7,1 % з 8,6 % у серпні. Проте ціни у місячному вимірі після двох поспіль місяців дефляції зросли на 0,5 %. Індекс споживчих цін до відповідного місяця попереднього року (у %), зображено на рис. 1.1.

Подорожчання оброблених продовольчих товарів у вересні уповільнилося до 10,6 % р/р порівняно з 12,5 % р/р у серпні. Така динаміка пояснюється подальшим зниженням тиску з боку витрат бізнесу насамперед на харчову сировину, оптимізацією виробничих і логістичних ланцюгів, а також поліпшенням інфляційних та курсових очікувань ринкових суб’єктів. Так, сповільнювалося зростання цін на м’ясні та молочні продукти, хліб та борошняні вироби. Курсова стійкість сприяла зниженню темпів зростання цін на продукти, що мають значну частку імпорту в собівартості, зокрема на рибні продукти, каву, чай, соки, шоколад, цукерки, сухофрукти, прянощі. При цьому у вересні зафіксовано зниження цін у місячному вимірі відносно серпня на окремі оброблені продовольчі товари, зокрема на хліб і хлібопродукти – на 0,6 % та соняшникову олію – на 1,6 %. Падіння цін на соняшникову олію збільшилося як внаслідок зниження світових цін, так і з огляду на значні надходження на переробку соняшника нового врожаю.

Темпи зростання цін на сирі продукти харчування у вересні знизилися до 0,3 % р/р порівняно з 3,4 % у серпні. Основний внесок у сповільнення інфляції сирих продуктів харчування мало здешевлення фруктів. Так, ціни на кавуни та виноград знижувалися завдяки збільшенню обсягів виробництва, на банани та цитрусові – внаслідок падіння зовнішніх цін. Зростання цін на яблука сповільнилося завдяки кращому, ніж торік, урожаю. Збереження значних темпів падіння цін на овочі зумовлено хорошими врожаями більшості їх видів завдяки сприятливим погодним умовам і нарощенню обсягів виробництва окремими регіонами. Через низькі експортні ціни та збільшення виробництва, надалі дешевшали крупи та борошно. Помірніше здорожчання яєць зумовлене ефектами бази порівняння, проте ціни на яйця залишалися високими завдяки збільшенню їх експорту. Пригальмувало зростання цін на молоко під впливом зниження світових цін та слабкого зовнішнього попиту. У вересні також зафіксовано зниження (відносно серпня) цін у місячному вимірі на окремі сирі продукти харчування, зокрема: на овочі – на 9,7 %, фрукти – на 5,1 %, рибу – на 0,4 %.

Зростання цін на непродовольчі товари у вересні також сповільнилося до 3,3 % р/р порівняно з 5,5 % р/р у серпні. Зокрема, повільнішими темпами дорожчали товари особистого догляду, ліки, меблі, побутова техніка, товари для дому, автомобілі. А ціни на електроніку, одяг та взуття у річному вимірі навіть зменшилися.

Темпи зростання вартості послуг у вересні також знижувалися до 12,3 % р/р порівняно з 12,6 % р/р у серпні. Пригальмувало подорожчання послуг кафе і ресторанів, вартість медичних, ветеринарних, фінансових послуг, оренди житла, ремонту і обслуговування автомобілів, інтернету, перукарень. Натомість рекордно тепла погода у вересні сприяла попиту на подорожі та розваги, що зумовило пришвидшення темпів зростання вартості послуг готелів і пансіонатів, комплексного відпочинку, кінотеатрів. Підвищений попит також зумовив прискорення здорожчання освітніх послуг.

Ціни на пальне відновили зростання (6,2 % р/р). Пальне у вересні дорожчало через збільшення світових цін на нафту та вичерпання запасів пального, закупленого до липневого підвищення акцизу.

Зростання адміністративно регульованих цін у вересні сповільнилося до 11,3 % р/р порівняно з 11,6 % р/р у серпні. Подорожчання алкогольних напоїв учергове пригальмувало завдяки повільнішому зростанню виробничих витрат на тлі тиску з боку тіньової пропозиції. Натомість дещо пришвидшилося підвищення цін на транспортні послуги з огляду на відновлення здорожчання пального.

Нагадаємо, що з початку війни пікового значення інфляція досягла у грудні 2022 р. (26,6 % р/р), після чого неухильно знижувалася внаслідок запровадження комплексу заходів із забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів та пального, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційного тиску, зокрема через руйнування інфраструктури.

За підсумками вересня міжнародні резерви України  становили 39,7 млрд дол. США [3]. Станом на 01 жовтня 2023 р., обсяг міжнародних резервів країни становив 39 708 млн дол. США (рис. 1.2). У вересні міжнародні резерви знизилися на 1,7 % унаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку, які значною мірою компенсувалися надходженнями від міжнародних партнерів.

У вересні 2023 р. чистий продаж валюти НБУ становив 2 691 млн дол. США. Крім того, уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 465 млн дол. США, з яких: 389 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП; 51 млн дол. США – борг перед Світовим банком; решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 882 млн дол. США. Натомість на валютні рахунки уряду в НБУ у вересні надійшло загалом 3 329 млн дол. США, зокрема: 1 592 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 1 250 млн дол. США – грант від Сполучених Штатів через трастовий фонд Світового банку; 386 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП; 100 млн дол. США – від Світового банку під гарантію Великої Британії.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).

Триває пом’якшення обмежень на валютному ринку [4]. Починаючи з 16 вересня 2023 р., регулятор пом’якшив низку валютних обмежень з метою поліпшення роботи готівкового сегменту валютного ринку, збільшення можливостей отримувати сучасні види реабілітації за кордоном для воїнів, постраждалих від бойових дій, та інших категорій населення, а також створення умов для реструктуризації зовнішніх кредитів державними компаніями. Розглянемо докладніше пом’якшення обмежень на валютному ринку.

• Збільшено нормативи банків та небанківських фінансових установ з продажу готівкової іноземної валюти з метою нівелювання різниці між готівковим та безготівковим курсом. Отже, починаючи з 16 вересня 2023 р., уповноважені установи можуть здійснювати операції з продажу клієнтам готівкової іноземної валюти в межах суми, яка формується з таких трьох складників: а) суми залишків готівкової іноземної валюти станом на 13 квітня 2022 р.; б) обсяг перевищення купівлі готівкової іноземної валюти над обсягом її продажу за всіма іноземними валютами, що розраховується, починаючи з 13 квітня 2022 р. та протягом наступних операційних / робочих днів; в) 120 % обсягу купівлі безготівкової іноземної валюти у фізичних осіб за всіма іноземними валютами, що розраховується, починаючи з 13 квітня 2022 р. та протягом наступних операційних / робочих днів.
• Розширено перелік медичних послуг, для оплати яких населення може здійснювати транскордонні перекази за рахунок його доповнення послугами з реабілітації, а також послугами з придбання протезів та їхніх комплектуючих, встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів.
• Розблоковано платежі за зовнішніми боргами, реструктуризованими за погодженням уряду України для державних підприємств та господарських товариств, 100 % акцій яких належать державі. Таким чином, державні підприємства отримали змогу переказувати кошти за кордон з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом за кредитом чи позикою, що були реструктуризовані на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України.

Продовжується поступове відновлення «довоєнних» пруденційних вимог щодо банків [5]. З огляду на стале відновлення економіки та адаптацію банківської системи до роботи в умовах воєнного стану регулятор поступово повертає вимоги до банків, які були тимчасово послаблені на початку повномасштабного вторгнення, зокрема щодо оцінки кредитного ризику. Розглянемо, які вимоги до банків відновлюються.

• З 31 жовтня 2023 р. відновлюються окремі вимоги Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, а саме вимоги про визнання банком дефолту боржника, якщо боржник сплатив борг у меншому обсязі доходів, як визнано банком, або відбулося зменшення відсоткової ставки за кредитом більше, ніж на 30 % від первинних умов договору, що не спричинене зміною ринкових умов. Водночас запроваджуються додаткові ознаки дефолту боржників – юридичних осіб, активи яких оцінюються на індивідуальній основі. До таких ознак належать, зокрема: а) значне пошкодження або знищення майна, необхідного для виконання боржником операційної діяльності; б) розташування всього або значної частини бізнесу боржника на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих; в) втрата ринків збуту або спроможності здійснювати діяльність; г) фінансовий стан боржника, що свідчить про його неспроможність забезпечувати виконання зобов’язань зі сплати відсотків перед усіма банками-кредиторами та іншими кредиторами – фінансовими установами.
• Повертаються вимоги щодо оновлення та подання до НБУ планів відтворення діяльності банків та банківських груп. Оновлення планів має враховувати актуалізовану стратегію, бізнес-план та фактичні показники фінансового стану банку / банківської групи, загальну ситуацію в банківській системі та стрес-тестування із застосуванням щонайменше одного загальноринкового стрес-сценарію. Оновлені плани відновлення діяльності банки мають подати НБУ до 01 жовтня 2024 р.

Упроваджено онлайн-сервіс, який надаватиме інформацію з Кредитного реєстру НБУ для фізичних осіб – позичальників [6]. Регулятор презентував онлайн-сервіс з метою надання відомостей із власного Кредитного реєстру. Завдяки зазначеному онлайн-сервісу фізичні особи зможуть отримувати інформацію про власні кредити в банках у розмірі від 100 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 670 тис. грн), також зокрема й про суму заборгованості та стан виконання зобов’язань, назву банку-кредитора та коли надійшла від нього інформація до реєстру. Відповідно до чинного законодавства України, зазначена послуга надається фізичним особам безкоштовно. Сервіс доступний у форматі 24/7.

Нагадаємо, що у 2018 р. НБУ створив централізований Кредитний реєстр, в якому накопичується інформація про кредитні операції позичальників із заборгованістю понад 100 мінімальних заробітних плат перед одним банком. Надходження до реєстру інформації про боржників – фізичних осіб здійснюється банками відповідно до чинного законодавства, зокрема вимог Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 р. № 2297-VI. Позичальники, дані яких занесено до реєстру, мають право отримувати з цього реєстру інформацію про себе, і, у разі непогодження з її змістом, вимагати її коригування.

З початку повномасштабної війни на потреби оборони з відкритого НБУ спецрахунку перераховано майже 30 млрд грн [7]. Регулятор оприлюднив інформацію про стан спеціального рахунку для допомоги Силам оборони. На 01 жовтня 2023 р. залишок коштів на спецрахунку, який НБУ відкрив 24 лютого 2022 р. для підтримки Сил оборони, становить майже 1,1 млрд грн. За вересень на спецрахунок надійшло понад 760 млн грн, а загалом з початку війни – майже 31 млрд грн в еквіваленті. Кошти перераховували як окремі громадяни та підприємства України, так і міжнародна спільнота (зокрема зі США, Великої Британії, ФРН, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу та ще багатьох країн світу). З-за кордону в іноземній валюті надійшло майже 12,5 млрд грн в еквіваленті. Загалом з початку війни НБУ перерахував на потреби оборони майже 30 млрд грн, зокрема у вересні – понад 638 млн грн.

Насамкінець зробимо деякі узагальнення.

• Перехід до керованої гнучкості курсу гривні має посилити стійкість української економіки та валютного ринку, сприяти їх ліпшій адаптації до внутрішніх і зовнішніх шоків та зменшити ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу. Водночас збереження курсової стійкості гривні залишатиметься одним із пріоритетних завдань НБУ.
• Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (7,1 % у вересні 2023 р.) знижується дев’ятий місяць поспіль, опустившись значно нижче «довоєнного» значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають прогноз НБУ, що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування.
• Поточний рівень міжнародних резервів країни, незважаючи на незначне зниження протягом серпня та вересня 2023 р., забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців). Скорочення обсягу міжнародних резервів пояснюється графіком надходження зовнішньої допомоги та погашення державного боргу. Водночас, з огляду на значні бюджетні потреби, подальша підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
• Пом’якшення обмежень операцій на валютному ринку має сприяти поступовому зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсом гривні, розширенню можливостей отримувати сучасні види реабілітації за кордоном для воїнів, які захищають країну й постраждали від бойових дій, та інших категорій населення, а також належному завершенню реструктуризації зовнішньої заборгованості державними установами.
• Поступове відновлення регулятором «довоєнних» пруденційних вимог щодо банків сприятиме своєчасній, обґрунтованій та повноцінній оцінці банками ризиків, має знизити рівень невизначеності й системних загроз для банківського сектору задля збереження їхньої спроможності підтримувати процес відновлення економіки через механізми кредитування.
• Упровадження онлайн-сервісу з надання інформації з Кредитного реєстру НБУ для фізичних осіб – позичальників банків сприятиме підвищенню рівня захисту прав споживачів на ринку фінансових послуг та підтримці належного рівня фінансової інклюзії.
• Подальша акумуляція та оперативний розподіл гривневих і валютних коштів на спеціальному рахунку для допомоги Силам оборони, відкритому НБУ, сприятиме прискоренню процесу повного відновлення територіальної цілісності країни.
   

Податкова та митна політика

Сумлінною сплатою податків до бюджету громадяни та бізнес фінансово підтримують обороноздатність та стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби, за січень – вересень 2023 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 1 274,9 млрд грн, зокрема за вересень – 144,1 млрд грн. Серед платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано за рахунок:

• ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 261,0 млрд грн, зокрема у вересні – 34,5 млрд грн;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 146,4 млрд грн (зібрано – 248,0 млрд грн, відшкодовано – 101,6 млрд грн), зокрема у вересні – 19,4 млрд грн (зібрано – 30,1 млрд грн, відшкодовано – 10,7 млрд грн) (рис. 2.1);

• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 125,1 млрд грн, зокрема у вересні – 15,2 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 106,1 млрд грн, зокрема у вересні – 4,2 млрд грн;
• акцизного податку – 79,9 млрд грн, зокрема у вересні – 10,9 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 46,1 млрд грн, зокрема у вересні – 6,7 млрд грн;
• ввізного та вивізного мита – 22,4 млрд грн, зокрема у вересні – 2,8 млрд грн.

Частка виконання розпису доходів за січень – вересень 2023 р. Державною податковою службою (ДПС) становила 102,4 % (+12,6 млрд грн), Державною митною службою – 97,1 % (-8,4 млрд грн).

Загалом, за підсумками дев’яти місяців поточного року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 013,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в січні – вересні 2023 р. становили 343,3 млрд грн, зокрема за вересень надійшло 41,4 млрд грн. Позитивну роль відіграють у цьому надходження ЄСВ із грошового забезпечення військовослужбовців.

З 01 жовтня 2023 р. відновлено штрафні санкції за порушення порядку застосування касових апаратів. У зв’язку із ухваленням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 р. № 3219-ІХ, повернуто відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Водночас цей же Закон № 3219-ІХ звільняє низку суб’єктів господарювання від відповідальності за порушення, вчинені ними в період з 01 січня 2022 р. до 01 жовтня 2023 р. Винятком є відповідальність за порушення порядку проведення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі / продажу іноземної валюти, а також діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Починаючи з 01 жовтня 2023 р., суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення, вчинені ними під час продажу товарів, наданні послуг на територіях:

• тимчасово окупованих російською федерацією – по дату завершення тимчасової окупації;
• активних бойових дій – по дату завершення активних бойових дій;
• можливих бойових дій – по дату припинення можливих бойових дій.

Винятком є відповідальність за порушення порядку проведення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів.

Також Закон № 3219-ІХ суттєво зменшує розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100–150 % до 25–50 % вартості проданих із порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.

Як повідомила ДПС, станом на 01 жовтня 2023 р., 135,2 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували реєстратори розрахункових операцій (РРО) та 306,7 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Загалом в Україні зареєстровано 951,4 тис. РРО/ПРРО, з яких: 289,6 тис. РРО та 661,8 тис. ПРРО.

Таким чином, відбулося посилення касової дисципліни із пом’якшеними умовами для малого бізнесу та бізнесу на постраждалих територіях. Виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного та місцевих бюджетів, є обов’язком кожного громадянина нашої держави, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України.

З 01 жовтня 2023 р. обмежено продаж алкоголю та сигарет у магазинах безмитної торгівлі (duty free). З 01 жовтня 2023 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів» від 10 серпня 2023 р. № 3326-IX. Обсяг нелегальної тютюнової продукції в Україні станом на червень 2023 р. становив 19,5 %, а його найбільша складова частина – сигарети із маркуванням «Duty Free» (рис. 2.2).

Ухвалені законодавчі зміни до припинення або скасування воєнного стану в Україні забороняють:

• реалізацію магазинами безмитної торгівлі, а також виробництво для таких цілей тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
• продаж магазинами безмитної торгівлі тютюнових виробів одній особі протягом однієї доби в обсязі, що перевищує 50 сигарет або 10 сигар або 20 сигарил (вагою не більше 3 грамів кожна) або 50 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою понад 50 грамів;
• продаж магазинами безмитної торгівлі алкогольних напоїв одній особі протягом однієї доби в обсязі, що перевищує 2 літри алкогольних напоїв із вмістом спирту, що не перевищує 22 %, або 1 літр міцних (із вмістом спирту понад 22 %) алкогольних напоїв.

Таким чином, імплементація законодавчих норм сприятиме руйнуванню схеми ухилення від оподаткування ПДВ та акцизним податком під виглядом операцій з продажу тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

Уряд ухвалив рішення щодо удосконалення надання авторизацій на застосування митних спрощень. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1092» від 22 вересня 2023 р. № 1014 вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій» від 27 вересня 2022 р. № 1092. Зміни розроблено Мінфіном з метою полегшення та прискорення процесу отримання авторизацій на митні спрощення, що позитивно вплине на бізнес. Ухвалені зміни відтворюють результати практичного застосування митними органами та бізнесом діючих положень щодо надання авторизацій на застосування митних спрощень. Так, основною зміною є запровадження додаткової моделі оцінки показників фінансового стану підприємств, завдяки якій більшість підприємств зможуть отримати авторизацію на загальні гарантії з пониженням рівня покриття до 50 %, 30 % та звільнення від гарантії. Також запроваджені зміни врегульовують низку технічних питань та удосконалюють процес надання авторизацій на застосування митних спрощень, зокрема для транзитних спрощень у рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту та NCTS (англ. New Computerized Transit System – Нова комп’ютеризована транзитна система, яка використовується країнами – учасницями Конвенції для контролю за переміщенням товарів під процедурою спільного транзиту). Таким чином, можливості бізнесу для отримання митних спрощень розширюються.

ДПС запустила мобільний додаток «Моя податкова» від податкової. З 23 вересня 2023 р. мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так й iOS.

Частина сервісів застосунку доступна без ідентифікації: перевірка чека, пошук акцизної марки, дані з реєстру платників ПДВ, єдиного податку. Інші сервіси доступні після ідентифікації будь-яким файловим КЕП (кваліфікованим електронним підписом) або хмарним КЕП – «ДіяПідпис», SmartID від «Приватбанку» та інші. Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків. З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, ДПС запрошує користувачів активно брати участь у тестуванні. Станом на 11 жовтня 2023 р., застосунком вже скористалися понад 28 тис. платників податків.

Мобільний додаток «Моя податкова» покликаний стати простим і зручним інструментом для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

Держмитслужба підбила підсумки року «митного безвізу». 01 жовтня 2023 р. минув рік від початку застосування Україною міжнародної системи NCTS. За цей період у країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту успішно завершено понад 19,5 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. Водночас в Україні успішно завершено понад 4 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах – учасницях Конвенції (рис. 2.3).

У контексті подальшого розширення застосування NCTS Держмитслужба активно залучає підприємства для надання авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції. Так, уже надано 85 авторизацій на застосування транзитних спрощень. Понад 40 заяв від підприємств перебувають на різних етапах розгляду.

З 01 жовтня 2022 р. в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 31 загальну гарантію, 20 з яких на суму майже 60 млн євро є чинними станом на початок жовтня 2023 р. Також у системі управління гарантіями NCTS зареєстровано 1 373 індивідуальні електронні гарантії, 1 232 з яких на суму 66 млн євро – діючі.

Також Держмитслужба взаємодіє з митними органами інших країн у рамках адміністративної допомоги відповідно до Конвенції. За рік міжнародного застосування NCTS ініційовано майже 300 запитів щодо належного завершення процедури спільного транзиту та опрацьовано понад 300 запитів, отриманих від митних адміністрацій інших країн.
 

Бюджетна політика

Звітний період відзначився: початком розгляду проєкту Державного бюджету України на 2024 рік у Верховній Раді України; розглядом змін до Державного бюджету України на 2023 рік з метою збільшити обсяги підтримки сектору безпеки і оборони; а також продовженням роботи щодо фінансування відновлення інфраструктури та соціальної підтримки населення.

Міністерство фінансів України поінформувало [10] про стан виконання Державного бюджету України за дев’ять місяців 2023 р. За оперативною інформацією Казначейства, за цей період до державного бюджету надійшло 2013,5 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 1274,9 млрд грн). Касові видатки становили 2821,8 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 2117,9 млрд грн, або 93,0 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – вересні 2022 р. доходи бюджету становили 1251,8 млрд грн, а видатки – 1746,9 млрд грн.

Як і в минулі місяці, пріоритетним напрямом видатків була сфера безпеки і оборони. Частка видатків на оборону в загальному обсязі видатків становила 53,5 %; на громадський порядок, безпеку та судову владу сягнула майже 13 %.

Інший пріоритетний напрям – видатки на забезпечення соціальної підтримки населення. У січні – вересні 2023 р. з державного бюджету на соцвиплати спрямовано 335,8 млрд грн, у т. ч.: 203,9 млрд грн на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 77,3 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 34,4 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 18,2 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї; 1,9 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю; 0,1 млрд грн на оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги [11].

На придбання шкільних автобусів за 9 міс. 2023 р. між місцевими бюджетами розподілено кошти відповідної субвенції сумою 996,6 млн грн, або 99,6 % від затвердженого обсягу на поточний рік. Касові видатки становили 559 млн грн, за які придбано 249 автобусів (з 542 запланованих). Цього року субвенції використовували  на умовах співфінансування з місцевих бюджетів, з яких передбачено виділити 597 млн грн (або 60 % до обсягу субвенції з держбюджету) [12].

Тим часом Державний бюджет України за дев’ять місяців 2023 р. виконано з дефіцитом у 801,6 млрд грн (дефіцит загального фонду бюджету – 835,4 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1384,7 млрд грн).

Розпочато розгляд проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», реєстр. № 10000 від 15.09.2023. Уряд України вніс проєкт ДБУ-2024, що передбачає встановити доходи на рівні 1 746,27 млрд грн, видатки – 3 308,95 млрд грн, дефіцит – 1 593,57 млрд грн. Загальний ресурс на: національну безпеку та оборону у 2024 р. сягне майже 23 % ВВП, або 1 784 млрд грн; соціальний захист населення – 468,8 млрд грн; охорону здоров’я – 201,9 млрд грн; освіту – 178,8 млрд грн [13]. 20 вересня 2023 р. на засіданні Верховної Ради міністр фінансів України С. Марченко представив проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а 19 жовтня 2023 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 3421-ІХ «Про висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік», якою схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Уряду, зокрема, було рекомендовано під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2024 рік до другого читання: врахувати можливість збільшити планові доходи на 9,9 млрд грн у разі ухвалення законопроєкту «Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків», реєстр. № 9656-д; а також скоротити видатки на будівництво, ремонти і закупівлі майна в різних органах влади на майже 1,3 млрд грн; спрямувати додатково 573,9 млн грн на протезування для військових (завдяки зменшенню видатків на будівництво Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні); скоротити видатки на Бюро економічної безпеки на 409 млн грн і передати ці кошти на закупівлю сканерів для митниці на пунктах пропуску залізничного сполучення; виділити 376 млн грн на утилізацію твердого ракетного палива (завдяки зменшенню резервного фонду) тощо [14].

Верховна Рада України 06 жовтня 2023 р. прийняла Закон України № 3415-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань». Передбачено скорегувати дохідну та видаткову частини державного бюджету з метою здійснення заходів для фінансування першочергових потреб держави, пов’язаних із діяльністю сектору безпеки і оборони, соціальної підтримки населення тощо. Зокрема, на національну безпеку та оборону буде спрямовано додаткові видатки розміром близько 303 млрд грн. Передусім такі видатки планують профінансувати через запозичення, що матиме наслідком збільшення дефіциту держбюджету до 2010,35 млрд грн (+290,66 млрд грн), що становитиме 32 % ВВП.

Триває робота щодо посилення прозорості в бюджетному процесі, зокрема в частині оприлюднення бюджетних запитів на 2024–2026 рр. За результатами моніторингу, проведеного Мінфіном [15], на 29 вересня 2023 р. 79 головних розпорядників бюджетних коштів (або 98 %) оприлюднили власні бюджетні запити на 2024–2026 рр. на своїх офіційних сайтах (окрім головних розпорядників бюджетних коштів, бюджетні запити яких містять інформацію з обмеженим доступом). Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України бюджетні запити розміщують не пізніше, ніж через три робочі дні після подання Верховній Раді України проєкту закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Оприлюднення бюджетних запитів свідчить про те, що попри умови воєнного стану в Україні забезпечено дотримання бюджетного законодавства та зобов’язань перед міжнародними партнерами щодо підвищення прозорості бюджетного процесу.

Уточнено деякі питання роботи органів державного фінансового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1064, серед іншого, внесено зміни до пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, та доповнено перелік завдань Держаудитслужби контролем за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у межах державно-приватного партнерства умовам договорів, укладених у рамах державно-приватного партнерства, та вимогам бюджетного законодавства.

Продовжено роботу щодо забезпечення виконання державного та місцевих бюджетів, зокрема:

• проведено перерозподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамах Програми з відновлення України. Так, розподілено кошти розміром 5,29 млрд грн між місцевими бюджетами Вінницької (4 бюджети), Дніпропетровської (7), Житомирської (3), Київської (21), Кіровоградської (5), Одеської (7), Полтавської (8), Сумської (3), Харківської (3), Черкаської (2) та Чернігівської (6) областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2023 р. № 880-р);
• здійснено розподіл частини освітньої субвенції та затверджено Порядок та умови її надання. Кошти сумою 413,3 млн грн планують спрямувати на закупівлю: засобів навчання для навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти комунальної власності, що здійснюють освітній процес за Державним стандартом базової середньої освіти на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти за очною, поєднанням очної та дистанційної форми здобуття освіти (256,4 млн грн); засобів навчання, мультимедійного й комп’ютерного обладнання та меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів (113,2 млн грн); навчальної та навчально-методичної літератури, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для учнів та педагогічних працівників пілотних класів (43,7 млн грн); а також на підвищення кваліфікації відповідних педагогічних працівників (60,0 млн грн) (постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 1023).

Ухвалено рішення виділити кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

• Міністерству освіти і науки на безповоротній основі для реалізації проєктів капітального ремонту навчального корпусу № 1 Державного біотехнологічного університету в смт Мала Данилівка Харківської області (116,1 млн грн) та капітального ремонту покрівлі Національного університету «Чернігівська політехніка» (63,6 млн грн). Видатки передають та проєкти фінансуватимуть за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2023 р. №894-р);
• Міністерству внутрішніх справ (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) на безповоротній основі на бюджетну програму «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», у межах якої будуть, зокрема, реалізовані проєкти щодо капітального ремонту будівлі пожежного депо на шість виїздів у м. Чернігові (12,3 млн грн) та розроблення проєктно-кошторисної документації на проєктування об’єкта будівництва Державного пожежно-рятувального посту Головного управління ДСНС України у Херсонській області в селищі Високопіллі (1,2 млн грн) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2023 р. №895-р).

Триває робота щодо забезпечення фінансування низки невідкладних заходів. З цією метою прийнято рішення про виділення коштів з резервного фонду держбюджету для:

• надання одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців – Головному управлінню розвідки Міністерства оборони та Міністерству оборони (для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту);
• здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції – 183 млн грн Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (для Державного агентства водних ресурсів), щоб забезпечити подання поверхневих вод каналом Дніпро – Інгулець для задоволення потреб населення Дніпропетровської і Миколаївської областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. №837-р); 334,9 млн грн Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2023 р. №900-р та №901);
•  закупівлі військової техніки та обладнання, іншого військового майна для здійснення заходів, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності держави – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

Боргова сфера

 В останні дні вересня 2023 р. Міністерство фінансів України оприлюднило інформацію щодо обсягу державного та гарантованого державою боргу на 31 серпня 2023 р. Відзначено, що державний та гарантований державою борг України становив 4 897,56 млрд грн або 133,93 млрд дол. США, у тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 3 353,48 млрд грн (68,47 % від загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 91,70 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 544,08 млрд грн (31,53 %), або 42,22 млрд дол. США.[16]

Протягом серпня 2023 р. сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 36,96 млрд грн, а в доларовому еквіваленті – на 1,01 млрд дол. США.

Водночас позитивним трендом є те, що з початку року: вартість державного та гарантованого державою боргу скоротилася на 0,71 відсоткового пункту – до 6,97 %; середній термін до погашення державного та гарантованого боргу України збільшився на майже 11 місяців – до 9,35 року (рис. 4.1).

У розрізі кредиторів України левову частку державного та гарантованого боргу становлять позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав (45,23 %), далі йдуть запозичення на внутрішньому ринку через продаж державних цінних паперів (30,21 %), заборгованість за випущеними цінними паперами на зовнішньому ринку (18,1 %) та інші кредитори (6,46 %).

У розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу 1 293,91 млрд грн (26,42 %) були в доларах США, 1 428,58 млрд грн (29,17 %) – у євро, 1 407,98 млрд грн (28,75 %) – у гривні, 767,09 млрд грн (15,67 %) – в інших валютах, зокрема в спеціальних правах запозичень (СПЗ), фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах.

Військові облігації – важливий інструмент фінансування Збройних Сил України. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну громадяни та представники бізнесу збільшили обсяг куплених ОВДП на 62,1 млрд грн.

Фізичні особи на 20 вересня 2023 р. збільшили обсяг портфеля ОВДП на 22,2 млрд грн – до 47,7 млрд грн. Юридичні особи збільшили обсяг куплених облігацій на 39,9 млрд грн – до 120,5 млрд грн.

Тим часом територіальні громади збільшили обсяг куплених військових ОВДП на 2,2 млрд грн – до 2,3 млрд грн, що дорівнює 1,14 % від обсягу невикористаних залишків місцевих бюджетів на рахунках. З початку 2023 р. ці залишки збільшилися на 86,4 млрд грн і на 1 вересня становлять 201,8 млрд грн.

Частина цих невикористаних залишків формується саме завдяки надходженням ПДФО із зарплат військових, якого цього року до місцевих бюджетів уже надійшло 67,9 млрд грн. Уряд у травні 2023 р. ухвалив Постанову № 523, якою мав намір залучити місцеві органи влади акумулювати частину невикористаних залишків у військових облігаціях.

Тепер громади можуть розміщувати кошти на строкових депозитах тільки в разі придбання державних цінних паперів на суму 50 % загального обсягу коштів на депозитах. Проте місцеві органи влади знизили обсяг придбаних облігацій з 3,7 до 2,3 млрд грн за останні місяці, попри очікування щодо збільшення їхньої участі у фінансуванні видатків державного бюджету [17].

Відтепер також іноземні інвестори – фізичні особи можуть онлайн купувати українські ОВДП. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Мінфіну України, НКЦПФР, НБУ та фінансової групи ICU, яка реалізує доступ до облігацій на своїй онлайновій платформі «ICU Trade» [18]. Наразі нерезиденти можуть пройти віддалену реєстрацію у брокера та купувати й продавати облігації внутрішньої державної позики так само, як зараз це роблять громадяни України. Можливість купувати ОВДП онлайново мають громадяни країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Ізраїлю, Австралії, Японії та інших, окрім резидентів рф та білорусі. Реєстрація інвесторів з деяких країн може потребувати більше часу через різницю в правовому полі різних країн та особливості роботи їхніх мобільних операторів.

У вересні 2023 р. Міністерство фінансів України залучило майже 3 млрд дол. США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Грантові кошти, які надають на безповоротних умовах, сягнули понад 40 % із загального обсягу фінансової допомоги [19].

Серед донорів у вересні 2023 р.:

• Європейський Союз – 1,6 млрд дол. США (пільгове фінансування). Кошти від ЄС – це восьмий транш у рамах масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 р. Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро, із яких Україна отримала вже 13,5 млрд євро. Макрофінансову допомогу надають на безпрецедентно пільгових умовах для України. Термін погашення кредиту становить 35 років. Водночас відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС. Наступні три транші в рамах масштабної програми МФД, з урахуванням рівня виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики, очікують до кінця 2023 р. Нагадаємо, що загальний плановий обсяг фінансування за поточною програмою МФД становить 18 млрд євро;
• Сполучені Штати Америки – 1,25 млрд дол. США (грант);
• Світовий банк під гарантію Великої Британії – 100 млн дол. США (пільгове фінансування).

Грант від США та пільговий кредит під гарантію Великобританії – частини п’ятого додаткового фінансування в межах проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» («PEACE in Ukraine»). Строк погашення кредиту під гарантію Великої Британії – 19 років з п’ятирічним пільговим періодом. 2023 р. Україна отримала вже 9,8 млрд дол. США грантового фінансування від Сполучених Штатів та 600 млн дол. США від Світового банку під гарантію Великої Британії.

Залучену міжнародну допомогу спрямовуватимуть на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення соціального захисту населення, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби.

Співпраця з МВФ – пріоритет для Уряду України. З початку жовтня 2023 р. відбулася низка зустрічей керівництва МВФ з представниками Міністерства фінансів України та Національного банку України (02 жовтня в Києві відбулася зустріч міністра фінансів України Сергія Марченка з керівництвом місії Міжнародного валютного фонду в Україні [20]; 10 жовтня – під час Щорічних зборів МВФ та Світового банку Сергій Марченко зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою та директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером [21]).

Сторони обговорили поточний стан економіки країни та проєкт держбюджету на 2024 р., а також реалізацію чотирирічної програми співпраці з Фондом в рамах Механізму розширеного фінансування (EFF – Extended Fund Facility), яку спрямовано на підтримку макроекономічної стабільності, відновлення боргової стійкості та відбудову України на шляху до вступу в ЄС.

Серед ключових напрямів реформ, які визначено у співпраці з МВФ у межах програми EFF: зміцнення макрофінансової стабільності; структурна фіскальна політика; фіскальна прозорість; посилення управління державними інвестиціями; дерегуляція економічної діяльності та поліпшення бізнес-клімату; посилення боротьби з корупцією; реформа енергетичного сектору.

Україна вже виконала низку структурних маяків, передбачених програмою EFF. Ухвалено зміни до державного бюджету 2023 р., які відповідають потребам України; підготовлено проєкт законодавчої ініціативи щодо вдосконалення Бюджетного кодексу; завершено перший підготовчий етап для розпрацювання Національної стратегії доходів та інше.

Нагадаємо, що 31 березня 2023 р. Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду затвердила чотирирічну програму в рамах  EFF для України розміром близько 15,6 млрд дол. США. До державного бюджету України вже надійшли два транші загальним обсягом 3,6 млрд дол. США. Також за умови успішного другого перегляду програми Україна може отримати третій транш сумою 895 млн дол. США у 2023 р.

Міністерство фінансів України активно співпрацює з міжнародними партнерами для залучення необхідного фінансування на 2024 р. [22]

Потреба в зовнішньому фінансуванні на 2024 р. сягає близько 43 млрд дол. США на соціальний захист та гуманітарну підтримку населення. Отримати кошти Україна розраховує від ключових партнерів: ЄС (45 %) США (30 %), МВФ (13 %) та інших (12 %) у рамах міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України; у межах реалізації програми розширеного фінансування МВФ на 2023–2026 рр. (загальним обсягом 15,6 млрд дол. США) та започаткування ініціативи ЄС «Ukraine Facility» обсягом 50 млрд євро на наступні чотири роки. Зазначені програми передбачають виконання Україною погоджених сторонами структурних та секторальних реформ.

Пріоритетним для України так само є залучення фінансування від МФО для реалізації інвестиційних проєктів, що сприятиме стабілізації економічної активності в довгостроковій перспективі.

ЄБРР є ключовим партнером, який мобілізує фінансування для підтримки ліквідності та забезпечення стабільної роботи суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що є критично важливим для держави та громадян в умовах воєнного стану. Зокрема, під час зустрічі 27 вересня п. р. міністра фінансів України Сергія Марченка з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо [23] визначено пріоритетні напрями співпраці для фінансування в: енергетичному секторі для посилення енергетичної безпеки країни та стабілізації ринку електроенергії в Україні; інших секторах критичної інфраструктури. Погоджено інвестиції в приватний сектор, зокрема, у 2023 р.:

• проєкт спеціальної капітальної підтримки НЕК «Укренерго» (кредит ЄБРР – 150 млн євро під державну гарантію), мета якого: покрити критичні операційні витрати Укренерго; забезпечити стабільні й безперебійні послуги з передачі електроенергії на всій території України; підвищити енергетичну безпеку держави та стабілізацію роботи ринку електричної енергії України в умовах війни;
• проєкт «Фінансування стратегічних резервів газу НАК “Нафтогаз України”» (кредит ЄБРР – 200 млн євро під державну гарантію). Мета – підтримка Нафтогазу у створенні стратегічних запасів газу, які є критично важливими для забезпечення енергетичної безпеки України й сталого проходження опалювальних сезонів 2023/2024 та 2024/2025 років;
• проєкт «Аварійне відновлення ПрАТ “Укргідроенерго”» (кредит ЄБРР – 200 млн євро під державну гарантію), реалізація якого дасть змогу підтримати стійкість роботи Товариства й допомогти відновити експлуатаційну надійність та ефективність гідроелектростанцій, що постраждали внаслідок військової агресії рф проти України.

Заморожені активи рф також мають стати фундаментом для дальшого фінансування відновлення та відбудови України. Україна має сподівання, що наші союзники зможуть знайти та зреалізувати механізми для використання арештованих активів рф на користь України.

______________________________________________________________________

[1] НБУ впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу, що посилить стійкість валютного ринку та економіки URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-vprovadjuye-kerovanu-gnuchkist-obmi…

[2] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у вересні 2023 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…

[3] Міжнародні резерви становили 39,7 млрд дол. США за підсумками вересня. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-397-mlrd-d…

[4] Національний банк і надалі пом’якшує валютні обмеження. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-i-nadali-pomyakshuye-…

[5] Національний банк продовжує поступове відновлення «довоєнних» вимог до банків. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-prodovjuye-postupove-…

[6] Запроваджено онлайн-сервіс з надання інформації з Кредитного реєстру Національного банку для фізичних осіб – позичальників банків. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zaprovadjeno-onlayn-servis-z-nadannya-i…

[7] Зі спецрахунку, відкритого НБУ, на потреби оборони з початку повномасштабної війни перераховано майже 30 млрд грн, за вересень рахунок поповнився на понад 760 млн грн. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zi-spetsrahunku-vidkritogo-nbu-na-potre…

[8] Рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами залишається рекордно високим. American Chamber of Commerce in Ukraine. 2023. 14 вер. URL: https://chamber.ua/ua/news/riven-nelehalnoi-torhivli-tiutiunovymy-vyrob…

[9] Результати року «митного безвізу»: майже 24 тис. оформлених транзитних декларацій та 85 авторизацій на застосування транзитних спрощень / Державна митна служба України. 2023. 04 жовт. URL: https://customs.gov.ua/en/news/ncts-26/post/rezultati-roku-mitnogo-bezv…

[10] У вересні до загального фонду держбюджету надійшло 144,1 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_veresni_do_zagalnogo_fondu_derzhbiudzhetu_…

[11] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 335,8 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…

[12] Мінфін: З початку року на придбання шкільних автобусів використано 56 % субвенції для забезпечення доступу до якісного освітнього процесу. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_pridbannia_shkilni…

[13] Сергій Марченко представив проект держбюджету-2024 народним депутатам України. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_predstaviv_proekt_derzhbiud…

[14] Повідомлення у мережі Фейсбук голови Комітету з питань бюджету Р. Підласи. URL: http://surl.li/mnwnz ; Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік : Постанова Верховної Ради України від 19.10.23 № 3421-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3421-IX#Text

[15] Оприлюднення бюджетних запитів на 2024–2026 рр. головними розпорядниками коштів державного бюджету. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/opriliudnennia_biudzhetnikh_zapitiv_na_2024_…

[16] Державний та гарантований державою борг збільшився за рахунок пільгового кредиту від ЄС в серпні 2023 року, але його вартість з початку року зменшилася. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/derzhavnii_ta_garantovanii_derzhavoiu_borg_z…

[17] Мінфін: з 24 лютого 2022 року громадяни та бізнес збільшили купівлю військових облігацій на 62,1 млрд грн, територіальні громади – на 2,2 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_24_liutogo_2022_roku_gromadiani_ta_…

[18] Іноземні громадяни отримали доступ до онлайн-купівлі ОВДП. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/inozemni_gromadiani_otrimali_dostup_do_onlai…

[19] У вересні 2023 року Міністерство фінансів України залучило майже 3 млрд дол. США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_almost_usd_3_b…

[20] Сергій Марченко та керівництво місії МВФ в Україні обговорили реалізацію чотирирічної програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) під час зустрічі в Києві. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_and_the_leadership_of_the_i…

[21] Сергій Марченко провів зустрічі з керівництвом МВФ у Марокко. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_met_with_the_imf_management…

[22] У рамках Щорічних зборів МВФ та СБ, команда Мінфіну активно співпрацює з міжнародними партнерами для залучення необхідного фінансування на 2024 рік: Сергій Марченко для Atlantic Council. URL: http://surl.li/mnwhk

[23] Сергій Марченко та Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо обговорили перспективи подальшої співпраці. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_and_the_ebrd_president_disc…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД