У доповіді на основі аналізу та узагальнення теоретичних підходів щодо інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави розроблено удосконалену методологію оцінювання, яка усуває визначені недоліки. Прогнозування рівня та індикаторів економічної безпеки базується на прогнозних макропоказниках, отриманих за допомогою макромоделі за цільовим сценарієм розвитку у середньостроковій перспективі, де прототипом розвитку обрано Вишеградську четвірку. Детально розглянути основні проблеми інтегрального оцінювання та запропоновано їх вирішення: форма інтегрального індексу, нормування індикаторів та порогових значень, обґрунтування вагових коефіцієнтів, обґрунтування вектору порогових значень. Запропонована методологія інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України відрізняється використанням мультиплікативної форми інтегрального індексу; містить низку додаткових новітніх індикаторів (відображаючих тіньові аспекти), без врахування яких оцінка не є адекватною реальній економіці; одночасним нормуванням індикаторів та їхніх порогових значень за єдиною нормуючою функцією; обґрунтуванням вектору порогових значень та формалізованим визначенням вагових коефіцієнтів, що дає можливість порівнювати в одному масштабі динаміку інтегрального індексу з інтегральними пороговими значеннями, тобто коректно ідентифікувати стан економічної безпеки. Послідовність застосування методології включає дев’ять пунктів та інтегральні згортки двох рівнів: спочатку на рівні індикаторів та порогових значень кожного складника, потім на рівні складників та їхніх порогових значень. Порівняння інтегрального індексу з інтегральними пороговими значеннями тісно пов’язане з механізмом гомеостазу, якій в економічній системі визначає не тільки здатність до динамічної стійкості для існуючого режиму функціонування, а і здатність до керування – переходу у новій стан економічної рівноваги, тобто керованість економічної системи. Апробація запропонованої методології на прикладі індикаторів економічної безпеки України дозволило визначити її поточний та прогнозний стан, виявити “зони небезпеки”, а також визначити умови, необхідні для посилення економічного імунітету держави внаслідок впливу на структурні елементи економічної безпеки.