Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості у період воєнного стану в Україні (лютий - березень 2024 р.)

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектора.

Рівень інфляції в Україні знижується чотирнадцятий місяць поспіль [1]. За даними Державної служби статистики України, у лютому 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) знизилася до 4,3 % (рис. 1.1). У місячному вимірі (відносно січня) ціни зросли на 0,3 %.

Рис. 1.1. Індекс споживчих цін до відповідного місяця попереднього року, %

Джерело: НБУ, Держстат України.

Ціни на сирі продукти харчування в лютому знизилися на 0,3 % р/р порівняно з їхнім зростанням на 2,1 % р/р у січні. Зокрема, вартість яєць у лютому в річному вимірі знизилася на 20,0 % р/р та відносно січня – на 3,5 % р/р. Суттєве здешевлення цукру (на 10,5 % р/р та на 2,2 % р/р відносно січня) стало наслідком низьких експортних цін. Завдяки високим минулорічним урожаям відбулося подальше здешевлення круп та борошна. У той же час зростання цін на овочі в річному вимірі становило 3,7 % р/р, відносно січня вони подорожчали на 4,4 % р/р. Ціни на фрукти зросли на 1,3 % р/р у річному вимірі та 0,4 % р/р відносно січня. 

Подорожчання оброблених продовольчих товарів у лютому пришвидшилося до 5,6 % р/р порівняно з 5,5 % р/р у січні. При цьому в лютому зафіксовано зниження цін на окремі оброблені продовольчі товари. Зокрема, подешевшала соняшникова олія (на 16,7 % р/р та на 1,1 % р/р відносно січня). Водночас ціни на м’ясо та м’ясопродукти в лютому відносно січня знизилися на 0,9 % р/р, проте в річному вимірі були вищі на 9,1 % р/р. Відновили слабке зростання ціни на хліб і хлібопродукти (здешевлення на 2,5 % р/р та подорожчання на 0,4 % р/р відносно січня).

Ціни на непродовольчі товари в лютому знизилися на 0,5 % р/р після їхнього зниження на 0,2 % р/р у січні завдяки стабілізації курсових очікувань на тлі відносної курсової стійкості гривні. При цьому в лютому зафіксовано зниження цін на окремі непродовольчі товари як у річному, так і в місячному вимірі, зокрема на одяг (на 6,9 % р/р та на 3,5 % р/р відносно січня) та взуття (на 7,4 % р/р та на 3,4 % р/р відносно січня).

Темпи зростання вартості послуг у лютому сповільнилися до 9,8 % р/р порівняно з 10,1 % р/р у січні насамперед завдяки зменшенню витрат на продовольчу сировину та електроенергію. Так, сповільнилося зростання вартості деяких медичних, транспортних, телекомунікаційних послуг, страхування, послуг кінотеатрів тощо. Натомість швидше дорожчали фінансові послуги, вартість експлуатації власних транспортних засобів, послуги з особистого догляду, зокрема через тиск з боку витрат на оплату праці.

Ціни на пальне в лютому в річному вимірі зросли на 5,0 % р/р після їхнього зниженням на 0,1 % р/р у січні, проте пов’язане це з базою порівняння, тоді як у місячному вимірі (відносно січня) вартість пального знизилася на 0,5 % р/р. Поточна динаміка цін на пальне відповідає динаміці світових цін на нафту.

Зростання адміністративно регульованих цін у лютому сповільнилося до 10,1 % р/р порівняно з 10,4 % р/р у січні. Повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби через зменшення тиску з боку виробничих витрат та вплив на ринок нелегальної продукції. Натомість пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію. Ціни на послуги залізничного пасажирського транспорту в лютому знизилися як у річному (на 1,7 % р/р), так і в місячному (на 2,1 % р/р відносно січня) вимірі.

Нагадаємо, що пікового значення з початку війни інфляція досягла в грудні 2022 р. (26,6 % р/р), після чого неухильно знижувалася внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.

Актуальний прогноз регулятора щодо динаміки цін протягом 2024–2026 рр., наведений у «Інфляційному звіті» [2] за січень 2024 р., передбачає такі показники зростання індексу споживчих цін у річному вимірі: 2024 р. – 8,6 %, 2025 р. – 5,8 %, 2026 р. – 5,0 %.

Міжнародні резерви Українискоротилися на тлі затримки надходження зовнішнього фінансування [3]. Станом на 01 березня 2024 р. обсяг міжнародних резервів країни знизився до 37 052 млн дол. США (рис. 1.2). У лютому вони зменшилися на 1,4 млрд дол. США, або на 3,8 % порівняно з січнем унаслідок значних валютних інтервенцій НБУ для збереження курсової стійкості гривні, суттєвих боргових виплат країни в іноземній валюті та менших порівняно з попередніми місяцями обсягів надходження міжнародної допомоги.

На валютні рахунки уряду в НБУ в лютому 2024 р. надійшло загалом 1336 млн дол. США. Зокрема 524 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП); 514 млн дол. США – грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк; 295 млн дол. США – грантові кошти від Норвегії, що надійшли через Світовий банк. У лютому Україна виплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 1130 млн дол. США, з яких 797 млн дол. США – обслуговування та погашення ОВДП; 275 млн дол. США – Світовому банку; 58 млн дол. США – іншим міжнародним кредиторам. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 379 млн дол. США. Чистий продаж валюти НБУ в лютому становив 1509 млн дол. США, що на 40 % менше значення даного показника за попередній місяць.

Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США

Джерело: НБУ.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців).

Облікову ставку вчергове знижено [4]. Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15 % до 14,5 % річних із 15 березня 2024 р. Також знижено ставки за тримісячними депозитними сертифікатами (ДС) та кредитами рефінансування на 1,5 в. п. – відповідно до 17,5 % та 19,5 % річних. Ставка за ДС овернайт і надалі відповідатиме рівню облікової ставки. Крім того, з 19 квітня 2024 р. для визначення ліміту вкладень банків у тримісячні ДС приріст гривневих депозитів фізичних осіб строком понад 93 дні розраховуватиметься за останні 12 місяців (а не з 04 квітня 2023 р., як це відбувається нині). Зазначені зміни стимулюватимуть банки нарощувати портфелі строкових гривневих депозитів населення, що важливо для підтримання курсової стійкості та захисту міжнародних резервів.

Підстави для відновлення циклу пом’якшення процентної політики дещо раніше, ніж передбачалося, формують сповільнення інфляції, збереження стійкої ситуації на валютному ринку та позитивні зрушення щодо отримання зовнішньої допомоги. Водночас залишаються актуальними ризики, що можуть прискорити інфляцію та пригальмувати подальше зниження облікової ставки:

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; 
• суттєві пошкодження інфраструктури, передусім портової, що обмежуватиме експорт;
• продовження часткового блокування кордонів для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт; 
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Також можливі й позитивні сценарії. Так, суттєве розширення потужності морського коридору сприятиме швидшому відновленню українського експорту, а враховуючи підвищення ефективності заходів валютного нагляду, – збільшенню обсягів надходження валютної виручки. Значний стимул економічному відновленню надаватиме реалізація масштабних проєктів відбудови України.

Нагадаємо, що протягом майже 15 місяців, починаючи з 03 червня 2022 р., облікова ставка зберігалася на рівні 25 % річних, а, починаючи з 28 липня 2023 р., на тлі тривалої позитивної динаміки інфляції регулятор почав поступове зниження рівня облікової ставки.

Попри складні умови воєнного стану, ринок платіжних карток демонструє позитивну динаміку. З огляду на опубліковані звітні дані про роботу ринку платіжних карток за 2023 р. [5], розглянемо основні показники його діяльності.

• Частка безготівкових операцій у 2023 р. становила 65 % від загальної суми операцій із платіжними картками. З кожної 1000 гривень, зарахованої на картковий рахунок, у вигляді готівки знімається лише 350 грн, натомість 650 грн витрачається для розрахунків у торговельній мережі, в Інтернеті або перераховується з картки на іншу картку. Останніми роками показник безготівкових операцій демонструє тенденцію неухильного зростання. Показник карткових розрахунків у 2011 р. дорівнював 8 %, у 2014 р. – 25 %, у 2018 р. – 45 %, у 2021 р. – 61 %.
• Структура безготівкових операцій з використанням платіжних карток має такий вигляд (за сумою витрат): розрахунки в торговельній мережі – 40,4 %; перекази з картки на картку – 37,1 %; оплата товарів і послуг в Інтернеті – 16,0 %; інше – 6,5 %.
• Кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережі за 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 25 % (до 450 тис.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки – на 24 % (до 460 тис. од.).
• Поступово відновлюється мережа банкоматів, їх кількість за 2023 р. збільшилась на 2 % до 15,8 тис., але це на 14 % менше, ніж на кінець довоєнного 2021 р., що зумовлено тимчасовою окупацією окремих територій України.
• Загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, станом на 01 січня 2024 р. досягла 115 млн, що на 5 % більше порівняно з підсумками 2022 р.
• Кількість активних платіжних карток (за якими щомісяця здійснювалися видаткові операції) порівняно з початком 2023 р. зросла з 46 млн до 52 млн, або на 13 %.

Уточнено низку валютних обмежень для бізнесу [6]. Регулятор продовжує оптимізацію валютних обмежень з метою запобігання непродуктивному відпливу капіталу для захисту міжнародних резервів України та збереження стійкості валютного ринку. Зокрема, з 21 лютого 2024 р. упроваджено такі зміни:

• уточнено умови купівлі валюти бізнесом. Раніше для розрахунків в іноземній валюті бізнес мав спочатку використовувати наявну іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку. Також підприємствам були доступні валютні операції на умовах «своп» із купівлі-продажу валюти, якщо перша частина операції передбачала купівлю банком у клієнта іноземної валюти. Щоб унеможливити використання таких операцій з метою обійти чинні валютні обмеження, НБУ змінив умови купівлі валюти підприємствами. Отже, з 21 лютого 2024 р. під час купівлі валюти бізнесом банки зобов’язані брати до уваги не лише кошти в іноземній валюті, розміщені на поточних і депозитних рахунках клієнта, а й інформацію про незавершені валютні операції клієнта з банками на умовах «своп», за якими здійснено першу частину операції (з продажу клієнтом іноземної валюти банку);
• уточнено особливості валютного нагляду з боку банків за граничними термінами розрахунків за експортними операціями. Досі діяла норма, відповідно до якої банки могли завершити валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти переказувалися з-за кордону. З метою стимулювання процесу повернення в Україну валютної виручки за експорт товарів НБУ уточнив особливості здійснення банками валютного нагляду. Отже, починаючи з 21 лютого 2024 р., банки мають змогу завершити валютний нагляд за експортними операціями лише за умови, якщо кошти від нерезидента надійшли в іноземній валюті. Натомість перекази в гривнях більше не є підставою для завершення валютного нагляду банком.

Зі спецрахунку, відкритого НБУ, з початку повномасштабної війни на потреби оборони перераховано понад 34 млрд грн [7]. Оприлюднено інформацію про стан спеціального рахунку, відкритого НБУ 24 лютого 2022 р. для допомоги Силам оборони. Отже, станом на 01 березня 2024 р. залишок коштів на спецрахунку становить понад 1,6 млрд грн. За минулий місяць на спецрахунок надійшло майже 675 млн грн. Усього з початку війни на спецрахунок надіслано понад 35,5 млрд грн в еквіваленті.

Кошти перераховували як громадяни та підприємства України, так і міжнародна спільнота (зокрема зі США, Сполученого Королівства, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу та ще багатьох країн світу). З-за кордону в іноземній валюті надійшло понад 15,8 млрд грн в еквіваленті. Загалом з початку війни зі спецрахунку на потреби оборони Національний банк перерахував понад 34 млрд грн, зокрема в лютому – понад 846 млн грн.

Підсумкові тези

• Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (4,3 % у лютому 2024 р.) неухильно знижується протягом 14 місяців поспіль, опустившись більш ніж удвічі нижче довоєнного значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають прогнози НБУ, що прискорює формування передумов для повернення до режиму інфляційного таргетування.
• Поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців). Водночас з огляду на значні бюджетні потреби в умовах війни подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
• Зниження рівня облікової ставки з 15 %до 14,5 % річних стало можливим завдяки суттєвому уповільненню темпів цінового зростання, що випереджають попередні прогнози регулятора, збереженню стійкої ситуації на валютному ринку та позитивним сигналам щодо відновлення зовнішньої підтримки з боку країн-донорів. Зниження облікової ставки, підкріплене відповідним зниженням дохідності депозитних сертифікатів та вартості рефінансування, могло б стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків. Натомість основними перешкодами щодо активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків та неврегульованість питання «нових» проблемних кредитів, що утворилися внаслідок війни. Одним із варіантів вирішення даної проблеми є створення державної інституції з управління проблемними активами з передачею на її баланс на першому етапі «поганих» кредитів державних банків, а згодом – проблемних активів банків з приватним капіталом.
• Ключові показники діяльності ринку платіжних карток за 2023 р. свідчать, що, попри складні умови воєнного стану, частка безготівкових операцій з використанням карток зберігає тенденцію зростання. Збільшення безготівкових розрахунків підвищує рівень транспарентності транзакцій та знижує ризик розширення тіньового сектора економіки. Інші показники діяльності ринку (кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах, кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, мережа банкоматів, кількість емітованих та активних платіжних карток, зокрема безконтактних та токенізованих) також демонструють позитивну динаміку.
• Удосконалення чинних валютних обмежень для бізнесу щодо купівлі іноземної валюти для імпорту та нагляду з боку банків за граничними строками розрахунків за експортними операціями спрямовані на запобігання непродуктивному відпливу капіталу, захист вітчизняних міжнародних резервів та збереження стійкості валютного ринку.
• Подальша акумуляція та оперативний розподіл гривневих і валютних коштів на спеціальному рахунку для допомоги Силам оборони, відкритому НБУ, сприятиме прискоренню повного відновлення територіальної цілісності країни.

Податкова та митна політика

Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби України, за підсумками січня – лютого 2024 р. до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 397,9 млрд грн податків, зборів та інших платежів, зокрема в лютому – 243,6 млрд грн. З них до загального фонду державного бюджету надійшло 304,6 млрд грн, зокрема в лютому – 188,6 млрд грн. З-поміж платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження було отримано за рахунок:

• ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 68,9 млрд грн, зокрема в лютому – 32 млрд грн;
• податку на прибуток та дивідендів від підприємств з державною часткою власності – 68,7 млрд грн, зокрема в лютому – 66,8 млрд грн;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 50,4 млрд грн (зібрано 72 млрд грн, відшкодовано – 21,5 млрд грн), зокрема в лютому – 15,3 млрд грн (зібрано 27,1 млрд грн, відшкодовано – 11,7 млрд грн);
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 28,9 млрд грн, зокрема в лютому – 15,9 млрд грн;
• акцизного податку – 24,8 млрд грн, зокрема в лютому – 12,6 млрд грн;
• увізного та вивізного мита – 7,9 млрд грн, зокрема в лютому – 3,3 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 7,2 млрд грн, зокрема в лютому – 3,7 млрд грн.

Виконання розпису доходів Державною податковою службою (ДПС) за січень – лютий становило 115,6 % (+23,2 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 110,2 % (+8 млрд грн). Серед причин гіршого наповнення митницею державного бюджету в лютому називають відновлення з 09 лютого 2024 р. блокування польськими протестувальниками автомобільних шляхів під’їзду до пунктів пропуску на кордоні – держбюджет недоотримав майже 8 млрд грн.

Інші платежі становили 13,4 млрд грн. Окрім того, за січень – лютий до загального фонду державного бюджету надійшли кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 34,4 млрд грн. Кошти перераховано в рамках проєктів Світового банку від Японії та Норвегії.

Надходження єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні – лютому 2024 р. склали 76,3 млрд грн, зокрема у лютому – 42,0 млрд грн (рис. 2.1). Позитивну роль для загальної динаміки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та ЄСВ відіграють надходження із грошового забезпечення військовослужбовців.

Україна та Японія підписали Конвенцію про усунення подвійного оподаткування. Під час японсько-української конференції з економічного зростання та реконструкції, що відбулася у м. Токіо 19 лютого 2024 р., уряди України та Японії підписали Конвенцію про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи й запобігання податковим ухиленням і уникненням; підписано було також Протокол до Конвенції. Від України документ підписав міністр фінансів С. Марченко. 

Рис. 2.1. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
                 соціальне страхування у 2021–2024 рр., млрд грн

Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України та ДПС.

У Конвенції визначаються методи усунення договірними державами подвійного оподаткування, встановлюються домовленості щодо обміну податковою інформацією між податковими органами України і Японії та проведення процедури взаємного узгодження. Підписання Конвенції створює сприятливі умови для інвестицій та зміцнює економічні відносини між Україною та Японією.

Підписано українсько-турецьку Угоду про електронний обмін митною інформацією. 08 березня 2024 р. у м. Стамбулі між урядами України та Турецької Республіки укладено Угоду про створення системи електронного обміну попередньою інформацією щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються між сторонами. Протягом року Держмитслужба активно працювала над підготовкою зазначеної Угоди та розробкою технічних специфікацій до неї. Підписання Угоди відбулося під час візиту Президента України В. Зеленського в Турецьку Республіку. На підставі Угоди митні органи України й Туреччини створять систему електронного обміну попередньою інформацією, за допомогою якої здійснюватиметься обмін заздалегідь визначеними даними в електронній формі. Інформаційний обмін відбуватиметься безпосередньо між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Турецької Республіки. Найближчим часом розпочнеться практична реалізація Угоди.

Мінфін схвалив Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби. План розроблено в контексті підготовки України до вступу до Європейського Союзу та виконання Угоди про Асоціацію в частині гармонізації митних процесів з європейськими стандартами. Особливу увагу приділено виконанню всіх вимог щодо майбутньої інтеграції до систем ЄС. За основу взято Багаторічний стратегічний план електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C).

План, що має стати керівним документом із упровадження та розвитку митних інформаційних систем, розраховано до 2026 р.

Документ, зокрема, передбачає:

• запровадження принципів кіберзахисту;
• упровадження безпаперових процедур;
• побудову надійних та сучасних ІТ-систем митниці.

Успішна реалізація запланованих трансформацій забезпечить ІТ-систему адекватними інструментами для боротьби з корупцією та шахрайством.

Відбулася перша робоча зустріч щодо розробки нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС. У м. Києві 04 березня 2024 р. відбулася стартова зустріч керівництва Мінфіну та Держмитслужби з менеджментом Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та представниками команди підтримки реформ Мінфіну щодо розробки документа. Розробка нового Митного кодексу спрямована на виконання вимог до України як країни-кандидатки на вступ до ЄС. З метою організації роботи наказом Міністерства фінансів України від 29 лютого 2024 р. № 100 створено 15 експертних команд. На основі Митного кодексу ЄС команди мають підготувати базовий проєкт нового Митного кодексу України для його подальшого обговорення із залученням широкого кола експертів, представників громадськості та бізнесу.

Розробка нового Митного кодексу України має охопити всі основні положення законодавства ЄС у митній сфері для гармонізації вітчизняного законодавства з європейським на виконання Національної стратегії доходів до 2030 р. та набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Згідно із дослідженням Мінфіну, український бізнес демонструє темпи залучення до програми АЕО, що відповідають більшості країн Європи. Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб’єкта господарювання, надає йому можливість користуватися перевагами та спеціальними спрощеннями під час митного оформлення. Для того, щоб отримати авторизацію економічного оператора, підприємству потрібно подати до Держмитслужби заяву та анкету самооцінки. Підприємству, якому надано авторизацію АЕО, Держмитслужба видає сертифікат. Незважаючи на війну, український бізнес суттєво збільшив динаміку в отриманні авторизацій АЕО. 

Так, за 3 роки та 7 місяців роботи програми АЕО (станом на середину березня 2024 р.) 31 підприємство в Україні вже отримало статус АЕО (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Динаміка кількості підприємств, які отримали статус авторизованого 
                економічного оператора, станом на 15 березня 2024 р.

Джерело: Єдиний державний реєстр АЕО [8].

Зростання кількості українських компаній, що отримали статус АЕО, має динаміку, схожу з більшістю країн ЄС у перші роки впровадження програми, а подекуди навіть перевищує її (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Зіставлення залученості українського та європейського бізнесів до програми АЕО 
                за перші роки її функціонування

Джерело: Мінфін [9], Держмитслужба. 

Порівняно повільна динаміка в перші роки впровадження програми АЕО характерна для більшості європейських країн та їх бізнесів. Серед основних причин – обережність бізнесу та упереджене ставлення до будь-яких нововведень. Найбільші показники отримання авторизації АЕО спостерігаються в період від 7 до 12 років із початку запровадження програми.

ДПС підбила підсумки завершеної 29 лютого 2024 р. кампанії декларування податку на прибуток підприємств за 2023 р. За 2023 р. декларацію з податку на прибуток підприємств подали 241 232 суб’єкти господарювання. Загалом в Україні такими суб’єктами господарювання задекларовано 13 407,3 млрд грн доходу, що на 2 243,9 млрд грн (або на 16,7 %) більше порівняно із задекларованою сумою доходу в 2022 р. (11 163,4 млрд грн). При цьому сума податку на прибуток за 2023 р. склала 217 млрд грн, що, у свою чергу, на 48,2 % (або на 104,6 млрд грн) більше порівняно з попереднім звітним роком. Нарахований податок на прибуток до сплати за IV квартал 2023 р. склав 110,1 млрд грн, що майже втричі більше показника аналогічного періоду попереднього звітного року. Водночас завдяки ухваленню Закону України від 21 листопада 2023 р. № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» банківські установи за 2023 р. задекларували 70 млрд грн, що майже в 19 разів (або на 66,3 млрд грн) більше порівняно з 2022 р. При цьому за IV квартал 2023 р. банки нарахували 59,3 млрд грн, що більше показника за IV квартал 2022 р. (1,6 млрд грн) у 37 разів (або на 57,7 млрд грн). 

Отже, поліпшення фінансових результатів діяльності бізнесу сприяє збільшенню наповнення бюджету.

Нагальні питання та довгострокові плани співпраці обговорили керівники митних адміністрацій України та Республіки Польща. Очільник Держмитслужби С. Звягінцев разом із робочою групою 01 березня 2024 р. відвідав пункт пропуску «Корчова – Краківець», де зустрівся з керівником Державної адміністрації доходів Республіки Польща М. Лободою. Учасники зустрічі обговорили ключові питання двосторонньої взаємодії митних відомств. Складна ситуація, пов’язана з блокуванням окремих пунктів пропуску, призвела до істотного зменшення кількості вантажних транспортних засобів, що перетинають українсько-польський кордон. Сторони домовилися вжити скоординованих заходів щодо забезпечення ритмічності роботи пунктів пропуску, створити спільні робочі групи з моніторингу ситуації у пунктах пропуску, особливо тих, які блокують протестувальники. Окремими темами для обговорення були: запровадження спільного контролю в пунктах пропуску на кордоні, механізм обміну митною інформацією між Україною та Польщею. Також делегація Держмитслужби України запропонувала провести найближчим часом експертні консультації щодо зіставлення даних митної статистики зовнішньої торгівлі. 

Особисті зустрічі очільників митних відомств України та Республіки Польща є важливими для налагодження співпраці, тому мають відбуватися на регулярній основі.

Бюджетна політика

Звітний період характеризувався активною роботою з удосконалення нормативної бази задля ефективного використання бюджетних коштів, забезпечення фінансування першочергових видатків держави. 

Міністерство фінансів України поінформувало про стан виконання державного бюджету в січні – лютому 2024 р. [10]. Як повідомило Держказначейство, за цей період до державного бюджету надійшло 397,9 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 304,6 млрд грн). Касові видатки державного бюджету становили 492,0 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 424 млрд грн). Для порівняння: у січні – лютому 2023 р. доходи державного бюджету становили 284,2 млрд грн, а видатки – 447,5 млрд грн. 

Пріоритетним напрямом видатків, як і протягом минулих періодів, була соціальна сфера. У січні – лютому 2024 р. із державного бюджету на соцвиплати спрямовано 75,3 млрд грн, у т. ч.: 42,5 млрд грн – на забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 17,1 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 2,2 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей; 9,4 млрд грн – на надання пільг і житлових субсидій громадянам; 3,8 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї; 0,3 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю [11].

Державна казначейська служба України представила публічний звіт про підсумки діяльності за 2023 р. У заході, який відбувся 27 лютого 2024 р., брали участь представники Громадської та Науково-експертної рад при Казначействі, громадських об’єднань, організацій, друкованих засобів масової інформації та інтернет-ресурсів України, експерти [12]. Під час звіту Голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз поінформувала про особливості роботи органів Казначейства у 2023 р. та стан виконання державного і місцевих бюджетів протягом року. Зокрема, за доходами державний бюджет було виконано в сумі 2672,5 млрд грн (+17,9 % від плану та на 49,5 % більше ніж у 2022 р.). Касові видатки державного бюджету в 2023 р. збільшилися порівняно з 2022 р. на 48,4 %, сягнувши 4014,8 млрд грн (виконано на 93,6 %). Місцеві бюджети (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) у 2023 р. за доходами було виконано в сумі 652,6 млрд грн (на 17,5 % більше ніж у 2022 р.), а їхні видатки становили 646,8 млрд грн (на 33,5 % більше ніж у 2022 р., але план було виконано лише на 85,6 %) [13]. Робота Казначейства у воєнний час здійснювалася планово, що дозволило забезпечити безперервність руху бюджетних коштів та виконання поточних зобов’язань держави.

Кабінет Міністрів України прийняв низку рішень, які забезпечуватимуть виконання Державного бюджету України в 2024 р.

• Затверджено перший з двох етапів розподілу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 148-р). Кошти в сумі 6,2 млрд грн розподілені між шістьма обласними бюджетами та 430 бюджетами територіальних громад і спрямовуватимуться на підтримку роботи окремих органів місцевого самоврядування, зокрема на виплату заробітної плати працівників бюджетної та комунальної сфер місцевих громад. Відповідний механізм розподілу цих коштів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1477 (із змінами, про які йшлося в попередньому моніторингу [14]). 
  З них, за інформацією Мінфіну [15], буде виділено: понад 3,9 млрд грн – місцевим бюджетам (крім бюджету м. Києва) за умови, що їхні території є в переліку деокупованих або тих, де велися бойові дії (при розрахунку враховано надходження в 2023 р. земельного податку, податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, та єдиного податку); понад 1,8 млрд грн – місцевим бюджетам (за винятком громад на тимчасово окупованих територіях), для яких держбюджетом передбачена додаткова дотація, скоригована на зростання мінімальної зарплати; понад 458 млн грн – місцевим бюджетам (крім бюджету м. Києва), які в 2023 р. не отримали податку на доходи фізичних осіб з виплат військовослужбовцям, але у яких відбулося зменшення надходжень до бюджету. 
• Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2024 р. № 284). Згідно з цим Порядком із державного бюджету компенсуватиметься 80 % вартості розмінування ділянки фермерам, які працюють на власній чи орендованій землі; ціна на послуги з розмінування визначатиметься на відкритих торгах у системі «Prozorro»; компенсація надаватиметься одноразово за одну забруднену ділянку. Загалом у Державному бюджеті України на 2024 рік для реалізації програми компенсації витрат за гуманітарне розмінування передбачено 3 млрд грн. За інформацією Мінекономіки [16], це дасть змогу фермерам уже цієї весни укладати контракти як із державними, так і приватними операторами протимінної діяльності на очищення сільськогосподарських земель та отримати компенсацію із державного бюджету. Менш ніж за рік Україна кількаразово збільшила свої спроможності в розмінуванні, а після обстеження повернула до використання 18 тис. км2 землі. Ймовірно, забрудненими залишаються 156 тис. км2 територій. Зокрема, це землі сільськогосподарського призначення. Мета Мінекономіки – за 10 років очистити 80 % забруднених земель і зробити їх безпечними для використання.
• Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» житлової політики держави шляхом забезпечення громадян України житлом (постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 р. № 223). Згідно з цим Порядком кошти спрямовуються на надання кредитів, забезпечених предметом іпотеки, безпосередньо чи через уповноважених суб’єктів, які уклали угоди з Укрфінжитло. Кошти на ці цілі передбачено в Державному бюджеті України на 2024 рік за спеціальним фондом у сумі 1,44 млрд грн. Мінекономіки приймає рішення про перерахування коштів Укрфінжитло на підставі рішення цього товариства щодо затвердження ліміту кредитування в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду державного бюджету за програмою «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність» (тобто відбувається переспрямування коштів, які Укрфінжитло мало би перерахувати до держбюджету за результатами своєї діяльності). Цей Порядок дасть змогу унормувати питання стосовно забезпечення в 2024 р. житлом громадян, які його потребують (військовослужбовці, медики, вчителі, особи, які втратили житло та ін.).
• Унормовано питання щодо використання залишку коштів Дорожнього фонду, не використаного в попередні роки (постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 199). З цією метою передбачено спрямувати кошти в сумі 17,1 млрд грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на нову бюджетну програму «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення». Кошти використовуватимуться для: будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення; виконання науково-дослідних робіт; функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства; проведення конкурсів і підготовки договорів щодо виконання відповідних робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг; розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення. Окрім того, затверджено обсяги фінансування за напрямами використання коштів та за об’єктами будівництва / реконструкції / ремонту. Це дасть змогу забезпечити підтримання доріг загальнодержавного значення на прийнятному рівні, не допустити погіршення транспортного сполучення в Україні.
• Унормовано низку питань, які стосуються забезпечення фінансування сфери освіти в 2024 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 р. № 245, зокрема, уточнено питання використання та розподілу освітньої субвенції. Цим документом [17] внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» від 14 січня 2015 р. № 6 і «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27 грудня 2017 р. № 1088. Урядовим рішенням встановлено, що розподіл освітньої субвенції здійснюється на основі кількості учнів станом на 01 жовтня року, що передує плановому бюджетному періоду (тобто для всіх закладів освіти визначено єдину дату). Також уточнюється питання врахування інклюзивних класів; унормовано питання простою для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та інклюзивно-ресурсних центрів; скориговано перелік напрямів спрямування залишків освітньої субвенції (виключено питання, які стосувалися пандемії COVID-19, проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, стипендії); встановлено, що в 2024 р. для бюджетів територіальних громад застосовано розрахункову наповнюваність класів, визначену на 2022 р.; унормовано питання спрямування коштів освітньої субвенції приватним закладам освіти тощо. Окрім того, визначено, що для стимулювання підвищення ефективності шкільної мережі та якості освіти заплановано не дозволяти фінансувати коштом освітньої субвенції заклади освіти (крім початкових шкіл) з кількістю учнів менш ніж 45 осіб (з 01 вересня 2025 р.) та менш ніж 60 осіб (з 01 вересня 2026 р.).
• Проведено розподіл коштів з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я, відкритого Міністерству охорони здоров’я в НБУ. Зокрема, передбачено виділення Міністерству охорони здоров’я коштів у сумі 198,8 млн грн з рахунку UNITED24 за новою бюджетною програмою для закупівлі медичних виробів (у т. ч. дороговартісного медичного обладнання), спеціалізованих санітарних транспортних засобів і послуг з технічного огляду, експертизи, перевірки технічного стану та випробувань (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2024 р. № 140-р). Це дасть змогу покращити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я та готовність їх до нових викликів, спричинених повномасштабною війною[18].

Продовжено роботу щодо реалізації в 2024 р. заходів з відновлення зруйнованого майна, підвищення обороноздатності держави. 

З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 р. № 247) на безповоротній основі виділено Мінінфраструктури 7656,6 млн грн для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії. Також затверджено перелік проєктів (об’єктів, заходів), фінансування яких здійснюється за рахунок цієї субвенції. Так само Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури виділено 1537,8 млн грн для будівництва та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд і затверджено перелік таких проєктів (об’єктів, заходів), які фінансуються за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення;

Перерозподілено залишки коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження субвенції з місцевих бюджетів для підтримки обороноздатності держави (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2024 р. № 145-р). Йдеться про загальну суму 1396,6 млн грн. Зокрема, 1296,6 млн грн спрямовано до Міноборони задля забезпечення діяльності ЗСУ; підготовки кадрів і військ; медичного забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни; розвитку, закупівлі, модернізації й ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання. Ще 100 млн грн спрямовано до МВС задля виконання завдань, функцій та підготовки кадрів Національної гвардії України. Вказані кошти формувалися відповідно до вимог п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України2 за рахунок коштів, які передавалися з місцевих бюджетів до державного бюджету для забезпечення національної безпеки України. 

З метою забезпечення протидії інформаційним загрозам з боку держави-агресора, кіберзахисту, відновлення та розвитку цифрової інфраструктури держави кошти в сумі 31,5 млн грн передано з рахунку, відкритого Мінцифри у Національному банку, до Мінінфраструктури для проведення розрахунків з державним підприємством «ДІЯ» за надані послуги з адміністрування та забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, для забезпечення безперервної роботи, захисту та розвитку об’єктів інформаційної інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 р. № 169-р).

З резервного фонду державного бюджету задля створення та експлуатації системи спеціального телерадіомовлення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 р. № 193-р виділено 152 млн грн Держспецзвязку (для Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення). Кошти будуть спрямовані на розгортання у 45 локаціях Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Вінницької та Одеської областей мережі блокування антиукраїнського телерадіомовлення у прикордонних районах України із застосуванням комплексів вибіркового блокування сигналів радіоелектронних (телевізійних) засобів [19].

Боргова сфера

Кінець лютого – початок березня 2024 р. для України став періодом підведенням своєрідних проміжних підсумків, які засвідчують, що Україна з початку війни зберегла фінансову стабільність і продовжує демонструвати стійкість. Український уряд за два роки широкомасштабного російського воєнного вторгнення набув унікального досвіду. Уроки війни формуватимуть майбутнє політики та фінансових стратегій в умовах нових складних викликів, і не лише для України.

Коментуючи питання щодо боргової сфери та боргової політики під час війни, міністр фінансів України в інтерв’ю, яке він дав 23 лютого 2024 р. для Financial News [20], зауважив, що:

• Міністерство фінансів з перших днів повномасштабної війни розпочало випуск військових облігацій. Загалом завдяки розміщенню облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) з лютого 2022 р. до державного бюджету було залучено понад 24 млрд дол. США. Станом на кінець 2023 р. зріс обсяг інвестицій: юридичних осіб – більше ніж у 1,7 раза, фізичних – більше ніж удвічі. Це і є прикладом національної єдності у критичні часи;
• співпраця з міжнародними донорами стала вирішальною. У 2022 р. було залучено понад 31 млрд дол. США зовнішнього фінансування, з яких 45 % становили гранти. У 2023 р. Україна вже отримувала стабільну та прогнозовану допомогу від наших партнерів, сума якої становила 42,5 млрд дол. США із 27 % грантів;
• у співпраці зі Світовим банком було започатковано вісім нових проєктів бюджетної допомоги, у т. ч. найбільший в історії Банку проєкт «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine) вартістю понад 25 млрд дол. США. За останні два роки Банк зробив значний внесок у підтримку фінансування критично важливих операційних витрат НЕК «Укренерго» та стабільності роботи системи передачі електроенергії. У 2022–2023 рр. на підтримку ліквідності та стійкості роботи НЕК «Укренерго» Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив близько 600 млн євро. Уряд Нідерландів, своєю чергою, надав грант на суму 70 млн євро [21];
• Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) спільно розробили унікальну для країни, яка перебуває у стані війни, чотирирічну програму співпраці Extended Fund Facility (EFF) на суму 15,6 млрд дол. США;
• допомога від ЄС та США стала ключовою частиною бюджетної підтримки, яка з 24 лютого 2022 р. становить 27,4 млрд дол. США та 22,9 млрд дол. США відповідно. 

Міжнародне партнерство відіграє важливу роль у мобілізації коштів на першочергові потреби України. У 2024 р. щомісячна потреба в зовнішньому фінансуванні становить близько 3 млрд дол. США [22]. Подальша ритмічна бюджетна допомога життєво необхідна для забезпечення соціальних видатків. 

З урахуванням зазначеного важливими були такі події:

•  Україна 12 березня 2024 р. підписала Кредитну угоду та Меморандум щодо перехідного фінансування для України в рамках Інструменту Ukraine Facility. Загальний обсяг передбачених пільгових коштів – 6 млрд євро [23]. Очікується, що перший платіж обсягом 4,5 млрд євро надійде до державного бюджету країни вже в березні. Решту (1,5 млрд євро) Україна зможе отримати у квітні 2024 р. після оцінювання Європейською Комісією рівня виконання встановлених індикаторів реформ (у рамках Механізму перехідного фінансування Україна протягом 2024–2027 рр. реалізує п’ять індикаторів – у сферах управління державними фінансами, боротьби з корупцією, розвитку бізнес-середовища та ін.) (рис. 4.1).
  Механізм перехідного фінансування дозволить забезпечити нагальні потреби бюджету до остаточного затвердження Плану України для Ukraine Facility. В межах цього Інструменту, що передбачає виділення Україні 50 млрд євро, на бюджетну підтримку буде спрямовано 38,27 млрд євро, в інвестиційний фонд – 6,97 млрд євро, на технічну та адміністративну підтримку – 4,76 млрд євро;

Рис. 4.1. Фінансовий Інструмент ЄС Ukraine Facility, що передбачає виділення 50 млрд євро 
                фінансування для України протягом 2024–2027 рр.

Джерело: дані Міністерства фінансів України.

• у січні – лютому 2024 р. до загального фонду державного бюджету надійшло близько 1,2 млрд дол. США зовнішнього фінансування [24]. Частка грантових коштів, які надаються на безповоротних умовах, становила майже 75 % із загального обсягу фінансової допомоги. Серед донорів: Японія – 901 млн дол. США (пільгове фінансування та гранти); Норвегія – 295 млн дол. США (грант); Іспанія – 3 млн дол. США (пільгове фінансування). 
  Усі кошти за перші два місяці 2024 р. надійшли до держбюджету через проєкти Світового банку. Міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, співробітників ДСНС, пенсійні виплати, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення. 
  Очікується, що в березні 2024 р. до держбюджету України надійде фінансова допомога від Європейського Союзу, Японії та Сполученого Королівства, а також від МВФ за умови успішного третього перегляду програми співпраці, що має бути затверджено Виконавчою радою Фонду;
• експерти МВФ протягом 17–22 лютого 2024 р. разом із представниками Міністерства фінансів України, Національного банку України та інших органів влади провели низку переговорів щодо виконання Україною умов програми EFF. Зустрічі відбулись у м. Варшаві (Польща) та в онлайновому форматі. 
  Представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду досягли домовленості на рівні експертів щодо оновленого пакета заходів економічної та фінансової політики для третього перегляду чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування обсягом близько 15,6 млрд дол. США (у рамках програми EFF до держбюджету України в 2023 р. вже надійшли три транші загальним обсягом близько 4,5 млрд дол. США. У 2024 р. програма EFF передбачає 5,4 млрд дол. США бюджетної допомоги Україні). Досягнуті домовленості мають бути затверджені Виконавчою радою МВФ найближчими тижнями. 
  Експерти МВФ відзначили значний прогрес влади України у виконанні зобов’язань, а також у підтримці макроекономічної та фінансової стабільності, що разом із зовнішнім фінансуванням сприяло економічному відновленню в 2023 р.;
• міністр фінансів України Сергій Марченко 7 березня 2024 р. провів робочу зустріч з міністеркою фінансів Литви Гінтаре Скайсте під час її візиту до України [25]. Сторони обговорили поточну економічну ситуацію в Україні, потреби державного бюджету в 2024 р. та механізми спрямування на користь України вилучених активів Росії. Окрему увагу сторони зосередили на проблемі використання на користь України, зокрема в процесі відновлення, арештованих активів РФ (за даними Служби розслідування фінансових злочинів (FNTT) Міністерства внутрішніх справ Литви, від лютого 2022 р. литовський уряд арештував активи Російської Федерації та Білорусі на суму понад 100 млн євро);
• представники Міністерства фінансів України 4 березня 2024 р. взяли участь у другому засіданні круглого столу «Ukraine Roundtable: Infrastructure Reconstruction and Financing» (Париж, Франція), що було присвячене відновленню України та ролі державного і приватного секторів у цьому процесі. Під час виступів учасники від України зазначали, що потреба країни в зовнішньому фінансуванні для покриття дефіциту держбюджету в 2024 р. становить близько 38 млрд дол. США. За оцінкою звіту «Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (RDNA3), який спільно розробили український уряд, Світовий банк, Європейська Комісія та представництво ООН, нинішнього року Україна потребує близько 15 млрд дол. США на швидке відновлення. З них близько 5,5 млрд дол. США вже профінансовано з державного бюджету та за рахунок донорської підтримки. Отже, Україна потребує ще 9,5 млрд дол. США для фінансування першочергових потреб відновлення. 

Було наголошено на важливості залучення іноземних інвестицій (також і від приватного сектору) на сучасному етапі відбудови. Уряд України визначив пріоритетні галузі, які потребують таких інвестицій першочергово. Це оборонна промисловість, енергетика, будівництво, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології, ІТ-сектор. 

Державні облігації в гривні – найпривабливіший інвестиційний інструмент в Україні. За результатами розміщень облігацій внутрішньої державної позики за лютий 2024 р., до державного бюджету залучено 41,5 млрд грн, у т. ч. в іноземній валюті 19,7 млрд грн (218,4 млн дол. США та 274,8 млн євро). За рахунок випуску військових ОВДП залучено 37,8 млрд грн в еквіваленті [26].

Загалом від початку року (станом на 01 березня 2024 р.) завдяки розміщеним ОВДП до державного бюджету залучено 74,3 млрд грн, у т. ч. в іноземній валюті 39 млрд грн (468,4 млн дол. США та 509,8 млн євро). За рахунок випуску військових ОВДП залучено 58,6 млрд грн.

Гривневі ОВДП суттєво перевищують доходність банківських депозитів. Зокрема, у лютому реальна ставка за депозитами фізичних осіб (з вирахуванням військового збору та ПДФО) становила 11,34 %. Водночас середньозважена доходність гривневих ОВДП (не підлягає оподаткуванню ПДФО і не сплачується військовий збір) – 17,32 %. Отже, річна доходність гривневих державних облігацій у лютому в 1,53 раза перевищувала середню ставку за банківськими депозитами.

Більша частина державного боргу України – це пільгове фінансування від міжнародних партнерів. За інформацією Міністерства фінансів України [27], у 2023 р. Україна отримала зовнішнього фінансування на загальну суму 42,5 млрд дол. США, з яких 11,6 млрд дол. США (або 27 %) – це безповоротна грантова допомога.

Грантову допомогу надали такі країни: США, Японія, Норвегія, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія, Ісландія.

Загальна сума залученого довгострокового пільгового кредитного фінансування становила 30,9 млрд дол. США. Зокрема, Євросоюзом було надано 19,5 млрд дол. США, від МВФ надійшло 4,5 млрд дол. США, від Японії – 3,4 млрд дол. США, Канади – 1,8 млрд дол. США, Сполученого Королівства – 1 млрд дол. США, Світового банку – 660 млн дол. США, Іспанії – 50 млн дол. США.

Кошти від Європейського Союзу були залучені в рамках програм макрофінансової допомоги. Кредити в рамках цієї допомоги мають 35-річний строк погашення (включно з десятирічним пільговим періодом), а витрати на їхнє обслуговування відшкодовуються ЄС.

Станом на кінець 2023 р. середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу становила 6,24 %, що на 1,4 в. п. менше порівняно з 2022 р. При цьому протягом попереднього року середньозважений термін до погашення державного та гарантованого боргу України збільшився понад як на два роки – до 10,56 року.

Загалом протягом 2023 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України збільшився в гривневому еквіваленті на 1444 млрд грн, а в доларовому – на 33,9 млрд дол. США переважно через збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів. 

Станом на 31 грудня 2023 р. державний та гарантований державою борг України становив 5519,5 млрд грн, або 145,3 млрд дол. США, у т. ч.: державний та гарантований державою зовнішній борг – 3863 млрд грн (70 % від загальної суми державного та гарантованого державою боргу), або 101,7 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1656,5 млрд грн, або 43,6 млрд дол. США.

У площині кредиторів левову частку державного та гарантованого боргу (51,5 %) становлять одержані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав пільгові позики; частки випущених цінних паперів: на внутрішньому ринку – 28,9 %; на зовнішньому ринку – 16,7 %; частка позик, одержаних від комерційних банків, інших фінансових установ, – 2,9 %.

У розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу частка державного боргу, номінованого в євро, унаслідок макрофінансової допомоги ЄС стрімко зросла – до 32,3 % (станом на кінець 2021 р. цей показник становив 14 %). Частка державного боргу станом на кінець 2023 р. становила: у гривні – 27,2 %; у доларах США – 26,2 %; у спеціальних правах запозичень (валюта МВФ) – 11,3 %; в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах, – 2,9 %.

_________________________________________________________________________________

[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в лютому 2024 року. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…

[2] Інфляційний звіт. Січень 2024 року. 
URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2024-Q1.pdf?v=7

[3] Міжнародні резерви становили 37,1 млрд дол. США за підсумками лютого. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-371-mlrd-d…

[4] Національний банк України знизив облікову ставку до 14,5 %. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblik…

[5] Другий рік повномасштабної війни: обсяги безготівкових розрахунків зростають. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/drugiy-rik-povnomasshtabnoyi-viyni-obsy…

[6] Національний банк уточнив низку валютних обмежень. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-utochniv-nizku-valyut…

[7] Зі спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, з початку повномасштабної війни перераховано понад 34 млрд грн, за лютий рахунок поповнився майже на 675 млн грн. 
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zi-spetsrahunku-vidkritogo-nbu-na-potre…

[8] Єдиний державний реєстр авторизованих економічних операторів. 
URL: https://cabinet.customs.gov.ua/aeopubliclist

[9] Мінфін: Український бізнес демонструє темпи залучення до програми АЕО, що відповідають більшості країн Європи. 2024. 06 берез. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/minfin-ukrainskyi-biznes-demonstruie-tempy-…

[10] Мінфін: У лютому податок на прибуток та дивіденди від держпідприємств забезпечили понад третину доходів загального фонду держбюджету. 2024. 05 берез. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_liutomu_podatok_na_pributok_ta_divi…

[11] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 75,3 млрд грн. 2024. 14 берез. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…

[12] Тетяна Слюз представила публічний звіт про підсумки роботи Казначейства за 2023 рік. 2024. 27 лют. URL: https://www.treasury.gov.ua/news/tetiana-sliuz-predstavyla-publichnyi-zvit-pro-pidsumky-roboty-kaznacheistva-za-2023-rik

[13] Публічний звіт Голови Державної Казначейської служби України. 2023 / Державна казначейська служба України. Київ, 2024. 59 с. 
URL: https://www.treasury.gov.ua/storage/app/uploads/public/65d/4d8/173/65d4…

[14] Див.: URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ohlyad-instrumentiv-pidtry…

[15] Мінфін: Уряд затвердив розподіл 6,2 млрд грн додаткової дотації для місцевих бюджетів. 2024. 23 лют. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_zatverdiv_rozpodil_62_mlrd_grn_…

[16] Компенсації на 3 мільярди гривень. Фермери отримають від держави гроші на гуманітарне розмінування. 2024. 12 берез. 
URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=d460e654-19a6-4f02-ae4a-a59…

[17] Уряд вніс зміни до порядку та умов надання, а також формули розподілу освітньої субвенції. 2024. 06 берез. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-vnis-zmini-do-poryadku-ta-umov-nadanny…

[18] Уряд ухвалив постанову про розподіл і спрямування коштів UNITED24 для закупівлі медичного обладнання та транспорту. 2024. 16 лют. URL: https://moz.gov.ua/article/news/urjad-uhvaliv-postanovu-pro-rozpodil-i-sprjamuvannja-koshtiv-united24-dlja-zakupivli-medichnogo-obladnannja-ta-transportu

[19] Уряд виділив понад 150 мільйонів на блокування теле- та радіосигналів з Росії та Білорусі. 
URL: https://www.epravda.com.ua/news/2024/03/6/710821/

[20] Колонка Сергія Марченка для Financial News: виклики перед фінансовою системою України за два роки повномасштабної війни. 2024. 23 лют. URL: https://bitly.ws/3gvbu

[21] Сергій Марченко: Від початку повномасштабного вторгнення фінансова допомога ЄБРР Україні сягнула близько 3 млрд євро. 2024. 14 берез. 
URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_since_the_beginning_of_…

[22] Міжнародна співпраця важлива для перемоги у війні. Щомісячна потреба у зовнішньому фінансуванні – близько $3 млрд: Сергій Марченко під час зустрічі фінблоку G7. 2024. 28 лют. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/international_cooperation_is_necessary_to_wi…

[23] Україна отримає 6 млрд євро перехідного фінансування у рамках Інструменту ЄС Ukraine Facility. 2024. 12 берез. URL: https://bitly.ws/3gvbJ

[24] У перші два місяці 2024 р. Міністерство фінансів залучило 1,2 млрд дол. США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів. 2024. 29 лют. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_usd_12_billion…financing_from_international_partners_in_the_first_two_months_of_2024-4478

[25] Міністри фінансів України та Литви обговорили механізми спрямування вилучених активів рф на потреби України. 2024. 07 берез. 
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ministers_of_finance_of_ukraine_and_lithuani…

[26] Мінфін: Державні облігації в гривні – найпривабливіший інвестиційний інструмент в Україні. 2024. 14 берез. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/minfin_derzhavni_obligatsii_v_grivni_-_naiprivablivishii_investitsiinii_instrument_v_ukraini-4499

[27] Більша частина державного боргу України – це пільгове фінансування від міжнародних партнерів. 2024. 19 лют. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/the_largest_part_of_ukraines_state_debt_is_c…

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД