Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України (НБУ) продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Рівень інфляції в Україні знижується п’ятнадцятий місяць поспіль [1]. За даними Державної служби статистики України, у березні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) знизилася до 3,2 % (рис. 1.1). У місячному вимірі (відносно лютого) ціни зросли на 0,5 %.
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін, до відповідного місяця попереднього року, %
Джерело: НБУ, Держстат України.
Ціни на сирі продукти харчування в березні знизилися на 4,9 % р/р. Зокрема, вартість яєць у березні в річному вимірі знизилася на 34,3 % та відносно лютого – на 16,4 %. На це вплинула тимчасова переорієнтація виробників на внутрішній ринок через ускладнення експорту внаслідок блокування західного кордону України. Здешевлення цукру (на 13,3 % р/р та на 2,5 % – відносно лютого) стало наслідком високого минулорічного врожаю буряку. Ефекти від високих торішніх урожаїв також підтримували подальше здешевлення круп та борошна. Зниження цін на овочі в річному вимірі становило 12,2 % р/р, відносно лютого вони подешевшали на 0,6 % унаслідок м’яких погодних умов взимку та активізації продажу продукції зі сховищ. Темпи зростання цін на м’ясо (7,7 % р/р) надалі знижувалися, передусім завдяки дешевшим кормам, що також зумовило здешевшання м’яса на 0,4 % відносно лютого. Натомість в умовах обмеженої пропозиції якісної продукції ціни на фрукти зросли на 4,9 % р/р та на 4,1 % – відносно лютого.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у березні сповільнилося до 5,3 % р/р після 5,6 % р/р – у лютому. Вторинні ефекти від високих минулорічних урожаїв стримували зростання цін на хліб, борошняні та кондитерські вироби. При цьому в березні було зафіксовано зниження цін на окремі оброблені продовольчі товари. Зокрема, надалі дешевшала соняшникова олія (на 17,4 % р/р та на 1,5 % – відносно лютого). Ціни на хліб і хлібопродукти знизилися на 2,3 % р/р.
Ціни на непродовольчі товари в березні знизилися на 0,9 % р/р, тобто в лютому продовжувалося зниження на 0,5 % р/р завдяки збереженню відносної курсової стійкості гривні. При цьому в березні динаміка цін на окремі непродовольчі товари була суперечливою. Зокрема, ціни на одяг відносно лютого зросли на 13,3 %, хоча були на 6,2 % нижчі, ніж рік тому. Подібну динаміку демонстрували ціни на взуття – зниження на 7,3 % р/р, проте зростання на 12,5 % – відносно лютого.
Темпи зростання вартості послуг у лютому дещо пригальмували (до 9,7 % р/р) після 9,8 % р/р – у лютому. Насамперед це пов’язано зі зменшенням тиску на витрати бізнесу з боку цін на харчову сировину та енергію. Зокрема, повільніше дорожчали послуги закладів громадського харчування та готелів. Водночас пришвидшувалося зростання вартості амбулаторних, транспортних послуг, експлуатації власних транспортних засобів і послуг салонів краси.
Ціни на пальне в березні у річному вимірі прискорили зростання до 11,2 % після 5,0 % р/р – у лютому, при цьому в місячному вимірі (відносно лютого) вартість пального зросла на 2,7 %. Подорожчання пального насамперед пов’язано з логістичними труднощами, що позначилися передусім на вартості автомобільного газу, а також зі зростанням світових цін на нафту.
Зростання адміністративно регульованих цін у березні дещо сповільнилося до 9,9 % р/р порівняно з 10,1 % р/р – у лютому. Ціни на алкогольні напої зростали повільніше через конкуренцію з боку тіньової пропозиції й зниження тиску витрат на сировину та енергію. Натомість зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання пришвидшилося.
Нагадаємо, що пікового значення від початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла в грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалась унаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.
Актуальний прогноз регулятора щодо динаміки цін протягом 2024–2026 рр., наведений у «Інфляційному звіті» [2] за січень 2024 р., передбачає такі показники зростання індексу споживчих цін у річному вимірі: 2024 р. – 8,6 %; 2025 р. – 5,8 %; 2026 р. – 5 %.
Міжнародні резерви України вчергове оновили історичний рекорд [3]. Станом на 01 квітня 2024 р. обсяг міжнародних резервів країни зріс до 43 763 млн дол. США (рис. 1.2). За березень вони збільшилися на 18 %. Така динаміка зумовлена значними (понад 9 млрд дол. США) обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що суттєво перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США
Джерело: НБУ.
На валютні рахунки уряду в НБУ в березні 2024 р. надійшло загалом 9,3 млрд дол. США, у т. ч. 4901 млн дол. США – від ЄС у вигляді першого траншу в межах перехідного фінансування за інструментом Ukraine Facility; 1626 млн дол. США – від Світового банку під гарантії Японії та Сполученого Королівства; 1472 млн дол. США – від Канади; 881 млн дол. США – від МВФ; 286 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП; 118 млн дол. США – грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк; 32 млн дол. США – грантові кошти від Сербії.
Крім того, у лютому Україна виплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 364 млн дол. США, з яких 275 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП; 53 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 35 млн дол. США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729 млн дол. США.
Чистий продаж валюти НБУ в березні становив 178 млн дол. США, що значно менше від середньомісячного розміру інтервенцій регулятора на міжбанківському ринку від початку війни (2,2 млрд дол. США).
Одним із ключових показників валютної безпеки держави (як складника фінансової безпеки) серед переліку індикаторів економічної безпеки держави, який було затверджено наказом Мінекономіки «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» від 29 жовтня 2013 р. № 1277, є індикатор 9.5.3 «Валові міжнародні резерви України, місяців імпорту». Оптимальне значення показника – 5, задовільне – 3, незадовільне – 2,5, небезпечне – 2, критичне – 1,5. Поточний (станом на 01 квітня 2024 р.) обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,8 місяця майбутнього імпорту, що характеризує значення цього показника як вище за оптимальне.
Регулятор стимулює кредитування підприємств АПК [4]. Постановою Правління НБУ від 06 квітня 2024 р. № 39, що набирає чинності з 24 травня 2024 р., передбачено внесення змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, які було зроблено з огляду на відкриття ринку землі для юридичних осіб в Україні та початок діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Зокрема, було:
розширено перелік прийнятного забезпечення, вартість якого приймається до розрахунку кредитного ризику, за рахунок включення до переліку гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;
підвищено коефіцієнти ліквідності окремих видів забезпечення, як-от для землі сільськогосподарського призначення;
подовжено до 31 березня 2025 р. право банків ураховувати вартість прийнятного забезпечення під час розрахунку кредитного ризику без наявності договору страхування предмета забезпечення;
внесено зміни до Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, якими посилено контроль наглядової ради банку в разі делегування повноважень щодо підпорядкування підрозділу роботи з непрацюючими активами головному ризик-менеджеру.
Зазначені зміни спрямовані на виконання оновленого законодавства України в аграрній сфері, створюють позитивні передумови для ширшого використання землі як ліквідного забезпечення за банківськими кредитами та збільшення кредитної підтримки сільськогосподарських виробників.
Триває вдосконалення операційного дизайну монетарної політики [5]. Постановою Правління НБУ «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 22» від 08 квітня 2024 р. № 40, що набирає чинності з 19 квітня 2024 р., змінено параметри розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних депозитних сертифікатів (далі – ДС). Отже, з 19 квітня 2024 р. для визначення ліміту вкладень банків у тримісячні ДС приріст гривневих депозитів фізичних осіб строком понад 93 дні розраховуватиметься за останні 12 місяців, а не з 04 квітня 2023 р., як це відбувалося раніше. Інші параметри для розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних ДС залишаться незмінними.
За оцінками НБУ, відповідні зміни стимулюватимуть банки нарощувати портфелі строкових гривневих депозитів населення, що важливо для підтримання курсової стійкості та захисту міжнародних резервів.
Довідково. Після чергового зниження облікової ставки з 15 до 14,5 % річних із 15 березня 2024 р. доходність тримісячних депозитних сертифікатів встановлено на рівні 17,5 % річних, ставка за ДС овернайт відповідає рівню облікової ставки.
Від початку повномасштабної війни РФ проти України зі спецрахунку, відкритого НБУ 24 лютого 2022 р. для допомоги Силам оборони, на ці потреби перераховано 34,5 млрд грн[6]. Оприлюднено інформацію про стан цього рахунку. Отже, на 01 квітня 2024 р. залишок коштів на спецрахунку становить майже 1,5 млрд грн. За минулий місяць на спецрахунок надійшло понад 182 млн грн. Усього з початку війни на спецрахунок надійшло майже 35,8 млрд грн в еквіваленті.
Кошти перераховували як громадяни та підприємства України, так і міжнародна спільнота (зокрема, вони надходили із США, Сполученого Королівства, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу та ще багатьох країн світу). З-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти, канадські долари, китайські женьміньбі, єни, швейцарські франки, злоті, австралійські долари) надійшло майже 15,9 млрд грн в еквіваленті. Загалом від початку війни зі спецрахунку на потреби оборони країни Національний банк перерахував майже 34,5 млрд грн, у березні 2024 р. – понад 358 млн грн.
Підсумкові тези
Рівень інфляції в Україні у річному вимірі (3,2 % р/р – у березні 2024 р.) неухильно знижується протягом 15 місяців поспіль, за цей період він зменшився більш ніж утричі порівняно із «довоєнним» значенням (10 % – у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають прогнози НБУ.
Поточний рівень міжнародних резервів України забезпечує фінансування 5,8 місяця майбутнього імпорту країни. Цей показник суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців) та характеризує як «оптимальне» значення відповідного індикатора, встановленого Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Водночас, зважаючи на значні бюджетні потреби в умовах війни, подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
Підприємства АПК належать до ключових драйверів економічного розвитку держави в умовах війни, що забезпечує надходження в країну значної частки валютної виручки експортерів. Заходи НБУ, спрямовані на активізацію кредитної підтримки сільгоспвиробників, слугуватимуть подальшому зростанню обсягів виробництва галузі, накопиченню міжнародних резервів країни, підтримці курсової стабільності гривні та дотриманню прийнятних темпів інфляції.
Удосконалення операційного дизайну монетарної політики держави щодо параметрів для розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних депозитних сертифікатів спрямоване на стимулювання банків до активізації залучення строкових гривневих вкладів населення, що має «зв’язувати» надлишкову ліквідність на банківських рахунках фізичних осіб. Це сприятиме зниженню попиту в готівковому сегменті валютного ринку, забезпеченню курсової стабільності гривні та прийнятних показників інфляції.
Подальша акумуляція та оперативний розподіл гривневих і валютних коштів на спеціальному рахунку, який НБУ в лютому 2022 р. відкрив для допомоги Силам оборони України, сприятиме прискоренню процесу повного відновлення територіальної цілісності країни.
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність і соціально-економічну стійкість України. Як повідомляє Державна казначейська служба, за січень – березень 2024 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 468,9 млрд грн, зокрема в березні – 164,3 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано за рахунок:
ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 109 млрд грн, зокрема в березні – 40,1 млрд грн (рис. 2.1);
податку на прибуток підприємств – 96,7 млрд грн (із них 49,7 млрд грн сплатили банки), у березні – 60,1 млрд грн (із них 23,5 млрд грн сплатили банки);
ПДВ з вироблених в Україні товарів – 69 млрд грн (зібрано 101,7 млрд, відшкодовано – 32,7 млрд грн), зокрема в березні – 18,6 млрд грн (зібрано 29,7 млрд, відшкодовано – 11,1 млрд грн);
податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 44,9 млрд грн, зокрема в березні – 16 млрд грн;
дивідендів від підприємств з державною часткою власності – 32,2 млрд грн;
акцизного податку – 39,3 млрд грн, зокрема в березні – 14,5 млрд грн;
ввізного та вивізного мита – 12,2 млрд грн, зокрема в березні – 4,3 млрд грн;
рентної плати за користування надрами – 9,4 млрд грн, у березні – 2,2 млрд грн.
Рис. 2.1. Надходження ПДВ із ввезених на митну територію України товарів
протягом 2021–2024 рр., млрд грн
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України та ДПС.
При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою (ДПС) становило 113,4 % (+33 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 106,3 % (+8,1 млрд грн).
Загалом, за підсумками І кварталу 2024 р., до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 641,1 млрд грн податків, зборів та інших платежів, зокрема в березні – 242,8 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні – березні 2024 р. становили 118,7 млрд грн, зокрема в березні – 42,5 млрд грн. Позитивну роль для загальної динаміки ПДФО та ЄСВ відіграють надходження з грошового забезпечення військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України схвалив поступове наближення ставок акцизного податку до мінімального рівня, встановленого у ЄС. Уряд 22 березня 2024 р. схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку». Перегляд акцизів зумовлено необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, оскільки Україна отримала статус країни-кандидата на членство у ЄС. Проєктом Закону запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України з метою:
приведення у відповідність до норм Директиви Ради ЄС № 92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміна «проміжні продукти»;
збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів із 8,42 до 12,23 грн за один літр (на 3,81 грн), тобто до рівня розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані;
приведення поступово, протягом чотирьох років, розмірів ставок акцизного податку на пальне до мінімальних рівнів таких ставок, котрі встановлені в ЄС.
Отже, упровадження положень цього законопроєкту дозволить забезпечити додаткові надходження до держбюджету в ІІ півріччі 2024 р. від операцій з реалізації пального – на 1,6 млрд грн у середньому за місяць (з них 1,3 млрд грн – від акцизного податку та 292 млн грн – від податку на додану вартість) та від операцій з реалізації проміжних продуктів – на 4,5 млн грн за місяць від акцизного податку. Незважаючи на очікуване зростання вартості пального, це важливо для підтримки безпеки країни, адже всі власні податкові надходження спрямовуються на сектор безпеки та борони.
ДПС підсумувала здобутки електронної інформаційної інтеграції для розбудови цифрової держави. Результатом інтеграції електронних інформаційних ресурсів ДПС з іншими державними електронними інформаційними ресурсами стали Е-сервіси для громадян та самозайнятих осіб, серед них найпопулярніші такі:
«Мої податки» в застосунку «Дія» – у 2023 р. під час надання 15 електронних послуг оброблено 184 млн запитів;
перевірка податкового номера (еРНОКПП) у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) – у 2023 р. оброблено 15,8 млн запитів щодо фізичних осіб;
довідка про доходи в застосунку «Дія» – у 2023 р. оброблено 1,1 млн запитів;
комплексна послуга для батьків новонароджених єМалятко – у 2023 р. цією послугою скористалися 108,8 тис. фізичних осіб;
комплексна послуга з оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID картки при досягненні особою 14-річного віку (ID14) – у 2023 р. послугою скористались 79,7 тис. фізичних осіб;
шеринг документів – у 2023 р. оброблено 37,2 тис. запитів.
ДПС відзначена як амбасадор системи «Трембіта» та один із перших органів влади, які впроваджували систему та обмін даними між державними реєстрами. Відзнаку вручено у рамках дводенного форуму «Цифрова трансформація як каталізатор європейської інтеграції України: інфраструктура, послуги, кібербезпека», організованого Академією електронного управління (eGA) за підтримки Європейського Союзу. Зазначалося, що два з п’яти мільярдів транзакцій у системі «Трембіта» – це операції ДПС, які забезпечують взаємодію між інформаційними системами. ДПС через систему «Трембіта» взаємодіє з 18 субʼєктами електронної взаємодії та 29 державними електронними ресурсами. ДПС забезпечує функціонування 40 сервісів. Через систему «Трембіта» субʼєкти електронної взаємодії щоденно подають близько 2 млн запитів. У 2023 р. до ДПС в порядку електронної взаємодії через систему «Трембіта» подано 684 млн запитів. Тобто ДПС продовжує роботу не лише над розвитком сервісів для зручності та комфорту платників податків, а й сприяє підвищенню доступності електронних послуг для громадян та бізнесу в державі загалом.
Пілотний проєкт ДПС з інформування платників податків щодо наявності заборгованості стартував 25 березня 2024 р. Цей проєкт започатковано, щоб поінформувати платників податків (платників єдиного внеску) про наявність у них податкового боргу з платежів, контроль над справлянням яких покладено на податкові органи, та недоїмки з єдиного внеску. Мета пілотного проєкту – підвищення рівня обізнаності платників податків (платників єдиного внеску) про податкові борги із зазначених платежів, а також недоїмки зі сплати єдиного внеску. Платники податків, у яких зафіксовано такі борги, через Контакт-центр ДПС у телефонному режимі отримають інформацію про суму заборгованостей, що обліковується в них у розрізі податків / зборів та єдиного внеску, а також територіальних органів ДПС, де ця заборгованість обліковується. Пілотний проєкт триватиме протягом трьох місяців і сприятиме добровільному погашенню податкової заборгованості та недоїмки зі сплати єдиного внеску, які обліковуються в платників податків.
Держмитслужба підвела підсумки найрезультативнішого періоду «митного безвізу». З 01 жовтня 2022 р. Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту (далі – Конвенція) та розпочала міжнародне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerized Transit System, NCTS).
У І кварталі 2024 р. за процедурою спільного транзиту Держмитслужба оформила третину від загальної кількості транзитних декларацій – 23,5 тис. з понад 65 тис. (рис. 2.2). Так, у країнах – учасницях Конвенції було успішно завершено понад 19 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. Водночас в Україні було успішно завершено майже 4,5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах – учасницях Конвенції. Порівняно з І кварталом минулого 2023 р. показники успішно завершених переміщень, розпочатих в Україні, зросли у 13 разів, а переміщень, розпочатих в інших країнах – учасницях Конвенції, – у 9 разів.
Водночас суттєво збільшилася кількість підприємств, які отримали та використовують авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції. Протягом січня – березня 2024 р. їх кількість зросла майже вдвічі – з 57 до 101 підприємства. Було надано 121 авторизацію із 303, наданих протягом періоду застосування Україною Конвенції (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Результати застосування процедури спільного транзиту в І кварталі 2024 р.
Джерело: Держмитслужба.
Таким чином, бізнес активізувався у застосуванні транзитних спрощень. Незважаючи на воєнні дії та складну ситуацію на західному кордоні України, І квартал 2024 р., за всіма показниками, став найбільш результативним, починаючи від 01 жовтня 2022 р., коли в Україні було розпочато застосування процедури спільного транзиту (NCTS).
Держмитслужба надала можливість громадянам декларувати міжнародні експрес-відправлення та сплачувати митні платежі зі смартфону. Завдяки такому рішенню громадяни тепер мають можливість здійснювати самостійне декларування міжнародних експрес-відправлень (МЕВ) шляхом подання електронної митної декларації М-16 в Особистому кабінеті на вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Це можна зробити прямо зі смартфону. На основі попередньої інформації, яку подають експрес-оператори, громадяни мають можливість у декілька кліків самостійно задекларувати МЕВ вартістю до 10 тис. євро та сплатити митні платежі. Для спрощення процесу реалізовано низку сервісних функцій. Громадяни також можуть скористатися альтернативними способами оформлення МЕВ: здійснити декларування через експрес-перевізника, вдатися до послуг митного брокера, подати паперову декларацію особисто (або за дорученням залучивши іншу особу) у підрозділ митного оформлення. Безсумнівно, новий онлайн-сервіс декларування стане корисним для громадян, які цінують свій час і прагнуть зручності.
Держмитслужба невпинно працює над переведенням взаємодії бізнесу та громадян з митницею в електронний формат відповідно до кращих європейських практик. Діджиталізація митних процедур покликана забезпечити максимальну зручність для громадян та бізнесу.
Бюджетна політика
Звітний період характеризувався продовженням роботи з підготовки нормативної бази для забезпечення використання бюджетних коштів, фінансування першочергових видатків держави, пов’язаних з підтримкою функціонування об’єктів критичної інфраструктури, підвищення обороноздатності держави, відбудови зруйнованого житла громадян тощо.
Міністерство фінансів України поінформувало [7] про стан виконання Державного бюджету України в січні – березні 2024 р. За оперативною інформацією Казначейства, у І кв. 2024 р. до державного бюджету надійшло 641,1 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 468,9 млрд грн).
Касові видатки державного бюджету склали 839,1 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 692,0 млрд грн).
Для порівняння: у січні – березні 2023 р. доходи державного бюджету становили 525,9 млрд грн, а видатки – 748,7 млрд грн.
Пріоритетним напрямом видатків, як і в минулі періоди, залишається соціальна сфера. У січні – березні 2024 р. з державного бюджету на соцвиплати спрямовано 112,7 млрд грн, у т. ч.: 66,0 млрд грн на забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 21,5 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 3,6 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей; 15,1 млрд грн на надання пільг і житлових субсидій громадянам; 5,9 млрд грн на соціальний захист дітей і сім’ї та 0,6 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю [8].
Окрім того, у І кв. забезпечувалася активна підтримка місцевих бюджетів: перераховано міжбюджетних трансфертів у сумі 36,2 млрд грн (93,9 % від передбачених розписом асигнувань), у т. ч. базову дотацію – 5,3 млрд грн (100 %), додаткові дотації – 6,6 млрд грн (100 %), освітню субвенцію – 22,9 млрд грн (100 %)[9].
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який спрямований на вдосконалення бюджетного планування на місцевому рівні. Він передбачає потребу відновлення середньострокового планування бюджетів громад, що допоможе їм ліпше прогнозувати та управляти наявними фінансовими ресурсами; розширення можливостей місцевих громад для залучення фінансування через запозичення та гарантії. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України» зареєстровано у Верховній Раді України за № 11131 від 27.03.2024.
Затверджено критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких пов’язана з використанням об’єктів портової інфраструктури. Законодавчо впроваджуються вимоги до оцінювання допустимості надання державної допомоги, зокрема встановлено вимоги до отримувачів державної допомоги (можуть суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з використанням об’єктів портової інфраструктури, та не перебувають у скрутному становищі); визначено перелік критеріїв допустимості державної допомоги (державна допомога має стимулювальний ефект; максимальний розмір державної допомоги не має перевищувати різниці між допустимими витратами та операційним прибутком від інвестиції або від витрат на здійснення експлуатаційного днопоглиблення; державну допомогу спрямовують на відшкодування суб’єктам господарювання допустимих витрат та визначають їх перелік; установлено механізм розрахунку максимального розміру державної допомоги тощо) (постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 323). Унормування питань щодо надання державної допомоги суб’єктам господарювання є однією з вимог статей 262 і 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, статті 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», а також дасть можливість оптимізувати витрати державного й місцевих бюджетів під час надання відповідної допомоги.
Визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державного стимулювання створення індустріальних парків. Відповідним Порядком використання бюджетних коштів передбачено, що одержувачем бюджетних коштів є державна установа «Офіс розвитку індустріальних парків», яка належить до сфери управління Мінекономіки та утворена для здійснення підтримки ініціаторів створення, керівників компаній та учасників індустріальних парків. Бюджетні кошти спрямовують на облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), потрібних для створення та функціонування індустріальних парків; надання повної або часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків; надання компенсації витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж; забезпечення функціонування установи. Реалізація цього Порядку дасть змогу забезпечити сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків, залучення інвестицій, зокрема на деокупованих територіях, та дальший розвиток економіки України. На такі цілі в державному бюджеті України на 2024 рік передбачено 1 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 341).
Унормовано низку питань, які стосуються забезпечення функціонування сфери освіти та охорони здоров’я, підтримки місцевого самоврядування у 2024 р. Серед іншого зроблено таке.
Уточнено питання використання субвенції на придбання шкільних автобусів. З цією метою внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 418, та передбачено, що розподіл субвенції між місцевими бюджетами здійснюватиметься за результатами розгляду комісією, створеною Міністерством освіти і науки України. Субвенцію розподілятимуть за формулою пропорційно до кількості здобувачів освіти, які потребують підвезення шкільними автобусами, на підставі поданої обласними державними (військовими) адміністрації інформації та даних статистичної звітності. У 2024 р. розмір субвенції на закупівлю шкільних автобусів становить 1 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 349).
Затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров’я. Згідно з цим Порядком та умовами субвенцію спрямовують винятково на реалізацію проєктів, пов’язаних з новим будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення у закладах охорони здоров’я комунальної форми власності. Водночас такі проєкти мають реалізовуватися в медзакладах спроможної мережі та в багатопрофільних лікарняних закладах у прифронтових регіонах; такі медзаклади ще не мають відповідних об’єктів або мають такі, які потребують оновлення; уведення об’єкта в експлуатацію має відбутися не пізніше від 31.12.2024; реалізацію проєктів здійснюють на засадах співфінансування з місцевих бюджетів [10]. Пропозиції Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів субвенції визначатиме спеціально створена комісія при МОЗ на основі поданих обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) звернень. У 2024 р. розмір субвенції становить 1 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 р. № 374). За інформацією МОЗ [11], за понад 25 місяців війни в різних областях України цілком або частково відновлений 871 об’єкт медзакладів (це медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали невеликих ушкоджень).
Уточнено окремі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти. Зокрема, така субвенція у 2024 р. спрямовуватиметься лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання; відбір проєктів здійснюватиме комісія, створена при Міністерстві освіти і науки, на основі пропозицій, поданих облдержадміністраціями (військовими адміністраціями); затверджено критерії визначення пріоритетності відбору проєктів, пов’язаних з новим будівництвом захисних споруд цивільного захисту та реконструкцією чи капітальним ремонтом інших об’єктів, що становлять фонд захисних споруд цивільного захисту, у закладах загальної середньої освіти; визначено 8 пріоритетних областей та граничні обсяги надання субвенції на облаштування безпечних умов для кожної з них та обсяги їх фінансування (Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області – по 500 млн грн; Миколаївська та Херсонська області – по 200 млн грн; Одеська, Сумська та Чернігівська області – по 150 млн грн). Окрім того, 150 млн грн буде спрямовано на завершення реалізації проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 р. (за умови, що такі проєкти вже профінансовано та завершено мінімум на 40 %). Проєкти з капітального ремонту та будівництва укриттів громади подаватимуть через систему DREAM [12] (постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2024 р. № 417).
Уточнено механізми розподілу додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації. Зміни допостанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1477, передбачають компенсації місцевим бюджетам з державного бюджету недоотриманих коштів унаслідок звільнення суб’єктів господарювання від сплати податку за землю, податку на нерухоме майно і єдиного податку. Це стосується територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Загальний обсяг додаткової дотації на 2024 р. становить 33,4 млрд грн, з яких 19,3 млрд грн вже розподілено між місцевими бюджетами. Залишок у розмірі 14,1 млрд гривень тепер може бути використаний для компенсації зменшення надходжень від ширшого переліку основних місцевих податків проти 2023 р.[13], [14], [15] (постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2024 р. № 425).
Тривала робота щодо здійснення заходів з відновлення зруйнованого майна громадян, захисту та підтримки функціонування об’єктів критичної інфраструктури та підвищення обороноздатності держави.
Передано кошти на реалізацію інвестиційного проєкту «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)». Кошти в сумі 37,14 млн грн передано Мінінфраструктури на підставі відповідної Угоди про грант між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 10 лютого 2023 р. на відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 318).
Передано кошти з рахунка «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури», відкритого Мінінфраструктури, Київській обласній державній адміністрації (для Київської обласної військової адміністрації) у сумі 81,59 млн грн для відновлення пошкоджених багатоквартирних житлових будинків у м. Ірпені, смт Бородянці та Гостомелі, с. Бузова та Мила Київської області та в сумі 34,35 млн грн для відновлення інфраструктурного об’єкта в м. Ірпені (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 283-р).
Проведено розподіл коштів з рахунка для задоволення потреб охорони здоров’я, відкритого Міністерству охорони здоров’я в Національному банку. Зокрема, передбачено виділення Міністерству охорони здоров’я коштів у сумі 23,65 млн грн з рахунку UNITED24 за новою бюджетною програмою для надання субвенції з державного бюджету районному бюджету Чернігівського району на виконання робіт з капітального ремонту будівлі поліклініки комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області та затверджено Порядок та умови надання у 2024 році субвенції. Це дасть змогу відновити контур будівлі (перекриття, покрівлі, вікна й зовнішні двері) та згодом перейти до внутрішніх робіт [16](постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2024 р. № 386).
З фонду ліквідації наслідків збройної агресії прийнято рішення про виділення Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури 4510,27 млн грн для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора критичної інфраструктури та 5149,68 млн грндля фінансового забезпечення будівництва магістральних водогонів у зв’язку з потребою ліквідації негативних наслідків, пов’язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції та (постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 321 та № 327).
З резервного фонду державного бюджету ухвалено рішення про виділення:
5000,0 млн грн Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на придбання обладнання оборонного призначення з дальшою передачею в установленому порядку придбаного військового майна до сфери управління органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 242-р);
156,63 млн грн для покриття витрат за жовтень – грудень 2023 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи, у т. ч. Мінреінтеграції – 129,11 млн грн, іншим центральним органам виконавчої влади – 23,02 млн грн та обласним державним адміністраціям (відповідним військовим адміністраціям) – 4,5 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 253-р);
719,56 млн грн Головному управлінню розвідки Міністерства оборони для надання одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 277-р);
5577,32 млн грн деяким центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) для здійснення заходів, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності держави (будівництво військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 р. № 287-р);
176,55 млн грн Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах водо- та теплопостачання, які виникли внаслідок техногенного характеру, що склалася на території Херсонської області внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської ГЕС (розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2024 р. № 308-р);
125,57 млн грн Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (для Державного агентства водних ресурсів) для здійснення заходів, пов’язаних з подачею поверхневих вод каналом Дніпро – Інгулець, для стабільного забезпечення питною водою населення м. Миколаєва (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2024 р. № 317-р).
Боргова сфера
Міжнародне партнерство відіграє важливу роль у мобілізації коштів на першочергові потреби України. Загальні потреби зовнішнього бюджетного фінансування на 2024 р. становлять щонайменше 37,2 млрд дол. США [17]. В березні – на початку квітня 2024 р. відбулася активізація у сфері отримання міжнародного пільгового фінансування.
У березні 2024 р. Міністерство фінансів України залучило понад 9 млрд дол. США пільгового фінансування від міжнародних партнерів [18].
Серед донорів:
ЄС – 4,9 млрд дол. США (пільгове фінансування). Кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони також є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 млрд євро. Механізм перехідного фінансування дає змогу забезпечити нагальні потреби бюджету до остаточного затвердження Плану України для Ukraine Facility;
Канада – 1,5 млрд дол. США (пільгове фінансування). Пільговий кредит від Канади надійшов у рамах третьої додаткової угоди, яка є продовженням угоди, підписаної 8 серпня 2022 р.;
Японія – 1,1 млрд дол. США (пільгове фінансування). Японія спрямовувала фінансову допомогу через механізми Світового банку. Зокрема, до державного бюджету надійшло 882 млн дол. США – частина позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» (DPL), 230 млн дол. США – кошти в межах «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)»;
МВФ – 880 млн дол. США (пільгове фінансування). Фінансування від МВФ – це четвертий транш у межах програми Механізму розширеного фінансування (EFF). Україна залучила вже близько 5,4 млрд дол. США з передбачених програмою 15,6 млрд дол. США;
Сполучене Королівство – 515 млн дол. США (пільгове фінансування). Пільгове фінансування від Сполученого Королівства є частиною позики на підтримку політики розвитку «Основи зростання» через механізм Світового банку.
Довідково. У 2024 році зовнішнє фінансування сягає 10,1 млрд дол. США, від початку повномасштабної війни – 83,7 млрд дол. США. Міжнародну допомогу спрямовують на фінансування пріоритетних соціальних видатків державного бюджету України.
На початку квітня до держбюджету України також надійшло 118 млн дол. США на безповоротній основі від Уряду Японії в рамах проєктів Світового банку «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» (HEAL Ukraine) та «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE).
В перший декаді квітня 2024 р. Уряд України провів низку важливих зустрічей з міжнародними партнерами для узгодження намірів щодо забезпечення Україні можливості покрити свої потреби в бюджетному фінансуванні у 2024 та 2025 рр.
Члени Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України зустрілися в Києві 10 квітня, щоб підтримати термінові та довгострокові потреби України у фінансуванні. З огляду на майбутню діяльність, члени Керівного комітету Платформи підтвердили такі цілі на 2024 р.
Зберегти макроекономічну та фінансову стабільність шляхом надання прямої бюджетної підтримки.
Підтримати Україну для покриття критичних потреб у захисті енергосектора, аварійному ремонті та відновленні.
Розробити єдиний портфель пріоритетних проєктів раннього відновлення в межах системи управління державними інвестиціями відповідно до стратегічного бачення економічного відновлення України, в тому числі на основі Плану для Ukraine Facility та результатів Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення України (RDNA3).
Вдосконалити та підтримати впровадження єдиного портфеля пріоритетних, послідовних коротко- та середньострокових реформ та критичних заходів для уможливлення економічного відновлення, прискорення економічного зростання та підтримки євроінтеграційного шляху України, з використанням Матриці реформ як основного інструменту.
Розробити конкретні та обмежені в часі заходи в рамах Плану дій управління державними інвестиціями для всеохопного вдосконалення управління державними інвестиціями. А також розробити спеціальні плани дій для усунення поточних прогалин у моніторингу допомоги та спроможності її поглинання в межах спеціальних робочих груп і галузевих консультацій.
Створити умови для підтримки приватного сектора та участі його у відбудові, зокрема усунення перешкод для інвестицій (таких як відсутність страхування політичних ризиків).
Багатостороння координаційна платформа донорів для України й далі підтримуватиме надійні та ефективні формати координації допомоги, аби гарантувати, що донори покриють найпріоритетніші потреби України.
9 квітня 2024 р. Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч із Регіональним директором Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, Регіон Європи та Центральної Азії Аруп Банерджі для обговорення стану реалізації спільних проєктів, а також мобілізації необхідних Україні фінансових ресурсів [19]. Наразі поточний портфель спільних проєктів становить 19 інвестиційних проєктів та 3 системні проєкти на загальну суму понад 9 млрд дол. США та 1 млрд євро. Дальше виконання всіх потрібних заходів забезпечить підготовку та укладення другої Угоди із серії Позик на підтримку політики розвитку «Основи зростання», що своєю чергою дозволить Україні залучити додаткову бюджетну підтримку до кінця 2024 р.
6 квітня 2024 р. Міністр фінансів України Сергій Марченко взяв участь у 35-й Конференції «Перспективи економіки та фінансів» у Черноббіо (Італія) та в онлайновому форматі [20] виступив ключовим спікером дискусійної панелі «Світова економіка та перспективи Європи». Також у рамах Конференції Сергій Марченко провів низку зустрічей високого рівня: з Єврокомісаром з питань згуртованості та реформ Елізою Феррейра та Єврокомісаром з питань економіки Паоло Джентілоні. Сторони обговорили євроінтеграційний трек України; спрямування заморожених активів РФ на користь України – з Президентом Інституту Жака Делора Енріко Летта; з Головним секретарем казначейства Сполученого Королівства Лаурою Тротт для обговорення дальшої двосторонньої співпраці країн; під час зустрічі з Комісаром Європейського Союзу з питань економіки Паоло Джентілоні – співпрацю України з ЄС у рамах фінансового Інструменту Ukraine Facility та впровадження Україною реформ, визначених у Плані України в межах Інструменту (у березні 2024 р. Україна отримала перший транш у рамах перехідного фінансування Ukraine Facility обсягом 4,5 млрд євро).
Наступний транш фінансування Ukraine Facility обсягом 1,5 млрд євро в рамах перехідного фінансування Україна може отримати вже у квітні за результатами виконання реформ та за позитивної оцінки Європейської Комісії (Україна вже виконала три з п’яти індикаторів). Також на найближчі три місяці Мінфін України має виконати індикатори у сфері своєї відповідальності для залучення наступної бюджетної підтримки, зокрема:
схвалення Бюджетної декларації на 2025–2027 рр.;
схвалення плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління державними інвестиціями.
Виконання всіх індикаторів за Програмою для першого етапу дозволить залучити бюджетну підтримку обсягом близько 4 млрд євро. Загалом у 2024 р. Інструментом передбачено 16 млрд євро.
Під час зустрічі Міністра фінансів України Сергія Марченка та Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Бріджит Брінк 29 березня 2024 р. було підписано двосторонню Угоду щодо відтермінування виплат за державним боргом [21]. Укладання зазначеної Угоди передбачено Меморандумом про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу. Підписання Угоди дозволить зменшити боргове навантаження на державний бюджет та спрямувати кошти, що мали бути сплачені на погашення та обслуговування боргових зобов’язань, на потреби соціальної та гуманітарної сфер.
У період з 25 по 26 березня представники Міністерства фінансів України взяли участь у засіданні Адміністративної Ради Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) у Парижі (Франція) [22]. Під час засідання Адміністративної Ради Банку було представлено новий проєкт «НОМЕ. Компенсація за знищене майно», який передбачає надання Україні кредиту обсягом 100 млн євро. За результатами обговорення проєкт підтримала та затвердила Адміністративна Рада БРРЄ. Залучені кошти буде спрямовано на підтримку механізму прямої допомоги, завдяки якому кінцеві бенефіціари, у тому числі учасники бойових дій, інваліди та багатодітні сім’ї, отримають компенсацію за знищене внаслідок бойових дій та терористичних атак РФ житло у вигляді сертифікатів на придбання житла. Проєкт реалізовуватиметься по всій території України.
19 березня 2024 р. в рамах робочого візиту до Люксембурга Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Міністр фінансів України Сергій Марченко зустрілися з новопризначеною головою Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Надею Кальвіно. Сторони обговорили наступні кроки Уряду та механізми для ефективної реалізації проєктів Банку в Україні та залучення потрібного фінансування. Наразі обсяг ініціатив ЄІБ у державному секторі становить 25 проєктів загальним обсягом 5,2 млрд євро. З них на стадії реалізації – 23 проєкти загальним обсягом 4,81 млрд євро. Щодо обговорення наявних ініціатив, Сергій Марченко наголосив, що наразі Міністерство фінансів України ретельно працює над можливими механізмами для створення новий фінансових угод з ЄІБ, а також задля збільшення ефективності робочих ініціатив у 2024 році. В результаті зустрічі сторони домовились продовжити роботу над ефективним упровадженням поточних і потенційних проєктів та залученням нових інвестицій Банку в Україну.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо надання можливості сільським та селищним бюджетам залучати запозичення, у тому числі в українських банках та міжнародних фінансових організаціях. Проєкт розроблено для приведення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України.
Серед ключових нововведень такі.
Розширення механізмів здійснення місцевих запозичень та надання місцевих гарантій для селищних та сільських рад.
Визначення осіб, уповноважених на підписання документів, пов’язаних з місцевими запозиченнями та гарантіями.
Створення умов для моніторингу затверджених рішень і зменшення кількості форм бюджетної звітності.
Окреслені зміни сприятимуть підвищенню прозорості та відповідальності при здійсненні місцевих запозичень, а також допоможуть громадам адаптуватися до економічних потреб з більшою гнучкістю. Це також сприятиме підсиленню фінансової стабільності місцевих бюджетів і стане потужним стимулом для соціально-економічного розвитку сіл та селищ по всій Україні.
______________________________________________________________________
[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в березні 2024 року / НБУ. 2024. 10 квіт.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[2] Інфляційний звіт. Січень 2024 року. Київ, 2024. 54 с.
URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2024-Q1.pdf?v=7
[3] Міжнародні резерви зросли до 43,8 млрд дол. США за підсумками березня / НБУ. 2024. 05 квіт.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-zrosli-do-438-mlrd-d…
[4] Зміна вимог щодо оцінки банками кредитного ризику сприятиме пожвавленню кредитування аграріїв / НБУ. 2024. 08 квіт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zmina-vimog-schodo-otsinki-bankami-kred…
[5] НБУ змінює параметри для розрахунку ліміту придбання банками тримісячних депозитних сертифікатів / НБУ. 2024. 09 квіт. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-zminyuye-parametri-dlya-rozrahunku-…
[6] Зі спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, з початку повномасштабної війни перераховано майже 34,5 млрд грн, за березень рахунок поповнився на понад 182 млн грн / НБУ. 2024. 02 квіт.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zi-spetsrahunku-vidkritogo-nbu-na-potre…
[7] Мінфін: Податкова та митна служби у березні повністю виконали план, забезпечивши перевиконання для держбюджету на майже 10 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_podatkova_ta_mitna_sluzhbi_u_berezni_…
[8] Мінфін: З початку року на соцвиплати було спрямовано 112,7 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_z_pochatku_roku_na_sotsviplati_bulo_s…
[9] Мінфін у І кв. 2024 року забезпечив перерахування з держбюджету 36,2 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_i_kv_2024_roku_zabezpechiv_pererakh…
[10] Уряд затвердив порядок надання субвенції для облаштування укриттів у медзакладах. URL: https://moz.gov.ua/article/news/urjad-zatverdiv-porjadok-nadannja-subve…
[11] В Україні вже вдалося відновити 871 пошкоджений об’єкт медичних закладів. URL: https://moz.gov.ua/article/news/v-ukraini-vzhe-vdalosja-vidnoviti-871-p…-
[12] Уряд ухвалив рішення щодо розподілу 2,5 млрд грн на укриття в школах у 2024 році. URL: https://decentralization.ua/news/17927
[13] На прифронтових територіях місцева влада зможе звільняти підприємства від місцевих податків. URL: https://minre.gov.ua/2024/04/12/na-pryfrontovyh-terytoriyah-misczeva-vl…
[14] Місцева влада може звільняти підприємства на прифронтових територіях від місцевих податків – рішення Уряду. URL: https://decentralization.ua/news/17926
[15] Мінфін: Уряд профінансує втрати бюджетів місцевих громад, які надаватимуть пільги для бізнесу на прифронтових територіях. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_profinansuie_vtrati_biudzhetiv_…
[16] На Чернігівщині відновлять центральну районну лікарню коштом UNITED24. URL: https://moz.gov.ua/article/news/na-chernigivschini-vidnovljat-centralnu…
[17] Спільне комюніке за підсумками засідання Керівного комітету Багатосторонньої Координаційної Платформи донорів для України 10 квітня 2024 року.
URL: https://zip.lu/3irNu
[18] У березні 2024 року Міністерство фінансів залучило близько 9 млрд дол. США пільгового фінансування від міжнародних партнерів.
URL: https://zip.lu/3irNy
[19] З лютого 2022 року Україна залучила понад 31 млрд доларів США через механізми Світового банку: Сергій Марченко на зустрічі з представниками Банку.
URL: https://zip.lu/3irNB
[20] Сергій Марченко на Конференції «Перспективи економіки та фінансів» : Україна зберегла фінансову стабільність і продовжує демонструвати стійкість.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_speaking_at_the_outlook_for…conference_ukraine_has_maintained_financial_stability_and_continues_to_demonstrate_resilience-4538
[21] Міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Угоду з США щодо відтермінування виплат за державним боргом.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minister_of_finance_sergii_marchenko_signed_…
[22] Україна отримає 100 млн євро від Банку Розвитку Ради Європи в рамках проєкту “HOME. Компенсація за знищене майно”.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_eur_100_million_from_th…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД