30 січня 2015 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (м. Київ, вул. Пирогова, 7а) відбулася зустріч у форматі "круглого столу" з делегацією Інституту радіоактивності довкілля Університету Фукусіми (Японія). Під час засідання відбулося обговорення досвіду організації і результатів досліджень радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварій на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусіма-Дайічі, а також перспектив розвитку співробітництва за напрямом Чорнобиль–Фукусіма та надання відповідних пропозицій до розгляду міжурядовою Спільною комісією. У зустрічі взяли участь фахівці Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), науковці Інституту радіоактивності довкілля (ІРД), представники Посольства Японії в Україні та українські експерти.
Засідання "круглого столу" відкрили Олександр ВЛАСЮК, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень та Кенджі НАНБА (Mr. Kenji NANBA), заступник директора Інституту радіоактивності довкілля.
О. Власюк нагадав присутнім, що НІСД є базовою науково-дослідною установою аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України. Далі О.Власюк зазначив, що сьогодні Україна переживає вкрай непрості часи, коли ми вимушені протистояти російській агресії, і подякував японським колегам і Уряду Японії за підтримку України. Він зауважив, що НІСД став майданчиком для міжгалузевого співробітництва щодо подолання негативних наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки в нашому інституті працюють кваліфіковані фахівці у сфері екологічної та техногенної безпеки. В цьому Інституту допомагали провідні українські експерти, які присутні зараз у залі. Після аварії на Фукусімі НІСД став плідно співпрацювати з японськими колегами з метою передачі українського досвіду ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. На співробітника Інституту О.Насвіта покладено важливу функцію секретаря спільного українсько-японського комітету з питань співробітництва Чорнобиль-Фукусіма.
НІСД активно бере участь у координації цього співробітництва. Сьогодні розглядатимуться питання аналізу результатів досліджень радіоактивного забруднення довкілля внаслідок Чорнобильської та Фукусімської аварій. Важливо також обговорити питання співробітництва за напрямом Чорнобиль–Фукусіма та напрацювати пропозиції для розгляду міжурядовою Спільною комісією. Завершуючи вітання О.Власюк висловив сподівання, що ця зустріч сприятиме подальшому взаєморозумінню між експертами наших держав, а наше успішне співробітництво сприятиме підвищенню рівня радіаційної безпеки України та Японії.
Кенджі НАНБА подякував за організацію цієї зустрічі та запрошення японських фахівців. Він також зазначив, що під час візитів до Києва, Одеси, Славутича японські спеціалісти отримали багато важливої інформації, що допоможе в їхніх дослідженнях. Хоча з часу аварії на Фукусімі пройшло лише 4 роки, японські фахівці вже мають певний досвід ліквідації негативних наслідків.
Він висловив сподівання, що подальші спільні дослідження щодо ліквідації наслідків радіоактивного забруднення продовжаться завдяки успішному співробітництву фахівців України та Японії.
Олег НАСВІТ, завідувач сектору екологічної та техногенної безпеки НІСД у своєму виступі проаналізував еволюцію основних напрямів співробітництва по лінії Чорнобиль-Фукусіма та роль НІСД в координації та поліпшенні рівня співробітництва. Він також відзначив, що для поліпшення ефективності співробітництва потрібно поліпшувати якість зворотного зв’язку, особливо це стосується експертного середовища, оскільки вже є дипломатичний зворотний зв’язок.
Микола ШТЕЙНБЕРГ, представник Міжнародної групи експертів Міжнародного дослідницького інституту зняття з експлуатації ядерних об’єктів (Японія) у своєму виступі зупинився на проблемах проммайданчика АЕС Фукусіма-Дайічі і діяльності Міжнародної групи експертів.
Доповідач повідомив, що японські спеціалісти втягуються в традиційну систему організації робіт на майданчику за чітко прописаними планами на довгу перспективу. Це є прекрасною запорукою ефективності робіт, коли визначені та зрозумілі терміни та завдання. З точки зору радіологічної ситуації на майданчику, М. Штейнберг відзначив, що найбільш складні роботи очікують на японських фахівців саме у цьому році. У минулому році були проведені роботи на четвертому блоці, а в цьому році розпочнуться складні роботи на 1, 2 та 3 блоках, де зберігається вкрай важка радіаційна обстановка. Після 2020 р. очікується початок робіт з видалення радіоактивного палива, підготовка до цього вже розпочалася. Зараз цілий ряд організацій з різних країн розробляють технологію та програму виконання цих робіт, і є надія що через 5-6 років технологія буде відпрацьована і можна буде приступати до роботи. Проммайданчик є унікальним об’єктом з точки зору його розташування і радіологічної обстановки – він знаходиться прямо на березі океану. Для захисту океану всі можливі заходи були реалізовані. Велика робота виконана з попередження потрапляння води всередину реакторної будівлі.
Дмитро БУГАЙ, провідний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАНУ, у своєму виступі повідомив про результати дослідження за проектом з підтримки поводження з радіоактивними відходами в Україні. Метою проекту є дослідження захоронень і тимчасових місць зберігання радіоактивних відходів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Серед завдань проекту визначено характеристика об'єктів розміщення відходів з використанням бортових геофізичних методів, розробка всеохоплюючої бази даних радіоактивних відходів у місцях тимчасового зберігання з необхідною інформацією для оцінки безпеки - параметрами інвентаризації, умов зберігання, параметрами навколишнього середовища. Важливим завданням проекту є розробка та впровадження методології оцінки безпеки. Під час виконання проекту виникли труднощі, пов’язані з розробкою критеріїв для оцінки безпеки та прийняття рішень, наявністю довгоживучих відходів, використання аерозйомок для визначення характеристик радіоактивних відходів. В результаті виконання проекту буде надана оцінка безпеки радіоактивних відходів у місцях тимчасового зберігання та здійснено їх ранжування в залежності від рівня радіаційної безпеки, надані рекомендації щодо захисних заходів.
Кенджі НАНБА (Mr. Kenji NANBA), заступник директора ІРД у своєму виступі розповів про діяльність Інституту, дослідницькі проекти та участь іноземних експертів у роботі Інституту. ІРД займається дослідженнями поведінки радіоактивних речовин у різних компонентах довкілля. До складу працівників ІРД входять представники українських наукових установ. У Фукусімі також функціонують Центр створення навколишнього середовища та Глобальний Медичний науковий центр. Центр створення навколишнього середовища займається питаннями моніторингу, реабілітації, контрзаходів, управління відходами, надання інформації громадськості. Серед пріоритетних напрямів подальшого співробітництва з українськими науковими установами К. Нанба виділив можливість проведення відповідних курсів для дослідників або студентів, спільні програми освіти та навчання, обмін візитами, проведення досліджень у сфері екології та управління.
Марк ЖЕЛЄЗНЯК, професор проектів ІРД зазначив, що в інституті серед основних напрямків виділяються дослідження лісів, річок, водосховищ, озер, моря. Ми прийшли в інститут з Чорнобильським досвідом, але є декілька факторів, що істотно відрізняють ситуацію на Фукусімі від Чорнобиля.
За територією охоплення Чорнобильська аварія була значно більша, ніж на Фукусімі. З чорнобильської зони винос 90% радіоактивності відбувається водним шляхом, і скоріш за все, така ж саме ситуація буде в зоні Фукусіми. Але ця зона характеризується високим рівнем інтенсивності опадів і крутими схилами, через що значно зростає обсяг змиву радіоактивності в твердій фазі. За таких умов основна кількість змитих з водозбору радіонуклідів зосереджується в донних відкладах водосховищ. Тому нагальним завданням є розробка прогнозів наслідків великого тайфуну, коли якась дамба водосховища може бути зруйнована, а також розробка контрзаходів. М. Желєзняк відзначив, що ІРД має хорошу експериментальну базу для вимірів та відбору проб. Інститут швидко зростає, збільшується кількість працівників і адміністративних будівель.
Василь ЙОЩЕНКО, професор проектів ІРД у своїй доповіді відзначив, що протягом тривалого часу цезій буде залишатися в лісах, де буде складно проводити дезактивацію. Потрібно розуміти, що відбувається в лісах Фукусіми і що буде відбуватися з ними в майбутньому. Завданнями проекту є моніторинг процесів перерозподілу цезію в лісових екосистемах, моделювання і довгостроковий прогноз ситуації в лісах, а також ідентифікація можливих ефектів на біоту в екосистемах.
Сергій СТЕПАНЕНКО, ректор Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ) доповів про дослідження ОДЕКУ і перспективи участі у співробітництві. Він зазначив, що в ОДЕКУ надається повний цикл навчання від молодшого спеціаліста до програми доктора наук за напрямом гідрометеорологія, екологія та охорона довкілля, збалансоване природокористування, екологічний менеджмент.
Також відбувається підготовка за програмою військової гідрометеорології для Збройних Сил України. Серед основних напрямів роботи інституту доповідач відмітив моделювання та оцінку забруднення цезієм різної сільськогосподарської продукції в т.ч. озимої пшениці, розробку моделей поширення атмосферних забруднень від різних джерел, включаючи радіоактивні. З японськими колегами обговорювалися напрями співробітництва щодо спільних освітніх програм, а також програм обміну студентами та аспірантами.
Валерій КАШПАРОВ, директор УНДІ сільгоспрадіології (УНДІСГР) Національного університету біоресурсів і природокористування доповів про сучасний радіологічний стан Чорнобильських територій. Він зазначив, що Інститут успішно співпрацює з міжнародними організаціями і бере активну участь в міжнародних проектах. Доповідач наголосив на необхідності внесення змін в національне законодавство в частині правового режиму територій, що необхідно озвучити на чорнобильських слуханнях у березні поточного року.
Віталій ВИШНЕВСЬКИЙ, керівник відділення Інституту проблем математичних машин і систем (ІПММС) НАНУ зупинився на дослідженнях ІПММС і перспективах участі у міжнародному співробітництві. Він відмітив, що Інститут має інформаційний профіль, і багато років він входив до складу відділення інформатики. Зараз в Інституті працює 3 відділи, що займаються моделюванням процесів навколишнього середовища. Починаючи з 80-х років в Інституті проводилися дослідження щодо створення ситуаційних центрів і до 1983 р. вже була створена модель цього центру під керівництвом академіка В.М. Глушкова. В інституті продовжуються роботи з інформаційного наповнення ситуаційних центрів, а досвід створення та супроводження роботи ситуаційних центів може бути використаний для співробітництва з японськими партнерами.
Борис ПРІСТЕР, головний науковий співробітник Інституту проблем безпеки АЕС (ІПБ АЕС) НАНУ, академік НААНУдоповів про дослідження ІПБ АЕС і перспективи участі у співробітництві. Він зазначив, що після 30 років від Чорнобильської аварії продовжується моніторинг та уточнення радіаційної обстановки. Радіаційна обстановка не може бути однаково оцінена для різних екологічних умов ґрунтів, ландшафтів. Доповідач наголосив, що будь-який захід з протидії радіоактивному забрудненню має коригуватися з урахуванням властивостей ґрунту. Калійні добрива дозволяють втричі зменшити обсяг надходження радіоактивного цезію, але дози мають коригуватися з урахуванням властивостей ґрунту.
Кенджі НАНБА (Mr. Kenji NANBA), заступник директора ІРД відмітив, що під час свого візиту вони відвідали науково-дослідні інститути, що використовують дуже старе аналітичне обладнання. Японські фахівці Інституту готові до співробітництва з українськими колегами, які мають значний досвід моделювання процесів та обробки результатів. Японська сторона готова до програм обміну експертами та проведення спільних експериментів.
Підбиваючи підсумки засідання "круглого столу" Олександр СУХОДОЛЯ, завідувач відділу енергетичної, транспортно-комунікаційної, екологічної та техногенної безпеки НІСД. зазначив, що зустріч пройшла успішно і дозволяє намітити подальші шляхи співробітництва між українськими та японськими інститутами. НІСД буде пропонувати активізувати роботу Спільного українсько-японського комітету, і розширити його роботу на інші сфери діяльності. На завершення О.Суходоля подякував учасникам засідання та побажав успіхів і розширення успішного співробітництва між українськими та японськими експертами.
Після зустрічі учасники разом сфотографувалися.