21 листопада 2023 р. в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулося спільне засідання експертів НІСД та ГО «Клуб банкірів» з теми «Стратегія розвитку фінансового сектора в період війни і повоєнного відновлення».
Наукову спільноту та експертне товариство серед учасників засідання представляли, зокрема,
Ярослав Жаліло, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова ради ГО «Клуб банкірів»; Валерій Геєць, директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор, академік НАНУ; Тетяна Єфименко, президент ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор, академік НАНУ; Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, член-кореспондент НАНУ; Олександр Любіч, віцепрезидент ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Юрій Прозоров, президент Товариства фінансових аналітиків; Олег Яременко, завідувач сектора інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор; Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Євген Бублик, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук; Тетяна Сисоєва, директор департаменту фінансів Фонду держмайна України.
У засіданні також взяли участь представники банківського сектора: Арсен Макарчук, директор департаменту стратегії та розвитку НБУ; Вадим Копилов, голова спостережної ради АТ «Кристалбанк»; Віталій Романчукевич, голова наглядової ради АТ «Європромбанк»; Ірина Гаврильчук, голова наглядової ради АТ «РВС банк»; Олеся Листопад, член ради ГО «Клуб банкірів», Владислав Кравець, радник голови правління АБ «Укргазбанк»; Віталій Миронюк, керівник Центрального регіону корпоративного бізнесу «Акордбанк».
Відкриваючи засідання, Ярослав Жаліло привітав присутніх з Днем Гідності та Свободи.
Предметом дискусії на засіданні стала доповідь Арсена Макарчука, який представив для обговорення Стратегію розвитку фінансового сектору в період війни і повоєнного відновлення.
Проєкт Стратегії (його розробили Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) установлює актуальні пріоритети й цілі розвитку фінансового сектора, сфокусовані на спротиві російській агресії та на відновленні країни. Проєкт створено в контексті Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом.
Стратегія передбачає, що спільні дії регуляторів та Фонду гарантування вкладів у фінансовому секторі будуть спрямовані на досягнення п’яти стратегічних цілей: макроекономічна стабільність, фінансова стабільність, фінансова система працює на відновлення країни, сучасні фінансові послуги, інституційна спроможність регуляторів та ФГВФО.
Передбачені Стратегією заходи умовно поділено на короткострокові, спрямовані на забезпечення стабільності, недопущення погіршення ситуації у фінансовому секторі та економіці загалом, і середньострокові, що стануть основою прийдешньої відбудови та зростання економіки.
Стратегія визначає майбутні пріоритети фінансової системи, до яких належать, зокрема: відновлення; розвиток фінансового сектора та забезпечення безперервності його роботи; поступове згортання надзвичайних пруденційних заходів; діагностика банківських активів; моніторинг та розв’язання проблеми непрацюючих кредитів; створення комплексної системи оздоровлення та виведення з ринку неспроможних учасників; запровадження системи раннього реагування на проблемність фінансових установ. За сприятливих і стійких макроекономічних умов передбачено поступову лібералізацію фінансових ринків та повернення монетарної політики до режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом.
Попри війну, Стратегія констатує потребу й далі провадити технологічний розвиток фінансових послуг як неодмінної передумови для дальшого розширення фінансової інклюзії та забезпечення кібербезпеки. Одними з найперших завдань у межах реалізації Стратегії є заходи з відновлення фінансової інфраструктури на деокупованих територіях, забезпечення безбар’єрності та інклюзивності фінансового сектора.
Особливу увагу в Стратегії приділено імплементації європейського законодавства та найліпшої світової практики у сферах: регулювання та нагляду за фінансовим сектором; урегулювання неплатоспроможності та виведення з ринку учасників фінансових установ. У фокусі уваги – набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг, адже безумовним спільним пріоритетом усіх учасників, які доєдналися до виконання Стратегії, є рух до вступу України до ЄС.
Оскільки війна зумовлює високу загальну невизначеність, нова Стратегія є безстроковою. Систематично аналізуючи вплив зовнішнього середовища, регулятори та Фонд гарантування вкладів будуть уточнювати спільні плани з досягнення цілей Стратегії та працювати над їх реалізацією стільки часу, скільки потребуватиметься. У зв’язку з цим Стратегія також закріплює короткий перелік ключових індикаторів, важливих у короткостроковій перспективі під час повномасштабної війни, який надалі за потреби буде актуалізовано.
У загальній дискусії щодо проєкту Стратегії взяли участь більшість учасників заходу.
Зокрема, Валерій Геєць зазначив, що ключовим викликом найближчих місяців, з яким може стикнутись Україна, є можливе призупинення фінансування з боку США. Натомість іншим важливим викликом є очікуване впровадження цифрових грошей на рівні Центробанків світу, що формуватиме для України нові ризики та можливості. Водночас, на думку Арсена Макарчука, Сполучені Штати не є монопольним донором України, отже, порівнянний обсяг надходження коштів треба очікувати від Європейського Союзу та МФО, проте Національний банк у будь-якому разі не планує відновляти практику емісійного фінансування бюджетного дефіциту. Що ж стосується проблеми цифрових активів, то регулятор у координації з міжнародними партнерами активно співпрацює з Верховною Радою з метою розбудувати легальний та прозорий ринок віртуальних активів.
Олеся Листопад у виступі порушила болюче для банківської системи питання законодавчих змін, що передбачають значне зростання податкового навантаження на прибуток банківських установ.
Натомість, як уважає Юрій Прозоров, регулятор має сформувати власну позицію щодо зростання податкового навантаження на банки й офіційно довести її до Верховної Ради. Він також зазначив важливість та актуальність імплементувати в проєкт Стратегії розкриття інформації про ESG та ESG-рейтингування, при цьому ESG-фокус потрібний не лише після війни, але й під час її. Також, на думку Ю. Прозорова, треба розвивати Бюро кредитних історій, що доповнює функціонал Кредитного реєстру НБУ.
Зі свого боку Вадим Копилов виокремив дві проблеми, які відчутно впливають на функціональність та інституційну спроможність банківської системи, зокрема: проблему диспаритетності в структурі капіталу банків шляхом абсолютного домінування на ринку банків з державною участю та дочірніх установ нерезидентів; проблему непродуктивного відпливу коштів з рахунків військовослужбовців на користь операторів грального бізнесу. Полемізуючи з доповідачем, учасники дискусії дійшли спільної згоди щодо необхідності підвищувати рівень фінансової грамотності всіх учасників ринку фінансових послуг, у т. ч. військових.
Згідно зі статистичними даними, які оприлюднив Сергій Кораблін, з початку війни банківська система України: скоротила обсяг наданих кредитів на 75 млрд грн; натомість збільшила вкладення в ОВДП на 45 млрд грн, а в депозитні сертифікати НБУ – на 450 млрд грн. На його думку, така динаміка ставить під сумнів ефективність розподілу коштів в економіці. Полемізуючи із С. Корабліним, Арсен Макарчук зазначив, що ці негативні тенденції безпосередньо пов’язані з потребою «зв’язувати» надлишкову ліквідність банківської системи в межах комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Тим часом цикл зниження облікової ставки, що його розпочав регулятор, має поступово стимулювати банківські установи відновити кредитування суб’єктів господарювання на тлі скорочення їхніх вкладень у державні цінні папери.
Погоджуючись із представником регулятора, Віталій Романчукевич зауважив, що в міру зниження облікової ставки на рівні невеликих банків з акціонерним капіталом українського походження віднедавна справді відбувається процес переорієнтації інвестицій – з портфеля державних цінних паперів на користь портфеля корпоративних кредитів.
Заторкнувши питання активізації кредитування підприємств ВПК, Владислав Кравець наголосив, що сьогодні в Україні кредитувати сектор оборони мають можливість лише два державні банки. При цьому, на відміну від європейських країн, кредитори ВПК повинні формувати страхові резерви під надані кредити в повному обсязі, що вимагає корегування нормативної бази регулятора щодо формування страхових резервів у бік істотного пом’якшення.
Сергій Волков прокоментував, що на заваді процесу зростання інвестицій в Україну стоїть, серед іншого, відсутність нормативної бази щодо використання багатьох зручних інструментів, зокрема інфраструктурних облігацій, облігацій забезпечення, інструментів забезпечення грошового потоку тощо.
Тетяна Єфименко у своєму виступі зосередила увагу на тому, що у світі відбуваються зміни, пов’язані з невизначеністю та фрагментацією, натомість інвестиційний процес в умовах надзвичайних ситуацій залишається завданням фінансового сектора. У цьому сенсі актуалізуються проблеми підвищення ефективності фінансового моніторингу та об’єднання зусиль різних гілок влади з метою посилити інституційну спроможність фінансової системи.
Зі свого боку Олег Яременко наголосив на обов’язковому врахуванні негативного досвіду фінансової кризи 2008–2009 рр. в контексті очікуваного надходження іноземного капіталу в банківську систему України.
Ярослав Жаліло зауважив, що проєкт Стратегії розробляли в надскладних умовах, проте й тепер експерти мають можливість долучитися до його вдосконалення. Очевидно, що Стратегію будуть реалізовувати в умовах війни, а повернення до режиму функціонування економіки «business as usual» відбудеться нескоро. Стратегія потребує певної конкретизації, адже має не лише відповідати на питання «що робити», але й містити механізм реалізації цілей і завдань. Тому важливо деталізувати завдання Стратегії, особливо в умовах, коли головні стейкхолдери не мають методології ефективної діяльності через надвисоку невизначеність у період війни.
Таким чином, є потреба дати в Стратегії відповідь на питання: яким чином стейкхолдери мають реагувати на зростання рівня перерозподілу ВВП через бюджет; як функціонуватиме фінансова система в умовах воєнних та інституціональних ризиків, що впливають на кредитування значно більше, ніж рівень дохідності; як впливатиме на економіку та на ринок кредитів масштабне субсидоване кредитування; як подолати проблему надлишкової ліквідності банків; як будувати антиінфляційну політику та які перспективи повернення до режиму інфляційного таргетування за потужного впливу структурно-інституційних чинників; яким чином фінансовий сектор виходитиме з накопичених у період війни ризиків; як урегулювати питання проблемних боргів; як долати проблему очікуваного підвищення комунальних тарифів та відповідного накопичення неплатежів; як ліквідувати «навіс ліквідності» в комерційних банках.
На думку Я. Жаліла, передбачене в документі скорочення частки держави не є стратегією для державних банків. Натомість має бути передбачено використання державного банківського сектора як опорного для розв’язання актуальних проблем у період війни та початку відбудови. Також доповідач відзначив важливість питань: фінансової інклюзії; зміцнення спроможності економіки до абсорбції ресурсів в умовах війни; розгалуженішої політики щодо віртуальних активів.
Стосовно фокуса відновлення як елемента Стратегії Я. Жаліло зауважив, що в ній має бути відображено напрями: використання інструмента беззаставного кредитування процесів відновлення; формування сучасних інститутів розвитку; уточнення стратегії розвитку ЕКА; створення мережі спеціалізованих банків для цільового кредитування.
Підбиваючи підсумки заходу, Людмила Мостова зазначила, що ключовим елементом ефективності фінансової системи є питання довіри до регулятора. Отже, діалог між експертами, які беруть участь у спільних засіданнях НІСД та Клубу банкірів, є вкрай важливим, а досвід науковців та банкірів-практиків має бути враховано під час затвердження проєкту Стратегії розвитку фінансового сектора в період війни і повоєнного відновлення та інших подібних документів у майбутньому.
Своєю чергою Ярослав Жаліло подякував усім учасникам за плідну дискусію та висловив особливу вдячність Силам оборони, які своїми героїчними зусиллями дають змогу цивільним фахівцям працювати на відбудову та розвиток країни.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД