6 грудня 2023 р. в конференц-залі НІСД відбувся круглий стіл «Територіально орієнтовані механізми стимулювання інвестицій у повоєнному відновленні України». У засіданні взяли участь фахівці НІСД, представники академічних наукових та навчальних установ, недержавних аналітичних центрів з різних регіонів України, профільних органів державного управління.
Предметом обговорення стала аналітична доповідь, яку підготували експерти Інституту в співпраці з представниками Інституту економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України та Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Основні результати дослідження представив заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України Ярослав Жаліло.
Він зазначив, що повномасштабна війна, яку розв’язала Російська Федерація, радикальним чином змінила регіональний ландшафт України. Сформувалися принципово нові чинники диференціації соціально-економічного становища регіонів та громад. Відповідно, процес відновлення потребуватиме територіально диференційованого підходу до політики відновлення, що має враховувати специфічні комплекси як проблем і потреб, так і потенціалів та можливостей.
За таких умов запровадження диференційованих територіально орієнтованих механізмів не лише не нестиме загрози фрагментації економіко-правового поля, а навпаки надаватиме можливості інтенсифікувати подолання викликаних війною диспропорцій. Застосування механізмів передбачено законодавчо, а коректне запровадження розширює їхні можливості. Причому практичне впровадження територіально орієнтованих механізмів не обов’язково передбачатиме фіскальні й митні преференції, хоча їх залучення в Україні припустиме в рамах політики відновлення.
Набутий в Україні на початку 2000-х років негативний досвід спеціальних режимів економічної діяльності вже не можна розглядати як достатньо релевантний у нових економіко-правових умовах. Створено низку запобіжників щодо потенційно можливих ризиків зловживань з огляду на значні зміни в податковому та митному адмініструванні, а також на прагнення України інтегруватись у Євроатлантичний цивілізаційний простір, що об’єктивно накладає й зобов’язання в проведенні реформ та розбудові демократичної правової держави.
До того ж, наголосив доповідач, апробація в Україні новітнього інструментарію територіально орієнтованих механізмів може бути підставою для оновлення загальноєвропейських підходів до регіонального розвитку в умовах сучасних викликів. У цьому контексті важливо повноцінно використовувати та розширювати можливості органів місцевого самоврядування щодо встановлення сприятливих умов для розвитку та приваблення інвестицій.
Я. Жаліло виклав авторське бачення ключових рис територіально диференційованих політик функціональних типів територій, визначених чинним законодавством.
До загальної дискусії щодо головних висновків доповіді долучилися більшість учасників заходу. Деякі цитати з виступів такі.
Експерт проєкту «UA-EU: Згуртованість і розвиток» Юрій Третяк: «Надзвичайно важливо, щоб в Україні запрацювали територіально орієнтовані підходи не тільки в рамах регіональної політики, але й у рамах усіх інших політик. До війни були великі диспропорції розвитку – як між регіонами, так і між різними типами територій. Після війни ці диспропорції посиляться і впливатимуть на життя людей у масштабах країни… Законодавча база, зокрема закон «Про засади державної регіональної політики», дозволяє впроваджувати регіональну політику за територіально орієнтованим підходом».
Професор кафедри управління охороною здоровʼя та публічного адміністрування Національного університету охорони здоровʼя України імені П. Л. Шупика Зоряна Гбур: «Одним з напрямів роботи Університету, який я представляю, є проблеми залучення інвестицій, індикативного планування інвестиційних проєктів, роль таких проєктів у повоєнному відновленні України. Що глибше занурюєшся в цю тематику, то більше розумієш, що вона є не просто актуальною, але ключовою у світлі всіх економічних процесів та в рамах державного регулювання. Без залучення інвестицій та без урахування специфічних особливостей кожної території ми не зможемо відновлювати та підіймати територіальні громади».
Заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (Одеса) Олександр Лайко: «Дальший наш розвиток в просторовому вимірі можливий лише за умови залучення істотних обсягів інвестицій, що є на сьогодні значною проблемою, яку не вдавалось подолати до повномасштабної війни. Тут потрібна певна систематизація та структуризація всіх державних механізмів – адміністративних, регуляторних та ін. Лише так ми зможемо створити належні умови для активізації інвестиційної діяльності, і вони мають бути індивідуалізовані для різних регіонів».
Під час обговорення експерти констатували, що досвід упровадження територіально орієнтованих механізмів в Україні в минулому мав низку недоліків, що вплинули на ефективність і стали причиною згортання преференцій у межах СЕЗ та ТПР 2005 р.
Причини таких тенденцій, зокрема, нагадав завідувач відділу регіональної політики та територіальних громад НІСД Олексій Їжак: «У доповіді вказано термін «спеціальні режими», що доречно визначити як певну суб’єктність, яка відрізняється від просто повноважень, пільг чи законодавчих винятків. В історії України був експеримент зі спеціальними економічними зонами – його припинили, оскільки там було багато «схем» і мало економічного розвитку. Моя гіпотеза, викладена в доповіді, полягає в тому, що в 2000-х рр. була спроба надати на регіональному рівні саме повноважень, а не суб’єктності – це й стало причиною проблем та згортання такої політики».
Директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук: «У пропонованій доповіді вказано на помилки, які було зроблено, та на потребу їх виправити. Територіально орієнтовані підходи – це не просто заходи чи закони, це певна філософія. Отже, ми говоримо про зміну філософії діяльності міністерств, обласних адміністрацій, голів і рад територіальних громад. Ефективність такої політики дуже пов’язана з прогнозуванням. Варто зрозуміти, які території будуть деградувати сильно і їх буде треба стимулювати до розвитку, а які території будуть швидко відновлюватися».
Старший науковий співробітник відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва ІЕП НАН України Ірина Новак: «Потенціал вільних економічних зон в Україні належним чином не використано. Хоча були зони, як-от СЕ(В)З «Порто-франко» в Одесі, які справді підносили потенціал портів, створювали інфраструктуру й розвивали південь України. Зараз події відбуваються дуже динамічно – якщо перший рік ми розраховували на допомогу партнерів, то наразі дедалі більше ми звертаємо увагу на можливості залучати інвестиції. Важливо поєднати залучення міжнародної допомоги та інвестиції, і очевидно, що для різних територій це сполучення буде різним».
Учасники круглого столу, які представляли різні регіони України, відзначили диференційованість українських територій у регіональному вимірі та специфічні особливості кожної території.
Виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша: «Поряд із суто економічними підходами варто звернути особливу увагу на екологічні наслідки застосування тих чи тих механізмів, що, зокрема, важливо для Заходу України, наприклад – Закарпатської обл., де розміщено численні туристичні та рекреаційні об’єкти. Це особливо актуалізувалося з переміщенням релокованих підприємств переробної промисловості».
Особливу роль територіально орієнтовані механізми відіграватимуть для територій, які постраждали від бойових дій, російської окупації та перебувають у прифронтовій зоні.
Консультант Агенції розвитку Південного регіону (Миколаїв) В’ячеслав Клочан: (презентація) «Особливості Півдня України: зруйнована інфраструктура є найменшою проблемою, оскільки її можна відбудувати. Об’єктивна проблема – труднощі з поверненням людей до зруйнованих міст і сіл. Також варто наголосити на проблемі роботи підприємств та створення робочих місць – частина підприємств виїхала (релокувалася), і за час переїзду вони втратили свій ринок збуту; та частина, яка залишилась, працює в зоні ризику. Важливими є оновлення державної регіональної політики та стратегій розвитку».
На схожі труднощі вказав Керівник проєктів Центру розвитку місцевого самоврядування (Харків) Віктор Нестеренко: «Харківська область поділена на дві умовні великі території – першу становлять громади, які перебувають у прикордонній зоні та близькі до лінії фронту (Куп’янський, Ізюмський райони, частина Чугуївського району) і де безпекова ситуація найскладніша. До другої належить решта громад області (приблизно 2/3 від усієї території Харківщини), які прийняли дуже велику кількість переселенців, що є надзвичайно позитивно з погляду згуртованості та збереження людського капіталу. Для Харківської області, так само як і для південних областей, одним з першочергових завдань є повернення людей, що передбачає створення належних соціальних умов, інфраструктури та ін.»
Проректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Руслан Галгаш: «У нас зараз украй багато документів, присвячених питанням відновлення, але всі вони побудовані на основі найбільш позитивного для України сценарію. Щиро віримо в перемогу України, але сценарії можуть бути різними. Територіально орієнтована політика також повинна це враховувати. До того ж важливе співвідношення такої політики з ринковими механізмами – саме на останні треба звертати більшу увагу».
Директор Інституту економіки промисловості НАН України Юлія Залознова: «Території мають своє галузеве та функціональне спрямування. Наприклад, для південних регіонів завдання полягатиме у відтворенні та оновленні сільськогосподарського напряму. Для Сходу України важливою буде структурна модернізація економіки, оскільки видобувна спеціалізація підприємств була не на часі ще до війни. Це тривалий процес, і він має бути поєднаний з територіально орієнтованою політикою, оскільки запровадження спеціальних економічних зон та ін. режимів на короткий період час є недієвим».
Старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Снігова: «Визначаючи регіональний економічний потенціал, у нас недооцінюють вагомість вугільної галузі. У рамах вузького розуміння європейської концепції «справедливої трансформації» її розглядають насамперед як об’єкт скорочення. Натомість конверсія використання вугілля в напрямі неенергетичного його застосування спроможна істотно зміцнити перспективи економічного відродження, зокрема регіонів Сходу України».
На думку авторів доповіді НІСД, повноцінне практичне впровадження територіально орієнтованих механізмів передбачатиме імплементацію відповідних положень у Державну стратегію регіонального розвитку, регіональні та місцеві стратегії розвитку (які наразі оновлюють) або ж створення окремої цільової програми.
Керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода: «Питання, яке ми обговорюємо, повинно мати продовження не лише на майданчику Інституту, а й на інших платформах, зокрема – на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Така аналітика – це те, про що мають чути політики та високопосадовці».
Заступник начальника відділу регіонального розвитку та відбудови Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Віталій Проценко: «Найперше щодо оновлення Державної стратегії регіонального розвитку (ДСРР) – зазначений документ підготовлено й спрямовано на погодження центральним органам виконавчої влади та обласним військовим адміністраціям, а також органам місцевого самоврядування. Також варто зазначити, що наразі Україна спільно з Європейською Комісією напрацьовує Ukraine Plan – документ, який упроваджуватимуть до 2027 р., а його напрями та цілі синхронізовано з ДСРР. Для його реалізації буде виділено 50 млрд євро, 15 % цих коштів спрямують на соціально-економічний розвиток територіальних громад. Наразі тестують цифрові інструменти як для управління розвитком, так і для впровадження конкретних проєктів на рівні громад».
Підсумовуючи обговорення, Я. Жаліло зазначив, що наразі треба відійти від сприйняття територіально орієнтованих механізмів винятково як фіскальних стимулів, натомість підходити до них як до цілого комплексу заходів, які б сприяли відновленню та розвиткові регіонів з урахуванням їхньої специфіки та наслідків повномасштабної війни. Проведене в рамах круглого столу обговорення та й сама презентована доповідь спрямовано на перспективу. У цьому контексті важливими є: стимулювання дискусій щодо територіально орієнтованих підходів; спільне напрацювання конкретних інструментів державної політики для сприяння розвитку громад та регіонів – як в актуальних умовах військово-політичних викликів, так і в період повоєнного відновлення.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД