Згідно з Угодою про асоціацію України з ЄС, Україні слід внести багато змін у державну сферу технічного регулювання, для того щоб експортувати до ЄС не тільки сировину, але й товари з більшою доданою вартістю. Згідно з даними статистики, 25% українського експорту становить аграрна продукція, 22% металопродукція – тобто ледь не половина нашого постачання до ЄС становить експорт сировини, або виробів первинної переробки. Експорт з машинобудівної промисловості складає приблизно 14%.
Складовою угоди про вільну торгівлю з ЄС були переговори щодо збільшення експорту машинобудівної продукції. Для цього, за висловом відомого експерта Тараса Качки, потрібно було досягти «безвізового режиму для української продукції з ЄС». В юридичному розумінні це означає приєднання до України до угоди ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products). Це дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.
Згідно з встановленим Угодою про асоціацію з ЄС графіку для початку така угода повинна бути підписана по трьох напрямках, а загалом по 27 напрямах. Також в угоді про асоціацію між Україною та ЄС зазначена можливість розширення дії угоди ACAA і на інші сектори. Продукцію із цих галузей виробництва можна експортувати до ЄС без додаткового технічного контролю з європейського боку. Це заощадило кошти, що витрачалися б на такі перевірки. Який вплив матиме цей «безвізовий режим» для експорту української машинобудівної продукції на внутрішній ринок країни? Цей крок назустріч введенню європейських норм на внутрішній український ринок є проблематичним, оскільки передбачає його реформування. Себто, існують проблеми з адаптацією цих технічних регулювань до місцевого ринку.
З іншого боку, європейські стандарти визнані по всьому світу за їхню високу якість. Чи спричинять вони розділення українського виробництва на високоякісну продукцію для європейського ринку, і на продукцію сумнівної якості для дистрибуції на внутрішньому ринку? Завданням для нашого ринку є рухатися в одному напрямі з європейським ринком, саме тому поганої якості просто не повинно існувати. Якщо в Україні буде попит на український продукт, то й проблема якості перестане існувати. Якщо ми вироблятимемо продукти на український ринок, то витрачатимемо менше коштів на логістичні питання. Усі продукти, визнані європейською стороною, можуть бути експортовані по всьому світу. Найкращим прикладом є мед. Коли у ЄС стали закуповувати український мед, його визнали як високоякісний продукт у цілому світі – зокрема, і в США. Саме тому для України є пріоритетним покращити структуру свого експорту, збільшивши кількість машинобудівної продукції, водночас покращуючи і її якість.
Докладніше у відео: