27 вересня 2016 р. Міністр фінансів Олександр Данилюк затвердив та надіслав Голові Державної фіскальної служби України ключові показники ефективності (від англ. Key Performance Indicators - КРІ) в реформі ДФС.
Як відомо, у бюджетному процесі в Україні застосовується програмно-цільовий метод. Особливими його складовими є бюджетні програми, відповідальні виконавці, паспорти та результативні показники бюджетних програм.
Основною бюджетною програмою Державної фіскальної служби України є програма «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики» (КПКВК 3507010). Особливою складовою бюджетної програми є результативні показники, які характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань. Результативні показники включають показники затрат, продукту, ефективності та якості.
Разом з тим, вони надають обмежені характеристики, які не в змозі повною мірою охопити широкий спектр діяльності ДФС. З іншого боку, непоодинокими є проблеми платників податків при взаємодії з фіскальними органами. Науковці[1] тривалий час наголошували на необхідності розширеного переліку показників на зразок оцінки податкових адміністрацій у країнах ОЕСР[2]. Першою фундаментальною працею в Україні у даному напрямі в 2013 р. стала монографія «Система ключових індикаторів результативності діяльності органів Міністерства доходів і зборів України»[3]. Робота була виконана Науково-дослідним інститутом фінансового права у межах виконання науково-дослідної теми на замовлення відомства. Саме вона послужила відправною точкою і лягла нині в основу розробки КРІ.
Необхідність розробки КРІ зазначалася у програмах діяльності Урядів України 2015-2016 рр. та планами дій на їх виконання, а також рекомендаціями МВФ.
Очолила процес підготовки Голова Проектного офісу реформ при Міністерстві фінансів, радник Міністра Яна Бугрімова. До розробки показників безпосередньо були залучені автори монографії Дмитро Серебрянський та Артем Вдовиченко з Науково-дослідного інституту фіскальної політики, а також експерти групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ, Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, Громадських рад Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби України, народні депутати, представники галузевих та професійних асоціацій. НІСД був представлений головним консультантом відділу фінансової безпеки, яка брала участь в обговоренні та письмово подавала пропозиції до робочої версії KPI. Варто нагадати, що працівники відділу фінансової безпеки НІСД залучалися до перевірки ДФС на виконання доручень Президента України в липні-серпні 2015 р.[4], а відтак безпосередньо глибоко обізнані із внутрішніми особливостями функціонування відомства.
Крім формату трьох робочих зустрічей, експерти надавали свої пропозиції в усній та письмовій формах. Долучитися до процесу громадського обговорення робочих версій документу з 4 по 7 серпня ц.р. міг кожен охочий через сторінку Міністерства фінансів[5] у мережі facebook.
Як очікується, розроблені та затверджені показники оцінки ефективності ДФС мають забезпечити:
- значне зменшення корупції в ДФС;
- покращення керованості системи ДФС;
- зменшення рівня необґрунтованих перевірок та донарахувань;
- підвищення ефективності апеляційних оскаржень;
- зменшення рівня податкового боргу;
- мінімізацію людського фактору;
- покращення якості сервісів.
Показники оцінки ефективності ДФС включають сім груп:
- «Сервісні функції»;
- «Організаційна структура»;
- «Добровільна сплата»;
- «Ризик-орієнтований підхід»;
- «Функції аудиту та апеляції»;
- «Робота з податковим боргом»;
- «Митниця».
З їх повним переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства фінансів України за посиланням[6].
Звичайно, які і будь-який інший документ, розроблені показники КРІ не є абсолютно досконалими. Водночас міжнародний досвід та вітчизняні наукові напрацювання, зауваження та рекомендації в основному враховані.
Окремо необхідно позитивно відзначити відкриту комунікаційну політику Міністерства фінансів при розробці КРІ, представленні законопроекту з податкової реформи та проекту Державного бюджету на 2017 р. Регулярно відбуваються численні зустрічі Міністра фінансів або його заступників з бізнесом, експертним та науковим середовищем.
З метою зміцнення фінансової безпеки держави, працівники відповідного відділу НІСД продовжують брати активну участь в процесі розробки та впровадження реформ у бюджетно-податковій сфері.
