"Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні електронних адміністративних послуг" Аналітична записка

 

Анотація

Проаналізовано поточний стан, окреслено основні проблеми запровадження в Україні надання населенню адміністративних послуг в електронній формі. Розглянуто перспективи використання при наданні електронних адміністративних послуг інструментарію «мобільного уряду».

 

СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ЕЛЕКТРОННИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги»[1] надання населенню адміністративних послуг в електронній формі мало розпочатись з 1 січня 2014 р. через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Наразі портал знаходиться у стані розробки та тестування, надання електронних адміністративних послуг через портал не забезпечується. Деякі послуги надаються в електронній формі органами державної влади та органами місцевого самоврядування через власні веб-сторінки.

 

За результатами дослідження Національного центру електронного урядування, в Україні половина (46 %) центральних органів виконавчої влади та чверть (25 %) обласних державних адміністрацій мають веб-сторінки для надання онлайн-послуг. З установ, які мають такі сторінки, лише 19 % центральних органів виконавчої влади та 30 % обласних державних адміністрацій надають послуги в електронній формі[2]. При цьому якість таких послуг залишається низькою.

 

Низьким є і рівень готовності до надання адміністративних послуг в електронній формі органів місцевого самоврядування. За результатами громадського моніторингу впровадження до діяльності органів місцевого самоврядування України технологій електронного урядування, на сьогоднішній день не на всіх веб-сайтах органів місцевого самоврядування наявна інформація щодо переліку та опису адміністративних послуг, які надаються міською владою (така інформація відсутня на 6 % веб-сайтів органів місцевого самоврядування). Більшість веб-сайтів органів місцевого самоврядування (70 %) надає можливість завантажити бланки заяв, необхідні для одержання адміністративної послуги, проте отримати адміністративні послуги в електронній формі можна лише на 11 % веб-сайтів органів місцевого самоврядування. Так само вкрай рідко громадяни мають можливість відслідкувати стан опрацювання заяви на отримання адміністративної послуги (9 % веб-сайтів органів місцевого самоврядування[3]).

 

За результатами дослідження розвитку електронного урядування ООН, індекс он-лайн послуг в Україні у 2014 р. складає 0,2677, що є нижчим за середньосвітовий показник (0,3919). При цьому за два останні роки цей показник знизився майже вдвічі (індекс он-лайн послуг в Україні у 2012 р. – 0,4248[4]), що свідчить про серйозні проблеми у розвитку електронних послуг в державі.

Однією з головних перешкод на шляху впровадження надання населенню адміністративних послуг в електронній формі в Україні є низький рівень розвитку електронного документообігу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Так, наприклад, попри наявність автоматизованих систем документообігу в органах виконавчої влади (в 100 % центральних органів виконавчої влади та у 80 % обласних державних адміністрації), їх використовує лише третина співробітників (34 % працівників центральних органів виконавчої влади та 36 % обласних державних адміністрації[5]).

 

Система внутрішнього електронного документообігу, що охоплює усі етапи від створення документів до відправлення, запроваджена у половині органів місцевого самоврядування (46 %). При цьому лише у 13 % з них до системи електронного документообігу підключені усі структурні підрозділи. Електронні архіви вхідної та вихідної документації створено лише у третині (32 %) міських рад. Низьким також є рівень захисту інформації в системі: для обміну електронними документами з іншими державними організаціями лише чверть органів місцевого самоврядування використовують захищені канали зв’язку[6], інші використовують електронну пошту. Не використовуються додаткові інструменти захисту й при взаємодії із зовнішніми користувачами. Так, жоден центр надання адміністративних послуг, який надає громадянам адміністративні послуги он-лайн, не використовує цифрові підписи для зовнішніх користувачів[7]. Недостатня увага також приділяється навчанню співробітників органів місцевого самоврядування роботі у системі електронного документообігу, підвищенню кваліфікації з питань електронного урядування (така робота проводиться лише у 38 % міських рад[8]).

 

На сьогоднішній день не завершено процес інтеграції інформаційних систем органів виконавчої влади, не створено систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, а також систему електронної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суттєво уповільнює розвиток електронних адміністративних послуг в державі.

 

До чинників, які ускладнюють повноцінне впровадження електронного документообігу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування належать:

- відсутність єдиних загальнодержавних стандартів функціонування систем електронного документообігу, уніфікованих вимог до програмного забезпечення, що ускладнює процес запровадження внутрішніх систем електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також інтеграцію цих систем;

- недосконалість вітчизняного законодавства про електронний документообіг та електронний цифровий підпис;

- усталені традиції ведення документообігу в паперовій формі в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

- недостатній рівень захисту інформації в системах електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 

Розвиток електронних послуг в Україні також ускладнюється через недостатнє фінансування впровадження надання адміністративних послуг в електронній формі. Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій до процесу надання адміністративних послуг потребує значних витрат. Так, наприклад, орієнтовний обсяг фінансування, необхідний лише для модернізації та забезпечення функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг становить 198 млн гривень, для створення та впровадження інформаційної системи електронної міжвідомчої взаємодії державних органів необхідно 150 млн гривень.[9] При цьому чинне законодавство про адміністративні послуги передбачає здійснення фінансового забезпечення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг виключно за рахунок Державного бюджету України, відповідних місцевих бюджетів[10]. Надання міжнародної технічної допомоги у сфері адміністративних послуг допускається опосередковано через бюджет[11]. Це, зокрема, унеможливлює використання механізмів державно-приватного партнерства з метою додаткового фінансування розвитку електронних адміністративних послуг.

 

Розвиток електронних адміністративних послуг в Україні також стримує невисокий рівень комп’ютеризації домогосподарств, нерівномірний та недостатній рівень проникнення Інтернет в Україні, недостатній рівень комп’ютерної грамотності, а також обізнаності населення щодо можливостей та переваг отримання адміністративних послуг в електронній формі. Згідно результатів соціологічного дослідження, нині лише половина українців (54,6 %) мають вдома комп’ютер[12]. До мережі Інтернет вдома має доступ так само лише половина (51 %) населення України. При цьому більшість з тих, хто не користується Інтернетом, не відчувають в цьому необхідності[13]. Опитування відвідувачів центрів надання адміністративних послуг в п’яти областях України показало, що п’ята частина (20 %) респондентів не мають комп’ютера та можливості виходу в Інтернет[14]. Більше половини українських користувачів Інтернет мешкає у містах з населенням понад 1 млн жителів, сільські мешканці складають лише п’яту частину Інтернет-аудиторії[15]

 

Опитування відвідувачів центрів надання адміністративних послуг показало, що найбільш відомими та найбільш популярними серед відвідувачів центрів є інформаційні послуги, які надаються он-лайн (інформація про перелік та опис адміністративних послуг, яка опублікована на веб-сайті центру надання адміністративних послуг). Згідно результатів опитування, переважна більшість відвідувачів центрів (78 %) знає про наявність такого електронного сервісу, і половина (48,8 % респондентів) ним користується.

Другою за популярністю серед відвідувачів центрів є можливість попереднього запису он-лайн на консультацію або прийом документів, а також «електронна черга». Нею користується 44 % респондентів. Найменш відомими та затребуваними серед споживачів адміністративних послуг є такі електронні сервіси, як можливість перегляду стану розгляду справи он-лайн (26,5 %), процедура реєстрації на порталі, ідентифікації та використання електронних підписів (21,2 %)[16]. При цьому головними причинами невикористання таких послуг відвідувачі центрів назвали нестачу інформації про електронні послуги та невміння ними користуватись.

 

Невисокий рівень доступу населення до комп’ютерного обладнання та Інтернету, недостатній рівень компетентності у сфері ІКТ, а також поінформованості про електронні послуги, зокрема, обумовлюють низький попит на користування електронними сервісами серед споживачів адміністративних послуг.

На процес запровадження в Україні електронних сервісів негативно впливає й відсутність єдиної стратегії[17] впровадження електронних адміністративних послуг. Розвиток електронних адміністративних послуг має несистемний характер. Органи державної влади, які надають адміністративні послуги, органи місцевого самоврядування та місцеві адміністрації, при яких створено центри надання адміністративних послуг, застосовують різні підходи до впровадження електронних адміністративних послуг, вирішення питань, пов’язаних із технічними, програмними, фінансовими аспектами цього процесу. Це ускладнюватиме подальшу інтеграцію різних систем надання адміністративних послуг в єдину загальнодержавну систему, а також не дозволить забезпечити однакові умови надання населенню електронних адміністративних послуг на місцевому рівні.

 

В процесі запровадження електронних адміністративних послуг важливо враховувати потреби різних цільових груп споживачів адміністративних послуг, зокрема їх можливості та преференції щодо способу отримання адміністративних послуг. Оскільки не усі види адміністративних послуг можуть бути переведені в електронний формат, а також через те, що частина споживачів послуг надає перевагу персональному спілкуванню в процесі отримання послуги, у більшості країн світу основними каналами надання державних послуг залишається безпосереднє обслуговування громадян у центрах надання послуг та по телефону.

 

Поряд із цим дедалі більш поширеним стає застосування урядами різних держав інклюзивного багатоканального підходу[18] до надання державних послуг, що передбачає їх доступність для споживача через кілька різних каналів (окрім центрів надання послуг та кол-центрів, через публічні кіоски, персональні комп’ютери, мобільні телефони, соціальні мережі). Застосування мультиканальної стратегії у наданні державних послуг дозволяє зробити більш зручним, спростити і розширити доступ громадян до державних послуг, задовольнити потреби різних груп споживачів послуг, а також стимулювати використання населенням електронних сервісів.

 

З огляду на наявне співвідношення власників мобільних телефонів і власників персональних комп’ютерів, а також на тенденцію швидкого зростання кількості користувачів смартфонів в Україні перспективним видається використання мобільного зв’язку як додаткового каналу надання електронних адміністративних послуг.

Нині мобільний зв’язок є найбільш доступним та поширеним засобом комунікації в Україні. В країні майже вдвічі більше людей, які мають мобільний телефон, ніж тих, у кого є персональний комп’ютер. Забезпеченість населення мобільним зв’язком в середньому по Україні є майже втричі більшою, ніж забезпеченість домогосподарств комп’ютерами[19]. Швидкими темпами збільшується й кількість користувачів смартфонів (за останні два роки їх кількість в Україні зросла втричі - з 7% у 2012 р. до 24% у 2014 р.)[20]. При цьому 71% українських користувачів смартфонів щодня використовують цей пристрій для виходу в Інтернет. Попри те, що рівень проникнення мобільного Інтернету в Україні поки що залишається на низькому рівні, його роль у житті українців зростає. Нині, 14% українців частіше використовують для виходу в Інтернет смартфони, ніж комп’ютери, а ще 8% - виключно мобільні телефони[21].

 

Наразі потенціал «мобільного уряду» в Україні використовується недостатньо. Згідно результатів громадського моніторингу впровадження до діяльності органів місцевого самоврядування України технологій електронного урядування, на сьогоднішній день мобільна версія веб-сайту наявна лише на 3% веб-сайтів органів місцевого самоврядування.[22] Рідко використовується при наданні адміністративних послуг й такий інструмент «мобільного уряду», як СМС повідомлення.

 

Використання таких технологій «мобільного уряду», як СМС повідомлення, мобільні портали, мобільні додатки у сфері надання адміністративних послуг, зокрема, дозволяє надавати громадянам інформацію про адміністративні послуги, отримувати зворотній зв'язок від споживачів послуг (наприклад, щодо якості обслуговування), надає споживачам адміністративних послуг можливість замовити необхідну послугу, записатись на прийом, отримати бланки заяв для оформлення адміністративної послуги, а також інформацію про хід розгляду їхніх заяв.

 

Перевагами використання мобільного зв’язку як додаткового каналу надання електронних адміністративних послуг є широке охоплення аудиторії, можливість надання послуг в будь-який час, незалежно від місцезнаходження споживача послуги, а також простий, зручний та зрозумілий для споживача спосіб надання послуги. Окрім цього, використання інструментів «мобільного уряду» сприяє популяризації електронних адміністративних послуг, стимулює використання населенням нових видів електронних сервісів.

 

Рекомендації

З метою забезпечення надання населенню адміністративних послуг в електронній формі необхідно:

1. Державному агентству з питань електронного урядування України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України: 

- розробити стратегію запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При розробці стратегії розглянути можливість використання технологій «мобільного уряду» у сфері надання електронних адміністративних послуг;

- з метою визначення черговості переведення в електронну форму адміністративних послуг провести опитування серед споживачів адміністративних послуг.

2. Державному агентству з питань електронного урядування України, Верховній Раді України:

- закріпити на законодавчому рівні та запровадити єдині загальнодержавні стандарти функціонування систем електронного документообігу органів державної влади.

3. Кабінету Міністрів України, органам місцевого самоврядування:

- прискорити перехід органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на електронний документообіг.

4. Для забезпечення надання населенню адміністративних послуг в електронній формі також необхідно створити та забезпечити функціонування системи електронної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

5. Державному агентству з питань електронного урядування України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

- провести консультації із представниками міжнародних донорських організацій для залучення додаткових ресурсів для фінансування впровадження в Україні електронних адміністративних послуг.

6. Державному агентству з питань електронного урядування України:

- організувати підвищення кваліфікації співробітників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань електронного урядування;

- впровадити заходи з інформування населення щодо можливостей та переваг отримання адміністративних послуг в електронній формі з метою стимулювання попиту на користування електронними сервісами.

7. З метою забезпечення надання громадянам електронних адміністративних послуг належної якості також варто розробити стандарти якості електронних адміністративних послуг, запровадити регулярний моніторинг якості надання адміністративних послуг в електронній формі органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

 

Відділ розвитку політичної системи

(Т. В. Джига)

№ 16, Серія «Політика»



[1] Закон України «Про адміністративні послуги» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

[2] У рамках Міжнародного наукового конгресу «Інформаційне суспільство в Україні» презентовано Оцінку електронної готовності України, 30.10.2013, Національний центр електронного урядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://nc.gov.ua/news/index.php?ID=844

[3] 100 міст – крок вперед. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування, як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді [Електронний ресурс]; за. заг. ред. І. С. Куспляк, А. О. Серенок. – Вінниця : ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», 2014. – 86 с. – Режим доступу:  http://nc.gov.ua/news/index.php?ID=1577

[4] United Nations E-government Survey 2014 E-Government for the Future We Want, United Nations, New York, 2014, United Nations Public Administration Country Studies United Nations [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unpan3.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-G… ;

Україна увійшла до групи країн із високим індексом розвитку електронного урядування за міжнародною оцінкою ООН, 26.06.14, Держінформнауки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.dknii.gov.ua/?q=node/2033

[5] Оцінка електронної готовності України, 2013 р., Національний центр електронного урядування, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/elektronn_urad/E-ocinka-2013.pdf…;

[6] 100 міст – крок вперед. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування, як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді [Електронний ресурс]; за. заг. ред.
І. С. Куспляк, А. О. Серенок. – Вінниця : ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», 2014. – 86 с. – Режим доступу: http://nc.gov.ua/news/index.php?ID=1577

[7] Організація та проведення громадського моніторингу якості електронних сервісів Центрів надання адміністративних послуг, Аналітичний звіт, 2014, Національний центр електронного урядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/analytical_report/Analytical%20r…

[8] 100 міст – крок вперед. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування, як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді [Електронний ресурс]; за. заг. ред.
І. С. Куспляк, А. О. Серенок. – Вінниця : ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», 2014. – 86 с. – Режим доступу:  http://nc.gov.ua/news/index.php?ID=1577

[9] Розпорядження КМУ від 24 липня 2013 р. № 614-р  «Про схвалення Концепції Державної цільової програми створення та функціонування інформаційної системи надання адміністративних послуг на період до 2017». Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

[10] Стаття 18 Закону України «Про адміністративні послуги». - Закон України «Про адміністративні послуги» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5203-17

[11] Конотопцев О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі надання адміністративних послуг Сайт Фонду місцевої демократії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fmd.kh.ua/news/vikoristannya-informatsijno-komunikatsijnih-tehno…

[12] Новини, 10.10.14, Інститут соціології НАНУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.i-soc.com.ua/institute/

[13]  Половина українців не користується Інтернетом, 09.10.2014, Новини освіти в Україні. Освіта. UA. – Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://osvita.ua/news/43141/

[14] Опитування проводилось серед мешканців Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Київської та Харківської областей.- Організація та проведення громадського моніторингу якості електронних сервісів Центрів надання адміністративних послуг, Аналітичний звіт, 2014, Національний центр електронного урядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/analytical_report/Analytical%20r…;

[15] Крайнікова Т. Профіль українського інтернет-користувача (аналіз вторинних соціологічних досліджень) / Т. Крайнікова // Вісник Книжкової палати. – 2014. - № 2. - С. 2. 

[16] Організація та проведення громадського моніторингу якості електронних сервісів Центрів надання адміністративних послуг, Аналітичний звіт, 2014, Національний центр електронного урядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nc.gov.ua/menu/publications/doc/analytical_report/Analytical%20r…;

[17] Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про те, що успіх впровадження електронних послуг в державі значною мірою залежить від наявності національної стратегії розвитку електронних послуг. Дослідження розвитку електронного урядування, проведене ООН, показало, що в країнах, які демонструють значний прогрес у розвитку електронних послуг, розвиток інформаційних та комунікаційних технологій входить до числа національних пріоритетів, а стратегія впровадження електронних послуг інтегрована в національні плани розвитку. Зазвичай, також в таких країнах утворено державний орган, відповідальний за розвиток електронного урядування, призначено посадову особу, яка координує впровадження електронних послуг на національному рівні, виділяються значні фінансові кошти на розвиток електронних послуг. - United Nations E-government Survey 2014 E-Government for the Future We Want, United Nations, New York, 2014, United Nations Public Administration Country Studies United Nations [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unpan3.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-G…

 

[18] Згідно результатів дослідження розвитку електронного урядування ООН, у 2014 р. національні уряди усіх країн-членів ООН тією чи іншою мірою забезпечили громадянам он-лайн доступ до інформації та послуг через урядові веб-портали. За останні два роки значно збільшилась кількість країн (з 24 у 2012 р. до 36 у 2014 р.), де застосовують публічні кіоски для надання деяких видів державних послуг он-лайн. Зазвичай цей канал надання послуг використовують у віддалених місцевостях із низьким рівнем доступу до Інтернет. Також за останні два роки подвоїлась кількість країн (до 50 держав у 2014 р.), які використовують мобільні портали і мобільні додатки для надання державних послуг в електронній формі. Швидкими темпами зростає й використання урядами такого каналу, як соціальних мережі (на 50 % у 2014 р.). Нині у 118 країнах світу вони використовуються органами влади для проведення електронних консультацій з громадськістю. - United Nations E-government Survey 2014 E-Government for the Future We Want, United Nations, New York, 2014, United Nations Public Administration Country Studies United Nations [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unpan3.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-G…;

[19] Згідно результатів соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 88% населення України є користувачами мобільного зв’язку. При цьому у минулому році найбільший приріст користувачів мобільного зв'язку з стався серед сільських жителів (від 55,5% до 62,0%). – Україна - країна мобільного зв’язку, Прес-релізи та звіти, 04.02.2014, Київський міжнародний інститут соціології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=224&page=1

Згідно даних НКРЗІ, у І півріччі 2014 р. забезпеченість населення мобільним зв’язком на 100 чоловік в середньому по Україні становила 138,0. – Мобільний зв'язок, І півріччя 2014 р., НКРЗІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/index&pg=149&language=uk

Згідно результатів соціологічного дослідження Інституту соціології НАНУ, нині 88 % українців користуються мобільним зв’язком, 54,6 % українців мають комп’ютер. – Новини, 10.10.14, Інститут соціології НАНУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.i-soc.com.ua/institute/

[20] В Україні стало утричі більше користувачів смартфонів, 23.07.14 р., Forbes Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forbes.ua/ua/news/1375562-v-ukrayini-stalo-utrichi-bilshe-korist…

[21] Google показав портрет українського користувача інтернету: 71 % заходить зі смартфону, 23.07.14 р., Українська правда [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/technology/2014/07/23/175759/

[22] 100 міст – крок вперед. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування, як основи надання адміністративних послуг в електронному вигляді [Електронний ресурс] ; за. заг. ред.
І. С. Куспляк, А. О. Серенок. – Вінниця : ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», 2014. – 86 с. – Режим доступу:  http://nc.gov.ua/news/index.php?ID=1577