Нинішні зміни в європейському просторі безпеки, спричинені повномасштабним вторгненням Росії в Україну, мотивують політичні та військові реформи в державах континенту.
За оцінками експертів з інформаційно-аналітичного веб-порталу Defence24, Республіка Польща наразі зосередилася на швидкому озброєнні та розбудові Збройних сил. Проте, український досвід вимагає також поглянути по-новому й на потреби розвідувальних і контррозвідувальних органів.
Війна в Україні, принаймні в одному ключовому аспекті, чітко продемонструвала, що Польща віддавна перебуває у фронтових умовах. Йдеться про діяльність спецслужб двох недружніх для Польщі держав – Росії та Білорусі.
Щодо Білорусі, то Варшава вже має досвід переходу декларативної ворожості в активну фазу. Це сталося, коли мінський режим восени 2021 р. розпочав операцію, спрямовану на дестабілізацію спільного кордону, з використанням штучного міграційного тиску та інших інцидентів.
Значення російського чинника набирає дедалі більшої ваги через дії, пов’язані з агресію Росії проти України.
Польща може звертатися до союзників по НАТО для передислокації сил підтримки в кризовій ситуації, але ефективний контррозвідувальний захист держава має забезпечити самотужки.
Ситуація потребує якнайшвидшого визнання необхідності зміцнення сил і засобів контррозвідки (як цивільної, так і військової) пріоритетом національної безпеки Республіки Польща.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
Докладніше в аналітиці: