Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» за 21-28 лютого 2019 року



28.02.2019

1. Україна увійшла в період пікових боргових виплат: скільки будем платити та звідки візьмемо кошти


        Згідно оприлюднених на сайті Міністерства фінансів України даних поквартального графіку прогнозних платежів з погашення та обслуговування державного боргу за діючими угодами станом на 01.02.2019 р.[1], найбільші виплати за запозиченнями припадають на І-ІІ квартали поточного року.

 

Довідково. Загальна сума боргових платежів у 2019 р. становить 428,4 млрд грн, з них виплати за державним внутрішнім боргом – 277,4 млрд грн, за державним зовнішнім боргом – 151,0 млрд грн. У І кварталі 2019 р. загальний обсяг боргових платежів складає 127,7 млрд грн, у ІІ кварталі – 143,0 млрд грн. У І кварталі переважають виплати за внутрішнім державним боргом, сума яких становить  94,8 млрд грн, і сформована переважно за рахунок  його погашення (81,6 млрд грн); за державним зовнішнім боргом  – 32,9 млрд грн.

 

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2019-2020 рр. за діючими угодами станом на 01.02.2019 р. (млрд грн.)

 

Джерело: За даними Міністерства фінансів України

 

Коментар. Для забезпечення повноти та своєчасності здійснення платежів за державним боргом Міністерство фінансів України проводить заходи щодо акумулювання фінансових ресурсів у необхідних обсягах. На внутрішньому ринку впродовж січня – лютого 2019 р. на планових (згідно графіку) аукціонах з розміщення ОВДП до бюджету було залучено коштів на загальну суму 60,3 млрд грн[2]. Поміж зовнішніх джерел фінансування варто відмітити очікуване залучення Міністерством фінансів України до кінця поточного року коштів у таких обсягах: 2,6 млрд дол. США – за рахунок двох траншів від МВФ; 500 млн євро – допомога від ЄС; близько 600 млн євро – від Світового банку; 2 млрд дол. США – від розміщення єврооблігацій[3]. Підтвердженням намірів щодо залучення зовнішніх ресурсів стало, зокрема,  надання Урядом дозволу Міністерству фінансів України на здійснення зовнішніх запозичень у євро у формі двох траншів кредитів під часткову гарантію Світового банку загальним обсягом, що не перевищує еквівалент 650 дол. США за ставкою не більше 5,9 % річних та  комісією за організацію кредиту  у 0,8 %.

Підтвердження позитивного  іміджу країни-позичальника та  підвищення міжнародних кредитних рейтингів вимагає від України дотримання  умов співпраці з МФО.  Зокрема,  отримання другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС та продовження  співпраці з МВФ залежать від ухвалення Верховною Радою України низки законопроектів, які, на думку прес-служби Міністерства фінансів України, «дозволять створити в Україні сучасну європейську митницю, ефективніше протидіяти відмиванню доходів та запобігати ухиленню від оподаткування, захистити інвесторів від зловживань на ринках капіталу, реформувати небанківський фінансовий сектор та забезпечити автоматичний доступ Національного агентства з питань запобігання корупції до реєстрів, необхідних для ефективної реалізації його повноважень»[4].

Виконання кредитних зобов’язань та умов співпраці з міжнародними донорами стане не лише запорукою підтримання макроекономічної стабільності в державі, але й чинником розширення кола потенційних інвесторів та прискорення зростання національної економіки.

 

 

2. Національний банк України повертає надані раніше кредити рефінансування

 

21.02.2019 р. в інформаційний простір надійшла інформація[5] про стан претензійної роботи НБУ щодо повернення раніше наданих банкам кредитів рефінансування. За даними регулятора, загальна сума вимог НБУ до поручителів по цих кредитах складає 37 млрд грн. Процес повернення рефінансування на разі триває, проте потребує прискорення.

 

Довідково. Згідно оприлюднених даних, протягом 2014-2018 рр. НБУ ініціював подання 115 судових позовів з метою повернення неплатоспроможними банками заборгованості за кредитними договорами за рахунок активів майнових та фінансових поручителів. Зокрема, щодо фінансових поручителів було ініційовано 10 судових позовів на суму вимог близько 11 млрд грн., щодо майнових поручителів – 105 судових позовів на суму 26 млрд грн. За 45 справами є ухвалені судові рішення, з яких у 26 справах рішення набрали законної сили і їх спрямовано на виконання, а за 19 – очікується завершення строків їх оскарження боржниками для подальшого пред’явлення до виконання. На розгляді судів різних інстанцій сьогодні перебуває ще 70 справ, з яких 10 – справи зі стягнення заборгованості з фінансових поручителів, 60 – справи про звернення стягнення на заставлене майно майнових поручителів. При цьому деякі поручителі оскаржують ці рішення у судах вищих інстанцій. Крім того, окремі поручителі зловживають своїми процесуальними правами при розгляді справ, тим самим затягуючи із поверненням боргів. Наприклад, багато хто з них ініціює процедури свого банкрутства, подання завідомо безпідставних позовів, заяв та клопотань, залучення нерезидентів, що також значно гальмує процес погашення заборгованості. На сьогодні у судах знаходиться 10 справ про банкрутство майнових поручителів. Разом з тим Національний банк відзначає позитивні наслідки запровадженої судової реформи: в останні півроку боржникам було все важче затягувати подібні справи у судах.

 

Коментар. Інформація про рефінансування банків з боку НБУ (назви банків, суми, строки повернення, відсоткові ставки, наявність застави) довгий час була практично закритою, що провокувало додаткове напруження у суспільстві та підозри щодо неадекватності та можливої корупційної складової рефінансування конкретних банків, можливої купівлі за рахунок кредитів рефінансування іноземної валюти, виведення коштів рефінансування за кордон тощо. Проте, починаючи зі звітності станом на 01.01.2016 р., регулятор почав регулярно публікувати структуру заборгованості по його кредитах у розрізі банків, що частково зняло гостроту проблеми. Ситуація з рефінансуванням проблемних банків є яскравим прикладом безальтернативності шляху до максимальної прозорості та транспарентності всіх операцій НБУ.

Проблема повернення кредитів рефінансування неплатоспроможних банків загострилась протягом 2014-2015 років під час останньої банківської кризи, що супроводжувалась активним вилученням банківських вкладів населення. У тих складних умовах НБУ був змушений активно рефінансувати банки з метою порятунку банківської системи в цілому. В результаті значна частина банків успішно подолала кризу та повернула надане рефінансування, однак інша частина на момент визнання неплатоспроможними та виведення з ринку мала серед зобов’язань неповернений борг перед НБУ. Саме на повернення цих коштів спрямована претензійна робота регулятора в останні роки.

Згідно статистичних даних Національного банку[6], станом на 01.01.2019 р. сума наданих кредитів рефінансування платоспроможним банкам становить 14,1 млрд грн. У той же час загальна сума наданих кредитів рефінансування[7] на цю дату складає 61,6 млрд грн. Різниця між цими двома сумами (47,5 млрд грн.) – кошти, що «застрягли» у банках, що були визнані неплатоспроможними та виведені з ринку.

З об’єктивних причин повернення кредитів рефінансування неплатоспроможних банків відбувається доволі повільно. Зокрема, за 2016 рік було повернуто близько 4,0 млрд грн.[8], за 2017 рік – 2,1 млрд грн.[9], за минулий 2018 рік – 2,6 млрд грн.[10] Отже, поточні темпи повернення цієї заборгованості, очевидно, не відповідають масштабу проблеми та потребують прискорення, на що і спрямовані дії регулятора по стягненню цих коштів з поручителів.

 

3. Стан виконання Державного, місцевих та Зведеного бюджету України у січні 2019 р. є задовільним.

 

26.02.2019 р. Державною казначейською службою України оприлюднено звітні дані про стан виконання Державного, місцевих та Зведеного бюджету України за січень 2019 року, основні показники виконання яких представлено в таблиці.

 

Показники виконання Державного, місцевих та Зведеного бюджетів України (січень 2018-2019 рр.), млн грн.

 

 

Січень 2019 року, всього

У т.ч.

Січень 2018 року, всього

Загальний фонд

Спеціальний фонд

Державний бюджет

Доходи

54550,7

44247,5

10303,2

55186,6

Видатки

65817,4

61713,9

4103,5

46881,0

Дефіцит/профіцит (+/-)

11934,1

18169,3

-6235,1

-7870,6

Місцеві бюджети

Доходи

43838,8

41460,7

2378,0

41 263,7

Видатки

32304,1

30892,0

1412,1

28 627,1

Дефіцит/профіцит (+/-)

-11534,8

-10564,1

-970,7

-12643,9

Зведений бюджет

Доходи

73927,0

62352,5

11574,6

71 327,2

Видатки

73659,0

69201,0

4458,0

50 385,0

Дефіцит/профіцит (+/-)

399,4

7605,2

-7205,8

-20514,5

Джерело: Державна казначейська служба України

 

Коментар.

Стан виконання Державного бюджету України за січень 2019 року:

 

Доходи. У січні 2019 року до Держаного бюджету України надійшло 54550,7 млн грн., що на 635,9 млн грн. менше, ніж у січні 2018 року. При цьому, дохідна частина загального фонду державного бюджету була виконана лише на 81,1 % від плану (44247,5 млн грн.).

Найбільші обсяги надходжень зафіксовано від:

- ПДВ з ввезених на територію України товарів – 20972,4 млн грн. (його частка склала 38,4 % загального обсягу доходів державного бюджету);

- акцизних податків, у тому числі від акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 4869,6 млн грн. (або ж 8,9 %) та акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 3748,6 млн грн. (або ж 6,9 % загального обсягу надходжень);

- рентної  плати за користування надрами – 3776,4 млн грн. (сформувала 6,9 % надходжень бюджету);

- неподаткових надходжень – 5481,6 млн грн. (або ж 10 % від загального обсягу надходжень державного бюджету). При цьому, найбільшу частку (4,9 %) сформували доходи за бюджетною програмою «Власні надходження бюджетних установ» - 2674,9 млн грн.

Основними причинами більш низьких, порівняно з січнем минулого року, надходжень до бюджету за основними видами податків та зборів стали:

-       недовиконання плану надходжень до загального фонду державного бюджету від акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – його виконано лише на 56,8 %, в першу чергу внаслідок недовиконання планових показників надходжень  акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів;

-       значно більший обсяг відшкодування ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): 19710,7 млн грн. порівняно з 12005,6 млн грн. в січні 2018 року. Хоча, в цілому, надходження від цього податку склали 22756,4 млн грн., що на 1770,8 млн грн. більше, ніж у січні минулого року.

 

Видатки. Загальний обсяг видатків державного бюджету у січні 2019 року становив 65817,4 млн грн., що на 40,4 % більше, ніж у січні 2018 року. 

Основними причинами такої ситуації стало збільшення обсягу видатків за категорією «Соціальний захист та соціальне забезпечення» (за функціональною класифікацією видатків та кредитування) – 15501,9 млн грн. у січні 2019 року порівняно з 450,6 млн грн. у січні 2018 року. Вказане зростання було наслідком того, що у грудні 2017 року проводилися пенсійні виплати за січень 2018 року, і як наслідок, відповідні видатки у січні 2018 року з державного бюджету не здійснювалися.

Варто відзначити, що у січні поточного року, порівняно з січнем минулого року, зросли обсяги видатків за всіма категоріями (згідно з функціональною класифікацією видатків та кредитування), склавши:

-       «Загальнодержавні функції» - 8280,1 млн грн. (+6,1 %);

-       «Оборона» - 4206,4 млн грн. (+25,3 %);

-       «Громадський порядок, безпека та судова влада» - 7379,5 млн грн. (+33,8 %);

-       «Охорона здоров’я» - 1808,1 млн грн. (+494,4 %) – в першу чергу таке зростання пов’язане з повноцінним функціонуванням Національної служби здоров’я України та здійсненням видатків за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» у сумі 1347,8 млн грн. (у минулому році видатки за цією програмою почали повноцінно здійснюватися лише у ІІ півріччі);

-       «Духовний та фізичний розвиток» - 402,5 млн грн. (+122,7 %);

-       «Освіта» - 2873,9 млн грн. (+112,9 %).

До місцевих бюджетів з державного бюджету було перераховано міжбюджетних трансфертів на суму 23853,0 млн грн (що на 3,2 % менше, ніж у січні 2018 року). У той же час, реверсна дотація з місцевих бюджетів до державного бюджету склала 560,4 млн грн.

 

Дефіцит Державного бюджету. Державний бюджет України у січні 2019 року було зведено з дефіцитом у сумі 11934,1 млн грн., у тому числі дефіцит загального фонду державного бюджету склав 18169,3 млн грн., а спеціальний фонд державного бюджету був зведений з профіцитом у сумі 6235,1 млн грн. У січні 2019 року до державного бюджету надійшли кошти від здійснення запозичень у сумі 41661,1 млн грн., та було здійснено погашення зобов’язань на суму 40243,1 млн грн. Надходження від приватизації становили 122,3 млн грн. Для порівняння, у січні 2018 року державний бюджет було зведено профіцитом у сумі 7870,6 млн грн.

 

Стан виконання місцевих бюджетів за січень 2019 року:

Доходи. Загальний обсяг доходів місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) у січні 2019 року становив 43839,9 млн грн., що на 6,2 % більше, ніж у січні 2018 року.

Відповідно, власні доходи місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становили 19985,8 млн грн., збільшившись порівняно з відповідним періодом минулого року на 3360,4 млн грн.

Дохідна частина місцевих бюджетів у січні 2019 року (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) була сформована в першу чергу за рахунок:

-         податку на доходи фізичних осіб – у сумі 10802,5 млн грн. (його частка в загальному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 24,6 %), що на 2095,2 млн грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Зростання цього показника зумовлено в першу чергу зростанням доходів населення та відповідно середнього рівня заробітної плати (за даними Держстату середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у грудні 2018 року становила 10573 грн[11]).

-         податку на майно – 2648,0 млн грн., що на 275,3 млн грн. більше ніж у січні 2018 року;

-         єдиного податку (його частка становить 8,5 %) – 3734,9 млн грн., що на 655,7 млн грн. більше показника січня минулого року;

-         офіційних трансфертів – 23853,0 млн грн. (їх частка у складі місцевих бюджетів становила у січні 54,4 %).

Примітка: найбільші за обсягами перерахування були: субвенція на енергоносії – 6523,7 млн грн.; субвенція на допомогу сім’ям з дітьми – 4010,2 млн грн., освітня субвенція – 5254,4 млн грн., медична субвенція – 4648,8 млн грн., субвенція на ремонт доріг – 1055,5 млн грн. та додаткова дотація на  утримання закладів освіти та охорони здоров'я – 1240,0 млн грн.

 

Видатки. Загальний обсяг видатків місцевих бюджетів становив у січні 2019 року 32304,1 млн грн., що на 3677,0 млн грн. більше, ніж у січні 2018 року.

Найбільші обсяги видатків (згідно з функціональною класифікацією видатків та кредитування) з місцевих бюджетів у січні 2019 року зафіксовано за категоріями:

-         «Соціальний захист та соціальне забезпечення» - 11609,4 млн грн. (за цією категорією найбільші обсяги видатків були за показниками «Соціальний захист сім’ї, дітей та молоді – 3006,3 млн грн. та «Допомога у вирішенні житлового питання» - 5472,2 млн грн.);

-         «Освіта» - 10628,1 млн грн.;

-         «Охорона здоров’я» - 4440,7 млн грн.;

-         «Духовний та фізичний розвиток» - 1028,2 млн грн.

 

Дефіцит місцевих бюджетів. Як і у минулі роки місцеві бюджети у січні 2019 року були зведені з профіцитом у сумі 11534,8 млн грн. (у тому числі по загальному фонду -  10564,1 млн грн. та спеціальному – 970,7 млн грн.). Для порівняння: профіцит місцевих бюджетів склав у січні 2018 року 12643,9 млн грн.

 

4. Триває громадське обговорення законопроекту щодо протидії зловживань ФОПами.

Триває громадське обговорення оприлюдненого Міністерством соціальної політики України законопроекту із протидії штучної підміни трудових відносин цивільно-правовими відносинами із ФОПами. Оприлюднений Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці» розроблено Мінсоцполітики з метою легалізації трудових відносин, коли за всіма ознаками особа де-факто має виконувати роботу на умовах трудового договору, проте де-юре виконує її на інших юридичних підставах або без оформлення відповідно до законодавства відносин між сторонами.

 

 

Джерело фото: Юридична компанія «Факторія Груп».

 

 

Довідково. Негативна практика штучної підміни «класичних» трудових відносин із найманими працівниками цивільно-правовими відносинами з ФОПами на спрощеній системі оподаткування впродовж останніх років, на жаль, набула масового поширення. Таке викривлення економічної суті стає «вигідним» через можливість мінімізувати податкові зобов’язання для виплати більшої суми «на руки» працівнику та нехтування нормами трудового законодавства. Так, із заробітної плати найманого працівника до бюджету сплачується 22 % ЄСВ, 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору – разом 41,5 %. У свою чергу, ФОП на ІІІ-й групі спрощеної системи оподаткування сплачує єдиний податок у сумі лише 5 % доходу (або 3 %+ПДВ) та мінімальний соціальний внесок (22 % мінімальної зарплати, або 918,06 грн у 2019 р.). ФОП на ІІ-й групі сплачує до 20 % від мінімальної зарплати (834,6 грн у 2019 р.) та 918,06 грн, разом – 1 752,66 грн.

За таких умов «де-факто» найманий працівник як «де-юре» фізична особа-підприємець-спрощенець дійсно щомісячно отримує більше коштів за свою працю. Натомість він втрачає гарантований державою соціальний захист. Такий соціальний пакет включає, зокрема, забезпечення відпустками, лікарняними, наявністю гарантій та компенсацій щодо збереження місця роботи, посади, середньої заробітної плати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій, спрямованих на охорону материнства та ін. Однак, найголовніше, сплата мінімального ЄСВ призводить до недонадходжень діючої солідарної системи пенсійного забезпечення, за якої покоління працюючих фінансує пенсії нинішніх пенсіонерів.

Ключовою новацією законопроекту пропонується внесення до Кодексу законів про працю України нової статті 21-2, що містить 7 ознак наявності трудових відносин. Так, робота (послуга) вважатиметься такою, що виконується (надається) у межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо наявні три і більше наступних ознак:

1) періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану в інтересах іншої особи;

2) особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи, або уповноваженої нею особи;

3) винагорода за виконувану роботу є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 % і більше її доходу протягом 6 календарних місяців;

4) робота виконується на визначеному робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

5) особа виконує роботи, подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;

6) організація умов праці, зокрема, надання засобів  виробництва – обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця;

7) встановлюється тривалість робочого часу та часу відпочинку.

Паралельно до статті 265 Кодексу законів про працю України додається нову підставу відповідальності за порушення законодавства про працю. Так, роботодавці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі виконання особою роботи на підставі договору, укладеного на загальних засадах цивільного законодавства, якщо робота є такою, що виконується в межах трудових відносин, у 15-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

 

Коментар. Законопроект є логічним продовженням низки попередніх заходів у напрямі легалізації зайнятості, які почали впроваджуватись у 2016 р. та передбачали зниження ставки ЄСВ удвічі, зростання мінімальної заробітної плати вдвічі у 2017 р., зростання штрафів за неоформлення трудових відносин, активізація перевірок Державної служби з питань праці з жовтня 2018 р.

Найбільш поширеними видами діяльності ФОПів, що пов’язані зі зловживаннями, є роздрібна торгівля та громадське харчування, транспорт, будівництво. Такі зловживання спрощеною системою з боку великого бізнесу нерідко називають т.зв. «внутрішнім офшором». Однак практика зайнятості у статусі ФОПів є типовою для «креативної» та IT-індустрії, які мають проектний характер роботи.

Мотивація зацікавлених сторін щодо нового законопроекту очевидна: держава шукає фінансовий ресурс для збільшення пенсій; інспектори Держпраці потребують юридичного закріплення підстав перекваліфікації цивільних відносин на трудові, якими вони вже користуються.

ФОПи, що оптимізують податкове навантаження, слабко довіряють державі щодо перспектив отримання у майбутньому гідної пенсії, тому прагнуть отримувати більше коштів «тут і зараз», тим самим уникаючи сплати більших сум податків. Натомість вони дорікають за гальмування анти-офшорних ініціатив.

Сумлінні ФОПи побоюються втрати доходів, оскільки «білий» бізнес уникатиме співпраці з ними через можливість її перекваліфікації під час трудових перевірок за переліком наведених ознак.

ФОП-айтішники вимагають збереження існуючих умов або інших форм податкової підтримки для утримання конкурентних переваг на глобальному ринку. У протилежному випадку вони, як найбільш мобільна частина робочої сили, погрожують залишити Україну. На це громадяни у коментарях соціальної мережі «Facebook» їм відповідають, що у Європі вони сплачуватимуть набагато більші податки і нестимуть більші витрати для підтримання існуючого рівня життя.

«Білі» підприємці зацікавлені у вирівнюванні конкурентних умов, які масово порушуються підприємствами-«оптимізаторами». Паралельно бізнес вимагає зниження навантаження на фонд оплати праці, зниження штрафних санкцій та пом’якшення вимог трудового законодавства. Крім того, він побоюється, що можлива суб’єктивність пропонованих семи ознак ставатиме додатковою підставою для проявів корупції перевіряючи органів.

Експерти банківського ринку в цілому підтримують ініціативу, оскільки на даний час через дроблення бізнесу на ФОПи із розмиванням структури власності та активів, банкіри неспроможні його кредитувати.  

Водночас громадяни дорікають державі, що якість державних послуг не відповідає обсягу сплачених податків (у т.ч. через корупцію), тому сплачувати більше вони не готові.

Таким чином, ініційований Мінсоцполітики законопроект підняв актуальну та фундаментальну проблему, чим зачепив широке коло інтересів. Його розгляд та ухвалення потребуватиме політичної волі та активних заходів у всіх суміжних сферах для збереження балансу суспільних інтересів. Зачіпаючи найбільш інноваційну IT-галузь, пропонована ініціатива вже зараз мала б супроводжуватися пропозиціями щодо її особливого податкового стимулювання. Наприклад, зниженими ставками податків на працю або виокремленням в новостворену спеціалізовану групу спрощеної системи оподаткування. Такий підхід знизив би градус суспільної дискусії.



[1]Платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2019-2045 роках за діючими угодами станом на 01.02.2019 [Електронний ресурс] – Режим доступу:https://www.minfin.gov.ua/news/view/osnovni-pokaznyky?category=borg

[2]Результати аукціонів [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/borg/rezultaty-auktsioniv

[3]У Мінфіні розповіли скільки цьогоріч очікують від зовнішніх кредиторів [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2633507-u-minfini-rozpovili-skilki-cogoric-ocikuut-vid-zovnisnih-kreditoriv.html

[4]Раду просять прийняти низку важливих євроінтеграційних законопроектів [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://minfin.com.ua/ua/2019/02/26/36874843/

[5] Національний банк ініціював судові позови до поручителів за кредитами рефінансування на загальну суму 37 млрд грн [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=88661691&cat_id=55838

[6] Показники банківської системи. Згруповані балансові залишки [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442&cat_id=34798593

[7] Грошово-кредитна та фінансова статистика. Огляди фінансових корпорацій. Огляд Нацоінального банку України. Вимоги до інших депозитних корпорацій. Кредити. [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=44578#1

[8] Національний банк України в 2016 році отримав понад 4 млрд грн за кредитами рефінансування, виданими неплатоспроможним банкам [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=43976848&cat_id=55838

[9] Національний банк у 2017 році отримав на погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків 2.1 млрд грн [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=62483495&cat_id=55838

[10] Національний банк у 2018 році отримав на погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків понад 2.6 млрд грн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=86750364&cat_id=55838

[11] - Експрес-випуск «Заробітна плата у грудні 2018 року» [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. – 28.01.2019 - http://www.ukrstat.gov.ua/

 




читайте також:


07.03.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 28 лютого-6 березня 2019 року
05.03.2019 Експерт НІСД розповіла про економічну складову ініціатив Президента Франції Е. Макрона по забезпеченню майбутнього Європейського Союзу
15.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 7-15 лютого 2019 року
14.02.2019 Підготовка до виборів: рекорди передвиборчої кампанії 2019 року
08.02.2019 Цивілізаційний вибір України тепер закріплений в Конституції