В аналітичній доповіді визначено сутність територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій в умовах сучасної економіки, висвітлено цілі та завдання їх упровадження, зокрема в контексті повоєнної відбудови зруйнованих територій.
Проаналізовано світову практику та досвід України, зокрема – результати створення спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, індустріальних та наукових парків. На основі проаналізованих практик охарактеризовано основні ризики впровадження територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій, а також чинники, які впливають на їх ефективність.
Виокремлено стратегічні орієнтири та просторові особливості застосування територіально-орієнтованих механізмів у процесі повоєнного відновлення економіки нашої держави з урахуванням чинних міжнародних зобов’язань України та специфічних характеристик різних типів територій відновлення.
ЗМІСТ
Перелік скорочень
Вступ
Розділ 1. Світовий досвід застосування територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій
1.1. Цілі та завдання територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій, особливості їх міжнародної типології
1.2. Географія та чинники ефективності територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій
1.3. Особливості територіально-орієнтованих механізмів забезпечення повоєнної відбудови і постконфліктного стимулювання територій
Розділ 2. Досвід упровадження територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій в Україні
2.1. Особливості та результати функціонування спеціальних територіальних інструментів та режимів активізації інвестиційної діяльності
2.1.1. Спеціальні податкові та митні режими
2.1.2. Індустріальні та технологічні парки
2.2. Чинники ефективності та ризики для реалізації територіально-орієнтованих інструментів та режимів активізації інвестиційної діяльності
Розділ 3. Територіально-орієнтовані механізми у процесі повоєнного відновлення економіки України
3.1. Стратегічні орієнтири, цілі та завдання застосування територіально-орієнтованих механізмів у політиці повоєнного відновлення
3.2. Можливості запровадження територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій у контексті чинних міжнародних зобов’язань України
3.3. Новітні інструменти податкового й митного регулювання як запобіжники потенційно можливих зловживань механізмами стимулювання інвестицій
3.4. Територіальні громади у стимулюванні інвестицій для повоєнного відновлення України
3.5. Просторові особливості застосування територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій у контексті повоєнного відновлення
3.5.1. Території сталого розвитку та регіональні полюси зростання
3.5.2. Території відновлення
3.5.3. Території з особливими умовами для розвитку
3.5.4. Застосування інституційних форм територіально-орієнтованих механізмів для різних типів територій
Замість післямови. Деякі першочергові кроки щоо оптимізації застосування територіально-орієнтованих механізмів сприяння економічному відновленню
Резюме
Summary
Додатки
ВСТУП
Масштабність та багаторівневість завдань економічного відновлення, необхідність консолідації та оптимального залучення ресурсного потенціалу країни на цілі побудови конкурентоспроможної інклюзивної євроорієнтованої економіки повоєнної України спонукають до активного пошуку адаптованих до таких потреб організаційно-правових, фінансово-економічних, громадсько-політичних інструментів. Серед іншого, такі інструменти мають ураховувати специфічні особливості територіального розподілу наслідків російської агресії, комплекси як проблем і потреб, так і потенціалів та можливостей, котрі докорінно змінюють просторовий ландшафт, у якому розгортатиметься повоєнна відбудова країни.
За таких умов запровадження диференційованих територіально-орієнтованих політик не лише не нестиме загрози фрагментації економіко-правового поля, а, навпаки, надаватиме можливості інтенсифікувати подолання викликаних війною диспропорцій і обмежень як підґрунтя для інтегральності економіки та суспільства у процесі активного поступу України до європейської інтеграції.
За підтримки міжнародних партнерів доцільно консолідувати наявний світовий досвід застосування територіально-орієнтованих механізмів, переосмислити напрацьовану в Україні практику та сформувати адекватну сучасним умовам, захищену від ризиків неправомірного використання політику досягнення цілісності та ефективності реалізації національного людського, економічного, природно-ресурсного, геополітичного потенціалів регіонів.
Варто усвідомити, що набутий в Україні на початку 2000-х років негативний досвід застосування спеціальних режимів економічної діяльності вже не може розглядатися як достатньо релевантний у нових економіко-правових умовах. Натомість безпрецедентність становища, в якому опинилася економіка України внаслідок російської агресії та завдань щодо її відновлення, дає підстави для застосування неконвенційних, радикально інноваційних підходів.
Апробація на українських теренах новітнього інструментарію стимулювання та регулювання може стати підставою для оновлення загальноєвропейських підходів до регіонального розвитку в умовах викликів, які визначаються глобальними геополітичними, технологічними та кліматичними змінами.
Безперечно, застосування спеціальних режимів економічної діяльності в межах певних регіонів варто розглядати виключно як один із інструментів державної політики, що може бути застосований з метою повоєнного відновлення. Ефективність його застосування, як і соціально-економічний розвиток та відбудова країни загалом, залежатимуть від належних інститутів, в основу яких будуть покладені такі атрибути демократичної та правової держави як справедлива судова система, ефективна та прозора система управління, політична конкуренція, унеможливлення корупції та непотизму, запобігання відновленню олігархічного впливу. Для створення релевантних оцінок та рекомендацій важливою є згода щодо вихідних припущень аналізу. Автори пропонованої доповіді базуються на очікуванні повної деокупації території України та повернення до міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 р. На наше переконання, незалежно від часових рамок досягнення такого бачення Перемоги, саме воно має бути покладене в основу базового сценарію формування політик відновлення. А побудова бачення стратегій повоєнного відновлення вже сьогодні є важливим внеском як у деокупацію захоплених ворогом територій, так і у формування міжнародного консенсусу щодо української формули миру.
Разом із цим, Україна на невизначений достатньо тривалий час залишатиметься в умовах збереження воєнних ризиків більшої чи меншої ймовірності (залежно від ситуації в РФ). Надання Україні базових гарантій безпеки від зарубіжних партнерів має запустити повномасштабне економічне відновлення та побудову економічного базису набуття членства України в ЄС. Проте, організація успішної діяльності держави має враховувати наявність значних безпекових ризиків.
Поза сумнівом, до повної денацифікації та належного покарання російської держави за злочин агресії, російська влада намагатиметься не допустити становлення успішної України, перешкоджатиме відновленню економічного потенціалу завдяки підтриманню безпекових ризиків, провокуватиме дестабілізацію та протистояння всередині країни, запобігатиме інституціалізації європейської та євроатлантичної інтеграції.
За таких умов основними завданнями України спільно з міжнародними партнерами є зміцнення стійкості євроспільноти проти російської загрози. Необхідно також повністю відновити, зміцнити внутрішню стабільність та конкурентоспроможність нашої країни як критично важливого елемента європейської безпеки, досягти європейської та євроатлантичної інтеграції України на засадах комплементарності та інтегрованості інтересів. У цьому контексті активізація просторових вимірів стимулювання інвестицій у регіонах відносного тилу може стати важливою підоймою для євроінтеграційних процесів. Водночас інвестування у становлення сучасного базису економіки найбільш зруйнованих війною регіонів як основи для довгострокової стратегії їх відновлення – потужне і конче необхідне вкладення в усталення стабільності та згуртованості таких територій як складової частини загальнонаціональної згуртованості, запобігання ризикам гібридних атак агресора на населення цих регіонів у подальшому.
Мета пропонованої доповіді: дослідити наявний світовий досвід застосування територіально-орієнтованих механізмів стимулювання інвестицій, зокрема практику забезпечення відбудови зруйнованих територій; узагальнити досвід упровадження спеціальних територіальних інструментів та режимів для активізації інвестування в Україні; запропонувати експертне бачення можливостей, цілей, завдань, умов та обмежень застосування територіально-орієнтованих механізмів у процесі повоєнного відновлення економіки України. Автори бачать свою роль, насамперед, у тому, щоб сформулювати сутність проблеми, окреслити її основні завдання, які потрібно вирішувати, поділитися баченням координації подальшої роботи. Безперечно, визначення конкретних кроків та завдань у цьому напрямі потребує ґрунтовної роботи та взаємодії науковців, аналітиків, представників центральних та місцевих органів влади, бізнесу, діалогу з міжнародними партнерами України.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: