В аналітичній доповіді питання захисту та збереження культурної спадщини України розглянуто як складник забезпечення національної безпеки української держави. Матеріальні та нематеріальні культурні цінності є однією з ключових основ дальшого процесу єднання, консолідації українського суспільства та формування спільної національної історичної пам’яті, зокрема щодо російсько-української війни.
Розглянуто підходи ЄС, НАТО, ООН до пріоритетів політики захисту культурної спадщини та, відповідно, напрями для української держави в політиці захисту матеріальних і нематеріальних цінностей у контексті європейської, євроатлантичної інтеграції.
Наголошено на проблемах захисту культурної спадщини України під час російсько-української війни: основних порушеннях з боку Росії та окупаційної влади; притягненні в майбутньому до відповідальності РФ та російських військових за воєнні злочини – знищення, незаконне вивезення культурних цінностей.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Міжнародні підходи
1.1. ООН та культурна спадщина
1.2. Політика ЄС та Ради Європи щодо культурної спадщини
1.3. Політика НАТО щодо захисту культурної спадщини в умовах збройних конфліктів
1.4. Міжнародний досвід імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей
у разі збройного конфлікту
Розділ 2. Культурна спадщина та російська агресія
2.1. Зафіксовані втрати матеріальної культурної спадщини
2.2. Знищення нематеріальної культурної спадщини
Розділ 3. Безпекові засади формування державної політики
3.1. Правові засади формування державної політики культурної спадщини
як складника національної безпеки
3.2. Аналіз підходів до формування державної політики
охорони та примноження культурної спадщини
Висновки
Пропозиції
Додатки
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
ВСТУП
В умовах російської агресії, яка є екзистенційною загрозою українському народу, державна політика у сфері культурної спадщини (далі – КС) стає важливим чинником забезпечення національної безпеки України. КС набуває ключового значення для створення матеріального і нематеріального культурного, ціннісного підґрунтя для єдності суспільства, посилення української громадянської ідентичності, дальшого розвитку України як цілісної та демократичної держави, згуртованості Українського народу.
Масові звірства Росії в Україні мають тісний зв’язок зі знищенням КС Українського народу. Атаки російської сторони на КС України є, за оцінкою J. Paul Getty Trust, кроком до «культурної чистки», а отже «воєнний злочин у вигляді знищення культурної спадщини є ще однією причиною протистояти російській реколонізації» [1].
Документи ЄС, НАТО та навіть позиція Міжнародного кримінального суду визначають КС як один з важливих чинників збереження й зміцнення ідентичності, єдності будь-якої держави та європейської спільноти загалом. Отже, знищення КС під час війни виходить за межі винятково воєнного злочину. Руйнування, викрадення та інші форми знищення КС є способами обґрунтування агресії, зазіхань на територіальну цілісність, геноциду, створення умов для внутрішніх суспільних конфліктів або посилення вже наявних.
Офіс Міжнародного кримінального суду (МКС) визнає КС широким поняттям, яке охоплює як матеріальні, так і нематеріальні прояви людського життя. Злочини проти КС або її порушення впливають на наше спільне почуття людяності та повсякденне життя місцевого населення.
КС є унікальним і важливим свідченням культури та самобутності народів, а деградація та знищення КС – матеріальної чи нематеріальної – є втратою для постраждалих громад, а також для міжнародної спільноти загалом.
Офіс МКС прагне розслідувати ці злочини, коли вони підпадають під юрисдикцію Суду.
The International Criminal Court. Policy on Cultural Heritage (June, 2021)
Поняття культурної спадщини зокрема охоплює питання збереження історичної пам’яті та формування національної ідентичності й території.
У цьому контексті важливим елементом є увага до захисту нематеріальної КС: мови, традицій, цінностей, релігії, самобутності, творчості, культурно-історичних засад згуртованості спільноти. Наголос на збереженні нематеріальної КС України в умовах російської агресії має бути у фокусі уваги як для документування окремих воєнних злочинів, так і в цілому задля майбутнього притягнення Російської Федерації до відповідальності за факт агресії, на чому наполягає Україна.
На тимчасово окупованих з 2014 р. територіях України російська влада здійснює системні й всеохопні заходи для знищення матеріальної та нематеріальної КС, тим самим руйнуючи засади української ідентичності населення цих територій. Здійснюються заходи з викорінення української мови з побутового обігу, освіти, науки, медіа. Агресор знищує спільну для українського суспільства національну історичну пам’ять, вилучає книги, забороняє будь-які джерела інформації, що декларують україноорієнтований чи будь-який альтернативний путінському режимові погляд на історію, державу, спільність українства.
Збереження КС Українського народу – матеріальної та нематеріальної – є важливим складником опору збройній агресії РФ проти України та притягнення її до відповідальності за знищення українського культурного надбання та цінностей.
Заява «Блакитного щита» щодо конфлікту в Україні
Оскільки через рік після початку бойових дій конфлікт в Україні й далі руйнує життя та засоби до існування окремих осіб і сімей з усіх сторін конфлікту, широкомасштабне знищення матеріальної та нематеріальної спадщини лише посилює втрати й трагедії, спричинені війною.
Спадщина є невіддільною частиною ідентичності, приналежності та почуття добробуту людей у всьому світі. Зв’язок спільнот з їхніми священними пам’ятками, місцями, ландшафтами, артефактами, архівами, бібліотеками, танцями, музикою та іншими мистецькими починами допомагає будувати безпечні та згуртовані суспільства. Коли цю спадщину пошкоджують або заперечують, це руйнує не лише знання та пам’ять про минуле, але й будівельні блоки миру для майбутнього. Нас надихають зусилля людей як у країні, так і за її межами щодо захисту спадщини серед багатьох інших нагальних потреб.
Пітер Стоун, президент The Blue Shield,
24 лютого 2023 р.
Оновлення підходів до формування та реалізації державної політики охорони КС має відповідати викликам, які постали перед Україною в умовах російської агресії, а також – євроінтеграційному курсу України та набуття статусу кандидата до членства в ЄС. Це передбачає вдосконалення національного законодавства щодо захисту КС України, закріплення беззаперечного значення КС Українського народу для збереження національної ідентичності, забезпечення стійкості та потенціалу повоєнного відновлення України.
Питання охорони КС потребує імплементації на національному рівні норм міжнародного права та підходів до управління КС, її ревіталізації та позбавлення від залишків російського домінування в культурно-символічному просторі України, зокрема на деокупованих територіях.
Україна спільно зі своїми міжнародними союзниками повинна докласти всіх зусиль для притягнення винних до відповідальності за знищення КС Українського народу та відшкодування за збитки, завдані в цій сфері.
_____________________________________________________
[1] J. Paul Getty Trust. Cultural Heritage and Mass Atrocities. Edited by James Cuno and Thomas G. Weiss. May 2022. URL: https://www.getty.edu/publications/cultural-heritage-mass-atrocities/pr…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: