В умовах широкомасштабного вторгнення Російської Федерації та воєнних дій на території України Латвійська Республіка (ЛР) стала однією з країн, які обрали шлях максимальної підтримки України в її боротьбі. Латвія, а також Естонія і Литва, попри високі ризики їхній безпеці та погрози з боку РФ, протягом понад рік великої війни перебувають на чільних позиціях рейтингів країн з найбільшою підтримкою.
Швидке реагування держав Балтії й надання ними допомоги Україні, яка стримує своїми силами агресію РФ у межах своєї території, зумовлене серйозними викликами регіональній та європейській безпеці загалом.
Потенціал двосторонніх і багатосторонніх форматів відносин України з країнами Балтії в попередній період не було достатньо використано. Воєнна агресія РФ та потреба опору України спонукали до тісніших й ефективніших відносин з балтійськими країнами, а також спричинили докорінні зміни в зовнішній політиці, усталеній ієрархії та практичній площині стратегічного партнерства.
В ЛР понад рік війни прийняття всіх рішень відбувається у швидкому режимі та є результативним у наданні воєнної, фінансової, гуманітарної допомоги Україні.
Латвія посідає одне з чільних місць у рейтингу країн з найбільшою допомогою Україні та українським громадянам, які знайшли вимушений притулок на її території.
Так, згідно з оцінками «Forbes», на 2022 р. на підставі 11 критеріїв, що свідчать про підтримку України, серед першої п’ятірки – Польща, США, Канада, Естонія, Латвія [1]. Передусім істотну допомогу в абсолютному вираженні надають держави, що є світовими лідерами в геополітичному, економічному та ін. вимірах. Утім, зіставляючи пропорції допомоги, треба враховувати незначні розміри ЛР, її населення й ресурсів.
Приклад внеску Республіки в оборонні можливості України є одним з виняткових. Протягом 2022 р. Латвія та Естонія були лідерами серед усіх держав за показником наданої військової допомоги, що становила 1 % від їхнього ВВП [2]. Сукупне надання військової допомоги ЛР – понад 300 млн євро, а відповідно до оновленого пакета у 2023 р. сягатиме 370 млн євро [3]. Крім того, у перші місяці війни загальна її вартість становила більше третини оборонного бюджету Латвії.
Варто зазначити, що ЛР була першою, хто спрямував до України свої ПЗРК «Stinger» напередодні 24 лютого 2022 р., і на сьогодні віддала всі свої запаси. А ще постачила таку зброю і військове спорядження: гаубиці, БПЛА, протитанкову зброю, гелікоптери, військове екіпірування, пальне тощо [4].
Іншою формою допомоги є участь Республіки в навчанні українських військових, а також участь латвійських військових в іноземному легіоні.
Розташована в ЛР компанія виробника безпілотних літальних апаратів «Edge Autonomy» є одним з їх постачальників для України.
На потреби оборони латвійська сторона спрямовувала також спеціальне обладнання та спорядження для Державної прикордонної служби й Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Окрім підтримки на державному рівні, у недержавному секторі цільова допомога для захисту та оборони України в умовах війни становила понад 5 млн євро, передусім зібрані благодійним фондом «Ziedot» [5] через пожертви від громадян та бізнесу. Від латвійського бізнесового сектору в межах ініціативи «Twitter convoy for Ukraine» забезпечено збір транспортних засобів (понад 950 од.) – для потреб українських військових та евакуації поранених [6].
Послідовною є підтримки президентів Латвії Е. Левітса та Е. Рінкевича (з травня 2023 р.), прем’єр-міністра К. Каріньша, міністрів закордонних справ Е. Рінкевича, міністрів оборони А. Пабрікса, І. Мурнієце – у форматі «Рамштайн» та на інших міжнародних платформах задля максимального та якнайшвидшого надання зброї.
Протягом війни триває інтенсивна взаємодія України та Латвії на рівні безпекових органів, обміну даними, координовано дії у сфері кібербезпеки.
Політико-дипломатична підтримка з боку ЛР має максимальний рівень та підвищує стандарт вимог до інших країн. Часто високопосадовці Латвії озвучують найсміливіші політико-дипломатичні промови та водночас торують ними найкоротший шлях до практичних дій підтримки України. Прикметною є закономірність у голосуванні на користь України та її інтересів у міжнародних організаціях та в різних багатосторонніх форматах ООН, структур ЄС, ПАРЄ, ОБСЄ та ін. Значної уваги приділено Україні в межах регіональних форматів, зокрема групи північних і балтійських країн у рамах НАТО.
На початку війни латвійське керівництво активно закликало закрити повітряний простір, створити зону без польотів над Україною, ізолювати РФ; критикувало уряди європейських держав за зволікання в наданні допомоги. Сьогодні ж високопосадовці настійливо виступають за вчасне надання потрібних видів зброї – прикладом є заяви Президента Латвії Е. Левітса, глави МЗС Е. Рінкевича, міністра оборони А. Пабрікса про швидке надання сучасних танків, ракетних систем HIMARS, бойових літаків. Активною є позиція Латвії в міжнародному форматі «Рамштайн» у процесі узгодження пакетів військової допомоги Україні.
Іншим напрямом політичної підтримки стали висилання російських дипломатів, пониження рівня дипломатичних відносин та послідовна позиція посилення санкцій проти РФ та Білорусі.
Сейм Латвії одним з найперших парламентів світу визнав РФ державою – спонсором тероризму, дії РФ після повномасштабного вторгнення – геноцидом, а також політику часів СРСР – геноцидом української нації.
Протягом війни високою є інтенсивність контактів на найвищому рівні між президентом України В. Зеленським та президентом Латвії Е. Левітсом. Значною за впливом є політична підтримка у формі візитів до Києва й звільнених міст Ірпеня та Бучі першої леді Республіки А. Левіте, прем’єр-міністра К. Каріньша, голови Сейму Е. Смілтенса, міністра оборони І. Мурнієце, міністрів, депутатів Сейму та інших посадовців.
Інтенсивна співпраця зовнішньополітичних відомств, зокрема й ефективна робота Посольства України в Латвійській Республіці, сприяють визначенню пріоритетів допомоги. Латвія ефективно виконує роль адвоката інтересів України на всіх рівнях міжнародної взаємодії та найвищих контактів щодо комплексу міжнародної дипломатичної, фінансово-економічної, гуманітарної підтримки.
Крім того, ЛР активно обстоює щонайшвидше отримання постійного та повноцінного членства України в НАТО та ЄС. Ще до проведення саміту НАТО у Вільнюсі Сейм Латвії в ухваленій резолюції закликав до рішення про найшвидше прийняття України та визначення потрібних кроків [7].
Символічна моральна та інформаційна підтримка України, протидія пропаганді РФ. Двосторонні відносини України і Латвії посилюється політичною підтримкою, зокрема й символічною, висловленням солідарності.
Таким символічним кроком стало перейменування місця розташування посольства РФ на вулицю Незалежності України. Прапори як державний символ України від початку війни наявні на державних, культурних, академічних установах, університетах, школах та інших закладах Латвії, у громадському транспорті. Символ українського державного прапора та позначки «Support Ukraine», «Stand with Ukraine» поширено в державних та соціальних інституціях, громадському та приватному секторах, на сайтах і ресурсах державних органів влади ЛР, у ЗМІ.
Також звучить український гімн під час урочистих заходів, відбуваються символічні акції, просвітницькі заходи щодо України, її історії та культури. Поширеною практикою стали присвячені Україні фотовиставки, теле- та радіопрограми, заходи в музеях, галереях, бібліотеках та інших культурних закладах. У воєнному музеї Риги експонували виставку на честь ЗСУ та з проблем окупованих територій; на центральній площі столиці демонстрували розбиту військову техніку РФ.
Увагу до війни проти України в латвійських ЗМІ, мережі новинних інтернет-видань і порталів (як-от «Delfi.lv», «LSM.lv», «Jauns.lv», «ТVNET» та ін.) тримають протягом усього часу. Новинний контент й аналітичні матеріали про перебіг агресії висвітлюють об’єктивно, оцінки ситуації збалансовано, фото- та відеоматеріали подано від світових інформаційних агенцій та власних кореспондентів. Варто зазначити, що інформаційний простір у Латвії перебував під упливом російських ЗМІ до 24 лютого 2022 р., що спонукало до змін, а саме: заборонено транслювати телеканали РФ, а також програми, зареєстровані в країні, яка загрожує незалежності, суверенітету, територіальній цілісності іншої держави; обмежено продаж друкованих ЗМІ з РФ та Білорусі.
Істотні зміни в державній політиці захисту національних інтересів ЛР прямо пов’язані з війною та водночас є підтримувальними для України. У Республіці посиленою є адміністративна, а подеколи кримінальна відповідальність за виправдання дій країни-агресора – РФ. У разі виявлення в таких громадян-правопорушників паспорта РФ діє процедура висилання з території Латвії.
Жорсткою є політика протидії пропаганді та заборони символіки РФ (пов’язаної із вторгненням в Україну), а також радянської та нацистської – її не можна публічно демонструвати як таку, що прославляє воєнну агресію та воєнні злочини. Наслідком правопорушень є затримання громадян, адміністративні провадження та навіть кримінальні справи. У Латвійській Республіці ухвалено законодавчі зміни про заборону експонувати об’єкти, що прославляють радянський режим, про їх демонтаж, а також – заборону масових заходів і зборів 9 травня, оскільки вони мають воєнно-пропагандистський зміст і є політичним інструментом РФ та орієнтованих на неї політичних осередків у ЛР.
Активна позиція щодо ефективного розслідування й притягнення до відповідальності РФ за агресію та скоєнні воєнні злочини на території України.
Від початку війни Латвія однією з найперших приєдналася до Спільної слідчої групи з розслідувань воєнних злочинів РФ, а також є проактивною щодо створення спеціалізованого кримінального судового органу для з’ясування їх обставин. Уряд ЛР виділив 100 тис. євро на розслідування воєнних злочинів РФ в Україні для роботи Міжнародного кримінального суду – судового органу, який акумулює основний масив даних про скоєні Росією воєнні та гуманітарні злочини.
Участь правоохоронних та безпекових відомств Латвії в справі документування злочинів відбувається через збір свідчень українських громадян, які постраждали у війні, окупації та згодом знайшли притулок у цій балтійській країні. Крім того, представники латвійських ЗМІ у складі міжнародних груп в Україні беруть участь у фіксації воєнних злочинів та відповідному поширенні інформації про них.
Латвійська Республіка, зокрема через заклики президента Е. Левітса до ЄС, на міжнародному рівні активно обстоює якнайшвидше створення спеціального трибуналу проти РФ та юридичний механізм передання на відбудову України заморожених російських активів і стягнення репарацій.
Допомога у відбудові, розмінуванні території, подоланні наслідків воєнних дій в Україні.
ЛР відправляє своїх представників для роботи в спільних групах фахівців зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, а також є однією з основних країн, що проводять навчання українських військових розмінуванню.
У зв’язку з наслідками підриву РФ Каховської ГЕС уряд Латвії виділив допомогу розміром 460 тис. євро на потреби ліквідації наслідків руйнування, а в низці громадських організацій («Ziedot», «Tavi Draugi» та ін.) ініційовано збір коштів для постраждалих українців від цієї екологічної катастрофи.
Балтійська країна планує інвестиції в реконструкцію України – близько 5 млн євро протягом 2023 р., обравши для допомоги Чернігів та Одесу. У межах участі в програмах відновлення України Латвія виділяє 2 млн євро на відбудову Чернігова – його інфраструктурних об’єктів, закладів освіти, житла [8].
Фінансова, матеріально-технічна, гуманітарна допомога та економічне співробітництво.
ЛР є лідером з найбільшим показником загальної допомоги серед країн, які сприяли Україні на двосторонній основі протягом року війни, оскільки її допомога становить значну частку – близько 1,24 % від її ВВП [9].
У структурі державної допомоги Республіки військова допомога Україні та її Збройним Силам становить абсолютну більшість. Водночас значною є багаторівнева грошова й матеріально-технічна гуманітарна підтримка з боку держави, бізнесу, структур громадянського суспільства, на рівні латвійських громадян. Так, виділені латвійським урядом кошти на гуманітарну сферу (медичне обладнання, ліки, транспорт і техніка тощо) становили 2,7 млн євро, на план заходів з допомоги українським біженцям – 116 млн євро [4]. Внесок усієї допомоги, наданої через латвійські громадські організації, сягає 38 млн євро [10].
Істотною є пожертва від латвійського бізнесового сектору. Завдяки ініціативі об’єднання «Entrepreneurs for Peace» надано матеріальну допомогу (гроші, продукти, медичні засоби) загальною сумою понад 6 млн євро [11].
ЛР також надавала обладнання для підтримки енергетичних потреб під час зимового періоду 2022–2023 рр., спричинених атаками РФ на інфраструктурні об’єкти. Латвійська компанія «Latvijas Finieris» до кінця 2022 р. зібрала 2,2 млн євро фінансування, забезпечила передачу транспорту, паливних засобів для енергетичних потреб, зимової форми для українських військових, медичну допомогу пораненим військовим тощо [12]. Низку цих ініціатив реалізовано у взаємодії з Посольством України в Латвійській Республіці та Конфедерації українців Латвії «Віче».
Серед низки рішень латвійської сторони є безплатне надання Україні автомобілів, конфіскованих правоохоронними органами у водіїв за керування в нетверезому стані.
Взаємодія між латвійськими (Рига, Валмієра, Огре, Лієпая тощо) та українськими містами (Київ, Чернігів, Дніпро та ін.) також спрямовує матеріально-технічну та гуманітарну допомогу. Одним з прикладів є надання транспортних засобів та гуманітарної підтримки Києву від Риги. Муніципалітети й місцеві бюджети значну частину ресурсів і витрат конвертують у розміщення та забезпечення потреб українських біженців.
Двосторонні відносини країни підтримують на рівні міжурядової українсько-латвійської взаємодії, зокрема через комісію з економічного, промислового, науково-технічного співробітництва. В умовах війни пріоритетними є активізація бізнесової співпраці, торговельних, транспортних, логістичних та інші потужностей, ІТ-сфери, екології, участі у відновленні критичної інфраструктури України. Важливим є те, що до війни динаміка розвитку економічних зв’язків між Україною та ЛР стабільно зростала, що певною мірою закладає потенціал на післявоєнний час.
Спільні інтереси України і Латвії поширюються й на сферу енергетичної безпеки з метою цілковитої відмови від енергоресурсів РФ та натомість – переорієнтації на європейські енергосистеми, мінімізації наслідків тривалої залежності від Росії значної частки бізнесу.
Соціальна допомога та підтримка українських громадян, які проживають в ЛР з початку війни.
Латвія одна з найперших підготувала нормативно-правову основу та навіть до війни готувалася до приїзду 10 тис. біженців з України. У березні 2022 р. Сейм Республіки ухвалив закон про підтримку цивільного населення України [13] та низку нормативно-правових актів на урядовому рівні.
Кількість українських громадян, які, рятуючись від воєнних дій і окупації, переїхали до цієї балтійської країни та отримали статус тимчасового захисту, на кінець квітня 2023 р. становить приблизно 39 тис.
Гуманітарну візу або посвідку на проживання, а також латвійський ідентифікаційний номер надають за спрощеною процедурою, а їхню дію подовжили з березня 2023 р. ще на два роки. Швидкими є доступ до соціальної інфраструктури, дитячих дошкільних та шкільних закладів, медичних закладів; оформлення та отримання соціальної допомоги, проїзних документів з правом безплатного проїзду. Не беруть плату з українських громадян у музеях, дитячих гуртках. Українці мають право відкривати банківські рахунки.
Отримання кризової разової допомоги розміром 272 євро (190 євро для дітей) та соціальної допомоги в 109 євро (76 євро для членів домогосподарств) забезпечено протягом трьох місяців у разі відсутності роботи або за низького рівня заробітної платні. 620 євро становить грошова допомога під час працевлаштування [4].
Структуру потреб визначено тим, що значна частина біженців – це жінки, діти, літні особи, а отже, лише частина є працездатними. Працевлаштування українських громадян в ЛР стосується сфер будівництва, обслуговування, охорони здоров’я тощо.
Проблему безплатного проживання та харчування українських громадян у перші місяці великої війни вирішували завдяки співпраці держави, муніципалітетів та власників готелів, закладів оздоровлення через механізм часткової компенсації з місцевих бюджетів. Також значного зменшення витрат на житло досягають завдяки передбаченій компенсації (відшкодування з бюджету) власникам, у яких українці орендують житло.
Програми безплатного навчання латиської мови, загальний бюджет яких становить 4 млн євро, створюють максимальні можливості інтеграції для українців. Спеціальні програми і стипендії для вчених, студентів, докторантів з України діють у межах міжнародної ініціативи «Science for Ukraine».
Для українських громадян з особливими потребами, дітей, позбавлених батьківського піклування, надають належну допомогу державні й недержавні організації. У медичних закладах Латвії забезпечено лікування та реабілітацію поранених українських військових.
Крім гарантованої на державному рівні підтримки, значну її частину сконцентровано в громадському секторі – це й матеріальна гуманітарна допомога, і психологічна підтримка, і проведення культурних, мистецьких, спортивних заходів та інші ініціативи.
Тому за групою критеріїв – оформлення документів, житло, рівень цін, грошова допомога, працевлаштування, умови для перебування з дітьми, літніх людей та осіб з особливими потребами, а також загальна атмосфера – Латвію оцінено як одну з найбільш комфортних і дружніх країн для українських громадян, які виїхали під час війни [14].
Підтримка на рівні суспільства та участь громадян ЛР.
Латвія – серед тих країн, де рівень всебічної підтримки Україні на суспільному рівні є високим та ця тенденція посилюється.
Громадські організації, об’єднавшись у громадянський альянс, з перших днів війни діяли швидко та ефективно в координації допомоги українським біженцям, часом випереджаючи державні інституції. Насамперед це громадські об’єднання «Ziedot», «Tavi Draugi», «Gribu palīdzēt bēgļiem», «Uzņēmēji mieram», «Tev», «Mūsu ligzda», Конфедерація українців Латвії «Віче», Латвійський червоний хрест, низка організацій релігійних спільнот тощо. Ефективним стали вже згадані ініціативи «Entrepreneurs for Peace», «Twitter сonvoy for Ukraine», поєднавши в перші місяці війни громадський та бізнесовий сектори з метою збирати кошти на потреби української оборони, зокрема військовим. Благодійний марафон «Dod Pieci!» у грудні 2022 р. зібрав близько 800 тис. євро для українських дітей, що внаслідок війни стали біженцями в ЛР.
Латвійці найчастіше жертвували на потреби українським біженцям за посередництва неурядових організацій. Утім, значна кількість громадян особисто в різній формі надавали матеріальну гуманітарну допомогу, місця для проживання.
Долученість більшості латвійського суспільства до надання допомоги опосередковано виявляють опитування громадської думки. Так, згідно з результатами соціологічних досліджень, проведеними у грудні 2022 р. в ЛР [15], 68 % респондентів повідомили, що надавали матеріальну або моральну підтримку Україні та біженцям. Після початку повномасштабної війни відбулися зміни в суспільній свідомості, а рівень підтримки РФ та дій її керівництва стрімко знизився. У 2023 р. 4 % респондентів виявили прихильність до В. Путіна та вторгнення РФ в Україну – проти 2022 р. ця частка зменшилась удвічі. Натомість 82 % цілком або переважно підтримують боротьбу України за свободу й незалежність. За вступ України до НАТО та ЄС висловилися відповідно 63 % і 62 % респондентів.
Варто наголосити, що такий рівень підтримки є досить високим, особливо як зважити на те, що в ЛР російська етнічна та російськомовна спільноти становлять становить 24 % і 36 %, а серед них орієнтація на РФ та схвалення її політики мали стабільний характер.
За даними соціологічних досліджень у низці країн Центрально-Східної Європи, Латвія у порівнянні з іншими країнами має один з найвищих показників підтримки України. Так, 82 % респондентів підтримували надання потрібної допомоги українським громадянам, що стали біженцями. Військову допомогу Україні як такій, що захищає також їхню національну безпеку, підтримують 78 % респондентів, а 74 % покладають цілковиту відповідальність РФ за вторгнення в Україну. Усі ці тенденції посилилися проти попередніх соціологічних досліджень 2022 р. [16].
Висновки
Багаторівнева допомога Латвії Україні та її громадянам є свідченням зрілої, відповідальної політики та водночас усвідомленим внеском у власну національну безпеку. Підтримка України для ЛР має низку переваг у підвищенні своєї суб’єктності на регіональному та європейському рівнях. Зміни в державній політиці Латвійської Республіки з початку війни були інтенсивними, оскільки переформатовано її безпекову, інформаційну сфери, посилено мовну політику, політику громадянства та міграційних питань. Збереження високого рівня загроз із боку РФ та Білорусі (як її сателіта й території, використовуваної для воєнних та диверсійних дій проти України) потенційно також становить загрози національній безпеці балтійських країн.
Попри виділення значної військової допомоги Збройним Силам України, Латвія стрімко збільшила витрати на оборону, повертається до обов’язкової військової служби громадян, отримує новітні озброєння, модернізує власні ППО, розвиває оборонні проєкти.
Поглиблення двосторонніх відносин відбулося в умовах широкомасштабної агресії РФ проти України і виявило здатність ЛР, країни з невеликими ресурсами, надавати відчутну підтримку. Готовність Латвії провадити її до закінчення війни та в період післявоєнної відбудови, відновлення критичної інфраструктури постійно артикулює її керівництво.
Вочевидь, такі результативні відносини сприяють і в перспективі європейської та євроатлантичної інтеграції України. Багатосторонні формати відносин України з країнами Балтії, а також з іншими державами, що забезпечують ефективну співпрацю в умовах війни, заклали фундамент для стійких об’єднань з метою захисту спільної безпеки, зовнішньополітичних й економічних інтересів.
Україні доцільно максимально використати істотні зміни в системі торговельних відносин, нові можливості переорієнтації торговельно-економічних зв’язків, зокрема руху товарів з України через балтійські логістичні ланцюги, транспортні потужності тощо.
Цінним для України є досвід реформ Латвії для вступу до ЄС, реформування органів безпеки та правоохоронних органів відповідно до стандартів НАТО.
В умовах війни результативна взаємодія України з країнами Балтії підтверджує цивілізаційну та культурну близькість, відданість європейським демократичним цінностям. Остаточний відхід від пострадянської системи полягає в тому, що РФ уповні втрачає важелі впливу в мовно-культурному, інформаційно-пропагандистському, політико-ідеологічному вимірах, що мав системний характер та провокував конфлікти в латвійському та українському суспільствах.
Важливим також є окреслення основних напрямів стратегічного співробітництва в умовах продовження війни та в перспективі післявоєнної відбудови України.
Зрештою, і далі будуть актуальними комплексні оцінки внеску Латвії, як і решти країн Балтії, у боротьбу України проти агресії РФ.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
- Польща, Естонія, США та ще 17 країн, які найбільше допомагають під час війни. Рейтинг друзів України від Forbes. Forbes. 24 серпня 2022. URL: http://surl.li/jbedb
- Kiel working paper. The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? URL: https://www.ifw-kiel.de/publications/kiel-working-papers/2022/the-ukrai…
- Mūrniece: Latvia has sent 1 % of GDP in military aid to Ukraine. LSM. January 23 2023. URL: https://eng.lsm.lv/article/society/defense/murniece-latvia-has-sent-1-o…
- Латвія підтримує Україну. Ministru kabinets Latvijas. URL: https://www.mk.gov.lv/lv/latviya-pidtrimue-ukrainu
- About Ziedot.lv. URL: https://www.ziedot.lv/en/about-ziedot-lv
- Twitter convoy for Ukraine. URL: https://www.ziedot.lv/en/completed-projects/twitter-convoy-for-ukraine-…
- The Saeima issues a statement supporting Ukraine at the NATO Vilnius Summit. June 1 2023. URL: https://www.saeima.lv/en/news/saeima-news/32338-the-saeima-issues-a-sta…
- Government approves Latvian support measures for the reconstruction of Chernihiv Oblast. Ministry of Foreign Affairs. Republic of Latvia. July 1 2023. URL: https://www.mfa.gov.lv/en/article/government-approves-latvian-support-m…
- Total bilateral aid commitments to Ukraine as a percentage of donors gross domestic product (GDP) between January 24, 2022 and February 24, 2023, by country. URL: https://www.statista.com/statistics/1303450/bilateral-aid-to-ukraine-in…
- Latvians donate worth Euro 38 million to Ukraine. Baltic news network. February 24 2023. URL: https://bnn-news.com/latvians-donate-aid-worth-eur-38-million-to-ukrain…
- Entrepreneurs for Peace. Support the people of Ukraine in the fight for freedom! URL: https://www.uznemejimieram.lv/en
- Is one step for Ukraine! “Latvijas Finieris” supports the “Dod pieci!” charity marathon by providing financial support and participating in the charity run. URL: http://surl.li/jbehw
- Закон про підтримку цивільного населення України. Сейм Латвійської Республіки. 3 березня 2022.
URL: https://likumi.lv/wwwraksti/LIKUMI/TULKOJUMI_UA/UKR_ATBALSTA_LIKUMS.PDF - Яку країну обрати для евакуації? Рейтинг найкращих країн для українців. Евакуація. City. URL: https://evacuation.city/articles/262224/polscha-shveciya-italiya-abo-gr…
- Only 4 percent of Latvian population is now pro-Putin. LSM. February 5 2023. URL: https://eng.lsm.lv/article/society/society/only-4-percent-of-latvian-po…
- Globces trends 2023. URL: https://www.globsec.org/sites/default/files/2023-05/GLOBSEC %20TRENDS %202023.pdf