26 травня 2011 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулася Міжнародна конференція «Інформаційні технології та безпека: проблеми наукового та правового забезпечення кібербезпеки у сучасному світі». Організаторами заходу виступили Національний інститут стратегічних досліджень, Науково-дослідний центр правової інформатики Національної академії правових наук України та Інститут проблем реєстрації інформації Національної академії наук України.
У вступному слові перший заступник директора НІСД Я. Жаліло звернув увагу учасників, що, незважаючи на зростання нових можливостей, які з’являються внаслідок модернізаційних процесів, необхідно взяти до уваги й ті безпекові особливості, які висувають нові вимоги для системи національної безпеки держави.
У виступі директор НДЦ правової інформатики В. Пилипчук зазначив, що практично жодна з країн не в змозі забезпечити власну інформаційну безпеку саме внутрішніми можливостями, що робить особливо актуальною співпрацю на міжнародному рівні. Крім того, він виокремив низку системних проблем, що потребують опрацювання і стосуються:
- перегляду принципів та механізмів міжнародних відносин та співробітництва в галузі інформаційної безпеки;
- пошуку балансу між правами людини та потребою суспільства і держави у забезпеченні інформаційної безпеки;
- посилення міжнародно-правової відповідальності за використання в інформаційній сфері сил і засобів, які створюють загрози життю і здоров’ю людини;
- розроблення сучасних моделей інформаційної безпеки.
У межах першої сесії А. Марущак, заступник директора Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки Національної академії СБУ, подав огляд сучасного стану чинного законодавства в інформаційній сфері, звернувши увагу на ті проблемні моменти, що пов’язані із вступом у дію нової редакції Закону України «Про інформацію», та прийнятті нових законів «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних».
Керівник Офісу НАТО в Україні М. Кожієл порушив питання співробітництва України та Альянсу у сфері кібернетичної безпеки, звернувши увагу на зростання кількості атак проти урядових мереж (інфраструктури) та складнощі визначення джерел атаки. Крім того, зазначив, що НАТО повністю підтримує Україну у її бажанні створити дієву національну стратегію кібернетичного захисту і з цією метою вже створено унікальний механізм консультацій між Україною та НАТО.
Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Ю. Пероганич проаналізував проблеми інформаційних впливів і, зокрема, можливості використання «Вікіпедії», навівши цікаві статистичні дані щодо характеру редагування статей у ній.
В. Шеломенцев, головний науковий співробітник Міжнародного науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, ознайомив з доповіддю на тему «Об’єкти захисту у системі кібернетичної безпеки». Він зосередив увагу присутніх на суттєвих термінологічних та нормативно-правових проблемах, запропонувавши один з підходів, що потребують особливого захисту від кібернетичних атак.
На завданні кодифікації інформаційного законодавства та значення цього процесу для розбудови інформаційної безпеки держави наголосив В. Цимбалюк, завідувач наукового відділу теорії та історії інформаційного права Науково-дослідного центру правової інформатики. Зокрема він зазначив, що триває процес розроблення відповідної Концепції, яка має стати основою для створення Інформаційного кодексу.
Другу сесію конференції було відкрито презентацією аналітичної доповіді «Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України», підготовленої фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень (доповідач – Д. Дубов, завідувач відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій НІСД).
Бачення ключових елементів єдиної загальнодержавної системи протидії кіберзлочинності було представлено В. Петровим (начальник відділу Управління Департаменту Служби безпеки України). Також він навів можливу класифікацію об’єктів, що потребують першочергового захисту від кібернетичних атак.
Проблема кібертероризму стала предметом виступу представника Штабу Антитерористичного центру при СБУ Б. Леонова. Зазначивши, що хоча досі напади в кіберсфері і не спричиняли тяжких наслідків, однак із розвитком інформаційних технологій можливість подібного розвитку подій буде лише збільшуватися. В цьому контексті вартий уваги Кодекс поведінки держав в кіберпросторі, проект якого перебуває на розгляді Генеральної Асамблеї ООН, – його прийняття могло б посприяти міжнародному співробітництву у сфері боротьби із кібертероризмом.
Експерт з питань інформаційної безпеки Л. Токар звернув увагу присутніх на те, що, незважаючи на розуміння інтернаціональності проблеми кібербезпеки, узгодження позицій основних світових гравців з даного питання досі відбувається вкрай складно, і кожен з таких геополітичних суб’єктів намагається виступити із власною ініціативою в даній сфері (наприклад, США виступили з ініціативною Міжнародної стратегії для кіберпростору).
М. Ожеван, головний науковий співробітник відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій НІСД, акцентував увагу присутніх на геополітичних аспектах протистояння в кіберпросторі. Зокрема він зазначив, що традиційне геополітичне протистояння в класичних просторах (земля, повітря, вода та космос) охопило і «п’ятий простір» – кіберпростір. Крім того, на його думку, найближчим часом проблематика кібервоєн та протистояння в кіберпросторі виконає заміщуючу функцію, змінивши в глобальному недійному просторі тематики «війни з тероризмом».
Підводячи підсумки конференції, Я. Жаліло подякував усім учасникам за плідну роботу та висловив сподівання, що в подальшому таке співробітництво буде не менш плідним, а тематика конференції отримає своє продовження і в інших наукових заходах.
Учасники Конференції мали змогу подати тези для опублікування, які вийшли у збірнику матеріалів (Информационные технологии и безопасность. Проблемы научного и правового обеспепачения кибербезопасности в современном мире. Материалы международной научной конференции ИТБ – 2011. – К.: ИПРИ НАН Украины, 2011 – 150с.).