18 листопада 2010 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання "круглого столу" "Держава та регіони: від патерналізму до партнерства".
На порядок денний були винесені питання державної регіональної політики та стимулювання розвитку регіонів в Україні та у ЄС; інноваційних механізмів підтримки розвитку регіонів і налагодження ефективного діалогу між державою та регіонами.
У засіданні взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, посадовці органів державної влади, представники недержавних організацій.
Фахівцями НІСД було підготовлено та представлено аналітичну доповідь з основних питань, винесених на обговорення.
Засідання відкрив перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
Він зазначив, що завдання виходу з кризової ситуації, які стоять перед Україною сьогодні, вимагають пошуку та задіяння потенціалу економічного відновлення саме на регіональному рівні. На думку Я. Жаліла, пасивне очікування регіонами допомоги від центру має змінитися більш активним внеском регіонів у економічне зростання країни, мотивацією до максимально ефективного використання їх власного економічного потенціалу.
Аналітичну доповідь "Держава та регіони: від патерналізму до партнерства" представила завідувач відділу регіонального розвитку НІСД, керівник авторського колективу Світлана Біла. Вона, зокрема, зазначила, що економічна складова регіонального розвитку здобуває на сьогодні особливої ваги, оскільки саме у цій площині накопичилося найбільше проблем, у тому числі, пов’язаних з нерівномірністю соціально-економічного розвитку регіонів. У своєму виступі С. Біла навела переконливі докази того, що використання застарілих механізмів стимулювання розвитку регіонів з боку держави не лише не вирішує ситуацію на краще, а й надалі зменшує мотивацію регіонів до саморозвитку, посилює їх сподівання на бюджетну підтримку. Тому в основу реформування системи державної підтримки регіонів має бути покладено передусім принцип партнерства центру з регіонами, а також має бути задіяно сучасні інструменти стимулювання.
Європейський досвід регіональної політики, планування та підтримки розвитку регіонів представила керівник групи експертів проекту „Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні” Таня Забуковець-Ковачич. Ключовою характеристикою процесів стимулювання проектів регіонального розвитку є їх планування починаючи з найнижчого територіального рівня та концентрація ресурсів і фінансування – з найвищого при дотриманні принципів децентралізації та субсидіарності. Фахівець також навела приклади інституцій, необхідних в Україні для реалізації європейської моделі регіональної політики.
Презентація виступу Т. Забуковець-Ковачич.
На думку голови „Інституту громадянського суспільства” Анатолія Ткачука, однією з основних перешкод ефективному регіональному управлінню є недосконалість програмних документів на рівні регіонів, а також відсутність ефективного базового закону з питань розвитку регіонів (як зазначив А. Ткачук, чинний Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» не передбачає гармонізації інтересів громад та держави).
Важливими інструментами реалізації регіональної політики європейського зразка доповідач вважає такі: просторове розміщення секторальних політик та його узгодження, а також чітке фінансування конкретних проектів у регіонах, які мають відповідати стратегії розвитку конкретного регіону, а сама стратегія — стратегії регіонального розвитку держави.
Презентація виступу А. Ткачука.
Тезу про недосконалість чинного Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" підтримав перший Віце-президент Асоціації агенцій регіонального розвитку Євген Фишко. Крім цього, як він зазначив, основні документи, якими керуються місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, а також загальнодержавні програмні документи недостатньо корелюють з бюджетними процесами, що перешкоджає реалізації визначених пріоритетів розвитку регіонів.
Член групи незалежних експертів з питань Європейської хартії місцевого самоврядування Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Вадим Прошко вважає, що ключовою передумовою ефективного регіонального управління є дієве місцеве самоврядування. При цьому, як зазначив Є. Прошко, в Україні обласні ради не мають ні власного виконавчого органу, ні достатніх повноважень, ні фінансових ресурсів і можливостей здійснювати власну політику. Відтак, обрані населенням регіону представницькі органи не можуть функціонувати з достатньою відповідальністю і в інтересах населення.
На думку радника при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Лупація, в Україні відсутня можливість реалізації регіональної політики в загальнонаціональному масштабі через посилення територіальної сегрегації. Так, В. Лупацій стверджує, що в Україні існує три типи територіальних утворень за рівнем розвитку: депресивні території, території, які балансують на межі виживання і території, що демонструють деяке зростання, але без якісного розвитку.
Голова правління ГО "Агенція концептуального аналізу проектування та управління" Олег Бойко-Бойчук переконаний, що регіональна політика в Україні тісно пов’язана, а фактично є "заручником" економічної, соціальної, культурної, демографічної, інформаційної політики держави тощо. Найближчим часом, на думку О. Бойко-Бойчука, не варто очікувати на суттєві якісні зміни у сфері розвитку регіонів навіть за умови реформування системи регіонального управління.
За словами старшого наукового співробітника Інституту регіональних досліджень НАН України Петра Жука в Україні надзвичайними темпами збільшується кількість депресивних територій, що вимагає відповідних інструментів державної політики. Так, П. Жук вважає, що такий інструмент стимулювання розвитку регіонів як Угода щодо регіонального розвитку не є ефективною через відсутність інструментів прямої дії та обмеженість ресурсів. На думку науковця, одним з таких інструментів було застосування спеціальних економічних режимів на територіях пріоритетного розвитку, дію яких на разі припинено.
На неоднозначності перспектив державної підтримки розвитку регіонів наголосила виконувач обов’язки директора з наукової роботи Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України Олена Чмир. На її думку, дилема полягає у необхідності, з одного боку, віднайдення "точок зростання" у регіонах з відповідним їх ресурсним забезпеченням, а з іншого – забезпечення нормальних умов для населення депресивних територій, доступу до адміністративних послуг тощо, що також потребує значних ресурсів при їх обмеженості. При цьому, за словами О. Чмир, використання деяких інструментів стимулювання розвитку територій є неможливим враховуючи податкові та бюджетні новації в Україні.
Вихід з такої ситуації, на думку експерта з політики регіонального розвитку проекту "Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні" Юрія Третяка, полягає у диференціації інструментів підтримки. Так, регіонам, які мають потенціал для якісного розвитку, держава повинна створити можливості для реалізації цього потенціалу, а для депресивних територій – застосувати ті інструментів, які дозволять мінімізувати ризики розвитку.
Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Воротін зазначив, що ефективному стратегічному плануванню розвитку регіону перешкоджає, зокрема, наявність конфлікту інтересів різних органів влади, політичних чи економічних груп тощо. І це призводить, на думку В. Воротіна, до відсутності єдиного бачення проблем та перспектив розвитку регіону, що зрештою виливається, відповідно, у так само невиважені та необґрунтовані управлінські рішення.
На необхідності першочергового реформування системи місцевого самоврядування, включаючи реформування адміністративно-територіального устрою наголосив Другий Секретар Посольства Республіки Польща в Україні Броніслав Жешотарскі. Спираючись на польський досвід, посадовець довів, що дієве самоврядування є найпершою необхідною умовою забезпечення ефективності регіонального управління та стало одним з вирішальних чинників європейської інтеграції Польщі.
Винесені на обговорення питання викликали жваву дискусію учасників засідання. За його результатами планується виданння матеріалів. Засідання «круглого столу» висвітлено у засобах масової інформації.