Співробітник НІСД С.Кошовий взяв участь у лекції японського дослідника з безпекової тематики

Поділитися:

121 листопада 2017 р. головний спеціаліст відділу проблем зовнішньої політики та міжнародної безпеки Інституту Кошовий С.А. в рамках проведення Року Японії в Україні взяв участь у лекції доцента Університету Кеійо пана Мічіто Цуруоки на тему «Japan, Asia and Europe in the Era of Trump» («Японія, Азія та Європа в еру [президенства] Трампа») щодо зовнішньої політики Японії, її глобальних викликів, безпекової ситуації в Азії, європейської безпеки та специфіки ставлення японських громадян щодо вектору розвитку безпеки на міжнародній арені.

 

Участь у роботі заходу взяли понад 30 осіб, серед них були співробітники РНБО, МЗС України, японські та українські дипломати, вітчизняні експерти-міжнародники, фахівці з тематики АТР, науковці, експерти з безпекових питань, викладачі та аспіранти.

 

Під час свого виступу японський науковець розповів про політичні, економічні, безпекові та суспільні трансформації, які відбуваються в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, пріоритети зовнішньої та безпекової політики Японії.

 

2Дослідник наголошував, що Японія перебуває у складному стратегічному середовищі Північно-Східної Азії, що характеризується жорсткою конкуренцією між великими державами за ринки, ресурси і політичні впливи, невирішеністю територіальних проблем, значним потенціалом військових конфліктів, підвищеною ракетно-ядерною небезпекою.

 

Окремо зупинився на глобальних викликах сучасного світу, які характеризуються колосальною складністю і величезністю масштабу. Події пов’язані з анексією РФ Криму та військовою ситуацією на сході України, мають вплив не лише на систему європейської безпеки, а й на глобальний розвиток ситуації у світі.

 

Було приділено увагу двостороннім відносинам Японії зі Сполученими Штатами, КНР, Республікою Корея та КНДР, РФ, державами Південно-Східної Азії, Європейським Союзом.

 

У політичному плані на пострадянському просторі першочерговим напрямком для Японії є відносини з РФ та Україною. На переконання спікера, Японія і надалі буде балансувати між намаганням поліпшити відносини з РФ (підписати мирну угоду, повернути Північні території), з одного боку, та прагненням продемонструвати себе як сучасна впливова держава та застосовувати міжнародні санкції проти Росії на користь України. У «Білій книзі» з оборони Японії (2015 р.) чітко визначено, що війна РФ проти України є загрозою для всього світу. Було наголошено, що одним з трьох національних інтересів Японії є підтримка і захист міжнародного порядку, заснованого на правилах і універсальних цінностях як свобода, демократія, повага до прав людини і верховенства закону.

 

Акцентовано, що більш активна роль Японії у міжнародних справах основана на цілісно-орієнтованій дипломатії у рамках діючої концепції «Дуга свободи і процвітання».

 

Наприкінці зустрічі присутні мали змогу поставити запитання, обмінятися думками та обговорити широкий спектр питань міжнародного порядку денного, ролі Японії в системі сучасних міжнародних відносин. Такі зустрічі на експертному рівні переконують у тому, що Україна і Японія мають значний невикористаний сповна потенціал співпраці, що здатна суттєво збагатити обидві країни.

 

3Довідково про спікера: Мічіто Цуруока (Michito Tsuruoka, 准教授 鶴岡路人) – доцент Університету Кеійо (з квітня 2017 р.), колишній старший науковий співробітник Національного інституту оборонних досліджень (防衛省—防衛研究所), заступник директора відділу міжнародної політики при Міністерстві оборони Японії (з 2009 по 2017 роки). У 1998 р. закінчив факультет права Університету Кеійо, де вивчав політику і міжнародні відносини. Навчався у Джорджтаунському університеті (США). Захистив дисертацію та отримав ступінь доктора філософії у сфері військових досліджень у Королівському коледжі Лондона. У період 2005-2008 рр. був радником з питань НАТО у Посольстві Японії в Королівстві Бельгія. Доктор Цуруока написав безліч наукових праць, присвячених міжнародній безпековій тематиці, європейській політиці та питанням міжнародних відносин, зокрема, ЄС, НАТО, теорія альянсів, моделі інтеграційних утворень, ядерна політика держав, політика «активного пацифізму». Одночасно є науковим співробітником Токійської фундації.