15 березня 2016 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Дерегулювання економіки: виклики, пріоритети, перспективи». Участь у ньому взяли науковці, представники органів влади, бізнесу та громадськості, які поділилися баченням нинішніх проблем дерегулювання економіки в Україні та шляхів їх розв’язання. (список учасників) Дискусія велася у форматі обговорення складних питань та раціональних пропозицій.
Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк у вступному слові зазначив, що дерегуляцію можна віднести до небагатьох сфер, яка демонструє позитивну динаміку та результати. За його словами, у 2015 році у сфері дерегуляції було зроблено більше, аніж а попереднє десятиріччя. Водночас перший заступник директора Інституту зауважив, що Україна успадкувала одну з найбільш централізованих моделей господарювання, тому зменшити присутність держави у бізнесі є доволі важкою справою, адже потрібно подолати опір сформованої протягом десятиліть системи, яка створила і використовує корупційні схеми, які значною мірою вмонтовані у державні регуляторні акти. У цьому контексті він відзначив роботу команди Державної регуляторної служби, яка працює над вирішенням проблемних питань.
За словами Олександра Власюка, «макроекономічні результати 2015 року засвідчують, що в умовах звуження внутрішнього та гальмування зовнішнього попиту Україна помітно втрачає позиції за основними параметрами розвитку». Тому. Переконаний він, нині бізнес-середовище очікує активізації заходів стимулюючого характеру, а також розширення платоспроможного попиту на ринку.
Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна зазначила, що на початку 2015 року в Україні все ж вдалося активізувати процес дерегуляції. За цей період започаткували зміни у сфері державного регулювання, які базуються на необхідності забезпечення насамперед економічної ефективності державних регулювань, у тому числі за рахунок мінімізації та спрощення адміністративних відносин між державою та бізнесом. Це стало можливим за рахунок запуску дерегуляційних процедур, які передбачають ініціацію регуляторних змін на підставі активної позиції представників бізнес спільноти та законодавчої інтеграції цих змін з боку системи державних органів влади.
Робота продовжується, і вже 2016 рік має стати роком повноцінного впровадження європейського способу прийняття державних рішень. Зокрема з 15 березня 2016 року вступає в дію Постанова КМУ від 16.12.2015 р. № 1151, згідно з положеннями якої будь який проект регуляторного акту супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і М-тестом. Така методика запроваджена для того, щоб рішення влади були економічно обґрунтованими та ефективними, а також щоб розробник проекту регуляторного акту міг у доступній суспільству формі довести економічну доцільність свого рішення. Впровадження нового для України регуляторного інструменту сприятиме організації та консолідації громадянського суспільства, впровадженню демократичних шляхів впливу громадськості на прийняття регуляторних рішень, а також призведе до зростання фінансових можливостей малого та мікробізнесу через зменшення витрат на зайве регулювання.
Ксенія Ляпіна поінформувала присутніх, що нещодавно Уряд оприлюднив план дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, де йдеться про запровадження принципу кращого регулювання – OITO «one in – two out».
Нова методика розрахунку витрат бізнесу на державне регулювання запроваджена ДРС, щоб рішення влади нарешті були економічно обґрунтованими та ефективними, а також щоб розробник проекту регуляторного акту міг у доступній суспільству формі довести економічну доцільність свого рішення. Крім того, бізнес-спільнота також отримала змогу впливати на рішення влади ще на етапі їх формування. Відтепер підприємництво також апелюватиме до розрахунків та матиме змогу доводити недоцільність державних регулювань. Саме такий діалог між владою, бізнесом та громадськістю дасть змогу зменшити витрати бізнесу на адміністрування бізнесу та запустити економіку нашої країни, переконана голова ДРС.(Презентація)
Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Юрій Іванов, зазначив, що проблеми дерегулювання залежать не лише від ДРС, але й перед іншими центральними органами виконавчої влади. З завдань перегулювання, визначених «Стратегією 2020» на 2015 рік, 5 – зроблено, 5 – частково зроблено, 4 – не зроблено, з програми діяльності Уряду 5 – вирішено, 2 – частково вирішено, 6 – не зроблено. Детальніша інформація стосовно роботи ЦОВВ в частині дерегуляції в 2015 році та пріоритетів на 2016 рік представлена в презентації.(Презентація)
Заступник Бізнес-омбудсмена України Тетяна Коротка зазначила, що офіс Бізнес-омбудсмена підготував 21 пропозицію до плану дерегуляції, які передані у відповідний центр при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Голова ради Федерації роботодавців, експертних організацій і інспекційних органів Вадим Гудошник наголосив на важливості прийняття законопроекту, який охоплює дозвільні документи в багатьох галузях економіки. Він підкреслив, що після відміни дозволів та переходу на декларативний принцип необхідно буде відмінити низку постанов Кабінету Міністрів України, які несуть регуляторну функцію. Також необхідно зрівняти технічні регламенти та європейські директиви, адже жоден з 7 чинних технічних регламентів у сфері охорони праці не відповідає європейським директивам, що призводить до значних додаткових витрат вітчизняних компаній.
Голова Київської міської організації роботодавців галузі охорони здоров'я Володимир Симоненко вказав на те, що ДРС має стати центром, навколо якого гуртуватиметься громадськість для того, щоб розчистити поле, на якому всім буде комфортно вести бізнес та платити податки.
Проектний менеджер реформи «Дерегуляція та розвиток підприємництва» при Національній раді реформ
Дмитро Романович зазначив, що реформа дерегуляції є доволі широким поняттям, яке не може вміститися в рамки одного документа та закликав постійно порушувати питання дерегуляції, щоб воно не сходило з порядку денного урядовців.
Про проблеми в галузі зовнішньої реклами розповіла голова Асоціації зовнішньої реклами України Оксана Поліщук. На її думку, якість підготовки місцевих регуляторних актів є дуже низькою. Прийняття нормативно-правових актів відбувається не комплексно і не послідовно.
Член Громадської організації Всеукраїнське об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Олександр Пліва вказав на те, що під приводом дерегуляції КМУ прийняв Постанову № 1173 від 16.12.2015, яка не відповідає вимогам закону України про засади державної регуляторної політики.
Заступник генерального директора Асоціації портів України «УКРПОРТ» Віктор Ільїн розповів про негативний вплив створення Адміністрації портів України та порекомендував збільшити права портів у використання отриманих ними коштів та створити резервний фонд з 20-30 % загальних портових зборів і направляти їх туди, де цих коштів не вистачає. Він наголосив на необхідності створення морської адміністрації країни, яка би визначала політику держави в морській сфері та представляла країну в Міжнародній морській організації.
Голова Комітету з питань регуляторної політики громадської ради при Державній регуляторній службі України, директор Центру комерційного права Валентина Данішевська закликала представників підприємницьких кіл приймати участь в обрахуванні даних, необхідних для аналізу регуляторного впливу та до пошуку моделі ефективного регулювання.
Професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка Захарій Варналій вказав на те, 
що багато проблем порядку денного дерегуляції порушувалися щонайменше 18 років тому, проте більшість залишаються актуальними і сьогодні. Він наголосив на необхідності перегляду статусу регуляторної політики, системності та інституційного підходу до вирішення проблем дерегуляції, насамперед в частині визначення статусу регуляторної політики, визначення її пріоритетного напряму, скорочення витрат на виконання податкового обов’язку. За його словами, загалом інституційне забезпечення повинно мати декілька складових, серед яких інституційно-правове забезпечення, тобто вироблення нових правил або зміна тих, що гальмують процес; інституційно-організаційне та інституційно-кадрове.
Директор департаменту інформаційних технологій компанії «QB Technology» Володимир Козирєв зупинився на інформаційній складовій взаємодії бізнесу з державними органами, а також поділився досвідом розробки систем телеметричного контролю фіскальних і розрахункових операцій. На переконання фахівця,IT-ринок вже готовий запропонувати і державі, і бізнесу ряд інноваційних інструментів для забезпечення прозорості процесів нарахування і сплати податків та загалом для цивілізованого контролю підприємницької діяльності. Подальший прогрес у цьому напрямі залежатиме від готовності держави на законодавчому рівні впроваджувати сучасні, апробовані світовим досвідом рішення у сфері фіскалізації, дистанційного нагляду за дотриманням встановлених обмежень щодо обсягів діяльності тощо.
Директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Микола Кизим закликав Державну регуляторну службу об’єднати експертів, науковців, бізнес і владу. Він розповів про методику оцінки дії окремих регуляторних актів та представив їх результати.
На завершення Олександр Власюк закликав присутніх внести певні зміни та доповнення до проекту резолюції (резолюція) та подякував за плідну дискусію.