5 листопада 2015 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (далі – НІСД) відбулося сімнадцяте, засідання створеної при НІСД у 2011 р. Міжвідомчої експертної робочої групи (МЕРГ) з питань протидії загрозам розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення, а також критичної інфраструктури.
Захід було присвячено важливій темі – «Оцінці ризиків та загроз ядерним установкам, ядерним та іншим радіоактивним матеріалам в Україні». (Порядок денний)
У засіданні МЕРГ взяли участь представники державних органів (у т.ч. правоохоронних структур і спецслужб), державних компаній та підприємств, наукових установ, які залучені до забезпечення фізичної безпеки в ядерній галузі України. (Список учасників)
Захід відкрив голова засідання - завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД О.М.Суходоля.
У вступній промові головуючий відмітив актуальність теми засідання, а також, виходячи з того, що ядерна галузь Україна набула значного досвіду в забезпеченні фізичної безпеки своїх об’єктів, висловив переконання що цей досвід доцільно поширити на інші галузі та об’єкти критичної інфраструктури. Він зазначив, що дане завдання випливає із положень Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури, презентованої Національним інститутом стратегічних досліджень в рамках засідання міжнародної експертної наради з питань захисту критичної інфраструктури.
Далі слово було надано старшому науковому співробітнику відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД С.І.Кондратову, який зробив доповідь на тему: «Проблеми оцінки ризиків та загроз ядерним установкам, ядерним матеріалам, радіоактивним відходам, іншим джерелам іонізуючого випромінювання.
Доповідач коротко зупинився на тій ролі, яку відіграє оцінка ризиків у процесі управління ризиками, підході, який все ширше використовується у безпековій сфері, зокрема у протидії тероризму. Представивши основні етапи оцінки терористичних ризиків — оцінка загроз, оцінка уразливості та очікувані наслідки — С.І.Кондратов 
. привернув увагу присутніх до того, що саме оцінка терористичних загроз, є найскладнішим етапом, який вносить найбільшу невизначеність у результати всього процесу. Особливо це стосується загроз ядерного та радіаційного тероризму, аналіз та оцінка яких за фактичної відсутності статистики таких терактів має базуватися лише на інформації про мотиви, наміри та можливості терористів, тобто на розвідувальних даних, які самі по собі мають ймовірнісний та оціночний характер. Спираючись на висновки зарубіжних експертів та інформацію про сучасні тенденції у цій сфері, С.І.Кондратов висловив думку про те, що в сучасних безпекових умовах, в яких перебуває Україна, існує нагальна необхідність у започаткуванні дієвої співпраці наукової та розвідувальної спільнот держави, для суттєвого підвищення ефективності контртерористичних заходів, зокрема шляхом розробки та впровадження сучасних методів оцінки ризиків тероризму (насамперед, ядерного) на основі математичних моделей та інших альтернативних методів аналізу, які мають доповнювати оцінки, що базуються на експертних висновках.
Великий інтерес учасників викликала доповідь «Загрози фізичній безпеці та підготовка кадрів, як один з основних напрямків діяльності з протидії цим загрозам», 
яку представив В.І.Гаврилюк, директор Навчального центру з фізичного захисту, обліку та контролю ядерного матеріалу ім. Джорджа Кузмича Інституту ядерних досліджень НАН України. Коротко охарактеризувавши основні напрями протидії загрозам ядерного тероризму, доповідач у своєму виступі зосередився на проблемах кадрового забезпечення цієї діяльності. В.І.Гаврилюк зазначив на необхідності перегляду програм галузевої освіти та формування, фактично заново, системи підготовки кадрів за напрямом «фізична ядерна безпека» через втрату Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, який був базовим закладом підготовки фахівців. Доповідач зазначив, що свого часу завдяки насамперед допомозі США саме на базі зазначеного навчального закладу в нашій країні було створено систему підготовки кадрів. На думку В.І.Гаврилюка, першочерговими кроками для України для розвитку системи підготовки є введення терміну «фізична ядерна безпека» до національного законодавства та надання дієвої підтримки ідеї створення на базі Національного технічного університету України «КПІ» та Інституту ядерних досліджень НАНУ, спеціалізованим центром ім. Дж. Кузміча (який має необхідну інфраструктуру, включаючи учбовий полігон) систему підготовки та перепідготовки кадрів для сфери фізичної ядерної безпеки. Доповідач наголосив на тому, що подальші успіхи у цій сфері можливі тільки за умов належної уваги до підготовки кадрів і дбайливого ставлення до носіїв унікального досвіду, набутого галуззю щодо фізичного захисту ядерних об’єктів.
Під час обговорення доповіді В.І.Лучков (Міністерство енергетики та вугільної промисловості) коротко поінформував присутніх про результати останніх нарад за участі представників Міненерговугілля, Міносвіти, інших державних органів, НАН України та освітніх установ, присвячених проблемі відновлення національних можливостей з підготовки та перепідготовки кадрів з фізичної ядерної безпеки, частково втрачених в результаті анексії Криму. 
Він повідомив про зусилля міністерства щодо залучення до цього процесу відповідних міжнародних установ та організацій, спільно з якими планується робота з вивчення потреб України щодо підготовки та перепідготовки кадрів у сфері фізичної ядерної безпеки. Представник Міненерговугілля також підтримав думку В.І.Гаврилюка про нагальну необхідність внесення необхідних змін у національне законодавство, без чого неможливо вирішити питання ліцензування і підготовки кадрів та забезпечити персональну відповідальність за зрив виконання тих чи інших завдань у цій сфері. В.І.Лучков підкреслив, що останнє стосується також і проблеми запровадження концепції захисту критичної інфраструктури в Україні.
Наступна доповіді «Мапа процесу оцінки загроз та ризиків ядерним установкам та ядерним матеріалам» була презентована Д.Г.Бобро, провідним науковим співробітником відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД. Доповідач представив процес оцінки загроз та ризиків ядерним установкам та ядерним матеріалам у більш широкому контексті, розглядаючи ядерну галузь, як один із основних секторів критичної інфраструктури держави. 
У своїй доповіді, Д.Г.Бобро зробив акцент на тому, що, незважаючи на те, що доля терактів проти критичної інфраструктури складає лише 10-15% від їхньої загальної кількості, що значною мірою обумовлено заходами з фізичної безпеки, загрозами критичній інфраструктурі не можна нехтувати внаслідок катастрофічних наслідків, які може мати реалізація таких загроз. Дії терористів мають на меті дестабілізацію життєдіяльності держави, і теракти проти критичної інфраструктури внаслідок спричинених атакою вторинних ефектів (каскадних ефектів та ефекту доміно), можуть дати терористам інструмент для досягнення поставленої ними цілі. Доповідач коротко представив математичний інструментарій розрахунку ризиків, обґрунтував залежність величини ризику від таких величин, як загроза, уразливість та наслідки. Д.Г.Бобро також зупинився на покроковій діаграмі процесу оцінки терористичної загрози для ядерних об’єктів, в основі якого покладено такий організаційно-правовий інструмент, як проектна загроза. Значну увагу в доповіді було приділено також розгляду переваг та обмежень використання експертних оцінок. У своїх висновках доповідач, зокрема, підкреслив, що застосування сучасних методів оцінки ризиків на державному рівні для об’єктів критичної інфраструктури, включаючи ядерні, надає можливість досягти необхідного балансу між вимогами до забезпечення захисту об’єктів та наявними ресурсами, визначити пріоритетні заходи тощо.
Із заключною доповіддю на тему «Досвід НАЕК «Енергоатом» щодо оцінки загроз ядерним установкам та ядерним матеріалам» на засіданні виступив начальник відділу дирекції з фізичного захисту та спеціальної безпеки НАЕК «Енергоатом» І.М.Куницький. 
Виступ викликав великий інтерес, оскільки в ньому було зроблено стислий огляд практичної роботи, яка здійснюється в ядерній енергетичній галузі з метою захисту від терористичних загроз. Як повідомив доповідач, у рамках такої роботи одним із завдань компанії є «організація та проведення заходів з оцінки ступеня терористичних загроз щодо ядерних установок та ядерних матеріалів і взаємодії з АТЦ при СБУ з питань антитерористичної діяльності». Доповідач поінформував присутніх про порядок роботи відповідних підрозділів компанії при виконанні Регламенту оперативних повідомлень щодо порушень у роботі підприємств паливно-енергетичного комплексу України, що затверджується Міненерговугілля України. І. М. Куницький повідомив, що до таких порушень віднесено також інциденти, пов’язані з тероризмом, диверсіями, іншими екстремістськими проявами, крадіжками обладнання, порушеннями режиму охорони об’єктів. Він також зазначив, що в компанії були оцінені загрози фізичній безпеці АЕС і складено перелік конкретних надзвичайних ситуацій, які вимагають запуску механізмів контртерористичного реагування. Окремо доповідач підкреслив важливу роль диспетчерської служби компанії у забезпеченні реагування на загрози та у взаємодії антитерористичного штабу НАЕК «Енергоатом» з правоохоронними органами та спецслужбами під час такого реагування. І.М.Куницький зазначив, що НАЕК «Енергоатом» вважає для себе пріоритетним виконання завдань щодо запровадження вимог нової редакції проектної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні, затверджену Указом Президента України від 27 серпня 2015 року, в якій, серед іншого, встановлено розподіл відповідальності у випадку реалізації запроектних загроз. Доповідач підтримав думку про доцільність розповсюдження набутого в ядерній галузі досвіду щодо оцінки загроз та ризиків ядерним об’єктам, зокрема, та створення системи фізичного захисту, взагалі, на інші сектори критичної інфраструктури держави. Він також звернувся до представників НІСД із закликом сприяти зі свого боку розв’язанню проблем координації дій та обміну інформацією у цій сфері.
У ході обговорення доповіді О.М.Суходоля підняв питання щодо урахування таких загроз, які пов’язані із можливими загрозами персоналу АЕС, а також з кібербезпекою ядерних об’єктів, навівши приклад застосування комп’ютерного вірусу Stuxnet. У ході дискусії В.І. Лучков, не вдаючись до конкретизації, прокоментував обґрунтованість такої стурбованості, зазначивши, що на ядерних об’єктах запроваджені дієві методи зниження загроз, пов’язаних із зазначеними загрозами, натомість, більшу занепокоєність у професіоналів викликають загрози з боку потенційних внутрішніх порушників. Для зниження зазначених загроз вивчається і використовується зарубіжний досвід.
Після обговорення доповіді головуючий надав слово для короткого повідомлення І.В.Жиганюку, старшому науковому співробітнику Інституту геохімії навколишнього природного середовища НАН України (ІГНС). І.В.Жиганюк повідомив присутнім про те, що ІГНС створив систему радіаційного моніторингу в режимі он-лайн на базі безпілотного літального апарату, яка дозволяє надавати актуальну інформацію про радіоактивне забруднення територій до ситуаційних центрів та штабів для підтримки процесу прийняття рішень. Перші зразки системи були з успіхом випробувані ще під час ліквідації наслідків збройних конфліктів на території колишньої Югославії. Обладнання також використовується у зоні відчуження ЧАЕС. На думку науковця, розроблене обладнання є перспективним з точки зору підвищення готовності до реагування на акти ядерного та радіаційного тероризму в Україні, що, відповідно, буде зменшувати шкоду від терактів і таким чином знижувати мотивацію терористів до їх вчинення.
На завершення заходу О.М.Суходоля коротко підбив підсумки обговорення і ще раз закликав присутніх до продовження співпраці, зокрема, у питанні створення системи захисту критичної інфраструктури в Україні.