2 квітня 2014 р. в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання «круглого столу» на тему «Виведення капіталів з України: масштаби та напрямки запобігання», в ході якого були розглянуті питання відпливу капіталу з України, оцінки передумов та масштабів цього явища, орієнтири, пріоритети та інструменти запобігання таким процесам.
У заході взяли участь посадові особи органів державної влади, експерти, представники наукових установ та неурядових організацій та засобів масової інформації.
Відкрив засідання Перший заступник директора НІСД Ярослава Жаліло. Розпочинаючи дискусію, він відмітив надзвичайну актуальність теми «круглого столу». Зокрема, Я. Жаліло наголосив, що проблема виведення капіталів притаманна і розвинутим країнам світу, але в умовах дуже складної економічної та політичної ситуації в Україні, ця проблема набуває особливого змісту. Він відмітив, що перш за все необхідно говорити про те, яким чином має будуватися політика держави, щоб уникнути надмірного відпливу капіталу. За його словами, постійне зниження курсу гривні протягом останніх тижнів по відношенню до основних світових валют - це і є ознакою того, що в Україні продовжується виведення капіталів.
Я. Жаліло запропонував сфокусувати обговорення навколо двох «програм». «Програма мінімум» - яким чином запобігти надмірному відпливу капіталу з країни в умовах збереження ситуації невизначеності в країні. «Програма максимум» - яким чином забезпечити повернення до України капіталів, які були вилучені раніше та створювати умови, за яких власники капіталів не були б зацікавлені у пошуку легальних або напівлегальних шляхів виведення капіталів через різноманітні процедури.
Із презентацією основних положень доповіді «Виведення капіталів з України: масштаби та напрямки запобігання» виступила завідувач відділу макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки НІСД Тетяна Тищук, окресливши важливі акценти проблематики виведення капіталів. Зокрема, вона відмітила, що дефіцит інвестиційних ресурсів для розвитку вітчизняної економіки поглиблюється на тлі зростання обсягів виведення капіталів з країни. Економіка щорічно втрачає близько 8 млрд. дол. через поширення практики ведення бізнесу з використанням механізмів міжнародного податкового планування. Додана вартість, яка створена на вітчизняних основних засобах з використанням вітчизняних трудових та природних ресурсів, виводиться з країни у низькоподаткові юрисдикції з метою мінімізації оподаткування. За словами Т. Тищук, така ситуація свідчить про відсутність в країні дієвих механізмів запобігання виведенню капіталів.
Т. Тищук зазначила, що проблема «розмивання» бази оподаткування існує майже в усіх країнах, проте масштаби цього явища відрізняються у країнах з різним інвестиційним кліматом принципами оподаткування та підходами до забезпечення банківської таємниці. Вона наголосила, що в умовах постійного збільшення кількості доступних інструментів виведення капіталів, результативність механізмів запобігання цьому явищу може бути забезпечена лише за умов їх комплексності та відповідності заходів сучасним глобальним тенденціям.
Продовжив обговорення науковий співробітник відділу макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки НІСД Олег Іванов. Він у своєму виступі він наголосив, що сфера державних закупівель є однією з зон ризику, в якій можлива концентрація коштів для подальшого їх виведення.
Окресливши основні проблеми, які на даний час існують у сфері державних закупівель, О. Іванов надав пропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази у цій сфері. На його думку, у законодавстві про державні закупівлі має бути передбачене наступне:
- зниження вартості порогу для закупівель, на які поширюватимуться тендерні процедури;
- обов’язок органів влади, державних та комунальних підприємств оприлюднювати дані про усі фактичні витрати бюджетних та інших коштів;
- введення до сфери державних закупівель поняття «звичайної ціни»;
- оприлюднення інформації про кінцевих вигодонабувачів, встановлення відповідальності за уникнення надання такої інформації та за надання неправдивої чи неповної інформації;
- відмова в участі у конкурсі, якщо виявиться, що учасник торгів пов’язаний із організаторами тендеру або з іншими публічними особами.
Долучившись до дискусії, директор Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України Неля Привалова навела низку кроків, які були здійснені Міністерством доходів та зборів України у напрямку протидії виведення капіталу. Зокрема, найбільш ваговим кроком, на її думку, є запровадження законодавства про трансфертне ціноутворення в Україні, яке відповідає загальносвітовому досвіду. Н. Привалова наголосила, що це законодавство забезпечить, щоб саме в Україні сплачувалися податки з прибутків, зароблених в нашій державі, та запобігатиме виведенню капіталів з держави.
Наступним кроком, на якому наголосила доповідач, є заходи, спрямовані на протидію та боротьбу з шахрайством і контрабандою підакцизної продукції. У цьому напрямку здійснюється взаємодія між Міністерством доходів та зборів України та Європейським офісом з боротьби із шахрайством. Крім того, за словами Н. Привалової, приєднання України до Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей сприятиме ефективному дотриманню Україною міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей, об’єднанню зусиль у боротьбі з ухиленням та несплатою податків, незаконними фінансовими потоками і Україною вже здійснено ряд кроків для набуття членства у згаданому Форумі. Доповідач також зауважила, що з метою боротьби із виведенням прибутків з оподаткування має бути налагоджено двосторонній обмін податковою інформацією між Україною та усіма країнами світу, в тому числі із 25 країнами-членами ЄС. За її словами, наразі з 6 країнами ЄС укладені двосторонні міжвідомчі угоди про адміністративну допомогу та обмін інформацією (Естонією, Словацькою Республікою, Литвою, Польщею, Бельгією, Нідерландами).
До дискусії приєднався професор кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України Олександр Користін. Перш за все, він запропонував здійснити об’єктивне оцінювання явища «виведення капіталу» та порівняв погляди деяких науковців на це явище. Крім того, доповідач виділив 2 напрямки оцінювання дефініційних меж відпливу капіталу та його втечі (структурно-кількісний та причинно-наслідковий), дав пояснення щодо застосування зазначених напрямків згідно економічної теорії.
О. Користін окреслив ряд причин виведення капіталу, зокрема:
- нестабільність суспільного та господарського стану країни та високий рівень господарсько-політичних ризиків;
- відсутність у вітчизняних підприємців сприятливих інвестиційних очікувань;
- корупція в органах державної влади та управління;
- надмірно високий рівень оподаткування;
- приховування кримінального походження капіталів.
Крім того, доповідач наголосив на необхідності використання міжнародного досвіду для боротьби з подоланням першопричин виведення капіталів, а, отже, і подолання самого явища втечі капіталу.
Підсумувавши міжнародний досвід, О. Користін визначив 2 блоки заходів щодо стримування виведення капіталу: економічний та юридичний.
Завідувач сектору досліджень глобальної економіки відділу зовнішньоекономічної політики НІСД Олександр Шаров наголосив на необхідності чітко розрізняти «відплив капіталу» (net capital outflow) від «втечі капіталу» (capital flight). На його думку, сам по собі «відплив» або «приплив» капіталу не можна трактувати як негативне або, навпаки, позитивне явище, оскільки напрямки руху капіталу обумовлюються цілою низкою об’єктивних та суб’єктивних причин. І оцінка впливу «відпливу» або «припливу», зрештою, обумовлюється реальними потребами конкретної економіки в конкретний момент. А ось «втеча» капіталу, за словами доповідача, вважається однозначно негативним явищем, оскільки це не просто «відтік капіталу», а переказ капіталу за кордон з метою уникнення скорочення обсягів капіталу або прибутків на капітал, а також протидія загрозі втрати контролю над своїм капіталом внаслідок державного посягання.
О. Шаров відмітив, що для того, щоб вирахувати обсяги саме «втечі капіталу» необхідно брати до уваги тільки ті потоки, які виникають внаслідок таких дій державних органів (з методологічної точки зору це, головним чином, «незареєстрований відплив» (unrecorded outflow) та некоректні суми рахунків за зовнішньоторговельними контрактами (trade misinvoicing).
Завідувач кафедри підприємництва Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ірина Мазур відмітила, що відплив капіталу засвідчує критичний стан національної економіки, низьку ефективність і невеликі перспективи внутрішнього інвестування, що і призводить до зменшення можливостей інвестування, а, отже, до подальшого погіршення перспектив економічного розвитку.
Доповідач наголосила, що для України ця проблема є актуальною, хоча б тому, що майже вся додана вартість і навіть частина національного продукту значно зменшилися внаслідок втечі капіталу.
Голова Комітету з питань корпоративного управління, емісії та обігу пайових цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Амелін запропонував розглянути проблему виведення капіталу з іншого погляду – з боку інвесторів. Він підкреслив, що питання відпливу капіталів з країни тісно пов’язані з існуючим в країні інвестиційним кліматом та наголосив, що жорсткі адміністративні обмеження та механізми протидії виведенню капіталу можуть ще більше простимулювати їх виведення.
А. Амелін запропонував низку заходів не тільки протидії виведення капіталу, а і залучення глобального капіталу інвесторів:
1. Податкова лібералізація. На його думку, податки повинні бути зрозумілими платникам, а несплата податків повинна тягнути за собою відповідальність.
2. Валютна лібералізація. За словами доповідача, досвід Грузії та Арменії свідчить, про те, що зняття валютних обмежень не тільки не сприяє відпливу капіталу, а і спрощує його приплив.
3. Гарантування збереження активів.
У продовження дискусії з приводу виведення капіталів з України виступив представник Фонду економічних реформ Володимир Мартинюк. Основною причиною відпливу капіталу з України він назвав відсутніть гарантованості приватної власності. Відповідно, за його словами, відсутність гарантій власності викликає потребу переміщення активів до інших держав - Британії чи Кіпру, захищаючи таким чином свою власність.
В. Мартинюк запропонував своє бачення вирішення проблеми виведення капіталу з України. По-перше, на його думку, необхідно відмовитись від старої податкової системи, орієнтованої на збір великого масиву інформації, яка порушує презумпцію невинуватості громадян, змушуючи виправдовуватись. Доповідач наголосив, що податкова система має бути реалізована через роботу податкових агентів, які ведуть незалежну спостережну діяльність та фіксують факти, які відрізняються від задекларованих, отримуючи відсоток від виявленого обігу. По-друге, за його словами, необхідно розвивати вітчизняний фондовий ринок, розвиток якого надасть потужний імпульс для акумулювання прибутків в Україні та гарантії власності.
Підсумовуючи засідання, Ярослав Жаліло подякував присутнім за висловлені зауваження та співпрацю, запевнив в продовженні аналітичної роботи щодо шляхів протидії виведення капіталу з України.