Аналітичну доповідь підготовлено на виконання «Плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 р. № 160-р.
Висвітлено широке коло питань, які стосуються функціонування організацій громадянського суспільства в умовах повномасштабної війни. Розкрито актуальний стан, ключові напрями активності, особливості мережування неурядових організацій, проблемні аспекти їх нормативно-правового забезпечення. Охарактеризовано основні вектори змін у владно-громадській комунікації та специфіку виявів безпосередньої демократії на локальному рівні під час дії правового режиму воєнного стану. Запропоновано низку заходів щодо подальшого ефективного утвердження громадянського суспільства в Україні.
Для політиків, науковців, державних службовців, експертів та широкого загалу читачів.
ЗМІСТ
Вступ
1. Поточний стан організацій громадянського суспільства та виклики, що постали
перед ними: результати вимірювання індексу сталості розвитку ОГС у 2023 році
2. Основні тенденції розвитку правових засад функціонування громадянського
суспільства в сучасних умовах
3. Формування мережі інститутів громадянського суспільства
4. Комунікаційна модель між ОГС та органами влади: основні тенденції змін під час
воєнного стану
5. Безпосередня демократія на місцевому рівні в умовах війни Росії проти України
Висновки та рекомендації
Колектив авторів та редакторів
ВСТУП
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну громадські об’єднання активно реагують на виклики воєнного часу – в перші місяці війни вони узяли на себе важливу функцію щодо забезпечення стійкості фронту і тилу. І хоча після формування Контактної групи з питань оборони України (коаліції у форматі «Рамштайн») і, відповідно, постачання значних обсягів як військової, так і гуманітарної допомоги за сприяння державних органів влади, участь організацій громадянського суспільства (ОГС) у забезпеченні Сил оборони дещо зменшилася, вона, однак, продовжує залишатися доволі суттєвою та незамінною, насамперед у складні моменти, коли потрібна невідкладна та оперативна допомога.
Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки [1] та плани її реалізації залишаються важливою складовою частиною державної політики щодо підтримки інститутів громадянського суспільства (ІГС), демократичних процесів у країні. Нині здійснюються заходи з імплементації цієї Стратегії у кількох напрямах: «Забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні та реалізації державної політики на національному та регіональному рівнях, розв’язання питань місцевого значення», «Створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства», «Стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України», «Створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці».
Громадські організації (ГО) загалом мають позитивний баланс довіри серед українських громадян. Зокрема, у 2023 р., за даними соціологічних досліджень, баланс довіри неурядовим організаціям становив майже 40 %, а 51,6 % опитаних зазначали, що скоріше довіряють, ніж не довіряють українським громадським організаціям [2]. Водночас низка досліджень діяльності ОГС засвідчує, що протягом 2023 р. рівень довіри до волонтерів і громадських організацій трохи знизився: восени 2023 р. волонтерам довіряли 84 % респондентів (на початку року – 88 %), громадським організаціям – 61 % (на початку року – 66 %) [3].
Загалом у 2023 р. в Україні спостерігалося зменшення рівня довіри до соціальних та політичних інститутів. Як наслідок, половина українців, які брали участь в опитуваннях, вважають, що громадські організації в розв’язанні соціальних проблем є набагато ефективнішими, ніж урядові та бізнесові структури.
Змінюється вектор активності ОГС стосовно задоволення потреб різних цільових аудиторій, упровадження ініціатив, соціально-гуманітарних проєктів. Так, кількість інституцій, які надають допомогу тим, хто постраждав від російської збройної агресії, зменшилася на 11 % (із 43 % – у 2022 р. до 32 % – у 2023 р.). Близько 10 % громадських організацій, благодійних фондів та волонтерських ініціатив займаються міжнародною адвокацією [4]. За останній рік майже у чверті (23 %) неурядових інституцій змінилися пріоритети щодо сфер діяльності, проте 77 % громадських організацій продовжили роботу за означеними раніше напрямами.
Протягом 2023 р., на думку учасників опитувань громадського сектору, організації громадянського суспільства свою діяльність спрямовували на:
- допомогу ЗСУ (46 %);
- волонтерську допомогу жертвам агресії РФ (26 %);
- гуманітарну допомогу населенню (20 %);
- допомогу людям з інвалідністю (16 %) [5].
За даними досліджень, у 2023 р. частка організацій, для яких сприяння армії та потерпілим від вторгнення РФ були основними сферами діяльності, загалом зменшилася на 5 % (із 43 % – у 2022 р. до 38 % – у 2023 р.).
Найбільша кількість реєстрацій громадських організацій, котрі займаються наданням допомоги Силам оборони та опікуються підтримкою громадян, які постраждали від війни, зафіксована в м. Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській та Одеській областях [6]. Волонтерська активність громадян, ветеранський рух стали провідними формами громадської участі [7].
Водночас у 2023 р. спостерігалася виразна спеціалізація ОГС стосовно сфер діяльності, реалізації статутних цілей.
Результати досліджень сфер діяльності ОГС засвідчують, що протягом 2023 р. відбулося розширення залученості громадянського суспільства стосовно:
- роботи з підлітками та молоддю – зростання на 29 %;
- допомоги вразливим верствам населення та людям з особливими потребами – зростання на 14 %;
- надання послуг у системі охорони здоров’я – зростання на 7 % [8].
Загалом у 2023 р. простежується активна участь ОГС у розв’язанні нагальних соціальних проблем і протидії ключовим суспільним викликам. За даними соціологічних досліджень, понад 52 % територіальних громад, котрі мають план відновлення, залучали до його розроблення ОГС або активістів [9].
Станом на грудень 2023 р. в Україні було зареєстровано 208 385 неприбуткових організацій, майже 10 % із них – благодійні фонди, 27,6 % – різні громадські об’єднання. У Реєстрі волонтерів України було зареєстровано майже 7 тис. осіб [10]. Загалом кількість благодійних організацій у 2021–2023 рр. зросла на 43 % [11]. Таку динаміку можна пояснювати збільшенням потреб у залученні ресурсів реагування на гуманітарну кризу, спричинену війною, допомогу Збройним Силам України (ЗСУ). Крім того, збільшилася кількість громадських організацій та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) – на 6,1 та 5,4 % відповідно.
Дослідження МБО «Фонд Східна Європа» та компанії «4Service» засвідчили, що після 24 лютого 2022 р. лише 17 % громадських організацій отримали міжнародну допомогу, а 83 % респондентів повідомили, що не мали такого фінансування. Проєкти, допомога були переважно спрямовані на підтримку вразливих груп населення, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб (ВПО), підвищення соціальної згуртованості, організацію навчальних програм, підвищення обізнаності різних груп населення [12].
Відповідне дослідження демонструє, що основними джерелами фінансування у 2023 р. для двох третин організацій громадянського суспільства залишалися пожертви, членські та благодійні внески або донати. Міжнародні гранти посідали друге місце – 22 %, доходи від власної економічної діяльності використовували 18 % громадських організацій. Водночас частка організацій, котрі отримують фінансування з державного або місцевого бюджетів, дещо зросла: 2023 р. вона становила 7,9 %, тоді як 2022 р. – 5,6 % [13]. Протягом 2023 р. три найбільші благодійні фонди («United 24», «Повернись живим», Фонд Сергія Притули) отримали 18,75 млрд грн пожертв від громадян, хоча загалом українці у цьому році задонатили майже вдвічі менше, ніж на початку повномасштабного вторгнення [14].
Проте, як свідчать банківські установи, які проводять моніторинг надходження коштів на благодійну діяльність, у 2023 р. регулярність донатів на підтримку України зростала. Наприклад, за даними Monobank, протягом 2023 р. рівень підтримки фондів та волонтерів зріс більше ніж утричі порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення РФ. Це може вказувати на посилення диференціації надання допомоги різним організаціям та ініціативам [15]. А згідно із соціологічними дослідженнями громадяни України надавали фінансову та ресурсну допомогу ЗСУ, внутрішньо переміщеним особам. Так, 63 % респондентів протягом 2023 р. особисто перераховували гроші волонтерам та благодійним організаціям. При цьому 46 % опитаних перераховували кошти на спеціальний банківський рахунок НБУ для Збройних Сил України. Кожен другий респондент (51 %) допомагав внутрішньо переміщеним особам грошима, одягом, харчовими продуктами або іншими речами [16].
У 2023 р. вносилися зміни у правові засади регулювання діяльності інститутів громадянського суспільства. Як засвідчив аналіз законодавчих актів, які вже схвалені парламентом України, та проєктів законів, що перебувають на різних стадіях підготовки, модифікація правової бази функціонування ОГС за період 2023 р..р – перша половина 2024 р. стосувалася всіх напрямів діяльності цих організацій.
Можна визначити деякі особливості цього процесу, що зумовлені специфікою поточного історичного моменту. Передусім реалізація норм нещодавно прийнятих законів, а також у перспективі тих законопроєктів, які зараз перебувають на стадії підготовки, надасть змогу зробити діяльність ОГС багатограннішою, розширити діапазон їхнього впливу на соціальні процеси, зокрема щодо відновлення України.
Зазначені законодавчі новації, крім того, формують правовий механізм для широкого залучення громадян у процеси відновлення України. У найближчій перспективі це може стати запорукою позитивних змін на місцях, оскільки передбачається, що програми соціально-економічного розвитку, також і програми з відновлення України, затверджуватимуться за результатами публічних обговорень (консультацій). Наприклад, комісії, що перевірятимуть пошкодження в рамках програм фінансування відновлення, приблизно на 30 % повинні складатися з представників громадськості.
Система ОГС, що працює ефективно, зокрема, використовуючи правовий інструментарій, здійснює належний контроль діяльності державних органів, є додатковим стимулом розвитку бізнесу та залучення міжнародних інвестицій, і це має суттєве значення для успішного соціально-економічного відновлення України.
Серед позитивних досягнень – схвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення та порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги» від 16 березня 2023 р. № 9111, спрямованого на спрощення механізмів увезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги. Представники ОГС, за результатами соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), вважають прийняття цього документа вагомим здобутком.
На формуванні правової бази функціонування ОГС відчутно позначився євроінтеграційний процес, що стало особливістю періоду, який досліджується. Так, згідно з Планом Ukraine Facility в рамках проведення реформи «Посилення інструментів залучення громадян до процесів прийняття рішень на місцевому рівні» були схвалені законопроєкти «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» від 13 квітня 2022 р. № 7283, «Про публічні консультації» від 23 жовтня 2020 р. № 4254. На черзі – схвалення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» від 30 жовтня 2020 р. № 4298.
Перед організаціями громадянського суспільства у середньостроковий період постало одне із пріоритетних завдань – участь у реалізації заходів Плану Ukraine Facility, що є інструментом підтримки економічного розвитку та відновлення України на шляху вступу до ЄС. Зазначимо, що міжнародні партнери висувають досить серйозні вимоги до ОГС стосовно їхньої здатності використовувати надані законодавством повноваження, зокрема громадського контролю, щодо участі у схваленні управлінських рішень.
Необхідно звернути увагу на значущість виконання євроінтеграційних зобов’язань у розвитку правової бази функціонування організацій громадянського суспільства. Так, у напрямі «Децентралізація та регіональна політика», який увійшов до Плану Ukraine Facility, зазначається, що забезпечення участі територіальних громад в управлінні місцевими справами та відкритості органів місцевого самоврядування має основною метою реформу місцевого самоврядування. Також у цьому Плані зазначено, що «децентралізація передбачає не лише передачу повноважень і ресурсів на місцевий рівень, але й посилення відповідальності органів місцевого самоврядування перед членами територіальних громад за їх виконання» [17]. Констатується, що довіра жителів громади забезпечується їхньою участю у справах місцевого самоуправління через проведення громадських консультацій із розроблення програмних документів і прийняття рішень, які мають важливе значення для громади.
Планом Ukraine Facility передбачається, що розроблення планових документів, реалізація проєктів відновлення України відбуватиметься через залучення і консультації з громадянським суспільством. Обов’язковим є дотримання принципів прозорості та підзвітності за використані у відновленні кошти. З метою забезпечення прозорого й демократичного процесу відновлення країни Планом передбачено запуск модуля eDem екосистеми DREAM. Зазначається, що відповідно до рекомендацій Ради Європи цей модуль розроблений з урахуванням чотирьох рівнів громадської участі та міститиме повідомлення про події, інтерактивне подання інформації та публічні презентації ідей проєктів, які є ключовими для активізації залучення громадян. Також передбачається подання пропозицій, що дає змогу громадським організаціям вносити свої ідеї, підвищуючи якість проєктів відновлення.
Неабияка увага приділяється підготовці законопроєктів «Про основні засади житлової політики» та «Про засади відновлення України», у яких мають бути визначені правові засади механізмів громадської участі у сфері будівництва та повоєнного відновлення країни на всіх етапах: від створення проєктів до їх упровадження та звітування. У представлених проєктах зазначених законів ця участь поки що виписана на декларативному рівні. Від участі громадського сектору у процесах відновлення багато в чому залежить довіра міжнародних партнерів, а також і надання необхідного фінансування на відновлення України. Отже, участь ОГС у реалізації Плану Ukraine Facility стане серйозним іспитом для інститутів громадянського суспільства щодо їхньої спроможності впливу на державну політику.
Необхідно зазначити, що прийняті законодавчі акти, про які йшлося вище, не тільки забезпечують можливості впливу громадського сектору на органи влади та місцеве самоврядування, але водночас створюють неабиякі виклики.
Громадські об’єднання повинні опанувати відповідні навички та здобути спеціальні знання, аби належним чином використовувати законодавчо затверджені інструменти громадської участі, тим самим справляючи кваліфікований вплив на діяльність органів місцевого самоврядування. Від інститутів громадянського суспільства потрібний відповідний «рух назустріч» у підвищенні ефективності застосування інструментів демократії участі, щоб повною мірою скористатися потенціалом визначених у цих законах можливостей.
Реалізація потенціалу, що міститься у новоприйнятих законодавчих актах, багато в чому залежить від спроможності суб’єктів місцевої демократії відповідним чином використовувати надані повноваження. Без налагодженої системи громадської освіти тут не обійтися. Отже, громадські об’єднання повинні опанувати нові інструменти місцевої демократії і навчитись їх використовувати на практиці.
Загалом позитивний ефект від новосхвалених законодавчих актів полягає в тому, що ОГС отримали якісно нові механізми впливу, зокрема на органи місцевого самоврядування. Правові новації, що містяться в цих законах, сприяють забезпеченню прав громади щодо ширшої участі у самоврядуванні, що стимулюватиме активнішу участь організацій громадянського суспільства у громадських ініціативах, волонтерстві, адвокаційній практиці тощо.
Нові законодавчі акти усувають надмірну регуляцію щодо діяльності організацій громадянського суспільства, зокрема у сфері публічних консультацій та демократії участі на місцевому рівні, забезпечують оптимізацію процесу реєстрації громадських організацій.
Водночас залишаються проблеми, що стосуються:
необхідності зміцнення організаційної спроможності ОГС;
використання законодавчо прийнятих механізмів впливу на органи влади;
упровадження адвокаційної діяльності відповідно до вимог законодавства.
Розв’язання цих проблем значно посилить ефективність діяльності організацій громадянського суспільства у контексті задоволення потреб суспільства та сприятиме зміцненню прямої демократії.
У пропонованій аналітичній доповіді висвітлюватимуться питання щодо покращення рівня міжсекторальної співпраці ОГС, законодавчих змін із регламентування їхньої діяльності, залучення цих організацій до процесів демократії участі.
__________________________________________________________________
[1] Національна стратегія та плани заходів з її реалізації. URL: http://surl.li/vvtvbg
[2] Підсумки 2023 р.: громадська думка українців. Загальнонаціональне соціологічне опитування (8–15 грудня 2023 р.) / Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва ; Центр Разумкова. 2023. 27 груд. URL: https://dif.org.ua/article/pidsumki-2023-roku-gromadska-dumka-ukraintsiv
[3] Громадянське суспільство України в умовах війни : звіт з комплексного соціологічного дослідження. Лютий 2024. Київ : КМІС, 2024. 168 с. URL: http://surl.li/ikwwwx
[4] Підсумки 2023 р.: громадська думка українців. Загальнонаціональне соціологічне опитування (8–15 грудня 2023 р.) / Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва ; Центр Разумкова. 2023. 27 груд. URL: https://dif.org.ua/article/pidsumki-2023-roku-gromadska-dumka-ukraintsiv
[5] Тягнирядно Л. Чим живе громадянське суспільство протягом двох років війни – дослідження. Zmina. 2024. 17 квіт. URL: https://zmina.info/articles/chym-zhyve-gromadyanske-suspilstvo-protyago…
[6] Там само.
[7] Тягнирядно Л. Чим живе громадянське суспільство протягом двох років війни – дослідження КМІС. Укрінформ. 2024. 30 квіт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3858322-cim-zive-gromadanske-su…
[8] Там само.
[9] Яшник М. Дослідження ініціатив відновлення в Україні та роль громадянського суспільства в процесах відновлення: основні результати комплексного соціологічного дослідження, проведеного у квітні – травні 2023 : пресреліз. КМІС. 2023. 21 лип. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1268&page=1
[10] Баранівська М. Станом на грудень 2023 року в Україні офіційно зареєструвались як волонтери менш 7 тисяч осіб. Детектор медіа. 2023. 15 груд. URL: https://cs.detector.media/community/texts/185787/2023-12-15-stanom-na-g…
[11] Тягнирядно Л. Чим живе громадянське суспільство протягом двох років війни – дослідження. Zmina. 2024. 17 квіт. URL: https://zmina.info/articles/chym-zhyve-gromadyanske-suspilstvo-protyago…
[12] Дослідження проблем та потреб українського громадського сектору в умовах війни. Короткий звіт. Київ, 2023. 12 с. URL: https://eef.org.ua/wp-content/uploads/2023/10/EU_Phoenix_short_conclusi…
[13] Тягнирядно Л. Чим живе громадянське суспільство протягом двох років війни – дослідження. Zmina. 2024. 17 квіт. URL: https://zmina.info/articles/chym-zhyve-gromadyanske-suspilstvo-protyago…
[14] Ізвощікова А. Українці майже вдвічі менше задонатили у 2023 р., ніж на початку повномасштабного вторгнення – Опендатабот. Суспільне. Новини. 2024. 19 лют. URL: https://suspilne.media/687624-ukrainci-majze-vdvici-mense-zadonatili-u-…
[15] Шепелева А. Як змінилася культура донатів за час війни. DW. 2024. 02 квіт. URL: https://www.dw.com/uk/vtoma-ta-konkurencia-ak-zminilasa-kultura-donativ…
[16] Підсумки 2023 р.: громадська думка українців. Загальнонаціональне соціологічне опитування (8–15 грудня 2023 р.) / Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва ; Центр Разумкова. 2023. 27 груд. URL: https://dif.org.ua/article/pidsumki-2023-roku-gromadska-dumka-ukraintsiv
[17] План для реалізації Ukraine Facility. Програма підтримки економіки. 2024–2027. URL: https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/?fbclid=IwAR1Cf_CczG2O4cTZpp9nIwY…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: