Аналітичну доповідь підготовлено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки» від 14 лютого 2023 р. № 160-р.
У цій щорічній доповіді висвітлено досвід функціонування українських інститутів громадянського суспільства під час війни. Окреслено основні напрями діяльності громадянського суспільства, схарактеризовано зміни щодо нормативно-правових засад такої діяльності, висвітлено нові форми функціонування інститутів громадянського суспільства під час війни.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Ключові характеристики діяльності організацій громадянського суспільства в Україні протягом 2022 – 2023 рр.
1.1. Напрями діяльності організацій громадянського суспільства в умовах повномасштабного російського воєнного вторгнення
1.2. Залучення громадян до діяльності інститутів громадянського суспільства
1.3. Рівень довіри громадян до організацій громадянського суспільства
Висновки
Розділ 2. Цифровізація в діяльності організацій громадянського суспільства
2.1. Цифрові процедури для організацій громадянського суспільства у процесах формування й реалізації державної політики
2.2. Процеси цифровізації в діяльності організацій громадянського суспільства: інституційний розвиток і реалізації ініціатив
Висновки
Розділ 3. Особливості міжсекторальної співпраці держави, громадянського суспільства, бізнесу в пріоритетних напрямах
3.1. Фінансова й матеріальна підтримки Сил оборони України та гуманітарних потреб громадян з боку бізнесу
3.2. Практики міжсекторальної взаємодії та партнерства: організації громадянського суспільства, бізнес, органи влади
3.3. Міжсекторальна взаємодія у сфері психологічної підтримки
3.4. Міжсекторальна координація діяльності та участь у формуванні політики відновлення, деокупації й реінтеграції територій
Висновки
Розділ 4. Підтримка ветеранів, громадські ініціативи ветеранської спільноти, інтеграція, взаємодія та розвиток
4.1. Інтеграція українських ветеранів: пріоритетні напрями діяльності організацій громадянського суспільства, розвиток
ветеранських ініціатив та організацій
4.2. Ініціативи організацій громадянського суспільства
у формуванні й реалізації ветеранської політики: проєкти, позитивні практики, можливості для розвитку
4.3. Участь у державній регуляторній політиці, роботі консультативних і дорадчих органів державних установ, органів місцевого самоврядування
Висновки
Розділ 5. Тенденції розвитку волонтерського руху в Україні: розвиток, інституалізація, залучення
5.1. Ключові напрями активності волонтерського руху: допомога ЗСУ, соціальні ініціативи, відновлення
5.2. Підтримка волонтерських ініціатив: практики та залучення
Висновки
Розділ 6. Організації громадянського суспільства на захисті та відновленні культурної спадщини під час війни
6.1. Ініціативи організацій громадянського суспільства: захист, збереження та відновлення культурної спадщини
6.2. Оцифровування об’єктів культурної спадщини з метою подальшого їх збереження
Висновки
Розділ 7. Динаміка та перспективи діяльності громадянського суспільства в освітній сфері
Висновки
Розділ 8. Діяльність організацій громадянського суспільства України у протидії російській дезінформації та пропаганді
8.1. Діяльність організацій громадянського суспільства України у сфері протидії дезінформації, розвитку критичного мислення: практики й розвиток
8.2. Діяльність організацій громадянського суспільства з протидії російській пропаганді в регіональному інформаційному просторі
Висновки
Розділ 9. Напрями залучення організацій громадянського суспільства до повоєнної відбудови України
9.1. Відновлення після війни, напрями активності організацій громадянського суспільства, міжсекторальна співпраця
Висновки
ВСТУП
Громадянське суспільство, неурядові організації, інституції, волонтерські ініціативи під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну продемонстрували стійкість і згуртованість, активність у вирішенні питань, що стосуються допомоги Збройним Силам України (ЗСУ), розв’язанні гуманітарних проблем громад, спричинених російською воєнною агресією. Активно розвивався волонтерський рух. У волонтерській діяльності почали брати участь багато громадян і громадянок, які раніше не долучалися до такого виду громадянської активності й не мали досвіду роботи в цій сфері. Організації громадянського суспільства (ОГС) беруть участь у формуванні бачення, практичних завдань і принципів відновлення України, розробленні засад політики на звільнених територіях, розв’язанні соціальних проблем уразливих груп українських громадян. Відбувається системна діяльність стосовно допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), народної дипломатії та адвокації України для зовнішньої аудиторії різних країн, держав Глобального Півдня та Заходу. Постійно впроваджуються ініціативи правозахисних організацій із документування порушень прав людини під час війни, учинених рф воєнних злочинів, включно й на тимчасово окупованих українських територіях. Організації громадянського суспільства підтримували процес європейської інтеграції України, здійснювали його промоцію, посиливши свою діяльність після того, як наша країна набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Також ОГС сприяли просуванню важливих реформ, зокрема тих, які стосуються реформування судової системи, протидії корупції, розвитку демократичних механізмів і механізмів участі, захисту осіб, котрі належать до національних меншин (спільнот).
Високий рівень самоорганізації українського суспільства під час війни є своєрідним феноменом і з точки зору реакції громадян на зовнішні загрози власній безпеці, і з позицій політичної науки в розрізі характеристик і властивостей демократичного устрою. Зокрема, історія сучасних європейських держав, чия прихильність до демократії має давні традиції, свідчить про відсутність очевидної кореляції між зростанням загрози для життєдіяльності суспільства і посиленням його згуртованості. Британський журналіст і письменник Тім Джуда вважає, що в Україні спостерігається найвищий рівень соціальної мобілізації з-поміж усіх зон конфліктів і воєн, які він досліджує протягом тридцяти років (Балкани, Нігер, Вірменія, Афганістан та Ірак) [1].
Компетентна допомога, яку Благодійний фонд «Повернись живим», що отримав ліцензію на закупівлю летального озброєння для українських військових, надає Силам оборони України, чи досвід роботи Благодійної організації «Фонд Сергія Притули», котра за три доби зібрала 600 млн грн на закупівлю БпЛА «Bayraktar», є промовистими прикладами успіху громадського сектору у виконанні специфічних функцій. Залучення приватних коштів чи ресурсів комерційних підприємств на потреби цивільного населення є типовим видом діяльності благодійних організацій. Здійснення торговельних операцій, пов’язаних з озброєнням та військовою технікою, навпаки, є суто державною функцією, інші виконавці до цього залучаються лише інколи. Подібна практика свідчить як про високий професіоналізм виконавця, так і про довіру до нього з боку офіційних структур. Для розвинених держав властиве делегування повноважень щодо виробництва й торгівлі зброєю, але не на пострадянському просторі. Досвід роботи «Фонду Сергія Притули» успішно перейняли в Польщі та Литві, розпочавши краудфандинг на «байрактари» для ЗСУ. Приклади українського досвіду засвідчують, що активні громадяни з високим рівнем патріотизму та розвиненою громадянською свідомістю можуть ефективно перебирати на себе окремі логістичні функції держави, не кажучи вже про колективну допомогу в критичних ситуаціях.
Волонтерські ініціативи безперервно долучаються до процесів відновлення, нормалізації життя на деокупованих територіях. Так, учасники волонтерського руху з відновлення постраждалих населених пунктів «Repair Together» улітку та восени 2022 р. розбирали завали в пошкоджених окупантами будівлях у селах на Чернігівщині, а також організовували їхній ремонт. За аналогією в цьому ж руслі почала працювати ціла низка ініціатив, зокрема: ГО «Будуємо Україну Разом» (БУР), Національна програма залучення молоді до відновлення України «Віднова:UA», ГО «Добробат», Благодійний фонд «Есперанса», «Сміливі відновлювати», Благодійний фонд «Район #1», «Урбанина», Школа управління будівельними проєктами PRO PM Construction та ін.
Серед волонтерів «Repair Together» помічено вихідців із Канади, Німеччини, Польщі, США та інших країн. Це свідчить про популярність ініціативи за кордоном і робить реалістичними наміри її засновників трансформуватися в ідейну міжнародну спільноту. Про ініціативу вже повідомляли деякі відомі західні медіа, зокрема «The New York Times», «Dazed», «Washington Post», BBC, але поки що зарано говорити про інтернаціоналізацію проєкту як мобілізаційної платформи для ліквідації великих катастроф у різних районах світу. У «Repair Together» також повідомляють, що нині зосереджені на «культивуванні волонтерства та активної громадянської позиції у суспільстві для подолання наслідків війни» [2].
Від початку повномасштабного вторгнення на територію України росія веде неперервні бойові дії, спрямовані на знищення Української держави. За цей період приклади громадянської активності, яка зростає, в обороні країни стали для всього світу взірцем військової, економічної, інституційної стійкості. В умовах війни Україна змогла довести свою спроможність гуртуватись у справі боротьби за свою незалежність. Українське суспільство, продемонструвавши рівень адаптивності й ініціативності, якого із різних причин не вдалося досягнути на Заході, перевершило очікування західних політиків та експертів.
Згідно з дослідженнями неурядової організації «Frееdom House», присвяченими розвиткові демократії, у 2023 р. порівняно з 2022 р. рейтинг громадянського суспільства в Україні підвищився з 5 до 5,5. Це відбулося завдяки консолідованим зусиллям громадянського суспільства в реагуванні на гуманітарні та військові потреби, а також постійному залученню громадянського суспільства як ключового учасника процесу реформ у країні [3].
За оцінкою міжнародних організацій, протягом 2022 р. громадянське суспільство України загалом продемонструвало стійкість та адаптивність до екстремальних умов діяльності під час війни. Відзначено діяльність організацій громадянського суспільства та місцевих волонтерів з надання протягом 2022 р. майже 6 млн українських громадян гуманітарної допомоги [4]. Серед державних та суспільних інститутів громадські та волонтерські організації користуються довірою громадян. За даними індексу сталості громадянського суспільства, у 2022 р. правове середовище, що регулює діяльність ОГС, не зазнало змін. Водночас відповідно до потреб діяльності розвивалося законодавства стосовно волонтерської діяльності. Наприклад, у 2022 р. було внесено зміни до Закону України «Про волонтерську діяльність», збільшено кількість сфер діяльності волонтерів, гарантовано державну підтримку волонтерської діяльності та розширено перелік допустимих для відшкодування витрат. Також було спрощено процедуру реєстрації в Реєстрі волонтерів АТО завдяки внесенню зміни до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» [5]. Особи, внесені до Реєстру волонтерів АТО, звільняються від сплати податків із зібраних коштів, якщо ці кошти спрямовуються на благодійну допомогу учасникам бойових дій та деяким іншим категоріям осіб. Простою, безоплатною та швидкою є процедура реєстрації ОГС на державному та регіональному рівнях.
Проте варто зауважити, що під час війни неурядові організації (НУО) у своїй діяльності стикаються з низкою викликів, основні серед них:
зміна профілю діяльності, частина ОГС почала опікуватися допомогою армії, ВПО, розв’язувати соціальні питання в громадах, спричинені широкомасштабним вторгненням рф;
брак можливості для системного планування діяльності, технічного розвитку, належного кадрового забезпечення через безпекові умови та масові переміщення громадян та громадянок;
складні умови роботи через безпекову ситуацію, атаки рф на інфраструктурні обʼєкти в Україні.
Попри розвиток та реалізацію важливих соціальних функцій, співпрацю із владними інституціями українські інститути громадянського суспільства (ІГС) мають проблеми через забезпечення ресурсами для своєї діяльності, складні адаптаційні процеси у воєнний період.
Разом із цим, ОГС протягом 2022 – початку 2023 рр. загалом спромоглися:
розширити сфери діяльності, соціальних дій, налагодити взаємодію з ветеранськими ініціативами та організаціями;
розвинути міжсекторальну співпрацю, зокрема із бізнесом, для розв’язання суспільних проблем, досягнення соціальної згуртованості та стійкості громад;
розширити можливості народної дипломатії та адвокації потреб України за кордоном;
покращити інформування закордонних аудиторій на Заході та в країнах Глобального Півдня про ситуацію в Україні, воєнні злочини рф;
активізувати процеси забезпечення соціальної та гуманітарної підтримки України.
За оцінкою міжнародних організацій, в Україні протягом 2022 р. зріс рівень надання послуг ОГС – ці організації надавали допомогу майже всім верствам українського суспільства, які постраждали від російського воєнного вторгнення [6].
Важливого значення в умовах широкомасштабного російського вторгнення набуває волонтерська діяльність, спрямована на допомогу армії, розв’язання соціальних питань, підтримку внутрішньо переміщених осіб та найбільш знедолених категорій населення, забезпечення гідного існування громадян, які через об’єктивні обставини не здатні піклуватися про себе самостійно. У надзвичайно складний період волонтерський рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, котрі взяли на себе вирішення найбільш нагальних та болючих проблем держави. Саме волонтери стали тією рушійною силою, яка допомагає армії в умовах воєнного стану, коли держава не в змозі належним чином забезпечити деякі потреби сектору безпеки та оборони. Чисельність українських волонтерів зростає: кількість людей, які в період війни регулярно займаються волонтерством чи роблять пожертви, зросла вдвічі [7]. У Реєстрі волонтерів Державної податкової служби України (ДПС) у 2022 р. зареєструвалися 2383 українців. Це у 8,4 раза більше, ніж за дев’ять років існування переліку [8]. Протягом 2023 р. кількість зареєстрованих волонтерів зростала. Так, станом на середину червня майже 5 тис. волонтерів було включено до Реєстру волонтерів ДПС. За першу половину 2023 р. до цього Реєстру було додано 2294 особи, що майже дорівнює кількості волонтерів, які надали відповідні дані протягом попереднього року [9].
Волонтерські організації та ОГС мають стабільно високий рівень довіри у громадян. Різні соціологічні рейтингові дослідження фіксують, що в 2022 р. публічний імідж ОГС дещо покращився, зокрема через важливу підтримку населення й те, що вони співпрацюють із державою задля розв’язання невідкладних питань [10]. За даними Кабінету Міністрів України, протягом 2022 р., незважаючи на безпекову ситуацію, тривали консультації ОГС із різноманітних суспільних питань. Зокрема, органи влади провели 1467 консультацій із залученням інститутів громадянського суспільства, при цьому організації громадянського суспільства залучалися до консультацій у рамках 1258 питань щодо розроблення нормативно-правових актів, рішень тощо [11]. Також продовжувалася діяльність консультативно-дорадчих структур при органах влади. За даними Кабінету Міністрів України, наприкінці І кварталу 2023 р. громадські ради діяли при 66 органах виконавчої влади: 12 міністерствах (крім Мінагрополітики, МВС, Мінінфраструктури, МКІП, МОЗ, Мінекономіки, Мінреінтеграції); 33 інших центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) (крім ДПС, Укртрансбезпеки, Держгеокадастру, Адміністрації судноплавства, Держенергоефективності, Держенергонагляду, Держрезерву, ДАРТ, ДІАМ, Антимонопольного комітету, Нацполіції, Українського інституту національної пам’яті, Національної комісії зі стандартів державної мови, Фонду державного майна); 20 обласних та Київській міській військових адміністраціях (КМВА) (крім Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької та Івано-Франківської обласних військових адміністрацій).
При цьому ОГС в 2022 р. постійно долучалися до процесів відновлення: брали участь в організації громадських заходів; збиранні та поширенні інформації; проведенні досліджень; навчальних заходах [12]. За оцінками соціологічних досліджень, ОГС разом з іншими акторами працюють над реалізацією проєктів та ініціатив з відновлення як мінімум у 22 напрямах, що, наприклад, стосуються: оцінювання масштабу пошкоджень, які сталися через війну, і потреб України з відновлення; створення цифрових продуктів / інформаційних систем, аналітичних центрів, координаційних / експертних майданчиків для супроводу відновлення; відбудови й ремонту житла та інфраструктури; адвокації принципів «зеленого відновлення»; експертної підтримки центральної влади та органів місцевого самоврядування (ОМС) у процесі відновлення та ін. [13].
Створення сприятливих умов для розвитку громадської ініціативи, самоорганізації, формування та діяльності інститутів громадянського суспільства, налагодження взаємодії між громадянами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування є метою Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки (2021). Розпорядженням уряду України від 14 лютого 2023 р. було затверджено План заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки [14] (далі – План). Було зафіксовано понад 50 заходів, спрямованих на забезпечення ефективних процедур громадської участі в розробленні й реалізації державної політики, створення належних умов для подальшого інституційного розвитку організацій громадянського суспільства, упровадження новацій.
У Плані передбачені завдання, покликані сприяти діяльності організацій громадянського суспільства попри виклики воєнного часу, гуманітарні наслідки через російську воєнну агресію, зокрема йдеться про:
забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні й реалізації державної політики на національному й регіональному рівнях, а також у розв’язанні питань місцевого значення;
створення сприятливих умов для подальшого інституційного розвитку громадянського суспільства;
стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвиткові України.
У пропонованій аналітичній доповіді, що підготовлена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки» від 14 лютого 2023 р. № 160-р., висвітлено основні тенденції розвитку українського громадянського суспільства протягом 2022 – початку 2023 рр. У доповіді характеризовано:
ключові аспекти діяльності українських організацій громадянського суспільства у процесах реагування на кризу, спричинену повномасштабним воєнним вторгненням рф в Україну;
особливості розвитку волонтерського руху;
діяльність неурядових інститутів у соціогуманітарній, інформаційній, культурній сферах;
заходи з підтримки та збереження українського громадянського потенціалу задля забезпечення подальшої спроможності повоєнного відновлення України.
___________________________________________________________________________________
[1] Judah Tim. Ukraine’s Volunteers. The New York Review. 2023, 19 January.
URL: https://www.nybooks.com/articles/2023/01/19/ukraines-volunteers-tim-jud…
[2] Рішення для відбудови: Repair Together хоче організувати інтернаціональний табір для відновлення Чернігівщини. 2023. 11 черв.
URL: https://rubryka.com/2023/06/11/rishennya-dlya-vidbudovy-repair-together…;
[3] Див.: URL: https://freedomhouse.org/country/ukraine/nations-transit/2023
[4] Див.: URL: https://drive.google.com/file/d/11Q9WwHbEgUfYrRlvB9Ib4a6ICefLN8oe/view
[5] Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI (зі змінами).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text
[6] Див.: URL: https://drive.google.com/file/d/11Q9WwHbEgUfYrRlvB9Ib4a6ICefLN8oe/view
[7] Див.: reSCORE. Україна 2023. Індекс SCORE для стійкости, відновлення та відбудови. Основні висновки. reSCORE. 2023, жовт.
URL: https://api.scoreforpeace.org/storage/pdfs/PRE_reSCORE2023_Launch_UKR.p…
[8] Єсікова К. У 2022 році кількість зареєстрованих волонтерів зросла у 8 разів за 8 років. 2023. 20 лют.
URL: https://hromadske.ua/posts/u-2022-roci-kilkist-zareyestrovanih-volonter…
[9] Лише 5 тисяч українців зареєструвалися у Реєстрі волонтерів. 2023. 26 черв. URL: https://opendatabot.ua/analytics/real-volunteers
[10] Див.: URL: https://drive.google.com/file/d/11Q9WwHbEgUfYrRlvB9Ib4a6ICefLN8oe/view
[11] Як проводились консультації з громадськістю у І кварталі 2022 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/rubrik_konsult…
[12] Розвиток громадянського суспільства в умовах війни: рекомендації для міжнародних партнерів. Інститут аналітики та адвокації.
URL: https://iaa.org.ua/articles/civil-society-development-in-times-of-war-r…
[13] Громадянське суспільство залучене у 22 сфери відновлення України, – дослідження ІСАР «Єднання».
URL: https://cs.detector.media/community/texts/185539/2023-07-24-gromadyansk…
[14] Про затвердження плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2023 № 160-р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-2023- %D1 %80#Text
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: