Український аграрний сектор продовжує демонструвати високу стійкість та адаптивність до ризиків воєнного часу. Попри постійні атаки з боку агресора, які спрямовані на знищення інфраструктури агросектора та створення продовольчої кризи, Україна забезпечує внутрішню продовольчу безпеку й далі зміцнює свої позиції на світовому ринку продовольства.
За оперативними даними Мінагрополітики, на 29 листопада 2024 р. аграрії зібрали 73,6 млн т сільгосппродукції нового врожаю з площі 19,5 млн га [1]. Загалом зібрано майже 53,9 млн т зернових, 19,7 млн т олійних та 12,1 млн т цукрового буряку. Зокрема, повністю обмолотили пшеницю, намолочено 22,4 млн т з площі 4,9 млн га, ячменю намолочено 5,6 млн т із площі 1,4 млн га, гороху – 469 тис. т з площі 212,3 тис. га, ріпаку – 3,5 млн т насіння з площі 1,2 млн га. Крім того, аграрії зібрали 24,2 млн т кукурудзи, 161,3 тис. т проса, 131,7 тис. т гречки. Врожай соняшнику становив 10,2 млн т з площі 4,9 млн га, а сої – 6 млн т з площі 2,6 млн га. За валовим збором зернових у лідерах перебувають сільгосптоваровиробники Одещини (4,6 млн т), Чернігівщини (4,5 млн т), Полтавщини (4,2 млн т).
Україна залишається надійним постачальником продовольства на світові ринки, попри постійні атаки з боку агресора, які спрямовані на знищення портової інфраструктури. За даними Мінагрополітики, у 2024 р. Україна майже вийшла на показник експорту агропродовольчої продукції довоєнного періоду – 24,5 млрд дол. США, що становило 59 % загального експорту. Це є другим історичним рекордом (у 2021 р. відповідний показник сягнув 27,7 млрд дол. США). Загалом у 2024 р. Україна експортувала 78,3 млн т аграрної продукції. У вартісних обсягах експорту найбільша частка припадає на соняшникову олію – 21 % (її експортовано майже 6 млн т на 5,1 млрд дол. США), кукурудзу – 21 % (29,6 млн т на 5 млрд дол. США), а також пшеницю – 15 % (20,6 млн т на 3,7 млрд дол. США). Серед лідерів експорту також: ріпак – 7 % (3,8 млн т на 1,8 млрд дол. США); соя – 5 % (3,4 млн т на 1,3 млрд дол. США); макуха й залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій – 4 % (4,7 млн т на 1 млрд дол. США). Частка м’яса та їстівної продукції свійської птиці становить 4 %. Цих продуктів експортували 447 тис. т на 958 млн дол. США. Ячменю експортовано 3,3 млн т на 557 дол. США (2 %), цукру – 746 тис. т на 418 млн дол. США (2 %) [2].
Завдяки роботі Чорноморського коридору, який забезпечують ЗСУ, українські аграрії у 2024/25 маркетинговому році вперше за час повномасштабної війни мають прибуток від усіх видів зернових, оскільки реалізують вирощений врожай, виходячи з ринкової кон’юнктури, а не фізичної можливості здійснювати експорт. У січні 2025 р. відбулося зростання цін на всі види зернових проти аналогічного періоду минулого року. Наразі ціни на елеваторах центральної України перебувають на таких рівнях: на пшеницю – близько 193 дол. США/т (+73 дол. США/т); кукурудзу – 177 дол. США/т (+63 дол. США/т ), ячмінь – 166 дол. США/т (+87 дол. США/т ) [3].
Крім того, триває робота з міжнародними партнерами щодо розширення збуту продукції за різними товарними позиціями, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал. У 2024 р. українські виробники отримали доступ на іноземні ринки для 16 груп товарів у 9 країнах світу [4].
Пропозиція овочів та фруктів вітчизняного виробництва є достатньою для забезпечення внутрішнього попиту. У 2024 р. в Україні збільшено площі посіву всіх овочів борщового набору. Однак несприятливі погодні умови, такі як аномальна спека, зливи, посуха та різкі перепади температур, негативно вплинули на врожайність та якість овочевої продукції. Це призвело до зниження обсягів виробництва та зростання цін на деякі овочі. Найбільше постраждали капуста, картопля й цибуля. Зокрема, виробництво картоплі зменшилося через зниження її врожайності, а також через переорієнтацію на інші культури в прагненні отримати більші прибутки [5]. Так, у 2024 р. виробництво картоплі в Україні скоротилося на 4 млн т, або на 18 % [6]. Варто зазначити, що традиційно переважну частку картоплі (близько 98 %) вирощують у господарствах населення. Через велику кількість дрібних виробників картоплі та необхідність дотримання ними фітосанітарних норм формування великих партій продукції, яких потребують ритейли, залишається ускладненим. Тому Україна збільшила закупівлю картоплі на зовнішньому ринку, щоб задовольнити попит та стабілізувати ціни. Якщо у 2023 р. в Україну було імпортовано 12,9 тис. т картоплі на 6,6 млн дол. США, то у 2024 р. – 51 тис. т на 26,36 млн дол. США (за даними Державної митної служби України).
Для поліпшення ситуації та забезпечення стабільності постачання овочевої продукції в майбутньому аграрії активно працюють над розвитком інфраструктури зберігання, адже ворог знищив овоче‑ та картоплесховищ потужністю майже 150 тис. т. У 2023 р. збудовано близько 15 овочесховищ загальною потужністю 20 тис. т, а на грудень 2024 р. розпочато будівництво ще 22 сховищ потужністю близько 25 тис. т, призначених переважно для зберігання цибулі та коренеплодів [7].
У Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що низьких цін на овочі очікувати не варто. Висока вартість триматиметься через додаткові витрати на зберігання, що впливає на ціну харчових продуктів для кінцевого споживача, зокрема подорожчає їхнє зберігання в осінньо-зимово-весняний період. У цілому ж Україна забезпечить внутрішній попит власно вирощеними овочами [8].
Попри всі виклики, тваринництво так само є перспективною галуззю для українського агросектора. Сільськогосподарським підприємствам вдалося наростити надої молока до рівня, вищого за довоєнний. Досить висока рентабельність молочного напряму (понад 40 % у 2024 р.) має сприяти дальшому істотнішому збільшенню виробництва молока [9].
За даними Спілки молочних підприємств України, попри війну та втрати молочарство тримає позиції та залишається в трійці переробних галузей, які мають найбільший річний обіг [10]. Зокрема, за даними Держстату, за підсумками 2024 р. надходження молока на переробні підприємства у 2024 р. становило 3,2 млн т сировини, що 10 % більше ніж у 2023 р. За роки війни переробники не зменшили обсягів виробництва, відкрили нові ринки, зокрема на ринок ЄС вийшли 23 молочні компанії. Найбільшим є попит на вершкове масло й сухе знежирене молоко. У 2024 р. проти 2023 р. Україна демонструвала позитивну динаміку в експорті молочної продукції, згідно з даними Асоціації виробників молока. Натуральні обсяги експорту зросли на 8 % (і становили 117,73 тис. т), а грошовий виторг збільшився на 14 % (до 295,03 млн дол. США) [11].
В Україні почав відновлюватися споживчий ринок, а переробники молока й далі інвестують у виробництво та модернізують потужності, але водночас мають низку проблем, найбільша з яких – нестача молокосировини [12]. Хоча виробництво на молочнотоварних фермах збільшується, це не встигає компенсувати скорочення надоїв у господарствах населення. У січні – жовтні 2024 р. на молочнотоварних фермах виробили 2 млн 462,4 тис. т молока, що на 5 % більше, ніж за аналогічний період 2023 р. Найбільший приріст виробництва молока-сировини спостерігаємо в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської (+14 %), Тернопільської (+12 %), Рівненської (+9 %), Хмельницької (+8 %) та Житомирської (+8 %) областей. Натомість у господарствах населення виробництво молока-сировини стрімко скорочувалося. Обсяги надоїв у господарствах населення в січні – жовтні 2024 р. склали 3 млн 686,5 тис. т молока-сировини, що на 8 % менше порівняно з тогорічним періодом [13]. Загалом, за попередніми даними Мінагрополітики, в січні – жовтні 2024 р. господарства всіх категорій виробили 6 млн 148,9 тис. т молока, що на 3 % менше проти тогорічного періоду.
Скорочення виробництва молока-сировини відбулося через сталу тенденцію щодо зменшення кількості поголів’я корів, особливо в господарствах населення, а також унаслідок зниження продуктивності корів через вплив аномальної спеки 2024 р. За попередніми даними Мінагрополітики, на 1 грудня 2024 р. в господарствах населення та на підприємствах утримується 1 млн 216,7 тис. корів, порівняно з показником на аналогічну дату 2023 р. поголів’я корів скоротилося на 7 % (‑ 87,7 тис. голів). За цей період поголів’я корів на підприємствах скоротилося на 2 % (‑ 6,2 тис. голів) та становило на 1 грудня 2024 р. 375,3 тис. корів. У господарствах населення на 1 грудня 2024 р. утримувалося 841,4 тис. голів корів, порівняно з показником на аналогічну дату 2023 р. їх кількість зменшилася на 10 % (‑ 81,6 тис. голів). Близько 31 % тварин утримується на підприємствах, а 69 % – в господарствах населення [14].
За даними Асоціації виробників молока, найуразливішими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Підприємства навпаки виявилися стійкішими до наслідків війни. Є стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочнотоварних ферм у відносно безпечних регіонах України, у яких, попри війну, модернізують наявні та будуть нові потужності й нарощують високопродуктивне поголів’я корів. Водночас можливості до релокації господарств, що спеціалізуються на ВРХ, в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонних та прифронтових населених пунктах є обмеженими. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70–80-х роках ХХ ст. і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень, придатних для утримання корів, створює передумови для наступного скорочення поголів’я [15].
Утримання корів стає дедалі дорожчим через збільшення витрат на підготовку кормів, дизельне пальне та електроенергію. Згідно з дослідженням «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеним УКАБ та Мінагрополітики, виробничі витрати збільшуються швидше, ніж ціни на готову продукцію. Крім того, у 2024 р. підвищилась вартість кормів через зростання цін на зернові й олійні культури, здороження електроенергії, девальвацію гривні. Також відчутний вплив на галузь має зниження купівельної спроможності українців та як наслідок відмова або зменшення споживання дорожчих продуктів (масла, сирів тощо). Викликом для фермерів є й скорочення пасовищ і сільськогосподарських земель для відгодівлі тварин через забруднення мінами й снарядами [16].
Незважаючи на складнощі, зокрема й зумовлені поширенням африканської чуми свиней, виробництво свинини в Україні покриває весь попит. На 1 жовтня 2024 р. в Україні нараховується 4,9 млн поголів’я свиней. Загальне виробництво свинини за 9 місяців 2024 р. становить 487 тис. т. Згідно з прогнозами, рівень споживання свинини на одну особу в Україні за підсумками 2024 р. складе 19,4 кг. Свинина займає 36 % у м’ясному раціоні українців від усієї м’ясної продукції на рік [17]. Зважаючи на мінімальну присутність імпортної свинини на ринку (менше ніж 0,5 % його загальної місткості), у 2024 р. м’ясна галузь є найбільш орієнтованою на продукцію внутрішнього виробництва. Протягом 2024 р. Україна відправила на експорт 3,2 тис. т свинини, що в 3,6 раза більше, ніж у 2023 р. У грошовому еквіваленті річний експорт зріс у 3,1 раза проти показника 2023 р. ‒ до 8 млн дол. США. Найбільше вітчизняної свинини у 2024 р. постачали до ОАЕ (65,9 %), Бахрейну (9,8 %) і Гонконгу (8,8 %). Тим часом імпорт свинини у 2024 р. становив лише 2,3 тис. т, що в 5,7 раза менше, ніж у 2023 р. [18]
Загальне виробництво яловичини, за попередніми оцінками, в січні – жовтні 2024 р. в Україні сягнуло 311,5 тис. т, що фактично відповідає показникам тогорічного періоду (зростання становить 0,2 %). На підприємствах обсяги забою ВРХ склали 110,7 тис. т, що на 3 % менше, ніж за аналогічний період минулого року, а в господарствах населення – 200,7 тис. т, що на 2 % більше, ніж торік [19]. За 2024 р. Україна експортувала 889 т (+71 %) охолодженого червоного м’яса на суму 5,59 млн дол. США (+83 %) та 18,55 тис. т (-14 %) мороженої яловичини на суму 73,36 млн дол. США (-16 %). Крім того, у 2024 р. Україна експортувала 18,12 тис. т ВРХ живою вагою (+3 %) на суму 35,46 млн дол. США (+22 %) [20].
За даними Асоціації «Союз птахівників України», за 9 місяців 2024 р. промислове виробництво м’яса птиці збільшилося на 5,9 % проти аналогічного періоду минулого року і становило 939 тис. т. Промислове виробництво яєць за цей період збільшилося на 7,9 % і становило 4,4 млрд штук. За даними Державної митної служби України, у 2024 р. експорт м’яса птиці з України становив 448,84 тис. т, що на 5,4 % більше, ніж у 2023 р. У грошовому вимірі експорт збільшився на 16,9 %, досягнувши 962,7 млн дол. США. Основними напрямками експорту є: Нідерланди (22,5 % від загального обсягу експорту), Саудівська Аравія (16,4 %), Словаччина (8,9 %). Ці країни незмінно є ключовими ринками для української курятини, що свідчить про стабільний попит на українську продукцію в цих регіонах. Експорт яєць у 2024 р. становив 85,4 тис. т, що на 48,6 % більше порівняно з 2023 р., у грошовому вираженні експорт зріс на 7,7 %, досягнувши 107,8 млн дол. США.
Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин (ВРХ, свиней, овець, птахів) у січні – жовтні 2024 р. сягнули 2 млн 542,7 тис. т, що на 4 % більше проти тогорічного періоду. Близько 63 % м’яса в Україні за проаналізований період вироблено в господарствах усіх категорій у таких областях: Вінницька – 549,6 тис. т; Черкаська – 384,8 тис. т; Дніпропетровська – 306,1 тис. т; Київська – 176,4 тис. т; Львівська – 172,7 тис. т. За попередніми даними Мінагрополітики, у січні – жовтні 2024 р. найбільший приріст виробництва м’яса відбувся на сільськогосподарських підприємствах в Закарпатській (+33 %), Волинській (+25 %), Рівненській (+18 %) та Житомирській (+17 %) областях [21].
На підтримку аграрного сектора в Державному бюджеті України на 2025 р. виділено значно більше коштів, ніж у 2024 р. (коли було виділено 4,9 млрд грн). Зокрема, кошти спрямовуватимуть на розвиток тваринництва й агропереробної галузі, виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець і кіз, розмінування сільгоспземель, меліорацію та гранти на садівництво, а саме [22]:
1 млрд грн – на розвиток тваринництва та агропереробної галузі. Це кошти, які надійдуть до держбюджету з проєкту «Земельний банк» від аукціонів з оренди державних с/г земель. Відбілення ринку землі стало переломним чинником для підтримки агросектора;
4 726 млн грн – на виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам і на утримання корів, овець та кіз;
200 млн грн – на відновлення і будівництво меліоративних систем. Ще 5 млн грн – на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам. А також 80 млн грн – на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам;
1,37 млрд грн – на видачу грантів, зокрема на сади й теплиці;
1 млрд грн – на розмінування сільськогосподарських земель.
Отже, аграрний сектор вітчизняної економіки виявив стійкість в умовах повномасштабної війни, забезпечивши продовольчу безпеку країни, стабільно постачаючи агропродукцію на зовнішні ринки продовольства й посівши передову позицію в структурі експорту. Утім, попри збільшення обсягів підтримки аграріїв з держбюджету, у 2025 р. їм доведеться і далі функціонувати в умовах як викликів війни, кліматичних змін, так і нових ризиків, пов’язаних з трансформацією глобальних ринків через нову політику уряду США, можливим скасуванням торговельних преференцій для України з боку ЄС. Тому дії держави щодо аграрного сектора мають бути проактивними в частині відстоювання інтересів вітчизняних сільгоспвиробників у зовнішньоекономічних відносинах, збереження умов до рівноправного доступу до програм підтримки всіх сільгоспвиробників, їх адаптації до європейських санітарних та фітосанітарних вимог і стандартів щодо безпечності харчових продуктів, а також реагування на кліматичні виклики.
Резюме
Український аграрний сектор продовжує демонструвати високу стійкість та адаптивність до ризиків воєнного часу. Попри постійні атаки з боку агресора, які спрямовані на знищення інфраструктури агросектора та створення продовольчої кризи, Україна забезпечує внутрішню продовольчу безпеку й далі зміцнює свої позиції на світовому ринку продовольства.
Україна залишається надійним постачальником продовольства на світові ринки, попри постійні атаки з боку агресора, які спрямовані на знищення портової інфраструктури. За даними Мінагрополітики, у 2024 р. Україна майже вийшла на показник експорту довоєнного періоду – 24,5 млрд дол. США, що становить 59 % загального експорту. Завдяки роботі зернового коридору, який забезпечують ЗСУ, українські аграрії у 2024/25 маркетинговому році вперше за час війни мають прибуток від усіх видів зернових, оскільки реалізують вирощений урожай, виходячи з ринкової кон’юнктури, а не з фізичної можливості здійснювати експорт.
Попри всі виклики, тваринництво так само є перспективною галуззю для українського агросектора. Так, сільськогосподарським підприємствам вдалося наростити надої молока до рівня, вищого за довоєнний. В Україні почав відновлюватися споживчий ринок, а переробники молока продовжують інвестувати у виробництво та модернізують потужності. Хоча виробництво на молочнотоварних фермах збільшується, проте не встигає компенсувати стрімке скорочення обсягів надоїв у господарствах населення.
У 2025 році збільшується підтримка аграрного сектора з державного бюджету. Зокрема, кошти підуть на розвиток тваринництва та агропереробної галузі, виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець і кіз, розмінування сільгоспземель, меліорацію та гранти на садівництво.
_________________________________________________________________
[1] Жнива добігають до завершення: зібрано 73,6 млн тонн зернових і олійних. URL: https://minagro.gov.ua/news/zhnyva-dobihaiut-do-zavershennia-zibrano-76…
[2] У 2024 році аграрна продукція склала 59 % в загальному експорті, – Комітет з питань аграрної та земельної політики. URL: https://komagropolit.rada.gov.ua/news/main_news/75828.html
[3] Українські аграрії вперше за час війни мають прибуток на всіх видах зернових. URL: https://surl.li/sbnuoc
[4] У 2024 році МЗС і Держпродспоживслужба відкрили 16 нових іноземних ринків для експорту української продукції. URL: https://dpss.gov.ua/news/u-2024-rotsi-mzs-i-derzhprodspozhyvsluzhba-vid…
[5] Картопля зросла в ціні на 200 %. В чому причина, і чи буде збільшуватись вартість овочів далі. URL: https://vn.20minut.ua/Groshi/kartoplya-zrosla-v-tsini-na-200-v-chomu-pr…
[6] В країні скоротилося виробництво картоплі. URL: https://www.zerno-ua.com/news/v-krayini-skorotylosya-vyrobnycztvo-karto…
[7] В Україні у 2025 році зросте виробництво овочів – прогноз. URL: https://east-fruit.com/uk/novyny/v-ukrayini-u-2025-rotsi-zroste-vyrobny…
[8] Сильних коливань цін на основні продукти харчування 2024−2025 року не буде, перевиробництва по овочах, фруктах, молоці немає. URL: https://biz.nv.ua/ukr/markets/megakolivan-cin-na-osnovni-produkti-harch…
[9] XVI Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Молочний бізнес», 28 листопада 2024. URL: https://uadairy.com/molochnyj-biznes-2024-2/
[10] Молочарі готові подвоїти переробку, але немає сировини. URL: https://agroportal.ua/publishing/lichnyi-vzglyad/molochari-gotovi-podvo…
[11] Україна наростила молочний експорт в 2024 році. URL: https://avm-ua.org/uk/post/ukraina-narostila-molocnij-eksport-v-2024-ro…
[12] В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину екстраґатунку, яке здатні виробляти лише молочнотоварні ферми. Згідно з Наказом 118 Мінагрополітики від 12 березня 2019 р., після завершення воєнного стану молокопереробні підприємства зможуть використовувати як сировину лише молоко екстраґатунку, яке відповідає європейським нормам якості
[13] МТФ наростили виробництво молока в жовтні. URL: https://avm-ua.org/uk/post/mtf-narostili-virobnictvo-moloka-v-zovtni
[14] Релокація ферм призводить до скорочення поголів’я. URL: http://milkua.info/uk/post/relokacia-ferm-prizvodit-do-skorocenna-pogoliva
[15] Там само.
[16] Молочна галузь: виклики й прогнози. URL: https://agrotimes.ua/article/molochna-galuz-vyklyky-j-prognozy/
[17] У Мінагрополітики обговорили розвиток галузі свинарства. URL: https://minagro.gov.ua/news/u-minahropolityky-obhovoryly-rozvytok-haluzi-svynarstva?v=671fb90da73b2
[18] 2024 рік Україна завершила в статусі нетто-експортера свинини. URL: https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/2024-rik-ukrayina-zavershyla-v-statu…
[19] Виробництво м'яса в Україні перевищило 2,5 млн тонн. URL: https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/virobnictvo-m-yasa-v-ukrajin…
[20] Україна наростила експорт ВРХ в 2024 році. URL: https://avm-ua.org/uk/post/ukraina-narostila-eksport-vrh-v-2024-roci
[21] МТФ наростили виробництво молока в жовтні. URL: https://avm-ua.org/uk/post/mtf-narostili-virobnictvo-moloka-v-zovtni
[22] Держбюджет-2025 підписаний Президентом. Які переваги для аграріїв? URL: https://www.kmu.gov.ua/news/derzhbiudzhet-2025-pidpysanyi-prezydentom-i…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД