У конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень 24 жовтня 2024 р. відбулося друге засідання тимчасової робочої групи (ТРГ) з питань розвитку освітніх програм у сфері захисту критичної інфраструктури (КІ). Для участі в заході були запрошені більше ніж 40 представників міністерств, відомств, галузевих та національних закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, міжнародних організацій та ін.
Олександр Михайлович СУХОДОЛЯ, модератор зустрічі, завідувач відділу критичної інфраструктури, енергетичної та екологічної безпеки центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), у вступному слові привітав учасників заходу. Він коротко поінформував присутніх про результати роботи ТРГ щодо розроблення пропозицій до освітніх програм, також повідомив, що в заході участь беруть представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку). Завдяки діяльності цього спеціалізованого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту КІ вдалося досить швидко прийняти низку підзаконних актів з питань безпеки та стійкості КІ, які були розроблені на виконання ухваленого наприкінці 2021 р. Закону України «Про критичну інфраструктуру», почала функціонувати національна система захисту критичної інфраструктури.
Далі модератор засідання надав слово представникам Держспецзв’язку.
Олександр Володимирович ПОТІЙ, заступник голови Держспецзв’язку, у своєму вітальному слові подякував НІСД за організацію заходу. Він підкреслив важливе значення практичного введення в дію Закону України «Про критичну інфраструктуру», а також повідомив, що уповноважений орган у своїй роботі велику увагу приділяє роз’ясненню зарубіжним партнерам України, насамперед ЄС та США, як діє національна система захисту КІ (ЗКІ) в Україні. Зусилля України отримали схвальну оцінку та привернули серйозну увагу партнерів, оскільки наша держава на цей момент володіє унікальним практичним досвідом захисту критичної інфраструктури. Положення про відновлення КІ України, забезпечення її безпеки, стійкості та захисту знайшли своє відображення в кожній із двосторонніх безпекових угод, які підписали Президент України та держави-партнери.
Олександр Потій зупинив свою увагу на проблемах розвитку кадрового потенціалу в галузі захисту КІ, зазначивши, зокрема, що Державна служба зайнятості України (ДСЗУ) усвідомлює, що «потреба у кваліфікованих кадрах буде тільки зростати», а тому важливо знайти оптимальні шляхи її розвʼязання. Було відзначено, що попередньо ДСЗУ та НІСД уже обговорили та узгодили підхід стосовно загальної моделі формування системи підготовки та перепідготовки кадрів у сфері захисту КІ, яка буде представлена учасникам ТРГ.
Промовець також зазначив, що ДСЗУ вже працює також із секторальними органами над вирішенням питань щодо включення відповідних професій до національного Класифікатора професій. Наприклад, ДСЗУ подала пропозицію до Мінекономіки щодо доповнення Класифікатора професій новими позиціями. Було, крім того, відзначено плідну співпрацю Держспецзв’язку із Національним агентством кваліфікацій.
Олег Григорович МАМКА, співробітник департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзвʼязку, під час виступу надав орієнтовну оцінку наявного дефіциту кадрів, що, зважаючи на вимоги чинного законодавства до суб’єктів національної системи захисту КІ, оцінюється у 7–8 тис. осіб. Він також повідомив про роботу із суб’єктами національної системи захисту КІ щодо визначення потенційних професій у цій сфері. Завдяки цьому до Мінекономіки були надіслані пропозиції стосовно внесення змін до Класифікатора професій ДК 003:2010. Зокрема, запропоновано внести зміни до документа шляхом включення таких професій (стосуються переважно приватних операторів об’єктів КІ):
начальник, інший керівник відділу / сектора / управління з питань захисту об’єкта КІ;
експерт з питань ЗКІ за видами діяльності;
аналітик з оцінки ризиків / загроз об’єктам КІ;
фахівець із захисту та стійкості КІ.
Модератор засідання О. М. Суходоля відзначив, що зусилля Держспецзвʼязку є одним із основних напрямів у підготовці кадрів, проте це не перешкоджає розвиткові освітніх програм з питань КІ в закладах вищої освіти.
Далі відбулася презентація, присвячена загальній моделі освітнього процесу, яка містить різні напрями відповідної діяльності.
Доповідач окрему увагу зосередив на ключових положеннях презентації, зокрема це доцільність виділення «базових» та «допоміжних» спеціальностей, які можуть стати основою системи підготовки персоналу у сфері захисту КІ. Важливо також здійснювати формування різних блоків освітніх компонентів, які можуть наповнюватися специфічними питаннями залежно від спеціальності. Одночасно доцільними буде виокремлення блоку освітніх компонентів загального характеру, які мають бути включені в освітні програми всіх спеціальностей. У цьому контексті промовець висловив сподівання на відновлення роботи над проєктом концепції розбудови системи освіти та розвитку персоналу для сфери забезпечення функціонування критичної інфраструктури, який свого часу був підготовлений робочою групою при Апараті Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ).
О. М. Суходоля наголосив, що з метою задоволення запиту з боку державних органів на кадрове поповнення через курси перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також освіти населення з питань забезпечення функціонування КІ вже зараз існує достатня нормативно-правова база, а отже, необхідно докласти зусиль з активізації роботи провайдерів освітніх послуг у цьому напрямі.
Учасники засідання представили напрацювання щодо освітніх програм закладів вищої освіти за окремими спеціальностями.
Сергій Олександрович КРАВЧЕНКО, головний консультант відділу правової та антикорупційної політики НІСД, представив пропозиції щодо освітніх програм за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», у рамках яких можливо готувати фахівців для усіх рівнів управління національною системою захисту КІ.
Доповідач підкреслив, що сьогодні є сенс зосередити зусилля на розробленні відповідних програм магістерського рівня, натомість програми бакалаврського рівня можуть бути запроваджені за ініціативою вищих закладів освіти. При цьому для бакалаврського рівня доцільно рекомендувати обовʼязкову оглядову дисципліну, присвячену організаційно-правовим засадам управління національною системою забезпечення безпеки, стійкості та захисту критичної інфраструктури. Були також висвітлені інші аспекти запровадження освітніх та науково-освітніх програм, зокрема щодо формування мотивації для закладів вищої освіти долучатися до підготовки кадрів через механізм державного замовлення.
Олександр Миколайович КОЛЄНОВ, заступник начальника факультету оперативно-рятувальних сил Національного університету цивільного захисту України (НУЦЗ), розповів про досвід розроблення та запровадження освітньої програми «Забезпечення безпеки та стійкості обʼєктів критичної інфраструктури: Сертифікатна програма».
У своєму виступі представник НУЦЗ окреслив основні параметри освітньої програми «Цивільний захист» за спеціальністю 263 «Цивільна безпека» для отримання освітнього ступеня бакалавра. Зважаючи на проблеми із запровадженням професійних стандартів, у НУЦЗ прийняли рішення про впровадження сертифікатних програм. Доповідач також повідомив, що надалі НУЦЗ планує розроблювати й упроваджувати магістерські програми задля того, щоб готувати кадри для функціональних та секторальних органів у сфері забезпечення функціонування КІ.
Роман Святославович ЯКОВЧУК, начальник факультету цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (ЛДУ БЖД), повідомив, що відповідна робота проводиться в рамках підготовки фахівців за спеціальністю 263 «Цивільна безпека» згідно із вимогами чинного стандарту вищої освіти. ЛДУ БЖД розробив пропозиції щодо внесення змін до стандарту освіти, як до бакалаврських, так і магістерських програм. Пріоритетним напрямом для університету було обрано інженерний захист КІ, насамперед енергетичного сектора. Доповідач представив структурну схему освітніх програм, які включають і загальноосвітні, і спеціальні курси (професійного спрямування) зі змістовними модулями та їх розбивкою за роками навчання.
Віталій Олексійович ПЛОСКИЙ, завідувач кафедри архітектурних конструкцій, керівник центру оборонних програм Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) поінформував присутніх про підготовку фахівців для КІ в університеті.
Зокрема, він повідомив, що в КНУБА розпочалася робота задля відновлення раніше ліквідованого сектора спеціального та оборонного будівництва в Україні. В університеті вдалося відкрити підготовку за магістерською програмою «Будівництво та експлуатація обʼєктів спеціального та оборонного призначення» у рамках спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія». Відповідно, у рамках проєкту відкрили кафедру споруд спеціального призначення. На думку промовця, для спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» та згаданої вище спеціальності 192 на локальному рівні обов’язково мають бути запроваджені дисципліни, пов’язані із захистом КІ. У рамках спеціальності 192 необхідно запровадити освітньо-професійну програму із назвою на кшталт «Оптимальне проєктування, будівництво та експлуатація обʼєктів критичної інфраструктури» та залучати до підготовки за нею фахівців-будівельників із бакалаврським рівнем освіти. Доповідач висловив упевненість у тому, що фахівці з такою освітньою підготовкою будуть затребувані, відтак пообіцяв надати трохи згодом до ТРГ матеріали щодо зусиль університету у сфері підготовки фахівців для КІ.
Вікторія Петрівна ПЛАВАН, завідувачка кафедри хімічних технологій та ресурсозбереження Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД), розповіла про особливості підготовки фахівців для КІ, зокрема йшлося про можливість підготовки фахівців для КІ в університеті за спеціальностями 161 «Хімічні технології та інженерія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища».
Промовиця зазначила, що найкраще розпочинати започаткування підготовки фахівців на магістерському рівні. Звісно, зауважила В. П. Плаван, КНУТД не може конкурувати в підготовці фахівців за широким спектром освітніх програм щодо захисту КІ з такими закладами вищої освіти, як-от НУЦЗ, але, якщо мати на увазі відновлення КІ, то завдання КНУТД насамперед вбачаються в тому, щоб, навчаючи майбутніх фахівців за спеціальностями 161 та 183, готувати їх застосовувати новітні технології.
Рена Рубенівна МАРУТЯН, професорка кафедри глобальної та національної безпеки навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ), повідомила, що у КНУ в рамках освітньо-наукової програми «Стратегічний менеджмент у сфері національної безпеки» вже відбувся перший випуск магістрів за спеціальністю «Національна безпека (за окремими сферами забезпечення та видами діяльності)» галузі знань 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону».
У цій програмі вибірковий блок 2 «Безпекова складова зовнішньої політики» містить вибіркову дисципліну 2.1. «Захист критичної інфраструктури» з метою ознайомлення з питаннями ЗКІ. Натомість вибірковий блок 3 «Управління у сфері критичної інфраструктури» цілком присвячений питанням критичної інфраструктури. На вибірковий блок 3 (денна форма навчання) було зараховано 13 осіб. Кафедра працює в цьому напрямі, дотримуючись вимог освітнього стандарту за спеціальністю 256 «Національна безпека», у якому компетентності, що безпосередньо стосуються КІ, відсутні. Для включення тематики КІ на кафедрі використали можливість поєднати окремі види діяльності (наприклад, прогнозування змін безпекового середовища) із забезпеченням безпеки КІ.
Валентина Сергіївна ЛІСОВСЬКА, завідувачка центру професійного розвитку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вищої школи публічного управління (ВШПУ), зробила повідомлення про досвід проведення першого в Україні курсу з питань критичної інфраструктури для держслужбовців.
Учасниця засідання розповіла про набутий досвід організації навчання за програмою підвищення кваліфікації на тему «Безпека і стійкість критичної інфраструктури», яке пройшло на початку цього місяця у Вищій школі публічного управління.
Програма курсу розроблена в партнерстві з НІСД. Одним із викладачів курсу був Олександр Суходоля. Цільовою аудиторією було визначено держслужбовців категорій Б та В. Навчання тривало три дні. У виступі наголошено на значущості такого курсу в теперішніх умовах нестабільного безпекового середовища. Доповідачка також сповістила, що різними каналами ВШПУ отримала багато запитів про участь у такому курсі. Тобто на курси такої спрямованості можна очікувати стабільно високий попит з боку держслужбовців.
О. М. Суходоля зазначив, що подібні курси вже зараз можуть бути організовані секторальними та функціональними органами з акцентом на відповідній специфіці.
Батир Данатарович ХАЛМУРАДОВ, завідувач кафедри цивільної та промислової безпеки ім. Героя України О. С. Чуба Національного авіаційного університету (НАУ), запропонував учасникам зустрічі ознайомитися з презентаціїєю про запровадження освіти населення.
Промовець повідомив про створення на базі кафедри Центру безпеки та стійкості критичної інфраструктури (БСКІ), одне із завдань якого – проведення курсів підвищення кваліфікації. Нині триває інтенсивна робота з Мініфраструктури щодо узгодження програми підвищення кваліфікації на базі Центру. Цільова аудиторія зазначених курсів – оператори КІ. Доповідач ознайомив присутніх із візією та місією Центру та його основними завданнями. Зокрема, це: створення контенту для освіти й навчання з питань БСКІ на різних рівнях: від директорів шкіл до урядових і галузевих керівників; розроблення у співпраці з операторами / власниками обʼєктів КІ, іншими стейкхолдерами базових навчальних програм для секторів КІ; підготовка передових програм безперервної освіти у сфері забезпечення БСКІ для керівників, менеджерів, фахівців та експертів різних рівнів управління через навчальні заходи різного масштабу і формату.
Б. Халмурадов зазначив, що плани Центру щодо такого спрямування діяльності значною мірою спираються на результати дослідження Робочої групи, створеної при Консультативній раді з питань національної інфраструктури (NIAC) при Президентові США. Також він зазначив, що відповідно до американського підходу забезпечення безпеки є безперервним процесом, у якому поєднано всі рівні навчання, з дитячого віку включно.
Євген Анатолійович ЛІНЧЕВСЬКИЙ, начальник відділу критичної інфраструктури департаменту впровадження пріоритетних проєктів регіонального розвитку та критичної інфраструктури Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, у своєму виступі засвідчив, що, з точки зору секторального органу, який він представляє, наявність гострої потреби в кадрах у сфері забезпечення функціонування критичної інфраструктури є очевидною. Він підкреслив, що саме на операторів / власників обʼєктів КІ покладена основна відповідальність за відповідні заходи. І зараз подекуди на об’єктах КІ виконують обов’язки люди, які до цього могли працювати за різними напрямами в різних галузях, через це вони іноді мають проблеми з розумінням навіть базових питань у сфері КІ.
Є. А. Лінчевський висловив сподівання, що зусилля, яких докладають вищі заклади освіти, наприклад перепідготовка та підвищення кваліфікації у Центрі БСКІ НАУ, дадуть змогу значно помʼякшити кадрову проблему в короткостроковій перспективі. Промовець високо оцінив зусилля ВШПУ та внесок НІСД у розв’язання проблеми кадрів для державних органів. Також він підкреслив важливість взаємодії всіх заінтересованих сторін, включно й Мінінфраструктури, ще на етапі обговорення і планування навчальних та освітніх програм різних рівнів і форматів, що може суттєво підвищити їх результативність.
Ірина Леонідівна ТИМОШЕНКО, керівник служби з питань безпеки критичної інфраструктури Апарату Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінила прогрес, досягнутий у сфері розвитку програм підготовки кадрів для сфери критичної інфраструктури. Промовиця нагадала, що три роки тому, коли розпочиналася робота з розроблення концепції системи розбудови навчання для системи захисту КІ, було багато скепсису та заперечень щодо необхідності докладання таких зусиль. І. Л. Тимошенко високо оцінила ступінь залучення до процесу освітніх закладів, особливо наголосивши на важливості оцінки потреб у фахівцях у сфері захисту КІ, яку було проведено.
Одночасно доповідачка висловила думку про те, що Міносвіти необхідно активізувати діяльність щодо подальшого розвитку освітніх програм у сфері захисту КІ та, зокрема, реалізації рекомендацій, наданих у дослідженні доцільності запровадження системи освіти і навчання з питань безпеки та стійкості критичної інфраструктури в Україні, що було виконане за підтримки Держдепартаменту США та фонду CRDF Global (Україна). Врешті, вона запропонувала активніше залучати представників Міносвіти до роботи в цьому напрямі, адже за своєю місією саме МОН мало би стати організатором процесу розбудови системи освіти для критичної інфраструктури.
Під час дискусії також висловилися інші учасники засідання.
Олександр Олегович БАКАЛИНСЬКИЙ, старший науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Пухова, підтримав думку Є. А. Лінчевського про те, що під час розроблення освітніх програм і курсів потрібно залучати представників тих структур та організацій, які на практиці вже займаються відповідною діяльністю. Він закликав розробників програм ураховувати те, що фахівці з питань захисту та забезпечення стійкості обʼєктів КІ повинні добре орієнтуватися в питаннях кібербезпеки.
Сергій Вікторович БЕЛАЙ, заступник начальника навчально-наукового центру організації освітнього процесу – начальник науково-методичного відділу Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ), зазначив, що в Академії дуже уважно ставляться до процесу вирішення кадрової проблеми у сфері захисту КІ, оскільки 2/3 завдань, які належить розв’язувати Національній гвардії України, пов’язані саме із захистом критичної інфраструктури. НАНГУ готує своїх фахівців за стандартом вищої освіти зі спеціальності 251 «Державна безпека». Промовець висловив сподівання, що НАНГУ зможе найближчим часом активніше долучитися до діяльності ТРГ з питань розвитку освітніх та професійних програм для системи захисту КІ.
Анатолій Серафимович БЄЛІКОВ, в. о. завідувача кафедри охорони праці, цивільної та техногенної безпеки Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій, повідомив, що кафедра, яку він очолює, готує фахівців за різними напрямами, а нині триває робота з розроблення освітньої програми «Забезпечення безпеки та стійкості об’єктів критичної інфраструктури».
Людмила Миколаївна АКІМОВА, членкиня Національного агентства кваліфікацій, поінформувала присутніх про те, що діяльність Агентства спрямовується на впровадження професійних стандартів. Промовиця підкреслила, що освітня програма розробляється саме на основі професійного стандарту. Професійний стандарт дає змогу визначати, що повинні знати та розуміти студенти після завершення навчання за певною програмою. Зараз у Реєстрі кваліфікацій налічується 374 професійні стандарти, а ще понад 400 заявок на перегляд стандартів зареєстровано на сайті відомства. Наразі робота Агентства триває і зосереджується на тому, щоб спростити і прискорити процес прийняття професійних стандартів.
Богдан Анатолійович НІКОЛАЄНКО, співробітник департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзвʼязку України, розповів про співпрацю уповноваженого органу з Інститутом спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» у сфері підготовки кадрів за спеціальністю 125 «Кібербезпека та захист інформації» у межах освітньо-професійної програми з аналогічною до назви спеціальності назвою. Він також поінформував учасників засідання про особливості процесу ідентифікації професій у сфері захисту критичної інфраструктури та подальші плани щодо розроблення професійних стандартів.
Олександр Михайлович СУХОДОЛЯ, модератор засідання, завершуючи обговорення, подякував членам ТРГ за виконану роботу та запропонував доопрацювати узагальнені пропозиції щодо змісту освітніх програм за різними спеціальностями. Він повідомив, що узагальнені пропозиції, підготовлені за результатами роботи ТРГ, буде надіслано до Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ для прийняття необхідних рішень щодо уточнення стандартів за відповідними напрямами.
Крім того, планується звернутися до закладів вищої освіти з рекомендаціями стосовно запровадження у них освітніх програм за визначеними напрямами. Також відповідне звернення можна буде направити провайдерам освітніх програм для організації ними курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, потреба в яких має бути визначена секторальними та функціональними органами та оформлена відповідними запитами.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД