5 вересня 2024 Національний інститут стратегічних досліджень організував міжнародну панельну дискусію «Побудова стійкості у непевному світі». Панель стала частиною порядку денного XXXIII Економічного форуму в м. Карпачі (Польща), що його організували Інститут Східних студій та Нижньосілезьке воєводство Польщі з теми «Час нових лідерів – спільне формування майбутнього».
Економічний форум у Карпачі є найбільшою та найважливішою конференцією в Центральній та Східній Європі, яка збирає політичних, економічних та суспільних лідерів з понад 60 країн. Вона слугує платформою, завдяки якій найважливіші особи в європейській політиці та економіці можуть обмінюватися своїми поглядами.
Панель модерував заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД д. е. н. Ярослав Жаліло.
Учасниками панелі були:
- Армандс Астукевічс (Armands Astukevics), дослідник Центру східноєвропейських політичних досліджень, Латвія
- Едвін Бендик (Edwin Bendyk), голова правління Фонду Стефана Баторія, Польща
- Раду Бурдуя (Rady Burduja), виконавчий директор Євроатлантичного інституту побудови стійкості, Молдова
- Володимир Лупацій (Volodymyr Lupatsii), співзасновник Національної платформи стійкості та соціальної згуртованості, Україна
- Карола Фрей (Carola Frey), експерт Євроатлантичного Центру стійкості, Румунія
Представляючи тему дискусії, Ярослав Жаліло зауважив, що комбінована невизначеність сучасних глобальних викликів вимагає комплементарних політик стійкості – як спроможності бути послідовними в умовах невизначеності. Потрібна взаємодія акторів/стейкхолдерів та інструментів: політичних, економічних, організаційних, громадянських та ін. Індивідуальна стійкість може створити ілюзію можливості виживання впродовж певного обмеженого періоду часу. Проте для того, аби розвиватися в довгостроковій перспективі, бажано докладати спільних зусиль.
Більшість сучасних змін та викликів є незворотними. Це означає відсутність можливості повернутися до «business-as-usual». Гравці у світі невизначеності мають досягати стійкості адаптуючись. Переконати їх у цьому – первинна політична мета.
Обмеження побудови стійкості шляхом накладення нових жорсткіших регуляцій, які спираються на певні позірні імперативні візії, дає змогу підтримувати опірність у рамах чинної моделі. Проте, щоб добитись реальної стійкості, ми маємо досягти спроможності змінювати модель шляхом ухвалення відповідних децентралізованих рішень – та здійснення стейкхолдерами відповідних дій. Побудова такої спроможності – первинна інституційна ціль.
Підсумовуючи, Ярослав Жаліло наголосив, що інструментарій побудови стійкості є важливим, оскільки він визначає перспективу та безпосередньо залежить від вибору бажаного майбутнього. Демократія, свобода, підприємництво та глобальна співпраця є тими базовими цінностями, які мають надати переваги в досягненні стійкості в непевному світі.
Обговорюючи питання порядку денного, учасники представили своє бачення сутності стійкості у світі невизначеності. Зокрема, наголосили на аспектах спільного бачення майбутнього, спроможності до послідовної системотворчості, багатовимірності.
Едвін Бендик виокремив проблему спроможності до самоорганізації спільнот перед лицем викликів та загроз.
Володимир Лупацій зробив акценти на архітектурі української стійкості в умовах повномасштабної війни, яка охоплює укорінені цінності демократії, культуру самоорганізації, спроможність до самооборони, високу соціальну згуртованість та розвинену партисипативну демократію, упроваджені соціальні інновації.
Раду Бурдуя відзначив комплементарність сфер стійкості – військова сила не працює сама, а побудова стійкості вимагає інституційної організації розподіленої відповідальності за стійкість у практичній політиці.
Армандс Астукевічс наголосив на тренді використання невійськових загроз як зброї. Це вимагає зрушень у бік децентралізованого розуміння оборони та стійкості шляхом побудови відповідних мереж.
Карола Фрей відзначила важливість прикладного технологічного підходу до побудови стійкості, що передбачає відповідне розуміння явищ ризику шляхом постійного моніторингу, аналізу точок уразливості, непевності, складності та мінливості, відтак – вибору відповідного інструментарію для побудови стійкості.
Панелісти дійшли згоди, що бажане майбутнє полягає в «демократичній стійкості», яка спирається на гармонізовані політики, поєднаність глобальних та національних цілей стійкості, розвиток спроможності розкривати енергію свободи та демократії.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД