Експертка НІСД Вікторія Бойко взяла участь у конференції «Питання безпеки — виклики та перспективи для України», яка відбувалася в Посольстві Федеративної Республіки Німеччини в Україні в рамках регіональної зустрічі «Дипломатія через мережування».
Вікторія Бойко виступила під час панелі «Стійкість серед горизонтальної ескалації: асиметричні загрози, критична інфраструктура та кібербезпека».
У ході конференції зазначалося, що в умовах війни на сході країни кінетичний вимір протистояння підсилюється також інформаційним та кібернетичним векторами атаки на Україну. Наголошувалося на мережевій взаємопов’язаності України та ЄС, з огляду на те, що «український інтернет» є значною мірою інтегрованим у західноєвропейський. Тобто у випадку недостатньої кіберстійкості України, ця вразливість може бути використана стороною-агресором як канал проникнення в мережі Європейського Союзу.
Це мотивує держави ЄС сприймати інформаційну безпеку в контексті концепції стійкості як балансу між вільним доступом до інформації та захистом даних у кіберпросторі. Було обговорено низку дослідницьких ініціатив щодо реалізації концепції стійкості, зокрема, ініціативу нової міжвідомчої агенства з кібердосліджень, яке фінансується Федеральним урядом Німеччини у розмірі 200 млн євро на наступні п'ять років. Агентство створене за прикладом американського Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів Міністерства оборони США, відповідального за наукові дослідження та розробки (бюджет DARPA на 2019 р. складає 3,44 мільярда доларів).
Попри те, що кібербезпека є надзвичайно важливою сферою, не існує всебічного глобального міжнародного договору чи конвенції, які б встановлювали міжнародні стандарти «відповіді» на загрози.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (так звана Будапештська конвенція 2000 р.) - єдиний обов'язковий міжнародний документ, який частково регулює питання кібербезпеки. Втім, він швидше слугує настановою для будь-якої країни, що розробляє всебічне національне законодавство проти кіберзлочинності, рамкою для міжнародної співпраці між державами.
Водночас, на саміті НАТО в липні 2018 р. країни-члени погодили позицію використання Альянсом кіберможливостей для захисту мереж та реагування на кібератаки. Відтоді кібероперації певної тяжкості можуть визначені як збройний напад, що відкриває шлях до застосування ст. 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Відповідні засоби для відповіді не обмежуються лише кіберзасобами. Інструментарій кіберзахисту ЄС, до прикладу, передбачає також використання різного роду санкцій, зокрема, й економічних.