18 квітня 2019 р. представники Національного інституту стратегічних досліджень взяли участь у бюджетній дискусії від аналітичної платформи VoxUkraine«Бюджет–2020. Які фіскальні та економічні ризики чекають на кошторис країн в рік подвійних виборів?».
Спікерами дискусії виступили Оксана Маркарова – Міністр фінансів України, Сергій Мельник – народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Валерій Пацкан – Голова Рахункової палати України, Анастасія Головач –старший економіст Представництва Світового банку в Україні та Олена Білан – головний економіст DragonCapital, член редакційної колегії «VoxUkraine».
Під час дискусії учасниками обговорювалися питання, які фіскальні та економічні ризики супроводжуватимуть підготовку та прийняття Державного бюджету України на 2020 рік, як підготувати бюджет напередодні зміни влади, чи можливо підготувати ідеальний бюджет і що для цього потрібно.
Зокрема, Міністр фінансів України Оксана Маркарова зазначила, що управління фіскальними ризиками є «золотим стандартом» у сучасній бюджетній політиці. Звести до нуля їх не вдалося жодній країні світу, а тому ними можливо та необхідно управляти. Ризики включають передусім макроекономічні, ризики фінансового сектору, боргового навантаження, а також два специфічні для України ризики– докапіталізації державних банків та гальмування приватизації. Пані Міністр нагадала присутнім, що у минулому році Міністерство фінансів України уперше представило Звіт про фіскальні ризики.
Голова Рахункової палати України Валерій Пацкан нагадав, що проект Державного бюджету має бути внесений до Верховної Ради України до 15 вересня, а чергові вибори до парламенту відбудуться наприкінці жовтня. «Новий склад парламенту приступить до роботи в середині грудня. Поки сформують комітети, поки увійдуть в курс справ, то країна ризикує залишитися без бюджету. Тому ще цей склад Верховної Ради має ухвалювати Державний бюджет на 2020 рік».
Під час дискусії учасники також торкнулися питань щодо:
- нагальної потреби у підвищенні якості прогнозування макроекономічних показників, оскільки саме вони є базою для забезпечення складання та ефективного виконання державного бюджету (наприклад, під час складання Державного бюджету України на 2018 рік було використано прогнозний середній обмінний курс на рівні 29,3 грн /дол. США.; однак, оскільки фактичний курс склав 27,2 грн/дол. США, недонадходження дохідної частини бюджету 26 млрд грн, у той же час спостерігалася економія на рівні близько 12 млрд грн на насамперед в частині погашення й обслуговування державного боргу);
- необхідності більш широкого залучення незалежних експертів для надання оцінки прогнозним макроекономічним показникам, які закладаються для розрахунку проекту державного бюджету, використавши позитивний досвід з цього питання розвинутих країни світу (наприклад, Німеччина, Словаччина тощо);
- наявності значної кількості фіскальних ризиків виконання бюджету та шляхів їх упередження (нині Мінфіном виділяються такі фіскальні ризики: макроекономічні, зокрема, сповільнення економічного зростання; боргові, у тому числі обмежений доступ до міжнародного ринку капіталу та низька ліквідність внутрішнього ринку капіталу; ризики у фінансовому секторі, у тому числі щодо потреб рекапіталізації банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; ризик відсутності приватизації; ризик погіршення фінансового стану державних підприємств, коли умовні зобов’язання стають прямими зобов’язаннями уряду);
- підвищення якості планування та виконання бюджету на всіх його стадіях – починаючи від внесення до Верховної Ради України проекту і закінчуючи звітуванням про його виконання (лише за минулий рік було здійснено понад 90 перерозподілів видатків головних розпорядників бюджетних коштів, внаслідок необґрунтованого завищення без урахування поточних тенденцій розвитку економіки та стану законодавчої бази відбулося невиконання надходжень від акцизних податків(протягом останніх років зменшується виробництво і реалізація на внутрішньому ринку тютюнових виробів, але у Державному бюджеті закладається значне збільшення надходжень цього податку), перерахування прибутку від Національного банку, надходжень від приватизації тощо);
- підвищення ролі фіскальної політики у стимулюванні економічного зростання, забезпечення ефективності використання коштів бюджетута орієнтації його на виконання не лише короткострокових завдань, а й середньострокових, які матимуть вплив на економічне зростання, недопущення неконтрольованого зростання видатків споживання та підвищення ролі державних інвестицій;
- подальшого зниження можливих фіскальних ризиків та забезпечення повноцінної реалізації стратегічних пріоритетів Уряду у сфері складання та виконання бюджетів, у тому числі запровадження середньострокового бюджетного планування, стратегії управління державним боргом, стратегії управління державними банками тощо;
- необхідності поглиблення якісної співпраці з міжнародними організаціями та кредиторами тощо.
Національний інститут стратегічних досліджень під час дискусії представляли головний консультант відділу фінансової політики Антоніна Дешко та старший науковий співробітник Юлія Касперович. Наступна бюджетна дискусія анонсована з питань управління державним боргом.