За різними оцінками, в інших країнах перебуває близько 7,5 млн наших співвітчизників, які виїхали з України через воєнну агресію Росії чи вже перебували за кордоном напередодні широкомасштабного вторгнення і не повернулися звідти.
Від початку повномасштабного воєнного вторгнення ставлення українських громадян, які залишилися в країні, до біженців суттєво змінилося, особливо до чоловіків-утікачів. Тривала війна породжує втому українців, підвищує їхню тривожність, погіршує економічне становище багатьох, що, своєю чергою, створює сприятливі умови для поширення проросійських наративів на кшталт «виїхали і насолоджуються Європою, поки ми тут страждаємо під обстрілами і з вимкненням світла»[1].
Згідно з дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), наприкінці 2022 р. такі настрої в Україні не були поширеними (ймовірно, через успіхи Збройних Сил України з деокупації територій у межах Київської, Чернігівської, Сумської, Миколаївської, Херсонської, Харківської областей), 90 % опитаних загалом із розумінням ставилися до українських біженців у Європі (рис. 1), не засуджували те, що вони виїхали й не повертаються[2].
![Рис. 1. Ставлення українців, які зараз перебувають на території України, до українських біженців у Європі (КМІС, 7–13 вересня 2022 р.)Джерело: [3].](/sites/default/files/inline-images/13-09_0_0.png)
Проте вже за рік ситуація значно змінилася. Так, за результатами дослідження громадської думки, яке КМІС проводив у вересні 2023 р.[4], лише 66 % респондентів вважають, що громадськість нормально прийме людей, які повернуться з-за кордону до звичного життя в Україні. Водночас 52 % учасників опитування очікують, що можуть виникнути деякі проблеми між людьми, які залишалися в Україні під час війни, і тими, хто через війну виїхав. Значна частка респондентів (36 %) навіть вважає імовірним сценарій, за якого громадськість сприйматиме біженців, які рятувалися від війни за кордоном, як зрадників (рис. 2).
Варто нагадати, що питання повернення українців із-за кордону є важливим не лише з точки зору возз’єднання мільйонів розділених війною сімей, а й з точки зору необхідності відновлювання трудового потенціалу України, економічного відновлення країни та, як наслідок, збільшення податкових надходжень до державного бюджету.
За інформацією прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, зараз стратегія повернення українських громадян додому розподілена у функціоналі Міністерства економіки, Міністерства реінтеграції, Міністерства соцполітики, Міністерства закордонних справ, «тобто в кожному міністерстві потрошки цієї стратегії сьогодні розпорошено і, насправді, вона не виділена як пріоритет». Також прем’єр-міністр підкреслив, що уряд має намір «залучити команду людей, які щоденно будуть займатися стратегією повернення українців»[6].
З низки суттєвих причин, включно й згаданої вище, у вересні 2024 р. почалося переформатування деяких міністерств і їхніх функцій та оновлення керівного складу. У цьому контексті йдеться також про опрацювання Кабінетом Міністрів України ініціативи Глави держави щодо створення восени 2024 р. окремої інституції[7] (назва поки що умовна – Міністерство єдності чи Міністерство повернення українців), завданням якої буде повернення українців з-за кордону на Батьківщину. При цьому, як наголосив Президент України, процес повернення має відбуватися «…без примусу. Зробити всі умови, щоб вони хотіли це зробити. З ними треба спілкуватись»[8].
Також задля підсилення боротьби з пропагандою та інформаційними впливами РФ, спрямованими на розкол українців і зменшення підтримки нашої держави та її громадян, котрі перебувають як за кордоном, так і в Україні, Міністерство культури та інформаційної політики України було реорганізоване у Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК). Очолив його Микола Точицький.
До таких реорганізаційних змін варто ставитися як до проактивної державної політики, що має на меті, серед іншого, побудову належної комунікації насамперед з українськими мігрантами щодо їхнього повернення на рідну землю. До цієї комунікації мають бути залучені також і громадяни, які залишилися в країні під час війни. Тобто всі учасники цього процесу повинні зрозуміти важливість участі кожного в подальшому розвиткові Української держави.
[1] Ставлення українців, які зараз перебувають на території України, до українських біженців у Європі : пресреліз, підготовлений заступником директора КМІС Антоном Грушецьким. КМІС. 2022. 11 листоп. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1160&page=1
[2] Там само.
[3] Ставлення українців, які зараз перебувають на території України, до українських біженців у Європі : пресреліз, підготовлений заступником директора КМІС Антоном Грушецьким. КМІС. 2022. 11 листоп. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1160&page=1
[4] Дослідження громадської думки для консультативної місії Європейського Союзу в Україні. [Презентація]. Київ : КМІС, 2023. Верес. 69 с. URL: https://kiis.com.ua/materials/pr/20231026_r/AReport_PublicSurvey_EUAM_s…
[5]Дослідження громадської думки для консультативної місії Європейського Союзу в Україні. [Презентація]. Київ : КМІС, 2023. Верес. 69 с. URL: https://kiis.com.ua/materials/pr/20231026_r/AReport_PublicSurvey_EUAM_s…
[6] Шмигаль розповів про основну ідею створення Міністерства повернення. Укрінформ. 2024. 10 верес. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3904110-smigal-rozpoviv-pro-os…
[7] Участь Президента Володимира Зеленського у форумі «Україна 2024. Незалежність». URL: https://youtu.be/pfYXPOVCuWM?t=1187
[8] Поляковська Т. Зеленський зробив заяву про повернення українців з-за кордону «без примусу». УНІАН. 2024. 27 серп. URL: https://www.unian.ua/society/ukrajinci-za-kordonom-zelenskiy-zrobiv-zay…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД