Тенденцією останніх років є стрімке зменшення кількості телеглядачів і таке само стрімке збільшення користувачів смартфонів, які використовують соцмережі, зокрема Telegram, як основне джерело інформації. Якщо, наприклад, в 2021 р. аудиторія цієї соцмережі становила 20 %, то після повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну в 2022 р. вона збільшилася до 60 %.
За даними щорічних опитувань USAID / Internews [1], у 2015 р. 85 % українців дивилися новини по телевізору, а в 2024 р. ця частка становила 30 %. Натомість частка користувачів соцмереж, які їх використовують, зокрема для отримання новин, зросла з 51 % – у 2015 р. до 84 % – у 2024 р. (рис. 1).
Рис. 1. Дані опитувань USAID / Internews про використання медіа в якості джерел доступу до новин
протягом 2015–2024 рр., %
Джерело: [2].
У дослідженні, що проходило на замовлення Громадянської мережі «ОПОРА» з 6 травня до 4 червня 2024 р., вказано дещо інші дані, особливо стосовно частки респондентів, які отримували новини з телебачення в 2022 р. (рис. 2). Проте результати цього опитування підтверджують описану вище тенденцію [3].
Рис. 2. Дані про джерела інформації, якими учасники опитування користувалися в 2022–2024 рр., %
Джерело: [4].
Як засвідчують щорічні опитування USAID / Internews, Telegram залишається беззаперечним лідером серед соціальних мереж для отримання новин, а популярність цієї платформи продовжує зростання до 73 % у 2024 р. [5] (рис. 3).
Рис. 3. Соціальні мережі, якими учасники опитування переважно користувалися
протягом 2022–2024 рр. для отримання новин, %
Джерело: [6].
Відповідно до результатів опитування громадської думки, проведеного 24–29 вересня 2024 р. Соціологічною групою «Рейтинг» для Консультативної місії ЄС в Україні [7], Telegram також є лідером серед соціальних мереж. Однак частка респондентів, які користуються каналами цієї соцмережі для отримання інформації про події в Україні, становить 47 % (рис. 4).
Рис. 4. Відповіді учасників опитування громадської думки (24–29 вересня 2024 р.)
щодо джерел отримання інформації, %
Джерело: [8].
Зважаючи на такі суттєві зміни стосовно суспільних уподобань українців щодо способу отримання новин і те, що більшість Telegram-каналів є анонімними, а отже, через них РФ може поширювати і поширює спрямовані передусім на розкол українського суспільства дезінформацію, фейки, наративи тощо, у політичному та суспільному дискурсі триває обговорення питань щодо регулювання діяльності цієї платформи, аж до її повної заборони.
У цьому контексті насамперед варто зазначити: позитивно, що переважна частка респондентів (89 %) вважає дезінформацію та фейки серйозною проблемою [9], тобто люди усвідомлюють, що на них може чинитися інформаційний вплив (рис. 5).
Рис. 5. Відповіді учасників опитування громадської думки (24–29 вересня 2024 р.)
щодо їхнього ставлення до дезінформації та фейків, %
Джерело: [10].
Попри це, лише 4 % опитаних вважають, що цю платформу потрібно заборонити. Ще 33 % респондентів переконані, що держава повинна встановити правила для роботи Telegram та слідкувати за їх виконанням. Проте 51 % тих, хто відповідав на запитання опитування, проти втручання держави в діяльність Telegram [11] (рис. 6).
Рис. 6. Дані опитувань USAID / Internews про ставлення респондентів до врегулювання роботи Telegram, %
Джерело: [12].
Держава має сприймати Telegram не лише як найпопулярнішу платформу для отримання громадянами оперативної інформації про події, але й оцінювати її роботу з точки зору загроз національній безпеці.
Саме з цією метою 19 вересня 2024 р. відбулося засідання Національного координаційного центру кібербезпеки, під час якого, зокрема, було:
наведено обґрунтовані дані щодо наявності у російських спецслужб доступу до особистого листування користувачів Telegram, навіть видалених повідомлень, а також їхніх персональних даних;
зазначено, що Telegram активно використовується ворогом для кібератак, розповсюдження фішингу та шкідливого програмного забезпечення, встановлення геолокації користувачів, корегування ракетних ударів тощо [13].
Прикметно, що інформацію, яка стосувалася прийнятого за результатами цього засідання рішення про необхідність обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури, негайно було викривлено та подано в соцмережах і медіа як рішення про заборону використання урядовцями Telegram. Зважаючи на це, Секретар Ради національної безпеки і оброни України О. Литвиненко та керівник Центру протидії дезінформації А. Коваленко надали відповідні коментарі [14] та пояснення [15].
Таким чином, зараз вдається збалансувати прагнення українців мати доступ до оперативних новин через цю популярну платформу та мінімізувати загрози національній безпеці, пов’язані з використанням Telegram в органах державної влади. Проте потребують вирішення питання стосовно протидії поширенню через соціальні мережи інформаційних фейків та наративів, що становлять загрозу національній безпеці України, а також покращення медіаграмотності українців.
Варто зазначити, що загрози від використання в Україні платформи Telegram, які надходять з боку Росії, її колаборантів і криміналітету, не є унікальним явищем. Ця платформа функціонує майже в кожній країні світу на однакових принципах, які створюють широкі можливості для безкарного використання Telegram у злочинних цілях. Разом із тим, нещодавній досвід Франції (коли для співпраці платформи із судовими та правоохоронними органами країни в окремих кримінальних справах знадобився арешт її засновника П. Дурова) свідчить про те, що врегулювання діяльності платформи на рівні національного законодавства окремих країн є малоефективним. Тому одним із можливих варіантів змусити власників Telegram ураховувати національні безпекові інтереси України та погоджуватися на співпрацю з національними органами правопорядку може стати напрацювання нашою державою та ухвалення спільно з державами-партнерами міжнародних правил взаємовідносин країн з масовими соцмережами та платформами, включно й Telegram.
_________________________________________________________________________________
[1] National Media Talk. 19–20 вересня 2024 р., м. Київ. [Відео]. YouTube.
URL: https://youtu.be/BJ-bnxJIxJs?t=13998
[2] Там само.
[3] Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни. Дослідження (6 травня – 4 червня 2024 р.). [Презентація]. ОПОРА. 2024. 10 лип. URL: http://surl.li/aslnyu
[4] Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни. Дослідження (6 травня – 4 червня 2024 р.). [Презентація]. ОПОРА. 2024. 10 лип. URL: http://surl.li/aslnyu
[5] National Media Talk. 19–20 вересня 2024 р., м. Київ. [Відео]. YouTube.
URL: https://youtu.be/BJ-bnxJIxJs?t=14466
[6] Там само.
[7] Опитування громадської думки для консультативної місії ЄС в Україні (24–29 вересня 2024 р.) [Презентація]. Соціологічна група «Рейтинг». Київ, 2024. 46 с. С. 37.
URL: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/2024_euam_survey_res…
[8] Там само.
[9] Там само. С. 39.
[10] Опитування громадської думки для консультативної місії ЄС в Україні (24–29 вересня 2024 р.) [Презентація]. Соціологічна група «Рейтинг». Київ, 2024. 46 с. С. 41.
URL: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/2024_euam_survey_res…
[11] National Media Talk. 19–20 вересня 2024 р., м. Київ. [Відео]. YouTube.
URL: https://youtu.be/BJ-bnxJIxJs?t=14537
[12] Там само.
[13] НКЦК прийняв рішення обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури / РНБО України. 2024. 20 верес.
URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/6994.html
[14] Коментар Секретаря Ради національної безпеки і оброни України Олександра Литвиненка щодо питання використання Telegram. Facebook. 2024. 20 верес.
URL: https://www.facebook.com/rnbou/posts/pfbid0285d2BWLYuF7CJreZekwnn3ZCav4…
[15] Коваленко А. [Андрій Коваленко]. Щодо Telegram. 2024. 20 верес.
URL: https://t.me/akovalenko1989/7910
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД