Соціально-демографічна ситуація в Україні: шляхи подолання наслідків війни

Поділитися:

За прогнозами Ради ЄС, унаслідок війни та залежно від її тривалості населення України може скоротитися на 24–33 %[1]. Підтвердженням цієї загрози є зменшення чисельності тих, хто живе й працює в Україні вже зараз: від початку російської агресії кількість населення скоротилася на 6,7 млн[2]. Крім того, змінюється статево-вікова структура українського суспільства – скоротилася частка молоді до 20 років та частка осіб продуктивного віку[3]. Згодом це призведе до звуження демографічного базису відтворення населення в Україні.

Треба зазначити, що повномасштабна війна та її негативні наслідки лише поглибили демографічні проблеми, що накопичувалися протягом 30 років – до 24 лютого 2022 р. вони вже були серйозним викликом для української держави.

Основні проблеми в демографічній сфері довоєнного періоду.

  1. Скорочення чисельності населення України, передусім через перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності. 1991 р. кількість населення України становила 51,6 млн. За оцінками Держкомстату, на 1 січня 2022 р. це вже було 41,16 млн осіб[4]. За даними ООН, на 2022 р. в Україні мешкало 43 млн 792 тис. осіб[5] (варто наголосити, що ООН здійснює підрахунки в міжнародно визнаних кордонах України).
  2. Високі показники смертності чоловіків працездатного віку. Очікувана тривалість життя чоловіків майже на 10 років менше (65,1 року) проти жінок (74,4 року) [6].
  3. Старіння населення – частка громадян віком до 17 років у структурі постійного населення країни тримається на рівні 18,1% (2019 р.)  ̶  17,9% (2021 р.). Отже, менше жінок досягатиме репродуктивного віку в середньостроковій та довгостроковій перспективах. Це буде проблемою для демографічного відновлення після війни. Навіть якщо жінки матимуть таку саму середню кількість дітей, менше жінок репродуктивного віку загалом – менше народжень зараз та в майбутньому. Як наслідок українське суспільство потрапить у низхідну спіраль демографічного занепаду.
  4. Результати дослідження департаменту соціальних та економічних справ ООН[7] (мал. 1) засвідчили небезпечні тенденції для українського суспільства ще до початку війни з РФ. Зокрема, аналіз гендерно-вікової структури населення України показує два різні демографічні профілі. Один – для людей понад 40 років, народжених тоді, коли в країні народжуваність була вища за рівень заміщення (понад дві дитини на жінку). Другий – який виник у час, коли народжуваність знижувалась і досягла 1,2 дитини на жінку до 2020 р. Водночас кількість чоловіків 15–19 років – майже вдвічі менша, ніж кількість чоловіків, яким 35–39 років. До того ж додається дефіцит чоловіків, особливо після 40 років. 2020 р. жінок віком 40–69 років було на 23 % більше, ніж чоловіків.
Мал. 1. Гендерна та вікова структура українського суспільства
Мал. 1. Гендерна та вікова структура українського суспільства

Вплив війни на демографічну ситуацію.

Війна додала нових чинників, які ще більше погіршують демографічну ситуацію в Україні.

  1. Велика кількість загиблих та поранених як серед військових, так і серед цивільних, зокрема й дітей. Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини, на 10 вересня 2022 р. в Україні загинуло 5767 цивільних осіб, 8292 отримали поранення (але, за словами голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильди Богнер, фактичні цифри, імовірно, істотно більші)[8]. До прикладу, Марк Міллі, очільник Об’єднаного комітету начальників штабів США, засвідчує: близько 40 тис. українських цивільних загинуло від початку повномасштабної війни[9]. За даними Офісу Генерального Прокурора України, на 11 листопада 2022 р. загинуло 430 дітей, 839 отримало поранення, зникло 281, депортовано 11028 дітей[10].
  2. Одним з наслідків війни є масштабна міграція населення України за кордон. На 8 листопада 2022 р. понад 7,8 млн українських біженців були змушені залишити Україну, майже 4,7 млн з них отримали тимчасовий захист[11].

Переважна більшість мігрантів – жінки та діти (90 %)[12]. За результатами соціологічного опитування[13], за кордон виїхали здебільшого люди працездатного віку (30–39 років – 42 %, 40–49 років – 29 %). 83 % мають вищу або незакінчену вищу освіту. 30 % українських біженців – це висококваліфіковані фахівці, 12 % – кваліфіковані працівники, 14 % – керівники підприємств або підрозділів, а також 14 % – підприємці[14]. Тривалий характер війни, руйнування економічної структури України, складний період соціально-економічного повоєнного відновлення держави підвищує ризики неповернення додому значної частки цієї категорії населення. Тим часом зменшується й кількість молоді – це все загрожує погіршенням якості демографічного потенціалу країни в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Затягнута війна буде спонукати українців і далі мігрувати за кордон. Інтенсивність та векторність цього процесу залежатимуть від багатьох факторів:

  • розширення чи звуження ареалу бойових дій;
  • прогресу деокупування захоплених територій;
  • стійкості місцевої критичної інфраструктури;
  • безпосереднього обстрілу російськими військами населених пунктів;
  • виникнення кризових явищ техногенного чи природного характеру;
  • рівня соціально-економічного відновлення звільнених територій;
  • змін ринку праці та економічної структури різних регіонів України тощо.
  1. Внутрішня міграція. За даними Міжнародної організації з міграції, переміщення населення всередині України охопило близько 8 млн[15]. Унаслідок масового внутрішнього переміщення людей з регіонів, які тимчасово окуповані або в яких тривають активні бойові дії, змінився демографічний склад деяких областей України – передусім східних та південних. Це значною мірою вплинуло на кількісну, вікову та гендерну структуру їхнього населення,  оскільки велика частина жінок (усіх вікових груп), дітей та підлітків залишили місця постійного життя. Внутрішня міграція також зумовлює низку інших проблем, серед них – мовна та культурна адаптація, безробіття, відсутність належного забезпечення якісними освітніми та медичними послугами, базовими умовами життєдіяльності. Однією з основних таких проблем є ситуація з безробіттям. За прогнозними даними Міністерства економіки України, до кінця 2022 р. в Україні буде приблизно 2,6 млн безробітних, що майже вдвічі більше проти 2021 р. Головним фактором такої ситуації є зменшення на ринку праці пропозицій щодо працевлаштування: нині в центрі зайнятості зареєстровано 31 тис. вакансій, а 2021 р. в цей час їх було 70 тисяч. Відповідно, зараз на робоче місце претендує 8 безробітних, а торік це було 4 особи[16]. Найбільша кількість жінок зі статусом безробітних сконцентрована в регіонах з найвищою чисельністю внутрішньо переміщених осіб – отже, саме там треба забезпечити дієву підтримку та належний соціальний захист жінок з дітьми (соціально вразливих груп населення).
  2. Незаконне вивезення українських громадян до РФ і тимчасово окупованих територій: згідно з даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, на вересень 2022 р. до РФ переміщено 2,9 млн дорослих[17] та 9400 українських дітей[18] (за інформацією російських ЗМІ до РФ з України в’їхало понад 3,4 млн українців, серед них 448 тисяч дітей)[19]. За інформацією радниці – уповноваженої Президента України з питань дітей та дитячої реабілітації Д. Герасимчук, лише на червень 2022 р. з України на територію РФ, ОРДЛО та Білорусі вивезено 234 тис. українських дітей[20].
  3. Особливою проблемою, що постала під час війни, є охорона дитинства. Абсолютна більшість дітей в Україні (а це понад 7,5 млн) потерпають від війни[21]. Передусім потрібна фізична безпека й евакуація дітей до безпечних місць. Ідеться не лише про уникнення обстрілюваних ворогом будівель, де є загроза отримати  поранення, а й про необхідність бути далеко поза межами військових дій, аби не зазнати психологічної травми. Важливим маркером власне психологічної стабільності дітей у воєнний час (уже після того, як вони фізично убезпечені від бойових дій) є захист освіти. Усі об’єкти, де здобувають освіту – дитячі розвивальні центри, садочки, школи, гімназії, університети – мають бути безпечними. Особливої уваги потребують діти-сироти, кількість яких зростає (за інформацією Національної соціальної сервісної служби України, протягом війни на 1 серпня 2022 р. 3182 дитини залишились без батьківського піклування[22]).
  4.  Імміграція в Україну населення з країн Центральної Азії, Близького Сходу, Північної Африки також може змінити демографічний склад в Україні. Згідно з розрахунками демографів, Україну очікує дальше скорочення загальної чисельності населення, зростання в його структурі частки етнічних українців та зменшення частки росіян, збільшення кількості кримських татар, представників кавказьких народів, мігрантів з країн Азії, Африки та інших. На 30 вересня 2022 р. в Україні перебуває на обліку: іммігрантів – 304 167 осіб; іноземців та осіб без громадянства (тимчасові) – 187 389 осіб[23]. Докорінно відмінні традиції, релігія, мова приїжджих, їхня замкненість та неготовність асимілюватися, створення етнічних ніш у виробництві, торгівлі, кримінальному середовищі, зв’язки зі своїми країнами – усе це створює для України й населення дуже складні проблеми, зокрема проблему безконфліктної інтеграції їх в український соціум.

 

Підтримка та збереження державою соціальних зв’язків з українськими громадянами, що виїхали за кордон: упровадження інституційних механізмів роботи з максимальною кількістю мігрантів, діаспор та потенційних репатріантів в усьому світі, щоб громадяни, перебуваючи за кордоном, відчували свою важливість для держави, мали бажання робити корисні справи для України – як у самій країні, так і за її межами; упровадження механізмів налагодження комунікацій з українською діаспорою на горизонтальному рівні; збереження викладацького складу українських закладів освіти всіх рівнів, зокрема через забезпечення потрібних умов для дистанційного викладання, збереження робочого місця та відповідної оплати праці вчителям та викладачам за кордоном; упровадження програми державного сприяння в працевлаштуванні молоді після дистанційного закінчення українських закладів вищої освіти за перспективними напрямами розвитку української економіки; проведення інформаційних кампаній щодо можливостей працевлаштуватися в Україні, забезпечення дистанційної зайнятості.

Сприяння працевлаштуванню жінок у регіонах України, що неокуповані й де немає бойових дій: створення нових робочих місць; забезпечення можливостей поєднувати роботу й сімейні обов’язки для жінок у спосіб розбудови соціальної інфраструктури, використання гнучких форм зайнятості; стимулювання підвищення рівня територіальної мобільності жінок у спосіб розбудови транспортної інфраструктури, розвитку ринку орендного та соціального житла; сприяння професійній самореалізації жінок з дітьми через забезпечення професійної підготовки та перепідготовки (з використанням можливостей служби зайнятості); сприяння в перекваліфікації чи набутті нових кваліфікацій жінок-ВПО у нових місцях їхнього життя.

Створення належних умов безпеки життя й навчання дітей в усіх регіонах України та державний захист дітей-сиріт.

Розв’язання проблем, зумовлених внутрішньою міграцією: створення інтерактивної карти безпечності регіонів з повсякчасним моніторингом динамічного розгортання ситуації; відстеження основних напрямів переміщення населення та їхнє корегування з метою не допустити надмірних регіональних скупчень; формування систематизованих реєстрів внутрішньо переміщених осіб щодо кваліфікацій, даних про освіту, професію та попередню посаду з метою сприяти їхньому працевлаштуванню (на місці життя, суміжних громад або з переселенням) у межах громад або у виробничій діяльності; організація прискореного тренінгового навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації ВПО, зокрема й серед працівників евакуйованих підприємств, шляхом залучення ВНЗ та професійно-технічних закладів освіти в регіонах; впровадження механізмів забезпечення обміну інформацією між громадами та між регіонами щодо наявного ресурсного потенціалу задля визначення перспективних громад для релокації підприємств, а також для вторинного переміщення ВПО у місця, де є попит на фахівців; створення достатньої кількості центрів гуманітарної підтримки, покликаних сприяти інтеграції (передусім російськомовного населення) у мовно-культурне середовище регіону; організація ментальної, психологічної та освітньої адаптації ВПО, запобігання конфліктам між ними та місцевим населенням, у т. ч. через залучення ВПО до процесів самоорганізації життя в громаді, що їх приймає; використання європейського досвіду із забезпечення стійкості територіальних громад.

Великої уваги заслуговує впровадження заходів, спрямованих на культурну інтеграцію ВПО, оскільки люди внаслідок вимушеної міграції опинилися в незнайомих для них соціальних та культурних умовах перебування. Для інтеграції ВПО з мешканцями громад потрібна цілеспрямована робота щодо ознайомлення переселенців з історико-культурними традиціями краю і взаєморозуміння з місцевими жителями. Реалізовувати ці культурні та комунікативні заходи за підтримки Українського культурного фонду можуть як професійні культурні діячі, так і аматорські колективи народної творчості. Налагодження такої роботи за фінансової підтримки Українського культурного фонду та організаційної участі місцевих органів самоврядування сприятиме пом’якшенню соціально-психологічних наслідків вимушеної міграції ВПО та їхньому залученню до соціально-економічного життя громад.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

[1] Див.: URLhttps://prm.ua/hirshe-za-holodomor-cherez-vtorhnennia-rf-ukraina-vtratyt-do-33-vidsotkiv-naselennia-doslidzhennia-nobrainerdata/

[2] Див.: URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1527959

[3] Див.: URL: http://migrantlife.wp.st-andrews.ac.uk/files/2022/03/The-War-and-the-Future-of-Ukraines-Population.pdf

[4] Див.: URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%d0%a1huselnis…

[5] Див.: URL: https://www.worldometers.info/world-population/population-by-country/

[6] Див.: URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/08/zb_tabl_nas_2021.xls

[7] Див.: URLhttps://nobrainerdata.com/2022/06/17/the-demographic-tragedy-of-ukraine-a-second-holodomor/

 

[8] Див.: URLhttps://varta1.com.ua/news/v-oon-povidomili-skilki-mirnih-ukrayinciv-za…

[9] Див.: URLhttps://www.pravda.com.ua/news/2022/11/10/7375715/

[10] Див.: URLhttps://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3611964-rosiani-poranili-v-ukraini-829-ditej.html; https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3497283-ponad-234-tisaci-ditej-…

[11] Див.: URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

[12] Див.: URL: https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/10/russia-ukraine-war-latest-zelenskiy-pushes-for-oil-embargo-to-curb-russias-sense-of-impunity-uk-pledges-to-send-more-arms-live

[13] Див.: URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-…

[14] Див.: URLhttps://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-…

[15] Див.: URLhttps://displacement.iom.int/reports/zvit-pro-vnutrishne-peremischennya…

[16] Див.: URLhttp://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=99982

[17] Див.: URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

[18] Див.: URL: https://zaxid.net/rosiya_vikradaye_ukrayinskih_ditey_masshtabi_naslidki…

[19] Див.: URL: https://www.radiosvoboda.org/a/hrw-moskva-prymusove-vyvezenni-ukrayints…

[19] Див.: URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3497283-ponad-234-tisaci-ditej-…

[20] Див.: URL: https://www.gp.gov.ua/

[21] Див.: URL: https://life.pravda.com.ua/society/2022/08/12/249998/

[22] Див.: URL: https://dmsu.gov.ua/assets/files/statistic/year/2022_9.pdf