Отримання Україною статусу країни – кандидата на вступ до ЄС відкриває перспективи модернізації української промисловості на нових технологічних засадах, здатних забезпечити стійкість економіки під час війни і пришвидшити її структурну перебудову в повоєнний період. Рух у напрямі євроінтеграції з послідовним виконанням нашою країною взятих на себе зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – УА), активізує зрушення у промисловості, зокрема у спосіб: стимулювання виробництва більш технологічної продукції; інтеграції України в європейські ланцюги доданої вартості; розвитку підприємництва; впровадження реформ у промисловості, її розбудови завдяки участі України у фондах і програмах ЄС; реалізації спільних виробничо-інноваційних проєктів у перспективних секторах.
Стимулюванню виробництва більш технологічної продукції, а також інтеграції України в європейські ланцюги доданої вартості сприятиме використання можливостей розширення доступу українських виробників до внутрішнього ринку ЄС, які відкриває УА.
Завдяки дії УА Європейський Союз став основним торговельним партнером України, його частка в товарообігу України у 2022 р. становила 55,2 %. Під час війни розширенню експорту сприяли лібералізація торгівлі з країнами ЄС, укладення угоди про скасування дозволів на перевезення, приєднання до системи спільного транзиту.
Експорт товарів з України до країн Євросоюзу за підсумками 2022 р. зріс на 4,1 % і становив 27,9 млрд дол. США [1]. За сім місяців 2023 р. його обсяг був 13,7 млрд дол. США, що на 11,7 % менше порівняно з відповідним періодом минулого року. Причини скорочення експорту – припинення роботи «зернового коридору», скорочення попиту з боку країн ЄС на продукцію гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Одночасно відбулося зниження виробництва продукції ГМК в Україні у зв’язку з підривом Каховської ГЕС (ідеться про підприємства, які залежали від водопостачання з Каховського водосховища, зокрема ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», АТ «Нікопольський завод феросплавів»).
Аналіз структури товарного експорту до ЄС свідчить про постачання здебільшого сировини і продукції нижчих переділів. За сім місяців поточного року в експорті товарів переважали зернові культури (21,4 %), чорні метали (10 %), руди, шлаки (7,5 %), насіння і плоди олійних рослин (6 %). На електричні машини припадало 7,6 % товарного експорту, деревину та вироби з деревини – 5,9 %, меблі – 3,1 %.
Важливим інструментом просування українського експорту більш технологічної продукції є укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, АСАА, «промисловий безвіз»), яка передбачає взаємне визнання оцінки відповідності продукції між ЄС та Україною. Угодою про асоціацію визначено, що АСАА пошириться на 27 секторів, здебільшого, машинобудування (спочатку на три – низьковольтне обладнання, електромагнітну сумісність і машини) [2].
Реалізація адміністративних та інституційних реформ для виконання зобов’язань щодо гармонізації стандартів, вимог та регуляторних практик між Україною та ЄС дозволить досягти відповідності української продукції технічним регламентам ЄС, що знизить нетарифні бар’єри для України в торгівлі; зменшить витрати експортерів, пов’язані з додатковою оцінкою відповідності; розширить (за межами ЄС) коло імпортерів українських товарів, на які поширюється Угода АСАА, з умовами входження на ринки, котрі діють для країн – членів ЄС; сприятиме зростанню якості й безпечності відповідної промислової продукції на внутрішньому ринку України.
Робота щодо підготовки до укладання Угоди АСАА ведеться протягом тривалого часу. На Міжнародному форумі «Промисловий безвіз» (АСАА) у системі відновлення та розвитку економіки України» (13 жовтня 2023 р.) констатовано здійснення низки заходів, зокрема щодо ухвалення базових законів, технічних регламентів на основі актів законодавства ЄС, європейських стандартів, проведення інституційних реформ. У 2022–2023 рр. щодо Угоди АСАА досягнуто вагомих результатів.
Довідково. На виконання зобов’язань за УА та рекомендацій експертів у листопаді 2022 р. Україна набула статусу асоційованого члена-кореспондента в Європейській асоціації національних метрологічних установ (EURАMET). Генеральна асамблея Європейського комітету із стандартизації та Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (CEN/CENELEC) схвалили заявку України на набуття статусу афілійованого члена в CEN/CENELEC з 01 січня 2023 р.[3].
У грудні 2022 р. з метою гармонізації українського законодавства з європейським національний орган стандартизації України, функції якого виконує ДП «УкрНДНЦ», видав наказ від 28 грудня 2022 р. № 285 «Про пакетне прийняття європейських нормативних документів». Відповідно до наказу прийнято 20268 європейських нормативних документів CEN/CENELEC як національні методом підтвердження з наданням чинності з 31 грудня 2023 р.[4]
У 2022 р. в рамках проведення ІІ фази попередньої оціночної місії ЄС продовжила роботу місія ЄС щодо готовності інфраструктури якості України до укладання Угоди АСАА, яка провела оцінювання: системи метрології (січень), акредитації та оцінки відповідності (липень).
Під час пленарного засідання Шостого засідання Діалогу Україна – ЄС високого рівня з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості (26 травня 2023 р.) українська сторона окреслила стан урахування рекомендацій експертів ЄС та наголосила на очікуванні зворотного зв’язку від ЄС у цьому питанні.
Важливо розширити дію Угоди АСАА на інші перспективні галузі. Так, включення фармацевтичного сектора до додатку III УА сприятиме його розвитку (через визнання українських сертифікатів GMP в ЄС), що в перспективі позитивно позначиться на зниженні цін на ліки для українських споживачів. Перевагами для ЄС стане розширення асортименту якісних ліків за конкурентними цінами.
В умовах воєнного стану доцільно ініціювати діалог з європейською стороною щодо надання окремої допомоги на відновлення і розбудову потенціалу інфраструктури технічного регулювання, адже внаслідок бойових дій частина інституцій цієї сфери зазнала руйнувань і збитків (пошкодження приміщень, виведення з ладу випробувального та метрологічного обладнання, втрати персоналу).
Участь України у фондах і програмах ЄС, зокрема у спеціальних фондах, які є доступними для країн – кандидатів на вступ до ЄС, сприятиме розбудові промислового потенціалу через реалізацію проєктів з відновлення, а також розвитку підприємництва (з вивченням та імплементацією практик ведення бізнесу в ЄС).
Статус України як країни – кандидата на вступ до ЄС відкриває можливості участі у фінансуванні проєктів та ініціатив, які до цього були недоступними. Одним із таких проєктів є Instrument for Pre-accession Assistance – ІРА, до якого Україна матиме можливість долучитися. Загальна сума видатків чинної версії зазначеного інструменту – ІРА III – становить 14,2 млрд євро. Інструмент є складовою частиною політики згуртованості ЄС (EU Cohesion Policy), ідеєю якої є зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості, зменшення диспропорцій між рівнями розвитку різних регіонів. Пріоритетами Нової політики згуртованості ЄС (New Cohesion policy, 2021–2027 рр.[5]) визначено «зелений» і цифровий перехід. Тому, підтримуючи реформи у країнах – кандидатах на вступ до ЄС, Європейський Союз прагне насамперед досягнути власних цілей. Водночас зазначені напрями є надзвичайно важливими та актуальними й для України.
Варто працювати над створенням проєктів і програм, які підпорядковуються заявленим цілям політики. Так, ст. 7 Регламенту ІРА ІІІ передбачає підготовку стратегічних відповідей на питання, як загальна політика та галузеві стратегії відповідають вимогам конкретних інструментів процесу розширення і як вони сприятимуть досягненню цілей у рамковій програмі ІРА III [6].
Під час війни допомога ЄС спрямована як на вирішення нагальних потреб України, так і на повоєнне відновлення та підтримку країни на шляху до євроінтеграції. Так, у грудні 2022 р. Рада ЄС затвердила план надання Україні у 2023 р. регулярної міжнародної фінансової допомоги обсягом близько 1,5 млрд євро щомісяця на загальну суму 18 млрд євро. Транші в рамках зазначеного плану протягом 2023 р. вже перераховуються. Умовою отримання траншів є задовільний прогрес у виконанні заходів відповідно до визначених часових рамок за напрямами «Макрофінансова стабільність», «Структурні реформи та ефективне врядування», «Верховенство права», «Енергетика» [7]. Модернізації промисловості сприятиме, зокрема, реалізація заходів щодо дерегуляції економічної діяльності та поліпшення бізнес-клімату (за напрямом «Структурні реформи та ефективне врядування»), а також щодо відновлення зруйнованої внаслідок воєнної агресії РФ енергетичної інфраструктури з прив’язкою до цілей «зеленого переходу» та відбудови («Енергетика»).
Модифікація промислової політики ЄС і основних для розвитку промисловості законів у 2023 р. відкриває можливості реалізації спільних з Україною виробничо-інноваційних проєктів за перспективними напрямами.
У березні поточного року Європейська комісія представила Закон «Про промисловість з нульовими викидами» (Net-Zero Industry Act [8]) та Закон «Про критичні сировини» (EU Critical Raw Materials Act) [9] з метою пришвидшення екологічного та цифрового переходів, підвищення безпеки й конкурентоспроможності промисловості ЄС.
Закон «Про промисловість з нульовими викидами» прискорить прогрес у досягненні кліматичних та енергетичних цілей ЄС до 2030 р. і перехід до кліматичної нейтральності, підвищить конкурентоспроможність промисловості ЄС, створить нові робочі місця та сприятиме зусиллям ЄС у здобутті енергетичної незалежності. Ухвалений документ створює вигідні умови для секторів, які відіграють важливу роль у досягненні нетто-нульових викидів до 2050 р. (сонячні фотоелектричні та сонячні теплові технології, берегові вітрові та морські відновлювані технології, технології акумуляторів / накопичувачів, теплові насоси та технології геотермальної енергії, електролізери та паливні елементи, сталі технології біогазу / біометану, технології вловлювання та зберігання вуглецю (CCS), грід-технології)), у спосіб сприяння фінансуванню та інвестиціям у зазначені сектори, спрощення адміністративних процедур для виробничих проєктів, забезпечення доступу виробників до державних закупівель та аукціонів, підтримки попиту споживачів, стимулювання інновацій [10].
Маючи найбільший потенціал сонячної та вітрової енергії в Європі, Україна здатна стати платформою для реалізації сталих інноваційних проєктів у виробництві й постачанні «зеленої» енергії на європейські ринки. Важливо також долучитися до виробничих ланцюгів для теплових насосів, обладнання для відновлюваної енергетики, «розумних» енергозберігаючих приладів та інших проєктів, котрі сприятимуть скороченню залежності від імпорту викопного палива та досягненню чистого нульового викиду в найближчі кілька десятиліть.
Закон «Про критичні сировини» надасть ЄС інструменти для забезпечення доступу до сталого постачання критичної сировини. Задоволення кліматичних амбіцій ЄС, цифровізація, «озеленення» економіки потребують застосування рідкоземельних елементів (РЗЕ) і таких металів, як літій, титан, галій, германій та інші, для виробництва сонячних панелей, батарей, вітряних турбін, комп’ютерних мікросхем тощо.
Прогнозується, що до 2030 р. глобальний попит лише на РЗЕ зросте в п’ять разів [11], а на літій, який використовується в акумуляторах електромобілів і накопичувачах енергії, – у 12 [12]. Наразі майже 90 % РЗЕ та 60 % світового літію обробляється в Китаї. Недавні тренди (перебої у поставках, пов’язані з COVID-19; дефіцит чипів; енергетична криза через вторгнення РФ в Україну) переконують у важливості диверсифікації глобальних ланцюгів поставок. Тому ЄС налагоджує співпрацю з надійними партнерами, сприяючи їх залученню до створення ланцюгів доданої вартості.
Україна має потужний потенціал для розвитку сфери критичної сировини і може стати її надійним постачальником для європейських партнерів. Щодо цього останнім часом здійснено низку важливих кроків.
Довідково. У 2021 р. Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство щодо критичної сировини та визначили дорожню карту заходів. Партнерство передбачає: інтеграцію ланцюгів створення доданої вартості; співпрацю в галузі досліджень та інновацій; узгодження екологічних, соціальних процедур та підходів, обмін даними. У рамках ініціативи у 2022 р. уряд України взяв участь у зустрічі високого рівня на «Тижні сировинних ресурсів» у м. Брюсселі (Бельгія), під час якої українська та європейська робочі групи визначили основні пріоритети та завдання на 2023–2024 рр. За результатами зустрічі сторони домовилися посилити співпрацю щодо накопичення та оцифрування відповідної екологічної інформації, забезпечення доступу до неї інвесторів. Вирішено також провести міжнародний інвестиційний форум з метою залучення капіталу та технологій у спільні проєкти в Україні з пошуку, видобутку, переробки та виготовлення матеріалів глобального «зеленого порядку денного», а також для мінімізації викликів шантажу діючого кола постачальників і ризиків переривання постачань з їхнього боку [13].
В Україні літій наявний у кількості 232 тис. тонн, або 0,4 % усього літію у світі, за обсягом покладу цього металу Україна посідає третє місце в Європі. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA) [14], затребуваність літієвих акумуляторів у 2021 р. була на рівні 340 гВт*год. і порівняно з 2020 р. зросла вдвічі. IEA прогнозує, що у 2030 р. попит на літієві акумулятори досягне рівня 5600 гВт*год.
Розвіданими є чотири родовища літію: «Шевченківське» – у Донецькій області (наразі перебуває в тимчасовій окупації), «Полохівське» та «Добра» – у Кіровоградській, «Крута балка» – у Запорізькій (прифронтова територія) областях. Перспективним є «Полохівське» родовище, на якому, попри війну, не припиняються підготовчі роботи та пошук стратегічного міжнародного інвестора. Для перемовин з інвесторами потрібно насамперед провести повторну геологічну оцінку родовища відповідно до одного з міжнародних стандартів, які визнаються у світі.
Україна має запаси титанової сировини обсягом 20 % світових ресурсів. За колишнього СРСР існував повний замкнутий цикл титанової промисловості. У спадок від СРСР Україна отримала Іршанський і Вільногірський гірничо-збагачувальні комбінати, Запорізький титано-магнієвий завод, «Сумихімпром», «Кримський титан» (перебуває на анексованій території АРК).
Стратегічним завданням для України є налагодження замкнутого циклу виробництва титану, а в перспективі – готової продукції з нього. У цьому контексті є можливості модернізувати титанову промисловість на ресурсній базі ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), який в єдиним в Європі виробником губчастого титану, а також АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК). Фонд державного майна України в поточному році оголосив приватизацію зазначених підприємств. Тому до потенційного інвестора варто висунути вимоги щодо впровадження нових технологій, залучення інвестицій, створення повного циклу виробництва титану.
Модернізація промисловості з використанням можливостей, які надає статус країни – кандидата на вступ до ЄС, за пріоритетами розширення виробництва інноваційної продукції вищих переділів у рамках очікуваного отримання «промислового безвізу»; реалізація проєктів відбудови промисловості з виваженою участю України у програмах та ініціативах ЄС; налагодження співпраці з орієнтацією на «попит майбутнього» на засадах всебічного залучення переваг і ресурсного потенціалу промисловості – все це створить підґрунтя для структурної трансформації і підвищення конкурентоспроможності економіки нашої країни в повоєнний період.
______________________________________________________________________
[1] Бюлетень поточного стану торговельних відносин між Україною та ЄС, 26.09.2023. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b3366846-4486-4c60…
[2] Згідно зі ст. 57 Глави 3 «Технічні бар’єри у торгівлі» Розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, сторони домовились додати Угоду АСАА як Протокол до Угоди про асоціацію, яка охоплює один або кілька секторів, що перелічені у Додатку III до Угоди, після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами ЄС.
[3] Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2022 рік. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/inline/files/zvit_pro_vyko…
[4] Моніторинг виконання Мінекономіки у ІІ кв. 2023 р. плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=0df7ce8b-90d2-4e2a…
[5] New Cohesion policy 2021–2027. URL: https://ec.europa.eu/regional_policy/2021-2027_en
[6] Overview – Instrument for Pre-accession Assistance. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/enlargement-policy/overv…
[7] Інструмент надання підтримки Україні на 2023 рік (макрофінансова допомога +) до 18 мільярдів євро – Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%9C%D0%95%D0%9C%D0%9E%20%D0%9C%D0%A…
[8] Net Zero Industry Act. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on establishing a framework of measures for strengthening Europe’s net-zero technology products manufacturing ecosystem (Net Zero Industry Act). 16 March 2023. URL: https://single-market-economy.ec.europa.eu/publications/net-zero-indust…
[9] European Critical Raw Materials Act. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on establishing a framework for ensuring a secure and sustainable supply of critical raw materials and amending Regulations (EU) 168/2013, (EU) 2018/858, 2018/1724 and (EU) 2019/102. 16 March 2023. URL: https://single-market-economy.ec.europa.eu/publications/european-critic…
[10] The Net-Zero Industry Act: Accelerating the transition to climate neutrality. URL: https://single-market-economy.ec.europa.eu/industry/sustainability/net-…
[11] Werner Hoyer. Europe Must Get Serious About Critical Minerals. URL: http://surl.li/nbxev
[12] Questions and Answers on the European Critical Raw Materials Act. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/qanda_23_1662
[13] Україна та Європейський Союз поглиблюють партнерство у сфері критичної сировини. URL: https://www.geo.gov.ua/ukrayina-ta-yevropeyskyy-soiuz-pohlybliuiut-part…
[14] World Energy Outlook 2022, Part of World Energy Outlook, Flagship report. October 2022. IEA. URL: https://www.iea.org/reports/world-energy-outlook-2022?fbclid=IwAR1kVahd…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД