Оновлення стратегії людського розвитку: аспект репатріації біженців війни

Поділитися:

Людський капітал – це потужний ресурс воєнного протистояння та післявоєнної відбудови країни, ключовий рушій дальшої євроінтеграції. Найвища важливість розвитку людського капіталу в сучасному світі є поза сумнівом. Загальновизнано, що розвиток людини як особистості, розширення її можливостей та потреб, перетворення її на повноцінного економічного суб’єкта має бути пріоритетом будь-якої влади, яка опікується майбутнім власної країни. Актуальність питання розвитку людського капіталу усвідомлює українська влада, зокрема в Україні ухвалена та діє Стратегія людського розвитку, затверджена Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225/2021 (далі – Стратегія). Вона передбачає п’ять стратегічних цілей, кожну з яких додатково конкретизує низка оперативних цілей:

  • Стратегічна ціль 1. Поліпшення медико-демографічної ситуації в Україні.

  • Стратегічна ціль 2. Розбудова освіченого, доброчесного, інклюзивного та інноваційного суспільства, у якому кожен громадянин має рівні можливості для навчання та розвитку, а наука є складником економічного зростання.

  • Стратегічна ціль 3. Формування всебічно розвиненої людини, патріота України, сприяння духовному розвиткові та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації в культурному та спортивному напрямі.

  • Стратегічна ціль 4. Підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення.

  • Стратегічна ціль 5. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження найліпших європейських стандартів гендерної рівності.

В умовах повномасштабної війни очевидною є потреба істотного коригування Стратегії, терміном виконання якої було визначено 2025 р. Зміни в Стратегії та відповідний план заходів щодо її реалізації на 2024–2025 рр. мають базуватися на пріоритетах, що спрямовані на подолання негативних наслідків, спричинених війною. 

Одним з таких системних наслідків є значна втрата людських ресурсів країни через вимушену міграцію біженців війни.

За оцінками Центру економічної стратегії[1], на кінець червня 2023 р. за кордоном через війну перебували 5,6–6,7 млн українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж на початку року. Насамперед біженці війни – це жінки (найбільшою є частка жінок віком 35–49 років – 18 %) та діти.

Згідно з опитуванням «Info Sapiens» на замовлення ЦЕС, переважно українці (63 %), які перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Проте немає впевненості, що всі вони насправді так і зроблять. Передусім що довше триватиме війна, то більше людей адаптуються до життя в чужій країні. Крім цього, деякі українці (6,8 %) вважають, що перспективи для їхніх дітей є ліпшими за кордоном[2].

За розрахунками експертів, річні втрати української економіки від неповернення біженців становитимуть від 2,6 % до 7,7 % довоєнного ВВП[3]. Це зумовлює нагальну потребу врахувати в Стратегії міграційний аспект[4].

Зважаючи на сказане, Стратегію треба доповнити новою стратегічною ціллю – забезпечення повернення українців на батьківщину. Її досягнення має відбуватися через реалізацію розглянутих далі оперативних цілей, які належать до соціально-гуманітарного виміру. Економічний аспект сприяння поверненню біженців війни (забезпечення житлом, працевлаштування, доступ до підприємництва тощо) має бути інтегрований до інших цілей Стратегії.

Оперативна ціль 1. Налагодження взаємодії з урядами країн-реципієнтів щодо розроблення планів репатріації українських біженців війни. Варто переконати європейських партнерів, що повернення біженців після досягнення миру – це ще один вид допомоги Україні. Що більше людей повернеться, то швидше зростатиме економіка, меншими будуть потреби в донорських коштах на відбудову України[5].

Така комунікація прискорить процеси репатріації біженців війни, коли Україна буде в змозі забезпечити достатній рівень безпеки. Як засвідчує міжнародний досвід, спектр дій країн-реципієнтів для повернення біженців війни до країн їхнього походження може бути досить широким: від застосування фінансових стимулів – до механізму примусової депортації. Комунікація з країнами-реципієнтами щодо вироблення планомірних спільних механізмів сприятиме відбору тих, що матимуть більш м’яку дію.

Оперативна ціль 2. Якісна інформаційно-консультаційна підтримка процесу повернення біженців. Міжнародний досвід свідчить, що мігранти мають отримати якісну інформаційно-консультаційну підтримку в ключових сферах: безпека, доступ до роботи й підприємництва, можливість навчатися й розвиватися, гарантії забезпечення житлом. 

Водночас у процесі реалізації Стратегії варто дотримуватися такого принципу: репатріанти не мають отримати якихось виняткових чи пільгових умов (крім тимчасового житла в разі втрати чи недоступності власного) порівняно з іншими громадянами країни. Політика реінтеграції повинна зробити легкодоступними для мігрантів наявні інструменти, які поширені на всіх громадян: іпотечні кредити, соціальне житло, мікрофінансування бізнесу, послуги у сферах освіти та охорони здоров’я. Виняткове право біженців війни має полягати в отриманні консультаційних послуг та організаційної підтримки в процесі подання заявок на відповідні програми[6].

Оперативна ціль 3. Заохочення налагодження та підтримання зв’язків з мігрантами на всіх (у тому числі – особистому) рівнях. Експерти вважають, що: «за Україну грає один важливий фактор. Туга за рідними, друзями й домом є найбільшою складністю на новому місці. Згідно з даними дослідження, понад 70 % респондентів виділили цей пункт серед інших. Отже, влада повинна не втрачати зв’язок із цими людьми»[7].

Відповідно, уряд повинен зробити все, щоб налагодити формальні – через Міністерство закордонних справ, посольства, консульства, державні структури – і неформальні контакти з тими, хто виїхав. Наприклад, надавати їм інформацію про можливості повернення, співпраці з українськими бізнесами, науковими, навчальними, культурними, іншими інституціями[8]. Однокласникам, учителям, сусідам, колегам по роботі та ін. належить величезна роль в інформуванні мігрантів щодо подій і настроїв в Україні та конкретних регіонах їхнього проживання. Такий двосторонній зв’язок часто відіграє вирішальну роль у процесі прийняття біженцями війни рішення повернутися. 

Досягненню оперативної цілі сприятиме запровадження онлайн-освіти та інформування для всіх категорій (не тільки дітей). Вагомим чинником є збереження та розвиток засобів підтримання соціально-трудових зв’язків[9].

Ці заходи не лише допоможуть забезпечити належну інформованість щодо можливостей та перспектив повернення, а й створять платформу для обміну досвідом і побудови спільноти біженців війни, а також проінформують українців, які перебувають за кордоном, про юридичні аспекти співпраці з українськими суб’єктами (віддалена робота, навчання, отримання консультацій, участь у громадській діяльності тощо). Разом з тим важливо, щоб ці заходи були справді ефективними в побудові зв’язків між українською діаспорою та Україною. Тому важливо випробовувати різні формати заходів і залишати лише ті, які є найефективнішими[10].

Оперативна ціль 4. Адаптація навчального процесу в середній та вищій школах до потреб поверненців. Можливість отримання дітьми та юнаками за безпечних умов доступної та якісної освіти в Україні є, серед іншого, важливим чинником, що значною мірою впливає на рішення українців повернутися на батьківщину. Нові освітні програми дистанційного навчання для українських дітей, які перебувають за кордоном, позитивно позначаться на збереженні їхніх зв’язків з вітчизняною освітою. Використання програм допоможе уникнути подвійного навантаження й сприятиме збереженню культурної та мовної ідентичності[11].

Треба оцінити можливість зарахувати школярам-поверненцям вивчені ними предмети за кордоном та поновити їх у школах без додаткових іспитів. Це дасть змогу дітям і далі навчатися без затримок і стресу, забезпечуючи безперервний освітній процес[12].

Доцільно також розглянути можливість спрощення вступу українських випускників іноземних шкіл до українських вищих навчальних закладів. Багато українських школярів, які виїхали за кордон, закінчать середню освіту там, тож не матимуть українських документів про повну загальну середню освіту. Для того, щоб стимулювати повернення цих людей до України, доцільно спростити процес визнання документів про загальну середню освіту країн ЄС в Україні, надати можливість таким учням вступати до українських вишів на основі закордонних документів про повну загальну середню освіту країни, у якій вони перебували під час війни. Треба, щоб ці абітурієнти мали рівну з випускниками українських шкіл можливість вступати на бюджетні відділення та претендувати на стипендію[13].

Оперативна ціль 5. Створення сприятливого психологічного клімату стосовно поверненців усередині України. Несприятливий психологічний клімат, нетолерантність, побоювання негативного ставлення до тих, хто виїхав, з боку тих, хто залишився – одна з причин, яка може стати на заваді поверненню біженців війни. Поки що така тенденція подекуди виявляється лише в соціальних мережах. Певну частину з тих, хто залишився (переживаючи проблеми війни), дратують повідомлення з життя українців за кордоном[14],[15].

У цьому контексті доцільним убачаємо розроблення державних просвітницько-інформаційних програм, спрямованих на: подолання негативного ставлення до тих, хто вимушено залишив Україну на законних підставах;   висвітлення перспектив та популяризацію планів відновлення України, важливості єднання, згуртованості українців. 

Аби процес повернення був стійким, а в українців не виникало мотивів для повторної еміграції, украй важливо провадити ефективну політику їх реінтеграції. Експерти Міжнародної організації з питань міграції ототожнюють стійке повернення мігрантів та їх успішну реінтеграцію в країні походження. 

Реалізація Стратегії потребуватиме спільних зусиль усіх гілок влади на національному та місцевому рівнях. Провідна роль має належати державі за активної участі бізнесу та організацій громадянського самоврядування. Водночас завдання реінтеграції поширюються на економічні, соціальні й психологічні аспекти повернення вимушених мігрантів до життя на батьківщині.

________________________________________________________________________
[1] Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт
URLhttps://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/ 

[2] Там само.

[3] Як повернути українських біженців додому, – дослідження. 
URL: https://texty.org.ua/fragments/109236/yak-povernuty-ukrayinskyh-bizhenc…

[4] Новікова О., Залознова Ю, Азьмук Н. Відновлення людського капіталу України у післявоєнний період з використанням переваг цифровізації. Журнал європейської економіки. Том 21. № 4 (83). Жовтень – грудень 2022. – С. 490-427. 

[5] Як повернути українських біженців додому, – дослідження.
URL: https://texty.org.ua/fragments/109236/yak-povernuty-ukrayinskyh-bizhenc… 

[6] Богдан Т. Як повернути українських біженців додому після війни
URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/12/28/695503/ 

[7] Міграційна проблема: як повернути українців додому після війни.
 URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/12/09/stattja/suspilstvo/mihraczijna-pro…

[8] Життя українських біженців у цифрах: результати дослідження на основі опитування українців у різних країнах. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/zhyttya-bizhentsiv-u-tsyfrakh-doslidzhennya/32599058.html 

[9] Дорога додому. Як повернути в Україну біженців з-за кордону. 
URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/doroga-domoy-vernut-ukrainu-bezhentsev-rubezha-1655823664.html 

[10] Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт
URLhttps://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/

[11] Освітні фактори, що сприяють поверненню дітей шкільного віку на батьківщину. 
URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2023-10/az_osvitni_faktori_povernennya_ditey_v_ukrainu_10102023.docx.pdf

[12] Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт. 
URL: https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/

[13] Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Фінальний звіт. 
URL: https://ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/

[14] Дорога додому. Як повернути в Україну біженців з-за кордону. 
URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/doroga-domoy-vernut-ukrainu-bezhentsev-rubezha-1655823664.html

[15] Довгий шлях додому. Чи варто Україні чекати на повернення біженців з-за кордону. 
URL: https://focus.ua/uk/economics/585160-dovgiy-shlyah-dodomu-chi-varto-ukr…

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД