Резюме
У період грудня 2024 р. – на початку січня 2025 р. в умовах посилення викликів, пов’язаних із безперервними масованими атаками РФ на мирні міста, цивільну інфраструктуру, було забезпечено утримання фінансової стійкості України та закладено підвалини для макрофінансової стабільності у 2025 р.
Грошово-кредитна сфера характеризувалася помірним прискоренням інфляції на тлі значного зростання обсягу міжнародних резервів, розмір яких характеризується як «більше, ніж оптимальний». Антикризові заходи НБУ були спрямовані, зокрема, на подальше зміцнення стійкості банківської системи та пом’якшення чинних валютних обмежень з метою підтримки бізнесу.
Бюджетна політика. У зазначений період робота уряду спрямовувалася, з одного боку, на виконання вимог Державного бюджету України на 2024 рік, а з іншого – підготовкою необхідної нормативної бази, яка б забезпечила своєчасне та якісне виконання Державного бюджету України на 2025 рік. Набрали чинності зміни до Закону України «Про Рахункову палату», що дасть змогу підвищити якість роботи ключового органу державного фінансового контролю (аудиту).
У податковій та митній сферах основними інструментами підтримки фінансової стійкості стали: набрання чинності та законодавче врегулювання питання сплати військового збору окремими платниками податків; унормування дії окремих пільг зі сплати митних платежів за товарами, що сприятимуть обороноздатності держави; ратифікація оновленої Регіональної конвенції про панєвросередземноморські преференційні правила походження; уточнення переліку юрисдикцій для цілей трансфертного ціноутворення тощо.
У борговій сфері протягом цього періоду було отримано перші транші за механізмом надання Україні макрофінансової допомоги обсягом 50 млрд дол. США за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів Росії в ЄС; успішно здійснено шостий перегляд Програми EFF, досягнуто домовленостей на рівні персоналу МВФ і української влади щодо наступних чотирьох переглядів у 2025 р.; ефективною була практика укладення двосторонніх домовленостей щодо отримання зовнішньої бюджетної підтримки, додатково залучено фінанси від продажу військових облігацій, а також укладено домовленості України з міжнародними партнерами та МФО щодо бюджетного фінансування у 2025 р.
Грошово-кредитна сфера
Рівень інфляції зростає восьмий місяць поспіль. Індекс споживчих цін у річному вимірі в грудні 2024 р. зріс до 12,0 % порівняно з 11,2 % у листопаді. У місячному вимірі (відносно листопада) ціни зросли на 1,4 % порівняно з 1,9 % у попередньому місяці.
Найвищі темпи зростання за рік продемонстрували адміністративно регульовані ціни (16,3 % р/р), ціни на оброблені продовольчі товари (14,7 % р/р), сирі продукти харчування (13,2 % р/р) та послуги (12,5 % р/р). Водночас вартість пального збільшилася на 4,8 % р/р, а ціни на непродовольчі товари зросли лише на 4,1 % р/р.
Ціни абсолютної більшості товарів і послуг у грудні підвищились як у місячному, так і в річному вимірі. Найбільш суттєво зросли ціни на овочі (+48,3 % р/р та +3,7 % відносно листопада), масло (+33,9 % р/р та +5,2 % відносно листопада), соняшникову олію (+20,9 % р/р та +5,1 % відносно листопада), молоко (+18,8 % р/р та +4,2 % відносно листопада), хліб (+18,2 % р/р та +2,9 % відносно листопада), фрукти (+16,4 % р/р та +0,1 % відносно листопада), сир і м’який сир (+16,2 % р/р та +2,9 % відносно листопада).
Серед ключових складників споживчого кошика подешевшали одночасно в річному та місячному вимірі лише одяг (-4,0 % р/р та -3,9 % відносно листопада) та взуття (-5,2 % р/р та -4,0 % відносно листопада).
За оцінками НБУ, інфляція, ймовірно, продовжить зростати протягом перших місяців 2025 р., зокрема, унаслідок тиску витрат суб’єктів господарювання, пов’язаних із енергозабезпеченням та оплатою праці, а також негативного ефекту поступової девальвації гривні. Натомість протягом ІІІ–ІV кварталів 2025 р. регулятор очікує на повернення інфляції на траєкторію зниження з подальшим рухом у напрямі до проголошеного таргету (5 % +/- 1 в. п) у наступні роки.
Міжнародні резерви України оновили історичний максимум. Станом на 01 січня 2025 р. обсяг міжнародних резервів України повернувся до позначки 43,8 млрд дол. США, що є максимальним значенням за всі роки спостереження. Протягом минулого року цей рівень резервів уже було досягнуто станом на 01 квітня 2024 р. Основними чинниками позитивної динаміки міжнародних резервів у грудні були надходження від іноземних донорів на загальну суму майже 9,5 млрд дол. США (зокрема: 4,4 млрд дол. США – макрофінансова допомога ЄС, 3,9 млрд дол. США – кредит Світового банку, 1,1 млрд. дол. США – кредит МВФ). Інтервенції НБУ на валютному ринку склали 5,3 млрд дол. США, витрати, що пов’язані з обслуговуванням державного боргу – 385 млн дол. США (зокрема, 252 млн дол. США – на користь МВФ).
Поточний обсяг міжнародних резервів України суттєво перевищує довоєнні показники (29,1 млрд дол. США на 01 лютого 2022 р.). Прийнятним для країни розміром міжнародних резервів вважається валютний еквівалент очікуваного тримісячного імпорту, а п’ятиразова вартість майбутнього імпорту визначає наявний обсяг міжнародних резервів як оптимальний. У цьому сенсі обсяг міжнародних резервів, зафіксований станом на 01 січня 2025 р., що є еквівалентом 5,5 місяців майбутнього імпорту, цілком коректно вважати «більше, ніж оптимальним», або надлишковим.
Регулятор затвердив технічне завдання щодо проведення оцінки стійкості банківської системи у 2025 р. Відновлення процедури регулярної оцінки стійкості банків є кроком у напрямі посилення інституційної спроможності фінансового сектора протистояти потенційним і наявним викликам і загрозам, що передбачено домовленостями з міжнародними партнерами України. Оцінка стійкості протягом 2025 р. здійснюватиметься в три етапи й передбачає оцінку незалежними аудиторами якості активів визначених банків станом на 01 січня 2025 р., екстраполяцію отриманих результатів на інші банки, стрес-тестування найбільших банків згідно з базовим і несприятливим макроекономічним сценарієм та визначення необхідного рівня достатності капіталу. Стрес-тестуванню у 2025 р. підлягатиме 21 банк, що загалом контролюють понад 90 % активів банківської системи. Перелік цих банків сформовано відповідно до трьох критеріїв: розмір активів, зважених на ступінь ризику, обсяг залучених коштів населення та чистий обсяг кредитів, наданих фізичним особам.
Пом’якшено низку валютних обмежень для бізнесу. Від 21 грудня 2024 р. запроваджено такі зміни.
Пом’якшено заборону купівлі та продажу банківських металів для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців за безготівкові гривневі кошти за умов, якщо потреба в цих операціях зумовлена особливостями діяльності компанії (виробництво ювелірних виробів), а юридичні особи здійснювали таку діяльність до початку війни. Зазначені зміни мають забезпечити стабільну діяльність українських ювелірів і зменшити імпорт ювелірних виробів.
Розширено дозвіл на купівлю валюти оператору ядерних установок без урахування залишків іноземної валюти, отриманої не пізніше 31 жовтня 2024 р. у межах надходжень за кредитом від кредитора-нерезидента, гарантом якого є іноземна експортно-кредитна агенція або іноземна держава. Такі зміни сприятимуть безперебійному надходження в країну ядерного палива.
Уніфіковано підхід до сплати бізнесом купонного доходу за єврооблігаціями. Зокрема, актуалізовано норми, що дають змогу підприємствам-резидентам відшкодовувати витрати нерезидентів, пов’язані зі сплатою купонів. Відповідно, всі вітчизняні юридичні особи, що залучали від нерезидентів кошти для реалізації проєктів в Україні у спосіб випуску євробондів, матимуть рівні можливості здійснення відшкодування нерезидентам. Такі перекази здійснюватимуться виключно за рахунок власної валюти у разі виконання низки умов, що визначені відповідною постановою НБУ. Зазначені зміни спрямовані на активізацію залучення в Україну капіталу нерезидентів.
Бюджетна політика
Виконання Державного бюджету України за 2024 рік (рис. 1). За даними Держказначейства, доходи державного бюджету склали 3122,7 млрд грн (зокрема загального фонду – 2177,0 млрд грн). Порівняно з 2023 р. зафіксовано їх збільшення на 16,9 % (загального фонду – +27,3 %), залучено зовнішнє фінансування від одинадцяти партнерів з розвитку розміром понад 41 млрд дол. США [1].
Рис. 1. Державний бюджет України у 2023 р., 2024 р. та 2025 р., млрд грн
Джерело: Верховна Рада України, Мінфін.
Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження[2]: 466,1 млрд грн – ПДВ із увезених на митну територію України товарів; 271,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств; 268,3 млрд грн – ПДВ з вироблених в Україні товарів (з них зібрано 425,5 млрд грн, відшкодовано – 157,2 млрд грн); 234,1 млрд грн – ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та військовий збір; 210,4 млрд грн – акцизний податок; 47,9 млрд грн – ввізне та вивізне мито; 47,7 млрд грн – рентна плата за користування надрами (рис. 2).
Рис. 2. Доходи державного бюджету України за 2024 р., %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 100,2 %, Державною митною службою – 93,9 %.
Окрім того, надійшло як дивіденди та частина чистого прибутку 69,3 млрд грн. У вигляді міжнародної допомоги (грантів) надійшло 453,6 млрд грн.
За 2024 р. до загального фонду місцевих бюджетів [3] надійшло близько 451 млрд грн, що на 87,6 млрд грн більше, ніж за 2023 р. Основними джерелами доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) були: 257,5 млрд грн – ПДФО; 69,1 млрд грн – єдиний податок; 39,3 млрд грн – плата за землю; 27,8 млрд грн – акцизний податок; 27,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств приватного сектора економіки; 10,7 млрд грн – податок на нерухоме майно.
Касові видатки державного бюджету у 2024 р. становили 4486,7 млрд грн, у тому числі загального фонду – 3490,8 млрд грн, збільшившись відповідно на 11,8 % та 15,0 % порівняно з 2023 р.
У першу чергу кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави: частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 51 %, громадського порядку, безпеки та судової влади – 15 % від загального обсягу видатків (рис. 3). Пріоритетним напрямом видатків залишається соціальна сфера – її частка сягає 10 % загального обсягу видатків держбюджету.
Рис. 3. Видатки державного бюджету України за 2024 р. (за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Зокрема, у 2024 р. із держбюджету на соцвиплати, які забезпечуються Мінсоцполітики, було спрямовано 447,9 млрд грн [4]. Так, 274,7 млрд грн спрямовано на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 88,0 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 39,6 млрд грн – надання пільг і житлових субсидій громадянам тощо.
У 2024 р. міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам [5] становили 193,3 млрд грн (96,1 % передбачених розписом асигнувань), що на 15,9 млрд грн більше, ніж у 2023 р. З них: базова дотація – 21,1 млрд грн (100 % до розпису асигнувань); додаткові дотації – 32,0 млрд грн (98,9 %).
Набрали чинності 19 грудня 2024 р. зміни до Закону України «Про Рахункову палату».Зокрема, Закон України від 30 жовтня 2024 р. № 4042-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про Рахункову палату” та деяких інших законодавчих актів України» було розроблено з метою реформування роботи Рахункової палати відповідно до кращих світових практик, стандартів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI). Зокрема, змінами до закону:
Рахункову палату визначено вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту);
розширено повноваження Рахункової палати на суб’єктів господарювання державного й комунального секторів економіки; на кошти, отримані від іноземних держав та установ; на кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування тощо;
унормовано питання конкурсного відбору голови Рахункової палати та її членів, їх кількісний склад, уточнено їх повноваження та розміри оплати праці;
розширено гарантії незалежності Рахункової палати при закінченні повноважень роботи Верховної Ради України відповідного скликання, особливостей проведення перевірок та обов’язковості врахування органами влади висновків Рахункової палати тощо.
Уведення в дію оновленого Закону «Про Рахункову палату» дасть змогу підвищити незалежність Рахункової палати та якість проведення державного фінансового контролю (аудиту) на основі кращих світових практик та стандартів.
Для забезпечення належного виконання Державного бюджету України на 2024 рік:
17 грудня 2024 р. затверджено другий етап розподілу додаткової дотації за четвертий квартал 2024 р. для підтримки органів місцевого самоврядування в деокупованих, тимчасово окупованих та інших регіонах, які постраждали від російської агресії, у сумі 314 млн грн. Кошти отримали 16 громад, на території яких ведуться активні бойові дії – 8,7 млн грн; 38 громад, де можливі бойові дії – 241,4 млн грн; 21 громада, на території яких велися бойові дії або вони деокуповані – 58,6 млн грн; 7 громад, де бойові дії не ведуться або вже припинилися – 5,3 млн грн [6]. У цілому в 2024 р. розподілено цієї дотації на суму 27 млрд грн;
20 грудня 2024 р. схвалено розподіл додаткової дотації для компенсації місцевим бюджетам зменшення надходжень від плати за землю, виплати зарплат працівникам бюджетних установ і підтримки територіальної оборони на суму 1,2 млрд грн, зокрема: для 148 місцевих бюджетів компенсовано втрати надходжень від плати за землю – 905,2 млн грн; для 28 місцевих бюджетів спрямовано 123,3 млн грн для запобігання виникненню кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ; а також 28,2 млн грн для 3 бюджетів для реалізації заходів та завдань з територіальної оборони [7];
20 грудня 2024 р. здійснено розподіл коштів, отриманих від Всесвітньої продовольчої програми ООН на рахунок для задоволення потреб освіти і науки, відкритий МОН у НБУ, на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на поліпшення якості гарячого харчування учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Загальний обсяг фінансування – 74,6 млн грн;
20 грудня 2024 р. унормовано питання державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Для цього проведено перерозподіл коштів держбюджету, зокрема, за рахунок зменшення видатків за програмами щодо здійснення внесків до міжнародних організацій та обслуговування державного боргу, збільшено обсяг резервного фонду на 1,59 млрд грн. У подальшому ці кошти спрямовано для виплати бюджетних субсидій сільськогосподарським товаровиробникам, котрі ведуть господарську діяльність на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, та для яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій);
26 грудня 2024 р. розподілено 2,8 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти за спеціальним фондом у 2024 р [8];
26 та 30 грудня 2024 р. проведено перерозподіл видатків за окремими бюджетними програмами МОН з метою збільшення резерву освітньої субвенції на суму майже 1,02 млрд грн, а також проведено розподіл такого резерву між обласними бюджетами (у сумі майже 1,5 млрд грн).
Тривала робота щодо формування нормативної бази використання бюджетних коштів, виконання вимог Державного бюджету України на 2025 рік, зокрема:
20 грудня 2024 р. погоджено розподіл додаткової дотації місцевим бюджетам на суму майже 3 млрд грн у 2025 р. на здійснення видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Додаткова дотація розподіляється між: обласними бюджетами в сумі 2,2 млрд грн (74,2 % обсягу); бюджетами територіальних громад – 562,6 млн грн (19,1 % обсягу); нерозподілений залишок – 197,9 млн грн (6,7 % обсягу) [9];
20 грудня 2024 р. затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Зокрема, кошти будуть спрямовані на забезпечення гарячим харчуванням учнів, які здобувають початкову освіту, зокрема у спосіб організації педагогічного патронажу з проведенням для них навчальних занять, консультацій, оцінювання в закладі освіти з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані, закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності. За рахунок коштів субвенції здійснюються видатки на: придбання продуктів харчування – у разі забезпечення харчуванням учнів безпосередньо закладом освіти, або ж на оплату послуг кейтерингу, аутсорсингу та/або здійснення витрат на забезпечення їх надання;
27 грудня 2024 р. унормовано окремі питання використання субвенції на надання у 2025 р. державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Зокрема, у 2025 р. здійснено розподіл обсягу субвенції на суму 304,6 млн грн та внесено зміни до Порядку та умов її надання;
27 грудня 2024 р. унормовано питання надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту безперешкодного доступу у 2025 р. до якісної освіти – шкільні автобуси. Загальний обсяг субвенції – 1,6 млрд грн був розподілений між обласними бюджетами, а також уточнено Порядок та умови її надання. Це дасть змогу закупити близько 460 автобусів та забезпечити перевезення близько 30 тисяч дітей [10];
27 грудня 2024 р. унормовано питання використання субвенції на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. Кошти спрямовуються на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти всіх типів комунальної форми власності. Загальний обсяг субвенції – майже 12 млрд грн, з яких розподілено 4,6 млрд грн;
27 грудня 2024 р. урегульовано питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2025 р. на суму 150 млн грн й проведено її розподіл, а 31 грудня 2024 р. унормовано надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2025 р. Зокрема, затверджено Порядок та умови надання такої субвенції й проведено її розподіл на суму 1,77 млрд грн із 2 млрд грн, передбачених Державним бюджетом України на 2025 рік;
30 грудня 2024 р. затверджено Порядок та умови надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на придбання обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів освіти, зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Кошти субвенції виділятимуться відповідним місцевим бюджетам на конкурсних засадах, для чого визначено також розрахунок пріоритетності проєктів, додаткові критерії відбору тощо. Загальна сума субвенції – 0,96 млрд грн;
30 грудня 2024 р. затверджено Порядок та умови надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою. Кошти субвенції виділятимуться відповідним місцевим бюджетам на конкурсних засадах, для чого визначено також розрахунок пріоритетності проєктів. Загальна сума субвенції – 6,2 млрд грн;
30 грудня 2024 р. затверджено Порядок та умови надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою. Кошти субвенції виділятимуться відповідним місцевим бюджетам на конкурсних засадах. Загальна сума субвенції – 0,5 млрд грн;
14 січня 2025 р. затверджено Порядок та умови надання у 2025 р. додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ. За інформацією Мінфіну, у Державному бюджеті України на 2025 р. передбачено виділення додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам на суму 40,6 млрд грн, з яких 36,5 млрд грн – на підтримку органів місцевого самоврядування, які постраждали в умовах війни;
14 січня 2025 р. затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, наукової і науково-технічної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Загальний обсяг коштів, які виділятимуться за цим напрямом – 1,64 млрд грн.
Ухвалено рішення про виділення коштів з резервного фонду держбюджету:
20 грудня 2024 р. – з метою покриття витрат за серпень 2024 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи – 23,2 млн грн та за вересень 2024 р. –24,5 млн грн;
13 січня 2025 р. – 5 млрд грн для забезпечення надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка». Окрім того, внесено зміни до низки нормативних актів, які регулюють питання надання зазначеної грошової допомоги, зокрема, уточнено деякі питання надання такої підтримки особам літнього віку.
Податкова та митна сфера
З січня 2025 р. набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 р. № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4113) [11], окрім змін до пункту 161 і 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які застосовуються з дня набрання чинності Законом № 4015 (01 грудня 2024 р.). Закон № 4113 вносить зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якими передбачено зміни щодо військового збору, зокрема:
для ФОПів першої, другої та четвертої груп cтавка збору становить 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 р. (8 000 грн). Відповідно, військовий збір розраховуватиметься на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць;
платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи та ФОПи) почнуть сплачувати військовий збір у розмірі 1 % від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 р.;
не сплачуватимуть військовий збір заднім числом фізичні особи; задекларований фізичними особами загальний річний дохід за 2024 р. оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5 % (крім доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого в дарунок майна, які оподатковуються за ставкою 5 % з 01 грудня 2024 р.); також інші доходи фізичних осіб (дохід від зарплати, оренди, виграшу, депозиту тощо) оподатковуються військовим збором у розмірі 5 % з 01 грудня 2024 р.;
ставка військового збору збільшиться до 5 % для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 01 січня 2025 р.;
ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб і далі не оподатковуватимуться ні ПДФО, ні військовим збором;
соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором;
ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5 %.
Унормовано дію окремих пільг зі сплати митних платежів за товарами, що сприятимуть обороноздатності держави. Набули чинності закони України від 17 грудня 2024 р. № 4144-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення та Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» та № 4143-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення». Зазначені закони продовжують дію пільги зі сплати митних платежів для БПЛА, приладів нічного бачення, антидронових рушниць, переносних радіостанцій тощо; надано пільги зі сплати митних платежів для складових, що ввозяться для використання при виробництві снарядів та боєприпасів; розширено перелік складових та матеріалів, що їх увозять підприємства для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем; відстрочено до 01 січня 2027 р. впровадження вимоги щодо відповідності екологічним нормам Євро-6 певних видів транспортних засобів [12].
Кабінет Міністрів України оновив перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення [13]. Цей перелік, змінений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1505, набрав чинності з 01 січня 2025 р. Оновлений перелік держав (територій) містить 46 держав (територій) (раніше було 78). З переліку вилучено держави, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, та які віднесені до переліку офшорних зон та «чорного списку» FATF. Натомість додано держави (території), які не забезпечують своєчасного і повного обміну податковою і фінансовою інформацією.
Державна податкова служба України відзвітувала про результати подання звітів про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2022–2023 рр. [14]. Зокрема, 15,7 тис. контролерів подали 39 тис. звітів про 23,7 тис. КІК, які зареєстровані у 119 країнах. Загальна сума податків, нарахованих за результатами декларування, перевищила 2 млрд грн. Найпопулярнішими юрисдикціями для реєстрації КІК є Польща (23,2 %), Кіпр (11 %), США (9,4 %), Сполучене Королівство (9,1 %) та Естонія (7,5 %). Частка інших 114 країн реєстрації становить близько 40 %. Упровадження системи звітування про КІК дає змогу якісніше аналізувати міжнародні фінансові потоки та підвищує можливості податкових органів у боротьбі з ухилянням від сплати податків та оптимізацією податкових зобов’язань.
Розширюються можливості доступу українських експортерів на ринок ЄС. З 01 січня 2025 р. набрав чинності Закон України від 17 грудня 2024 р. № 4148-IX «Про ратифікацію Рішення № 1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 07 грудня 2023 р. щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Приєднання до оновленої Конвенції сприяє створенню умов для безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС та розширенню участі українських експортерів у міжнародному ланцюгу переробки товарів підприємствами ЄС [15].
Державна митна служба відзвітувала, що протягом 2024 р. товарообіг зріс на 13 % у порівнянні з 2023 р., сягнувши 112,3 млрд. дол. США. Зокрема, в Україну імпортували товарів на суму 70,7 млрд дол. США, а експортували – на 41,6 млрд дол. США. Оподаткований імпорт склав 57,4 млрд дол. США, або 81 % загального обсягу імпортованих товарів. Найбільше імпортували товарів до України: з Китаю (14,4 млрд дол. США), Польщі (7 млрд дол. США) та Німеччини (5,4 млрд дол. США). У свою чергу експортували з України найбільше до Польщі (4,7 млрд дол. США), Іспанії (2,9 млрд дол. США) та Німеччини (2,8 млрд дол. США). За 2024 р. при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 311,3 млн грн [16]. За даними Держказначейства, у 2024 р. митні органи перерахували до державного бюджету 591,7 млрд грн податків (понад 99 % сплачених митним органам податків складають платежі з імпорту товарів). Митні органи оформили 31,26 млн т ввезених на митну територію України іноземних товарів, що на 1,9 % або на 0,59 млн т більше, ніж у 2023 р. Фізичні обсяги оподаткованого імпорту товарів зросли на 12,5 % [17]. Водночас протягом 2024 р. митниці виявили 9,4 тис. порушень митних правил на суму 18 млрд грн (це майже в два рази більше, ніж у 2023 р.) [18].
Боргова сфера
Отримання міжнародної допомоги залишається ключовим інструментом збереження фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни. У 2024 р. до державного бюджету надійшло 41,7 млрд дол. США зовнішнього фінансування: усі позики Україна отримувала на пільгових умовах, близько 12,6 млрд дол. США (30 % від загального обсягу фінансування) – грантові кошти, які надаються на безповоротних умовах (рис. 4).
Рис. 4. Джерела фінансування загального фонду державного бюджету у 2024 р.
Джерело: Міністерство фінансів України.
Основні донори фінансової допомоги Україні у 2024 р.
Європейський Союз – 17,3 млрд дол. США, із яких 3,2 млрд дол. США – гранти. Це найбільший обсяг фінансової допомоги в межах фінансового інструменту Ukraine Facility на 2024–2027 рр.
Сполучені Штати Америки – 8,3 млрд дол. США (гранти). Підтримка Сполучених Штатів була надзвичайно вагомою, зокрема завдяки грантовій формі, що дозволило не збільшувати боргове навантаження на держбюджет. 7,3 млрд дол. США Україна отримала через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine на компенсацію соціальних видатків. Транш у розмірі 1 млрд дол. США уряд США спрямував до фонду Світового банку через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та в координації з Міністерством фінансів США, Державним департаментом США. Зазначені кошти є продовженням прямої бюджетної підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки, яка у 2022–2024 рр. склала близько 30 млрд дол. США у вигляді грантового фінансування.
Міжнародний валютний фонд – 5,3 млрд дол. США (пільгове фінансування). У 2024 р. Україна успішно пройшла чотири перегляди програми МВФ Extended Fund Facility (а за час функціонування програми EFF Україна успішно пройшла вже шість переглядів), виконавши всі необхідні умови, що дозволило залучити близько 9,8 млрд дол. США з передбачених програмою 15,6 млрд дол. США. На 2025 р. програмою МВФ EFF передбачено до 2,7 млрд дол. США за результатами чотирьох переглядів.
Японія – 4,3 млрд дол. США (пільгове фінансування, гранти, гарантія) у межах десяти проєктів Світового банку: гарантія 1,4 млрд дол. США – на підтримку політики розвитку та відновлення (у межах двох угод програми Development Policy Loan); 899 млн дол. США – позики в рамках проєкту INSPIRE для забезпечення соціального захисту малозабезпечених та вразливих верств населення в Україні; грант 465 млн дол. США – PEACE in Ukraine; 400 млн дол. США – на проєкт SURGE на відновлення; 320 млн дол. США – в рамках ARISE на розвиток сільського господарства; 250 млн дол. США – на проєкт RISE для підтримки приватного сектора; 220 млн дол. США – в рамках проєкту THRIVE на підтримку системи охорони здоров’я; 200 млн дол. США – у межах проєкту LEARN для поліпшення освітнього процесу в Україні; 98 млн дол. США – на проєкт HOPE на компенсацію виплат власникам осель за ремонт у багатоквартирних та приватних будинках, які потребують дрібних та середніх ремонтів; 70 млн дол. США – в рамках проєкту HEAL Ukraine на відшкодування понесених видатків за програмою медичних гарантій.
Світовий банк – 3,2 млрд дол. США (пільгове фінансування). Переважна частина коштів від Світового банку була залучена на проєкт PEACE in Ukraine, зокрема, на заробітну плату працівників охорони здоров’я, освіти, служб швидкого реагування та інших надавачів критично важливих державних послуг. Окрім того, Світовий банк реалізує проєкти та механізми, які дозволяють Україні мобілізувати фінансові ресурси від інших донорів, а саме від США, Японії, Сполученого Королівства, Норвегії, Іспанії. Від початку повномасштабної війни Світовий банк створив сім проєктів для підтримки державного бюджету України (PEACE in Ukraine, DPL, INSPIRE, LEARN, RISE, SURGE, THRIVE), а також три рамкові проєкти відновлення (HOPE, HEAL, ARISE), частина фінансування за якими також спрямовується на бюджетну підтримку.
Канада – 1,8 млрд дол. США (пільгове фінансування) через механізм адміністративного рахунку МВФ на нагальні потреби держбюджету.
Сполучене Королівство – 1 млрд дол. США (гарантія). Гарантії Сполученого Королівства – це частина додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine на компенсацію соціальних видатків.
Норвегія – 306 млн дол. США (гранти).
Республіка Корея – 100 млн дол. США (пільгове фінансування) – на підтримку соціальних послуг. Вперше Корея надала бюджетну підтримку Україні.
Банк розвитку Ради Європи – 11 млн дол. США (пільгове фінансування) – це перший транш БРРЄ на умовах спільного фінансування в межах проєкту Світового банку HEAL Ukraine на відшкодування видатків держбюджету на виплати за програмою медичних гарантій.
Іспанія – 3 млн дол. США (гарантія).
У 2024 р. завдяки зазначеній фінансовій допомозі було забезпечено всі пріоритетні соціально-гуманітарні видатки (пенсії; зарплата працівників, зокрема, секторів освіти, охорони здоров’я; соціальний захист населення; гуманітарна підтримка). Співпраця з міжнародними партнерами посилюється, а географія і далі розширюється.
Важливим досягненням України стало залучення коштів, що будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів РФ у межах G7 ERA Mechanism обсягом 50 млрд дол. США. Зокрема, наприкінці грудня 2024 р. Україна залучила від США 1 млрд дол. США через програму Світового банку Second Growth Foundations Development Policy Loan. Фінансування здійснюється за рахунок внеску США у 20 млрд дол. США в межах ініціативи G7 ERA Mechanism.
На початку січня 2025 р. Україна залучила до держбюджету 3 млрд євро від Європейського Союзу. Ці кошти також стали частиною внеску ЄС у межах зазначеної ініціативи (внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд дол. США). Очікується, що кошти від Європейського Союзу надходитимуть частинами до кінця 2025 р.
Усі кошти від міжнародних партнерів були спрямовані на пріоритетні видатки держбюджету. Міністерство фінансів України тісно співпрацює з донорами для забезпечення моніторингу цільового використання кожного долара наданої фінансової допомоги. Довіра партнерів є ключовим активом у продовженні співпраці.
Другим за величиною джерелом фінансування державного бюджету України після бюджетної підтримки від Європейського Союзу у 2024 р. були надходження від облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які склали 640 млрд грн. У грудні 2024 р. Міністерство фінансів України залучило від випуску державних облігацій на внутрішньому ринку 61 млрд грн, з них військові облігації становили 45,4 млрд грн.
Станом на 01 січня 2025 р., в обігу перебувають ОВДП на понад 1,86 трлн грн. Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (47,6 %) та НБУ (36,4 %). Частка юридичних і фізичних осіб – 9,6 % та 4,2 % відповідно. Частка нерезидентів складає 1,1 %, страхових компаній – 1,1 %, а територіальних громад – 0,04 %. Придбати ОВДП можна через «Дію» або у відділеннях банків, ліцензованого брокера. Номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн / 1000 дол. США / 1000 євро.
Обсяг військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб у 2024 р. зріс удвічі порівняно з 2023 р. На початок 2025 р. портфель становив 171,4 млрд грн, на 01 січня 2024 р. – 85,4 млрд грн в еквіваленті.
Середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, у 2024 р. дорівнювала 15,98 %, номінованих у доларі – 4,64 %, номінованих у євро – 3,06 %. Рівень рефінансування за січень – грудень 2024 р. у всіх валютах склав 167 %. Для порівняння, у 2023 р. цей показник сягав 153 %. У гривні роловер склав 200 % у 2024 р., що на 22 % перевищує показник 2023 р.
________________________________________________________________________________________
[1] Мінфін: Партнери з розвитку, які надали бюджетну підтримку Україні у 2024 році загальним обсягом понад $41 млрд, та напрям спрямування коштів.
URL: https://bit.ly/4ayPZmd
[2] Мінфін: У 2024 році до загального фонду держбюджету надійшло майже 2,2 трлн грн, з яких кожна дев’ята гривня від ПДФО та військового збору. URL: https://bit.ly/4jxyJSw
[3] Мінфін: за 2024 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 451 млрд грн (на 85,6 млрд грн більше ніж у 2023 р.). URL: https://bit.ly/40yXZiB
[4] Мінфін: У 2024 році в повному обсязі профінансовано соцвиплати на 447,9 млрд гривень. URL: https://bit.ly/40wT6Xo
[5] Мінфін у 2024 році забезпечив перерахування з Держбюджету 193,3 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів.
URL: https://bit.ly/3Efy1t1
[6] Мінфін: Уряд затвердив розподіл додаткової дотації для місцевих бюджетів на понад 300 млн грн.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_zatverdiv_rozpodil_dodatkovoi_d…
[7] Мінфін: Уряд розподілив додаткову дотацію на 1,2 млрд грн місцевим бюджетам для компенсації зменшення надходжень, виплати зарплат працівникам бюджетних установ і підтримки тероборони. URL: https://bit.ly/4hbuwlM
[8] На харчування 1 млн учнів початкових класів буде спрямовано 2,8 млрд грн у 2025 році.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/na_kharchuvannia_1_mln_uchniv_pochatkovikh_k…
[9] Мінфін: уряд розподілив додаткову дотацію на 1,2 млрд грн місцевим бюджетам для компенсації зменшення надходжень, виплати зарплат працівникам бюджетних установ і підтримки тероборони. URL: bit.ly/4hbuwlM
[10] Цього року на придбання близько 460 шкільних автобусів буде спрямовано 1,6 млрд грн.
URL: https://bit.ly/4hzgRVM
[11] Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки України : Закон України від 04.12.2024 № 4113-ІХ.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4113-20#Text
[12] Прийнято нові закони: пільги зі сплати митних платежів для товарів оборонного призначення та відстрочка вимог до відповідності екологічним нормам для транспортних засобів.
URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/priiniato-novi-zakoni-pilgi…
[13] Уряд оновив перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/the_government_has_updated_the_list_of_state…
[14] Результати звітування про КІК: понад 2 мільярди гривень податкових надходжень.
URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/859542.html
[15] З 01 січня 2025 року Україна приєдналася до оновленої Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/z-01-sichnia-2025-roku-ukrayina-priiednalasia-do-onovlenoyi-regionalnoyi-konventsiyi-pro-pan-ievro-seredzemnomorski-preferentsiini-pravila-pokhodzhennia-1960
[16] За 2024 рік товарообіг України склав $112,3 млрд. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-2024-rik-tovaroobig-ukra…
[17] Результати виконання митними органами фіскальної функції у 2024 році.
URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/rezultati-vikonannia-mitnim…
[18] За 2024 рік митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на 18 млрд грн.
URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-2024-rik-mitnitsi-derzhm…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД