Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України й далі реалізує комплекс заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектора.
Рівень інфляції в Україні за 2023 р. сягнув 5,1 % [1]. За даними Державної служби статистики України, у грудні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) залишилася на рівні попереднього місяця та становила 5,1 %. У місячному вимірі (відносно листопада) ціни зросли на 0,7 % (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін, до відповідного місяця попереднього року, %
Джерело: НБУ, Держстат України.
Ціни на сирі харчові продукти в грудні зросли на 2,2 % р/р проти їхнього зниження на 1,5 % р/р у листопаді. Зокрема, зростання цін на овочі в річному вимірі становило 3,0 % р/р, проте відносно листопада овочі подорожчали на 13,9 %. Ціни на фрукти зросли на 2,2 % р/р та на 7,2 % відносно листопада. Вартість яєць у грудні в річному вимірі знизилася на 9,5 %, проте відносно листопада яйця подорожчали на 13,8 %. Водночас істотне здешевлення цукру (на 5,8 % р/р та на 3,5 % відносно листопада) стало наслідком низьких експортних цін та збільшення виробництва.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у грудні сповільнилося до 5,9 % р/р проти 7,3 % р/р у листопаді. Таку динаміку спричинили: дальше зниження витрат бізнесу (насамперед завдяки дешевшій харчовій сировині); стійка ситуація на валютному ринку; оптимізація виробничих і логістичних ланцюгів. Додатковим антиінфляційним чинником стали труднощі з експортом продовольства, зокрема через блокаду на західних кордонах. При цьому в грудні зафіксовано зниження цін на певні оброблені продовольчі товари як у річному, так і в місячному вимірі. Зокрема, подешевшали хліб і хлібопродукти (на 2,8 % р/р та на 0,2 % відносно листопада), макаронні вироби (на 0,3 % р/р та на 0,7 % відносно листопада) та соняшникова олія (на 14,9 % р/р та на 2,2 % відносно листопада). Водночас ціни на м’ясо та м’ясопродукти в грудні відносно листопада знизилися на 0,3 %, проте в річному вимірі зросли на 12,4 %.
Ціни на непродовольчі товари в грудні знизилися на 0,1 % проти їхнього зростання на 0,4 % р/р у листопаді завдяки збереженню відносної курсової стійкості гривні. Тим часом у грудні зафіксовано зниження цін на деякі непродовольчі товари як у річному, так і в місячному вимірі, зокрема на одяг (на 6,9 % р/р та на 3,3 % відносно листопада) та взуття (на 5,8 % р/р та на 3,5 % відносно листопада).
Темпи зростання вартості послуг у грудні знизилися до 10,7 % р/р проти 11,2 % р/р у листопаді. Помірніше дорожчали послуги кафе та ресторанів під впливом зменшення витрат на продовольчу сировину. Також сповільнилося зростання вартості медичних і фінансових послуг, обслуговування автомобілів, інтернету, мобільного зв’язку, салонів краси, готелів. Натомість швидше дорожчали послуги з ремонту житла – як через підвищений попит, так і через дефіцит кваліфікованих кадрів.
Зростання цін на пальне в грудні вповільнилося до 2,7 % р/р проти 10,2 % р/р у листопаді. Натомість у місячному вимірі (відносно листопада) вартість пального знизилася на 4,0 %, що стало найліпшим місячним показником за період з липня по грудень. Така динаміка зумовлена передусім зниженням світових цін на нафту та поліпшенням очікувань в умовах контрольованої ситуації на валютному ринку.
Зростання адміністративно регульованих цін у грудні сповільнилося до 10,7 % р/р проти 10,8 % р/р у листопаді. Зокрема, у грудні повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби через зменшення тиску з боку виробничих витрат і збереження значного тиску з боку нелегальної продукції. Натомість дещо пришвидшилося зростання цін на автотранспортні послуги (до 6,8 % р/р та 0,6 % відносно листопада) з огляду на подорожчання пального в попередні місяці та зростання вартості праці. Тим часом ціни на послуги залізничного пасажирського транспорту в грудні знизилися на 0,4 % р/р та 1,1 % відносно листопада.
Нагадаємо, що пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла в грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалась унаслідок забезпечення курсової стійкості гривні, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури, ускладнення логістики й негативні очікування.
Міжнародні резерви України відновили зростання [2]. На 01 січня 2024 р. обсяг міжнародних резервів країни збільшився до 40 508 млн дол. США (рис. 1.2). У грудні 2023 р. вони зросли на 4,4 % проти листопада завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті. Упродовж 2023 р. міжнародні резерви України збільшилися на 42 %. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту, що істотно перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців).
Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США
Джерело: НБУ.
На валютні рахунки уряду в НБУ в грудні 2023 р. надійшло загалом 5 546 млн дол. США, у т. ч. 2 466 млн дол. США – через трастовий фонд Світового банку, зокрема від Японії, Норвегії та США; 1 811 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 882 млн дол. США – від МВФ; 332 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП; 56 млн дол. США – від інших міжнародних партнерів.
Разом з цим у грудні 2023 р. Україна виплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 708 млн дол. США, з яких 421 млн дол. США – МВФ; 167 млн дол. США – погашення ОВДП; 63 млн дол. США – Світовому банку; 33 млн дол. США – Deutsche Bank; 25 млн дол. США – іншим кредиторам.
Чистий продаж валюти НБУ в грудні становив 3 553 млн дол. США. Водночас відмова від практики фіксованого обмінного курсу гривні та перехід з 03 жовтня 2023 р. до режиму керованої гнучкості курсу сформували передумови для поступової «м’якої» девальвації, адже курс гривні на міжбанківському ринку послабився за цей період з 36,57 до 37,84 грн/дол. США на 15 січня 2024 р. У жовтні чисті інтервенції НБУ становили 3,3 млрд дол. США, у листопаді – 2,5 млрд дол. США, у грудні – 3,6 млрд дол. США.
Триває повернення кредитів рефінансування, що їх надали банкам, які надалі пішли з ринку [3]. За 2023 р. НБУ загалом отримав на погашення проблемної заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків 938 млн грн, зокрема:
від реалізації заставлених майнових прав за кредитними договорами – 481 млн грн;
від продажу нерухомого та рухомого майна поручителів неплатоспроможних банків у позасудовому порядку – 299 млн грн;
від реалізації в межах виконавчого провадження або процедури банкрутства заставленого нерухомого майна поручителів чи набуття у власність НБУ непроданого майна – 93 млн грн;
від інших джерел погашення заборгованості – 66 млн грн.
Довідково. З 2015 р. Національний банк загалом повернув 19,2 млрд грн заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків. На 01 січня 2024 р. її залишок становив 37,2 млрд грн. Для повернення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків, які виводяться з ринку, у судах різних інстанцій за позовами НБУ триває розгляд 6 справ до майнових поручителів про звернення стягнення на майно, 13 справ – про банкрутство майнових поручителів, а також 8 справ – з вимогами до фінансових поручителів.
Упроваджують нову трирівневу структуру капіталу банків [4]. Регулятор оновив вимоги до структури капіталу банків відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи». Ці норми визначають запровадження для банків нової (трирівневої) структури капіталу з 05 серпня 2024 р.
Положенням про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу встановлено:
порядок розрахунку основного капіталу І рівня, додаткового капіталу І рівня, капіталу ІІ рівня, їхні складники та вирахування з них;
вимоги до складників балансу, завдяки яким формується капітал;
порядок та умови отримання банком дозволу / погодження Національного банку щодо включення окремих складників до капіталу тощо.
Упроваджувати нові вимоги передбачено поетапно. Так, до 01 квітня 2024 р. банки мають випрацювати внутрішні положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу; з 01 квітня до 01 липня 2024 р. – провести тестові розрахунки та повідомити про їх результати НБУ; з 05 серпня 2024 р. – розпочати здійснення розрахунку регулятивного капіталу згідно з новими вимогами.
Запровадження нової структури капіталу є черговим кроком до наближення нормативно-правових актів НБУ у сфері регулювання банківської діяльності до стандартів Європейського Союзу. Відповідність капіталу встановленим вимогам забезпечує здатність капіталу виконувати його головну функцію – поглинати збитки, що виникають унаслідок реалізації ризиків, притаманних банківській діяльності.
Більшість банків в Україні мають достатній капітал, а банківська система загалом – високий запас міцності. Про це свідчать результати оцінки стійкості щодо банківських установ, оприлюднені регулятором [5]. Натомість підвищені необхідні рівні капіталу за результатами оцінки стійкості встановлено лише для п’яти банків, два з яких уже в грудні 2023 р. мали норматив достатності понад потрібний рівень.
Регулятор розпочав оцінку стійкості банків і банківської системи в умовах воєнного часу у квітні 2023 р. після майже дворічної перерви, спричиненої повномасштабною війною. У межах цього процесу проведено оцінку якості активів (AQR) і показників діяльності та капіталу на трирічному горизонті для 20 найбільших банків з часткою понад 90 % чистих активів сектора.
Результати оцінки свідчать, що банки в цілому адекватно оцінюють кредитний ризик. Коригування пруденційних резервів за результатами AQR становили лише близько 1 %, за результатами верифікації вартості заставного майна – 0,5 %, унаслідок екстраполяції результатів AQR на весь кредитний портфель деяких банків – менше ніж 0,5 %. Головною причиною виникнення потреби в капіталі для п’яти банків стала їхня значно нижча за середню для сектора операційна ефективність. Банки, для яких установлено підвищені необхідні рівні нормативів достатності капіталу, найближчим часом мають подати до НБУ програми реструктуризації або капіталізації. Два з п’яти банків, які вже в грудні мали норматив достатності понад потрібний рівень, мають щонайменше утримувати капітал на встановленому для них цільовому рівні.
Триває пом’якшення валютних обмежень для юридичних осіб [6]. Національний банк пом’якшує чинні обмеження для бізнесу з метою збільшити можливість експорту та імпорту електроенергії. Отже, з 29 грудня 2023 р. українському операторові системи передачі електричної енергії (НЕК «Укренерго») надано дозвіл перераховувати кошти на користь європейського офісу з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів «Joint Allocation Office» (JAO) за проведення спільного скоординованого розподілу пропускної спроможності. Відповідні зміни сприятимуть оперативному забезпеченню імпорту електроенергії в достатній кількості в разі пошкодження енергетичної інфраструктури України внаслідок атак з боку країни-агресора, а також експорту електроенергії в разі її профіциту в Україні.
Оновлення Стратегії НБУ сприятиме розширенню інклюзії та формуванню безбар’єрної фінансової системи. Регулятор частково оновив власну інституційну Стратегію [7], відповідно, перелік пріоритетних завдань регулятора (у межах цілі «Фінансова система працює на відновлення країни») доповнено низкою заходів, спрямованих на полегшення отримання фінансових послуг:
забезпечення фізичної доступності отримання фінансових послуг для клієнтів, зокрема людей з особливими потребами. З цією метою НБУ планує стимулювати приведення відділень фінансових установ у відповідність до рекомендацій щодо безбар’єрності;
запровадження найліпшої світової практики для надання дистанційних фінансових послуг, наприклад, для людей з особливими потребами без їхньої фізичної присутності у відділеннях.
Реалізація названих заходів буде тісно пов’язана з дальшим розвитком ініціативи «Power banking 2.0» (у межах цілі «Сучасні фінансові послуги»). Так, ідеться про забезпечення постійного та сталого доступу всіх громадян до фінансових послуг на територіях, що межують з активними бойовими діями, територіях з низькою фінансовою інклюзією та деокупованих територіях. За ініціативи регулятора банки спрямують свої зусилля на швидке відновлення послуг на деокупованих територіях, зокрема шляхом розвитку мобільних відділень, розміщення більшої кількості банкоматів, залучення комерційних агентів з надання фінансових послуг, розширення мережі відділень. Також НБУ випрацював план дій для забезпечення роботи сервісу «готівка на касі» на деокупованих територіях, який банки впроваджуватимуть разом з торговельними установами одночасно з відновленням фінансової інфраструктури на цих територіях.
Матеріальне стимулювання топменеджерів українських банків відповідатиме найліпшим європейським практикам [8]. Оновлено вимоги до політики винагороди членів органів управління та впливових осіб банку з метою увідповіднити їх стандартам ЄС. Нове Положення про політику винагороди в банку стосується членів ради та правління, керівників підрозділів внутрішнього аудиту, ризик-менеджменту, комплаєнс-менеджменту тощо та впливових осіб, професійна діяльність яких має значний вплив на профіль ризику установи, а також встановлює чіткі критерії для віднесення до таких осіб. При цьому фіксована складова винагороди членів органу управління банку та впливових осіб банку згідно з Положенням не залежить від результатів діяльності банку і не може бути зменшена / призупинена / скасована. Натомість змінний складник винагороди має враховувати показники фінансового стану банку й результати його діяльності та водночас запобігати негативному впливу таких виплат на сталий розвиток установи. З цією метою передбачено:
обмеження розміру змінного складника 100 % фіксованої винагороди;
застосування негрошової форми виплати (акції банку та фінансові інструменти, пов’язані з власними інструментами капіталу, інструменти з умовами списання / конверсії, субординований борг) до щонайменше 50 % змінної винагороди;
відстрочення виплат терміном від чотирьох років до щонайменше 40 % змінної винагороди, а в разі виплати особливо великої суми – до щонайменше 60 %.
Через те, що в Україні немає активного ринку негрошових інструментів, а також через істотну частку держави в банківському секторі в Положенні визначено можливість для банків застосовувати альтернативний підхід – виплату повної суми змінної винагороди грошима за умови відстрочення щонайменше 60 % змінної винагороди.
Положення ґрунтується на нормах законодавства ЄС (Директиви 2013/36/ЄС, Регламенту 575/2013, Делегованого регламенту 2021/923, Підсумкового звіту EBA/GL/2021/04), Законів Україні «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність». Нові вимоги банки мають застосовувати до винагороди вже за підсумками 2023 р.
Майже 33 млрд грн перераховано на потреби оборони з початку повномасштабної війни зі спецрахунку, відкритого НБУ [9]. Регулятор оприлюднив інформацію про стан спеціального рахунку для допомоги силам оборони на 01 січня 2024 р.
2023 р. зі спецрахунку на потреби Сил оборони перераховано понад 10,3 млрд грн, з них у грудні – 2,7 млрд грн. На спецрахунок, який НБУ відкрив 24 лютого 2022 р., торік надійшло понад 11,1 млрд грн в еквіваленті, зокрема в грудні – майже 3,3 млрд грн. Загалом з початку великого вторгнення в Україну на спецрахунок надійшло майже 34,7 млрд грн. Кошти надсилали як громадяни та підприємства України, так і міжнародна спільнота (зокрема зі США, Великої Британії, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу та ще багатьох країн світу). Так, з-за кордону надійшло майже 15,6 млрд грн в еквіваленті в іноземній валюті (долари США, євро, фунти стерлінгів, канадські долари, китайські юані, єни, швейцарські франки, злоті, австралійські долари). На 01 січня 2024 р. залишок коштів на спецрахунку становить майже 2,1 млрд грн. Загалом регулятор перерахував зі спецрахунку на потреби оборони понад 32,7 млрд грн.
Підсумкові тези
Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (5,1 % у грудні 2023 р.) неухильно знижувався протягом усього 2023 р., опустившись майже удвічі нижче від довоєнного значення (10,0 % у січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції відчутно випереджають попередні прогнози НБУ.
Поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту, що значно перевищує загальносвітові стандарти (не менше як 3 місяці). Підтримку курсової стійкості гривні здійснювано внаслідок продажу валюти з міжнародних резервів (9,4 млрд дол. США за IV квартал 2023 р.). Водночас з огляду на значні бюджетні потреби в умовах війни дальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
Темпи повернення кредитів рефінансування, що були надані банкам, які згодом пішли з ринку (19,2 млрд грн за 9 років при досі неповернутому залишку 37,2 млрд грн), безумовно, є незадовільними та потребують прискорення, що набуває додаткової актуальності в умовах війни та напруженого стану державного бюджету.
Упровадження нової трирівневої структури банківського капіталу є черговим кроком до наближення нормативно-правових актів НБУ у сфері регулювання банківської діяльності до стандартів ЄС. Відповідність капіталу встановленим вимогам має забезпечити його здатність поглинати збитки, що виникають унаслідок реалізації ризиків, притаманних банківській діяльності.
Згідно з результатами оцінки стійкості щодо банківських установ (20 найбільших банків з часткою загалом понад 90 % активів сектора), більшість банків в Україні мають достатній капітал, а банківська система в цілому – високий запас міцності.
Пом’якшення валютних обмежень операційної діяльності НЕК «Укренерго» сприятиме забезпеченню імпорту електроенергії в достатній кількості в разі пошкодження енергетичної інфраструктури України, а також експорту електроенергії в разі її профіциту в Україні.
Оновлення Стратегії НБУ має сприяти формуванню безбар’єрної фінансової системи для осіб з особливими потребами та відновленню належного рівня фінансової інклюзії, передусім на територіях, що межують з активними бойовими діями, територіях з низькою фінансовою інклюзією та деокупованих територіях.
Упровадження банками оновлених вимог щодо порядку виплати грошової винагороди їхньому керівництву сприятиме наближенню банківської системи України до європейських стандартів та припиненню практики сплати невиправдано високої винагороди ціною прийняття банком неприйнятних ризиків. Крім того, реформування політики матеріального стимулювання топменеджерів п’яти державних банків слугуватиме підвищенню рівня прозорості їхнього управління, що є однією з передумов очікуваного часткового продажу акціонерного капіталу державних банків приватним інвесторам.
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. Як свідчать оперативні дані Державної казначейської служби України, за підсумками 2023 р. до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2,67 трлн грн податків, зборів та інших платежів. Зокрема, до загального фонду державного бюджету протягом 2023 р. надійшло понад 1,66 трлн грн податків, зборів та інших платежів, з них у грудні 2023 р. – 127,1 млрд грн.
З-поміж платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження отримано за рахунок:
ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 366,2 млрд грн, у грудні – 35,7 млрд грн;
ПДВ з вироблених в Україні товарів, виконаних робіт і наданих послуг – 214,6 млрд грн (зібрано – 347 млрд грн, відшкодовано – 132,4 млрд грн), зокрема у грудні – 22,5 млрд грн (зібрано – 33,4 млрд грн, відшкодовано – 10,9 млрд грн);
податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 176 млрд грн, зокрема у грудні – 20,9 млрд грн;
податку на прибуток підприємств – 143,8 млрд грн, зокрема у грудні – 4,1 млрд грн;
акцизного податку – 103,9 млрд грн, зокрема у грудні – 8,3 млрд грн;
рентної плати за користування надрами – 56,1 млрд грн, зокрема у грудні – 3 млрд грн;
ввізного та вивізного мита – 30,7 млрд грн, зокрема у грудні – 3,2 млрд грн.
Рівень виконання річного розпису доходів Державною податковою службою України (ДПС) становив 100,7 % (+4,9 млрд грн), Державною митною службою України (Держмитслужбою) – 93,9 % (-25,7 млрд грн). Основною причиною менших надходжень митних платежів стало погіршення динаміки імпорту через блокування українських вантажних перевезень польськими перевізниками, а також міцніший, порівняно з прогнозним, курс гривні до долара США.
Крім того, до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування надійшло 478,1 млрд грн ЄСВ, зокрема у грудні – 53,1 млрд грн (рис. 2.1). Позитивну роль для загальної динаміки відіграють надходження ЄСВ із грошового забезпечення військовослужбовців.
Рис. 2.1. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
у 2020–2023 рр., млрд грн
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України та ДПС.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27 грудня 2023 р. № 1218-р [10] схвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Документ підготувало Міністерство фінансів спільно з іншими міністерствами та відомствами за активної участі представників бізнесу. Були також ураховані рекомендації, надані під час консультацій міжнародними партнерами із розвитку, зокрема МВФ, Світовим банком, ОЕСР.
Досягнення мети Стратегії передбачається за такими стратегічними цілями:
забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби в зовнішньому фінансуванні;
адаптація законодавства України до законодавства ЄС та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України в частині митної і податкової політики та адміністрування;
зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів і підвищення прозорості й ефективності процедур управління;
підвищення рівня дотримання податкового та митного законодавства платниками податків і контролюючими органами;
створення й упровадження сучасних цифрових рішень податкового та митного адміністрування.
Як наголосив Мінфін, реалізація Стратегії відбуватиметься послідовно. Спочатку заплановано внутрішню реформу податкових і митних органів, яка є ключовою для підготовки до подальших змін. Реформа полягає в обмеженні втручання контролюючих органів у діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу із знеособленою інформацією. Далі має відбутися відновлення рівня довіри платників податків до контролюючих органів, що є критичним для успішності нових податкових ініціатив. Лише після цього запроваджуватимуться заходи податкової та митної політики.
Схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року було одним зі структурних маяків, передбачених програмою Механізму розширеного фінансування (EFF) МВФ. Своєчасне його виконання до кінця 2023 р. забезпечує Україні підтримку міжнародних партнерів, дає всім зацікавленим особам чітке уявлення про потреби України щодо вдосконалення податкового та митного законодавства, процесів адміністрування.
Оприлюднена Мінфіном наприкінці 2023 р. Стратегія отримала значний суспільний резонанс, відтак її публічне обговорення за участі експертів та бізнесу оперативно відбулося 03 січня 2024 р. та доступне у відеозаписі [11].
Національна стратегія доходів до 2023 року має стати дієвим інструментом для підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні. Надалі влада повинна якісно поліпшити комунікацію подібних документів із суспільством (іще на етапі їх розроблення), що сприятиме відповідному зміцненню довіри громадян до держави.
Мінфін підсумував результати роботи з наближення українського законодавства до законодавства ЄС. Так, 14 грудня 2023 р. був презентований звіт [12] за результатами проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (EU Аcquis) – селф-скринінгу. Україна стала першою державою, у якій селф-скринінг провели ще до офіційного скринінгу Єврокомісії. Під час масштабної аналітичної експертизи вдалося опрацювати близько 28 тис. актів права ЄС.
Міністерство фінансів було визначено відповідальним за чотири переговорні розділи: оподаткування; Митний союз; фінансовий контроль; фінансові та бюджетні положення. Крім того, Мінфін є співвиконавцем у понад 12 переговорних розділах. У рамках cелф-скринінгу Міністерством фінансів було опрацьовано понад 7 тис. актів ЄС. Завдяки цьому визначено, що Мінфіну вдалося повністю імплементувати 742 акти, або 46 % від загальної кількості імплементованих Україною актів права ЄС для підготовки до переговорів про вступ до ЄС.
Нині у процесі імплементації перебувають 25 актів. Зокрема, здійснюються кроки для вдосконалення митних та податкових систем: приведення митного законодавства у відповідність із нормами ЄС через спрощення та стандартизацію митних процедур; підвищення ефективності митних процедур через запровадження електронної системи для моніторингу переміщення товарів; упровадження заходів, які сприяють прозорості та чесності в податкових питаннях, як-от ціноутворення та уникнення подвійного оподаткування.
Отже, Мінфін продовжує цілеспрямовану політику щодо забезпечення фінансової стійкості України в умовах війни та впровадження кращих європейських практик для побудови прозорої, сучасної та дієвої економічної моделі держави. Податкові та митні євроінтеграційні реформи є кроком до зближення із Європейським Союзом, вони сприяють створенню конкурентоспроможної економіки в Україні, розвиткові підприємництва, а також залученню інвестицій та міжнародної фінансової підтримки.
ДПС зберігає у фокусі уваги податковий контроль за порушеннями з боку інтернет-магазинів. Наприкінці грудня 2023 – на початку січня 2024 рр. ДПС, розміщуючи на офіційному сайті відповідну інформацію, 14 разів повідомляла про результати заходів податкового контролю у сфері інтернет-торгівлі [13]. Основними масово виявленими під час фактичних перевірок податковими порушеннями були такі: господарська діяльність без державної реєстрації; торгівля без застосування касових апаратів (РРО/ПРРО) при здійсненні розрахункових операцій із кінцевими споживачами; використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин; торгівля без відповідних ліцензій у разі їх необхідності. З метою оперативного реагування на такі порушення ДПС закликає свідомих громадян інформувати Службу через чат-бот «StopViolationBot» месенджера «Telegram».
Завдяки ефективній інформаційній кампанії ДПС з профілактики поширених податкових порушень може бути досягнуто значний економічний ефект, створено належні й рівні конкурентні умови для легального бізнесу, забезпечено додаткові надходження до бюджету.
Держмитслужба повідомила кількісну та вартісну результативність виявлення порушень митних правил у 2023 р. За січень – грудень 2023 р. митниці Держмитслужби виявили 11 935 порушень митних правил (ПМП) на суму 8,9 млрд грн (у 2022 р. – 11 098 ПМП на суму майже 3 млрд грн). Порівняно з 2022 р. кількісний показник зріс повільно (на 7,5 %), а вартісний – збільшився втричі (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Результати роботи Державної митної служби України за напрямом протидії порушенням
митних правил у 2021–2023 рр.
Джерело: складено на основі даних Держмитслужби [14].
Вилучено предметів правопорушень на суму понад 938 млн грн (у 2022 р. – на майже 700 млн грн), включно:
промислових товарів – на 716 млн грн;
продовольчих товарів та сільгосппродукції – на 88 млн грн;
валюти – на понад 73 млн грн;
транспортних засобів – на 61 млн грн.
Безпосередньо митниці розглянули 3493 справи про порушення митних правил (у 2022 р. – 9825 справ про ПМП). Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 110 млн грн, з яких до держбюджету стягнуто 80 млн грн (у 2022 р. – 770 млн грн та 36 млн грн відповідно). На розгляд до суду митницями передано 6912 справ про порушення митних правил на суму 6,4 млрд грн (у 2022 р. – 5721 справ на суму 3 млрд грн). За результатами розгляду справ судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2 млрд грн (у 2022 р. – на суму понад 1,8 млрд грн).
Отже, Держмитслужба поступово підвищує ефективність роботи для підтримки фінансової стійкості держави в умовах воєнного стану.
Держмитслужба підбила підсумки «митного безвізу» в 2023 р. Протягом 2023 р. у країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було успішно завершено більше 33,6 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. Водночас в Україні успішно завершено більше 7,6 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах – учасницях Конвенції. Загалом за цей період оформлено 41 тис. транзитних декларацій (рис. 2.3), а після розпочатого 1 жовтня 2022 р. використання міжнародного застосування Україною NCTS (New Computerized Transit System) – 41,9 тис. декларацій.
Рис. 2.3. Підсумки «митного безвізу» у 2023 р.
Джерело: Мінфін, Держмитслужба.
Водночас у 2023 р. сталося розширення застосування NCTS та залучення підприємств для надання авторизації на застосування транзитних спрощень відповідно до Конвенції – здійснено оцінку відповідності 57 підприємств та надано 182 авторизації на застосування транзитних спрощень. Також понад 50 заяв від підприємств перебувають на різних етапах розгляду.
Таким чином, бізнес поступово відчуває переваги «митного безвізу» для полегшення та спрощення зовнішньоекономічної діяльності.
Бюджетна політика
Протягом звітного періоду завершувалося виконання поточних зобов’язань держави в 2023 р., здійснювалася підготовка умов для виконання державного бюджету в 2024 р., формувалися нові напрями роботи з удосконалення механізмів управління публічними фінансами.
Міністерство фінансів України поінформувало [15] про стан виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів за 2023 р. За цей період, згідно з оперативною інформацією Держказначейства, до державного бюджету надійшло 2,67 трлн грн (у т. ч. до загального фонду – 1,66 трлн грн). До загального фонду місцевих бюджетів, без урахування міжбюджетних трансфертів, надійшло 441,9 млрд грн (+48,3 млрд грн до 2022 р.).
Касові видатки державного бюджету становили понад 4 трлн грн (у т. ч. загального фонду – 3,03 трлн грн, або 98 % від розпису звітного періоду). З державного бюджету до місцевих бюджетів у 2023 р. було перераховано міжбюджетні трансферти в сумі 183,8 млрд грн. Для порівняння: у 2022 р. доходи державного бюджету становили 1,79 трлн грн, а видатки – 2,71 трлн грн.
У 2023 р. державний бюджет України було виконано з дефіцитом у сумі 1,33 трлн грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 1,36 трлн грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1,83 трлн грн). У 2022 р. дефіцит державного бюджету становив 0,91 трлн грн.
Насамперед кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави. Зокрема, частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 52,3 %; громадського порядку, безпеки та судової влади – 14,3 % від загального обсягу бюджетних видатків.
Пріоритетним напрямом видатків залишається соціальна сфера – частка у видатках становить 11,7 %. За 2023 р. із державного бюджету на соцвиплати було спрямовано 450,1 млрд грн, у т. ч.: 271,8 млрд грн – на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 102,8 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 47,6 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 24,2 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї; 3,6 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю; 0,5 млрд грн – на оздоровлення та відпочинок дітей, які потребують особливої уваги [16].
Виконання загальнодержавних функцій – четвертий за обсягом (7,4 %) напрям видатків державного бюджету (рис. 3.1). Однак переважну частку в ньому становлять видатки з обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (майже 83,6 %).
Рис. 3.1. Видатки Державного бюджету України за 12 місяців 2023 р.
(за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Завершувалася робота з виконання державного бюджету в 2023 р., зокрема було:
затверджено розподіл обсягу додаткової дотації з державного бюджету на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування за ІV квартал 2023 р. Кошти в сумі понад 1,3 млрд грн отримали 235 місцевих бюджетів, у т. ч. 1,14 млрд грн було надано для компенсації 43 місцевим громадам, які зазнали негативного впливу через повномасштабну збройну агресію РФ, а також 175 млн грн – для компенсації 192 місцевим бюджетам недонадходження ПДФО (не враховуючи військовий ПДФО) порівняно з минулим роком для забезпечення видатків територіальних громад. Загалом у 2023 р. обсяг цієї дотації сягне 17,2 млрд грн [17] (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1185-р);
розподілено кошти в сумі 1 млрд грн і спрямовано до обласних бюджетів та бюджету м. Києва для закупівлі мультимедійного обладнання для 5–6 класів Нової української школи (НУШ), а також внесено відповідні зміни до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) у 2023 році, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 1023. Фінансування НУШ у 2023 р. становить 1,47 млрд грн, а в 2024 р. планується ще 1,5 млрд грн. Кошти освітньої субвенції, не використані в 2023 р., згідно із статтею 1032 Бюджетного кодексу України використовуватимуться також і в 2024 р. Місцеві органи влади купуватимуть мультимедійне обладнання на умовах співфінансування [18] (див. постанову Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1346);
розподілено резерв освітньої субвенції в 2023 р. Кошти в сумі 75,2 млн грн, розподілені між місцевими бюджетами Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Чернігівської областей, спрямовуються на виплату заробітної плати педагогічним працівникам у повному обсязі та уникнення виникнення кредиторської заборгованості з оплати праці [19] (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2023 р. № 1201-р);
розподілено кошти освітньої субвенції між місцевими бюджетами в сумі 1,65 млрд грн для забезпечення викладання навчального предмета «Захист України». Ці кошти будуть використані для закупівлі засобів навчання та комп’ютерного обладнання для оснащення навчальних кабінетів предмета «Захист України», а також підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які викладатимуть цей предмет. Відповідні зміни внесено також до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) у 2023 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 1023 (див. постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1374);
прийнято рішення про виділення з резервного фонду державного бюджету 20,67 млн грн для покриття витрат за березень 2022 – липень 2023 рр. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи, у т. ч.: 19,08 млн грн – Мінреінтеграції для надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію комунальним закладам, державним закладам освіти, що передані на фінансування з місцевих бюджетів, та закладам спільної власності територіальних громад області та району, що перебувають в управлінні обласних та районних рад; 1,43 млн грн – обласним державним адміністраціям для надання компенсації приватним закладам, крім приватних закладів освіти (див.розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1146-р);
ухвалено рішення про виділення з резервного фонду 48,17 млн грн Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (для Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення) задля забезпечення сталого функціонування цифрових телевізійних мереж та резервного живлення об’єктів цифрового ефірного мовлення (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1169-р);
виділено з резервного фонду 51,7 млн грн Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури для здійснення оплати праці та інших обов’язкових платежів працівникам державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р. № 1199-р).
Також було ухвалено низку урядових рішень, які забезпечуватимуть виконання Державного бюджету України в 2024 р., а також визначено напрями подальшої роботи щодо вдосконалення законодавства із здійснення державних видатків.
Продовжено спрощену процедуру фінансування видатків на безпеку та оборону в 2024 р. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання Державного бюджету України в умовах воєнного стану» від 22 грудня 2023 р. № 1361 головні розпорядники бюджетних коштів, які належать до сектору безпеки та оборони, отримають можливість: коригувати видатки в межах затвердженого для них обсягу бюджетних призначень на 2024 р. шляхом внесення змін до розпису бюджету відповідно до заявлених потреб; затверджувати власними рішеннями кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, інших документів. Буде зменшено перелік документів для проведення Держказначейством окремих платежів Міністерства оборони для недопущення витоку конфіденційної інформації, а також призупинено на період воєнного стану внесення змін до паспортів бюджетних програм щодо видатків на безпеку та оборону й подання Мінфіну звітності про їх виконання (такі процедури буде відновлено після припинення / скасування воєнного стану) [20]. Відповідна постанова діяла й у 2023 р. Постанова № 1361 дасть можливість значно спростити процедури здійснення видатків у сфері безпеки та оборони, мінімізувати можливості витоку інформації, що несе загрозу національній безпеці, тощо.
Схвалено Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями [21]. Протокольним рішенням Кабінету Міністрів України 22 грудня 2023 р. було схвалено Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями (далі – Дорожня карта) – базовий документ, який визначає подальші напрями унормування нормативно-правової бази здійснення публічних інвестицій в Україні, упорядкування системи управління ними, а також забезпечує виконання вимог та рекомендацій МВФ, Світового банку щодо реалізації інвестиційних проєктів та потреб повоєнного відновлення із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Мета Дорожньої карти – формування контексту, бачення, основних принципів і напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проєктів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв, а також реалізацію в межах запланованих строків та фінансування.
Зокрема, у Дорожній карті подано опис цільової моделі управління публічними інвестиціями, визначено зміст термінів «публічні інвестиції» та «публічний інвестиційний проєкт»; визначено учасників системи – це Стратегічна інвестиційна рада, Мінекономіки, Мінфін, Мінінфраструктури, галузеві міністерства, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, органи місцевого самоврядування, Рахункова палата, Держаудитслужба, які охоплюють повний цикл роботи: від визначення пріоритетів для здійснення інвестицій до контролю над ними; встановлено, що прийняття рішень про здійснення публічних інвестицій відбуватиметься в рамках стратегічного та середньострокового бюджетного планування; передбачено поширити процедури управління публічними інвестиціями на всі інвестиційні проєкти, пов’язані з відбудовою, відновленням та розвитком; визначено, що підходи до оцінки та відбору публічних інвестиційних проєктів будуть оптимізовані, тощо. Державна цифрова екосистема DREAM стане банком публічних інвестиційних проєктів, які відповідають пріоритетам національного й регіонального розвитку. Окрім того, Мінфіну за участі Мінекономіки, Мін’юсту, Мінінфраструктури та інших зацікавлених сторін доручено розробити та внести до 1 червня 2024 р. на розгляд Кабінету Міністрів план заходів щодо реалізації Дорожньої карти.
Схвалення Дорожньої карти – позитивне рішення у поліпшенні управління публічними фінансами. Забезпечення відбудови та відновлення інфраструктури України, формування стимулів для залучення державних і приватних інвестицій у справді пріоритетні проєкти – це нагальні потреби держави. Формування єдиної системи управління публічними інвестиціями дасть змогу оцінити фінансові ресурси та потреби держави й регіонів у здійсненні відбудови й відновлення, якісніше прогнозувати можливості реалізації інвестиційних проєктів, тобто уможливить уніфікування підходів до здійснення публічних інвестицій та поліпшення можливостей держави управляти ними.
Затверджено критерії оцінювання припустимості державної допомоги суб’єктам господарювання:
на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес. Законодавчо впроваджуються вимоги до оцінювання допустимості надання державної допомоги, зокрема регламентуються умови, за яких оцінюється допустимість державної допомоги; встановлюються зобов’язання надавати послуги, що становлять загальний економічний інтерес, згідно з договором, регуляторним (розпорядчим) чи іншим актом надавача державної допомоги; визначаються вимоги до методики розрахунку компенсації, контролю та перегляду компенсації, встановлюється механізм уникнення і повернення надмірної компенсації тощо (див. постанову Кабінету Міністрів України від 5 січня 2024 р. № 12);
у галузі цивільної авіації. Такі критерії оцінювання стосуватимуться суб’єктів господарювання, які надають послуги для забезпечення функціонування аеропортів, відкриття нових повітряних маршрутів, надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, а також державної допомоги, котра має соціальний характер, для забезпечення перевезення пасажирів повітряним транспортом. Рішенням уряду України встановлено критерії для обрахунку розмірів державної допомоги (у т. ч. залежно від пасажиропотоку та соціальної спрямованості діяльності), її видів (інвестиційна та операційна) тощо (див. постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 26).
Унормування питань щодо надання державної допомоги суб’єктам господарювання є однією з вимог статей 262 і 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, статті 6 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Це також дасть можливість оптимізувати витрати державного та місцевих бюджетів при наданні відповідної допомоги.
Урядові постанови, про які йшлося, спрямовані на імплементацію норм європейського законодавства в національне законодавство України, що сприятиме впровадженню адекватних механізмів надання державної підтримки суб’єктам господарювання та контролю над нею.
У 2024 р. продовжуватиметься робота з реалізації невідкладних заходів щодо підтримки обороноздатності держави, здійснення заходів із відновлення зруйнованого майна тощо.
Прийнято рішення про передачу Київській обласній державній адміністрації коштів з рахунка «Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури», відкритого Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури в Національному банку, у сумі 13 млн грн. Ці кошти мають бути спрямовані на конкретні об’єкти зруйнованого майна та інфраструктури, визначені рішенням Міжвідомчої комісії з розгляду звернень та підготовки пропозицій щодо розподілу та/або передачі коштів Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 21-р).
Ухвалено рішення про спрямування коштів резервного фонду державного бюджету для:
будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. Міністерству оборони буде надано 2,49 млрд грн (у т. ч. 1,07 млрд грн – для Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту). Кошти будуть спрямовані для фортифікаційного обладнання оборонних рубежів (1,36 млрд грн) та улаштування смуг невибухових загороджень (1,13 млрд грн) (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 22-р);
здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави. Міністерству внутрішніх справ надійдуть 120 млн грн(для Адміністрації Державної прикордонної служби) (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 27-р);
покриття витрат за серпень – вересень 2023 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи. Загальна сума – 39,24 млн грн, у т. ч. кошти виділяються: центральним органам виконавчої влади (6,9 млн грн) – для надання компенсації підприємствам, установам і закладам (далі – заклади) державної форми власності, які належать до сфери їх управління; Мінреінтеграції (30,5 млн грн) – для надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію комунальним закладам, державним закладам освіти, що передані на фінансування з місцевих бюджетів, та закладам спільної власності територіальних громад області та району, що перебувають в управлінні обласних та районних рад; обласним державним адміністраціям (для відповідних військових адміністрацій) (1,83 млн грн) – для надання компенсації приватним закладам (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 р. № 24-р).
Боргова сфера
У результаті активної роботи команд Міністерства фінансів України, уряду України, міжнародних партнерів, Україні вдалось залучити потрібний обсяг коштів для забезпечення всіх пріоритетних видатків у 2023 р. (пенсії, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, соціальний захист населення, гуманітарну підтримку). Варто відзначити, що тільки в грудні 2023 р. до загального фонду державного бюджету України надійшло близько 5 млрд дол. США зовнішнього фінансування [22]. Водночас грантові кошти, які надають на безповоротних умовах, становили 11 % загального обсягу фінансової допомоги.
За оперативними даними Державної казначейської служби України у 2023 р. фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету сягнули 1,68 трлн грн, або 73,7 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 552,6 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 164,1 млрд грн (3,68 млрд дол. США та 735,8 млн євро). Завдяки випуску військових ОВДП залучено 281,8 млрд грн.
Із зовнішніх джерел надійшло 1,13 трлн грн (або 30,9 млрд дол.), зокрема:
714,9 млрд грн (18,0 млрд євро) коштів ЄС макрофінансової допомоги відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС (Інструмент надання підтримки Україні на 2023 р. (макрофінансова допомога +, МФД-IX);
164,0 млрд грн (3,3 млрд СПЗ) коштів МВФ у рамах чотирирічної програми розширеного фінансування EFF;
64,2 млрд грн (2,4 млрд канадських дол.) позики уряду Канади;
54,9 млрд грн (1,5 млрд дол. США) позики МБРР на підтримку політики розвитку та відновлення;
33,3 млрд грн (900,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)»;
18,3 млрд грн (500,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах Четвертого додаткового фінансування проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
18,1 млрд грн (500,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах П’ятого додаткового фінансування проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
37,5 млрд грн (1,0 млрд дол. США) позики МБРР у рамах Шостого додаткового фінансування проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
16,1 млрд грн (404,3 млн євро) позики МАР у рамах проєкту «Підтримка держвидатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні»;
4,8 млрд грн (132,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах проєкту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»;
1,8 млрд грн (47,0 млн євро) позики МБРР у рамах проєкту «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя»;
1,3 млрд грн (35,0 млн дол. США) коштів МБРР у рамах другого додаткового фінансування, спрямованого на подолання наслідків пандемії COVID-19;
0,5 млрд грн (15,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
0,7 млрд грн (18,5 млн дол. США) позики МБРР у рамах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України»;
0,5 млрд грн (14,0 млн дол. США) позики МБРР у рамах проєкту «Додаткове фінансування проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».[23]
Найбільшими донорами фінансової допомоги 2023 р. є:
Європейський Союз – 19,7 млрд дол. США (пільгове фінансування);
Сполучені Штати Америки – 11 млрд дол. США (гранти);
Міжнародний валютний фонд – 4,5 млрд дол. США (пільгове фінансування);
Японія – 3,6 млрд дол. США (пільгове фінансування та гранти);
Канада – 1,8 млрд дол. США (пільгове фінансування);
Велика Британія – 1 млрд дол. США (гарантія);
Світовий банк – 652 млн дол. США (пільгове фінансування) (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Джерела фінансування загального фонду державного бюджету України 2023 р.
Джерело: за даними Міністерства фінансів України [24].
За оперативними даними, платежі з погашення державного боргу за січень – грудень 2023 р. становлять 436,5 млрд грн (95,8 % плану), платежі з обслуговування – 247,4 млрд грн (93,3 % плану).
Виклики, які провокує війна, досі актуальні, і Україна й далі працює з донорами щодо забезпечення своєї фінансової стійкості, покриття бюджетних потреб 2024 р. та сприяння економічному відновленню країни.
21 грудня 2023 р. міністр фінансів України Сергій Марченко підписав зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу [25]. Це дасть змогу продовжити до кінця березня 2027 р. (що відповідає завершенню поточної програми EFF МВФ) дію Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, який підписано 14 вересня 2022 р. Досягнення домовленості про перегляд боргових зобов’язань дозволяє знизити навантаження на бюджет до кінця дії програми МВФ та заощадити валютну ліквідність для забезпечення соціальних видатків. Це добровільне призупинення виплати боргу є частиною пакета міжнародної підтримки на суму 122 млрд дол. США, наданої партнерами України.
29 грудня 2023 р. міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Гарантійну угоду з Кредитною установою для відбудови (KfW), що уможливить залучення кредитного фінансування в рамах проєкту з НЕК «Укренерго» «Підвищення ефективності передачі електроенергії (інтеграція української ОЕС до Європейської об’єднаної енергосистеми) III»[26]. Зазначені кредитні кошти обсягом 24 млн євро буде спрямовано на відновлення енергетичної інфраструктури, а саме підстанції НЕК «Укренерго», що зазнала значних руйнувань унаслідок збройної агресії рф.
Також окрему увагу приділено фінансовим викликам та потребам наступного року.
Міністерство фінансів України на офіційному сайті в грудні оприлюднило Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику (оновлений на 1 грудня 2023 р.) [27]. У Розділі II «Макроекономічна та структурна політика на 2023–2027 роки» Додатку I до Меморандуму про економічну та фінансову політику питання управління у сфері боргової політики України розглянуто у пп. D (Стратегія фінансування) та Е (Стратегія зовнішнього боргу), де, зокрема, передбачено у 2024 р.:
продовження підтримки з боку ЄС, МФО й двосторонніх донорів у передбачених обсягах, складі та строках, що є життєво важливим для сприяння ефективному управлінню політикою та підтримання економічної та фінансової стабільності. Протягом наступних 12 місяців програми за підтримки МВФ (грудень 2023 р. – грудень 2024 р.) Україна матиме тверді фінансові гарантії завдяки значним офіційним, багатостороннім і двостороннім зобов’язанням. Ключові партнери запевнили у своїй дальшій підтримці й після грудня 2024 р., що створює хороші перспективи для забезпечення повного фінансування програми протягом усього періоду її дії;
посилення зусиль з метою дальшої мобілізації внутрішнього фінансування, щоб допомогти задовольнити потреби України у фіскальному фінансуванні, що еволюціонують, забезпечивши таку структуру фінансування, яка підтримуватиме макроекономічну стабільність. Це також допоможе фінансувати бюджет у спосіб, який є сумісним зі збереженням макроекономічної та фінансової стабільності й підтримкою боргової стійкості. Стратегія передбачає максимальне розміщення внутрішніх державних цінних паперів на первинному ринку з метою отримати чисте позитивне фінансування в четвертому кварталі 2023 р. та у 2024 р.;
посилення зусиль щодо збільшення чистого внутрішнього фінансування завдяки ОВДП протягом періоду дії програми МВФ. Україна має намір продовжити випуск державних цінних паперів з метою фінансувати велику частку додаткових витрат, передбачених у змінах до бюджету на 2023 р. та у 2024 р.;
продовження роботи над забезпеченням відповідності стратегії управління боргом цілям у рамах програми МВФ. Оновлена Середньострокова стратегія управління державним боргом (ССУДБ) тепер ураховує події, що відбулися з початку війни, та майбутні пріоритети, зокрема потреби в бюджетному фінансуванні, боргову стійкість, відбудову та відновлення. Після завершення – урегулювання зовнішнього комерційного боргу у 2024 р. планують оновити ССУДБ, щоб відобразити результати боргової операції до кінця 2024 р. Аби підтримати реалізацію ССУДБ та майбутню боргову операцію, Україна також зобов’язалася посилити спроможність Агентства з управління боргом (як-от шляхом збільшення штату та проведення тренінгів);
продовження підтримки розвитку внутрішнього ринку державних боргових зобов’язань, зокрема бенчмаркінгові цінні папери поза механізмом обов’язкового резервування, розширення та диверсифікації кола інвесторів (до прикладу, заохочуючи повернення нерезидентів на внутрішні ринки облігацій і відновлення доступу до міжнародних ринків капіталу), що дасть можливість ринку облігацій грати активну роль на етапі відбудови;
уникнення емісійного фінансування, зважаючи на значні ризики, пов’язані з емісійним фінансуванням для цінової та зовнішньої стабільності;
для сприяння відновленню борговій стійкості на перспективній основі спрямування стратегії на те, щоб допомогти закрити розриви у фінансуванні протягом періоду дії програми МВФ, зменшити валові потреби у фінансуванні до керованого рівня (і після завершення програми), а також вивести державний борг на траєкторію стійкості. Крім того, стратегія розрахована на формування умов, потрібних для залучення приватного сектора до післявоєнної відбудови України, та враховує важливість збереження фінансової стабільності з прозорими потоками інформації та комунікацією;
зберегти мету відновлення боргової стійкості та забезпечення фінансування програми в повному обсязі протягом усього періоду дії стратегії, навіть за умов реалізації песимістичного сценарію. Урегулювання боргу передбачає такі елементи:
Офіційний двосторонній борг. Кредитори Паризького клубу взяли на себе зобов’язання щодо двоетапного процесу, який передбачає продовження на весь період дії програми поточного режиму призупинення виплат за борговими зобов’язаннями, що закінчується наприкінці грудня 2023 р.; також окремо запевнили в тому, що до остаточного перегляду програми за підтримки МВФ буде узгоджена остаточна боргова операція, достатня для того, аби відновити стійкість державного боргу. Україна прагнутиме провести врегулювання на порівнянних умовах з іншими офіційними кредиторами.
Зовнішній комерційний борг. У серпні 2022 р. Україна досягла угоди з тримачами своїх зовнішніх облігацій, яка містила, серед іншого, добровільну 24-місячну відстрочку обслуговування боргу за прямими та гарантованими державою євробондами України. Аналогічні відстрочки було узгоджено щодо деяких негарантованих зовнішніх комерційних боргів. Україна планує розпочати переговори з комерційними кредиторами невдовзі після завершення цього перегляду з метою завершити потрібну боргову операцію не пізніше від середини 2024 р. України прагне досягти врегулювання боргу на умовах, що відповідають найактуальнішим макроекономічним показникам з боку МВФ та параметрам оцінки стійкості боргу;для досягнення цілі забезпечення боргової стійкості Україна й далі суворо обмежуватиме видачу гарантій (Кількісний критерій ефективності). Цей ліміт узгоджується з відновленням статей Бюджетного кодексу – буде забезпечено достатній простір для надання гарантій за кредитами міжнародних фінансових організацій (МФО) та іноземних урядів на проєкти, зокрема спрямовані на відновлення та відбудову.
__________________________________________________________________
[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у 2023 році URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[2] Міжнародні резерви України зросли упродовж 2023 року на 42 % та перевищили 40,5 млрд дол. США. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-ukrayini-zrosli-upro…
[3] У 2023 році погашено понад 938 млн грн проблемної заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/u-2023-rotsi-pogasheno-ponad-938-mln-gr…
[4] Оновлено вимоги до структури капіталу банків. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/onovleno-vimogi-do-strukturi-kapitalu-b…
[5] Звіт про оцінку стійкості банків у 2023 році. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvit-pro-otsinku-stiykosti-bankiv-u-202…
[6] Національний банк пом’якшує обмеження для населення та бізнесу.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pomyakshuye-obmejenny…
[7] Стратегія Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/about/strategy
[8] Політика винагороди в банках відповідатиме принципам ЄС щодо сталого розвитку. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/politika-vinagorodi-v-bankah-vidpovidat…
[9] Зі спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, з початку повномасштабної війни перераховано понад 32,7 млрд грн, з них у 2023 році – понад 10,3 млрд грн. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zi-spetsrahunku-vidkritogo-nbu-na-potre…
[10] Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-natsionalnoi-stratehii-dokh…
[11] Національна стратегія доходів: майбутнє спрощенки, реформа податкової, наповнення бюджету / Центр економічної стратегії. URL: https://www.youtube.com/watch?v=CZpMoC9yYpM
[12] Report on the Initial Assessment of the Progress in the Implementation of the European Union Legal Acts (EU Acquis). URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/zvit_EN.pdf
[13] Див.: URL: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/741544.html ;
https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/741545.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/741710.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/741764.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/741939.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/742197.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/742304.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/742290.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/742741.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/742954.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/743698.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/743765.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/743786.html ; https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/743888.html
[14] За 2023 рік митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на суму 8,9 млрд грн. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-2023-rik-mitnitsi-derzhm…;За 2022 рік митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил на суму 2,9 млрд грн. URL: http://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-2022-rik-mitnitsi-derzhmi… про результати роботи Державної митної служби України за 2022 рік. C. 51. URL: https://customs.gov.ua/plani-ta-zviti-roboti
[15] Виконання державного бюджету – 2023.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/vikonannia_derzhavnogo_biudzhetu__2023-4381 …;
Мінфін: за 2023 рік до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 441,9 млрд гривень.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_za_2023_rik_do_zagalnogo_fondu_mistse…;; Мінфін у 2023 році забезпечив перерахування з держбюджету близько 184 млрд грн трансфертів до місцевих бюджетів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_2023_rotsi_zabezpechiv_pererakhuvan…
[16] У 2023 році в повному обсязі профінансовано соцвиплати на 450,1 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_2023_rotsi_v_povnomu_obsiazi_profinansovan…
[17] Уряд виділив додаткову дотацію громадам у розмірі 1,3 млрд грн.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_vidiliv_dodatkovu_dotatsiiu_gromadam_u…
[18] Ще 1 млрд гривень: Уряд виділив додаткове фінансування на НУШ.
URL: https://mon.gov.ua/ua/news/she-1-milyard-griven-uryad-vidiliv-dodatkove…
[19] Про перерозподіл освітньої субвенції. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/pro-pererozpodil-osvitnoyi-subvenciyi
[20] Уряд продовжив спрощену процедуру фінансування видатків на безпеку і оборону.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_prodovzhiv_sproshchenu_protseduru_fina…
[21] Уряд схвалив Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_dorozhniu_kartu_reformuvannia… Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями. URL: https://mtu.gov.ua/news/35085.html
[22] У грудні 2023 року Мінфін залучив 5 млрд доларів США грантів та пільгового фінансування від міжнародних партнерів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_attracted_usd_5_billion_…
[23] Виконання державного бюджету – 2023.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/vikonannia_derzhavnogo_biudzhetu__2023-4381
[24] У 2023 році Мінфін України залучив 42,6 млрд доларів США пільгового та грантового фінансування від міжнародних партнерів.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_of_ukraine_attracted_usd…
[25] Україна підписала зміни до Меморандуму про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з міжнародними партнерами у G7 та Паризькому клубі. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_signed_amendments_to_the_memorandum_…
[26] 24 млн євро Україна отримає на відновлення енергетичного сектору від Німецького банку розвитку KfW. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_eur_24_million_to_resto…
[27] МВФ – Україна: Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику, 1 грудня 2023 року. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/imf-ukraine_letter_of_intent_and_memorandum_…;
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД