У період від 15 лютого до 15 березня 2025 р. в умовах посилення викликів, пов’язаних із безперервними масованими атаками РФ на мирні українські міста, цивільну інфраструктуру, на тлі зростання невизначеності в міжнародних відносинах було забезпечено утримання фінансової стійкості України та закладено підвалини для макрофінансової стабільності в поточному році.
Грошово-кредитна сфера характеризувалася зростанням прибутковості банківської системи та прискоренням інфляції на тлі збереження значних обсягів міжнародних резервів. Антикризові заходи НБУ були спрямовані, зокрема, на подальше дотримання політики «дорогих грошей» шляхом чергового підвищення облікової ставки.
Бюджетна політика. Протягом періоду, який розглядається, робота уряду спрямовувалася насамперед на забезпечення підготовки нормативно-правової бази для виконання Державного бюджету України на 2025 рік. Особливу увагу було приділено формуванню передумов для реалізації публічних інвестицій: набрали чинності відповідні зміни до Бюджетного кодексу України, тривала робота щодо подальшого формування нормативної бази. Крім того, розпочалася активна робота щодо звітування органів державної влади про проведену в 2024 р. роботу.
У податковій та митній сферах тривала робота щодо забезпечення ефективного функціонування податкових та митних органів, активного впровадження в їхню діяльність ІТ-систем тощо. Оприлюднено результати виконання в 2024 р. Національної стратегії доходів до 2030 року – базового документа щодо реформування податкової та митної сфер. Вони свідчать про достатній прогрес у проведенні реформ.
У борговій сфері протягом цього періоду здійснювалося активне залучення зовнішніх кредитних коштів за механізмом використання доходів від заморожених активів РФ на користь України Extraordinary Revenue Acceleration (ERA); досягнуто домовленості між Україною та МВФ на рівні експертів щодо сьомого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF); Міністерство фінансів спільно з Національним банком України провели перший аукціон з обміну державних облігацій (switch-аукціон); обсяг інвестицій в ОВДП від юридичних та фізичних осіб за рік (відповідно, 1 березня 2025 р. до 1 березня 2024 р.) зріс на 33 % – до 267 млрд грн.
ГРОШОВО-КРЕДИТНА СФЕРА
Рівень інфляції зростає десятий місяць поспіль. Індекс споживчих цін у річному вимірі в лютому 2025 р. зріс до 13,4 % порівняно з 12,9 % – у січні. У місячному вимірі (відносно січня) ціни зросли на 0,8 % порівняно з 1,2 % – у попередньому місяці.
Довідково
Найвищі темпи зростання за лютий продемонстрували: адміністративно регульовані ціни (18,1 % р/р); ціни на оброблені продовольчі товари (16,7 % р/р); послуги (14,3 % р/р); пальне (13,9 % р/р). Вартість сирих продуктів харчування збільшилася на 13,0 % р/р, а ціни на непродовольчі товари зросли лише на 4,4 % р/р.
Ціни абсолютної більшості товарів і послуг у лютому підвищились як у місячному, так і в річному вимірі. Найбільш суттєво зросли ціни на масло (+ 32,2 % р/р та + 1,5 % відносно січня), соняшникову олію (+ 31,1 % р/р та + 3,4 % відносно січня), овочі (+ 29,4 % р/р та + 0,9 % відносно січня), хліб (+ 20,6 % р/р та + 0,8 % відносно січня), молоко (+ 18,3 % р/р та + 1,0 % відносно січня), сир і м’який сир (+ 17,9 % р/р та + 1,8 % відносно січня), безалкогольні напої (+ 15,6 % р/р та + 1,3 % відносно січня), фрукти (+ 14,1 % р/р та + 1,8 % відносно січня), рибу та продукти з риби (+ 12,4 % р/р та + 1,3 % відносно січня);
Здешевлення відносно попереднього місяця в лютому продемонстрували лише ціни на цукор (+ 4,3 % р/р та - 0,4 % відносно січня) та послуги залізничного пасажирського транспорту (+ 4,5 % р/р та - 0,9 % відносно січня);
Серед ключових складників споживчого кошика в лютому подешевшали одночасно в річному та місячному вимірі лише взуття (- 4,4 % р/р та - 2,7 % відносно січня) та одяг (- 3,9 % р/р та - 3,4 % відносно січня).
За оцінками регулятора, оприлюдненими в Інфляційному звіті НБУ за січень 2025 р., інфляція в річному вимірі зростатиме протягом найближчих місяців, але із середини поточного року почне знижуватися, досягнувши позначки 8,4 % наприкінці 2025 р., натомість до цільового таргету 5 % +/- 1 в. п. інфляція повернеться лише за підсумками 2026 р.
Облікову ставку НБУ підвищено з 14,5 до 15,5 % річних. На тлі прискорення темпів цінового зростання регулятор утретє поспіль підвищив рівень облікової ставки з 7 березня 2025 р. Синхронно з цим рішенням були підвищені ставки за депозитними сертифікатами овернайт (до 15,5 % річних), тримісячними депозитними сертифікатами (до 18,0 % річних), овернайт кредитами НБУ, що надаються банкам (до 18,5 % річних) та за кількісним тендером з рефінансування банків (до 18,5 % річних). З метою збільшення привабливості гривневих заощаджень було внесено зміни до операційного дизайну процентної політики. Отже, з 4 квітня 2025 р. спреди між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами та між обліковою ставкою і ставками за кредитами рефінансування будуть збільшені на 1 в. п. Також для банків будуть розширені можливості розміщувати ліквідність у тримісячних депозитних сертифікатах залежно від обсягу залучення протягом останніх 12 місяців гривневих депозитів фізичних осіб терміном більше трьох місяців (мультиплікатор буде підвищено з 3 до 3,5). Відповідні зміни мають посилити стимули для залучення банками гривневих строкових вкладів населення.
Підвищення облікової ставки спрямоване на забезпечення стійкості валютного ринку, збереження контролю над інфляційними очікуваннями та подальше повернення інфляційного тренду на траєкторію зниження. Актуальний макроекономічний прогноз НБУ передбачає високу ймовірність подальшого підвищення рівня облікової ставки для стримування інфляції протягом 2025 р.
Міжнародні резерви України скорочуються другий місяць поспіль, проте перебувають на оптимальному рівні. Станом на 1 березня 2025 р. обсяг міжнародних резервів країни знизився із 43 млрд дол. США до 40,1 млрд дол. США. Основними чинниками такої динаміки міжнародних резервів у лютому були інтервенції НБУ на валютному ринку, сальдо яких становило 3022 млн дол. США, надходження на користь уряду від розміщення валютних ОВДП – 255 млн дол. США та пов’язані з обслуговуванням державного боргу витрати – 771 млн дол. США, у т. ч. 429 млн дол. США – виплати на користь МВФ.
Поточний обсяг міжнародних резервів України майже на 38 % перевищує довоєнні показники (29,1 млрд дол. США станом на 1 лютого 2022 р.). Прийнятним для країни розміром міжнародних резервів вважається прогнозована вартість майбутнього тримісячного імпорту, а п’ятиразовий еквівалент майбутнього імпорту характеризує наявний обсяг міжнародних резервів як оптимальний. Отже, обсяг міжнародних резервів, зафіксований станом на 1 березня 2025 р., що є еквівалентом 4,9 місяця майбутнього імпорту, ми можемо характеризувати як оптимальний.
Українські банки отримали рекордний прибуток за всі роки спостережень. Як засвідчують опубліковані дані звітності про доходи та витрати банківського сектора за 2024 р., банківські установи, що працюють, загалом отримали чистий прибуток розміром 103,7 млрд грн, сплативши до бюджету 83,7 млрд грн податку на прибуток. Обидва ці показники є максимальними за всю історію існування банківської системи України. При цьому збитковими за результатами 2024 р. були лише 9 з 61 банку, які працюють, а їхній сукупний збиток становив 418 млн грн. Серед основних чинників високої прибутковості банківського сектору – поступове зростання кредитного портфеля, значне збільшення обсягу інвестицій в ОВДП та депозитні сертифікати, відновлення довоєнного рівня непроцентних (комісійних) доходів, скорочення частки проблемних кредитів, що зумовило помірні витрати на формування страхових резервів.
БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА
Оприлюднено дані про виконання Державного бюджету України за січень – лютий 2025 р.[1].
Згідно із даними Державної казначейської служби України:
доходи державного бюджету (рис. 1) становили 536,2 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 260,8 млрд грн). Порівняно з аналогічним періодом 2024 р. зафіксовано їх збільшення в цілому на 34,6 % (хоча за загальним фондом спостерігалося зменшення на 14,4% [2]). Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження до загального фонду були отримані за рахунок:
- ПДВ з увезених на митну територію України товарів – 74 млрд грн; ПДВ з вироблених в Україні товарів – 59 млрд грн (зібрано 87,7 млрд грн, відшкодовано – 28,7 млрд грн);
- ПДФО та військового збору – 50,4 млрд грн; акцизного податку – 37,4 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 13,5 млрд грн; ввізного та вивізного мита – 8,2 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 4,7 млрд грн.
Виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 116,5 % (+ 22 млрд грн), Державною митною службою – 98,2 % (- 1,8 млрд грн);
Рис. 1. Надходження протягом січня – лютого 2025 р. до загального фонду державного бюджету та видатки, млрд грн
Джерело: Мінфін.
касові видатки державного бюджету в січні – лютому 2025 р. становили 765,5 млрд грн (зростання на 55,1 % порівняно із січнем – лютим 2024 р.), у т. ч. загального фонду – 536,5 млрд грн (+ майже 26,3 %);
державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – лютий 2025 р. становили 184,21 млрд грн, або 48,6 % від запланованих на цей період.
Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень» від 16 січня 2025 р. № 4225-IX.У ньому передбачено уточнення норм Бюджетного кодексу України щодо оптимізації процесів управління публічними інвестиціями (надано визначення термінів «публічні інвестиції», «публічний інвестиційний проєкт», «програма публічних інвестицій», «єдиний проєктний портфель публічних інвестицій»; оновлено процедури планування й реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій). Реалізація цього Закону сприятиме ефективнішому використанню бюджетних коштів на державному та місцевому рівнях.
Довідково
Проєкти Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду, Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, Державного фонду розвитку водного господарства, державного фонду внутрішніх водних шляхів, Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації стануть складовими програм публічних інвестицій.
Оптимізовано питання формування надходжень для здійснення публічних інвестицій; середньострокового планування публічних інвестицій на державному, регіональному та місцевому рівнях, надання субвенції на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій.
Визначено відповідальність за порушення зобов’язань, пов’язаних із оборонними закупівлями, ураховано впровадження гендерного підходу в бюджетному процесі, уточнено окремі положення щодо проведення державного внутрішнього фінансового контролю.
Прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за незабезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів» від 12 лютого 2025 р. № 4240-IX. Він набуде чинності через три місяці після опублікування. У Законі передбачено посилення відповідальності за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», розширено повноваження Держаудитслужби у справах про адміністративні правопорушення, отримання нею інформації під час здійснення контрольних заходів тощо. Реалізація вимог цього Закону сприятиме вдосконаленню державного фінансового контролю, підвищить прозорість в управлінні публічними фінансами.
Триває звітування органів державної влади про результати роботи в 2024 р., зокрема:
24 лютого 2025 р. відбувся Публічний звіт голови Державної казначейської служби України Тетяни Слюз про підсумки діяльності Казначейства за 2024 рік [3]. Зокрема, відзначено, що доходи державного бюджету України у 2024 р. зросли порівняно з 2023 р. на 451 млрд грн (+ 16,9 %), сягнувши 3123,5 млрд грн (план перевиконано на 13,5 %). Касові видатки держбюджету, своєю чергою, зросли на 473,5 млрд грн (+ 11,8 % до 2023 р.) – до 4488,3 млрд грн (план виконано на 97,3 %). Касові видатки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії в 2024 р. становили 17 млрд грн, а резервного фонду – 86 млрд грн. Доходи місцевих бюджетів зросли на 4,1 % – до 679,5 млрд грн, а видатки збільшилися на 38,7 % – до 671,8 млрд грн (з урахуванням міжбюджетних трансфертів). Обсяг міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у 2024 р. зріс на 9,6 % – до 193,4 млрд грн;
7 березня 2025 р. відбувся Публічний звіт про результати діяльності Держаудитслужби, її міжрегіональних територіальних органів за 2024 рік [4]. Так, у 2024 р. органи Держаудитслужби охопили контролем та дослідженнями 3,6 трлн грн фінансових та матеріальних ресурсів. Проведено майже 12 тис. заходів державного фінансового контролю (749 ревізій, 400 перевірок закупівель, 213 державних фінансових аудитів, понад 10 тис. моніторингів закупівель). Загальний обсяг виявлених втрат ресурсів (недоотримані доходи, незаконні, нецільові витрати та недостачі) становив понад 41 млрд грн. Зокрема, у 2024 р. завершено 64 державні фінансові аудити виконання бюджетів територіальних громад та 15 ревізій місцевих бюджетів. Контролем та дослідженням охоплено понад 209 млрд грн, виявлено порушень і недоліків на суму майже 14 млрд грн.
У Рахунковій палаті розпочався внутрішній відбір на посади державних аудиторів [5]. Цей відбір здійснюється відповідно до вимог оновленого Закону України «Про Рахункову палату». Планується, що відбір проходитимуть понад 300 фахівців Рахункової палати та її територіальних управлінь. Мета такого тестування – оцінити, якою мірою професійні знання кандидатів відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності, у т. ч. знання спеціального законодавства та положень Системи професійних документів INTOSAI. Тести було розроблено проєктом EU4PFM, вони містять оцінку знань з фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності.
Продовжувалася робота щодо формування нормативної бази використання бюджетних коштів у 2025 р.
Зокрема, затверджувалися нові порядки використання бюджетних коштів та вносилися зміни до чинних.
Довідково
Протягом періоду, що охоплює другу половину лютого – початок березня 2025 р., відбулися такі події:
18 лютого 2025 р. – затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у 2025 р. Крім того, затверджено розподіл таких коштів у сумі 12,6 млрд грн; визначено перелік об’єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення; переліки об’єктів і заходів щодо розвитку, розбудови, ремонту тощо пунктів пропуску через державний кордон;
21 лютого 2025 р. – затверджено Порядок та умови надання у 2025 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання окремих заходів з реалізації соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України». На ці цілі держбюджетом в 2025 р. передбачено 45,9 млн грн;
21 лютого 2025 р. – затверджено в новій редакції Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти фонду спрямовуються на компенсацію за знищений / пошкоджений об’єкт житлового призначення (у т. ч. будинки дачні та садові), а також для завершення реалізації заходів та проєктів, що були розпочаті в попередні періоди;
28 лютого 2025 р. – затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення енергоефективності громадських будівель. Сума фінансування в 2025 р. планується на рівні 63,2 млн грн;
28 лютого 2025 р. –внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Зокрема, уточнено формулу розподілу субвенції між бюджетами територіальних громад та оновлено сам розподіл на суму 20 млн грн;
4 березня 2025 р. – затверджено Порядок та умови надання у 2025 р. залишків освітньої субвенції для придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти, а також проведено розподіл субвенції на суму 256,4 млн грн;
7 березня 2025 р. – уточнено розподіл субвенції на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України на загальну суму 5 млрд грн. У 2025 р. за цією програмою передбачено 1 млрд грн.
Триває формування законодавчої бази для реалізації публічних інвестиційних проєктів, продовжується затвердження порядків використання бюджетних коштів для їх реалізації та розподіл коштів між регіонами.
Довідково
Протягом зазначеного періоду відбулися такі події:
18 лютого 2025 р. – проведено розподіл субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, на суму 460,5 млн грн;
21 лютого 2025 р. – проведено розподіл субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (протипожежний захист), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою, у 2025 р. – на суму 227,5 млн грн;
28 лютого 2025 р. – затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів. Обсяг фінансування в 2025 р. – 4419,1 млн грн;
28 лютого 2025 р. – оновлено нормативну базу щодо здійснення публічних інвестицій[6]. Зокрема, утворено Міжвідомчу комісію з питань розподілу публічних інвестицій, затверджено її склад та Положення про роботу, а також Порядок розподілу коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій. Комісію очолить міністр фінансів, до її складу увійдуть представники Мінфіну, Мінекономіки, Мінрозвитку, МОЗ, МОН, Міненерго, Мінцифри, Міністерства культури і стратегічних комунікацій, Мінсоцполітики, МВС, МЗС, Мін’юсту, Міндовкілля, Мінагрополітики, Мінмолодьспорту, Мінветеранів. Ця комісія розглядатиме та схвалюватиме консолідований перелік публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій, здійснюватиме аналіз результатів моніторингу стану підготовки та реалізації проєктів і програм, подаватиме пропозиції Стратегічній інвестиційній раді;
7 березня 2025 р. – затверджено Порядок та умови надання у 2025 р. субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також визначено розподіл коштів між регіонами на суму 833 млн грн;
7 березня 2025 р. – затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації публічних інвестиційних проєктів Міністерства охорони здоров’я, а також визначено перелік таких інвестиційних проєктів. За бюджетною програмою «Реалізація публічних інвестиційних проєктів Міністерства охорони здоров’я України» в 2025 р. передбачено 3397,3 млн грн;
7 березня 2025 р. – затверджено Порядок та умови надання у 2025 р. субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей. Обсяг субвенції становить 3973,1 млн грн.
ПОДАТКОВА ТА МИТНА СФЕРИ
Оприлюднено Звіт про стан виконання Національної стратегії доходів до 2030 року у 2024 році [7]. За інформацією Мінфіну, Операційний план реалізації Нацстратегії доходів передбачає виконання 207 індикаторів до 2030 р., а саме: 104 – це заходи податкового адміністрування, 70 – заходи податкової політики, 21 – заходи митного адміністрування та 12 – заходи митної політики.
У 2024 р. до виконання було заплановано 85 заходів, із них виконано 64, а ще 4 заходи виконано достроково. Виконання 21 заходу триватиме в 2025 р.
Довідково
За податковим напрямом:
розроблено два євроінтеграційних податкових законопроєкти для гармонізації національного податкового законодавства до норм ЄС: закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» від 18 липня 2024 р. № 3878-IX та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (реєстр. № 11090) (станом на 12 березня 2025 р. обидва документи знаходиться на підписі у Президента України);
ратифіковано Конвенцію між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протоколу до неї (Закон України від 5 червня 2024 р. № 3774-IX);
Мінфін затвердив Методологію проведення оцінювання інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків (наказ від 27 вересня 2024 р. № 474).
Державна податкова служба (ДПС) пройшла оцінювання Глобального форуму ОЕСР на предмет відповідності вимогам щодо конфіденційності та захисту даних для цілей міжнародного обміну податковою інформацією. ДПС також: упровадила автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення (Big Data TP); започаткувала експеримент щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС; розробляє ІТ-рішення для впровадження ІКС «Е-аудит» та обробки SAF-T UA, що в подальшому дозволить скоротити час перевірок і покращити аналітику ДПС; приєдналася до міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією (CRS), що сприяє прозорості та боротьбі з ухиленням від сплати податків, а перший обмін фінансовими даними за CRS відбувся восени 2024 р.; здійснює роботу з удосконалення Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що відстежує переміщення пального та спирту етилового й сплату акцизного податку, тощо [8].
За митним напрямом у 2024 р.:
прийнято закони України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» від 22 серпня 2024 р. № 3926-IX та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів» від 17 вересня 2024 р. № 3977-IX;
українська митниця досягла відчутного прогресу стосовно розвитку програми Авторизованих економічних операторів (АЕО), а також у застосуванні NCTS (спільного транзиту з країнами ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ));
Держмитслужба у травні 2024 р. офіційно стала партнером Програми Всесвітньої митної організації (ВМО) з протидії корупції та сприяння доброчесності у митній сфері (A-CIP);
Мінфін схвалив Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби України та її територіальних підрозділів на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС.
За цим напрямом у 2025 р. продовжуватиметься робота [9], пов’язана з приведенням українського митного законодавства у відповідність до стандартів ЄС: імплементацією окремих положень Митного кодексу Європейського Союзу до чинного українського законодавства та підготовкою проєкту нового Митного кодексу України; реалізацією вимог Закону України № 3977-ІХ щодо проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів; підготовкою IT-систем та впровадження нових ІТ-продуктів (зокрема, подальше введення в дослідну експлуатацію нової централізованої автоматизованої системи митного оформлення) тощо.
Результати виконання Національної стратегії доходів у 2024 р. свідчать про значний прогрес у реформуванні податкової та митної сфер України, що позитивно впливає на результати їхньої роботи.
Державна митна служба України (ДМС) оприлюднила інформацію про товарообіг України в січні – лютому 2025 р.[10] (рис. 2).
Рис. 2. Дані про товарообіг України в січні – лютому 2025 р., млрд дол. США
Джерело: Держмитслужба.
Зокрема, протягом січня – лютого 2025 р. в Україну імпортували товарів на суму 11,3 млрд дол., а експортували – на 6,3 млрд дол.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю (на суму 2,6 млрд дол.), Польщі (1 млрд дол.) та Німеччини (841 млн дол.). У свою чергу, експортували до Польщі на суму 714 млн дол., Іспанії – на суму 464 млн дол. та Італії – на суму 449 млн дол.
У загальних обсягах протягом січня – лютого 2025 р. ввезено: машини, устаткування та транспорт – на суму 4,3 млрд дол., при їх митному оформленні до бюджету сплачено 26,3 млрд грн; продукцію хімічної промисловості – на суму 2 млрд, відповідно до бюджету сплачено 15,8 млрд грн; паливно-енергетичні товари – на суму 1,4 млрд дол., до бюджету сплачено 26,8 млрд грн.
Найбільш експортованими є продовольчі товари (3,7 млрд дол.), метали та вироби з них (624 млн дол.), машини, устаткування й транспорт (568 млн дол.).
За цей період при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 41,2 млн грн.
Протягом січня – лютого 2025 р. митні органи виявили 1467 порушень митних правил на суму 825 млн грн [11]. У 291 справі про порушення митних правил, у т. ч. заведених у попередніх періодах, до бюджету стягнуто 10,5 млн грн. На розгляд до суду передано 807 справ про порушення митних правил на суму понад 167 млн грн.
Проведено 9-те Щорічне опитування українських експортерів та імпортерів [12]. Це опитування здійснено Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Представництва ЄС в Україні та Міжнародного фонду «Відродження». Опитуванням охоплено 344 підприємства, що здійснювали експортно-імпортні операції в 2024 р.
За результатами опитування встановлено, що в роботі митниці спостерігаються позитивні тенденції. Зокрема, під час опитування 47,7 % підприємств оцінили роботу митниці на «добре» та «відмінно», лише 6 % респондентів дали низьку оцінку. Також зазначалося, що: середня тривалість митного оформлення скоротилася в 1,5 раза, заходи з урегулювання черг на кордоні дали позитивні результати: 51,2 % опитаних представників не бачать проблем у цьому напрямку; знизився рівень «сірого імпорту»: у 2024 р. бізнес оцінив його частку на рівні 11,6 %, що є найнижчим показником за всі роки спостережень, тобто з 2016 р. (у 2023 р. – 13,4 %, у 2021 р. – 21,1 %, у 2020 р. – 24,2 %). Як відзначає ДМС, такі позитивні зміни стали можливими завдяки посиленню контролю, оснащенню кордону сучасними технічними засобами та щільній міжнародній співпраці.
Опитування засвідчило, що ключовими викликами в роботі митниці є такі: потреба в підвищенні прозорості митних процедур; гармонізація законодавства з нормами ЄС; необхідність поліпшення інфраструктури пунктів пропуску; цифровізація процедур.
У Мінфіні 19 лютого 2025 р. відбулося сьоме засідання Міжвідомчої робочої групи з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій [13]. Його робота була присвячена опрацюванню пропозицій до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Окрім того, було обговорено необхідність створення Порядку функціонування фіскального серверу контролюючого органу та технічних вимог до програмних реєстраторів розрахункових операцій, визначення переліку інформації щодо роботи реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій, яка підлягає висвітленню на вебсайті ДПС.
Довідково
За інформацією ДПС [14], у лютому 2025 р. середньоденна сума виторгів, здійснених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, становила 14 млрд грн. Це на 23 % більше, ніж у лютому 2024 р., і на 10 % перевищує показники січня 2025 р. Зростає також середньоденна кількість чеків: у лютому 2025 р. зафіксовано 26,8 млн шт. за день (для порівняння: у лютому 2024 р. – 24,7 млн шт., у січні 2025 р. – 25,2 млн шт.).
Мінфін затвердив нові форми податкових декларацій. Наказом Мінфіну від 31 січня 2025 р. № 57, який набрав чинності 20 лютого 2025 р., затверджено нові форми податкових декларацій: платника єдиного податку фізичної особи – підприємця; платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи); платника єдиного податку четвертої групи.
Затвердженню цих форм передувало прийняття законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 р. № 4015-ІХ та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 4 грудня 2024 р. № 4113-ІX, якими встановлено обов’язок сплати вищезазначеними суб’єктами господарювання з 1 січня 2025 р. військового збору та уточнено особливості розрахунку мінімального податкового зобов’язання.
БОРГОВА СФЕРА
Потреба України у зовнішньому фінансуванні в 2025 р. становить 38 млрд дол. США, із яких: 2,7 млрд дол. очікується від МВФ, а 13,1 млрд дол. – від ЄС за програмою Ukraine Facility. Решту потреби, що становить 22,2 млрд дол. США, покриють майже повністю за рахунок механізму використання доходів від заморожених активів РФ на користь України Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), загальний об’єм якої становить 50 млрд. дол. США. За рахунок ERA транш у 1 млрд дол. від США надійшов до бюджету країни наприкінці грудня 2024 р.; ЄС виплатив перші 3 млрд євро за цим механізмом у січні 2025 р.; від Сполученого Королівства 7 березня цього року Україна отримала перший транш обсягом 752 млн фунтів стерлінгів (майже 1 млрд дол. США) із передбачених 2,26 млрд фунтів стерлінгів (близько 3 млрд дол. США); 13 березня Україна отримала перший транш від Канади обсягом 2,5 млрд канадських доларів (близько 1,7 млрд дол. США) від передбачених 5 млрд канадських доларів у межах цієї ініціативи.
Ефективна та злагоджена співпраця з МВФ є одним із ключових елементів у підтримці фінансової стабільності України в умовах невизначеності. Наприкінці лютого 2025 р. представники влади України та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо сьомого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF) і, як результат, отримання наступного траншу обсягом близько 917,5 млн дол. США [15]. Загальний обсяг програми становить близько 15,5 млрд дол. США на 2023–2027 рр., з них уже залучено 9,8 млрд дол. США. Упроваджено сім структурних маяків (ще один маяк виконано із затримкою). Сторони досягли порозуміння щодо низки подальшої політики та реформ, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності та пришвидшення євроінтеграційних процесів у країні.
Експерти МВФ відзначили ефективність виконання Україною умов Програми: всі кількісні критерії ефективності станом на кінець грудня 2024 р. були виконані.
Відбувся перший в Україні аукціон з обміну державних облігацій (switch-аукціон). Міністерство фінансів спільно з Національним банком України 19 лютого 2025 р. провели перший аукціон з обміну державних облігацій (switch-аукціон)[16] на внутрішньому ринку з використанням нової функції платформи аукціонів Bloomberg. Ця платформа дозволяє учасникам ринку подавати заявки на нові облігації в обмін на облігації з коротшим терміном обігу або менш ліквідні папери в межах однієї транзакції замість двох окремих операцій. Це суттєво покращує операційну ефективність для контрагентів і спрощує процес розрахунків, сприяє більш ефективному управлінню державним боргом та ліквідністю, а також є важливою віхою в розвиткові ринку державних облігацій України.
Інвестиції в державні облігації разом із міжнародною фінансовою допомогою продовжують сприяти фінансовій стійкості країни в умовах повномасштабної війни. У лютому 2025 р. Міністерство фінансів України залучило від випуску державних облігацій 26,4 млрд грн.
За останніми даними станом на 1 березня 2025 р., в обігу перебувають ОВДП на суму, що перевищує 1,84 трлн грн. Найбільша частка – у комерційних банків (46,6 %) та НБУ (36,8 %). Частка нерезидентів становить 1,1 %, страхових компаній – 1 %, а територіальних громад – 0,02 %.
Обсяг інвестицій в ОВДП юридичних та фізичних осіб за рік (1 березня 2025 р. до 1 березня 2024 р.) зріс на 33 % – до 267 млрд грн.
Водночас частка юридичних та фізичних осіб у загальному обсязі ОВДП збільшилась порівняно з минулим роком і на початок березня 2025 р. становить 10,1 та 4,4 % відповідно (у березні 2024 р. – 8,9 та 3,6 % відповідно). Середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, у лютому дорівнювала 16,01 %, у доларах – 4,54 %.
Основний напрям спрямування коштів, залучених від випуску ОВДП, – безпека та оборона України.
_____________________________________________________________________
[1] Мінфін: Податкова перевиконала план надходжень за лютий на 12 млрд грн (18 %). 2025. 04 берез.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_podatkova_perevikonala_plan_nadkhodzh…;
[2] На такий результат визначальний вплив мало перерахування в лютому 2024 р. до держбюджету значного обсягу дивідендів від суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
[3] Публічний звіт Голови Державної казначейської служби України. 2024 рік. Київ, 2025. 51 с. URL: https://surl.li/uqyoit
[4] Алла Басалаєва: В 2024 році Держаудитслужба охопила контролем та дослідженнями 3,6 трлн грн. 2025. 07 берез.
URL: https://dasu.gov.ua/ua/news/5291 ; Публічний звіт за 2024 рік про результати діяльності Державної аудиторської служби України. URL: https://dasu.gov.ua/attachments/20f68b48-fd82-4b35-960b-a80fb0a96438_НА ЗАМІНУ ПУБЗВІТ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБА ЗА 2024 рік.pdf
[5] У Рахунковій палаті розпочався внутрішній відбір на посади державних аудиторів. 2025. 11 берез. URL: https://rp.gov.ua/PressCenter/News/?id=2437 ; Eксперти EU4PFM розробили масштабний проєкт тестування для аудиторів РП. URL: https://eu4pfm.com.ua/news/eksperty-eu4pfm-rozrobyly-masshtabnyy-proiek…
[6] Уряд затвердив механізм розподілу коштів з держбюджету на фінансування публічних інвестиційних проєктів з Єдиного портфелю публічних інвестицій. 2025. 01 берез. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_mekhanizm_rozpodilu_koshtiv_…
[7] Нацстратегія доходів України у 2024 році: ключові результати. 2025. 12 берез.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/natsstrategiia_dokhodiv_ukraini_u_2024_rotsi… про стан виконання Національної стратегії доходів до 2030 року у 2024 році. Київ, 2025. 206 с. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/Звіт 2024 Національна стратегія доходів (1).pdf
[8] ДПС: ключові результати виконання Національної стратегії доходів у 2024 році. 2025. 12 берез. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/878316.html
[9] Нацстратегія доходів України: ключові результати митного напряму та подальші перспективи. 2025. 12 берез. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/natsstrategiia-dokhodiv-ukr…
[10] Від початку року товарообіг України склав $17,6 млрд. 2025. 10 берез. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/vid-pochatku-roku-tovaroobi…
[11] Від початку року митниці Держмитслужби виявили порушень митних правил вже на 825 млн грн. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/vid-pochatku-roku-mitnitsi-…
[12] Митниця очима бізнесу: час митного оформлення скоротився у 1,5 рази, а рівень «сірого імпорту» – рекордно низький. 2025. 12 берез. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/mitnitsia-ochima-biznesu-ch… роботи митниці очима бізнесу – 2024 / О. Кузяків, Є. Ангел, І. Федець, Д. Шаповалоа, В. Баськов. Київ, 2025. 44 с. URL: https://www.mdoffice.com.ua/ru/0017/aSNewsDic.getNews?dat=13032025&num_…
[13] У Мінфіні відбулося сьоме засідання Міжвідомчої робочої групи з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій. 2025. 20 лют. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_minfini_vidbulosia_some_zasidannia_mizhvid…
[14] 26,8 млн чеків в середньому на день у лютому – фіскалізація розрахунків продовжує динаміку зростання. 2025. 07 берез. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/877004.html
[15] Представники влади України та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо сьомого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF). 2025. 28 лют. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukrainian_authorities_and_imf_reached_staff_level_agreement_on_the_seventh_review_of_the_eff_arrangement-5046
[16] Мінфін та Нацбанк України провели перший switch-аукціон на платформі Bloomberg. 2025. 27 лют.
URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/minfin_ta_natsbank_ukraini_proveli_persh…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД