За даними Всесвітньої метеорологічної організації, 2024 р. стане найтеплішим роком за всю історію спостережень після тривалого етапу надзвичайно високих середньомісячних глобальних температур.
У світі жодна країна не захищена від кризових кліматичних явищ, як-от: повені, урагани, посухи, знищені врожаї та ін., які повсякчас посилюються антропогенними змінами клімату.
Конференція Сторін (COP), яка проходить під егідою Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, щорічно збирає представників різних країн світу для формування глобальних відповідей на виклики кліматичних змін. Цього року засідання в рамках СОР 29 [1] проходили з 11 до 22 листопада в м. Баку – столиці Азербайджану. У них брали участь понад 190 країн, які підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату.
Серед основних проблемних питань, що увійшли до порядку денного СОР 29, важливим було встановлення нової глобальної цілі кліматичного фінансування, котра має замінити встановлену раніше обсягом у 100 млрд дол., термін дії якої закінчується в наступному році.
Прийнята на COP 29 нова фінансова ціль (Бакинська фінансова ціль) має на меті започаткувати нову хвилю глобальних інвестицій щодо мобілізації до 2035 р. принаймні 300 млрд дол. США на рік для країн, що розвиваються. Ці інвестиції стануть можливими завдяки зобов’язанням, які братимуть на себе розвинуті країни.
Вагомим результатом COP 29 також стало досягнення повної імплементації статті 6 Паризької кліматичної угоди щодо розблокування міжнародних вуглецевих ринків. Стаття 6 забезпечує надійні та прозорі вуглецеві ринки для країн, які співпрацюють задля досягнення своїх кліматичних цілей. Очікується, що ця транскордонна співпраця дозволить скоротити витрати на реалізацію національних кліматичних планів країн до 250 млрд дол. США на рік.
Також очікується, що до лютого 2025 р. всі країни представлять нові кліматичні цілі у вигляді національно визначених внесків (НВВ), забезпечуючи відповідність своїх зобов’язань рівню скорочення викидів, необхідного для обмеження зростання глобальної температури до 1,5 градуса за Цельсієм і запобігання деяким із найгірших наслідків зміни клімату.
Незважаючи на широкомасштабну російську воєнну агресію, Україна продовжує активно працювати над упровадженням кліматичних і природоохоронних ініціатив. З цією метою наша держава взяла участь у цьогорічній Міжнародній кліматичній конференції ООН. Під час COP 29 Україна представила відповіді на численні екологічні виклики, що виникли через повномасштабну війну, та озвучила рівень шкоди, завданої довкіллю держави в цей період.
Війна Росії проти України зменшує глобальні зусилля цивілізованого світу у боротьбі зі зміною клімату. За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля України понад 6500 злочинів. За 1000 днів війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд дол. США. Унаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 млн т діоксиду вуглецю. Через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн т. Загалом через війну вже знищено 3 млн га лісів. А забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 тис. км2.
Під час заходів COP 29 наголошувалося на підтримці належної оцінки збитків, завданих довкіллю через російську воєнну агресію, йшлося про притягнення до відповідальності винних в екологічних злочинах, а також можливості «зеленого» відновлення України.
Кліматична політика України спрямована не лише на виконання амбітних міжнародних зобов’язань, а й на відбудову, європейську інтеграцію та посилення міжнародного співробітництва. У рамках розбудови кліматичної політики в Україні вже ухвалено рамковий кліматичний закон, що наближає країну до ЄС та сприяє виконанню міжнародних зобов’язань. Продовжується робота над довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку. Відбувається перегляд Національно визначеного внеску України до Паризької угоди, щоб вчасно представити його міжнародній спільноті.
Під час Конференції було представлено пріоритети кліматичної політики України щодо основних елементів проєкту оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Було наголошено, що ця оновлена Стратегія повністю відповідатиме цілям та політиці Європейського Союзу та Паризької кліматичної угоди.
У рамках Формули миру Президента України вирішальною є важливість інтеграції екологічної безпеки в мирні процеси, стратегічні підходи до екологічної оцінки, забезпечення відповідальності за шкоду, завдану довкіллю, та окреслення комплексних стратегій для сталого та «зеленого» відновлення.
Ухвалення в першому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (реєстр. № 12131) слугує підтвердженням практичних кроків, які Україна робить на шляху до ЄС, а також свідчить про виконання міжнародних зобов’язань і залучення ресурсів на відбудову та зміцнення країни. Крім того, відновлення роботи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні також передбачено Програмою Ukraine Facility, про це згадано в рекомендаціях останнього Звіту ЄС щодо прогресу України в межах Пакета розширення 2024.
У свою чергу, прийняття оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року сприятиме розвитку відновлюваних джерел енергії, підвищенню рівня енергоефективності, формуванню ринку «зелених» фінансів, а також забезпеченню національних інтересів. Стратегія також сприятиме подальшій трансформації внутрішнього ринкового середовища та його ефективній інтеграції з європейським, зокрема щодо запровадження схеми торгівлі викидами та застосування європейського механізму вуглецевого коригування імпорту.
__________________________________________________________
[1] Див.: URL: https://cop29.az/en/home
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: https://www.facebook.com/profile.php?id=100010028957829&sk=photos_by