8 жовтня 2024 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулося спільне засідання експертів НІСД та ГО «Клуб банкірів» на тему «Перспективна структура банківського ринку України».
Наукову спільноту та експертне співтовариство серед учасників засідання представляли: Ярослав Жаліло, заступник директора-керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова ради ГО «Клуб банкірів»; Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, член-кореспондент НАНУ; Олександр Любіч, віцепрезидент Державної навчально-наукової установи (ДННУ) «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Олег Яременко, завідувач сектора інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор; Дмитро Гладких, головний консультант відділу економічної стратегії НІСД, доктор економічних наук; Євген Бублик, завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук; Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук.
У засіданні також взяли участь представники банківської системи, сектора державного управління, бізнесу та експертного співтовариства: Тетяна Сисоєва, директор департаменту фінансів Фонду держмайна України; Ольга Тюрина, директор департаменту VIP-клієнтів «ТАСкомбанку»; Вадим Копилов, голова спостережної ради «Кристалбанку»; Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Ірина Гаврильчук, голова наглядової ради «РВС банку»; Оксана Задніпровська, член правління, директор по ризиках «Асвіобанку»; Олеся Листопад, член ради «Клубу банкірів»; Владислав Кравець, незалежний член наглядової ради «Європромбанку»; Василь Случ, член спостережної ради банку «Восток»; Євген Степанюк, радник голови ради НБУ; Євген Панченко, заступник начальника філії головного управління АТ «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області з мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ); Борис Кушнірук, банківський експерт.
У вітальній промові Людмила Мостова зазначила, що ключова тема заходу – пошук оптимальної моделі діяльності банківської системи – потребує фахової дискусії, яка набуватиме додаткової актуальності в процесі економічної відбудови країни, котра розпочнеться після перемоги України у війні.
Предметом дискусії на засіданні стали доповіді учасників.
Євген Бублик запропонував для обговорення доповідь «Чинники структурної трансформації банківського ринку України». Автор виокремив основні чинники, що впливають на процес трансформації банківської системи країни: пріоритетність цінової та макрофінансової стабільності у монетарному регулюванні; значні обсяги міжнародної фінансової допомоги; зростання ролі держави в економіці; зміна структури ринку банківських послуг; фінансовий стан споживачів банківських продуктів та інвесторів; наднаціональне регулювання банківської діяльності. Основними напрямами подальшого розвитку банківської системи країни, на думку Є. Бублика, будуть структурна консолідація банківської системи, державне і наддержавне стимулювання банківської діяльності та звуження ринкових імперативів у сегменті малих і середніх підприємств (МСП). Доповідач також приділив увагу проблемі надмірної концентрації активів банківської системи у вузькому колі 10 провідних банків, що разом контролюють від 81 % до 98 % кредитного портфеля, наданого підприємствам ключових секторів економіки.
У виступі «Спеціалізовані банки в Україні» Олеся Листопад ознайомила присутніх із ретроспективним аналізом законодавства України про банківську діяльність у частині унормування процесу створення спеціалізованих установ. На її думку, в країні фактично працює лише один спеціалізований банк – Ощадбанк. У процесі обговорення перебуває ініціатива щодо створення банків фінансової інклюзії, що працюватимуть на підставі обмежених банківських ліцензій з пом’якшеними регуляторними умовами для клієнтів з річним оборотом до 2 млн євро в еквіваленті. Такі банки матимуть право залучати депозити населення та стануть учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Також, на думку доповідачки, Україна може використати багаторічний позитивний досвід роботи спеціалізованих поштових банків за прикладом провідних країн світу.
Дмитро Гладких у доповіді «Доцільність та перспективи зростання капіталізації українських банків» торкнувся проблем формування статутного, власного та регулятивного капіталу банківських установ. Зокрема, він констатував незадовільні темпи зростання власного та регулятивного капіталу банківської системи України, що не відповідають масштабу завдань, пов’язаних із відновленням та модернізацією економіки. Автор виокремив інші ключові проблеми, пов’язані з процесом формування банківського капіталу, а саме: незбалансовану структуру статутного капіталу банківської системи за рахунок домінування в ній державних установ; неоптимальну структуру власного капіталу, що виявляється у домінуванні в ній статутного капіталу, розмір якого у багатьох установ перевищує суму власного капіталу. Серед можливих напрямів вирішення наявних проблем запропоновано поступове часткове роздержавлення банківської системи у спосіб продажу часток державних банків інституціональним інвесторам (як резидентам, так і нерезидентам) з метою зниження сукупної частки держави у банківській системі до оптимального рівня, та заходи, спрямовані на зростання прибутковості банків, з урахуванням того, що прибуток – основне джерело швидкого нарощення капіталу.
У виступі «Варіант перетворення одного з державних банків в Український банк розвитку» Владислав Кравець, зокрема, повідомив, що вже розроблено дорожню карту перетворення державного Укргазбанку на Банк розвитку – спеціалізований фінансовий інститут, який забезпечуватиме довгострокове фінансування післявоєнного відновлення країни. Через Банк розвитку передбачено також фінансування економічних та соціальних проєктів, котрі матимуть значні позитивні ефекти, але не можуть бути повністю профінансовані приватним капіталом. На думку В. Кравця, під егідою Укргазбанку доцільно створити Український фонд прямих інвестицій, що здійснюватиме прямі інвестиції в Україну разом із іноземними співінвесторами. Можливе також заснування під егідою Укргазбанку корпорацій / фондів розвитку регіонів, наприклад, Корпорації розвитку Донбасу, та подальше створення в периметрі «Укргазбанк – Банк розвитку» загальнонаціональної краундфандингової платформи для залучення інвестування у проєкти малого та середнього бізнесу з використанням технології блокчейн.
Євген Панченко у доповіді «Фінансування ринку енергетики» повідомив про основні аспекти діяльності Ощадбанку на енергетичному ринку, зокрема: структуру генерації та споживання енергії в країні; ключові виклики, з якими стикається бізнес (руйнація потужностей маневреної генерації, відключення електроенергії, обмежені можливості імпорту енергії, необхідність децентралізації постачання та здешевлення енергії); можливі сценарії диверсифікації ризиків бізнесу в енергетичній сфері; основні потреби фінансування енергозабезпечення бізнесу. Наведено перелік пропозицій Ощадбанку для МСБ (мережа об’єднань малого і середнього бізнесу з різних галузей економіки та регіонів України) у сфері кредитування закупівлі електрообладнання в розрізі окремих кредитних продуктів та грантових програм.
У загальній дискусії щодо змісту доповідей взяли участь інші учасники заходу. Зокрема, Борис Кушнірук зазначив, що монетарна політика має бути складовою частиною системної економічної політики держави, наголосив на необхідності чіткого розподілу банків на універсальні та кептивні. Кептивні банки не повинні залучати депозити населення та мають виконувати м’якші регуляторні вимоги. На думку Б. Кушнірука, доцільно забезпечити більш вузьку спеціалізацію Укрексімбанку, зосередити його діяльність виключно на підтримці експорту та створити нові установи – Земельний банк та Банк розвитку з функціоналом, подібним до Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Торкнувшись питання реконструкції близько 100 тис. багатоквартирних будинків, доповідач закликав скористатися для цього позитивним досвідом діяльності спеціалізованого банку колишніх радянських часів (Промбудбанку), сучасний аналог якого зможе здійснювати супровід масштабних будівельних робіт із залученням коштів фізичних осіб та дешевого і довгострокового рефінансування НБУ, що повинно мати цільовий характер.
Вадим Копилов зауважив, що в Україні на ринку банківських послуг дійсно спостерігається надмірна присутність держави, котра порушує принципи конкуренції та часом вторгається у сферу компетенції інших учасників ринку. Наприклад, у випадку, коли Укрексімбанк надає споживчі кредити, а Ощадбанк кредитує сферу енергетики, що має бути прерогативою Укргазбанку. Натомість присутність держави на ринку банківських послуг має бути більш раціональною та дозованою.
Ярослав Жаліло зазначив, що у світі, зокрема і в Україні, відбувається радикальна перебудова всієї фінансової системи, формується нова архітектоніка фінансових відносин на тлі завдань економічного відновлення після пандемії та протистояння збройній агресії РФ проти України. Як наслідок, має змінюватись і банківська система як ключовий складник фінансової системи. У нормальній економічній ситуації має відбуватись автоматичне вирівнювання норми прибутку в різних секторах економіки, проте в умовах геополітичної та економічної турбулентності покладатися на механізм саморегуляції не варто. Компенсувати надмірні розбіжності економічних умов мають спеціалізовані банки. Адже, приміром, на експортно-імпортні операції суттєво впливають валютні ризики, іпотечне кредитування – ризикове через його довгостроковість і турбулентність ринку нерухомості, кредитування аграріїв передбачає врахування відстроченого та непевного результату тощо. Отже, фінансування зазначених та інших секторів економіки потребує специфічного регулювання, шо має відтворюватися у диференційованих регуляторних вимогах до спеціалізованих банків. Окрема актуальна тема в цьому контексті – локальні банки (регіональні, муніципальні, так звані ком’юніті банки). Отже, перспектива структурної трансформації банківського ринку в умовах повоєнного відновлення та подальшої євроінтеграції передбачає виділення низки спеціалізованих банків.
Зі свого боку, Сергій Волков наголосив, шо домінування державних установ на банківському ринку формує переважно негативні наслідки. Це стосується, зокрема, стагнації кредитування на ринкових умовах на тлі зростання обсягів пільгових кредитів у межах урядових програм. Між тим, зарубіжний досвід свідчить, що банківські установи зазвичай не лише надають кредити, але й здійснюють проєктне фінансування та супровід клієнта протягом усього терміну дії проєкту.
Сергій Кораблін зазначив, що Український банк реконструкції та розвитку вже був створений багато років тому. Проте у зв’язку з браком бюджетних коштів, його фінансування було мінімальним, що в кінцевому наслідку призвело до продажу установи китайському інвестору. На думку С. Корабліна, в умовах домінування на банківському ринку установ з державною участю, такі банки змушені узгоджувати свою ринкову стратегію як з власником (урядом), так і з регулятором (НБУ).
Олег Яременко наголосив на суттєвій суперечності в банківській сфері: одним із основних напрямів діяльності банків є мінімізація ризиків, а натомість їхні контрагенти зазвичай змушені працювати в умовах звичайного або нормального ризику.
Підбиваючи підсумки заходу, Ярослав Жаліло зазначив, що українська банківська система наразі має значний обсяг надлишкової ліквідності, яку потрібно використати у найбільш раціональний спосіб. На його думку, одним із каналів масштабної монетарної трансмісії можуть стати саме спеціалізовані банківські установи. Дослідження щодо створення таких банків в Україні в майбутньому мають значні перспективи.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД